ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/7883/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 серпня 2020 року (головуючий - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.) і рішення Господарського суду міста Києва від 18 листопада 2019 року (суддя Бондарчук В.В.) у справі

за позовом: (1) Приватного підприємства "Дінекс-Трейд", (2) Приватного підприємства "Влахос"

до: (1) Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегелан Плюс",

за участю третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державного підприємства "Сетам",

про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна та договору купівлі-продажу.

(рух справи у суді касаційної інстанції детально відображений в ухвалах, що приймалися Верховним Судом)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову

1. У червні 2019 року Приватне підприємство "Дінекс-Трейд" (далі "Позивач-1", ПП "Дінекс-Трейд") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі "Відповідач-1", АРМА) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегелан Плюс" (далі "Відповідач-2", ТОВ "Мегелан Плюс") в якому просило:

(1) визнати недійсними результатів електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - ДП "СЕТАМ" у формі аукціону з продажу майна, лот 352520: зернові культури, виявлені в наступній кількості: ячмінь - 629,72 мт (об`єм - 968,803 м3, натура - 650, вага - 629,72195 тн), пшениця - 3770,07 мт (об`єм - 5309,955 м3, натура - 710, вага - 3770,06805 тн), насіння соняшника - 355,8 мт (об`єм - 961,678 м3, натура - 370, вага - 355,82086 тн), кукурудза - 1165,38 мт (об`єм - 1643,697 м3, натура - 709, вага 1165,381173 тн), зернової суміші - 781,47 мт (об`єм 1736,611 м3, натура - 450, вага - 781,47495 тн), за адресою: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова, 4;

(2) визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу, укладений між АРМА та ТОВ "Мегелан Плюс" за результатами електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - ДП "СЕТАМ" у формі аукціону з продажу майна, лот 352520.

2. Свої позовні вимоги ПП "Дінекс-Трейд" обґрунтовувало такими обставинами і аргументами.

(1) 10.06.2018 між ПП "Дінекс-Трейд" та ТОВ "Ізмаїльський елеватор" було укладено договір складського зберігання зерна № 19, предметом якого є послуги ТОВ "Ізмаїльський елеватор" з доведення якості зерна до вимог, обумовлених договором, а також послуги зі зберігання зерна. В рамках цього договору ПП "Дінекс-Трейд" було передано на зберігання ТОВ "Ізмаїльський елеватор" пшеницю 3 класу у кількості 32 тони. Сторонами договору передбачено строк зберігання зерна тривалістю до 30.04.2019.

(2) 01.02.2019 ПП "Дінекс-Трейд" звернулося до ТОВ "Ізмаїльський елеватор" з листом-вимогою про відвантаження на автотранспорт пшениці 3 класу у кількості 32 тони, але вказане звернення зберігачем було проігноровано.

(3) В подальшому, рішенням Господарського суду Одеської області від 23.04.2019 у справі № 916/350/19 було підтверджено майнові права ПП "Дінекс-Трейд" на передану на зберігання ТОВ "Ізмаїльський елеватор" сільськогосподарську продукцію - пшеницю 3 класу врожаю 2018 року у кількості 32 тон, що знаходиться на території елеватора, розташованого за адресою: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4.

(4) При цьому, до вирішення справи № 916/350/19 по суті, Господарським судом Одеської області, ухвалою від 14.02.2019, було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на пшеницю 3 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 32 т.

(5) Поряд з цим, як стало відомо ПП "Дінекс-Трейд", АРМА було оголошено про проведення 30.05.2019 аукціону, предметом якого є, зокрема, пшениця у кількості 32 тони, місцезнаходження майна: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова, 4. У розділі "Інформація про лот" (на відповідному веб порталі) вказано, що зазначений актив передано в управління АРМА з метою реалізації на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5806/19-к.

(6) 28.05.2019 ПП "Дінекс-Трейд" звернулося до АРМА та ДП "Сетам" із заявою про недопущення порушень статей 316 317 319 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статей 140 144 145 235 326 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) під час дії ухвали Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 про забезпечення позову у справі № 916/350/19, шляхом проведення аукціону з реалізації арештованого майна.

(7) Проте, 30.05.2019 аукціон все ж було проведено, внаслідок чого вказану сільськогосподарську продукцію придбало ТОВ "Мегелан Плюс".

(8) Позаяк вказаний аукціон від 30.05.2019 відбувся за наявності накладеного в рамках господарської справи № 916/350/19 арешту, на ньому було неправомірно продано майно, яке на праві власності належить ПП "Дінекс-Трейд", в силу статей 203 215 ЦК України результати такого аукціону є недійсними, як недійсним слід визнати й укладений на їх підставі договір купівлі-продажу.

3. Водночас, у червні 2019 року з аналогічним предметом позову до тих же Відповідачів у Господарський суд міста Києва (в рамках господарської справи № 910/7921/19) звернулося Приватне підприємство "Влахос" (далі "Позивач-2, ПП "Влахос").

4. Позовні вимоги ПП "Влахос" обґрунтовувало такими обставинами і аргументами.

(1) 10.06.2018 між ПП "Влахос" та ТОВ "Ізмаїльський елеватор" було укладено договір складського зберігання зерна № 16, предметом якого є послуги ТОВ "Ізмаїльський елеватор" з доведення якості зерна до вимог, обумовлених договором, а також послуги зі зберігання зерна. На виконання цього договору ПП "Влахос" передало на зберігання ТОВ "Ізмаїльський елеватор" кукурудзу фуражну у кількості 2,527 тон. Сторонами договору передбачено строк зберігання зерна до 30.04.2019.

(2) 01.02.2019 ПП "Влахос" звернулося до ТОВ "Ізмаїльський елеватор" з листом-вимогою про відвантаження на автотранспорт кукурудзи фуражної у кількості 2,527 тон, але вказане звернення зберігачем було залишено без реагування.

(3) В подальшому, ПП "Влахос" звернулося до місцевого господарського суду з позовом до ТОВ "Ізмаїльський елеватор" щодо підтвердження майнових прав на вказану продукцію (справа № 916/348/19).

(4) При цьому, до вирішення вказаної справи по суті, Господарським судом Одеської області, ухвалою від 14.02.2019, було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кукурудзу фуражну врожаю 2018 року насипом у кількості 2,527 тон.

(5) Разом з цим, як у подальшому стало відомо ПП "Влахос", АРМА було оголошено про проведення 30.05.2019 аукціону, предметом якого є, зокрема, кукурудза у кількості 2,527 тон, місцезнаходження майна: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова, 4. При цьому, у розділі "Інформація про лот" (за змістом повідомлення на веб-порталі) зазначено про те, що вказаний актив передано в управління АРМА з метою реалізації на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5806/19-к.

(6) 28.05.2019 ПП "Влахос" звернулося до АРМА та ДП "Сетам" із заявою про недопущення порушень статей 316 317 319 ЦК України, статей 140 144 145 235 326 ГПК України під час дії ухвали Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 про забезпечення позову у справі № 916/347/19 шляхом проведення аукціону з реалізації арештованого майна.

(7) Проте, 30.05.2019 аукціон було проведено, внаслідок чого, належну ПП "Влахос" сільськогосподарську продукцію придбало ТОВ "Мегелан Плюс".

(8) Оскільки вказаний аукціон від 30.05.2019 відбувся за наявності накладеного в рамках господарської справи № 916/347/19 арешту, на ньому було неправомірно продано майно, яке на праві власності належить ПП "Влахос", в силу статей 203 215 ЦК України результати такого аукціону є недійсними, як недійсним слід визнати й укладений на їх підставі договір купівлі-продажу.

Узагальнений зміст та обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 у справі № 910/7921/19, об`єднано справи № 910/7921/19 та № 910/7883/19 в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно № 910/7883/19.

6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 у справі № 910/7883/19 позов ПП "Дінекс-Трейд" та ПП "Влахос" задоволено частково.

(1) Визнано недійсними результати електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - ДП "Сетам" у формі аукціону з продажу майна, лот 352520, за адресою: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова, 4, в частині пшениці 3 класу врожаю 2018 року у кількості 32 тони насипом, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, та кукурудзи фуражної врожаю 2018 року насипом у кількості 2,527 тон, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.01.2018 по 03.12.2018.

(2) Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу, укладений між АРМА та ТОВ "Мегелан Плюс" за результатами електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - ДП "Сетам" у формі аукціону з продажу майна, лот 352520, в частині пшениці 3 класу врожаю 2018 року у кількості 32 тони насипом, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, та кукурудзи фуражної врожаю 2018 року насипом у кількості 2,527 тон, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.01.2018 по 03.12.2018.

7. Вказане рішення місцевого господарського суду мотивовано такими аргументами.

(1) В рамках розгляду господарських справ № 916/350/19 та № 916/347/19 Господарським судом Одеської області було встановлені преюдиційні для справи № 910/7883/19 обставини, які беззаперечно підтверджують доводи Позивачів про те, що ними на зберігання ТОВ "Ізмаїльський елеватор" було передано спірні зернові культури.

(2) Водночас, в межах справ № 916/350/19 і № 916/347/19, ухвалами від 14.02.2019, Господарським судом Одеської області було накладено арешти на ці культури і такі арешти діяли на час проведення оспорюваних торгів.

(3) За декілька днів до проведення спірних торгів Позивачі зверталися до АРМА із заявами про недопущення порушень законодавства України у яких, зокрема, просили вжити в межах своїх повноважень заходи щодо скасування призначеного на 30.05.2019 аукціону, посилаючись при цьому на вказані вище ухвали Господарського суду Одеської області у справах № 916/347/19 та № 916/350/19.

(4) Пунктом 11 Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 719 визначено, що АРМА має право у будь-який час припинити електронні торги та зняти актив з реалізації у разі припинення дії визначеної законом підстави для реалізації активу або виявлення обставин, що перешкоджають реалізації активу відповідно до цього Порядку.

(5) Проте, всупереч вказаному припису Порядку, достеменно знаючи про накладені Господарським судом Одеської області арешти, АРМА і ДП "Сетам" 30.05.2019 все ж провели спірні торги, на яких реалізували належні Позивачам зернові культури.

(6) Згідно з частиною 1 статті 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

(7) Відповідно до частини 7 статті 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

(8) Враховуючи те, що на спірних торгах було реалізовано належне Позивачам майно, на яке Господарським судом Одеської області було накладено арешти, які діяли в період проведення цих торгів про що організаторам було відомо, а також те, що АРМА жодним чином не обґрунтувало необхідність застосування способу управління майном у вигляді саме реалізації активу, суд дійшов висновку, що такі торги порушують права ПП "Дінекс-Трейд" та ПП "Влахос", а тому підлягають визнанню недійсними в частині майна Позивачів. З цих же підстав і в цій же частині визнанню недійсним підлягає і договір купівлі-продажу, який було укладено між АРМА та ТОВ "Мегелан Плюс" за результатами оспорюваних торгів.

(9) Крім цього, заслуговує на увагу і той факт, що ухвалою Київського апеляційного суду від 25.09.2019, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5806/19-к про накладення арешту було скасовано, що також підтверджує неправомірність реалізації спірних зернових культур.

8. За наслідками перегляду цієї справи в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2020, рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 було залишено без змін. Господарський суд апеляційної інстанції погодився з усіма висновками місцевого господарського суду, а заперечення АРМА щодо них визнав необґрунтованими.

Касаційна скарга

9. Не погодившись із судовими рішеннями, АРМА звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційне провадження

10. Перевіривши матеріали касаційної скарги, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2020 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АРМА з підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 1 статті 287 ГПК України (неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).

Узагальнені доводи касаційної скарги (з урахуванням підстав відкриття касаційного провадження)

11. У поданій касаційній скарзі АРМА стверджує, що при прийнятті оскаржуваних у даній справі рішень в частині обраного Позивачами способу захисту, судами попередніх інстанцій не було враховано висновків Верховного Суду, які викладено у постановах від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 та від 08.09.2020 у справі № 910/8130/19. АРМА вказує, що згідно висновків Верховного Суду, що наведені у вказаних постановах, спосіб захисту у вигляді визнання недійсними результатів торгів та укладеного за їх наслідками договору купівлі-продажу у подібних правовідносинах є неналежним та неефективним способом захисту, адже жодним чином не поновить майнових прав Позивачів за захистом яких вони і звернулися до суду з позовами у даній справі.

Узагальнені вимоги та доводи відзиву на касаційну скаргу

12. У відзиві на касаційну скаргу Позивачі заперечують проти усіх доводів, які наводить скаржник, вказують про їх безпідставність та необґрунтованість. Стверджують про відмінність фактичних обставин у справах № 910/3907/18 і № 910/8130/19, які переглядалися Верховним Судом і цією справою. Вважають, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті у цілковитій відповідності з правовими нормами, а тому підстав для їх зміни чи відміни немає. Просять у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані рішення залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

13. Судами попередніх інстанцій у даній справі установлено, що 08.02.2019 за результатами розгляду відповідного клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченка А.Г. Печерським районним судом міста Києва, ухвалою у справі № 757/5806/19-к, було накладено арешт на майно, а саме: на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Ізмаїльський Елеватор" за адресою: Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Портова 4, заборонивши вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. Цією ж ухвалою арештоване майно передано АРМА в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19 - 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

14. Водночас, 13.02.2019 ПП "Дінекс-Трейд" та ПП "Влахос" звернулися у Господарський суд Одеської області із позовами до ТОВ "Ізмаїльський елеватор" про усунення перешкод у здійсненні ними прав користування та розпорядження своїм майном, а саме зерновими культурами, що передавалися ними до зернового складу на зберігання.

15. Разом з цим, Господарський суд Одеської області, ухвалами від 14.02.2019 задовольнив відповідні клопотання Позивачів про забезпечення позовів, наклав арешт на пшеницю 3 класу врожаю 2018 року у кількості 32 тони насипом та кукурудзу фуражну врожаю 2018 року насипом у кількості 2,527 тон, які зберігалися на території ТОВ "Ізмаїльский елеватор" та передав вказані зернові культури на відповідальне зберігання ПП "Влахос" (пшеницю) та ФГ "Дінекс-Агро" (кукурудзу).

16. В подальшому, рішеннями Господарського суду Одеської області від 23.04.2019 у справі № 916/350/19 та від 19.06.2019 у справі № 916/347/19 було задоволено відповідні позови ПП "Дінекс-Трейд" та ПП "Влахос", при цьому у вказаних рішеннях установлено наявність договірних відносин зберігання між Позивачами та ТОВ "Ізмаїльський елеватор" та обставини передачі Позивачами саме спірних зернових культур на зберігання останньому на зерновому складі, за адресою: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4.

17. Поряд з цим, на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019, на сайті https://setam.net.ua/auction/354137 було розміщено інформацію про проведення аукціону за номером лоту 352520 (зернові культури у кількості: ячмінь - 629,72 мт (об`єм - 968,803 м3, натура - 650, вага - 629,72195тн), пшениця - 3770,07 мт (об`єм - 5309,955 м3, натура - 710, вага - 3770,06805тн), насіння соняшника - 355,8 мт (об`єм - 961,678 м3, натура - 370, вага - 355,82086 тн), кукурудза - 1165,38 мт (об`єм - 1643,697 м3, натура - 709, вага - 1165,381173 тн), зернової суміші - 781,47 мт (об`єм 1736,611 м3, натура - 450, вага - 781,47495 тн), місцезнаходження майна: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4, дата закінчення подання заявок 29.05.2019 (09:00 год.), стартова ціна 7464567,28 грн.

18. Усвідомлюючи той факт, що на вказані торги виставлено майно Позивачів, 28.05.2019 ПП "Дінекс-Трейд" та ПП "Влахос" звернулися до АРМА із заявами про недопущення порушень законодавства України, в яких, зокрема, просили агентство вжити в межах своїх повноважень заходи щодо скасування призначеного на 30.05.2019 аукціону, реєстраційний номер лота: 352520, посилаючись при цьому на ухвали Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справах № 916/347/19 та № 916/350/19.

19. Незважаючи на відповідні звернення, 30.05.2019 торги з продажу активів відбулися і відповідно до протоколу № 409119 "Проведення електронних торгів" переможцем торгів за лотом № 352520 стало ТОВ "Мегелан Плюс".

20. За результатами проведених електронних торгів, між АРМА та ТОВ "Мегелан Плюс" було укладено договір купівлі-продажу активу 14. Згідно із специфікацією № 14 від 04.06.2019 активами за умовами вказаного договору є зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Ізмаїльський елеватор" за адресою: Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Портова, 4 у кількості 6702,466983 мт.

21. Посилаючись на те, що належна Позивачам частина активу, який було реалізовано на вказаних торгах була арештована Господарським судом Одеської області в рамках господарських справ № 916/347/19 і № 916/350/19, а також на те, що АРМА не обґрунтувало необхідність управління активом саме шляхом його реалізації, ПП "Дінекс-Трейд" та ПП "Влахос" звернулися до Господарського суду міста Києва із позовами у даній справі в яких просили визнати недійсними проведені торги та укладений за їх наслідками договір купівлі-продажу.

22. В процесі розгляду цієї справи у господарському суді першої інстанції, а саме 25.09.2019, ухвалою Київського апеляційного суду було скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 про накладення арешту на спірне майно у справі № 757/5806/19-к.

23. Далі, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2020, позов ПП "Дінекс-Трейд" та ПП "Влахос" було частково задоволено. Визнано недійсним результати торгів та договір купівлі-продажу активу в частині майна Позивачів.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

24. Згідно із частинами першою - другою статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

25. Як вже зазначалося, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою у даній справі, АРМА стверджує, що задовольняючи позовні вимоги в обраний Позивачами спосіб, суди попередніх інстанцій не врахували того, що він є неналежним, адже жодним чином не призведе до відновлення майнових прав Позивачів на реалізований актив.

26. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивачів (Воронков В.О., Пєтков О.Ф.) та АРМА (Мартьола Д.С.), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

27. Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

28. За приписами статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

29. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

30. Відповідно до частини 2 статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.

31. Разом з тим, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, яку викладено у постанові від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

32. За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, які наведено у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

33. Як справедливо вказує скаржник у тексті своєї касаційної скарги у подібних даній справі правовідносинах (постанова від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 зі спору, що також виник з приводу реалізації повноважень АРМА щодо відчуження майна, яке в межах кримінального провадження було передано судом агентству в управління) Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, що задоволення позовних вимог про визнання недійсними проведених АРМА електронних торгів та їх результатів, а також визнання недійсним договору купівлі-продажу не приведе до поновлення майнових прав позивача, що свідчить про те, що обраний спосіб захисту є неналежним, а тому і позовні вимоги у такому випадку задоволенню не підлягають.

34. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, зробленими у вказаній постанові на підставі статті 658 ЦК України, якщо позивач вважає, що покупець не набув права власності на отримане ним спірне майно, зокрема, тому, що покупець не є добросовісним набувачем, то він вправі скористатися передбаченими законодавством зобов`язально-правовими способами захисту права власності. Для застосування таких способів захисту немає потреби в оскарженні підписаного в подальшому договору купівлі-продажу зерна.

35. В іншому випадку позивач може вдатися до такого способу захисту, як відшкодування завданої йому майнової шкоди (зокрема, заподіяної продажом майна за ціною, нижчою від ринкової) та моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК України). Відповідачами за цим позовом можуть бути особи, з вини яких така шкода була заподіяна.

36. Якщо ж покупець ще не отримав продане майно позивача, то позивач може запобігти виконанню договору купівлі-продажу, укладеного одним із відповідачем з перевищенням повноважень, шляхом застосування способу захисту, передбаченого частини 2 статті 386 ЦК України, звернувшись до суду з вимогою про заборону відповідачам вчиняти дії щодо передання майна продавцем покупцю, мотивуючи свою вимогу відсутністю у продавця права на продаж майна.

37. Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду і в постанові від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19, до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі, в якій подано касаційну скаргу.

38. Застосовуючи вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 08.09.2020 у справі № 910/8130/19 зі спору, що також виник приводу реалізації повноважень АРМА щодо відчуження майна, яке в межах кримінального провадження було передано судом агентству в управління, пояснив, що вирішальною обставиною, якою мають керуватись суди відмовляючи в позові про визнання недійсними результатів торгів та укладеного договору купівлі-продажу, є відсутність зв`язку між імперативними наслідками задоволення позову з реальним поновленням порушеного права, адже визнання в судовому порядку правочину недійсним автоматично не призведе до повернення майна власнику, який не є стороною правочину, відтак такий позов не поновлює порушене право власності, тому він не є ефективним способом захисту порушеного права, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.

39. Аналогічний висновок був повторений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду і у постанові від 30.11.2021 у справі № 910/7664/19.

40. Виходячи із вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду можна дійти висновку про те, що формально обраний Позивачами у даній справі спосіб захисту не є належним, позаяк визнання недійсними результатів спірних торгів та укладеного за їх наслідками договору купівлі-продажу не стало б підставою для повернення спірного зерна власникам, а з огляду на наявність арешту у кримінальному провадженні, не поновило б воно і їх право таким зерном розпоряджатися.

41. Разом з тим, слід враховувати, що формуючи ті чи інші висновки щодо правильного застосування правових норм, Верховний Суд виходить із конкретних обставин спорів, які були установлені в ході їх розгляду судами попередніх інстанцій. А тому, перш ніж стверджувати про те, що висновок суду касаційної інстанції щодо застосування правових норм є застосовним до спірних правовідносин, судам варто оцінювати його релевантність, в тому числі, з допомогою з`ясування фактичних обставин справ, у яких такий висновок надавався.

42. Так, постановами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 910/8130/19 та від 30.11.2021 у справі № 910/7664/19, зазначені справи були направлені судом касаційної інстанції на новий розгляд саме через те, що судами попередніх інстанцій при їх розгляді не було з`ясовано питань можливості ефективного поновлення прав позивачів в обраний ними спосіб (визнання недійсними результатів торгів та укладеного договору купівлі-продажу), а тому фактичні обставини у тих справах місцевим судам ще належить з`ясувати з урахуванням вказівок Верховного Суду, зокрема, і з врахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/3907/18.

43. У справі ж № 910/18647/19 предмет оспорюваних торгів становила земельна ділянка, а тому висновки Великої Палати Верховного Суду, враховували специфіку саме такого об`єкта речових прав.

44. Єдиним рішенням Верховного Суду, де предметом торгів були зернові культури і яким спір було вирішено по суті, є якраз постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 і з її змісту вбачається, що запропоновані судом касаційної інстанції способи захисту порушеного права у спірних правовідносинах спиралися на встановлені судами попередніх інстанцій обставини "реалізації" ухвали слідчого судді про арешт активу та передачу його в управління АРМА, тобто втрати власником зернових культур володіння.

45. В той же час, судами попередніх інстанцій у даній справі, всупереч правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, не було встановлено у чиєму фактичному володінні на момент звернення з позовом знаходились зернові культури. Втім, в ході розгляду справи № 910/7883/19 Позивачі наголошували, а АРМА не заперечувало, що належні ПП "Дінекс-Трейд" та ПП "Влахос" зернові культури були вивезені ними із зернового складу і наразі знаходяться у їх володінні.

46. На думку колегії суддів Верховного Суду, з`ясування вказаної обставини має вирішальний вплив на вирішення питання про належність обраного Позивачами у даній справі способу захисту, адже у випадку її підтвердження, запропоновані Великою Палатою Верховного Суду способи захисту у спірних правовідносинах не призведуть до поновлення порушених прав, а отже Позивачі будуть позбавлені судового захисту, що є неприпустимим.

47. Вказане у пункті 46 обґрунтовується тим, що сама по собі наявність у володінні Позивачів майна (якщо це буде доведено належними та допустимими доказами), виключає можливість подання ними віндикаційного позову (відсутній предмет), позову про відшкодування збитків (аналогічно, майно знаходиться у їх володінні), позову про заборону здійснювати продаж (ухвала слідчого судді про арешт в кримінальній справі скасована, а отже, АРМА на момент розгляду цього спору по суті вже не мала правового зв`язку з активом). В даному контексті (наявності майна у Позивачів) обраний ними спосіб захисту у вигляді скасування торгів та визнання недійсним договору, укладеного за їх результатами, дійсно поновить порушене право, що очевидно та безумовно випливає саме з таких обставин спору.

48. Крім цього, у звязку із обставинами скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту від 08.02.2019 у справі № 757/5806/19-к, у частині обраного Позивачами способу захисту судам варто було також врахувати, що приписам частини 8 статті 21 профільного Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (в редакції, чинній на час розгляду справи судами) було чітко визначено, що у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику, а в разі їх реалізації - повертає одержані від цього кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами.

49. З викладеного слідує, що як і у випадку із запропонованими Великою Палатою Верховного Суду способами захисту, передбачені профільним Законом дії власників арештованих активів (після скасування арешту) пов`язуються законодавцем із втратою власником фактичного (фізичного) зв`язку з такими активом, а тому встановлення вказаних обставин в межах цієї справи було необхідним для її правильного вирішення, але суди від таких дій ухилилися.

50. В цій частині колегія суддів вважає доцільним звернути увагу на ряд висновків Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" ("Kudla v. Poland", заява № 30210/96, § 158), 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" ("Garnaga v. Ukraine", заява № 20390/07, § 29).

51. Засіб захисту, що вимагається законом або договором, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02, п. 75)).

52. Таким чином, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

54. Згідно положень статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

55. За наслідками здійснення касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Верховного Суду констатує, що оскаржувані судові рішення наведеним вище критеріям не відповідають, оскільки при розгляді цієї справи суди ухилилися від вирішення питання щодо можливості ефективного поновлення прав Позивачів в обраний ними спосіб, не встановили істотних для вирішення вказаного питання обставин та не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах.

56. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

57. За вказаних обставин та керуючись наведеними повноваженнями, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги АРМА, скасування оскаржуваних рішень і направлення цієї справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

58. При новому розгляді суду необхідно дослідити усі зібрані у справі докази, повно та всебічно з`ясувати дійсні обставини справи, дати належну оцінку усім аргументам учасників справи і в залежності від встановленого, з урахуванням зауважень викладених в цій Постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Процесуальні питання

59. Крім питань, що постали перед судом у звязку із поданням касаційної скарги АРМА, Позивачами до Верховного Суду було також подано клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивоване необхідністю відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 16 ЦК України стосовно способу захисту цивільних прав та інтересів, викладеного у постановах від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (посилання на яку містяться у касаційній скарзі), від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19 (до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі, в якій подано касаційну скаргу).

60. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів відмовляє у його задоволенні і в обґрунтування своєї позиції зазначає таке.

61. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.

62. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

63. У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" ("Chapman v. the United Kingdom") ЄСПЛ наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

64. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

65. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

66. З викладеного убачається, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховний Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення або підходи застосовані в цих рішеннях мають бути очевидно застарілими внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці ЄСПЛ; існування невідповідності критерію "якість закону" законодавчих норм, що призвело до різного тлумачення судами (колегіями, палатами) норм права.

67. Отже, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.

68. Згідно із частиною 4 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

69. Оскільки Велика Палата Верховного Суду неодноразово у постановах від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19 викладала правовий висновок щодо застосування положень частини 2 статті 16 ЦК України стосовно способу захисту порушеного права шляхом визнання недійсним договору у подібних правовідносинах (зокрема, судом було констатовано, що визнання недійсними електронних торгів з продажу майна (активів), на які накладено арешт у кримінальному провадженні, протоколу їх проведення, а також укладеного на їх підставі договору купівлі-продажу є неналежними способами судового захисту порушених прав) і такий висновок є чітким, зрозумілим, сприяє однозначному застосуванню зазначеної норми матеріального права, колегія суддів не вбачає підстав для відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду у зазначених справах.

Керуючись статтями 300 301 306 308 310 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 серпня 2020 року і рішення Господарського суду міста Києва від 18 листопада 2019 року у справі № 910/7883/19 скасувати, а зазначену справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.