ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 911/2563/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - публічного акціонерного товариства «Центренерго» - Ревенко О.В., адвокат (довіреність від 02.11.2022 №153/22),
відповідача 1 - товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - Будник К.А., адвокат (довіреність від 12.12.2022 № 12-12/2022),
відповідача 2 - акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» - Гранцерт М.О., адвокат (довіреність від 17.07.2023 № 01Др-213-0723),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі - ПАТ «Центренерго», Товариство, позивач, скаржник)
на рішення господарського суду Київської області від 03.04.2023 (суддя Бабкіна В.М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 (головуючий суддя: Руденко М.А., судді: Барсук М.А. Пономаренко Є.Ю.)
у справі № 911/2563/22
за позовом Товариства
до товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - Компанія, відповідач 1, ТОВ «ГК «Нафтогаз України») та акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» ( далі - Оператор, відповідач 2, АТ «ОГС «Київоблгаз» )
про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Товариство звернулося до суду з позовом до Компанії та Оператора про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, з посиланням на приписи Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 222 від 06.03.2022 (далі - Положення №222), вказував, що згідно з зазначеним Положенням на Компанію (відповідач 1), як постачальника «останньої надії», покладено спеціальний обов`язок - постачати до 30.04.2023 природний газ споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, згідно з переліком, який затверджується центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень. При цьому, згідно наказів Міністерства енергетики України №313 від 14.09.2022 та №385 від 14.11.2022 Трипільську ТЕС ПАТ «Центренерго» включено до переліку споживачів природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України.
За змістом прохальної частини позивач просив суд: 1) визнати право позивача на споживання природного газу для Трипільської ТЕС (ЕІС код 56ХО0000МРR1900J) у період з 01 травня 2022 року по 30 квітня 2023 року у постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України», на умовах Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501; 2) зобов`язати Компанію вчинити дії щодо включення споживача - Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» (ЕІС код 56ХО0000МРR1900J), строком до 30 квітня 2023 року до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» в інформаційній платформі; 3) зобов`язати Компанію, як постачальника «останньої надії», до 30 квітня 2023 року постачати природний газ Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» (ЕІС код 56ХО0000МРR1900J) та виконувати умови Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501; 4) Зобов`язати Оператора виконувати зобов`язання з передачі належних споживачу (ПАТ «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго») об`ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
06.02.2023 до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 06.02.2023 (вх. № 2319/23 від 06.02.2023) про зміну предмету позову, в якій останній просить суд прийняти дану заяву ПАТ «Центренерго» про зміну предмету позову та продовжувати розгляд справи з позовними вимогами наступного змісту: « 1. Визнати право ПАТ «Центренерго» на споживання природного газу для Трипільської ТЕС (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) з 30 жовтня 2022 року у постачальника «останньої надії» зі спеціальними обов`язками - ТОВ «ГК «Нафтогаз України», у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222; 2. Зобов`язати Компанію, як постачальника «останньої надії», на якого покладені спеціальні обов`язки, з 30 жовтня 2022 року постачати природний газ Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, та виконувати умови Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501; 3. Зобов`язати Компанію вчинити дії щодо включення споживача - Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» (ЕІС код 56XO0000MPR1900J), до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» в інформаційній платформі; 4. Зобов`язати Оператора виконувати зобов`язання з передачі належних споживачу - ПАТ «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» (ЕІС код 56XO0000MPR1900J), об`ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498; 5. Судові витрати покласти на відповідачів».
Заява позивача про зміну предмету позову прийнята судом першої інстанції і подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі №911/2563/22 в позові відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що звертаючись у грудні 2022 року до суду з вимогою про визнання права на споживання природного газу у період з 01.05.2022 до 30.04.2023, так і змінюючи в лютому 2023 року вимогу на визнання права споживання з 30.10.2022, ПАТ «Центренерго» заявлено вимогу визнати право на споживання природного газу, який вже було частково спожито і його не існує в природі, тобто, така вимога є вимогою про встановлення юридичного факту, а тому не підлягає задоволенню. При цьому, за висновком суду першої інстанції, така вимога могла б вважатися належним способом захисту за умови звернення позивача з нею на початку або до початку спірного періоду (30.10.2022), однак не в грудні 2022 року чи лютому 2023 року. Стосовно похідної вимоги про зобов`язання ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як постачальника «останньої надії», на якого покладені спеціальні обов`язки, постачати природний газ Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» у відповідності до Положення № 222 та виконувати умови Типового договору з 30.10.2022, суд першої інстанції вказав, що вона є неефективною, оскільки постачання природного газу в минулому є неможливим, і механізм виконання такого рішення відсутній. Щодо вимоги позивача зобов`язати Компанію вчинити дії щодо включення споживача - Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго», до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» в інформаційній платформі, суд першої інстанції вказав, що відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газорозподільних систем включення до Реєстру здійснюється у розрахунковому періоді, а, відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС розрахунковим періодом є газова доба та/або газовий місяць, що складається з газових діб, в якій (якому) буде здійснюватися (здійснено) надання послуг транспортування природного газу та відповідно до якої (якого) будуть здійснюватися певні процедури. Стосовно вимоги про зобов`язання Оператора виконувати зобов`язання з передачі належних споживачу - ПАТ «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС, об`ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015, суд першої інстанції вказав, що фактично газопостачання позивачу з боку відповідача 2 не припинялось, і умови Типового договору розподілу природного газу виконуються Оператором.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 рішенні місцевого господарського суду у справі № 911/2563/22 залишено без змін.
При цьому рішення суду першої інстанції в частині позовної вимоги до Компанії (відповідача 1) про зобов`язання включити Трипільську ТЕС до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та в частині вимог до Оператора (відповідача 2) ПАТ «Центренерго» в апеляційному суді не оскаржувалось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Товариство зазначає, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим просить Суд скасувати постанову апеляційного господарського суду в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог до Компанії про: Визнання права ПАТ «Центренерго» на споживання природного газу для Трипільської ТЕС (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) з 30 жовтня 2022 року у постачальника «останньої надії» зі спеціальними обов`язками - ТОВ «ГК «Нафтогаз України», у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 та зобов`язання Компанію, як постачальника «останньої надії», на якого покладені спеціальні обов`язки, з 30 жовтня 2022 року постачати природний газ Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, та виконувати умови Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501. В зазначеній частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 7 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, зокрема, щодо обов`язковості його виконання суб`єктом, на який покладено відповідний спеціальний обов`язок (яким є відповідач-1) та щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 14 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, зокрема, щодо обов`язковості дотримання постачальником природного газу вимог укладених договорів з операторами газорозподільної системи на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам, при залученні такого оператора газорозподільної системи до вказаних робіт.
Також зазначає про порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази, зокрема - доручення відповідача-1 про припинення газопостачання від 25.10.2022 № 119/4.3-18027-2022 та від 03.12.2022 № 119/4.1 -21136-2022, які були підставами позову, взагалі не досліджені судами попередніх інстанцій та не надано правову оцінку, судами не взято до уваги лист Оператора від 13.12.2022 № ТОВВИХ-22-13588 який підтверджує, що Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» була в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» у відповідні періоди, а отже між позивачем та відповідачем-1 існували правовідносини постачання природного газу постачальником «останньої надії» (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України ).
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Оператор зазначає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, постановленими з дотриманням норм матеріального та процесуального права та просить: касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення; оскаржувані судові акти - без змін.
У відзиві на касаційну скаргу Компанія просить Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що :
- ПАТ «Центренерго» є теплогенеруючим підприємством, мета діяльності якого полягає у виробництві теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, діяльність якого регулюється, зокрема, Законом України «Про ринок природного газу», Законом України «Про теплопостачання», Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 222 від 06.03.2022 (далі - Положення про ПСО);
- 01.01.2016 р. між Оператором та ПАТ «Центренерго» укладено Типовий договір розподілу природного газу № 09420MPR19CP016 шляхом підписання Заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), відповідно умов якого регламентовано порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (далі - договір) ;
- пунктом 2.1 договору на розподіл визначено, що Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором;
- відповідно до пункту 3.1 договору на розподіл споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду;
- згідно з підпунктом 3 пункту 9.1 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015, Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі - у разі подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;
- 31.07.2018 між Оператором (виконавець) та Компанією (замовник) укладено договір на виконання робіт з припинення (обмеження) газопостачання № 32SKV21888-18, згідно з пунктом 1.1 якого предметом цього договору є здійснення виконавцем робіт з припинення газопостачання за письмовим дорученням замовника споживачів замовника у випадках, передбачених чинним законодавством;
- відповідно до пункту 2.2 договору з припинення Компанія не менш ніж за 6 (шість) робочих днів до початку проведення робіт з припинення (обмеження) газопостачання споживачу надсилає Оператору по факсимільному зв`язку, зокрема, письмове доручення (заяву) на припинення (обмеження) газопостачання споживачу та пломбування вхідної запірної арматури;
- положенням підпункту 2.2.1 пункту 2.2 договору з припинення передбачено, що Компанія забезпечує отримання Оператором оригінального примірника кожного доручення, шляхом направлення його поштою або надання в інший спосіб (у тому числі - через постачальника) протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати надіслання такого доручення;
- згідно з підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 договору з припинення, замовник зобов`язується на період покладення спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» не подавати виконавцю письмове доручення на припинення газопостачання споживачам - виробникам теплової енергії, теплопостачальним та теплогенеруючим організаціям;
- у відповідності з підпунктом 3.2.2 пункту 3.2 даного договору виконавець зобов`язується здійснювати припинення (обмеження) газопостачання споживачу на умовах, передбачених даним договором, у відповідності до вимог Кодексу ГРМ, Правил постачання та Постанови КМУ № 1687 від 08.12.2006, крім споживачів - виробників теплової енергії, теплопостачальних та теплогенеруючих організацій;
- разом з цим, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 917-р від 22.07.2020 Компанію обрано постачальником «останньої надії» строком на три роки;
- постановою Кабінету Міністрів України № 222 від 06.03.2022 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» на Компанію покладено спеціальні обов`язки постачати до 30 квітня 2023 року природний газ як постачальник «останньої надії» споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, згідно з переліком, який затверджується центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень (пункт 7 Положення);
- згідно з наказом Міністерства енергетики України № 313 від 14.09.2022 «Про затвердження Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України» Зміївську ТЕС ПАТ «Центренерго» було включено до такого переліку;
- наказом Міністерства енергетики України № 385 від 14.11.2022 «Про затвердження Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України» Зміївську ТЕС та Трипільську ТЕС ПАТ «Центренерго» було включено до переліку споживачів природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України;
- пунктом 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів;
- договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання;
- постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2501 від 30.09.2015 затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії»;
- відповідно до пункту 5.2 даного Типового договору споживачі, які не є побутовими, на підставі фактичних показань комерційних вузлів обліку газу оформлюють акти приймання-передачі газу та надсилають їх до п`ятого числа місяця, наступного за місяцем постачання газу;
- у відповідності з пунктами 7.1 та 7.2 цього Типового договору, постачальник має право звернутися до Оператора ГPM/Оператора ГТС з дорученням про відключення споживача від газорозподільної системи/газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) виключно у випадку порушення споживачем строків оплати за цим договором. Припинення газопостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за Типовим договором;
- згідно з пунктом 11.1 Типового договору, договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи;
- пунктом 11.4 Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» визначено, що у випадку порушення споживачем строків оплати за цим договором постачальник має право в односторонньому порядку розірвати цей договір шляхом подання доручення про відключення споживача від газорозподільної системи/газотранспортної системи (для прямих споживачів) відповідно до законодавства. Якщо споживачем своєчасно не усунено причин подання такого доручення, договір вважається припиненим з дати, з якої це доручення підлягає виконанню відповідно до законодавства.
Судами також встановлено, що:
- 25.10.2022 через інформаційну платформу Оператора було отримано від Компанії доручення (повідомлення) № 119/4.3-18027-2022 від 25.10.2022 про припинення газопостачання Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» за адресою: Київська область, м. Українка, вул. Промислова, 1, починаючи з 07-00 години 30.10.2022 р., у зв`язку з існуючою заборгованістю за договором постачання природного газу;
- 27.10.2022 засобами поштового зв`язку Компанія направила Оператору оригінальний примірник зазначеного вище доручення;
- Оператором вручено представнику ПАТ «Центренерго» повідомлення № 810-Кл-19153-1022 від 26.10.2022 про припинення (обмеження) газопостачання № ОГ00006550, яким запропоновано споживачу ПАТ «Центренерго» на об`єкті за адресою: Київська обл., м. Українка, вул. Промислова, 1, самостійно відключити від газових мереж газоспоживання та обмежити газоспоживання до рівня 0 тис. м.куб. на добу з 07:00 30.10.2022 ;
- водночас, начальник Васильківського відділення АТ «ОГС «Київоблгаз» звернувся до Голови Обухівської районної військової адміністрації Київської області з листом № 810-Сл-19199-1022 від 26.10.2022, в якому повідомлялось про початок процедури відключення від газопостачання Трипільської ТЕС;
- листом Обухівської районної військової адміністрації Київської області № 60/07-21/2990 від 02.11.2022 АТ «ОГС «Київоблгаз» повідомлялось про те, що відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру», постанови Кабінету Міністрів України № 1109 від 09.10.2020 «Деякі питання об`єктів критичної інфраструктури» ПАТ «Центренерго», до складу якого входить Трипільська ТЕС, віднесено до об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, а тому припинення функціонування Трипільської ТЕС завдасть непоправних наслідків для енергетичної системи району та регіону в цілому, а також призведе до припинення теплопостачання для окремого населеного пункту з понад ніж 20-тисячним населенням;
- відповідно до листа Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області № 51/9/2/2-47751 від 28.10.2022 Трипільська ТЕС є об`єктом критичної інфраструктури та входить до «енергетичного кільця» навколо м. Києва. Крім того, враховуючи наявні пошкодження енергосистеми, її стабільне функціонування є важливим елементом забезпечення електроенергією Київського регіону;
- АТ «ОГС «Київоблгаз» зверталось до Секретаря Ради національної безпеки та оборони України з листом № 81001-Сл-19387-1022 від 27.10.2022, Кабінету Міністрів України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з листом № 81001-Сл-20688-1122 від 08.11.2022 щодо проблеми припинення розподілу газу для Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» ;
- на відповідні звернення Оператор отримав відповіді (листи № 119/07-19858-2022 від 17.11.2022 та № 119/07-20014-2022 від 18.11.2022), за змістом яких Компанія повідомляла, що розуміє складність ситуації, однак попри це продовжує вимагати відключення від газопостачання об`єкту позивача через порушення строків оплати за Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженим постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015;
- Оператором надіслано позивачу повідомлення № 3 від 26.11.2022 про припинення (обмеження) газопостачання № ОГ00006665 від 26.11.2022, згідно з яким запропоновано ПАТ «Центренерго» у термін до 07 години ранку 01.12.2022 самостійно відключити від газових мереж газоспоживання, в іншому випадку припинення газопостачання буде здійснено примусово;
- листом Компанії № 119/4.1-21136-2022 від 03.12.2022 доручено Оператору припинити в примусовому порядку з 07 години ранку 06.12.2022 постачання природного газу на Трипільську ТЕС ПАТ «Центренерго»;
- Оператором надіслано позивачу повідомлення № 4 від 04.12.2022 про припинення (обмеження) газопостачання № ОГ00006691 від 04.12.2022, згідно з яким запропоновано ПАТ «Центренерго» у термін до 07 години ранку 07.12.2022 самостійно відключити від газових мереж газоспоживання, в іншому випадку припинення газопостачання буде здійснено примусово;
- Оператор також звертався до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України з листом № 81001-Сл-22701-1222 від 08.12.2022 щодо ситуації, яка склалась по об`єкту газоспоживання Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго», для уникнення розбалансування газотранспортної системи України та формування суб`єктами ринку природного газу мільярдних сум заборгованосте;.
- у відповідь на вказане звернення, Оператор 13.01.2023 отримав лист від Міністерства енергетики України № 26/1.4-7.3-20562 від 21.12.2022, відповідно до якого останнє підтвердило, що згідно з додатком до наказу № 385 від 14.11.2022 «Про затвердження Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України» Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» була включена до Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України.
З метою захисту права на споживання природного газу для функціонування Трипільської ТЕС, ПАТ «Центренерго» звернулось з даним позовом до суду.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Спір виник щодо наявності/відсутності правових підстав для визнання за позивачем права на споживання природного газу та зобов`язання відповідачів вчинити певні дії.
Як вбачається зі змісту касаційної скаргу, скаржник просить Суд направити справу на новий розгляд в частині позовних вимог до Компанії про: Визнання права ПАТ «Центренерго» на споживання природного газу для Трипільської ТЕС (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) з 30 жовтня 2022 року у постачальника «останньої надії» зі спеціальними обов`язками - ТОВ «ГК «Нафтогаз України», у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 та зобов`язання Компанію, як постачальника «останньої надії», на якого покладені спеціальні обов`язки, з 30 жовтня 2022 року постачати природний газ Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, та виконувати умови Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Судові рішення в частині позовної вимоги до Компанії (відповідача 1) про зобов`язання включити Трипільську ТЕС до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та в частині вимог до Оператора (відповідача 2) ПАТ «Центренерго» скаржником не оскаржуються.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Так, у доводах касаційної скаргу скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 7 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, зокрема, щодо обов`язковості його виконання суб`єктом, на який покладено відповідний спеціальний обов`язок (яким є відповідач-1) та щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 14 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, зокрема, щодо обов`язковості дотримання постачальником природного газу вимог укладених договорів з операторами газорозподільної системи на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам, при залученні такого оператора газорозподільної системи до вказаних робіт.
Також зазначає про порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази, зокрема - доручення відповідача-1 про припинення газопостачання від 25.10.2022 № 119/4.3-18027-2022 та від 03.12.2022 № 119/4.1 -21136-2022, які були підставами позову, взагалі не досліджені судами попередніх інстанцій та не надано правову оцінку, судами не взято до уваги лист Оператора від 13.12.2022 № ТОВВИХ-22-13588 який підтверджує, що Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» була в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» у відповідні періоди, а отже між позивачем та відповідачем-1 існували правовідносини постачання природного газу постачальником «останньої надії».
Стосовно наведених доводів касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.
Відносини, які виникають між постачальниками, в тому числі - постачальником, на якого покладено спеціальні обов`язки, та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної/газотранспортної системи (далі - Оператор ГРМ/ГТС), регулюють Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015.
Згідно з пунктом 5 розділу І Правил постачання природного газу, постачальник із спеціальними обов`язками - суб`єкт господарювання, на якого відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу певній категорії споживачів та який не має права відмовити таким споживачам в укладенні договору постачання природного газу; постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Пунктом 8 розділу II вказаних Правил визначено, що постачальники із спеціальними обов`язками, на яких в установленому порядку покладений обов`язок постачати природний газ певній категорії споживачів, у тому числі - в певних обсягах, не мають права відмовити таким споживачам, об`єкти яких знаходяться на закріпленій території цих постачальників, в укладанні договору постачання природного газу (з урахуванням певних обсягів та цін, якщо вони будуть встановлені для постачальника) за умови дотримання цими споживачами вимог цих Правил та чинного законодавства України.
Згідно з абзацом 2 пункту 14 розділу II Правил постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ/ГТС. Для цього у постачальника має бути укладений з Оператором ГРМ/ГТС договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам. За необхідності здійснення заходів з обмеження чи припинення газопостачання споживачу Оператором ГРМ/ГТС постачальник надсилає Оператору ГРМ/ГТС відповідне письмове повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність здійснення ним заходів з припинення/обмеження розподілу/транспортування природного газу споживачу, копію якого надсилає споживачу (з позначкою про вручення), в якому повинен зазначити підстави припинення, дату та час, коли необхідно обмежити чи припинити розподіл (транспортування) природного газу на об`єкт (об`єкти) споживача.
Згідно з пунктом 7 розділу VI Правил постачальник «останньої надії» має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення строку, визначеного пунктом 2 цього розділу, у разі невиконання цим споживачем обов`язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який поставлений постачальником «останньої надії» відповідно до укладеного зі споживачем договору та у порядку, передбаченому цими Правилами та Кодексом газотранспортної системи.
Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 15 Закону України «Про ринок природного газу» договір між постачальником «останньої надії» та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником «останньої надії», крім випадків, якщо таким споживачем є, зокрема, споживач, що здійснює виробництво теплової енергії.
Водночас пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» № 222 від 06.03.2022 визначено, що до 30 квітня 2023 (включно) постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати природний газ споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, згідно з переліком, який затверджується центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень (далі - перелік споживачів). Після затвердження переліку споживачів або внесення до нього змін копія переліку споживачів передається: операторам газорозподільних систем - для внесення даних до інформаційної платформи про віднесення споживача до спеціальної категорії споживача; постачальнику «останньої надії» - для забезпечення додаткових обсягів природного газу, необхідного споживачам, внесеним до Реєстру споживачів на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи.
Як свідчать матеріали даної справи вимоги позивача обґрунтовані, зокрема, наведеним вище пунктом 7 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 222 від 06.03.2022, відповідно до змісту якого постачальник «останньої надії» до 30.04.2023 (включно) зобов`язаний постачати природний газ споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, згідно з переліком, який затверджується центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
Пунктом 7 Положення про ПСО постачальник «останньої надії» до 30.04.2023 р. (включно) зобов`язаний постачати природний газ споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, згідно з переліком, який затверджується центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
Судами встановлено, що Трипільську ТЕС ПАТ «Центренерго» включено до Переліку споживачів природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України, відповідно до наказу Міністерства енергетики України № 385 від 14.11.2022.
У подальшому, наказом Міністерства енергетики України № 445 від 30.12.2022 визнано такими, що втратили чинність, зокрема, наказ № 385 від 14.11.2022.
Таким чином судами встановлено, що після 30.12.2022 Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» не є такою, що включена до Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України. Тобто, після 30.12.2022 позивач в особі Трипільської ТЕС втратив право на споживання природного газу відповідно до пункту 7 Положення № 222.
Отже з урахуванням вказаного пункт 7 Положення № 222 поширював свою дію на позивача в особі Трипільської ТЕС у період з 14.11.2022 до 30.12.2022.
Судами взято до уваги, що 06.12.2022 позивач звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просив суд визнати право на споживання природного газу для Трипільської ТЕС у період з 01.05.2022 по 30.04.2023 у постачальника «останньої надії» на умовах Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015.
За поданою позивачем у лютому 2023 року заявою б/н від 06.02.2023 про зміну предмету позову, яку було прийнято судом, позивачем визначено вимогу про визнання права в наступній редакції: « 1. Визнати право ПАТ «Центренерго» на споживання природного газу для Трипільської ТЕС (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) з 30 жовтня 2022 року у постачальника «останньої надії» зі спеціальними обов`язками - ТОВ «ГК «Нафтогаз України», у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222».
З урахуванням наведеного, посилаючись на висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, що викладені у постанові від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, суди попередніх судових інстанцій дійшли заснованого на законі висновку, що звертаючись у грудні 2022 року до суду з вимогою про визнання права на споживання природного газу у період з 01.05.2022 до 30.04.2023, так і змінюючи в лютому 2023 року вимогу на визнання права споживання з 30.10.2022, позивачем заявлено вимогу визнати право на споживання природного газу, який вже було частково спожито і його не існує в природі, тобто, така вимога є вимогою про встановлення юридичного факту, а тому не підлягає задоволенню у господарському процесі.
Водночас, суди зазначили, що така вимога могла б вважатися належним способом захисту за умови звернення позивача з нею на початку або до початку спірного періоду (30.10.2022), однак не в грудні 2022 року чи лютому 2023 року. При цьому зверталися до правової позиції, викладеної у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 922/698/20, правовідносини у якій Суд вважає подібними до спірних правовідносин у цій справі і від якої Суд не вбачає підстав для відступу.
Крім того судами встановлено, що Трипільська ТЕС не належить до категорії захищених споживачів в розумінні приписів Закону України «Про ринок природного газу», оскільки такий об`єкт пристосований до зміни палива.
Таким чином, з огляду на встановлені судами обставини справи та дослідження наявних у справі доказів правомірним є висновок суду про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про визнання права на споживання природного газу, оскільки така вимога є недоведеною, неефективною та необґрунтованою.
Отже Суд вважає, що під час розгляду вимоги позивача про права на споживання природного газу суди попередніх судових інстанцій не порушили норми матеріального права, а також ними (судами) в повному обсязі досліджені зібрані у справі докази та їм надана належна правова оцінка, відповідно, відсутні порушення норм процесуального права.
Водночас Суд в силу приписів статті 300 ГПК України не здійснює переоцінки доказів у справі, не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.
Суд також погоджується з висновкам судів попередніх судових інстанцій щодо правомірності відмови позивачу у задоволенні його вимоги стосовно зобов`язання Компанію, як постачальника «останньої надії» на якого покладені спеціальні обов`язки, з 30 жовтня 2022 року постачати природний газ Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» у відповідності до Положення № 222 та виконувати умови Типового договору з 30.10.2022, оскільки така вимога є неефективною, а постачання природного газу в минулому є неможливим і механізм виконання такого рішення відсутній, водночас на момент прийняття рішення суду, як встановлено судами попередніх інстанцій, пункт 7 Положення № 222 вже не поширював свою дію на позивача в особі Трипільської ТЕС.
Отже щодо частини спірного періоду який передбачав би постачання природного газу на майбутнє (до 30.04.2023), то така вимога також не підлягає задоволенню з огляду на втрату 30.12.2022 позивачем права на споживання Трипільською ТЕС природного газу на підставі Положення про ПСО.
Суд при розгляді даної справи враховує також один з основних принципів господарського судочинства - диспозитивність, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Відповідно в контексті предмету і підстав заявленого позову Суд не вбачає неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм права, зокрема і пункту 7 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, та пункту 14 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 на які посилався скаржник.
Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду попередніх інстанцій щодо оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування судових рішень попередніх інстанцій з такої підстави.
В якості ще однієї з підстави для подання касаційної скарги Товариство визначило пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на недослідження судами зібраних у справі доказів, що підпадає під пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Касаційний господарський суд також зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Верховний Суд з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим підстави для скасування судових рішень попередніх інстанцій - відсутні.
Судові витрати
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника - ПАТ «Центренерго».
Керуючись статтями 129 300 308 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Центренерго» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 03.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 зі справи № 911/2563/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова