№ 910/7540/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/7540/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

представників учасників справи:

позивача - Кірсік С.В.,

відповідача - Осколков І.Л.,

третьої особи - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Пукшин Л. Г.

від 22.09.2021 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Владимиренко С. В., Демидова А. М., Корсак В. А.

від 25.01.2022

за позовом Благодійної організації "Фонд імені родини Гинянських"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна організація"

про стягнення заборгованості у розмірі 2 020 000,00 грн,

Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.05.2022 № 29.3-02/967 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/7540/21 у зв`язку із відпусткою судді Баранця О.М.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.05.2022 для розгляду справи № 910/7540/21 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кондратова І. Д., Кролевець О. А.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Благодійна організація "Фонд імені родини Гинянських" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" про стягнення заборгованості у розмірі 2 020 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна лікарня", Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" та Благодійною організацією "Фонд імені родини Гинянських" було укладено договір підряду № 24/06/19 на виконання проектно-вишукувальних та інжинірингових робіт від 24.06.2019, за яким останній, на виконання умов договору, перерахував на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" авансові платежі у розмірі 2 639 351,62 грн. 28.12.2020 Благодійною організацією "Фонд імені родини Гинянських" було розірвано договір підряду № 24/06/19, на момент розірвання якого виконано роботи на загальну вартість 619 351,62 грн, що підтверджується актом № 1 від 30.09.2019. Благодійна організація "Фонд імені родини Гинянських" просило суд стягнути різницю сплачених коштів у розмірі 2 020 000,00 грн.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

24.06.2019 між Благодійною організацією "Фонд імені родини Гинянських" (далі - благодійник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" (далі - виконавець) та Комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна лікарня" (далі - замовник) було укладено договір підряду №24/06/19 на виконання проектно-вишукувальних та інжинірингових робіт (далі- договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець приймає на себе зобов`язання розробити проектно-вишукувальну документацію (а саме: Розробка документації стадії «Проект». Розробка документації стадії «Робоча документація», Дизайн проект, інженерно-геологічні вишукування) та виконати інжинірингові роботи по Об`єкту: «Реконструкція неонатального корпусу (літ. А-2) по вулиці Чернігівська, 5 та будівлі (літ. Б-3) по вул. Некрасова, Львівської обласної клінічної лікарні м. Львів, замовник зобов`язується прийняти, а благодійник оплатити виконані Роботи.

Обсяг, характер, вартість всіх робіт, передбачених пунктом 1.1 цього договору, визначається протоколом погодження договірної ціни (додаток № 1) та технічним завданням на проектування (додаток №2), погоджених та затверджених сторонами.

Згідно із пунктом 2.1 договору загальна договірна ціна виконання робіт, що є предметом цього договору, визначена на підставі протоколу погодження договірної ціни (додаток №1) і складає: 3 216 351,62 грн, у тому числі ПДВ 20% - 536 058,60 грн.

Відповідно до пункту 3.1.1 договору благодійник перераховує на поточний рахунок виконавця авансові платежі згідно із графіком фінансування робіт (додаток № 4), який є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що остаточний розрахунок за виконані проектні роботи, зазначені в пункті 1.1 договору, здійснюються благодійником поетапно, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту затвердження актів здачі-приймання робіт, які свідчать про закінчення окремих етапів (розділів) робіт з проектування, відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток № 1) та графіку фінансування робіт (додаток № 4).

Пунктом 8.1 договору встановлено, що здача-приймання робіт по кожному розділу проектування здійснюється впродовж 5 (п`яти) робочих днів з моменту закінчення терміну виконання робіт за даним розділом на підставі акта здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до пункту 11.1.3 договору цей договір може бути припинений достроково і розірваний в односторонньому порядку за ініціативою замовника та/або благодійника.

Згідно із пунктом 11.2 договору у випадку, якщо замовник або благодійник прийняв рішення про розірвання договору, він направляє виконавцю письмове повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення. В такому випадку дія договору повністю або частково припиняється на 10 день від дати отримання повідомлення виконавцем, якщо більш пізній термін не встановлений безпосередньо в самому повідомленні.

Відповідно до пункту 11.3 договору у випадку дострокового розірвання договору складається тристоронній акт про фактично виконаний обсяг робіт за цим договором, в якому вказується обсяг та вартість робіт, фактично виконаних на момент розірвання договору. Такий акт підписується у порядку, встановленому статтею 7 цього договору, і є підставою проведення розрахунків між сторонами. При цьому виконавець в момент підписання такого акта передає замовнику та благодійнику проектну документацію, яка фактично виконана за договором.

Згідно з пунктом 11.4 договору якщо у результаті складання акта про фактично виконаний обсяг робіт за цим договором з`ясується, що благодійником сплачено виконавцю суму, що перевищує вартість фактично виконаних робіт, згідно з вищевказаним актом, то виконавець повинен компенсувати свою заборгованість перед благодійником, як різницю між сплаченою сумою та вартістю робіт за таким актом, підписаним сторонами, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання вищевказаного акту, якщо сторони не обумовлять інший порядок взаєморозрахунків.

Пунктом 14.1 договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками обох сторін і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Позивачем, відповідно до умов п. 3.1.1 договору підряду та графіку фінансування, було перераховано на поточний рахунок відповідача авансові платежі у розмірі 2 639 351,62 грн, про що підтверджується платіжними дорученнями: - №154 від 10.09.2019 у розмірі 770 000,00 грн; - №163 від 01.10. 2019 у розмірі 239 351,62 грн; - №164 від 01.10.2019 у розмірі 300 000,00 грн; - №146 від 20.08.2019 у розмірі 450 000,00 грн; - №127 від 09.07.2019 у розмірі 880 000,00 грн.

30.09.2019, на виконання умов договору, між трьома сторонами договору було підписано акт здачі-приймання проектно-вишукувальних та інжинірингових робіт, відповідно до якого виконавець виконав, а замовник та благодійник прийняли наступні роботи: 1. Розрахунок потреб для отримання технічних умов - 15 000,00 грн. 2. Містобудівний розрахунок для отримання містобудівних умов та обмежень - 60 000,00 грн. 3. Інженерно-геологічні вишукування- 45 000,00 грн. 4. Технічне обстеження будівельних конструкцій - 404 351,62 грн. 5. Дизайн проект. Етап 1 - 95 000, 00 грн. Загальна вартість етапу виконаної роботи 619 351,62 грн, у т.ч. ПДВ 20% -103 225,27грн.

Листом № 23 від 29.11.2019 відповідачем було повідомлено позивача та третю особу, що 30.10.2019 виконання робіт за договором було призупинено у зв`язку з наміром замовника внести зміни до вихідних даних.

Листом №0312-01 від 03.12.2019 позивач не заперечував щодо призупинення робіт та зазначив, що рішення стосовно призупинення інвентаризації проектних робіт узгоджене з замовником та вступає в силу до 09:00 05.12.2019. У вказаному листі позивач також звернувся до відповідача з проханням провести очну інвентаризацію стану робіт за договором із викладенням відповідного акта за її результатами не пізніше 17:00 05.12.2019.

05.12.2019 в результаті проведення інвентаризації було складено документ під назвою «Стадія Проект: Статус готовності документації за розділами».

21.04.2020 позивачем на адресу відповідача та третьої особи було надіслано лист-повідомлення про намір розірвати договір у зв`язку з виникненням істотної зміни обставин. Разом із вказаним листом-повідомленням позивачем було надіслано додаткову угоду про розірвання договору, акт звіряння взаємних розрахунків та розрахунок вартості виконаних робіт.

У відповідь на лист-повідомлення відповідачем на адресу позивача та третьої особи було надіслано лист від 12.05.2020 щодо вирішення складної ситуації виконання договору з пропозицією внести зміни до договору щодо строків виконання робіт та оплати їх вартості або внести зміни до договору щодо обсягів робіт та їх вартості або розірвати договір із поверненням на користь позивача 62 650,00 грн.

28.12.2020 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-повідомлення, у якому було повідомлено про розірвання договору в односторонньому порядку за власною ініціативою.

У відповідь на даний лист-повідомлення відповідачем на адресу позивача було направлено для підписання акт здачі-приймання виконаних робіт від 12.01.2021, у якому розраховано обсяг фактично виконаних робіт на загальну суму 2 576 701,62 грн. Доказів надіслання цього акта замовнику відповідачем суду не надано.

29.01.2021 позивач надав мотивовану відмову від підписання акта здачі-приймання виконаних робіт від 12.01.2021 та зазначив, що заборгованість виконавця складає 1 438 130,00 грн.

Претензією №1102-01 від 11.02.2021 позивач звернувся до відповідача з проханням сплатити вищевказану заборгованість протягом 10 календарних днів з дати отримання претензії.

10.03.2021 відповідач надав відповідь на претензію, у якій повідомив, що остання є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

3. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі № 910/7540/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022, позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" на користь Благодійної організації "Фонд імені родини Гинянських" грошові кошти у розмірі 2 020 000,00 грн.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:

- враховуючи договірні умови, визначені пунктом 11.2 договору, договір підряду розірвано в односторонньому порядку внаслідок односторонної відмови від договору у повному обсязі позивачем з 08.01.2021;

- з урахуванням положень пункту 11.3 договору, дострокового розірвання в односторонньому порядку договору підряду з 08.01.2021 за ініціативою позивача, відсутності складеного та підписаного тристороннього акта здачі-приймання виконаних робіт за цим договором на суму 2 576 701,62 грн та ненадання відповідачем суду доказів передачі замовнику та благодійнику проектної документації за договором, у відповідача виникло зобов`язання щодо компенсації позивачу на підставі пункту 11.4 договору різниці між сплаченою позивачем сумою та вартістю прийнятих робіт за актом підписаним трьома сторонами договору від 30.09.2019;

- посилання відповідача на акт здачі-приймання виконаних робіт від 12.01.2021 на суму 2 576 701,62 грн відхилено судами, оскільки, за їх висновками, він складений з порушенням умов пункту 11.3 договору, не підписаний замовником та благодійником відповідно до пункту 8.2 договору, та з огляду на надану позивачем відповідачу мотивовану відмову від 29.01.2021 від підписання цього акта;

- відповідачем не надано доказів передачі замовнику та благодійнику проектної документації обумовленої договором.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження судових рішень Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" зазначено пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- судами першої та апеляційної інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.02.2018 у справі № 916/446/16, від 04.12.2018 у справі № 910/4103/18 щодо застосування статей 837 879 882 883 Цивільного кодексу України; від 10.05.2018 у справі № 916/1591/17, від 11.11.2018 у справі 910/13332/17 щодо застосування частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України;

- судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено документ від 05.12.2019 "Стадія Проект: Статус готовності документації за розділами", яким фіксується обсяг виконаних робіт, а також висновок експерта, складений на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" (пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

- судами попередніх інстанцій залишено поза увагою той факт, що Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна організація" було зацікавлене у завершенні розробки відповідачем технічної документації, і виконані роботи були зафіксовані позивачем і відповідачем станом на 05.12.2019 документом "Стадія Проект: Статус готовності документації за розділами", а не тристороннім актом, оскільки виконання робіт було частково призупинено, та відповідач мав продовжити їх виконання після погодження позивачем та третьою особою вихідних даних;

- при розгляді даного спору судам необхідно було встановити реальний обсяг та вартість виконаних відповідачем робіт і лише після цього визначити чи наявна різниця між сплаченим авансом та вартістю виконаних робіт, однак зазначеного судами зроблено не було;

- суд першої інстанції не тільки відмовив відповідачу у задоволенні заяви про призначення експертизи, але й не призначив експертизу самостійно, надавши перевагу позиції позивача, а суд апеляційної інстанції взагалі не дослідив обставин того, що відповідач звертався до суду першої інстанції із заявою про призначення експертизи.

5. Доводи інших учасників справи

03.05.2022 від Благодійної організації "Фонд імені родини Гинянських" надійшов відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус", в якому позивач просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

При цьому, у відзиві на касаційну скаргу позивач виклав клопотання про поновлення строку, встановленого судом для подання відзиву, яке мотивовано тим, що Благодійна організація "Фонд імені родини Гинянських" не змогла подати відзив у строк встановлений Судом (до 04.03.2022), оскільки 24.02.2022 розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України, у зв`язку із чим представник позивача був змушений виїхати з міста Києва, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. При цьому, позивач зазначає, що його представник був позбавлений можливості подавати документи через відсутність комп`ютерної техніки та мережі інтернет. Тільки 28.04.2022, після повернення до міста Києва, представник позивача мав змогу підготувати відзив на касаційну скаргу.

Колегія суддів розглянувши наведене клопотання Благодійної організації "Фонд імені родини Гинянських" дійшла висновку про наявність підстав для продовження позивачу строку для подання відзиву, оскільки статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що поновлюється пропущений процесуальний строк, встановлений законом, в той час як встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений.

6. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційне провадження у даній справі відкрито згідно із пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із положеннями частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Приписами частин 1, 2 статті 887 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До зазначеного договору застосовуються положення ЦК України, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1- 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності/відсутності підстав для повернення благодійнику (позивачу) різниці між сплаченою ним сумою та вартістю виконаних виконавцем робіт за договором.

Предметом дослідження у вказаній справі має бути, зокрема, чи мала місце одностороння відмова благодійника від договору, чи був повідомлений виконавець про цю відмову, чи сплачено благодійником авансові платежі, та чи існують правові підстави для неповернення виконавцем благодійнику авансу у заявленому ним розмірі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов договору благодійником перераховано виконавцю авансові платежі на загальну суму 2 639 351,62 грн.

30.09.2019, на виконання умов договору, між трьома сторонами договору було підписано акт здачі-приймання проектно-вишукувальних та інжинірингових робіт на суму 619 351,62 грн.

Судами також встановлено, що благодійником договір підряду розірвано в односторонньому порядку з 08.01.2021.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем позивачу був надісланий акт здачі приймання виконаних робіт від 12.01.2021 за договором № 24/06/19 від 24.06.2019 на суму 2 576 701,62 грн та розрахунок вартості виконаних робіт на суму 2 576 701,62 грн. При цьому, відповідачем вказано, що благодійнику підлягає поверненню сума 62 650,00 грн (2 639 351,62 грн - 2 576 701,62 грн).

Позивачем була надіслана відповідачу "мотивована відмова від підписання акта здачі-приймання виконаних робіт від 12.01.2021 за договором № 24/06/19 від 24.06.2019", у зазначеній відмові позивач зазначив, що загальна вартість виконаних виконавцем робіт за договором становить 1 201 221, 62 грн, а заборгованість виконавця перед благодійником складає 1 438 130,00 грн (2 639 351,62 грн - 1 201 221, 62 грн).

Крім того, позивачем була надіслана відповідачу претензія про сплату 1438 130,00 грн - різниця між сплаченою ним сумою та вартістю виконаних виконавцем робіт за договором. До претензії додано: остаточний акт виконаних робіт за договором на суму 1 201 221, 62 грн; акт звірки взаємних розрахунків, в якому відображено заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 1 438 130,00 грн (2 639 351,62 грн - 1 201 221, 62 грн); додаткова угода про розірвання договору підряду №24/06/19 на виконання проектно-вишукувальних та інжинірингових робіт, відповідно до пункту 3 якої заборгованість виконавця перед благодійником складає 1 438 130,00 грн.

Тобто, позивач визнавав, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" виконано роботи на суму 1 201 221, 62 грн.

Звертаючись із даним позовом позивач просив стягнути з відповідача 2 020 000,00 грн - різниці між сплаченою ним сумою та вартістю виконаних виконавцем робіт за договором, яка зафіксована в акті здачі-приймання проектно-вишукувальних та інжинірингових робіт від 30.09.2019.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що на момент розірвання договору вартість виконаних робіт складала 2 576 701,62 грн, що на його думку підтверджує підписаний виконавцем та благодійником документ від 05.12.2019 "Стадія Проект: Статус готовності документації за розділами", яким фіксується обсяг виконаних робіт.

Задовольняючи позов про стягнення з відповідача на користь позивача 2 020 000,00 грн суди попередніх інстанцій виходили з того, що за відсутності складеного та підписаного тристороннього акта здачі-приймання виконаних робіт за цим договором на суму 2 576 701,62 грн та ненадання відповідачем суду доказів передачі замовнику та благодійнику проектної документації за договором, у відповідача виникло зобов`язання щодо компенсації позивачу на підставі пункту 11.4 договору різниці між сплаченою позивачем сумою та вартістю прийнятих робіт за актом підписаним трьома сторонами договору від 30.09.2019.

В постановах від 21.02.2018 у справі № 916/446/16, від 04.12.2018 у справі № 910/4103/18, на які скаржник посилається у касаційній скарзі, Верховний Суд виклав наступний висновок щодо застосування положень статті 837 Цивільного кодексу України: "закон пов`язує виникнення зобов`язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення такого зобов`язального правовідношення".

Однак, суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення та постанову, не врахували наведені висновки Верховного Суду, та не встановили реальний обсяг та вартість виконаних відповідачем робіт, а обмежилися лише посиланням на відсутність складеного та підписаного тристороннього акта здачі-приймання виконаних робіт за договором на суму 2 576 701,62 грн.

При цьому, судами не надано будь якої правової оцінки документу від 05.12.2019 "Стадія Проект: Статус готовності документації за розділами", який за доводами відповідача підтверджує фактичне виконання робіт за договором на суму 2 576 701,62 грн.

Судами також не надано будь якої правової оцінки доказам поданим відповідачем (остаточний акт виконаних робіт за договором; акт звірки взаємних розрахунків; додаткова угода про розірвання договору підряду №24/06/19 на виконання проектно-вишукувальних та інжинірингових робіт), в яких позивач визнавав, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" виконано роботи на суму 1 201 221, 62 грн.

Натомість, Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував, що викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 7 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Крім того, зазначаючи про те, що позивачем було надіслано відповідачу мотивовану відмову від підписання акта здачі-приймання виконаних робіт, суди попередніх інстанцій не надали оцінки умовам статті 8 договору та не встановили чи надіслана зазначена мотивована відмова від підписання акта здачі-приймання виконаних робіт у строки погоджені сторонами в договорі.

Водночас, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що з метою встановлення дійсних обставин справи, зокрема, наявності виконаних робіт за договором підряду, їх обсягу та вартості, справи суд не був позбавлений права призначити у справі судову експертизу в порядку статті 99 Господарського процесуального кодексу України. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/4103/18.

У касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій положень статті 99 Господарського процесуального кодексу України зазначив, що в суді першої інстанції ним було заявлено клопотання про призначення експертизи, однак дане клопотання було відхилено судом першої інстанції з наданням переваги правовій позиції позивача, а суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції не надав цьому оцінки.

Надаючи оцінку даним доводам Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" була подана заява про проведення судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення дійсного обсягу та вартості виконаних робіт.

За змістом статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема ухвали. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал, у яких відповідно до статті 234 Господарського процесуального кодексу України має бути зазначено, зокрема мотиви, з яких суд дійшов висновків, постановляючи ухвалу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/10458/19).

Протокольною ухвалою від 04.08.2021 суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви відповідача про проведення експертизи, при цьому взагалі не навів жодних мотивів, з яких суд дійшов таких висновків; будь-яких обґрунтувань, за якими суд вважав відповідні доводи відповідача безпідставними, не наведено і в судовому рішенні при вирішенні справи по суті.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, не усунув наведене порушення норм процесуального права, допущене місцевим господарським судом.

Враховуючи наведене, неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 837 Цивільного кодексу України та порушення норм процесуального права, а саме статей 13 86 234 236 Господарського процесуального кодексу України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що входять в предмет доказування у спірних правовідносинах, унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, отримали підтвердження.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

За наведених обставин Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини та дослідити докази, які входять до предмета доказування, надати їм та доводам учасникам справи належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

8. Судові витрати

Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 910/7540/21.

3. Справу № 910/7540/21 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

О. А. Кролевець