№ 910/7663/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/7663/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги (1) Фермерського господарства "Дінекс-Агро", (2) Фермерського господарства "Арна", (3) Приватного підприємства "Дінекс-Трейд"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2020 року (головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Калатай Н.Ф.) у справі

за позовом: (1) Фермерського господарства "Дінекс-Агро", (2) Фермерського господарства "Арна", (3) Приватного підприємства "Дінекс-Трейд"

до: (1) Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегелан Плюс",

за участю третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державного підприємства "Сетам",

про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна та договору купівлі-продажу.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову

1. Фермерське господарство "Дінекс-Агро" (далі "Позивач-1", ФГ "Дінекс-Агро") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі "Відповідач-1", АРМА) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегелан Плюс" (далі "Відповідач-2", ТОВ "Мегелан Плюс") в якому просило:

- визнати недійсними результатів електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - Державним підприємством "СЕТАМ" у формі аукціону з продажу майна, лот 352545: зернові культури, виявлені в такій кількості: пшениця - 1741,256 мт (об`єм - 2385,86 м3, натура - 0,7298232, вага - 1741,256 т), соняшник - 757,392 мт (об`єм - 1077,39 м3; 943,200 м3; 1077,39 м3; 154,44 м3; натура - 0,38; 0,310;0,360; вага - 409,41 т; 292,392 т; 55,59 т; середня висота вантажу - 2,3 м; 2,3 м; 2,3 м); пшениця - 166,07 мт (об`єм - 82,109 м3; 28,97 м3; 116,43 м3; натура - 0,73; 0,730; 0,730; вага - 59,93 т; 21,14 т; 85 т; середня висота вантажу - 1,85 м; 1,3 м; 1,6 м), кукурудза - 3,46 мт (об`єм - 5,020 м3; натура - 0,690; вага - 3,460 т; середня висота вантажу - 0,8 м); ячмень - 25,457 мт (об`єм - 40,09 м3; натура -0,635; вага - 25,457 т; середня висота вантажу - 2,1 м), за адресою: 68414, Одеська обл., Арцизький район, с. Новохолмське, вул. Зернова, 1;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу, укладений між АРМА та ТОВ "Мегелан Плюс" за результатами електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - Державним підприємством "СЕТАМ" у формі аукціону з продажу майна, лот 352545.

2. Водночас, до Господарського суду міста Києва із такими ж позовними вимогами до тих же Відповідачів звернулись Фермерське господарство "Арна" (далі "Позивач-2", ФГ "Арна") та Приватне підприємство "Дінекс-Трейд" (далі "Позивач-3", ПП "Дінекс-Трейд").

3. Позовні вимоги трьох Позивачів були обґрунтовані тим, що на спірних торгах, які проводились на виконання ухвали слідчого судді про накладення арешту та передачу майна в управління АРМА в рамках кримінального провадження, було неправомірно реалізовано, зокрема, зернові культури ФГ "Дінекс-Агро", ФГ "Арна" та ПП "Дінекс-Трейд" незважаючи на те, що належні Позивачам зернові культури знаходилися під арештом і в рамках справ господарських. Позивачі відмічали також, що перед проведенням оспорюваних торгів вони зверталися до АРМА із заявами про їх скасування, а тому останньому було достеменно відомо про встановлені обмеження щодо розпорядження спірними зерновими культурами, але незважаючи на це спірні торги все ж було проведено, чим на думку Позивачів порушено їх право власності на вказані активи.

Узагальнений зміст та обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 позовну заяву ФГ "Дінекс-Агро" прийнято до розгляду та відкрито за нею провадження у справі № 910/7663/19. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 прийнято до розгляду й позовну заяву ФГ "Арна" та відкрито за нею провадження у справі № 910/8200/19. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 до розгляду прийнято також позовну заяву ПП "Дінекс-Трейд" і відкрито за нею провадження у справі № 910/8202/19.

5. В подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 у справі № 910/8200/19 було задоволено клопотання АРМА про об`єднання в одне провадження вказаних справ. Ухвалено об`єднати в одне провадження справи № 910/7663/19, № 910/8200/19 та № 910/8202/19 та присвоїти об`єднаній справі № 910/7663/19.

6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 у справі № 910/7663/19 позовні вимоги ФГ "Дінекс-Агро", ФГ "Арна" та ПП "Дінекс-Трейд" задоволено частково.

7. Визнано недійсними результати електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - Державним підприємством "Сетам" у формі аукціону з продажу майна, лот 352545, за адресою: 68414, Одеська обл., Арцизький р-н, с. Новохолмське, вул. Зернова, 1, в частині (1) пшениці 3 класу врожаю 2018 року у кількості 88 тонн насипом та насіння соняшника врожаю 2018 року у кількості 1 634 тонни насипом; в частині (2) насіння соняшника врожаю 2018 року у кількості 615 тонн насипом; в частині (3) пшениці 3 класу врожаю 2018 року у кількості 92 тонни насипом, пшениці 6 класу врожаю 2018 року у кількості 60 тонн насипом та насіння соняшника врожаю 2018 року у кількості 373 тонни насипом.

8. У вказаних частинах визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу, укладений 04.06.2019 між АРМА та ТОВ "Мегелан Плюс" за результатами електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - Державним підприємством "Сетам" у формі аукціону з продажу майна, лот 352545.

9. Вказане рішення місцевого господарського суду мотивовано такими обставинами і аргументами.

(1) Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5801/19-к було накладено арешт на майно, а саме: на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Аліягський Елеватор" за адресами: Одеська область, Татарбунарський район, місто Татарбурнари, вулиця Князева 92, Березівський район, с. Новоселівка, вул. Нова, 82, Одеська область, Арцизький район, сільрада Холмська, нежитлова будівля, будинок 36, заборонивши вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. Цією ж ухвалою вказані зернові культури було передано АРМА в управління для реалізації або передачі в управління за договором. В свою чергу на 30.05.2019 АРМА було заплановано провести торги з реалізації арештованих активів.

(2) Водночас, в рамках розгляду господарських справ № 916/326/19, № 916/329/19 і № 916/325/19 (за позовами ФГ "Дінекс-Агро", ФГ "Арна" та ПП "Дінекс-Трейд" до ТОВ "Аліягський елеватор" про усунення перешкод у користуванні майном) було установлено преюдиційні для справи № 910/7663/19 обставини, з яких вбачається, що Позивачами на зберігання ТОВ "Аліягський елеватор" було передано зернові культури, зокрема і які, як з`ясувалося, планувалося реалізувати на торгах 30.05.2019.

(3) Водночас, в межах справ № 916/326/19, № 916/329/19 і № 916/325/19, ухвалами від 14.02.2019, Господарським судом Одеської області було накладено арешти на ці культури і такі арешти діяли на час проведення оспорюваних торгів.

(4) За декілька днів до проведення спірних торгів Позивачі зверталися до АРМА із заявами про недопущення порушень законодавства України у яких, зокрема, просили вжити в межах своїх повноважень заходи щодо скасування призначеного на 30.05.2019 аукціону, посилаючись при цьому на вказані вище ухвали Господарського суду Одеської області у справах № 916/326/19, № 916/329/19 і № 916/325/19.

(5) Пунктом 11 Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 719 визначено, що АРМА має право у будь-який час припинити електронні торги та зняти актив з реалізації у разі припинення дії визначеної законом підстави для реалізації активу або виявлення обставин, що перешкоджають реалізації активу відповідно до цього Порядку.

(6) Проте, всупереч вказаному припису Порядку, достеменно знаючи про накладені Господарським судом Одеської області арешти, АРМА і Державне підприємство "Сетам" 30.05.2019 все ж провели спірні торги, на яких реалізували належні Позивачам зернові культури.

(7) Згідно з частиною 1 статті 144 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

(8) Відповідно до частини 7 статті 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

(9) Враховуючи те, що на спірних торгах було реалізовано належне Позивачам майно, на яке Господарським судом Одеської області було накладено арешти, які діяли в період проведення цих торгів про що організаторам було відомо, а також те, що АРМА жодним чином не обґрунтувало необхідність застосування способу управління майном у вигляді саме реалізації активу, суд дійшов висновку, що такі торги порушують права ФГ "Дінекс-Агро", ФГ "Арна" та ПП "Дінекс-Трейд", а тому підлягають визнанню недійсними в частині майна Позивачів. З цих же підстав і в цій же частині визнанню недійсним підлягає і договір купівлі-продажу, який було укладено між АРМА та ТОВ "Мегелан Плюс" за результатами оспорюваних торгів.

(10) Крім цього, заслуговує на увагу і той факт, що ухвалою Київського апеляційного суду від 03.07.2019 у справі № 757/5801/19, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 про накладення арешту було скасовано, що також підтверджує неправомірність реалізації спірних зернових культур.

10. За наслідками перегляду цієї справи в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020, вказане рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 було скасовано. Апеляційним судом прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову у даній справі повністю відмовлено.

11. Приймаючи вказану постанову апеляційний господарський суд, з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яку було викладено у постанові від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 зі спору, що також виник з приводу реалізації повноважень АРМА щодо відчуження майна, яке в межах кримінального провадження було передано агентству в управління, дійшов висновку про те, що обраний Позивачами у даній справі спосіб захисту є неналежним, позаяк такий спосіб не призведе до реального поновлення прав заявників. Суд звернув увагу, що у даному випадку визнання правочину недійсним автоматично не призведе до повернення спірного майна власникам, які не є сторонами цього правочину, а тому такий позов є неефективним у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. За висновком суду, Позивачі, які вважають себе власниками спірного майна, можуть отримати ефективний захист свого права в інші способи, зокрема, передбачені Главою 29 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Касаційна скарга

12. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, Позивачі звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами у яких просять її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Узагальнені доводи касаційних скарг

13. У своїх касаційних скаргах скаржники стверджують про неправильне застосування апеляційним господарським судом (при відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах) приписів статей 15 16 ЦК України та статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", що в результаті призвело до неправомірного висновку про те, що обраний Позивачами у даній справі спосіб захисту є неналежним.

14. Крім цього підкреслюють, що застосовані апеляційним господарським судом висновки Великої Палати Верховного Суду із постанови від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 є нерелевантними до спірних правовідносин, через те, що фактичні обставини цього спору і того, що розглядався Великою Палатою Верховного Суду містять ряд суттєвих відмінностей, які в свою чергу дозволяють стверджувати про те, що запропоновані касаційним судом у тій справі способи захисту не могли бути застосовані Позивачами у даному спорі.

15. Зокрема, на відміну від фактичних обставин спору у справі № 910/3907/18, в межах спору у справі № 910/7663/19 судами попередніх інстанцій було установлено: (1) протиправний характер дій АРМА (внаслідок скасування ухвали слідчого судді про арешт та передачу активу агентству); (2) наявність арештів на спірні зернові культури, які було накладено в рамках господарського судочинства; (3) не набуття покупцем (ТОВ "Мегелан Плюс") фактичного звязку із активом, що і обумовило необхідність оскарження "правовстановлюючих документів" на такий актив.

16. Крім цього, скаржники стверджують про те, що судом апеляційної інстанції в порушення положень статті 236 ГПК України було проігноровано також правові висновки Верховного Суду, які викладено у постановах від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 та від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 з питань тлумачення умов оспорюваного договору купівлі-продажу в частині переходу права власності на спірне майно до покупця.

Узагальнені доводи відзиву АРМА

17. У відзиві на касаційні скарги АРМА заперечує проти доводів, які наводять скаржники. Вказує, що правовідносини у справі № 910/3907/18 є подібними тим, що мають місце у справі, яка розглядається, а тому висновки Великої Палати Верховного Суду із постанови від 01.10.2019 абсолютно правомірно враховані апеляційним судом. Крім того зазначає, що при проведенні оспорюваних торгів жодних порушень з боку АРМА чи Державного підприємства "Сетам" допущено не було, адже такі торги проводилися на виконання, чинної на той час ухвали слідчого судді, яка у спірних правовідносинах має пріорітет.

Процесуальні питання

18. Крім питань, що постали перед судом у зв`язку із поданням касаційних скарг, Позивачами до Верховного Суду було також подано клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивоване необхідністю відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 16 ЦК України стосовно способу захисту цивільних прав та інтересів, викладеного у постановах від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (посилання на яку містяться у касаційній скарзі), від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19 (до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі, в якій подано касаційну скаргу).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

19. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5801/19-к за результатами розгляду відповідного клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченка А.Г. накладено арешт на майно, а саме: на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Аліягський Елеватор" за адресами: Одеська область, Татарбунарський район, місто Татарбурнари, вулиця Князева 92, Березівський район, с. Новоселівка, вул. Нова, 82, Одеська область, Арцизький район, сільрада Холмська, нежитлова будівля, будинок 36, заборонивши вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. Цією ж ухвалою вказане майно передано АРМА в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19 - 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

20. Водночас, 12.02.2019 ФГ "Дінекс-Агро" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Аліягський елеватор" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном шляхом зобов`язання відповідача утриматись від вчинення будь-яких дій, що перешкоджатимуть ФГ "Дінекс-Агро" у здійсненні ним вантажно-розвантажувальних робіт, вивозу з території елеватора, розташованого за адресою: 68414, Одеська область, Арцизький район, с, Новохолмське, вул. Зернова, 1, пшениці 3 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 88 тон, а також насіння соняшника врожаю 2018 року насипом у кількості 1634 тон, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 04.12.2018 по 21.01.2019.

21. Разом з тим, ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі № 916/326/19 було задоволено заяву ФГ "Дінекс-Агро" про забезпечення позову, накладено арешт на пшеницю 3 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 88 тон, а також насіння соняшника врожаю 2018 року насипом у кількості 1634 тон, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 04.12.2018 по 21.01.2019 по ФГ "Дінекс-Агро", що зберігається на території елеватора ТОВ "Аліягський елеватор", розташованого за адресою: 68414, Одеська область, Арцизький район, с. Новохолмське, вул. Зернова, 1, та передано їх на відповідальне зберігання Приватному підприємству "Влахос".

22. В подальшому, Господарським судом Одеської області 27.05.2019 прийнято рішення у справі № 916/326/19, яким задоволено повністю позов ФГ "Дінекс-Агро" до ТОВ "Аліягський елеватор".

23. У вказаному рішенні Господарський суд Одеської області встановив, зокрема, такі обставини.

(1) Між ТОВ "Аліягський елеватор" (зерновий склад) та ФГ "Дінекс-Агро" (поклажодавець) 01.06.2018 було укладено договір № 4 складського зберігання зерна, відповідно до умов якого поклажодавець зобов`язується передати зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло від поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов`язується прийняти таке зерно для зберігання, при необхідності довести його до необхідних кондицій умов зберігання, на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством. Зерновий склад надає поклажодавцю послуги по доведенню якості зерна до вимог, обумовлених договором, і послуги зі зберігання зерна, та виконує роботи для уникнення псування і втрати якості. Такі послуги та роботи можуть надаватися (виконуватися) як за згодою поклажодавця, так і без його згоди (у випадку, якщо надання таких послуг передбачено цим договором, або їх не надання призведе до зниження якісних показників зерна) (п.п. 1.1., 1.2. договору).

(2) Відповідно до умов п. 7.1. договору № 4 від 01.06.2018 строк зберігання зерна до 30.04.2019.

(3) Договір № 4 від 01.06.2018 діє до 30.04.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань у повному обсязі.

(4) Також сторонами до договору № 4 від 01.06.2018 було укладено додаткові угоди № 1 від 10.06.2018, № 2 від 18.09.2018 щодо тарифів складського зберігання, підписано додатки №№ 1, 2 щодо розрахунку природної втрати зерна при зберіганні та тарифів на послуги зернового складу.

(5) Відповідно до даних Книги кількісно-якісного обліку (форма 36) за період з 04.12.2018 по 21.01.2019 ТОВ "Аліягський елеватор" прийняв на зберігання від ФГ "Дінекс-Агро" пшеницю 3 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 88 тон, а також насіння соняшника врожаю 2018 року насипом у кількості 1634 тони.

(6) На підтвердження передання на зберігання відповідачу зерна та соняшника позивач подав до справи товарно-транспортні накладні № 1 від 01.06.2018, №№ 8, 12, 13 від 24.06.2018, № 22 від 25.06.2018, №№ 3, 4, 5, 6, 7, 8 від 24.08.2018, №№ 9, 10, 11, 12 від 25.08.2018, № 13 від 26.08.2018, №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 74 від 28.08.2018, №№ 12, 13, 15, 15/1, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 від 29.08.2018, №№ 2, 26, 27, 20, 28 від 30.08.2018, №№ 4, 16, 75, 76, 77, 78, 81, 82, 84, 85, 86, 17 від 31.08.2018, №№ 19, 20, 21, 22, 23 від 01.09.2018, №№ 126, 127, 128, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 139 від 13.12.2018, реєстри ТТН №АЛР00000533 від 23.08.2018, №№ АЛР00000534, АЛР00000535 від 24.08.2018, №№ АЛР00000536, АЛР00000537 від 25.08.2018, № АЛР00000539 від 26.08.2018, №№ АЛР00000547, АЛР00000548 від 28.08.2018, №№ АЛР00000552, АЛР00000553, АЛР00000556, АЛР00000557 від 29.08.2018, № АЛР00000567 від 30.08.2018, № АЛР00000574 від 31.08.2018, №№ АЛР00000577, АЛР00000578 від 01.09.2018, № АЛР00000581 від 02.09.2018.

(7) Листом від 01.02.2019 позивач звернувся до відповідача із проханням відвантажити на автотранспорт соняшник, який знаходиться на його особовому рахунку, у кількості 16340000 кг та пшеницю 3 класу у кількості 88000 кг.

24. Окрім того, 12.02.2019 і ФГ "Арна" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Аліягський елеватор" про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном шляхом зобов`язання ТОВ "Аліягський елеватор" утриматись від вчинення будь-яких дій, що перешкоджатимуть ФГ "Арна" у здійсненні ним вантажно-розвантажувальних робіт, вивозу з території елеватора, розташованого за адресою: 68414, Одеська область, Арцизький район, с, Новохолмське, вул. Зернова, 1, насіння соняшника врожаю 2018 року насипом у кількості 615 (шістсот п`ятнадцять) тон, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 04.12.2018 по 21.01.2019 по ФГ "Арна".

25. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі № 916/329/19 було задоволено клопотання ФГ "Арна" про забезпечення позову, накладено арешт на майно, а саме: насіння соняшника врожаю 2018 року насипом у кількості 615 (шістсот п`ятнадцять тон), згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 04.12.2018 по 21.01.2019 по ФГ "Арна", що зберігається на території елеватора ТОВ "Аліягський елеватор", який розташований за адресою: 68414, Одеська область, Арцизький район, с. Новохолмське, вул. Зернова, 1, та передано його на відповідальне зберігання Приватному підприємству "Влахос".

26. Далі, Господарським судом Одеської області 19.06.2019 прийнято рішення у справі № 916/329/19, яким задоволено повністю позов ФГ "Арна".

27. У вказаному рішенні Господарський суд Одеської області встановив, зокрема, такі обставини.

(1) Між ТОВ "Аліягський елеватор" (зерновий склад) та ФГ "Арна" (поклажодавець) 11.06.2018 було укладено договір складського зберігання зерна № 12, відповідно до п. 1.1 якого поклажодавець зобов`язується передати зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло від поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов`язується прийняти таке зерно для зберігання, при необхідності довести його до необхідних кондицій умов зберігання, на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.

(2) Відповідно до п. 3.1 договору складського зберігання зерна № 12 від 11.06.2018, зерновий склад зобов`язаний прийняти від поклажодавця зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск поклажодавцеві. Природні втрати зерна при зберіганні, а також нестача понад природних втрат, спричинених покращенням якості, підтверджена актами доробки зерна, актами на оприбуткування, отримання аспіраційних відносів довільної форми та актами-розрахунками.

(3) Згідно з п. 3.3 договору складського зберігання зерна № 12 від 11.06.2018 поклажодавець зобов`язаний своєчасно, не пізніше ніж за 7 робочих днів повідомити зерновий склад про необхідність відпуску чи відвантаження зерна, яке знаходиться на зберіганні та вид транспорту, на який буде відвантажуватись зерно (вантажопідйомність, габарити, кількість одиниць); за необхідністю, визначеною зерновим складом, забезпечити присутність представника поклажодавця при прийманні та відвантаженні зерна.

(4) Положеннями п. п. 4.1, 4.2 договору складського зберігання зерна № 12 від 11.06.2018 поклажодавець сплачує зерновому складу вартість наданих послуг за чинними у зерновому складі тарифами, встановленими згідно з додатком 2 до цього договору. Розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі з урахуванням податку на додану вартість.

(5) Відповідно до п. п. 7.1-7.3 договору складського зберігання зерна № 12 від 11.06.2018 строк зберігання зерна встановлений до 30 квітня 2019. Зберігання зерна понад строк, встановлений цим договором, можливе тільки за взаємною домовленістю сторін шляхом укладення додаткової угоди. Зерновий склад зобов`язаний письмово не пізніше ніж за сім днів до закінчення строку зберігання зерна попередити поклажодавця і визначити строк його витребування.

(6) Шляхом підписання додаткової угоди № 1 від 11.06.2018 та додаткової угоди № 2 від 18.09.2018 до договору складського зберігання зерна № 12 від 11.06.2018 сторонами по справі було встановлено розмір плати (тариф) за зберігання сільськогосподарських культур.

(7) З наданих позивачем товарно-транспортних накладних, а саме: накладної № 72 від 27.08.2018, накладної № 73 від 27.08.2018, накладної № 74 від 27.08.2018, накладної № 75 від 27.08.2018, накладної № 78 від 27.08.2018, накладної № 1 від 03.09.2018, накладної № 2 від 03.09.2018, накладної № 3 від 03.09.2018, накладної № 4 від 03.09.2018, накладної № 5 від 04.09.2018, накладної № 6 від 04.09.2018, накладної № 7 від 04.09.2018, накладної № 8 від 05.09.2018, накладної № 9 від 05.09.2018, накладної № 10 від 05.09.2018, накладної № 11 від 06.09.2018, накладної № 12 від 06.09.2018, накладної № 13 від 06.09.2018, накладної № 14 від 06.09.2018, накладної № 15 від 07.09.2018, накладної № 16 від 07.09.2018, накладної № 79 від 06.12.2018, накладної № 80 від 06.12.2018, накладної № 81 від 29.08.2018, № 82 від 06.12.2018, накладної № 84 від 06.12.2018, накладної № 85 від 06.12.2018, накладної № 87 від 06.12.2018, а також реєстру ТТН № АЛР00000544 від 27.08.2018, реєстру ТТН № АЛР00000551 від 28.08.2018, реєстру ТТН № АЛР00000555 від 29.08.2018, реєстру ТТН № АЛР00000584 від 03.09.2018, реєстру ТТН № АЛР00000603 від 04.09.2018, реєстру ТТН № АЛР00000604 від 04,09.2018, реєстру ТТН № АЛР00000609 від 05.09.2018, реєстру ТТН № АЛР00000614 від 06.09.2018 вбачається, що ФГ "Арна" було передано, а ТОВ "Аліягський елеватор" було прийнято на зберігання насіння соняшника 2018 року врожаю.

(8) Згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 04.12.2018 по 21.01.2019 по ФГ "Арна", складеної ТОВ "Аліягський елеватор", позивачем було передано відповідачеві на зберігання насіння соняшника врожаю 2018 року насипом у кількості 615 тон.

(9) ФГ "Арна" 01.02.2019 звернулось до ТОВ "Аліягський елеватор" із листом, відповідно до якого позивач просив відповідача відвантажити на транспорт ФГ "Арна" насіння соняшника, кількістю 615 тон. Прохання позивача про надання можливості відвантажити насіння соняшника було залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

28. Разом з цим, 12.02.2019 ПП "Дінекс-Трейд" також звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Аліягський елеватор" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном шляхом зобов`язання відповідача утриматись від вчинення будь-яких дій, що перешкоджатимуть ПП "Дінекс-Трейд" у здійсненні ним вантажно-розвантажувальних робіт, вивозу з території елеватора, розташованого за адресою: 68414, Одеська область, Арцизький район, с. Новохолмське, вул. Зернова, 1, пшениці 6 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 60 тон, пшениці 3 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 92 тон а також насіння соняшника врожаю 2018 року насипом у кількості 373 тон, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 04.12.2018 по 21.01.2019.

29. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі № 916/325/19 задоволено заяву ПП "Дінекс-Трейд" про забезпечення позову, накладено арешт на пшеницю 6 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 60 тон, пшениці 3 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 92 тон, а також насіння соняшника врожаю 2018 року насипом у кількості 373 тон, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 04.12.2018 по 21.01.2019 по ПП "Дінекс-Трейд", що зберігається на території елеватора ТОВ "Аліягський елеватор", розташованого за адресою: 68414, Одеська область, Арцизький район, с. Новохолмське, вул. Зернова, 1, та передано їх на відповідальне зберігання Приватному підприємству "Влахос".

30. Далі, Господарським судом Одеської області 07.10.2019 прийнято рішення у справі № 916/325/19, яким задоволено повністю позов ПП "Дінекс-Трейд".

31. У вказаному рішенні Господарський суд Одеської області встановив, зокрема, такі обставини.

(1) Між позивачем (поклажодавець) та відповідачем (зерновий склад) 26.08.2018 було укладено договір складського зберігання зерна № 34 предметом якого, згідно п. 1.2. вказаного договору, є послуги відповідача по доведенню якості зерна до вимог, обумовлених договором, а також послуги зі зберігання зерна.

(2) Відповідно до умов п. 7.1 договору його сторонами було передбачено строк зберігання зерна тривалістю до 30.04.2019.

(3) Згідно умов п. 3.1 договору ТОВ "Аліягський елеватор" були прийняті на себе зобов`язання з забезпечення належного зберігання зерна та здійснення його відпуску поклажодавцеві, забезпечення доступу поклажодавдя до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання.

(4) При цьому, "зерновий склад" - ТОВ "Аліягський елеватор" не має права розпоряджатися зерном (його частиною) поклажодавця крім випадків, передбачених законодавством та цим договором (п. 5.1 договору).

(5) На виконання умов договору позивач, у відповідності до даних відповідача, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 04.12.2018 по 21.01.2019 передав відповідачу на зберігання пшеницю 6-го класу у кількості 60 тон, пшеницю 3-го класу у кількості 92 тони, а також насіння соняшника у кількості 373 тон.

32. В той же час, на сайті https://setam.net.ua/auction/354139 24.05.2019 було розміщено інформацію про проведення аукціону за номером лоту 352525 (зернові культури виявлені в наступній кількості: соняшник - 757,392 мт (об`єм - 1077,39 м3; 943,200 м3; 1077,39 м3; 154,44 м3; натура - 0,38; 0,310;0,360; вага - 409,41 т; 292,392 т; 55,59 т; середня висота вантажу - 2,3 м; 2,3 м; 2,3 м); пшениця - 166,07 мт (об`єм - 82,109 м3; 28,97 м3; 116,43 м3; натура - 0,73; 0,730; 0,730; вага - 59,93 т; 21,14 т; 85 т; середня висота вантажу - 1,85 м; 1,3 м; 1,6 м), кукурудза - 3,46 мт (об`єм - 5,020 м3; натура - 0,690; вага - 3,460 т; середня висота вантажу - 0,8 м); ячмень - 25,457 мт (об`єм - 40,09 м3; натура - 0,635; вага - 25,457 т; середня висота вантажу - 2,1 м); місцезнаходження майна: Одеська обл., Арцизький р-н., сільрада Холмська, нежитлова будівля, будинок 36.

33. Позивачі 28.05.2019 звернулися до АРМА із заявами про недопущення порушень законодавства України, зокрема, просили вжити в межах своїх повноважень заходи щодо скасування призначеного на 30.05.2019 аукціону, реєстраційний номер лота: 352525, посилаючись на ухвали Господарського суду Одеської області у справах № 916/329/19, № 916/325/19 та № 916/326/19 від 14.02.2019.

34. Відповідно до протоколу № 409121 проведення електронних торгів 30.05.2019 з 09:00 год. до 18:00 год. відбулися електронні торги з реалізації майна: зернові культури, круп`яні та олійні культури; місцезнаходження майна: Одеська обл., Арцизький р-н, сільрада Холмська, нежитлова будівля, б. 36; реєстраційний номер лота 352545; ціна продажу 1 848472,11 грн. Переможцем торгів визнано ТОВ "Мегелан Плюс".

35. За результатами проведених електронних торгів 04.06.2019 між АРМА та ТОВ "Мегелан Плюс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу активу 15, за умовами якого продавець зобов`язався передати, а покупець зобов`язався прийняти активи відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною договору (додаток) і сплатити за них певну грошову суму.

36. Відповідно до пунктів 2, 4 вказаного договору місцезнаходження активів: Одеська обл., Арцизький р-н, сільрада Холмська, нежитлова будівля, б. 36. Ціна договору за активи становить 1 848 472,11 грн відповідно до протоколу електронних торгів № 409121 від 30.05.2019.

37. Згідно із Специфікації № 15 від 04.06.2019 активами за умовами вказаного договору є зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Аліягський елеватор" за адресою: Одеська обл., Арцизький р-н, сільрада Холмська, нежитлова будівля, б. 36.

38. Посилаючись на те, що належна Позивачам частина активу, який було реалізовано на вказаних торгах була арештована Господарським судом Одеської області в рамках господарських справ № 916/329/19, № 916/325/19 та № 916/326/19, а також на те, що АРМА не обґрунтувало необхідність управління активом саме шляхом його реалізації, ФГ "Дінекс-Агро", ФГ "Арна" та ПП "Дінекс-Трейд" звернулися до Господарського суду міста Києва із позовами у даній справі в яких просили визнати недійсними проведені торги та укладений за їх наслідками договір купівлі-продажу.

39. В подальшому, ухвалою Київського апеляційного суду від 03.07.2019 у справі № 757/5801/19 було скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019, яка в свою чергу була підставою для проведення вказаних торгів.

40. Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 позовні вимоги у справі № 910/7663/19 задоволено частково. Визнано недійсними результати оспорюваних торгів і укладений на їх підставі договір купівлі-продажу в частині майна Позивачів.

41. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020, рішення місцевого господарського суду в частині задоволених вимог скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову повністю відмовлено.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

42. Згідно із частинами першою - другою статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

43. Як вже зазначалося, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою у даній справі, Позивачі стверджують, що відмовляючи їм у задоволенні позовних вимог в обраний спосіб, судом апеляційної інстанції не було враховано того, що даний спосіб був ефективним та єдино можливим у спірних правовідносинах, а висновки Великої Палати Верховного Суду зі справи №910/3907/18 у даному випадку є нерелевантними.

44. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивачів (Воронков В.О., Пєтков О.Ф.) та АРМА (Мартьола Д.С.), дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

45. Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

46. За приписами статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

47. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

48. Відповідно до частини 2 статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.

49. Разом з тим, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, яку викладено у постанові від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

50. За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, які наведено у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

51. Як підставно вказав апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові, у подібних даній справі правовідносинах (постанова від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 зі спору, що також виник з приводу реалізації повноважень АРМА щодо відчуження майна, яке в межах кримінального провадження було передано судом агентству в управління) Велика Палата Верховного Суду вирішила, що задоволення позовних вимог про визнання недійсними проведених АРМА електронних торгів та їх результатів, а також визнання недійсним договору купівлі-продажу не приведе до поновлення майнових прав позивача, що свідчить про те, що обраний спосіб захисту є неналежним, а тому і позовні вимоги у такому випадку задоволенню не підлягають.

52. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, зробленими у вказаній постанові на підставі статті 658 ЦК України, якщо позивач вважає, що покупець не набув права власності на отримане ним спірне майно, зокрема, тому, що покупець не є добросовісним набувачем, то він вправі скористатися передбаченими законодавством зобов`язально-правовими способами захисту права власності. Для застосування таких способів захисту немає потреби в оскарженні підписаного в подальшому договору купівлі-продажу зерна.

53. В іншому випадку позивач може вдатися до такого способу захисту, як відшкодування завданої йому майнової шкоди (зокрема, заподіяної продажом майна за ціною, нижчою від ринкової) та моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК України). Відповідачами за цим позовом можуть бути особи, з вини яких така шкода була заподіяна.

54. Якщо ж покупець ще не отримав продане майно позивача, то позивач може запобігти виконанню договору купівлі-продажу, укладеного одним із відповідачем з перевищенням повноважень, шляхом застосування способу захисту, передбаченого частини 2 статті 386 ЦК України, звернувшись до суду з вимогою про заборону відповідачам вчиняти дії щодо передання майна продавцем покупцю, мотивуючи свою вимогу відсутністю у продавця права на продаж майна.

55. Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду і в постанові від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19, до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі, в якій подано касаційну скаргу.

56. Застосовуючи вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 08.09.2020 у справі № 910/8130/19 зі спору, що також виник приводу реалізації повноважень АРМА щодо відчуження майна, яке в межах кримінального провадження було передано судом агентству в управління, пояснив, що вирішальною обставиною, якою мають керуватись суди відмовляючи в позові про визнання недійсними результатів торгів та укладеного договору купівлі-продажу, є відсутність зв`язку між імперативними наслідками задоволення позову з реальним поновленням порушеного права, адже визнання в судовому порядку правочину недійсним автоматично не призведе до повернення майна власнику, який не є стороною правочину, відтак такий позов не поновлює порушене право власності, тому він не є ефективним способом захисту порушеного права, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.

57. Аналогічний висновок був повторений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду і у постанові від 30.11.2021 у справі № 910/7664/19.

58. Виходячи із вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду можна дійти висновку про те, що за загальним правилом обраний Позивачами у даній справі спосіб захисту дійсно є неналежним, позаяк визнання недійсними результатів спірних торгів та укладеного за їх наслідками договору купівлі-продажу не стало б підставою для повернення спірного зерна власникам, а з огляду на наявність арешту у кримінальному провадженні, не поновило б воно і їх право таким зерном розпоряджатися.

59. У цій частині безпідставними є доводи касаційних скарг про те, що висновок Верховного Суду щодо питань комплексного застосування приписів статей 15 16 ЦК України та статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у спірних правовідносинах відсутній, адже проаналізована колегією суддів та наведена вище практика суду касаційної інстанції однозначно свідчить про протилежне.

60. Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами касаційних скарг про те, що перш ніж стверджувати, що висновок суду касаційної інстанції щодо застосування правових норм є застосовним до спірних правовідносин, судам варто оцінювати його релевантність, в тому числі, з допомогою з`ясування фактичних обставин справ, у яких такий висновок надавався, позаяк формуючи ті чи інші висновки щодо правильного застосування правових норм, Верховний Суд виходить із конкретних обставин спорів, які були установлені в ході їх розгляду судами попередніх інстанцій.

61. Так, зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 вбачається, що запропоновані судом касаційної інстанції способи захисту порушеного права у спірних правовідносинах спиралися на встановлені судами попередніх інстанцій обставини "реалізації" ухвали слідчого судді про арешт активу та передачу його в управління АРМА, тобто втрати власником зернових культур фактичного (фізичного) зв`язку з ними.

62. В той же час, судами попередніх інстанцій у даній справі, всупереч правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, не було встановлено обставин фактичної реалізації (чи ні) спірних зернових культур.

63. На думку колегії суддів Верховного Суду з`ясування вказаної обставини має вирішальний вплив на вирішення питання про належність обраного Позивачами у даній справі способу захисту, адже у випадку її підтвердження, запропоновані Великою Палатою Верховного Суду варіанти поведінки у спірних правовідносинах дійсно можуть виявитися незастосовними і тоді Позивачі взагалі позбавляться судового захисту, що є неприпустимим.

64. Крім цього, у звязку із обставинами скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту від 08.02.2019 у справі № 757/5801/19, у частині обраного Позивачами способу захисту судам варто було також врахувати, що приписам частини 8 статті 21 профільного Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (в редакції, чинній на час розгляду справи судами) було чітко визначено, що у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику, а в разі їх реалізації - повертає одержані від цього кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами.

65. З викладеного слідує, що як і у випадку із запропонованими Великою Палатою Верховного Суду способами захисту, передбачені профільним Законом дії власників арештованих активів (після скасування арешту) пов`язуються законодавцем із втратою власником фактичного (фізичного) зв`язку з такими активом, а тому встановлення вказаних обставин в межах цієї справи було необхідним для її правильного вирішення, але суди від таких дій ухилилися.

66. В цій частині колегія суддів вважає доцільним звернути увагу на ряд висновків Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" ("Kudla v. Poland", заява № 30210/96, § 158), 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" ("Garnaga v. Ukraine", заява № 20390/07, § 29).

67. Засіб захисту, що вимагається законом або договором, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02, п. 75)).

68. Таким чином, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

69. Підсумовуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду частково погоджується із доводами касаційних скарг та констатує, що незважаючи на наявність висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних даній справі правовідносинах, господарським судом першої інстанції таких висновків взагалі враховано не було, а врахування їх апеляційним господарським судом було здійснено безвідносно фактичних обставин цього спору та без урахування того, що ряд істотних обставин справи для вирішення питання про належність обраного Позивачами способу захисту так і не був встановлений місцевим господарським судом.

70. В той же час, посилання скаржників у цій частині не неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду із постанов від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 та від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 не приймаються, оскільки у зазначених справах правовідносини не були подібними тим, що розглядаються в межах цього провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

71. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

72. Згідно ж положень статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

73. За наслідками здійснення касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Верховного Суду вважає, що судові рішення у ній наведеним вище критеріям не відповідають, оскільки при вирішенні цієї справи суди обох інстанцій ухилилися від вирішення питання щодо можливості ефективного поновлення прав Позивачів в обраний ними спосіб, не встановили істотних для вирішення вказаного питання обставин та не врахували дійсного змісту висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах.

74. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

75. За вказаних обставин та керуючись наведеними повноваженнями, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг Позивачів, скасування рішень судів обох попередніх інстанцій і направлення цієї справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

76. При новому розгляді суду необхідно дослідити усі зібрані у справі докази, повно та всебічно з`ясувати дійсні обставини справи, дати належну оцінку усім аргументам учасників справи і в залежності від встановленого, з урахуванням зауважень викладених в цій Постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.

77. Як вже зазначалося, крім касаційних скарг Позивачами до Верховного Суду було також подано клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивоване необхідністю відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 16 ЦК України стосовно способу захисту цивільних прав та інтересів, викладеного у постановах від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (посилання на яку містяться у касаційній скарзі), від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19 (до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі, в якій подано касаційну скаргу).

78. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів відмовляє у його задоволенні і в обґрунтування своєї позиції зазначає таке.

79. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.

80. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

81. У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" ("Chapman v. the United Kingdom") ЄСПЛ наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

82. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

83. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

84. З викладеного убачається, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховний Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення або підходи застосовані в цих рішеннях мають бути очевидно застарілими внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці ЄСПЛ; існування невідповідності критерію "якість закону" законодавчих норм, що призвело до різного тлумачення судами (колегіями, палатами) норм права.

85. Отже, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.

86. Згідно із частиною 4 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

87. Оскільки Велика Палата Верховного Суду неодноразово у постановах від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19 викладала правовий висновок щодо застосування положень частини 2 статті 16 ЦК України стосовно способу захисту порушеного права шляхом визнання недійсним договору у подібних правовідносинах (зокрема, судом було констатовано, що визнання недійсними електронних торгів з продажу майна (активів), на які накладено арешт у кримінальному провадженні, протоколу їх проведення, а також укладеного на їх підставі договору купівлі-продажу є неналежними способами судового захисту порушених прав) і такий висновок є чітким, зрозумілим, сприяє однозначному застосуванню зазначеної норми матеріального права, колегія суддів не вбачає підстав для відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду у зазначених справах.

Керуючись статтями 300 301 306 308 310 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Фермерського господарства "Дінекс-Агро", Фермерського господарства "Арна" та Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2020 року і рішення Господарського суду міста Києва від 03 серпня 2020 року у справі № 910/7663/19 скасувати, а зазначену справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.