ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/7665/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання: Гогусь В. О.,
за участю представників сторін:
позивача - Воронкова В. О. (адвоката, в режимі відеоконференції),
відповідача-1 - Савулія В. О. (самопредставництво)
відповідача-2 - Сахнацького О. А. (адвоката)
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного підприємства "Дінекс-Трейд"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 (колегія суддів: Кропивна Л. В. - головуючий, Мартюк А. І., Алданова С. О.) у справі
за позовом Приватного підприємства "Дінекс-Трейд"
до 1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Карел-Груп",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державного підприємства "СЕТАМ",
про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна та договору купівлі-продажу майна,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Приватне підприємство "Дінекс-Трейд" (далі - ПП "Дінекс-Трейд") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), товариства з обмеженою відповідальністю "Мегелан Плюс" (далі - ТОВ "Мегелан Плюс"), яке ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 замінено на товариства з обмеженою відповідальністю "Карел-Груп" (далі - ТОВ "Карел-Груп"), в якому просило:
- визнати недійсними результати електронних торгів, проведені 30.05.2019 організатором електронних торгів - державним підприємством "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ") у формі аукціону з продажу майна, лот 352541: зернові культури, виявлені в наступній кількості: пшениця 1 741,256 мт (об`єм 2385,86 м3, натура 0,7298232, вага 1741,256 тн), пшениця (зерносуміш) 84,965 мт (об`єм 116,39 м3, натура 0,7300026, вага 84,965 тн), горох 29,807 мт (об`єм 38,71 м3, натура 0,7700077, вага 29,807 тн), ячмінь 4,596 мт (об`єм 7,15 м3, натура 0,6427972, вага 4,596 тн), пшениця 270,000 мт (об`єм 360,00 м3, натура 0,75, вага 270,000 тн), насіння соняшника 29,961 мт (об`єм 103,30 м3, натура 0,29, вага 30,000 тн), насіння соняшника 566,470 мт (об`єм 1 531,00 м3, натура 0,37, вага 566,500 тн) (далі - лот 352541), за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16;
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу, укладений між АРМА та ТОВ "Мегелан Плюс" за результатами електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - ДП "СЕТАМ" у формі аукціону з продажу майна, лот 352541 (далі - спірний договір).
1.2. Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Білгород-Дністровський елеватор" (далі - ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор") було укладено договір складського зберігання зерна від 03.12.2018 № 53/Т/18. Позивач передав на зберігання ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" пшеницю 6-го класу у кількості 829 тонн; строк зберігання зерна, передбачений договором, до 30.04.2019 (далі - спірне майно). Позивач звернувся 01.02.2019 до ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" з вимогою про відвантаження на автотранспорт спірного майна, але звернення було проігноровано. Тому позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном. До вирішення справи № 916/328/19 по суті, Господарський суд Одеської області вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно. Однак відповідач-1 зробив оголошення про проведення 30.05.2019 аукціону, предметом якого є, зокрема, спірне майно. У розділі "Інформація про лот", реєстраційний номер лота 352541, актив передано в управління АРМА з метою реалізації на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5804/19-к. 28.05.2019 позивач звертався до відповідача-1 та третьої особи із заявою про недопущення порушень статей 316 317 319 Цивільного кодексу України, статей 140 144 145 235 326 Господарського процесуального кодексу України під час дії ухвали Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 про забезпечення позову у справі № 916/328/19 шляхом проведення аукціону з реалізації арештованого майна. Проте 30.05.2019 аукціон було проведено, внаслідок чого зазначену сільськогосподарську продукцію, за доводами позивача, придбано ТОВ "Мегелан Плюс". Позивач зазначив, що задоволення позову призведе до відновлення його речових прав на спірне майно, яке було передано на зберігання і зберігалося у професійного зберігача - ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор".
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 24.06.2020 (суддя Приходько І. В.) позов ПП "Дінекс-Трейд" задоволено частково: визнано недійсними результати електронних торгів, проведені 30.05.2019 організатором електронних торгів - ДП "СЕТАМ" у формі аукціону з продажу майна, лот 352541, за адресою місцезнаходження майна: 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, в частині пшениці 6 класу врожаю 2018 року у кількості 829 тонн насипом, згідно з карткою кількісно-якісного обліку за формою-36 за період з 01.12.2018 до 16.01.2019; визнано недійсним з моменту укладення спірний договір, в частині пшениці 6-го класу врожаю 2018 року у кількості 829 тонн насипом, згідно з карткою кількісно-якісного обліку за формою-36 за період з 01.12.2018 до 16.01.2019; в іншій частині вимог - відмовлено. Вирішено стягнути з АРМА на користь ПП "Дінекс-Трейд" 1921,00 грн судового збору.
2.2. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що наявність з 08.02.2019 ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/5804/19-к про арешт рухомого майна, яке знаходилося на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", і передача цього майна в управління АРМА, не надавало АРМА правових підстав для продажу спірного майна на публічних торгах і укладення від власного імені з переможцем торгів договору, якщо АРМА належним чином не обґрунтувало місцевому господарському суду необхідність обрання такого способу управління майном як продаж. Місцевий господарський суд установив, що 14.02.2019 ухвалою суду в господарській справі № 916/328/19 був накладений арешт на спірне майно, яке належало позивачу. Крім того, суд першої інстанції встановив, що 25.09.2019 ухвалою Київського апеляційного господарського суду скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5804/19-к, зокрема в частині накладання арешту на спірне майно, яка належить ПП "Дінекс-Трейд", розташоване за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16. Тому суд першої інстанції визнав доведеним факт наявності у позивача речового права на продане спірне майно, що визначається родовими ознаками, і ефективність обраного позивачем способу захисту порушеного права відновити речове право на продане спірне майно.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі № 910/7665/19 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові ПП "Дінекс-Трейд". Вирішено стягнути з ПП "Дінекс-Трейд" на користь АРМА 5763,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Вирішено стягнути з ПП "Дінекс-Трейд" на користь ТОВ "Карел-Груп" 5763,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
2.4. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, вирішуючи спір, Господарський суд міста Києва неправильно застосував статті 4 5 74-79 Господарського процесуального кодексу України та не застосував норми статті 957 Цивільного Кодексу України та статті 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні". Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не довів, що спірне майно у момент проведення публічних торгів зберігалося на зерновому складі у професійного зберігача ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", і таке зберігання та права позивача на спірне майно підтверджені належним і допустимим доказом - складським документом, виданим зберігачем. Тому суд дійшов висновку, що, не довівши наявність своїх речових прав на спірне майно, позивач не може вимагати у судовому порядку захисту або відновлення своїх прав.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020, ПП "Дінекс-Трейд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020, залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2020.
3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ПП "Дінекс-Трейд" зазначає, що суд апеляційної інстанції з порушенням вимог частини 4 статті 75, частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України не взяв до уваги обставини щодо права власності ПП "Дінекс-Трейд" на спірне майно, установлені в рішенні господарського суду у справі № 916/328/19. Скаржник стверджує про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, від 19.04.2019 у справі № 390/34/17, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (щодо обов`язковості договірних зобов`язань). ПП "Дінекс-Трейд" вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини 3 статті 957 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та дійшов неправильних висновків щодо недоведення позивачем своїх речових прав на спірне майно. Скаржник стверджує про неправильне застосування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (щодо способу захисту власником речового права, визначеного родовими ознаками), оскільки вважає, що справа № 910/3907/18 не є релевантною для справи, що розглядається. Крім того, за твердженням ПП "Дінекс-Трейд", відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку, управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо повноважень АРМА з урахуванням обставин скасування у подальшому ухвали суду у кримінальній справі про передачу АРМА в управління майна, на яке накладено арешт.
3.3. АРМА у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 залишити в силі. АРМА зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував висновки, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (щодо способу захисту власником речового права, визначеного родовими ознаками), оскільки правовідносини у цих справах є подібними. Крім того, АРМА вважає, що позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту своїх прав.
3.4. ТОВ "Карел-Груп" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 є законною та обґрунтованою, ухваленою з дотриманням норм як матеріального, так і процесуального права, на підставі повного та всебічного дослідження всіх наявних обставин справи, а тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
4. Розгляд касаційної скарги
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2021 касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Дінекс-Трейд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 910/7665/19 відкрито та одночасно зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19.
4.2. 05.10.2021 Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/18647/19 ухвалено постанову, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12.10.2021.
4.3. Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2021 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Дінекс-Трейд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 910/7665/19, призначено справу у відкритому судовому засіданні на 16.11.2021.
4.4. Ухвалами Верховного Суду від 16.11.2021, 23.11.2021 оголошувались перерви у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ПП "Дінекс-Трейд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 910/7665/19.
4.4. ПП "Дінекс-Трейд" звернулося до Верховного Суду з клопотанням про передачу справи № 910/7665/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. На думку скаржника, Суд повинен відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постановах від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 та від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19, про застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України щодо способів захисту цивільних прав та інтересів, зокрема шляхом визнання електронних торгів та укладеного за результатами їх проведення договору купівлі-продажу недійсними.
5.Обставини справи, встановлені судами
5.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 08.02.2019 Печерський районний суд міста Києва за результатами розгляду клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченка А. Г. про накладення арешту у справі № 757/5804/19-к постановив ухвалу, якою:
- накладено арешт на майно, а саме: на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", у тому числі за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16; заборонено вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном;
- передано АРМА в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку, управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор".
5.2. На виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва на сайті https://setam.net.ua/auction/354136 було розміщено інформацію про проведення аукціону за номером лоту 352541 (зернові культури у кількості: пшениця - 1 741,256 мт (об`єм - 2385,86 м3, натура - 0,7298232, вага - 1741.256 тн), пшениця (зерносуміш) - 84,965 мт (об`єм - 116,39 м3, натура - 0,7300026, вага - 84,965 тн), горох - 29,807 мт (об`єм - 38,71 м3, натура - 0,7700077, вага - 29,807 тн), ячмінь - 4,596 мт (об`єм - 7,15 м3, натура - 0,6427972, вага - 4,596 тн), пшениця - 270,000 мт (об`єм - 360,00 м3, натура - 0,75, вага - 270,000 тн), насіння соняшника - 29,961 мт (об`єм - 103,30 м3, натура - 0,29, вага - 30,000 тн), насіння соняшника - 566,470 мт (об`єм - 1531,00 м3, натура - 0,37, вага - 566,500 тн), місцезнаходження майна: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, дата закінчення подання заявок 29.05.2019 (09:00 год.), стартова ціна 3777460,32 грн.
5.3. Суд першої інстанції зазначив, що ПП "Дінекс-Трейд" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" про усунення перешкод у здійсненні ПП "Дінекс-Трейд" права користування та розпорядження своїм майном шляхом зобов`язання ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" утриматись від вчинення будь-яких дій, що перешкоджатимуть ПП "Дінекс-Трейд" у здійсненні ним вантажно-розвантажувальних робіт, вивозу з території елеватора, розташованого за адресою: вул. Маршала Бірюзова, 16, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700, спірного майна згідно з карткою кількісно-якісного обліку за формою-36 за період з 01.12.2018 по 16.01.2019 по ПП "Дінекс-Трейд" .
5.4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі № 916/328/19 вирішено до вирішення по суті справи № 916/328/19 накласти арешт на спірне майно, що зберігається на території елеватора ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", розташованого за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород- Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, та передачі на відповідальне зберігання Приватному підприємству "Влахос" (далі - ПП "Влахос").
5.5. Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.05.2019 у справі № 916/328/19 позовну заяву ПП "Дінекс-Трейд" до ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" про усунення перешкод у користуванні майном задоволено повністю; вирішено усунути перешкоди у здійсненні ПП "Дінекс-Трейд" прав користування та розпорядження своїм майном шляхом зобов`язання ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" утриматись від вчинення будь-яких дій, що перешкоджатимуть ПП "Дінекс-Трейд" у здійсненні ним вантажно-розвантажувальних робіт, вивозу з території елеватора, розташованого за адресою: вул. Маршала Бірюзова, 16, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700, спірного майна.
5.6. Суд першої інстанції зазначив, що Господарським судом Одеської області у рішенні у справі № 916/328/19 встановлено наступне.
03.12.2018 між ПП "Дінекс-Трейд" (Поклажодавець) та ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" (Зерновий склад) було укладено Договір № 53/Т/18 складського зберігання зерна, згідно з яким Поклажодавець зобов`язується передати Зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур (надалі - "зерно") за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло від Поклажодавця, і засвідчується відповідними складськими документами, а Зерновий склад зобов`язується прийняти таке зерно для зберігання, при необхідності довести його до необхідних кондицій умов зберігання, на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.
На виконання умов Договору № 53/Т/18 ПП "Дінекс-Трейд" згідно з карткою кількісно-якісного обліку за формою-36 за період з 01.12.2018 по 16.01.2019 передало ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" на зберігання пшеницю 6-го класу у кількості 829 тонн - спірне майно.
Відповідно до умов Договору № 53/Т/18 строк зберігання зерна встановлено тривалістю до 30.04.2019.
Згідно з Договором № 53/Т/18 ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" (Зерновий склад) взяло на себе зобов`язання із забезпечення належного зберігання зерна та здійснення його відпуску Поклажодавцеві, забезпечення доступу Поклажодавця до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання.
При цьому, "Зерновий склад" - ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", не має права розпоряджатися зерном (його частиною) поклажодавця, крім випадків, передбачених законодавством та цим договором (пункт 5.1 Договору №53/Т/18).
01.02.2019 позивач з метою реалізації своїх повноважень з розпорядження належною йому на праві власності сільськогосподарською продукцією звернувся до ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" з листом-вимогою про відвантаження на автотранспорт пшениці 6 класу у кількості 829 тонн - об`єкта договору складського зберігання зерна №53/Т/18 від 03.12.2018.
5.7. Суд зазначив, що, обґрунтовуючи позовні вимоги у справі № 910/7665/19, позивач зазначав, що на сайті https://setam.net.ua/auction/354136 було розміщено інформацію про проведення спірного аукціону за номером лота 352541, місцезнаходження майна: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, дата закінчення подання заявок 29.05.2019 (09:00 год.), стартова ціна 3777460,32 грн.
5.8. 28.05.2019 позивач звернувся до АРМА із заявою про недопущення порушень законодавства України, зокрема, просив вжити в межах своїх повноважень заходи щодо скасування призначеного на 30.05.2019 аукціону, реєстраційний номер лота: 352541, зокрема, посилаючись на ухвалу Господарського суду Одеської області у справі № 916/328/19 від 14.02.2019.
5.9. ДП "СЕТАМ" організовано електронні торги, які проведені 30.05.2019.
5.10. Відповідно до складеного протоколу № 409118 "Проведення електронних торгів" переможцем торгів за лотом № 352541, проведених 30.05.2019 з 09:00 год. до 18:00 год., визначено ТОВ "Карел-Груп", ціна продажу 3777460,32 грн.
5.11. 03.06.2019 між АРМА (продавець) та ТОВ "Карел-Груп" (покупець) укладено спірний договір активу 13, за умовами якого продавець зобов`язався передати, а покупець зобов`язався прийняти активи відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною договору (додаток) і сплатити за них певну грошову суму.
5.12. Відповідно до пункту 2 та пункту 4 спірного договору місцезнаходженням активів є Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16. Ціна договору за активи становить 3777460,32 грн.
5.13. Згідно зі специфікацією № 13 від 03.06.2019 об`єктом продажу (активами) є зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16 у кількості 2727,124 мт.
5.14. Суд першої інстанції встановив, що 25.09.2019 ухвалою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5804/19-к про накладення арешту на майно, а саме: на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТзОВ "Білгород-Дністровський елеватор" за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Маршала Бірюзова, 16, з забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном з передачею цього майна АРМА, в частині накладення арешту на спірне майно, яке належить ПП "Дінекс-Трейд" та зберігається на території елеватора ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", розташованого за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова,16; з забороною вчинення будь-яких дій щодо відчуження, розпорядження та користування спірним майном з передачею цього майна на відповідальне зберігання АРМА.
5.15. Спір виник у зв`язку із наявністю/відсутністю підстав для визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна та спірного договору.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково з огляду на таке.
6.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. ПП "Дінекс-Трейд" вважає, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, від 19.04.2019 у справі № 390/34/17, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (щодо обов`язковості договірних зобов`язань). Тому ПП "Дінекс-Трейд" вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини 3 статті 957 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та дійшов неправильних висновків щодо недоведення позивачем своїх речових прав на спірне майно. Скаржник стверджує про неправильне застосування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (щодо способу захисту власником речового права, визначеного родовими ознаками), оскільки вважає, що справа № 910/3907/18 не є релевантною для справи, що розглядається. Крім того, за твердженням ПП "Дінекс-Трейд", відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку, управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо повноважень АРМА з урахуванням обставин скасування у подальшому ухвали суду у кримінальній справі про передачу АРМА в управління майна, на яке накладено арешт. Окрім того, ПП "Дінекс-Трейд" стверджує, що суд апеляційної інстанції, порушуючи положення частини 4 статті 75, частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, не взяв до уваги обставини щодо права власності ПП "Дінекс-Трейд" на спірне майно, установлені в рішенні господарського суду у справі № 916/328/19.
6.3. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
6.4. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
6.5. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку частково підтвердилися, з огляду на наступне.
6.6. Предметом позовних вимог є вимоги позивача про визнання недійсними результатів електронних торгів, проведених 30.05.2019 ДП "СЕТАМ" у формі аукціону з продажу майна, лот 352541, а також про визнання недійсним з моменту укладення між відповідачами спірного договору. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на торги було виставлено і продано без його згоди належне позивачу на праві власності спірне майно. На підтвердження речових прав на спірне майно позивач посилався на укладений 03.12.2018 між ним та ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" договір складського зберігання зерна № 53/Т/18 та на картку кількісно-якісного обліку за формою-36 за період з 01.12.2018 до 16.01.2019. Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсними торгів та спірного договору, позивач посилався на порушення вимог частини 1 статті 144 Господарського процесуального кодексу України.
6.7. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що наявність ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 про арешт майна, яке знаходилося на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", і передача цього майна в управління АРМА, не надавала АРМА правових підстав для продажу арештованого майна на публічних торгах і укладення від власного імені з переможцем торгів спірного договору, оскільки АРМА належним чином не обґрунтувало місцевому господарському суду необхідність обрання такого способу управління майном, як продаж активів. Місцевий господарський суд констатував про факт проведення торгів та продаж спірного майна за наявності арешту, накладеного на спірне майно ухвалою господарського суду від 14.02.2019 в господарській справі № 916/328/19. Крім того, суд першої інстанції встановив, що 25.09.2019 ухвалою Київського апеляційного господарського суду скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5804/19-к, зокрема в частині накладення арешту на спірне майно, яка належить ПП "Дінекс-Трейд". Тому суд першої інстанції визнав доведеним факт наявності у позивача речового права на продану річ, що визначається родовими ознаками, і ефективність обраного позивачем способу захисту порушеного права відновити речове право на продану річ.
6.8. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вирішуючи спір, Господарський суд міста Києва неправильно застосував статті 4 5 74-79 Господарського процесуального кодексу України та не застосував норми статті 957 Цивільного Кодексу України та статті 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні". Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не довів, що спірне майно у момент проведення торгів зберігалося позивачем на зерновому складі у професійного зберігача ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", і таке зберігання та права позивача на спірне майно підтверджені належним і допустимим доказом - складським документом, виданим зберігачем. Тому суд дійшов висновку, що, не довівши наявність своїх речових прав на спірне майно, позивач не може вимагати у судовому порядку захисту або відновлення своїх прав. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив на неправильному способі захисту цивільних прав та інтересів, який обрав позивач. При цьому суд апеляційної інстанції послався на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18.
Щодо доводів скаржника про неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду
6.9. Скаржник, обґрунтовуючи свої доводи щодо неврахування судом апеляційної інстанції обставин укладення між позивачем та ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" договору складського зберігання зерна, виконання цього договору сторонами та порушення прав позивача як поклажодавця і власника спірного майна у зв`язку з проведенням спірних торгів, послався на наступні висновки, викладені Верховним Судом:
- висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, за змістом якого: "відповідно до частини першої статті 637 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.
Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.
Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.
Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України."
- висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, відповідно до якого: "стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню".
- висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, а саме: "Тлумачення статті 629 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)."
- висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, а саме: "Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них."
6.10. Розглянувши наведені доводи скаржника, колегія суддів зазначає, що наведені висновки є загальними для застосування статей 204 213 629 637 Цивільного кодексу України у правовідносинах, пов`язаних, зокрема із тлумаченням правочину та визнанням правочину недійсним. Саме лише застосування судом цих висновків не передбачає однозначного результату вирішення спору у подібних правовідносинах. У свою чергу, результат розгляду судом спору при застосуванні зазначених висновків залежить від встановлених судом фактичних обставин, які у кожній справі можуть бути різними.
6.11. Водночас скаржник, посилаючись на наведені висновки Верховного Суду, зазначає, що апеляційний господарський суд, за змістом оскаржуваного судового рішення, штучно звузив предмет судового дослідження у цій справі до формального питання дотримання вимог щодо оформлення правовідносин між ПП "Дінекс-Трейд" та ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" за договором складського зберігання зерна № 53/Т/18, при цьому не врахував, що Господарським судом Одеської області ухвалою від 14.02.2019 у справі № 916/328/19 накладено арешт на зернові культури, зокрема пшеницю 6 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 829 тонн, що зберігалася на території елеватора ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", розташованого за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, на підставі договору складського зберігання зерна № 53/Т/18 від 03.12.2018.
6.12. Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що апеляційний господарський суд, не навівши обгрунтованих мотивів неврахування фактичних обставин, установлених у справі № 916/328/19, дійшов висновку про непідтвердження скаржником своїх речових прав на спірне майно.
6.13. Верховний Суд звертає також увагу на суперечливий характер висновків суду апеляційної інстанції, який, з одного боку, констатував недоведення позивачем речових прав на зерно, а з іншого, зазначив про неправильність обраного способу захисту прав позивачем.
Щодо доводів скаржника про відмінність установлених фактичних обставин у справі № 910/7665/19 та справі № 910/3907/18
6.14. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, на яку покликається суд апеляційної інстанції, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Європа" ЛТД" до АРМА та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРС-Груп", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ДП "Сетам", на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор", про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів, спір виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, АРМА не вправі було відчужувати його майно, оскільки Апеляційним судом Полтавської області в межах кримінальної справи № 552/7979/17 було покладено на АРМА обов`язок щодо управління рухомим майном шляхом забезпечення його збереження, а не шляхом продажу. Крім того, позивач обґрунтовував вимоги тим, що внаслідок проведення торгів та укладення спірного договору безпідставно припинилося право власності позивача на належне йому майно, яке було передане для забезпечення його збереження АРМА в управління. Тому оспорюваний договір купівлі-продажу укладений з порушенням частини 6 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України та статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
6.15. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/3907/18, зробленими на підставі статті 658 Цивільного кодексу України, якщо позивач вважає, що покупець не набув права власності на отримане ним спірне майно, зокрема, тому, що покупець не є добросовісним набувачем, то він вправі скористатися передбаченими законодавством зобов`язально-правовими способами захисту права власності. Для застосування таких способів захисту немає потреби в оскарженні підписаного в подальшому договору купівлі-продажу зерна. В іншому випадку позивач може вдатися до такого способу захисту, як відшкодування завданої йому майнової шкоди (зокрема, заподіяної продажом майна за ціною, нижчою від ринкової) та моральної шкоди (частина третя статті 386 Цивільного кодексу України). Відповідачами за цим позовом можуть бути особи, з вини яких така шкода була заподіяна. Якщо ж покупець ще не отримав продане майно позивача, то позивач може запобігти виконанню договору купівлі-продажу, укладеного одним із відповідачем з перевищенням повноважень, шляхом застосування способу захисту, передбаченого частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України, звернувшись до суду з вимогою про заборону відповідачам вчиняти дії щодо передання майна продавцем покупцю, мотивуючи свою вимогу відсутністю у продавця права на продаж майна.
6.16. За таких обставин, колегія суддів Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/3907/18 дійшла висновку, що позовні вимоги ТОВ "Фірма "Союз-Європа" ЛТД" про визнання недійсними проведених електронних торгів та їх результатів та про визнання недійсним договору купівлі-продажу зерна не можуть бути задоволені з мотивів, викладених у цій постанові. Крім того, колегія суддів враховувала ту обставину, що права позивача як власника спірних активів щодо цього майна обмежено застосуванням заходів кримінально-процесуального примусу в спосіб, встановлений законом.
6.17. Натомість у справі № 910/7665/19, яка розглядається, на відміну від справи № 910/3907/18, до проведення спірних торгів ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі № 916/328/19 за позовом ПП "Дінекс-Трейд" до ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" про усунення перешкод у здійсненні ПП "Дінекс-Трейд" права користування та розпорядження своїм майном шляхом зобов`язання ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" утриматись від вчинення будь-яких дій, що перешкоджатимуть ПП "Дінекс-Трейд" у здійсненні ним вантажно-розвантажувальних робіт, вивозу з території елеватора, розташованого за адресою: вул. Маршала Бірюзова, 16, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700, спірного майна, накладено арешт на спірне майно та передбачено передачу його на відповідальне зберігання Приватному підприємству "Влахос". Тому позовні вимоги були обґрунтовані, окрім іншого, порушенням відповідачем вимог частини 1 статті 144 Господарського процесуального кодексу України внаслідок проведення спірних торгів щодо майна, яке знаходилося під арештом. Особливістю справи № 910/7665/19 є і те, що ухвала від 08.02.2019 у справі № 757/5804/19-к, за якою АРМА набуло право на управління майном, у подальшому була скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 25.09.2019 у справі № 757/5804/19-к.
Таким чином, за наявності ухвали про забезпечення позову у справі № 916/328/19, в якій накладено арешт та зазначено про передачу належного ПП "Дінекс-Трейд" спірного майна на відповідальне зберігання зерна ПП "Влахос", та рішення суду у справі № 916/328/19 (щодо усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном), були проведені спірні торги та укладено спірний договір.
6.18. За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що встановлені фактичні обставини у справі № 910/7665/19, яка розглядається, та у справі № 910/3907/18 суттєво відрізняються, а тому має місце неоднакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Щодо доводів скаржника про відсутність висновку Верховного Суду про застосування статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів"
6.19. Одним із доводів касаційної скарги є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку, управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо повноважень АРМА з урахуванням обставин скасування у подальшому ухвали суду у кримінальній справі про передачу АРМА в управління майна, на яке накладено арешт.
6.20. Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19, до закінчення розгляду якої зупинялося провадження у цій справі, стаття 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» стосується загалом майна як активів, управління якими здійснює Агентство, та до яких належать кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнуті за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
6.21. Колегія суддів, зокрема, зазначає, що відповідно до частини 8 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, якими скасовано арешт прийнятих в управління активів, за умови наявності судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, Національне агентство протягом десяти робочих днів повертає їх законному власнику.
У разі якщо активи, щодо яких було скасовано арешт, були реалізовані Національним агентством у встановленому цим Законом порядку, одержані кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами, повертаються Національним агентством у безготівковій формі особі, яка була законним власником таких активів на момент їх реалізації, протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного рішення про скасування арешту та реквізитів рахунку такої особи.
6.22. У зв`язку з цим для вирішення питання щодо ефективного способу захисту прав позивача важливо також установити, чи були виконані вимоги частини 8 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
Щодо способу захисту прав.
6.23. Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
6.24. За приписами статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
6.25. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині 2 статті 20 Господарського кодексу України.
6.26. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
6.27. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача.
6.28. З урахуванням наведеного, у справі, що розглядається, обставиною, якою мають керуватись суди під час вирішення справи, має бути встановлена наявність/відсутність зв`язку між наслідками вирішення справи та реальним поновленням порушеного права позивача (у разі встановлення факту його порушення). Відтак, суду апеляційної інстанції належить встановити обставини, чи реалізоване за спірним правочином майно у даній справі перейшло у володіння покупця шляхом передачі його за актом приймання-передачі; чи було спірне майно передане до проведення спірних торгів на виконання ухвали суду про забезпечення позову у справі № 916/328/19 на відповідальне зберігання ПП "Влахос"; на якій правовій підставі і у кого перебуває спірне майно; чи були виконані вимоги частини 8 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів"; чи вживалися позивачем інші способи захисту прав та чи поновлені такі права у результаті їх застосування. Лише на підставі достеменно установлених обставин справи та з урахуванням уже вжитих позивачем способів захисту своїх прав можна зробити висновок про ефективність обраного способу захисту прав позивача у спірних правовідносинах.
6.29. Між тим, відповідно до встановлених частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України меж розгляду справи суд касаційної інстанції, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, зазначені позивачами обставини, оскільки вони не були встановлені у рішенні та постанові судів у даній справі.
6.30. Зважаючи на те, що з`ясування вказаних у пункті 6.28 цієї постанови обставин є важливим для правильного вирішення даного спору, висновки суду апеляційної інстанції, зроблені у даній справі без їх дослідження, є передчасними.
Щодо клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати.
6.31. Водночас колегія суддів вважає, що клопотання ПП "Дінекс-Трейд" про передачу справи № 910/7665/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду не може бути задоволено, з огляду на таке.
6.32. На думку скаржника, Суд повинен відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постановах від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 та від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19, про застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України щодо способів захисту цивільних прав та інтересів, зокрема шляхом визнання електронних торгів та укладеного за результатами їх проведення договору купівлі-продажу недійсними.
6.33. Відповідно до частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
6.34. Відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).
6.35. Основним завданням Верховного Суду відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення сталості та єдності судової практики. Відтак, для відступу від правової позиції, раніше сформованою Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.
6.36. Однак, з урахуванням підстав касаційного оскарження та з огляду на мотиви часткового задоволення касаційної скарги, викладені у мотивувальній частині цієї постанови, Верховний Суд не вбачає підстав для відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постановах від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 та від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19 (щодо застосування частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України) та задоволення клопотання позивача про передачу справи № 910/7665/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
7. Висновки Верховного Суду
7.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судові рішення наведеним вимогам не відповідають.
7.2. Згідно із частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7.3. За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
7.4. Ураховуючи допущене судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувану у справі постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду, а касаційну скаргу задовольнити частково.
7.5. Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
8. Розподіл судових витрат
8.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 910/7665/19 скасувати, справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак