ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/8132/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Лиськова М. О.
від 05.11.2024 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.
від 28.01.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
до Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1
про стягнення 196 625,00 грн,
1. Історія справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля про стягнення 196 625,00 грн, а саме: 136 301,42 грн основного боргу, 10 042,57 грн 3% річних та 50 281,01 грн втрат від інфляції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8132/23, та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 заяву відповідача - Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля б/н від 07.07.2023 про відвід судді Господарського суду міста Києва Селівона А.М. від розгляду справи №910/8132/23 визнано необґрунтованою та передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 (суддя Пукас А.Ю.) відмовлено в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23.
13.07.2023 відповідачем було подано до Господарського суду міста Києва відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 розгляд справи № 910/8132/23 призначено в спрощеному позовному провадженні з призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 21.09.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у зв`язку з задоволенням клопотання відповідача в частині залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, а також для надання останнім пояснень щодо суті спору відкладено судове засідання (розгляд справи по суті) на 09.11.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 29.01.2024 заяву представника відповідача Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля визнано необґрунтованою та передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 (суддя Мандичев Д.В.) у задоволенні заяви представника відповідача - Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля б/н від 26.01.2024 про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23 відмовлено з огляду на її необґрунтованість та безпідставність.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у задоволенні заяви відповідача - Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля б/н від 02.02.2024 про відвід судді Господарського суду міста Києва Селівона А.М. від розгляду справи №910/8132/23 відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 задоволено самовідвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція" до Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля про стягнення 196 625,00 грн; відведено суддю Селівона А.М. від розгляду справи №910/8132/23.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2024 справу № 910/8132/23 розподілено для розгляду судді Усатенко І.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 прийнято справу до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) зі стадії відкриття провадження у справі, встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про залучення співвідповідача.
29.03.2024 від відповідача надійшла заява, в якій він вказує про не надходження йому повістки про виклик в судове засідання, оскільки, на думку відповідача, розгляд справи має продовжуватись з тієї стадії, на якій знаходився у попереднього складу суду. Також відповідач вказував на не можливість ознайомитись з матеріалами справи до 16.04.2024, в зв`язку з його перебуванням за межами України та просив сприяти йому у ознайомленні зі справою та не вирішувати справу по суті до його повернення в Україну.
17.04.2024 відповідач ознайомився з матеріалами справи у приміщенні суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 заяву Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи № 910/8132/23 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 відмовлено Фізичній особі-підприємцю Зелені Валерія Міхаеля в задоволенні заяви про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи №910/8132/23.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі № 910/8132/23 у позові відмовлено.
06.05.2024 від Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про визнання недійсним правочину та стягнення моральної шкоди у сумі 300 000,00 грн, спричиненої недійсністю правочину.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про визнання недійсним правочину та стягнення моральної шкоди у сумі 300 000,00 грн, спричиненої недійсністю правочину у справі №910/8132/23 повернуто заявнику.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що:
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України. Даною ухвалою, відповідно до статей 165 166 Господарського процесуального кодексу України встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив;
- ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення № 0600250302042 повернуто до суду з посиланням на закінчення встановленого терміну зберігання. Зокрема, 12.03.2024 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали від 15.02.2024, яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв`язку не було вручене відповідачу під час доставки 06.03.2024 та за закінченням встановленого терміну зберігання повернуто за зворотною адресою;
- враховуючи встановлений судом 15-денний строк для подання відзиву з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі, такий строк сплинув 21.03.2024 (останній день для подання відзиву), а тому 21.03.2024 є, відповідно, останнім днем строку і для подання зустрічного позову в силу частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України;
- зустрічна позовна заява була надіслана засобами поштового зв`язку 02.05.2024 після ухвалення Господарським судом міста Києва рішення від 30.04.2024 у справі №910/8132/23, тобто з пропуском встановленого строку. Отже, зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля, що надійшов до суду 06.05.2024, є таким, що поданий з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України;
- подаючи зустрічний позов відповідач не заявляв клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для його подання після закінчення встановленого процесуального строку, та не наводив жодних підстав його неподання у встановлений законом строк;
- судом також враховано, що справа слухалася у Господарському суді міста Києва суддею Селівоном А.М. з 21.06.2023, про що свідчить ухвала Господарського суду міста Києва від 21.06.2023. Як свідчать матеріали справи 13.07.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву;
- відповідач не позбавлений права на звернення до суду за захистом порушеного права шляхом подання позовної заяви на загальних підставах.
3. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 28.01.2025 Північний апеляційний господарський суд скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі № 910/8132/23. Матеріали зустрічного позову у справі № 910/8132/23 направив до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про можливість прийняття її до розгляду в окремому провадженні.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- у даному випадку обрахування строку на подання відзиву на позов та зустрічної позовної заяви для відповідача почався заново з наступного дня після дати отримання ним ухвали від 15.02.2024, в якій такий строк був встановлений новим складом суду;
- повернення до суду кореспонденції із зазначенням причин повернення "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Повернення поштової кореспонденції з таких причин не свідчить ані про відмову сторони від одержання відправлення, ані про її відсутність за адресою, повідомленою суду. Подібний правовий висновок наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду у постановах від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 та від 12.02.2019 у справі № 906/142/18;
- не можна стверджувати, що ухвала від 15.02.2024 була вручена скаржнику з визначенням дня вручення судового рішення, оскільки ухвала була повернута "за закінченням терміну зберігання";
- досліджуючи дату, з якої відповідач міг дізнатись про ухвалу від 15.02.2024 колегія суддів встановила, що у справі № 910/8123/23 міститься заява відповідача, відповідно до якої останній ознайомився із матеріалами справи 17.04.2024. Крім того, на ухвалі від 15.02.2024 є відмітка про отримання даної ухвали відповідачем особисто 17.04.2024;
- за відсутності в матеріалах справи інших доказів, колегія суддів констатує, що саме з 17.04.2024 ухвала від 15.02.2024 вважається врученою відповідачу, та саме із цього часу починається відлік строку на подачу відзиву на позов та зустрічної позовної заяви. Як вже було зазначено вище, зустрічна позовна заява разом із відзивом на позов була здана до відділу поштового зв`язку 02.05.2024, тобто на 15 день після факту отримання відповідачем ухвали від 15.02.2024. А тому висновок суду першої інстанції про подачу відповідачем зустрічного позову з порушенням строку, встановленим частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України , є помилковим;
- оскільки на розгляді Північного апеляційного господарського суду перебувають апеляційні скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у даній справі, розгляд яких станом на 28.01.2025 не закінчений, колегія суддів дійшла до висновку, що у зв`язку із скасуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 до Господарського суду міста Києва підлягають направленню виділені матеріали зустрічної позовної заяви у справі № 910/8132/23, які є необхідними для вирішення питання про можливість прийняття її до розгляду в окремому провадженні.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі № 910/8132/23, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу для продовження розгляду зустрічної позовної заяви до суду першої інстанції.
27.02.2025 до Суду надійшла касаційна скарга (зміна та доповнення), якою ОСОБА_1 змінив прохальну частину касаційної скарги, та просить, зокрема: "скасувати (чи змінити) постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі № 910/8132/23, направити справу для продовження розгляду зустрічної позовної заяви до суду першої (чи апеляційної) інстанції".
На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, в касаційній скарзі зазначено, що судом апеляційної інстанції порушено статті 267 272 275 277 Господарського процесуального кодексу України, тощо.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції, скасувавши ухвалу суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви, повинен був направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, чого ним зроблено не було. Такими діями суд апеляційної інстанції застосував спосіб захисту порушеного права не передбачений статтею 275 Господарського процесуального кодексу України. Також у касаційній скарзі зазначено, що суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права при постановленні ухвали про повернення зустрічної позовної заяви.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
5. Позиція Верховного Суду
Виходячи з положень статей 55 129 Конституції України, застосування та використання права на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Реалізація конституційного права на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 46 Господарського процесуального кодексу України визначає процесуальні права та обов`язки сторін. Зокрема в пункті 3 частини 2 названої статті передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Водночас, право відповідача подати зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізоване за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
В частині 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно із частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
З наведеного слідує, що право на подання зустрічного позову може бути реалізовано виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №910/5172/19, від 06.12.2023 у справі № 918/604/23, від 16.09.2024 у справі № 917/321/24, від 21.10.2024 у справі № 914/3445/23).
Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Статтею 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового
За змістом пункту 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження не повертати (пункт 102 вказаних Правил).
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто на адресу вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. При цьому, сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.10.2024 у справі № 914/3445/23, від 05.03.2025 у справі № 904/4076/23).
Крім того, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б), від 07.09.2022 № 910/10569/21, від 19.12.2022 № 910/1730/22, від 01.03.2023 № 910/18543/21, від 30.03.2023 № 910/2654/22, від 06.06.2023 № 922/3604/21, від 09.11.2023 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21).
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 надсилалась відповідачу на адресу вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначену самим відповідачем у поданих до суду заявах по суті спору та заявах з процесуальних питань, а саме: 02140, м. Київ, вул. Руденко, 21, кв. 88.
12.03.2024 на адресу Господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали від 15.02.2024 з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: «За закінченням терміну зберігання», трек номер 0600250302042.
Отже, враховуючи наведені висновки Верховного Суду, суд першої інстанції надіславши ухвалу від 15.02.2024 відповідачу за належною адресою, належним чином повідомив останнього про вчинення відповідної процесуальної дії. При цьому, ухвала від 15.02.2024 вважається врученою відповідачу 06.03.2024 - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки.
Відтак процесуальний строк для подання зустрічної позовної заяви закінчився 21.03.2024.
Однак, зустрічна позовна заява відповідачем подана до Господарського суду міста Києва засобами поштового зв`язку 02.05.2024. Тобто, відповідач надіслав зустрічну позовну заяву на адресу Господарського суду міста Києва з пропуском встановленого строку. При цьому відповідачем не заявлялося клопотання про поновлення строку на її подання.
Водночас, у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.10.2024 у справі № 914/3445/23, від 05.03.2025 у справі № 904/4076/23).
В даному випадку відповідач був обізнаний про стан розгляду справи. При цьому, зокрема, із заяви відповідача від 29.03.2024 вбачається, що останньому було відомо про те, що справа № 910/8132/23 з 08.02.2024 перебуває у провадженні судді Усатенко І. В., якою постановлено ухвалу від 15.02.2024.
Натомість, ознайомлення відповідача з матеріалами справи лише 17.04.2024 залежало виключно від суб`єктивних причин.
Крім того, відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006), статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
У зв`язку із наведеним слід зазначити, що відповідач також міг дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого є загальнодоступною, про ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 (до зазначеної ухвали 16.02.2024 забезпечено надання загального доступу у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви відповідачу на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
До того ж, суд першої інстанції правомірно зазначив, що повернення зустрічної позовної заяви у цій справі не позбавляє відповідача права пред`являти окремий позов у загальному порядку про захист своїх порушених прав.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви, не врахував наведене у цій постанові.
При цьому, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, застосував висновки, що викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 12.02.2019 у справі № 906/142/18, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, оскільки у вказаних справах мали місце інші фактичні обставини, відмінні від обставин у цій справі, з огляду на таке.
У справі № 752/11896/17, яка переглядалася Великою Палатою Верховного Суду, були відсутні докази отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками та судових повісток, тобто відповідач не був повідомлений про існування судового провадження щодо нього, про час та місце розгляду справи.
У справі № 906/142/18, яка переглядалася Великою Палатою Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не дотримався вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи - відповідача, не забезпечив останній можливості реалізувати надані їй законом права, оскільки розглянув справу за її відсутності, не повідомленої належним чином про дату, час і місце судового засідання. Тобто відповідач не був повідомлений про існування апеляційного провадження.
Натомість, у справі, що переглядається, відповідач був обізнаний про існування судового провадження щодо нього.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
За змістом статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
З урахуванням вище викладеного у цій постанові, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись статтями 300 301 304 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі № 910/8132/23 скасувати.
3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі № 910/8132/23 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді І. Д. Кондратова
В. І. Студенець