ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/8619/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного концерну «Укроборонпром»
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 (у складі колегії суддів: Майданевич А.Г. (головуючий), Коротун О.М., Сулім В.В.)
у справі № 910/8619/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто»
до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «КВАНТ»,
за участю третьої особи - Державного концерну «Укроборонпром»,
про визнання договору оренди продовженим та зобов`язання укласти договір про внесення змін,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» (далі - ТОВ «Каштанове місто») звернулося до суду з позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «КВАНТ» (далі - ДП «НДІ «КВАНТ») про визнання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 21.12.2009 № 4771 (у редакції договору № 4771/04 від 27.11.2015 про внесення змін до договору оренди від 21.12.2009 № 4771), укладеного між сторонами, продовженим строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 24.09.2018 по 24.08.2021 включно; зобов`язання ДП «НДІ «КВАНТ» укласти з ТОВ «Каштанове місто» договір № 4771/06 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 21.12.2009 № 4771 у редакції, зазначеній у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державний концерн «Укроборонпром» (далі - ДК «Укроборонпром»).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020, позов задоволено частково.
Постановою Верховного Суду від 03.12.2020 зазначені судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
15.03.2021 ТОВ «Каштанове місто» подало заяву про відмову від позовної вимоги про визнання договору продовженим та заяву про закриття провадження у справі в частині іншої позовної вимоги у зв`язку із відсутністю предмета спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 провадження у справі № 910/8619/19 за позовом ТОВ «Каштанове місто» до ДП «НДІ «КВАНТ», третя особа - ДК «Укроборонпром», про визнання договору оренди продовженим та зобов`язання укласти договір про внесення змін, закрито з підстав, передбачених пунктами 2, 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
ДК «Укроборонпром» подав апеляційну скаргу на зазначене судове рішення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 апеляційну скаргу ДК «Укроборонпром» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 910/8619/19 з доданими до неї документами повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга ДК «Укроборонпром» підписана представником Ковальчук Ю.В. як особою, яка не має права її підписувати, оскільки до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження того, що Ковальчук Ю.В. у цій справі має право відповідно до закону представляти ДК «Укроборонпром» як адвокат або в порядку самопредставництва.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанцій, у липні 2021 року ДК «Укроборонпром» подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (абзац 2 частини 2 статті 287 ГПК), просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано, зокрема порушенням судом апеляційної інстанції положень статті 56 ГПК, оскільки представником третьої особи при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції належним чином підтверджено повноваження діяти від імені та в інтересах ДК «Укроборонпром», при цьому судом не враховано, що положення ГПК не містять вимоги про підтвердження повноважень представника в порядку самопредставництва відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб; суд апеляційної інстанції безпідставно послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.11.2020 у справі № 908/592/19, натомість не врахував висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20, відповідно до яких для визнання особи такою, що діє в порядки самопредставництва, необхідно щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2021 відкрито касаційне провадження у справі 910/8619/19 за касаційною скаргою ДК «Укроборонпром» з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК та постановлено здійснити перегляд ухвали Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Учасники справи не скористалися своїм правом відповідно до статті 295 ГПК на подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.08.2021 зупинено касаційне провадження у справі № 910/8619/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 303/4297/20.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 910/8619/19.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
З огляду на матеріали справи, з метою реалізації права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 про закриття провадження у справі № 910/8619/19, ДК «Укроборонпром» подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 20.05.2011 № UOP-4187, яку підписано представником (в порядку самопредставництва) Ковальчук Ю.В.
На підтвердження своїх повноважень Ковальчук Ю.В. до матеріалів апеляційної скарги додано:
- витяг з Положення Управління активами та корпоративними правами (Управління) ДК «Укроборонпром»;
- витяг з посадової інструкції спеціаліста Управління активами та корпоративними правами (Укправління) ДК «Укроборонпром» Ковальчук Ю.В., затвердженої наказом ДК «Укроборонпром» від 21.08.2020 № 333, відповідно до якої спеціаліст Управління є уповноваженою особою діяти від імені ДК «Укроборонпром» (самопредставництво юридичної особи) та має наступні повноваження, зокрема представляти інтереси ДК «Укроборонпром» в загальних, господарських адміністративних судах всіх інстанцій та юрисдикцій, Вищому суді з питань інтелектуальної власності, Вищому антикорупційному суді, Верховному Суді з усіма правами без обмежень, передбаченими законодавством та інш.;
- витяг з наказу від 17.02.2021 № 25-ОС про призначення Ковальчук Ю.В. на посаду спеціаліста Управління активами та корпоративними правами; довіреність від 24.02.2021 № Д-284/2021.
Апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали апеляційної скарги дійшов висновку, що додані до скарги на підтвердження наявності у Ковальчук Ю.В. повноважень представляти інтереси ДК «Укроборонпром» в судах, не містять інформації про те, що ця особа наділена повноваженнями на самопредставництво в розумінні частини 3 статті 56 ГПК, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформація про Ковальчук Ю.В. як особу, яку наділено повноваженнями представляти інтереси ДК «Укроборонпром» у порядку самопредставництва, відсутня. Також, судом апеляційної інстанції зазначено, що апеляційна скарга ДК «Укроборонпром» підписана її представником Ковальчук Ю.В., яка діяла на підставі довіреності без надання доказів на підтвердження того, що Ковальчук Ю.В. має статус адвоката.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Ковальчук Ю.В. у цій справі не має право відповідно до закону представляти ДК «Укроборонпром» у якості представника за довіреністю як адвокат або в порядку самопредставництва, тому на підставі пункту 1 частини 5 статті 260 ГПК повернув апеляційну скаргу.
Проте Верховний Суд не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
З огляду на положення статті 254 ГПК реалізація особою права на апеляційне оскарження рішення (ухвали, постанови) суду першої інстанції здійснюється шляхом подання апеляційної скарги, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтею 258 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 258 ГПК до апеляційної скарги додаються, зокрема, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 260 ГПК апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Положеннями частин 1, 3 статті 56 ГПК установлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 58 ГПК).
Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Таким чином, представництво ДК «Укроборонпром» у справі № 910/8619/19 може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва.
Виходячи із наведених вище норм права та враховуючи документи, які було подано на підтвердження повноважень особи, що підписала апеляційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що вони належним чином підтверджують повноваження Ковальчук Ю.В. діяти від імені ДК «Укроборонпром» у порядку самопредставництва.
Згідно з пунктом 13 частини 2 статті 39 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» внесення в Єдиний державний реєстр відомостей про інших ніж керівник осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, вносяться за бажанням юридичної особи. Отже, це є правом, а не обов`язком юридичної особи, що водночас не виключає можливості наділення нею правами такого представництва осіб в порядку, визначеному законодавством та Статутом, та не зумовлює не чинності відповідних документів, що підтверджують надання таких повноважень.
Крім того, Суд також враховує правові висновки щодо застосування положень статті 56 58 ГПК, викладені в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 922/751/20, відповідно до яких для визнання юридичної особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). З процесуального Закону не випливає, що відсутність в ЄДР відомостей про особу, що підписала касаційну скаргу, позбавляла б її права на підписання такої скарги.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, до закінчення перегляду в касаційному порядку якої було зупинено касаційне провадження у справі, яка розглядається, наведено висновок про те, що з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Як зазначалося вище з огляду на матеріали справи № 910/8619/19 на підтвердження своїх повноважень Ковальчук Ю.В. до матеріалів апеляційної скарги додано, зокрема витяг з наказу від 17.02.2021 № 25-ОС про призначення Ковальчук Ю.В. на посаду спеціаліста Управління активами та корпоративними правами; довіреність від 24.02.2021 № Д-284/2021; витяг з Положення Управління активами та корпоративними правами (Управління) ДК «Укроборонпром»; витяг з посадової інструкції спеціаліста Управління активами та корпоративними правами (Укправління) ДК «Укроборонпром» Ковальчук Ю.В., затвердженої наказом ДК «Укроборонпром» від 21.08.2020 № 333, відповідно до якої спеціаліст Управління є уповноваженою особою діяти від імені ДК «Укроборонпром» (самопредставництво юридичної особи) та має наступні повноваження, зокрема «представляти інтереси ДК «Укроборонпром» в загальних, господарських адміністративних судах всіх інстанцій та юрисдикцій, Вищому суді з питань інтелектуальної власності, Вищому антикорупційному суді, Верховному Суді з усіма правами без обмежень, передбаченими законодавством для … позивача, відповідача, третьої особи…підписувати, подавати клопотання, пояснення, заяви, апеляційні і касаційні скарги…оскаржувати рішення, ухвали, постанови і вироки суду…».
У зв`язку з наведеним суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу від 31.05.2021, дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для повернення ДК «Укроборонпром» апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 з підстав, передбачених пунктом 1 частини 5 статті 260 ГПК.
Під час касаційного перегляду Верховним Судом встановлено порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, про що зазначено в касаційній скарзі, що призвело до постановлення судом незаконної ухвали і, як наслідок, до обмеження гарантованих законом прав скаржника на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 304 ГПК ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу ДК «Укроборонпром» задовольнити, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції у справі № 910/8619/19 скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного концерну «Укроборонпром» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 910/8619/19.
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державного концерну «Укроборонпром» задовольнити.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 у справі № 910/8619/19 скасувати.
3. Справу № 910/8619/19 передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного концерну «Укроборонпром» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 910/8619/19.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді: В.А. Зуєв
В.Г. Суховий