№ 910/7961/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/7961/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Сотник А.С.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Енергоальянс» представник позивача - Нефьодов С.М., ордер КС № 747218 від 20.05.2020,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західвуглепром» представники відповідача - не з`явилися,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Львівська вугільна компанія»

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кружільний С .О. , довіреність № 5/20 від 09.01.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 31.07.2019

у складі судді: Чинчин О.В.

та на постанову: Північного апеляційного господарського суду

від 20.05.2020

у складі колегії суддів: Іоннікової І.А. - головуючого, Михальської Ю.Б., Разіної Т.І.,

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Енергоальянс»,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західвуглепром»

про витребування майна та зобов`язання здійснити постачання товару

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Енергоальянс» (далі - ТОВ «ВКФ Енергоальянс», позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західвуглепром» (далі - ТОВ «Західвуглепром», відповідач) про витребування майна та зобов`язання здійснити постачання товару.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за Договором поставки №1/03-19 від 01.03.2019. Зокрема, позивач зазначав, що відповідач всупереч умовам Договору поставки №1/03-19 від 01.03.2019 не здійснив поставку вугільної продукції за Специфікаціями № 7 та № 8, та не повернув передану на зберігання на підставі Специфікації № 10 за Актом приймання-передачі від 07.06.2019 вугільну продукцію.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.07.2019 у справі № 910/7961/19 позов задоволено частково:

- зобов`язано ТОВ «Західвуглепром» здійснити постачання ТОВ «ВКФ Енергоальянс» вугілля марки Г(Г2)(0,1-3) у кількості 2 000 (дві тисячі) тон на загальну суму 600 000 грн, автомобільним транспортом на умовах СРТ, Львівська обл., Сокальський район, с. Сілець, склад ПАТ "Львівська вугільна компанія", відповідно до Специфікації № 7 від 03.06.2019;

- зобов`язано ТОВ «Західвуглепром» здійснити постачання ТОВ «ВКФ Енергоальянс» шламу вуглевмісного у кількості 14 800 тон на загальну суму 296 000,00 грн, на умовах поставки FCA, залізничний тупик № 23 та/або залізничний тупик № 27, які знаходяться на території ПАТ "Львівська вугільна компанія", Львівська обл., Сокальський район, с. Сілець, відповідно до Специфікації № 8 від 03.06.2019.

- стягнуто з ТОВ «Західвуглепром» на користь ТОВ «ВКФ Енергоальянс» судовий збір у розмірі 3 842,00 грн.

В іншій частині позову - відмовлено.

4. Суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити поставку вугільної продукції відповідно до Специфікацій № 7 та № 8 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач, в порушення норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив поставку оплаченої в повному обсязі вугільної продукції, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином.

5. Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги ТОВ «ВКФ Енергоальянс» про витребування у ТОВ «Західвуглепром» вугільної продукції шляхом її примусового вилучення, вказавши, що така вимога є передчасною, оскільки відсутні фактичні дії позивача, спрямовані на вивезення з місця зберігання вугільної продукції та докази перешкоджання відповідачем таким діям.

6. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:

6.1. 01.03.2019 між ТОВ «Західвуглепром» (Постачальник) та ТОВ «ВФК Енергоальянс» (Покупець) було укладено Договір поставки №1/03-19, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність та сплатити вугільну продукцію: номенклатура, вартість, кількість, якісні характеристики, а також строки поставки вказуються у Специфікації. Специфікації, оформлені належним чином, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками Сторін, складають невід`ємну частину цього Договору. В специфікаціях, крім вищевказаних даних, можуть також вказуватись інші умови, які мають відношення до поставки вугільної продукції, у т. ч. істотні.

6.2. Згідно з п. 3.1., 3.2. Договору ціна вугільної продукції встановлюється в національній валюті України - гривні і тлумачиться відповідно до умов поставки, зазначених в Специфікаціях. Загальна вартість договору (ціна Договору) дорівнює сумі вартості вугільної продукції, поставленої Постачальником Покупцю протягом всього терміну дії цього Договору, і формується з вартості, зазначеної у всіх Специфікаціях до цього Договору, підписаних сторонами.

6.3. Відповідно до п. п. 5.1.2 п. 5.1., п. 5.2. Договору при поставці вугільної продукції Постачальник зобов`язаний надати Покупцю наступні товарно-супровідні документи: рахунок-фактуру на оплату; видаткову накладну на поставлену продукцію, акт приймання-передачі (товарно-транспортну накладну).

6.4. Покупець зобов`язаний прийняти вугільну продукцію, узгоджену Сторонами до поставки і зазначену у Специфікації. Перехід права власності від Постачальника до Покупця переходить після виконання умов поставки вугільної продукції та підписання акту приймання-передачі.

6.5. Сторони домовились, що після переходу права власності від Постачальника до Покупця, Постачальник може надати Покупцю (у разі необхідності) послуги із зберігання вугільної продукції, на умовах, передбачених цим Договором та зазначених у Специфікації (п. 6.1 Договору).

6.6. Пунктом 6.2 Договору передбачено, що розмір плати за зберігання вугільної продукції зазначається в Специфікаціях. Витрати Постачальника на зберігання вугільної продукції включені до плати за зберігання.

6.7. За умовами п. 6.5. Договору Покупець зобов`язаний після закінчення строку зберігання забрати у Постачальника вугільну продукцію.

6.8. У п. 6.7. Договору погоджено, що факт передачі вугільної продукції на зберігання та її повернення підтверджується актом приймання-передачі, підписаним уповноваженими представниками Сторін.

6.9. Сторони домовились про те, що Договір підписаний уповноваженими представниками Сторін, скріплений печатками Сторін, набуває чинності з 01.03.2019 і діє до 31.12.2020, а в частині оплати та виконання гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання (п.10.1 Договору).

6.10. 03.06.2019 між Сторонами підписана Специфікація № 7 (додаток № 7 до Договору № 1/03-19 від 01.03.2019), за якою здійснюється поставка вугілля марки Г(Г2) (0,1-3), в кількості 2000 тон, ціною за 1 тонну 300 грн., вартістю 600 000 грн. 00коп, на умовах 100% попередньої оплати, за місцем поставки: Львівська обл., Сокальський р-н, с. Сілець ПАТ «Львівська вугільна компанія»; строк поставки - протягом 5 календарних днів, починаючи з наступного дня після здійснення попередньої оплати.

6.11. 03.06.2019 між Сторонами підписана Специфікація № 8 (додаток № 8 до Договору № 1/03-19 від 01.03.2019), за якою здійснюється поставка шламу вуглевмісного, в кількості 14800 тон, ціною за 1 тонну 20,00 грн., вартістю 296 000 грн. 00 коп., на умовах 100% попередньої оплати, за місцем поставки: залізничний тупик № 23 та/або залізничний тупик № 27, які знаходяться на території ПАТ «Львівська вугільна компанія» Львівська обл., Сокальський р-н, с. Сілець; строк поставки - протягом 5 календарних днів, починаючи з наступного дня після здійснення попередньої оплати.

6.12. 03.06.2019 між Сторонами підписана Специфікація № 9 (додаток № 9 до Договору № 1/03-19 від 01.03.2019), за якою здійснюється поставка:

- вугілля марки Г (Г2) (0.1-3) в кількості 1500 тон, ціною за 1 тонну 300 грн., вартістю 450 000 грн. 00 коп,

- шламу вуглевмісного, в кількості 5 500 тон, ціною за 1 тонну 20,00 грн., вартістю 110 000 грн. 00 коп.

6.13. Загальна вартість вугільної продукції - 560 000 грн. 00 коп. Поставка здійснюється на умовах 100% попередньої оплати, за місцем поставки: Львівська обл., Сокальський р-н, с. Межріччя; проммайданчик, хвостосховище № 1; строк поставки - протягом 3 календарних днів, починаючи з наступного дня після здійснення попередньої оплати.

6.14. 07.06.2019 між Сторонами підписана Специфікація № 10 (додаток № 9 до Договору № 1/03-19 від 01.03.2019), за якою Постачальник надає Покупцю послуги по зберіганню:

- вугілля марки Г (Г2) (0.1-3) в кількості 1500 тон, ціною за 1 тонну 300 грн., вартістю 450 000 грн. 00 коп,

- шламу вуглевмісного, в кількості 5500 тон, ціною за 1 тонну 20,00 грн., вартістю 110 000 грн. 00 коп.

6.15. Загальна вартість переданої на зберігання вугільної продукції - 560 000 грн. 00 коп. Сторони домовились, що розмір плати за зберігання складає 1 000 грн. 00 коп. за весь час зберігання. Плата за зберігання вугільної продукції здійснюється Покупцем після передачі вугільної продукції Покупцю з відповідним оформленням акту приймання-передачі. Місцем зберігання вугільної продукції є: Львівська обл., Сокальський р-н, с. Межріччя; проммайданчик, хвостосховище № 1. Строк зберігання з 07.06.2019 по 10.06.2019.

6.16. На виконання умов Договору № 01/03-19 від 01.03.2019, ТОВ «ВКФ Енергоальянс» згідно з платіжними дорученнями № 181 від 03.06.2019 на суму 43 800 грн. 00 коп., № 182 від 03.06.2019 на суму 97 000 грн., № 185 від 04.06.2019 на суму 118 000 грн. 00коп., № 186 від 04.06.2019 на суму 100 000 грн. 00коп., № 202 від 07.06.2019 на суму 1 790 000 грн. 00коп., № 203 від 07.06.2019 на суму 116 000 грн. 00коп., № 204 від 07.06.2019 на суму 17 000 грн. 00коп., на яких призначенням платежу зазначено «за вугільну продукцію згідно договору № 01/03-19 від 01.03.2019», здійснило оплату вартості вугільної продукції на рахунок ТОВ «Західвуглепром» на загальну суму в розмірі 2 281 800 грн. 00 коп.

6.17. Також, на виконання умов Договору № 01/03-19 від 01.03.2019, Відповідач поставив, а Позивач в свою чергу прийняв Товар загалом на суму в розмірі 560 000 грн. 00 коп., а саме: вугілля марки Г(Г2) (0.1-3) в кількості 1500 тон, ціною за 1 тону 300 грн., вартістю 450 000 грн. 00коп.; шлам вуглевмісний, в кількості 5500 тон, ціною за 1 тону 20,00 грн., вартістю 110 000 грн. 00коп., що підтверджується видатковими накладними №45 від 07.06.2019 та № 46 від 07.06.2018.

6.18. Крім того, на виконання умов Договору поставки №1/03-19 від 01.03.2019 та Специфікації № 10 від 07.06.2019, Позивач передав, а Відповідач прийняв за Актом приймання-передачі від 07.06.2019 на зберігання Товар, а саме: вугілля марки Г(Г2) (0.1-3) в кількості 1500 тон, ціною за 1 тонну 300 грн., вартістю 450 000 грн. 00коп.; шлам вуглевмісний, в кількості 5500 тон, ціною за 1 тонну 20,00 грн., вартістю 110 000 грн. 00коп. Місцем зберігання вугільної продукції є: Львівська обл., Сокальський р-н, с. Межріччя; проммайданчик, хвостосховище № 1. Строк зберігання з 07.06.2019 по 10.06.2019 року.

6.19. Між Сторонами укладений Акт звірки взаєморозрахунків станом за період 01.06.2019-07.06.2019, за яким станом на 07.06.2019 заборгованість на користь ТОВ «ВКФ Енергоальянс» становить 897 196 грн. 00коп.

6.20. Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 10.06.2019 про повернення вугільної продукції, переданої на зберігання згідно з умовами Договору поставки №1/03-19 від 01.03.2019 та Специфікації № 10 від 07.06.2019 на підставі Акту приймання-передачі від 07.06.2019.

6.21. ТОВ «Західвуглепром» надіслало Відповідь на вимогу від 11.06.2019, в якій зазначало, що не має можливості повернути позивачу отриману на зберігання вугільну продукцію, у зв`язку з блокуванням транспортних шляхів невстановленими особами.

6.22. В подальшому позивач звернувся до відповідача з Претензією від 12.06.2019, в якій вимагав у найкоротший строк здійснити постачання вугільної продукції за Специфікаціями № 7 та № 8 та повернути вугільну продукцію, передану на зберігання за Актом приймання-передачі від 07.06.2019.

6.23. ТОВ «Західвуглепром» надало відповідь на претензію від 13.06.2019, в якій наголошувало, що не має можливості виконати зобов`язання у зв`язку з блокуванням невідомими особами промислового майданчика та запевняло, що постачання вугільної продукції та повернення вугільної продукції, переданої на зберігання, буде здійснене одразу після припинення блокування.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі № 910/7961/19 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" (далі - ПАТ "Львівська вугільна компанія") залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2019 у справі № 910/7961/19 - без змін.

8. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутність майна, яке належить позивачу на підставі договору поставки від 01.03.2019 №1/03-19 на території складу третьої особи не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Третя особа не була стороною договору поставки №1/03-19 від 01.03.2019, тому будь-яких обов`язків, щодо виконання договірних зобов`язань в рамкам даного договору на неї не було покладено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 31.07.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі № 910/7961/19, ПАТ "Львівська вугільна компанія" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі № 910/7961/19 скасувати, справу № 910/7961/19 направити новий розгляд до суду першої інстанції.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/7961/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2020.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В. від 18.06.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 910/7961/19 Господарського суду м. Києва за касаційною скаргою ПАТ "Львівська вугільна компанія" на рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020.

Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ПАТ "Львівська вугільна компанія" відбудеться 14.07.2020.

Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 07.07.2020.

Витребувано з Господарського суду м. Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/7961/19 за позовом ТОВ «ВКФ Енергоальянс» до ТОВ «Західвуглепром» про витребування майна та зобов`язання здійснити постачання товару.

Звернуто увагу учасників справи на тимчасовий характер вжитих судом процесуальних заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 серед учасників відкритих судових засідань.

Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Звернуто увагу учасників справи на можливість розгляду касаційної скарги за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання.

Повідомлено учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

Рекомендовано учасникам справи ознайомлення з матеріалами справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, яку подавати через дистанційні засоби зв`язку. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://supreme.court.gov.ua.

12. Від ТОВ «ВКФ Енергоальянс» надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ "Львівська вугільна компанія", в якому з доводами касаційної скарги не погоджується та просить відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі № 910/7961/19 залишити без змін.

13. Справа № 910/7961/19 надійшла до Верховного Суду із Господарського суду м. Києва 02.07.2020.

14. В судове засідання 14.07.2020 з`явилися представники ТОВ «ВКФ Енергоальянс» та ПАТ "Львівська вугільна компанія", які надали пояснення у справі.

15. Колегією суддів Касаційного господарського суду враховано, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020, від 22.04.2020, від 04.05.2020, 20.05.2020, 17.06.2020) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 31.07.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

16. В той же час судом враховано, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

17. З метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суд касаційної інстанції дійшов висновку про здійснення розгляду касаційної скарги ПАТ "Львівська вугільна компанія" у раніше визначену дату - 14.07.2020.

18. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 14.07.2020 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т. ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 14.07.2020. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ПАТ "Львівська вугільна компанія")

19. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема ст. ст. 13 43 50 182 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Зокрема, вказує на неправомірність зазначення у резолютивній частині оскаржуваного рішення назви та адреси юридичної особи, яка не була залучена до розгляду справи.

Доводи позивача

(ТОВ «ВКФ Енергоальянс»)

20. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на безпідставність доводів скаржника та відсутність підстав для скасування оскаржених рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції. Зокрема, зазначає, що суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, судовими рішеннями питання про права, інтереси та (або) обов`язки ПАТ "Львівська вугільна компанія" не вирішувалося.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені п. п. 1, 3, 4, 8 ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (ч. 4 ст. 300 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).

22. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Як вбачається з матеріалів справи, не погодившись з рішенням Господарського суду м. Києва від 31.07.2019 у справі № 910/7961/19, ПАТ «Львівська вугільна компанія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2019 у справі №910/7961/19 повністю та постановити нове рішення, яким відмовити ТОВ «ВКФ «Енергоальянс» в задоволенні його позовних вимог повністю.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги, скаржник посилався на те, що суд першої інстанції у резолютивній частині оскаржуваного рішення, прямо вказав про права та обов`язки ПАТ «Львівська вугільна компанія». Також вказував на те, що з резолютивної частини судового рішення у справі №910/7961/19 вбачається, що господарські відносини між позивачем та відповідачем пов`язані з господарськими відносинами між відповідачем та ПАТ «Львівська вугільна компанія», на території якого нібито знаходиться майно, що належить позивачу на підставі договору поставки від 01.03.2019 №1/03-19, тому рішення суду першої інстанції у даній справі стосується прав ПАТ «Львівська вугільна компанія», яке не було залучено до участі у справі в господарському суді першої інстанції.

Разом з цим, скаржник посилався на те, що на території складу ПАТ «Львівська вугільна компанія» відсутнє будь-яке майно, що належить позивачу на підставі договору поставки від 01.03.2019 №1/03-19, тому на думку, скаржника виконання оскаржуваного судового рішення є неможливим.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 апеляційну скаргу ПАТ «Львівська вугільна компанія» на рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2019 у справі №910/7961/19 було залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України.

02.12.2019 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додано платіжне доручення №400 від 22.11.2019 про сплату судового збору в сумі 2882 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 було поновлено ПАТ «Львівська вугільна компанія» строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2019 у справі №910/7961/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Львівська вугільна компанія» на рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2019 у справі №910/7961/19; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі №910/7961/19 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги; призначено апеляційну скаргу до розгляду на 09.01.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 ПАТ «Львівська вугільна компанія» залучено до участі у справі якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

При цьому, у вказаній ухвалі суд апеляційної інстанції визнав за необхідне залучити ПАТ «Львівська вугільна компанія» (Львівська обл., Сокальський район, с. Сілець, 80086) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, вказавши при цьому, що оскаржуване рішення суду може вплинути на права і обов`язки ПАТ «Львівська вугільна компанія», оскільки останній є власником (орендодавцем) складів, які знаходяться за адресою: Львівська обл., Сокальський район, с. Сілець, 80086, зазначених в резолютивній частині рішення у справі №910/7961/19.

В подальшому, з`ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем наявні договірні правовідносини щодо поставки, а спір у справі виник, у зв`язку з тим, що відповідач всупереч умовам договору поставки не здійснив поставку вугільної продукції за специфікаціями № 7 та № 8, та не повернув передану на зберігання на підставі специфікації № 10 за актом приймання-передачі від 07.06.2019 вугільну продукцію. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовними вимогами витребувати у відповідача вугільну продукцію відповідно до специфікації № 10 шляхом її примусового вилучення та зобов`язати останнього здійснити поставку вугільної продукції відповідно до специфікацій № 7 та № 8.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що зі змісту специфікації № 7 від 03.06.2019 до договору поставки № 1/03-19 від 01.03.2019 вбачається, що поставка вугілля марки Г(Г2) (0,1-3), в кількості 2000 тон, ціною за 1 тонну 300 грн, вартістю 600 000, грн, на умовах 100% попередньої оплати, здійснюється за місцем поставки: Львівська обл., Сокальський р-н, с. Сілець ПАТ "Львівська вугільна компанія"; строк поставки - протягом 5 календарних днів, починаючи з наступного дня після здійснення попередньої оплати. Зі змісту специфікації № 8 від 03.06.2019 до договору поставки № 1/03-19 від 01.03.2019 вбачається, що поставка шламу вуглевмісного, в кількості 14800 тон, ціною за 1 тонну 20,00 грн, вартістю 296 000,00 грн, на умовах 100% попередньої оплати, здійснюється за місцем поставки: залізничний тупик № 23 та/або залізничний тупик № 27, які знаходяться на території ПАТ "Львівська вугільна компанія" Львівська обл., Сокальський р-н, с. Сілець; строк поставки - протягом 5 календарних днів, починаючи з наступного дня після здійснення попередньої оплати.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач та відповідач визначили місце здійснення постачання товару саме склад третьої особи.

Крім того, встановлено, що правовою підставою, для користування відповідачем складом на території третьої особи є договір оренди №11/05 від 02.05.2019, укладений між ТОВ «Західвуглепром» та ПАТ «Львівська вугільна компанія».

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ «Львівська вугільна компанія» є учасником справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

При цьому, судом першої інстанції вказану особу не було залучено до участі у даній справі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Вирішуючи питання про порушення оскаржуваним рішенням та постановою прав та законних інтересів скаржника, наявності правового зв`язку між скаржниками і сторонами у справі, колегія суддів зазначає про наступне.

У ст. 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього; рішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ст. 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволили б реалізувати його в повному обсязі та забезпечити ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Тобто, ч. 1 ст. 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

Одночасно вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо.

Отже, у розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Тобто, суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Тобто, судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї з сторін спору.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі №903/825/18, від 17.10.2019 у справі № 910/21156/16.

З вищенаведеного слідує що у разі надходження апеляційної скарги від особи, яка не приймала участі у розгляді справи, але вважає, що судом в оскаржуваному рішенні вирішено питання про її права та інтереси: суд має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника і лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 12.05.2020 у справі № 910/18271/16.

У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши після відкриття апеляційного провадження, що рішення суду першої інстанції стосується прав і обов`язків особи, яка подала апеляційну скаргу та не була залучена до участі у справі, в мотивувальній частині оскаржуваної постанови дійшов висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2019 у цій справі прийнято з дотриманням норм процесуального права.

В той же час, у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України прийняття судового рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі є порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою обов`язкове скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Натомість, суд апеляційної інстанції залишив таке рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу такої особи без задоволення.

Ст. 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проте, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду вказаним вимогам закону не відповідає.

23. Щодо суті касаційної скарги

Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, знайшли своє часткове підтвердження під час касаційного провадження.

24. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги арбітражного ПАТ «Львівська вугільна компанія», скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі № 910/7961/19 та направлення матеріалів справи № 910/7961/19 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового апеляційного розгляду суду апеляційної інстанції належить, крім викладеного раніше, врахувати також і те, що відносно ПАТ «Львівська вугільна компанія» триває провадження у справі про банкрутство (справа № 914/2441/15), що може впливати на спірні правовідносини між позивачем, відповідачем і третьою особою у цій справі, врахувати вище викладене та прийняти судове рішення у відповідності до вимог закону.

25. Судові витрати

У зв`язку з тим, що постанова суду апеляційної інстанції скасовується, проте розгляд спору не завершено, оскільки справа направлена на новий апеляційний розгляд, питання про розподіл судових витрат Колегією суддів Касаційного господарського суду в даному випадку не вирішується.

Керуючись статтями 300 301 308 310 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі № 910/7961/19 скасувати.

3. Справу № 910/7961/19 направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський