№ 911/1658/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/1658/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2021 (суддя Горбасенко П.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 (колегія суддів: Корсак В.А., Євсіков О.О., Майданевич А.Г.)

за заявою Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"

про забезпечення позову

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (далі - ПрАТ "МАУ")

до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "Бориспіль")

про визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, скасування актів про протест векселя про неоплату, визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. ПрАТ "МАУ" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ДП "Бориспіль" про визнання такими, що не мають вексельної сили, простих векселів ПрАТ "МАУ"; скасування актів про протест векселів про неоплату, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В.; визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В.

2. 04.06.2021 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірних виконавчих написів нотаріуса та заборони вчиняти будь-які дії, зокрема накладати арешт на майно та кошти ПрАТ "МАУ", та/або зупиняти видаткові операції за рахунками Авіакомпанії.

3. В обґрунтування відповідної заяви, посилаючись, зокрема, на статті 27, 56 Закону "Про виконавче провадження", позивач зазначив, що у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження за оскаржуваними виконавчими написами приватного нотаріуса, державним виконавцем у ході здійснення стягнення за такими написами будуть арештовані кошти (майно) позивача та винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору; за доводами позивача, у разі повного виконання спірних виконавчих написів, задоволення позову не призведе до фактичного поновлення прав та інтересів ПрАТ "МАУ", поряд з тим зупинить діяльність позивача, що своєю чергою призведе до завдання шкоди останньому, який змушений буде ініціювати нові судові процеси з метою відновлення порушених прав; посилаючись на початок процедури виконання спірних виконавчих написів, позивач вважає обраний ним спосіб забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі таких написів нотаріуса та заборони вчиняти будь-які дії, зокрема накладати арешт на майно та кошти ПрАТ "МАУ", та/або зупиняти видаткові операції за її рахунками адекватним та ефективним.

Короткий зміст оскаржуваного рішення

4. Господарський суд Київської області ухвалою від 07.06.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021, заяву позивача про забезпечення позову задовільнив частково. Зупинив стягнення на підставі виконавчих написів, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В.: від 24.04.2020 зареєстрований в реєстрі за №1254; від 14.05.2020 зареєстрований в реєстрі за №1442, від 14.05.2020 зареєстрований в реєстрі за №1443, від 14.05.2020 зареєстрований в реєстрі за №1444; від 21.05.2020 зареєстрований в реєстрі за №1519; від 11.06.2020 зареєстрований в реєстрі за №1759; від 11.06.2020 зареєстрований в реєстрі за №1760; від 11.06.2020 зареєстрований в реєстрі за №1761; від 26.06.2020 зареєстрований в реєстрі за №2014; від 26.06.2020 зареєстрований в реєстрі за №2015; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за №2600; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за №2601; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за №2602; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за №2603; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за №2599; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за №2597; в решті вимог заяви про забезпечення позову відмовив.

5. В обґрунтування ухвали суд першої інстанції зазначив таке:

- державний виконавець відкрив виконавчі провадження з примусового виконання спірних виконавчих написів, тоді як позивач оскаржив такі виконавчі написи в судовому порядку шляхом подання позову, зокрема, про визнання їх такими, що не підлягають виконанню, а тому існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову, у разі його задоволення, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому наявні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову в частині зупинення стягнення на підставі зазначених спірних виконавчих написів;

- такий захід забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчих написів нотаріуса не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягає виконанню;

- таке застосування заходів забезпечення позову є адекватним та ефективним способом забезпечення позову у цій справі;

- зазначений захід забезпечення позову в цілому унеможливлює виконання спірних виконавчих написів в порядку, визначеному Законом "Про виконавче провадження", а тому відсутні підстави додатково зазначати про заборону відповідачу, державним та приватним виконавцям вчиняти будь-які дії, зокрема накладати арешт на майно та кошти позивача, та/або зупиняти видаткові операції за його рахунками.

6. Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване таким:

- посилання на те, що відповідно до статуту відповідач є державним комерційним підприємством цивільної авіації, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, не спростовують висновків суду та не доводять порушення балансу інтересів сторін;

- доводи відповідача про безпідставність аргументів позивача, що вказані векселі не містять підпису уповноваженої особи позивача, а тому є такими, що не мають сили простих векселів, суд апеляційної інстанції вважає не релевантними у розгляді питання про забезпечення позову;

- суд відхиляє посилання на те, що заявник не навів достатніх та допустимих доказів у розумінні статей 73 77 78 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується забезпечення позову;

- суд відхиляє посилання відповідача на те, що оскарженою ухвалою повторно вжито заходи щодо зупинення стягнення за виконавчими написами, як безпідставні в контексті даного спору;

- те, що до поданої заяви про забезпечення позову заявник не долучив доказів сплати судового збору, а тому заява підлягала поверненню, не є підставою для скасування оскарженої ухвали; питання щодо розподілу судових витрат може були вирішено судом в ході розгляду справи;

- позивач використав своє право та відповідно п.6 ч.1 ст.139 ГПК у заяві про забезпечення позову вказав про те, що пропозиції у відношенні зустрічного забезпечення відсутні.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

7. 30.09.2021 ДП "Бориспіль" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

8. В обґрунтування касаційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, з наступних підстав:

- суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме статей 136 137 139 140 ГПК;

- законодавець чітко визначив, що в заяві про забезпечення позову обов`язково має міститися пропозиція щодо зустрічного забезпечення, і така вимога є обов`язком, а не правом заявника; всупереч вимогам п.6 ч.1 ст.139 ГПК позивач не надав пропозицій щодо зустрічного забезпечення, а лише зазначив про відсутність таких пропозицій;

- заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.139 ГПК щодо сплати судового збору, що в свою чергу передбачає застосування ч.7 ст.140 ГПК (повернення заяви заявнику);

- рішення судів попередніх інстанцій не відповідає збалансованості інтересів сторін (посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.10.2018 у справі №925/402/18);

- в порушення вимог статей 136 137 139 140 ГПК та всупереч висновкам Верховного Суду, суди попередніх інстанцій не встановили та не дослідили докази на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову.

9. 17.11.2021 на адресу Верховного Суду надійшов відзив ПрАТ "МАУ" на касаційну скаргу, у якій просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

10. Відзив мотивований таким:

- для вжиття заходів зустрічного забезпечення, а отже і для подання пропозицій щодо зустрічного забезпечення, обов`язковим є встановлення імовірності заподіяння відповідачу збитків від вжиття судом заходів забезпечення позову;

- за відсутності ймовірності заподіяння збитків зустрічне забезпечення не здійснюється; у такому випадку немає потреби у поданні будь-яких пропозицій щодо зустрічного забезпечення (неможливо пропонувати заходи зустрічного забезпечення, якщо передумови для їх застосування відсутні);

- оскільки ймовірність заподіяння відповідачу збитків від пропонованих позивачем заходів забезпечення позову встановлена не була, позивач на виконання приписів ст.139 ГПК у заяві про забезпечення позову зазначив про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення;

- відповідач не позбавлений права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення відповідно до ст.141 ГПК; той факт, що відповідач із подібним клопотанням до суду не звертався, підтверджує як відсутність підстав, так і відсутність необхідності у зустрічному забезпеченні в межах справи №911/1658/21;

- несплачений судовий збір може бути розподілений судом між сторонами за результатами розгляду справи; при цьому несплата/несвоєчасна сплата судового збору може бути підставою для скасування судового рішення лише у разі, якщо саме така несплата призвела до неправильного вирішення справи;

- судовий збір за розгляд судом першої інстанції заяви про забезпечення позову було сплачено своєчасно та у повному розмірі;

- враховуючи, що на час вирішення спору виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих написів третьої особи відкриті та Відділом ДВС вжито ряд заходів, спрямованих на примусове виконання таких написів, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваних виконавчих написів є адекватним та ефективним способом забезпечення позову, що врахували суди попередніх інстанцій при ухваленні законних та обґрунтованих оскаржуваних рішень.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

11. Верховний Суд ухвалою від 01.11.2021 відкрив касаційне провадження у справі №911/1658/21, розгляд касаційної скарги призначив у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо обґрунтованості оскаржуваних судових рішень

12. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили статті 136 та 137 ГПК, оскільки не дослідили доказів на підтвердження фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову, що призвело до ухвалення помилкових рішень про задоволення заяви ПрАТ "МАУ" про вжиття заходів забезпечення позову - зупинення стягнення на підставі виконавчих написів нотаріуса.

13. Згідно з ст.136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

14. Пунктом 5 ч.1 ст.137 ГПК передбачено, що позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

15. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 ГПК).

16. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде свівмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі №753/22860/17).

17. Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13 15 74 ГПК (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права відповідача або вказаних осіб, та, відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу і яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

18. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

19. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20 тощо).

20. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

21. З урахуванням вимог, передбачених статтями 73 74 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову (п.18 постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №910/11857/20).

22. У цій справі позовні вимоги стосуються визнання такими, що не мають вексельної сили, простих векселів ПрАТ "МАУ", скасування актів про протест векселів про неоплату, визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчих написів, вчинених приватним нотаріусом.

23. Суди попередніх інстанцій встановили, що станом на момент розгляду судом першої інстанції заяви про забезпечення позову були відкриті виконавчі провадження за оскаржуваними виконавчими написами приватного нотаріуса (об`єднані у зведене виконавче провадження №62836544), у зв`язку з чим є підстави вважати, що державним виконавцем у ході здійснення стягнення за такими написами будуть арештовані кошти (майно) позивача та ухвалено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору.

24. При цьому суди попередніх інстанцій встановили, що на підтвердження зазначених обставин в порядку статей 73 74 ГПК ПрАТ "МАУ" надало копії постанов Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчих проваджень на підставі спірних виконавчих написів, про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження.

25. Зазначеним спростовуються твердження скаржника про ненадання позивачем доказів, що підтверджують фактичні обставини, з якими пов`язується застосування забезпечення позову.

26. Крім того, існування такого ризику також підтверджується доводами ДП "Бориспіль", наведеними у касаційній скарзі про те, що несплата позивачем заборгованості по векселям перешкоджає ДП "Бориспіль" виконувати власні фінансові зобов`язання перед третіми особами та належним чином виконувати Концепцію розвитку міжнародного аеропорту "Бориспіль" до 2045 року, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.05.2019 №293-р.

27. У зв`язку з цим Верховний Суд погоджується з судами попередніх інстанцій про існування реальної загрози, що невжиття заходів забезпечення позову (зупинення стягнення на підставі виконавчих написів, вчинених нотаріусом), державний виконавець примусово зверне стягнення на кошти та майно позивача у безспірному порядку, а тому позивач не зможе захистити або поновити свої права у межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду. Це істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених / оспорюваних прав або законних інтересів позивача.

28. При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що у разі оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову (постанови від 25.02.2019 у справах №924/789/18 і №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 30.09.2020 у справі №910/19113/29, від 30.11.2020 у справі №910/217/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20 тощо).

29. Також Верховний Суд не враховує доводи скаржника про те, що несплата позивачем заборгованості по векселям перешкоджає ДП "Бориспіль" виконувати власні фінансові зобов`язання перед третіми особами та належним чином виконувати Концепцію розвитку міжнародного аеропорту "Бориспіль" до 2045 року, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.05.2019 №293-р відповідно до такого.

30. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

31. Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06)

32. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 10.12.2019 у справі №910/18739/16 та ін.).

33. Встановлено, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову у цій справі ускладнить / унеможливить поновлення прав та / або законних інтересів позивача у разі задоволення позову. При цьому зупинення стягнення на підставі виконавчих написів, вчинених нотаріусом, як заходу забезпечення не стане перешкодою для стягнення коштів з позивача у тому разі, якщо суд відмовить у задоволенні позову. Тому відсутні підстави вважати, що права відповідача є порушеними у зв`язку з вжиттям заходів забезпечення позову.

34. Отже, вжиті заходи забезпечення позову є такими, що відповідають критеріям співмірності, обґрунтованості, адекватності.

Щодо надання пропозицій стосовно зустрічного забезпечення

35. Скаржник зазначає, що ПрАТ "МАУ" не надало пропозицій щодо зустрічного забезпечення відповідно до п.6 ч.1 ст.139 ГПК, а тому це є підставо для повернення такої заяви без розгляду на підставі ч.7 ст.140 ГПК. При цьому заявник зазначає, що на виконання ст.139 ГПК у заяві про забезпечення позову він зазначив про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

36. Відповідно до ч.7 ст.140 ГПК суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

37. Стаття 139 ГПК містить обов`язкові вимоги до змісту заяви про забезпечення позову. Зокрема, п.6 ч.1 ст.139 ГПК передбачає, що така заява має вістити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

38. Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №646/6171/18, від 17.02.2021 у справі №760/19023/18, від 27.07.2021 у справі № 22-з/824/477/2021, 22-з/824/535/2021).

39. Частиною 1 ст.141 ГПК передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

40. Зважаючи на ч.4 ст.141 ГПК, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Зазначене відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому ст.13 ГПК (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №904/661/19 , від 10.10.2019 у справ №916/1572/19).

41. Тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про допущення судом апеляційної інстанції істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування постанови, якою було вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.

42. Наведена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №916/2851/17, від 26.11.2018 у справі №904/2925/18 від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 18.06.2019 у справі 904/661/19, від 24.06.2019 у справі №916/2933/18, від 10.10.2019 у справі 916/1572/19.

43. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність підстав для повернення такої заяви без розгляду на підставі ч.7 ст.140 ГПК у зв`язку з невиконанням вимог п.6 ч.1 ст.139 ГПК щодо надання пропозицій стосовно зустрічного забезпечення.

Щодо долучення до заяви про забезпечення позову доказів сплати судового збору

44. Скаржник зазначає, що на момент звернення ПрАТ "МАУ" до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, судовий збір не був ним сплачений, а докази сплати судового збору були надані пізніше. Це, на думку скаржника, є підставою для визнання заяви про забезпечення позову такою, що не відповідає ст.139 ГПК та підлягає поверненню відповідно до ст.140 ГПК.

45. Так, чинне законодавство передбачає сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

46. Відповідно до ч.5 ст.139 ГПК до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

47. Як відзначалось, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (ч.7 ст.140 ГПК).

48. Заява про забезпечення позову була подана ПрАТ "МАУ" 04.06.2021. При цьому судовий збір сплачений 07.06.2021, докази чого надані суду 08.06.2021, тобто після постановлення судом ухвали про забезпечення позову, датованої 07.06.2021.

49. Суд першої інстанції мав підстави для повернення заяви про забезпечення позову відповідно до ч.7 ст.140 ГПК у зв`язку з невиконанням вимог ч.5 ст.139 ГПК - неподання доказів про сплату судового збору разом із заявою про забезпечення позову.

50. Разом з тим, Верховний Суд враховує, що докази про сплату судового збору додаються до заяви про забезпечення позову саме з метою перевірки судом, який розглядає таку заяву, дійсності факту виконання позивачем вимог закону щодо сплати та розміру судового збору. Відсутність таких доказів відповідно до статей 73 74 ГПК означає, що заявник не довів зазначені фактичні обставини.

51. Однак позивач сплатив відповідний судовий збір, хоч докази цього і були надані суду пізніше, ніж подана сама заява про забезпечення позову. При цьому суд апеляційної інстанції не встановив, а скаржник не посилався на невідповідність розміру судового збору вимогам ГПК та Закону "Про судовий збір".

52. Тому Верховний Суд погоджується з судом апеляційної інстанції про те, що хоча при розгляді заяви про забезпечення позову і мало місце формальне порушення вимог ст.139 ГПК щодо неподання доказів про сплату судового збору разом із самою заявою, однак воно не призвело до ухвалення неправильного рішення по суті.

53. Тому Верховний Суд не вбачає підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій в порядку ст.311 ГПК із зазначеної підстави.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

55. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

56. Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у цій справі підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Судові витрати

57. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі №911/1658/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко