ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/987/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023
у справі №910/987/23
за заявою ОСОБА_2
про неплатоспроможність, -
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі №910/987/23 частково задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України; тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України боржнику фізичній особі громадянину України ОСОБА_2 строком до 29.12.2023.
2. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив частково скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі №910/987/23 та прийняти в частині нове рішення, яким клопотання представника ОСОБА_1 про застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України задовольнити повністю; тимчасово обмежити право виїзду за межі України ОСОБА_2 .
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі №910/987/23 закрито.
4. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки предмет спору та обставини, що слугували підставою для звернення скаржника з апеляційною скаргою, існували на момент подання апеляційної скарги та в подальшому припинили існування в процесі апеляційного розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі №910/987/23 у зв`язку із відсутністю предмету спору в суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
5. До Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі № 910/987/23, а справу направити для продовження розгляду.
6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
6.1. Висновок суду апеляційної інстанції щодо закриття апеляційного провадження є необґрунтованим та таким, що не відповідає положенням статті 264 ГПК України.
6.2. Скаржник вказує, що закриття апеляційного провадження у справі без наведення відповідних правових підстав не узгоджується з вимогами процесуального законодавства та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу ОСОБА_1 до суду та захисту його прав.
Відзиви
7. Від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу у якому зазначаються заперечення проти задоволення касаційної скарги.
Розгляд касаційної скарги Верховним Судом
8. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та про скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
9. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
10. Суд апеляційної інстанції встановив наступні фактичні обставини справи:
10.1. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №910/987/23 про неплатоспроможність ОСОБА_2 , провадження у якій відкрито ухвалою суду від 02.02.2023 року за заявою боржника у зв`язку із неспроможністю останнього сплатити наявну заборгованість перед кредиторами. Керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Винниченка Ю.В.
10.2. Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 04.04.2023 року у даній справі визнано вимоги ОСОБА_1 до боржника на суму 13 991 815,44 грн. та затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 13 991 815,44 грн.
10.3. 25.05.2023 до суду першої інстанції надійшло клопотання представника ОСОБА_1 в порядку ч. 5 ст. 337 ГПК України про застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України.
10.4. В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначає, що за наявності значної суми кредиторської заборгованості, боржник не вчиняє жодних дій, направлених на виконання судового рішення про стягнення боргу та повернення позикових коштів, водночас вільно подорожує за свої власні кошти у власних справах, посилаючись, при цьому, на свою волонтерську діяльність.
10.5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 року частково задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України та тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України боржнику фізичній особі громадянину України ОСОБА_2 строком до 29.12.2023 року.
10.6. При цьому, судом в ухвалі також постановлено, що обмеження можуть бути достроково припинені у разі погашення ОСОБА_2 кредиторської заборгованості на суму 13 991 815,44 грн. у справі № 910/987/23, яка виникла перед ОСОБА_1 .
10.7. Ухвалу суду першої інстанції мотивовано доведеністю та обґрунтованістю заявленого клопотання та постановлено з метою забезпечення прав та інтересів кредиторів, а також дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника.
10.8. ОСОБА_1 із даною ухвалою суду не погоджується лише в частині строку дії такої ухвали та в апеляційній скарзі вказує, що судом порушено норми процесуального права, оскільки на власний встановлено такий строк до 29.12.2023 року, в той час як положення ст. 337 ГПК України передбачають відповідні обмеження до повного виконання судового рішення.
10.9. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 року у справі №910/987/23, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 року, зокрема, задоволено клопотання боржника та скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 , накладене ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 року у справі №910/987/23.
10.10. Тобто, станом на дату проведення судового засідання суду апеляційної інстанції (28.11.2023 року) заходи забезпечення вимог кредиторів у справі №910/987/23, накладені згідно оскаржуваної ухвали від 29.06.2023 року, є скасованим на підставі ухвали від 26.07.2023 року.
10.11. При цьому, правовірність скасування ухвалою суду від 26.07.2023 року таких заходів підтверджено апеляційним судом у постанові від 28.11.2023 року.
11. Перелік підстав закриття провадження у справі визначений ст. 231 ГПК України.
12. За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
13. Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
14. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
15. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
16. Встановлені фактичні обставини свідчать про те, що на момент розгляду судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 року, заходи забезпечення вимог кредиторів у справі №910/987/23, накладені згідно вказаної ухвали були скасовані.
17. Відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 КУзПБ, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
18. Отже, ухвала суду першої інстанції про застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України підлягає перегляду у суді апеляційної інстанції, відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 КУзПБ.
19. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 118 КУзПБ, Господарський суд має право за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність чи за своєю ініціативою вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів. Заходи для забезпечення вимог кредиторів вживаються господарським судом у порядку та на умовах, визначених у Книзі третій цього Кодексу.
20. Згідно положень ч. 2 ст. 118 КУзПБ, до заходів для забезпечення вимог кредиторів належать, зокрема: заборона виїзду боржника за кордон.
21. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти "скасування заходів забезпечення" господарським судом, який їх встановив, у зв`язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також "скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення" судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 50/790-43/173).
22. Зважаючи на викладене, постановлення судом першої інстанції ухвали від 26.07.2023 року у справі №910/987/23, якою зокрема, задоволено клопотання боржника та скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 , накладене ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 року не виключає можливості перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 року в апеляційному порядку, оскільки процесуальне право на її апеляційне оскарження передбачене положеннями ч. 2 ст. 9 КУзПБ та слід розмежовувати як окремі юридичні факти "скасування заходів забезпечення" господарським судом, який їх встановив, а також "скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення" судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
23. Вказане свідчить про неправильне застосування судом апеляційної інстанції в ухвалі від 28.11.2023 положень ст. 231 ГПК України та ч. 2 ст. 9 КУзПБ.
24. Відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
25. Згідно з положеннями частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
26. З урахуванням того, що в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі № 910/987/23 неправильно застосовано приписи ст. 231 ГПК України та ч. 2 ст. 9 КУзПБ, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про скасування вказаної ухвали та направлення вказаної справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2023.
27. За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
28. Оскільки суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та відправив справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги судом касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 240 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі № 910/987/23 скасувати.
3. Справу № 910/987/23 направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , яка подана на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у вказаній справі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді К.М. Огороднік
В.Г. Пєсков