ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/6070/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуюча, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 (суддя Комарова О.С.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 (колегія суддів: Демидова А.М., Владимиренко С.В., Корсак В.А.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінік.Про" (далі - Товариство)
до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - Банк)
про стягнення 12 752 376,09 грн.
ВСТУП
1. Товариство подало позов до Банку про стягнення заборгованості внаслідок невиконаних грошових зобов`язань за договором про розробку функціоналу для програмного забезпечення, а Банк подав зустрічний позов про визнання недійсними підпунктів 4.7.1 та п.4.7.2 цього договору.
2. Суд першої інстанції повернув зустрічний позов Банку як не пов`язаний із первісним. Суд апеляційної інстанції залишив ухвалу суду першої інстанції про повернення зустрічного позову без змін. Банк звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
3. Перед Верховним Судом у цій справі постало таке питання:
- чи доцільно розглядати зустрічний позов про визнання недійсними окремих умов договору разом з первісним позовом про стягнення коштів на підставі умов того самого договору.
4. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив з наступних мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Обставини справи
5. Товариство звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Банку заборгованості внаслідок невиконання грошових зобов`язань за договором від 31.07.2018 №18330 про розробку нового функціоналу для програмного забезпечення "Омніканальна платформа онлайн обслуговування клієнтів фінансових установ (система дистанційного обслуговування)" (далі - договір) у розмірі 12 752 376, 09 грн.
6. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору, позивач за період з квітня по серпень 2020 року склав та направив відповідачу табелі обліку робочого часу, акти прийому-передачі виконаних робіт та рахунки - фактури, однак відповідач не виконав зобов`язань з оплати за надані послуги.
7. Позивач розрахував розмір заборгованості, враховуючи як підпункт 4.7.1, так і інші положення договору.
8. 19.04.2021 Господарський суд міста Києва ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
9. 07.05.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що в спірний період відповідач не замовляв жодних робіт, а позивач такі роботи не здійснював, безпідставно сформував табелі обліку робочого часу та виставив акти прийому-передачі, на основі яких заявляє вимоги про стягнення коштів.
10. Одночасно із поданням відзиву, відповідач подав зустрічний позов, в якому просить визнати недійсними підпункти 4.7.1 та 4.7.2 договору.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.05.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021, зустрічну позовну заяву повернув Банку на підставі частин 1, 2 ст.180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
12. Рішення судів мотивовані тим, що зустрічний позов не пов`язаний із первісним позовом, зокрема, суди зазначили:
- у зустрічному позові заявник просить визнати недійсними підпункти 4.7.1 та 4.7.2 цього Договору; відтак зустрічний позов не пов`язаний із первісним, оскільки заборгованість обраховувалась позивачем відповідно до підпункту 4.7.1 Договору;
- відповідачем об`єднано в зустрічній позовній заяві декілька позовних вимог, які не пов`язані підставами виникнення та поданими доказами, а задоволення вказаних вимог по зустрічному позову не вплине на вимоги за первісним позовом;
- спір за первісним позовом виник щодо виконання господарських зобов`язань; у зустрічному позові Банк заявляє вимоги щодо встановлення часткової недійсності договору на підставі ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК, стверджуючи, що оскаржувані підпункти договору не відповідають правовій конструкції договору підряду, а також засадам справедливості та добросовісності; отже, спір за первісним позовом виник щодо заборгованості за Договором, а за зустрічним - щодо законності самого Договору;
- вимоги за зустрічним позовом виникли з правовідносин, які регулюються загальними положеннями про правочин, тоді як правовідносини за первісним позовом - нормами зобов`язального права, що унеможливлює їх спільний розгляд.
13. Суд апеляційної інстанції посилався також на висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі №910/2987/18, від 12.06.2019 у справі №916/542/18.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
14. 18.08.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Банку на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021, у якій скаржник просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
15. Касаційна скарга мотивована тим, що:
- зустрічна позовна заява Банку подана з додержанням загальних правил пред`явлення позову та відповідає вимогам статей 162 164 172 173 ГПК;
- оскаржувані рішення прийняті без урахування фактичних обставин справи, з порушенням вимог ст. 180 ГПК та за неправильного застосування практики Верховного Суду;
- подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом; вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду в постанові від 22.04.2019 у справі №914/2236/18;
- задоволення зустрічного позову виключає наявність у Товариства матеріально-правової підстави для нарахування заборгованості за Договором, а тому може виключати задоволення первісного позову;
- зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/2987/18);
- суд апеляційної інстанції безпідставно послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, оскільки спір у вказаній справі стосується підстав прийняття позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, правовідносини у цих справах не є подібними;
- при застосуванні ч. 2 ст. 180 ГПК суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; Верховним Судом сформовано усталену практику, відповідно до якої суд зобов`язаний прийняти зустрічну позовну заяву у випадку, якщо її задоволення виключатиме задоволення первісного позову (постанови Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 у справі №914/2236/18);
- суди попередніх інстанцій обмежили заявника у доступі до правосуддя, який той мав намір реалізувати у спосіб, передбачений законом (зустрічний позов, а не окремий позов);
- висновок про те, що зустрічний позов не є взаємопов`язаним із первісним позовом, є очевидно хибним, суперечить здоровому глузду та ставить під сумнів якісне виконання судом своїх функцій.
16. У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Доводи відзиву аналогічні висновкам судів попередніх інстанцій у цій справі.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
17. Верховний Суд ухвалою від 26.08.2021 відкрив касаційне провадження та призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги, про те, що суди попередніх інстанцій ухвалили рішення про повернення скаржнику зустрічного позову з порушенням положень ст. 180 ГПК, виходячи з наступного.
19. Згідно із вимогами частин 1, 2 ст. 180 ГПК відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
20. Таким чином, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов:
1) обидва позови взаємопов`язані;
2) спільний їх розгляд є доцільним.
21. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
22. У постанові від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
23. Згідно з постановами Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 у справі №914/2236/18 конструкція ч.2 ст.180 ГПК вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
24. У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
25. Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:
- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;
- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;
- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);
- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;
- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.
26. В оскаржуваних рішеннях суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку про те, що відповідачем об`єднано в зустрічній позовній заяві декілька позовних вимог, які не пов`язані з первісним позовом підставами виникнення та поданими доказами, а задоволення вказаних вимог по зустрічному позову не вплине на вимоги за первісним позовом. Суди також послалися на відсутність пов`язаності первісного позову із зустрічним виключно через різне правове обґрунтування сторонами підстав цих позовів.
27. Суди не врахували, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про розробку функціоналу для програмного забезпечення Банку, обидва позови безпосередньо пов`язані з цим договором та стосуються питань виконання, тлумачення та дійсності його умов. Як вбачається з матеріалів справи, до обох позовів долучені однакові докази (зокрема, й сам договір). Відповідач також вказував у зустрічному позові, що задоволення його позову буде підставою для відмови у задоволенні первісного позову.
28. Відтак суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях неправильно застосували ст.180 ГПК, не врахували зазначені вище правові позиції Верховного Суду, що призвело до постановлення незаконних судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
29. Згідно з ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження ухвал суду є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
30. Частиною 6 ст. 310 ГПК обумовлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої чи апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є, зокрема, порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
31. З огляду на встановлені порушення норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 та повернення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, зокрема вирішення питання прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви Банку та об`єднання її в одне провадження з первісним позовом, з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції, викладених у цій постанові.
Судові витрати
32. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК не здійснюється.
Керуючись статтями 180 300 304 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 у справі №910/6070/21 скасувати.
3. Справу №910/6070/21 повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді І. Кондратова
О. Мамалуй