ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/1814/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Ткаченко Н. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А.В.

за участю представників:

АТ "Державна-продовольчо-зернова корпорація України": Уманець С. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Васильківхлібопродукт" арбітражного керуючого Прядка Андрія Миколайовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020

у складі колегії суддів: Полякова Б. М. - головуючого, Пантелієнка В. О., Доманської М. Л.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-СПП"

до Публічного акціонерного товариства "Васильківхлібопродукт"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст обставин справи, що передували надходженню до суду звіту ліквідатора та його зміст

1. У проваджені Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1814/17 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-СПП" (далі - ТзОВ "Агро-СПП") до Публічного акціонерного товариства "Васильківхлібопродукт" (далі - ПАТ "Васильківхлібопродукт", боржник) про банкрутство.

2. Ухвалою від 30.01.2018 Господарським судом Київської області затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено вимоги: ТзОВ "Агро-СПП" у сумах: 192 00,00 грн - перша черга; 7 804 840,00 грн - четверта черга; АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у сумах: 3 200,00 грн - перша черга; 1 511 389,17 грн - четверта черга; 33 051 448,75 грн - шоста черга; ПАТ "Обухівське" у сумах: 3 200,00 грн - перша черга; 3 492 683,55 грн - четверта черга; Білоцерківського ОУПФ України Київської області, правонаступником якого наразі є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у сумі 4 994,91 грн - четверта черга; ТзОВ "Сільгосп-продукт" у сумах: 3 200,00 грн - перша черга; 38 388 743,03 грн - четверта черга.

3. Цією ж ухвалою Господарським судом Київської області задоволено заяву розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кулика М. В. від 28.09.2017 № 02-20/35 (вх. № 20512/17) про визнання договорів недійсними; визнано недійсним договір переведення боргу № ВА17-АГРО-05СХП від 29.05.2017, укладений між ПАТ "Васильківхлібопродукт", ТзОВ "Сільгосп-продукт" та ТзОВ "Агро-СПП"; визнано недійсною угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.06.2017, укладену між ПАТ "Васильківхлібопродукт" та ТзОВ "Сільгосп-продукт".

4. 06.02.2018 Господарським судом Київської області постановлено окрему ухвалу про наявність порушень законодавства в діях керівництва ПАТ "Васильківхлібопродукт", що містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 219 Кримінального кодексу України (далі - КК України), яку надіслано до прокуратури Київської області для проведення перевірки та прийняття рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

5. 24.04.2018 Господарським судом Київської області прийнято постанову, якою визнано ПАТ "Васильківхлібопродукт" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру боржника; призначено ліквідатора ПАТ "Васильківхлібопродукт"; вирішено інші процедурні питання.

6. 29.05.2020 до Господарського суду Київської області надійшов звіт ліквідатора ПАТ "Васильківхлібопродукт" Прядка А. М. від 28.05.2020 № 02-01/46 (вх. № 10524/20) за підсумком ліквідаційної процедури та звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.

7. Звіт ліквідатора ПАТ "Васильківхлібопродукт" Прядка А. М. мотивований проведенням ним щодо боржника низки заходів направлених на виявлення його майна, аналізу фінансового стану, інвентаризації майна, за результатами яких ліквідатором сформовано ліквідаційну масу у складі дебіторської заборгованості, кошти від реалізації якої були спрямовані на часткове відшкодування витрат ліквідаційної процедури, а також часткову сплату винагороди арбітражного керуючого Прядка А. М. Іншого майна у боржника не виявлено. Тому кредиторська заборгованість в сумі 84 282 899,41 грн залишились непогашеною у зв`язку з відсутністю майна боржника.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

8. Ухвалою від 08.09.2020 Господарським судом Київської області затверджено звіт ліквідатора боржника арбітражного керуючого Прядка А. М. та ліквідаційний баланс станом на 28.05.2020; ПАТ "Васильківхлібопродукт" як юридичну особу ліквідовано; затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури у сумах: 266 768, 70 грн грошової винагороди та 154 715,82 грн витрат; провадження у справі № 911/1814/17 про банкрутство ПАТ "Васильківхлібопродукт" закрито.

9. Ухвала місцевого господарського суду мотивована відсутністю у ПАТ "Васильківхлібопродукт" майнових активів, які можуть бути включені до ліквідаційної маси боржника та вжиттям ліквідатором всіх передбачених Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) заходів з метою виявлення майна чи інших активів банкрута. Оскільки у боржника відсутнє майно та будь-які інші активи за рахунок реалізації яких можливе задоволення кредиторських вимог ТзОВ "Агро-СПП"; АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", ПАТ "Обухівське", Білоцерківського ОУПФ України Київської області; ТзОВ "Сільгосп-продукт", зазначені вимоги вважаються погашеними.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10. Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.11.2020 ухвалу Господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі № 911/1814/17 скасував та передав справу на розгляд до Господарського суду Київської області на стадію ліквідаційної процедури.

11. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про передчасне ухвалення місцевим господарським судом рішення про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та ліквідацію ПАТ "Васильківхлібопродукт", оскільки ліквідатором боржника Прядком А. М. не вжито всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення та повернення всіх активів боржника, а судом першої інстанції безпідставно проігноровано письмові пояснення АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" щодо невжиття ліквідатором таких заходів, зокрема шляхом застосування наслідків недійсності правочинів, відповідно до статті 42 КУзПБ. Крім того, судом першої інстанції в порушення частини четвертої статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) не було замінено ліквідатора, хоча останнім не було виявлено та повернуто майнових активів боржника в повному обсязі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. 19.12.2020 ліквідатор ПАТ "Васильківхлібопродукт" Прядко А. М. звернувся безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі № 911/1814/17, в якій просить оскаржуване судове рішення апеляційного господарського суду скасувати, залишивши в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 08.09.2020.

Рух касаційної скарги та розгляд клопотання ліквідатора

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Ткаченко Н. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями.

14. Ухвалою від 04.02.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 911/1814/17 за касаційною скаргою ліквідатора боржника арбітражного керуючого Прядка А. М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 та призначив розгляд скарги у відкритому судовому засіданні на 04.03.2021; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 19.02.2021.

15. 23.02.2021 на адресу Верховного Суду від АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" надійшов відзив на касаційну скаргу ліквідатора боржника від 18.02.2021 № 130-2-19/554.

16. У судове засідання 04.03.2021 з`явився представник АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", який надав пояснення у справі. Інші учасники справи своєї участі в судовому засіданні не забезпечили.

17. Водночас, 04.03.2021 на електронну адресу Верховного Суду надійшло клопотання ліквідатора боржника арбітражного керуючого Прядка А. М. від 03.03.2021 № 02-01/08 про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване неможливістю забезпечити свою явку в судове засідання з огляду на погіршення стану здоров`я.

18. Розглянувши зазначене клопотання ліквідатора суд дійшов висновку, що наведені ліквідатором боржника обставини в обґрунтування причин неявки в судове засідання не можуть бути визнані поважними, адже не є об`єктивно непереборними. Ліквідатор, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні свого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді згідно з § 2 "Представники" Глави 4 "Учасники судового процесу" розділу І "Загальні положення" ГПК України. Неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 13 74 80 ГПК України), тоді як на підтвердження викладених в цьому клопотанні обставин не долучено жодних доказів.

19. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

20. Участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 04.02.2021 на 04.03.2021, обов`язковою не визнавалася.

21. З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ліквідатора боржника та можливість розгляду справи за його відсутності.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(Ліквідатора ПАТ "Васильківхлібопродукт" Прядка А. М.)

22. Ліквідатор ПАТ "Васильківхлібопродукт" Прядко А. М. в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права зазначаючи, зокрема, таке:

- суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку про порушення ліквідатором боржника вимог частини другої статті 61 КУзПБ, оскільки в діях керівництва ПАТ "Васильківхлібопродукт" ознак приховування банкрутства та фіктивного банкрутства не виявлено;

- апеляційний суд дійшов помилкового висновку про порушення ліквідатором боржника вимог статті 42 КУзПБ, адже ліквідатор вживав заходи з аналізу правочинів боржника та оцінки наявності підстав для їх визнання недійсними;

- ліквідатором боржника вчинено усі заходи спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна ПАТ "Васильківхлібопродукт", а тому висновок суду апеляційної інстанції щодо порушення ним вимог статті 65 КУзПБ є безпідставним.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

23. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" просить касаційну скаргу ліквідатора боржника залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі № 911/1814/17 без змін посилаючись на обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що ліквідатором не здійснено всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, що не відповідає вимогам статті 65 КУзПБ та усталеній судовій практиці Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

24. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

26. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

27. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції

28. Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду про затвердження звіту, ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження у справі.

29. Аналіз змісту доводів касаційної скарги ліквідатора боржника Прядка А. М. свідчить, що останні зводяться до незгоди скаржника із висновками суду апеляційної інстанції про не вжиття ліквідатором всієї повноти дій у ліквідаційній процедурі щодо пошуку, виявлення та повернення майна боржника.

30. Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника кредитора АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

31. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

32. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

33. Судом враховується, що 21.10.2019 введено в дію КУзПБ від 18.10.2018 № 2597-VIII, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

34. Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.

35. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

36. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі "Дія 97 проти України" від 21.10.2010).

37. Отже законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

38. Згідно із пунктом 5 частини першої статті 90 КУзПБ суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

39. За змістом статей 61 62 63 64 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.

40. Відповідно до частини другої статті 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

41. Частиною третьою статті 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

42. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

43. Правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього законом повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації.

44. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

45. Отже КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

46. Аналогічний принцип передбачався Законом про банкрутство в редакції чинній на момент введення ліквідаційної процедури щодо боржника у цій справі.

47. На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду під час касаційного перегляду судових рішень (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).

48. Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка оспорює дотримання цієї домінанти, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18).

49. Слід зазначити, що за змістом положень статей 61-65 90 КУзПБ ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2817/18, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15).

50. Завданням ліквідатора у ліквідаційній процедурі є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Отже, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (висновки сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б).

51. Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).

52. Суд зауважує, що частиною другою статті 61 КУзПБ, положення якої кореспондуються із положеннями частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (чинного на момент введення ліквідаційної процедури) визначено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

53. Отже, звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 924/669/17).

54. Саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволяє ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

55. У справі, що розглядається судом апеляційної інстанції встановлено, що 06.02.2018 Господарським судом Київської області у справі № 911/1814/17 постановлено окрему ухвалу про наявність порушень законодавства в діях керівництва ПАТ "Васильківхлібопродукт", що містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 219 КК України, яку надіслано до прокуратури Київської області для проведення перевірки та прийняття рішення відповідно до КПК України.

56. Однак, як з`ясовано апеляційним господарським судом, зі звіту ліквідатора боржника не можливо встановити, на якій стадії опрацювання знаходиться в правоохоронних органах питання виконання окремої ухвали та чи є підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності третіх осіб.

57. Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що ліквідатор боржника у поданому ним до суду звіті не відобразив на підтвердження повноти вчинених дій у ліквідаційній процедурі всіх заходів, які він здійснив для пошуку майна банкрута.

58. Також апеляційним господарським судом встановлено, що судом першої інстанції залишено поза увагою письмові пояснення АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" щодо невжиття ліквідатором всіх заходів по поверненню майна боржника, зокрема шляхом застосування наслідків недійсності правочинів, відповідно до статті 42 КУзПБ.

59. Окрім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що місцевий господарський суд з урахуванням обставин відсутності вчинення ліквідатором повного обсягу дій з виявлення та повернення майнових активів боржника в порушення частини четвертої статті 46 Закону про банкрутство не вирішив питання щодо заміни ліквідатора боржника.

60. З урахуванням наведеного суд погоджується висновками апеляційного господарського суду про неповноту вчинених ліквідатором дій у ліквідаційній процедурі боржника з виявлення та пошуку майна боржника та передчасності рішення суду першої інстанції щодо доведення підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника, ліквідації юридичної особи боржника та закриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Васильківхлібопродукт".

61. Доводи скаржника зазначені у пункті 22 даної постанови щодо порушення судом апеляційної інстанції норм статті 42, частини другої статті 61, статті 65 КУзПБ не узгоджуються із встановленим обставинами справи та спростовуються наведеними вище у цій постанові висновками суду касаційної інстанції. До того ж аргументи ліквідатора щодо вжиття ним вичерпних заходів з пошуку майна боржника за своєю суттю зводяться до переоцінки встановлених обставин справи, що знаходиться поза межею повноважень суду касаційної інстанції.

62. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

63. Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Щодо суті касаційної скарги

64. Доводи ліквідатора ПАТ "Васильківхлібопродукт" арбітражного керуючого Прядка А. М. наведені в касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

65. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

66. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

67. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що оскаржуване судове рішення апеляційного господарського суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

Щодо судових витрат

68. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

69. Кодексом України з процедур банкрутства (статті 61, 62, 65) передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

70. Звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286 300 301 308 309 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Васильківхлібопродукт" арбітражного керуючого Прядка Андрія Миколайовича залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі № 911/1814/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

Н. Г. Ткаченко