ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/8671/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С.К.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 (головуючий суддя Ходаківська І. П., судді Демидова А. М., Корсак В. А.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострада Трейд Груп"
про забезпечення позову
у справі № 910/8671/22
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострада Трейд Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція"
про стягнення 12 416 464,55 грн
і за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострада Трейд Груп"
про визнання договору частково недійсним,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
1. У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автострада Трейд Груп" (далі - ТОВ "Автострада Трейд Груп") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція" (далі - ТОВ "ВК "УССК") про стягнення 12 416 464,55 грн, з яких: 11 426 680,18 грн - основний борг; 434 213,85 грн - інфляційні втрати; 62 501,44 грн - три проценти річних; 493 069,08 грн - неустойка.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "ВК "УССК" умов договору про покладення зобов`язань на третю особу від 24.06.2022 щодо повернення грошових коштів.
3. 26.09.2022 ТОВ "Автострада Трейд Груп" подало до Господарського суду міста Києва заяву про забезпечення позову, в якій останнє просило суд накласти арешт на належне ТОВ "ВК "УССК" на праві власності рухоме майно у межах суми позову в розмірі 12 321 521, 29 грн.
4. Заява обґрунтована тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в зв`язку з тим, що ТОВ "ВК "УССК" вчиняло активні дії щодо виведення своїх коштів шляхом їх перерахування на рахунки інших осіб.
5. Також, оскільки у відповідача відсутнє нерухоме майно, позивач просив суд накласти арешт на рухоме майно ТОВ "ВК "УССК" в межах суми позову.
6. 04.10.2022 ТОВ "ВК "УССК" подано до Господарського суду міста Києва зустрічний позов до ТОВ "Автострада Трейд Груп" про визнання частково недійсним договору від 24.06.2022 про покладення зобов`язань на третю особу.
Короткий зміст судових рішень
7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 в задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.
8. Постановляючи ухвалу, суд зазначив, що позивачем належним чином не обґрунтовано наявності правових підстав та не наведено обставин, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, що належить відповідачу, а також не надано доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію належного йому рухомого майна чи підготовчих дій до такої реалізації. Доводи заявника про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суд визнав такими, що ґрунтуються лише на припущеннях.
9. При цьому суд зауважив на тому, що у заяві про забезпечення позову не вказано, на яке саме рухоме майно необхідно накласти арешт. Водночас, застосування запропонованого заходу забезпечення позову може призвести до обмеження використання оборотних активів іншого учасника спору та мати наслідком зупинення його господарської діяльності.
10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 скасовано, ухвалено нове рішення, яким заяву ТОВ "Автострада Трейд Груп" про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на належне ТОВ "ВК "УССК" на праві власності рухоме майно у межах суми позову у розмірі 12 321 521, 29 грн.
11. В обґрунтування підстав для задоволення заяви ТОВ "Автострада Трейд Груп" про забезпечення позову суд апеляційної інстанцій посилався на наявність визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) умов для їх застосування.
12. Зокрема, апеляційний суд зазначив, що позивач за первісним позовом (ТОВ "Автострада Трейд Груп") визнаний потерпілим у кримінальному провадженні № 42022000000000539 від 04.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною четвертою статті 190 та частиною четвертою статті 110-2 Кримінального кодексу України, що вбачається із пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, одержаної представником ТОВ "Автострада Трейд Груп" у вказаному кримінальному провадженні, та з листа Головного слідчого управління Національної поліції України (ГСУ НПУ) від 06.07.2022 № 24/9/2-2022ВС.
13. Відповідно до обставин цього кримінального провадження, зазначеного у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань, громадянин України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснив реєстрацію ТОВ "ВК "УССК" (ЄДРПОУ 39069887) з метою отримання прибутку та фінансування військової агресії російської федерації проти України.
14. Апеляційним судом враховано, що, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилався на вчинення ТОВ "ВК "УССК" дій, які спрямовані на унеможливлення стягнення спірної суми коштів у випадку ухвалення судового рішення по суті спору на користь ТОВ "Автострада Трейд Груп", а саме: виведення обігових коштів на користь третіх осіб (Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДСТАР ПРАЙМ") у загальному розмірі 93 429 278, 80 грн, що підтверджується наявними в справі копіями платіжних доручень, одержаними ТОВ "Автострада Трейд Груп" під час ознайомлення із матеріалами вказаного кримінального провадження (06.07.2022); відсторонення ОСОБА_2 від виконання повноважень генерального директора ТОВ "ВК "УССК", який уклав договір про покладення зобов`язань на третю особу від 24.06.2022; надсилання ТОВ "ВК "УССК" листів (від 05.07.2022 № 1-7-1, від 19.07.2022 № 07-2, від 14.09.2022 № 220914) третім особам з метою перешкоджання відвантаженню продукції ТОВ "Автострада Трейд Груп".
15. При цьому апеляційним судом встановлено, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 310051554, за критерієм пошуку: ЄДРПОУ 39069887, за вказаними параметрами у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості відсутні. Відповідно до даних фінансової звітності ТОВ "ВК "УССК" (балансу) станом на 30.06.2022, наявного в матеріалах справи, на кінець звітного періоду у товариства наявні залишки грошових коштів у загальній сумі 2 769 000 грн (код рядка 1165), що значно менше розміру позовних вимог і буде недостатнім для виконання судового рішення у разі задоволення позову у цій справі. Водночас, у ТОВ "ВК "УССК" наявне рухоме майно, а саме виробничі запаси (код рядка 1101) балансовою вартістю 216 516 000 грн та інші оборотні активи (код рядка 1190) балансовою вартістю 190 982 000 грн.
16. За таких обставин, дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленим позивачем заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на рухоме майно відповідача в межах заявлених позовних вимог і предметом спору, співмірність і адекватність, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно в межах суми позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17. ТОВ "ВК "УССК" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2023, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 - залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
18. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з ухваленою постановою від 11.01.2023, зазначаючи про непогодження зі здійсненою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою усіх обставин справи у їх сукупності.
19. Скаржник зазначає про безпідставний та необґрунтований висновок суду апеляційної інстанції щодо обставин виведення ТОВ "ВК "УССК" обігових коштів на користь третіх осіб у загальному розмірі 93 429 278, 80 грн, а також посилання на обставини відсторонення ОСОБА_2 від виконання повноважень генерального директора ТОВ "ВК "УССК", який уклав договір про покладення зобов`язань на третю особу від 24.06.2022.
20. При цьому скаржник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції щодо вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту належного відповідачу на праві власності рухомого майна без його конкретизації, оскільки з постанови Верховного Суду від 26.07.2022 у справі № 918/685/21, на яку у своїх висновках з цього питання посилався апеляційний суд, не вбачається того, що Верховним Судом у справі № 918/685/21 досліджувалося питання накладення арешту на нерухоме майно без його ідентифікації.
21. Також, посилаючись на пункт 4 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9, скаржник зазначає про те, що суд мав взяти інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені в зав`язку із застосуванням відповідних заходів.
22. Скаржник наголошує, оскільки ТОВ "ВК "УССК" є господарюючим суб`єктом, накладення судом арешту на все рухоме майно в межах суми 12 321 521, 29 грн призводить до неможливості виконання діючих угод з поставки виготовленого товару, що призведе до стягнення з боку замовників додаткових штрафних санкцій та розірвання контрактів.
23. При цьому в обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається також на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 і від 27.22.2022 у справі № 905/255/22.
Позиція інших учасників справи
24. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, зазначаючи, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена в результаті повного дослідження наявних у справі доказів та є законною, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
25. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій
26. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
27. Верховний Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
28. Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
29. Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
30. Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
31. Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
32. Відповідно до частини другої статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
33. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
34. Верховний Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
35. Статтею 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
36. При цьому частина четверта статті 137 ГПК України визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
37. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
38. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
39. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
40. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
41. Верховний Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
42. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
43. Верховний Суд також звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
44. Предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Автострада Трейд Груп" до ТОВ "ВК "УССК про стягнення 12 416 464,55 грн у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору про покладення зобов`язань на третю особу від 24.06.2022 щодо повернення грошових коштів.
45. Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22.
46. Апеляційний суд у справі, що переглядається, зазначив, що відповідач (ТОВ "ВК "УССК") не спростував наведених позивачем (ТОВ "Автострада Трейд Груп") аргументів щодо вчинення вказаних вище дій (пункт 15 цієї постанови) та необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Жодних доказів, що спростовували б викладену у наданих ТОВ "Автострада Трейд Груп" джерелах інформацію про майновий стан відповідача, ним не надано.
47. Доводи скаржника про відсутність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, зводяться до переоцінки вже встановлених судом апеляційної інстанції обставин (виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України)). При цьому сама лише незгода скаржника з наданою апеляційним судом оцінкою обставин справи та відповідних доказів не вказує на те, що така оцінка була проведена з порушенням норм права.
48. Так, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 (на яку також посилається скаржник) зазначив, що "… виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним".
49. При цьому, відступаючи від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, Верховний Суд у справі № 908/2382/21 зазначив, що "можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника". Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
50. Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
51. Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив наявність прямого зв`язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову, існування реальної загрози знищення / розкрадання майна відповідача та / або зменшення його грошових активів та те, що такі заходи не матимуть своїм наслідком створення перешкод в господарській діяльності відповідача, та дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Зазначені висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.10.2022 у справі № 905/446/22 та від 14.12.2022 у справі № 922/1369/22, на які посилається апеляційний господарський суд у своїй постанові.
52. Аргументи скаржника щодо накладення арешту на рахунки відповідача в межах кримінального провадження спростовуються висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23.02.2022 у справі № 608/2172/18, відповідно до якого накладений в межах кримінального провадження арешт є заходом забезпечення саме кримінального провадження, в якому він накладений і не може бути заходом забезпечення позовів, поданих в межах інших видів судочинства.
53. Аналіз висновків, яких дійшов апеляційний суд у справі, що переглядається, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.22.2022 у справі № 905/255/22, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.
54. Інші доводи скаржника, (у т. ч. щодо відсутності конкретизації рухомого майна) також не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, носять декларативний характер, направлені на переоцінку встановлених обставин (що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції), а також стосуються розгляду справи по суті спору.
55. Таким чином, за встановлених обставин цієї справи, а також з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
56. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
57. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
58. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків суду апеляційної інстанції та не довів порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
59. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "ВК "УССК" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Розподіл судових витрат
60. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 304 308 309 314 315 317 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі № 910/8671/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил