ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/7974/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 (у складі колегії суддів: Майданевич А. Г. (головуючий), Коротун О. М., Сулім В. В.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 (суддя Комарова О. С.)

у справі № 910/7974/23

за заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі») звернулося до Господарського суду м. Києва з заявою про забезпечення позову, у якій просило суд до пред`явлення позову вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго») до закінчення розгляду спору по суті:

- застосовувати заходи щодо присвоєння ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» статусу «Переддефолтний», «Дефолтний», як стороні відповідальній за баланс (СВБ), у зв`язку з несплатою рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входять до балансуючої групи СВБ;

- виставляти рахунки ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», як СВБ, за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входять до балансуючої групи СВБ;

- направляти вимоги уповноваженому банку на сплату ним коштів, безакцептне списання фінансової гарантії, використовувати фінансову гарантію ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в оплату рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання такого рахунку не входять до балансуючої групи СВБ.

В обґрунтування заяви ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» посилається на те, що дії НЕК «Укренерго» щодо виставлення рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входили до балансуючої групи СВБ, не відповідають вимогам законодавства та договору про врегулювання небалансів електричної енергії, разом з тим несплата таких рахунків автоматично призводить до негативних наслідків для заявника, а саме, надання йому статусів «Переддефолтний» та «Дефолтний», припинення можливості здійснювати господарську діяльність на ринку електричної енергії (розділ 1.7 Правил ринку, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307). Заявник зазначає, що невжиття заходів щодо заборони застосування до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» наслідків невиконання грошового зобов`язання може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення його порушених прав та охоронюваних законом інтересів, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023, заяву ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони НЕК «Укренерго» до закінчення розгляду спору по суті:

- застосовувати заходи щодо присвоєння ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» статусу «Переддефолтний», «Дефолтний», як стороні відповідальній за баланс (СВБ), у зв`язку з несплатою рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входять до балансуючої групи СВБ;

- направляти вимоги уповноваженому банку на сплату ним коштів, безакцептне списання фінансової гарантії, використовувати фінансову гарантію ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в оплату рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання такого рахунку не входять до балансуючої групи СВБ.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у липні 2023 року НЕК «Укренерго» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередній інстанцій норм процесуального права, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 в частині задоволення заяви про забезпечення позову, ухвалити нове рішення про відмову у цій частині у задоволенні заяви ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про забезпечення позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано, зокрема тим, що судами попередніх інстанцій при вирішенні заяви про забезпечення позову неправильно застосовано положення статей 136 137 ГПК України. Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій враховано висновки, викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17, від 25.03.2019 у справі № 920/622/18, від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» подало до суду заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою НЕК «Укренерго».

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.08.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 910/7974/23 за касаційною скаргою НЕК «Укренерго» з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Ухвалено здійснити перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та ухвали Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 в частині задоволення заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» не скористалось своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до статті 300 ГПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2).

Згідно з частинами 1, 2 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Судами попередніх інстанцій при вирішенні заяви про забезпечення позову встановлено, що предметом позову, з яким заявник має намір звернутися до суду, є вимоги немайнового характеру - визнання дій НЕК «Укренерго» щодо виставлення рахунків заявнику за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входили до балансуючої групи сторони відповідальній за баланс (СВБ) незаконними та зобов`язання НЕК «Укренерго» відновити становище заявника, яке існувало до порушення права, шляхом врахування коштів, що були сплачені ним по рахункам, виставленим НЕК «Укренерго» за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входили до балансуючої групи СВБ, в оплату зобов`язань НЕК «Укренерго» по договору про врегулювання небалансів.

Так, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Частково задовольняючи заяву ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, врахувавши предмет спору, з яким позивач має намір звернутись до суду, дійшов обґрунтованого висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони НЕК «Укренерго» застосовувати заходи щодо присвоєння ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» статусу «Переддефолтний», «Дефолтний», як стороні відповідальній за баланс (СВБ), у зв`язку з несплатою рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входять до балансуючої групи СВБ; направляти вимоги уповноваженому банку на сплату ним коштів, безакцептне списання фінансової гарантії, використовувати фінансову гарантію ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в оплату рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання такого рахунку не входять до балансуючої групи СВБ, є співмірними із предметом майбутнього позову і відповідають критеріям розумності, обґрунтованості, адекватності та дозволять забезпечити ефективний захист або поновлення порушеного права (інтересу) позивача в разі задоволення позову; такий захід забезпечення позову не є тотожними заявленим позовним вимогам, а його вжиття не зумовлює жодним чином фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване виключно на збереження існуючого становища заявника на ринку електричної енергії та недопущення негативних наслідків, зокрема, усунення учасника з ринку до вирішення спору по суті.

Наведені висновки узгоджуються та відповідають висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеним у постановах 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі № 910/9627/20, від 12.03.2021 у справі №910/16796/20, від 06.03.2023 у справі № 910/14709/21.

Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що застосування заходів забезпечення позову у цій справі, вжиті судами попередніх інстанцій, відповідають процесуальним нормам, що регулюють відповідні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17, від 25.03.2019 у справі № 920/622/18, від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, у застосуванні статей 136 137 ГПК України, оскільки скаржник посилається на загальні висновки щодо застосування заходів забезпечення позову, зокрема, щодо визначення поняття забезпечення позову, необхідності надання судами оцінки розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпеченню збалансованості інтересів сторін та інших учасників справи; наявності зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів тощо. Проте висновки судів попередніх інстанцій, наведені в оскаржуваних судових рішеннях, не тільки не суперечать таким висновкам Верховного Суду, а і було враховано судами при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, суд касаційної інстанції вважає безпідставним посилання НЕК «Укренерго» на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 щодо застосування судами стандартів доказування, оскільки зміст оскаржуваних судових рішень у справі, що розглядається, не свідчить про їх невідповідність правовим висновкам, викладеним у наведених вище постановах. Оцінка доказів у наведених справах здійснена судом з урахуванням обставин справи та сукупності наданих доказів.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України у суду касаційної інстанції відсутні повноваження вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 у справі № 910/8330/23, яка набрала законної сили 14.08.2023, позов ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до НЕК «Укренерго» про визнання дій незаконними та зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення права, з яким ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулося до господарського суду після подання заяви про забезпечення позову, залишено без розгляду.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 145 ГПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи, в тому числі НЕК «Укренерго».

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/7974/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко