ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/7986/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Білоуса В.В.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" (змінене найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста")
представник - адвокат Добжанський В.В. (довіреність №20 від 13.01.2020)
боржник - Приватне акціонерне товариство "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького"
розпорядник майна - арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович
Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІКО КОМПАНІ"
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРШЕ РЕЄСТРАЦІЙНЕ БЮРО"
представник - адвокат Кладіков М.П. (договір про надання правової допомоги від 25.06.2019, ордер серії КС №444764 від 06.09.2019)
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 19.09.2019
у складі колегії суддів: Сотніков С.В. (головуючий), Верховець А.А., Остапенко О.М.
у справі №910/7986/19
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста"
про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 18.10.2019 поштовим відправленням, через Північний апеляційний господарський суд, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі №910/7986/19 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/7986/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2019.
3. Ухвалою від 26.11.2019 Верховний Суд поновив Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі №910/7986/19, відкрив касаційне провадження у справі №910/7986/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019, призначив розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на 19.12.2019 о 10:00.
3.1. Ухвалою від 23.12.2019 Верховний Суд у складі судді Огордніка К.М. відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЕРШЕ РЕЄСТРАЦІЙНЕ БЮРО" у задоволенні заяви про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Катеринчук Л.Й., Банаська О.О., Пєскова В.Г. від розгляду справи №910/7986/19, яку було подано 18.12.2019.
4. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/7986/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Білоуса В.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 23.12.2019; ухвалою від 26.12.2019 Верховний Суд у зазначеному складі ухвалив розгляд справи №910/7986/19 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 продовжити у судовому засіданні 06.02.2020 о 09:30.
5. Від ліквідатора ТОВ "КЛІКО КОМПАНІ" Рєзнікова В.І. надійшов відзив на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", скаржник).
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
6. 25.06.2019 Господарським судом міста Києва прийнято до провадження та призначено до розгляду у підготовчому засіданні суду заяву ТОВ "Фінансова компанія "Веста" до ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" про відкриття провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
6.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство №910/7986/19; визнано ТОВ "Фінансова компанія "Веста" кредитором ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" на суму 440 391 933, 33 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 11.07.2019; введено процедуру розпорядження майном боржника з 11.07.2019; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.
6.2. Місцевий суд, з посиланням на статтю 10 Закону про банкрутство, зазначив, що вимоги заявника підтверджуються рішеннями судів, наказами, виданими на підставі цих рішень, та постановами відділів Державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження, які містяться в матеріалах справи. Водночас, місцевий суд зазначив, що загальна сума підтверджених грошових вимог до боржника складає 440 372 723, 33 грн., що становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
6.3. Розглянувши подані арбітражними керуючими Гусаком Ю.М., Ткачуком О.В., Сиволобовим М.М., Рудим А.М., Кучаком Ю.Ф., Ігнатівим О.Л. та Потупало Н.І. заяви про участь у справі в якості розпорядника майна боржника, місцевий суд, з посиланням на статтю 114 Закону про банкрутство, дійшов висновку щодо можливості призначення кандидатури арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. розпорядником майна боржника.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
7. Не погодившись з ухвалою місцевого суду 11.07.2019 ТОВ "КЛІКО КОМПАНІ" в особі його ліквідатора Рєзнікова В.І. 02.08.2019 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, зазначаючи про порушення своїх прав як акціонера боржника з часткою 12,4667% та обґрунтовуючи порушенням своїх прав можливим знеціненням вартості акцій, якими володіє акціонер у статутному капіталі боржника, внаслідок незаконного, на його думку, відкриття провадження у справі про банкрутство, а також порушує його права, передбачені статтею 25 Закону України "Про акціонерні товариства".
8. Постановою від 19.09.2019 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "КЛІКО КОМПАНІ" задовольнив, ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 про відкриття провадження у справі №910/7986/19 скасував, прийняв нове рішення, яким відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького".
8.1. Апеляційний суд дійшов висновку, що доводи скаржника про те, що оскаржуване судове рішення безпосередньо впливає на його права та інтереси як особи, що володіє часткою у статутному капіталі акціонерного товариства-боржника, є обґрунтованими, оскільки початок судових процедур банкрутства може істотно вплинути на ринкову вартість акцій акціонерного товариства-боржника, тому існує ймовірність зменшення вартості майнових активів акціонера, в даному випадку - ТОВ "КЛІКО КОМПАНІ" та дає йому право на апеляційне оскарження судового рішення відповідно до положень статті 254 ГПК України.
8.2. Апеляційним судом встановлено, що 28.10.2013 між ПАТ "Банк Форум", як кредитором, та боржником, як позичальником, укладено кредитний договір №2-0065/13/11-KL, за умовами якого кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію та надає кредитні кошти, а позичальник зобов`язується вчасно погашати кредиторську заборгованість, сплачувати проценти та комісію в строки та на умовах договору. Кредитний ліміт узгоджений сторонами в сумі 16 млн. доларів США з метою поповнення обігових коштів з кінцевим терміном погашення заборгованості - 27.10.2014. Суд зазначив, що на підтвердження безспірності грошових вимог заявник зіслався на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 у справі №910/14139/14, якою задоволено позов банку до боржника, стягнено з боржника 16 000 000 доларів США заборгованості за кредитом, 669 999, 99 доларів США заборгованості за процентами. Крім того, до заяви було додано наказ Господарського суду міста Києва від 24.02.2016 №910/14139/14, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51738658 від 25.07.2016, постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 31.05.2018.
8.3. Апеляційний суд також зазначив, що 27.03.2019 між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Фінансова компанія "Веста" (новий кредитор) укладено договір №0002/19/7 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк відступив новому кредитору, а новий кредитор набув права вимоги до позичальників, іпотекодавців та поручителів за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки згідно додатків. Згідно з додатками до договору №0002/19/7 про відступлення прав вимоги, до ТОВ "Фінансова компанія "Веста" перейшли права вимоги за кредитним договором №2-0065/13/11-KL від 28.10.2013, договором застави №1-0472/13/11-ZS від 01.11.2013 (предмет застави: транспортні засоби 36 одиниць) та договором застави №1-0470/13/11-ZS від 31.10.2013 (предмет застави: підвісне обладнання, тепловози).
8.4. Апеляційний суд встановив, що на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №2-0065/13/11-KL від 28.10.2013 ПАТ "Банк Форум" та ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" уклали договір застави №1-0470/13/11-ZS від 31.10.2013 та договір застави №1-0472/13/11-ZS від 01.11.2013, за умовами яких застава забезпечує виконання заставодавцем зобов`язань, що випливають з укладеного між ним та заставодержателем кредитного договору №2-0065/13/11-KL від 28.10.2013, за яким заставодавець зобов`язаний повернути заставодержателю кредит на суму 16 000 000 доларів США, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та можливу неустойку, а також відшкодувати витрати, пов`язані з пред`явленням вимог за кредитним договором, та збитки, завдані його порушенням. Також, за договором застави №1-0470/13/11-ZS від 31.10.2013 боржником передано в заставу рухоме майно, заставною вартістю 5 960 931 грн, що в перерахунку станом на дату укладання договору становить 745 768, 92 доларів США. Судом встановлено, що за договором застави №1-0472/13/11-ZS від 01.11.2013 передано в заставу транспортні засоби в кількості 36 одиниць, заставною вартістю 25 112 646 грн, що в перерахунку станом на дату укладання договору становить 3 141 829 доларів США. Водночас, суд зазначив, що доказів припинення, розірвання або визнання недійсним договорів застави матеріали справи не містять, а ініціюючий кредитор також не надав доказів звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором станом на дату звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.
8.5. Посилаючись на положення статті 19 Закону України "Про заставу" та статті 7 Закону України "Про іпотеку" та встановивши наявність повного забезпечення вимог ініціюючого кредитора майном боржника згідно з умовами договору застави №1-0472/13/11-ZS від 01.11.2013 та договору застави №1-0470/13/11-ZS від 01.11.2013 від 31.10.2013, апеляційний суд дійшов висновку, що станом на час звернення ініціюючого кредитора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, всі його кредиторські вимоги були в повному обсязі забезпечені заставою, тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького". Висновки апеляційного суду аргументовано за посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.05.2018 у справі №902/492/17, згідно з якими виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами кредитного договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення. Правове значення має розмір підтверджених документально зобов`язань боржника за основним зобов`язанням та вартість фактичної реалізації предмета забезпечення, яка на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання ще невідома (пункти 8.19, 8.21 постанови).
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста)
9. Скаржник, з посиланням на статті 11, 14, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", доводив, що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького", оскільки поданими ним доказами не підтверджувалося повне забезпечення вимог ініціюючого кредитора заставним майном. Скаржник зазначив, що питання про те чи знаходиться боржник у стані неплатоспроможності чи ні, вирішується судом не за наслідками розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а у підсумковому засіданні суду. Таке застосування норм права кореспондується з правовою позицією Верховного Суду у справі №904/6950/17. Зазначене свідчить про передчасність висновків апеляційного суду про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутства, оскільки встановлення судом дійсності неплатоспроможності боржника здійснюється судом в процесі підготовчого, попереднього та підсумкового засідань.
9.1. Скаржник, з посиланням на статті 512 514 ЦК України, зазначив, що на ТОВ "ФК "ВЕСТА", як на правонаступника банку за Кредитним договором, поширюються правові наслідки за постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 у справі №910/14139/14 та за виконавчим провадженням №51738658 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/14139/14.
9.2. Скаржник аргументував, що розмір його безспірних вимог, як ініціюючого кредитора, становить 16 669 999, 99 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 14.06.2019 становить 440 372 723, 33 грн. Разом з тим, розмір забезпечених заставою майна боржника вимог кредитора складає 31 073 577 грн., виходячи з вартості предметів застави при укладенні договору.
9.3. Скаржник наполягав, що судом першої інстанції правильно встановлено розмір незабезпечених заставою майна вимог кредитора до боржника - 409 299 146, 33 грн. Скаржник звернув увагу, що на стадії порушення провадження у справі про банкрутство суд повинен виходити виключно з відомостей, наданих боржником чи кредитором та не може визначати реальну вартість майна, його рентабельність або неможливість реалізації, а питання визначення розміру забезпеченої заборгованості боржника не вирішується на стадії порушення провадження, натомість дане питання є елементом наступних етапів провадження у справі про банкрутство.
Тому, на думку скаржника апеляційний суд дійшов хибного висновку в оскаржуваній постанові про те, що за наявності заставного майна судом першої інстанції безпідставно порушено провадження у даній справі, оскільки питання визначення розміру забезпеченої заборгованості боржника не вирішується на стадії порушення провадження, натомість дане питання є елементом наступних етапів провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького". У зв`язку із зазначеним, скаржник вважав хибним посилання на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.05.2018 у справі №902/492/17, у якій оскаржувалися судові рішення про затвердження реєстру вимог кредиторів та визначення черговості кредитора-заставодержателя у такому реєстрі.
9.4. У поданих письмових поясненнях 04.02.2020 скаржник спростовує доводи ТОВ "КЛІКО КОМПАНІ" про порушення його прав, як акціонера, з посиланням на те, що Українською універсальною біржою було проведено повторний аукціон з продажу в процедурі банкрутства у справі №910/8098/17 акції ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. М. Горького" у кількості 138 000 000 штук, внаслідок чого станом на час касаційного розгляду справи відсутні будь-які ознаки порушення його прав, як акціонера боржника.
Доводи інших учасників справи
10. У відзиві ліквідатора ТОВ "КЛІКО КОМПАНІ" Рєзнікова В.І. зазначено, що суд першої інстанції при винесенні ухвали від 11.07.2019 згідно із встановленими фактичними обставинами та доказами неправильно зробив відповідні висновки, не врахував положення статті 16 Закону про банкрутство та помилково відкрив провадження у справі. Водночас, оскільки вимоги кредитора є повністю забезпеченими заставою майна боржника, Північним апеляційним господарським судом виправлено помилку місцевого суду, правильно застосовані норми частини 7 статті 16 Закону про банкрутство, статтю 19 Закону України "Про заставу", обґрунтовано відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство.
10.1. У відзиві ліквідатора також зазначено, що місцевим судом не обґрунтовано наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство боржника за заявою ТОВ "ФК "ВЕСТА", а лише обмежено загальними фразами, що заборгованість є підтвердженою, становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, не погашена боржником протягом трьох місяців тощо. Крім того, у відзиві зазначено, що у касаційній скарзі скаржник плутає стадію прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство місцевим судом із стадією проведення підготовчого засідання, а також безпідставно посилається на статтю 14 Закону про банкрутство, оскільки за наявності підстав, передбачених частиною 7 статті 16 Закону про банкрутство, суд повинен відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
11. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Абзац 16 частини 1 статті 1 - учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Частина 1 статті 10 - справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або місцем проживання боржника-фізичної особи.
Частина 3 статті 10 - справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Частина 1 статті 14 - господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо: провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно із законом; справа не підсудна даному господарському суду; стосовно боржника вже порушено справу про банкрутство; юридичну особу - боржника припинено в установленому законодавством порядку; до боржника заявлено вимоги, які не є безспірними; вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника; господарським судом затверджено план санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство згідно зі статтею 6 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 62 ГПК України, з урахуванням вимог цього Закону.
Частина 1 статті 16 - перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
Частина 2 статті 16 - у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.
Частина 3 статті 16 - якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з`ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.
Частина 7 статті 16 - суд відмовляє в відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.
12. Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"
Стаття 13 - особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території визначаються законом.
13. Закон України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (в редакції, чинній на час розгляду справи в місцевому та апеляційному судах)
Преамбула - цей Закон є спеціальним законом, що визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України згідно із статтею 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", створює вільну економічну зону "Крим" (далі - ВЕЗ "Крим"), та врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами.
Підпункт б пункту 12.11. статті 12 - суперечки між суб`єктами господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ "Крим" та суб`єктами господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на іншій території України, не врегульовані шляхом переговорів, підсудні судам України або, за домовленістю сторін, Міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України та Морській арбітражній комісії при Торгово-промисловій палаті України.
Пункт 13.1. статті 13 - об`єкти права приватної, державної та комунальної власності, що розташовані (знаходяться) на тимчасово окупованій території України, залишаються у власності осіб, які мали такі об`єкти у власності (користуванні) на початок тимчасової окупації.
Пункт 13.3. статті 13 - протягом тимчасової окупації не дозволяється здійснення будь-яких правочинів з об`єктами власності, зазначеними у пункті 13.1 цієї статті, якщо їх стороною є особа, яка знаходиться у власності або перебуває під контролем держави-окупанта. Термін "контроль" вживається у значенні, визначеному пунктом 17 частини 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Пункт 13.4. статті 13 - будь-які договори, укладені всупереч вимогам цієї статті, вважаються юридично нікчемними з дня їх укладення та не підлягають виконанню.
Частина 1 пункту 15.2. статті 15 - на тимчасово окупованій території України права на цінні папери і права за цінними паперами емітентів охороняються та обліковуються згідно із законодавством України, з урахуванням того, що: а) набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами емітентів на тимчасово окупованій території України, а також їхнє обтяження зобов`язаннями чи обмеження в обігу підлягають реєстрації на іншій території України у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Частина 2 підпункту 15.2. статті 15 - протягом тимчасової окупації: б) забороняється проведення на тимчасово окупованій території України загальних зборів акціонерів і власників корпоративних прав та інших засідань органів управління акціонерних та інших господарських товариств.
14. Господарський процесуальний кодекс України
Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частина 1 статті 254 - учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Частина 3 статті 254 - після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
15. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 10, 11, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та прийняття (відхилення доводів скаржника)
16. Відповідно частини 1 статті 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Частиною 5 статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Преамбулою Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Отже, здійснюючи перегляд ухвали місцевого суду від 11.07.2019, апеляційний суд, крім наявного порушеного права або інтересів, повинен був встановити чи передбачено безпосередньо для ТОВ "КЛІКО КОМПАНІ" можливість захисту таких прав та інтересів спеціальним законом.
17. Відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 1 Закону про банкрутство, учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Отже, виходячи з аналізу зазначених положень Закону про банкрутство, у справах про банкрутство учасники та акціонери боржника наділені можливістю захищати власні права та інтереси через уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів). Разом з тим, така участь повинна підтверджуватись належними доказами (протоколом/рішенням зборів акціонерів) та здійснюватися не кожним акціонером окремо, а через уповноважених на здійснення такого захисту осіб.
18. З матеріалів справи вбачається, що приймаючи до розгляду апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що порушення справи про банкрутство ПрАТ "Балаклавське рудоуправління імені О.М. Горького" безпосередньо впливає на права й інтереси ТОВ "КЛІКО КОМПАНІ", так як скаржник володіє часткою у статутному капіталі акціонерного товариства-боржника, є власником 12, 4667% акцій боржника.
Водночас, з матеріалів не вбачається та апеляційним судом не встановлено, чи було уповноважене ТОВ "КЛІКО КОМПАНІ" здійснювати захист учасників та акціонерів боржника у справі про банкрутство ПАТ "Балаклавське рудоуправління імені О.М. Горького" згідно з рішенням зборів акціонерів боржника.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "КЛІКО КОМПАНІ" на підтвердження доводів щодо наявності у нього прав та інтересів заінтересованої особи надав виписку про стан рахунку в цінних паперах станом на 31.07.2017 (том 2, а.с. 34). Разом з тим, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство прийнята 11.07.2019.
Отже, надана ТОВ "КЛІКО КОМПАНІ" виписка про стан рахунку в цінних паперах не є належним та допустимим доказом в розумінні положень статей 76-77 ГПК України, оскільки з моменту отримання такої виписки до відкриття провадження у справі про банкрутство минуло майже два роки, тому достовірність та актуальність інформації, наявної в такій виписці, викликає обґрунтовані сумніви.
19. Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що у випадку, коли вимоги ініціюючого кредитора є забезпеченими заставою, то, відповідно до частини 7 статті 16 Закону про банкрутство, відсутні підстави для порушення справи про банкрутство за заявою такого кредитора та зазначає, що положення цивільного законодавства про обсяг забезпечення при укладенні кредитного договору застосовуються щодо боржника у справі про банкрутство незалежно від того, на якому етапі знаходиться провадження у справі про банкрутство та погоджується з правильністю застосування у даному випадку практики Великої Палати Верховного Суду у постанові 15.05.2018 у справі №902/492/17 апеляційним судом.
Винятком із зазначеного правила може бути відмова ініціюючого кредитора від забезпечення щодо усіх або частини його вимог, про що подається заява кредитора до суду разом із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до вимог абзацу 7 частини 2 статті 11 та абзацу 2 частини 2 статті 23 Закону про банкрутство.
20. Разом з тим, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у скаржника повноважень на представництво акціонерів або інших учасників провадження у даній справі про банкрутство (кредиторів боржника, чи інших осіб, передбачених абзацом 16 статті 1 Закону про банкрутство) підтверджує порушення апеляційним судом норм процесуального права, які призвели до прийняття необґрунтованого судового рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, та норм Закону про банкрутство, які визначають коло учасників провадження у справі, які можуть оскаржувати прийняті у справі рішення відповідно до частини 5 статті 41 та частини 1 статті 254 ГПК України.
21. За таких обставин, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду на новий розгляд, під час якого суд має встановити, відповідно до положень статей 74 76-77 ГПК України, належними та допустимим доказами наявність у скаржника повноважень на представництво акціонерів або інших учасників у справі про банкрутство боржника, доказів статусу акціонера боржника у ТОВ "КЛІКО КОМПАНІ" станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Балаклавське рудоуправління імені О.М. Горького".
22. Під час подальшого розгляду даної справи судам потрібно також врахувати таке.
Виходячи з аналізу Законів України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", а також "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", ці закони є спеціальними, що визначають особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України та розгляду судових спорів між суб`єктами господарювання, один з яких перебуває на окупованій території України, і інший - в межах території України.
Згідно з абзацом "а" підпункту 12.11 статті 12 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (далі - ЗУ №1636-VІІ) під час тимчасової окупації суперечки між суб`єктами господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ "Крим" та суб`єктами господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на іншій території України, не врегульовані шляхом переговорів, підсудні судам України або, за домовленістю сторін, Міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України та Морській арбітражній комісії при Торгово-промисловій палаті України/
Частиною 1 статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - ЗУ №1207-VІІ) у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечено розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.
Відповідно до статті 13 ЗУ №1207-VІІ, особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території визначаються законом.
Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Як вбачається з Витягу ЄДРПОУ щодо ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. Горького" (ідентифікаційний код 00191906) місцезнаходженням даної юридичної особи є: 99042, м. Севастополь, вул. Новікова, 11, перебуває на податковому обліку у Генічеській ОДПІ (ВЕЗ Крим, Балаклавський р-н, м. Севастополь).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України №1207-VІІ, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визначені окупованою територією України.
Отже, справа про банкрутство ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. Горького" (ідентифікаційний код 00191906), яке розташоване на окупованій території України, підсудна розгляду Господарським судом міста Києва. Відтак, господарським судом прийнято заяву ініціюючого кредитора з дотриманням правил підсудності у справі про банкрутство.
Відповідно до абзацу "б" частини 2 пункту 15.2 статті 15 Закону України №1636-VІІ, протягом тимчасової окупації забороняється проведення на тимчасово окупованій території України загальних зборів акціонерів і власників корпоративних прав та інших засідань органів управління акціонерних та інших господарських товариств.
Зазначене необхідно прийняти до уваги суду при вирішенні питання належності доказів рішення зборів акціонерів про обрання уповноваженої особи акціонерів боржника як учасника провадження у справі про банкрутство.
Також, учасникам справи та судам необхідно звернути увагу на те, що згідно з даними офіційного сайту про перелік юридичних осіб ЕГРЮЛ РФ 30.12.2014 здійснено реєстрацію суб`єкта господарювання: Акціонерне Товариство "БАЛАКЛАВСЬКЕ РУДОУПРАВЛІННЯ ім. А.М. Горького" за адресою місцерозташування боржника у даній справі, статутним капіталом 3 320, 85 мільйонів рублів, що може мати наслідком незаконне виведення активів боржника на юридичну особу-нерезидента України та необхідність вжиття відповідних заходів до повернення майна боржнику.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
23. З огляду на наявність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення судом апеляційної інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв`язку з недослідженням апеляційним судом підстав участі ТОВ "КЛІКО КОМПАНІ" у справі про банкрутство як учасника справи про банкрутство згідно із статтею 1 Закону про банкрутство.
В. Судові витрати
24. У зв`язку з направленням справи на новий апеляційний розгляд, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд не стягуються, оскільки розгляд спору не завершено.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240 308 310 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс "Веста" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі №910/7986/19 скасувати, справу №910/7986/19 направити на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді О.О. Банасько
В.В. Білоус