ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/8436/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача - Безус М.В., Салатюка Д.В.,

відповідача - Поліщук Ю.В.,

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (далі - ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод")

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2019

(головуючий - суддя Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В. і Майданевич А.Г.)

у справі № 910/8436/19

за позовом ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод"

до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця")

про зобов`язання вчинити дії, стягнення вартості продукції, інфляційного збільшення та 3% річних у розмірі 45 397 320,73 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2019: позов задоволено частково; стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод": 45 191 580,00 грн.; 3% річних у розмірі 50 798,17 грн.; витрати зі сплати судового збору у розмірі 678 635,67 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Відповідач: оскаржив дане рішення до суду апеляційної інстанції; просив рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2019 скасувати в частині стягнення 45 921 013,84 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині, у решті рішення залишити без змін.

Сторони на стадії апеляційного перегляду звернулися до суду апеляційної інстанції зі спільною заявою про укладення мирової угоди, якою повідомили, що сторони дійшли згоди укласти мирову угоду на підставі статті 192 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2019: спільну заяву ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та АТ "Українська залізниця" про затвердження мирової угоди у справі № 910/8436/19 задоволено; затверджено мирову угоду, зміст якої викладено в резолютивній частині ухвали; визнано нечинним рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2019; провадження у справі закрито; АТ "Українська залізниця" повернуто з державного бюджету України 504 262,50 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Крім того, у даній ухвалі зазначено, що вона (ухвала) є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її підписання - 20.12.2019 та може бути пред`явлена до виконання у передбаченому чинним законодавством порядку до 20.12.2022.

Ухвалу мотивовано відповідністю поданої мирової угоди вимогам статті 192 ГПК України, укладенням цієї угоди в інтересах обох сторін та відсутністю в зв`язку з цим порушення прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

У касаційній скарзі до Верховного Суду ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", зазначаючи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить: скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 повністю і прийняти рішення, яким передати справу для продовження розгляду по суті до суду апеляційної інстанції; витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача. Скаржник зазначає, що в ухвалі про затвердження мирової угоди не зазначені обов`язкові реквізити виконавчого документа - ім`я, по батькові посадової особи, яка її видала, та відсутня печатка із зображенням Державного герба України, тому оскаржувана ухвала не відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", що є порушенням статті 193 ГПК України. Порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції призвело до ухвалення незаконного судового рішення, яке унеможливлює пред`явлення такого рішення до виконання, що (на думку скаржника) порушує його право, встановлене частиною третьою статті 193 ГПК України.

АТ "Українська залізниця" подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про те, що: ухвала суду апеляційної інстанції про затвердження мирової угоди не підлягає оскарженню в розумінні статті 287 ГПК України; наведені в касаційній скарзі доводи про неналежне оформлення ухвали суду від 20.12.2019 не належать до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття рішення щодо скасування оскаржуваної ухвали; у зв`язку з цим просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Перевіривши на підставі зазначених в оскаржуваній ухвалі обставин справи правильність застосування апеляційною інстанцією норм матеріального і процесуального права у постановленні згаданого судового акта, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції з`ясував та зазначив, зокрема, таке.

Сторони на стадії апеляційного перегляду звернулися до суду із спільною заявою про укладення мирової угоди, якою повідомили, що сторони дійшли згоди укласти мирову угоду на підставі статті 192 ГПК України.

Мирову угоду укладено сторонами та підписано директором з пасажирських перевезень АТ "Українська залізниця" Толкачовим О.В., директором Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень АТ "Українська залізниця" Красноштаном О.М., які діяли на підставі довіреності від 17.12.2019 № Ц/5-45/282-19, яка підписана головою правління АТ "Українська залізниця" Є. Кравцовим, членом правління АТ "Укрзалізниця" М. Целеєвським та головою правління - директором ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" Крамаренком М.В.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що додані до заяви про затвердження мирової угоди у справі № 910/8436/19 документи підтверджують наявність повноважень осіб, які підписали зазначену мирову угоду, на її підписання.

Також у пункті 9 даної мирової угоди міститься положення про те, що судовий збір, з урахуванням положень частини четвертої статті 7 Закону України "Про судовий збір", у сумі 1 008 525 грн., сплачений АТ "Укрзалізниця" за подання апеляційної скарги у справі № 910/8436/19, покладається на АТ "Укрзалізниця", а 50% сплаченого АТ "Укрзалізниця" судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 910/8436/19, з урахуванням положень названої статті Закону України "Про судовий збір", підлягає поверненню АТ "Укрзалізниця" з державного бюджету України.

Згідно зі статтею 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Частиною першою статті 304 ГПК України визначено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

У згаданих пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 ГПК України не зазначено ухвал про затвердження мирової угоди.

Що ж до закриття провадження у справі, то воно у даному випадку є наслідком затвердження судом мирової угоди, процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди та закриття у зв`язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної. Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв`язку із затвердження мирової угоди сторін необхідно перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог статті 192 ГПК України, зокрема дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, відсутністю передумов для закриття провадження у справі з цих підстав.

Подібний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 911/5310/14.

Доводи скаржника про те, що ухвала суду апеляційної інстанції не містить реквізитів виконавчого документа та печатки із зображенням Державного герба України, тому вона не відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а не відповідність/невідповідність оскаржуваного судового акта певним вимогам до виконавчого документа.

Судом касаційної інстанції не встановлено порушень норм статті 192 ГПК України на момент постановлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2019.

Відповідно до частини другої статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Визначені названим Кодексом підстави для скасування оскаржуваної ухвали апеляційної інстанції відсутні.

Доводи АТ "Українська залізниця", викладені у відзиві на касаційну скаргу, враховуються Касаційним господарським судом у тій частині, в якій вони узгоджуються з матеріалами справи та нормами процесуального права.

Водночас Касаційний господарський суд зазначає, що у разі необхідності ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" не позбавлене права отримати в суді апеляційної інстанції оригінал ухвали про затвердження мирової угоди з усіма необхідними реквізитами.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше постановлену ухвалу апеляційної інстанції, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 зі справи № 910/8436/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов