ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/2703/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників:

позивача - не з`явились,

відповідача - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 (головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Зубець Л.П.) та ухвалу Господарського суду Київської області від 22.02.2022 (суддя Черногуз А.Ф.)

у справі №911/2703/21

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 2"

про визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів та статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи

1.1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) "Янтарний 2" про визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів та статуту ОСББ, скасування державної реєстрації.

1.2.Господарський суд Київської області ухвалою від 22.02.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022, закрив провадження у справі №911/2703/21 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), зазначаючи про те, що спір не підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства та має розглядатись за правилами цивільного судочинства.

1.3.Судові рішення мотивовані тим, що враховуючи суб`єктний склад сторін, суть права/інтересу, за захистом якого позивачка звернулась до суду, вказаний спір не підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства та має розглядатись за правилами цивільного судочинства.

2.Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

2.1. ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 22.02.2022 у справі №911/2703/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

2.2.Скаржниця зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права внаслідок прийняття оспорюваних судових рішень при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Так, скаржниця зазначає, що:

- судами не враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, посиланням на яку позивачка обґрунтовує доведеність наявності у неї права власності на розташованому на належних їй на праві власності та на праві користування земельних ділянках об`єкту незавершеного будівництва, у якому було створено ОСББ;

- у зв`язку зі створенням ОСББ у будинку, який належить позивачці, порушене її право на створення та реєстрацію ОСББ, оскільки приписами статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в одному будинку може бути створено тільки одне об`єднання;

- позивака є співвласником майна ОСББ "Янтарний 2" незалежно від факту реєстрації за нею таких прав, а отже, пов`язана корпоративними правами з відповідачем;

- позов ОСОБА_1 до ОСББ подібний до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а позивачка є фізичною особою, яка пов`язана корпоративними відносинами з відповідачем і не є спором про право власності на майно між юридичною особою (ОСББ) та фізичною особою, яка не є учасником (співвласником) у цьому ОСББ, що помилково зазначено судами;

2.3.Відповідач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

3.Позиція Верховного Суду.

Щодо вимог про визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів та статуту ОСББ

3.1.Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

3.2.Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

3.3.Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

3.4.Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

3.5.Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

3.6.Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

3.7.Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

3.8.Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

3.9.Разом з тим відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

3.10.Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.

3.11.Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

3.12.Закриваючи провадження у справі суди виходили з того, що позов в частині вимог про визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів та статуту ОСББ фактично стосується спору про право на майно між юридичною особою (ОСББ - співвласниками багатоквартирного будинку) та фізичною особою, яка вважає себе власником об`єкту незавершеного будівництва, в якому незаконно створено ОСББ.

3.13.Втім, попередні судові інстанції залишили поза увагою, що предметом спору не є вимоги про захист майнового права фізичної особи, у відповідний, визначений законодавством спосіб (статті 386 - 388 391 ЦК України), натомість позивачкою заявлено вимоги про визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів та статуту ОСББ, скасування державної реєстрації юридичної особи. Тобто, позовні вимоги у цій справі спрямовані на припинення діяльності юридичної особи, особою, яка стверджує, що вона, як мінімум, є співвласником майна у створеному ОСББ і розгляд таких вимог, згідно наведених вище критеріїв предметної юрисдикції, прямо віднесено до компетенції господарських спорів.

3.14.Вказане підтверджується й усталеною практикою Верховного Суду, відповідно до якої прийняття рішення установчими зборами щодо всіх питань, віднесених до їх компетенції та виключної компетенції загальних зборів ОСББ відповідно до статей 6, 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", стосується створення та управління ОСББ як юридичною особою, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України визначає предметну юрисдикцію спору про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ судам господарської юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України (постанови від 10.09.2019 у справі №921/36/18 (пункт 4.19), від 01.04.2020 у справі №813/1056/18 (пункт 40), від 15.04.2020 у справі №804/14471/15 (пункт 39)).

3.15.Таким чином, з огляду на предмет спору у справі №911/2703/21 та наведені правові позиції Верховного Суду, заявлені позивачкою вимоги про визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів та статуту ОСББ, мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

3.16.Крім того, на стадії вирішення питання про закриття провадження у справі, вирішуючи питання щодо юрисдикції спору, суди: (1) не мали права робити висновки по суті спору, зокрема виснувати про відсутність у позивачки зареєстрованого права власності на квартиру чи нежитлове приміщення у будинку, в якому створено ОСББ, оскільки встановлення судом таких обставин може бути здійснене за наслідком вирішення спору по суті, та, відповідно, матиме інші процесуальні наслідки, ніж закриття провадження у справі; (2) вирішуючи питання юрисдикційності спору мали виходити виключно з підстав позову та обставин, які стверджує позивачка на стадії звернення з позовом, в обґрунтування заявлених нею вимог, який (позов) за своїм предметом не свідчить про звернення за захистом права власності, а свідчить про звернення з вимогами про правомірність створення ОСББ.

3.17.Отже, ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів в частині закриття провадження по справі щодо вимог про визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів і статуту ОСББ підлягають скасуванню у відповідних частинах з передачею цих вимог на розгляд суду першої інстанції.

Щодо вимог про скасування державної реєстрації ОСББ

3.18.Загальний порядок створення юридичної особи унормовано статтею 87 ЦК України, яка передбачає, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

3.19.Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).

3.20.Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачає, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи (пункт 4 частини першої статті 1 Закону).

3.21.За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; організаційно-правова форма (частина друга статті 9 вказаного Закону).

3.22.Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

3.23.Статтею 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

3.24.Статтею 28 "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об`єднання вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Об`єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об`єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об`єднання.

3.25.Порядок ліквідації об`єднання передбачає, що у разі ліквідації об`єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності. При цьому здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об`єднанням відповідно до статуту цього об`єднання. Якщо співвласник має борг перед цим об`єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку.

3.26.Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у статті 111 ЦК України. Загальна процедура ліквідації юридичної особи також передбачає низку обов`язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації.

3.27.Статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Водночас, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, то внесення до реєстру запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення.

3.28.Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації.

3.29.Верховний Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі №916/964/19 вказала на те, що скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

3.30.Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.

3.31.Оскільки скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не може вважатися ліквідацією юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій. Позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку та набула за період свого існування відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом.

3.32.Верховний Суд констатує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 дійшла висновку, що звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі.

3.33.Отже, в частині вимог позивачки про скасування державної реєстрації ОСББ, провадження у справі підлягало закриттю саме на підставі наведених вище мотивів, а не висновків про те, що такі вимоги мають розглядатись за правилами ЦПК України, з огляду на що, оскаржувані судові акти у відповідних частинах підлягають залишенню без змін, однак з мотивів, викладених у цій постанові.

4.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат.

4.1.Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

4.2.Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, судове рішення ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції (пункт 6 частини першої статті 310 ГПК України).

4.3.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

4.4.Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції (частини третя та четверта статті 304 ГПК України).

4.5.З огляду на викладене вище, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, ухвала та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню в частині вимог про визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів і статуту ОСББ, з передачею цих вимог на розгляд суду першої інстанції. У частині позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ, судові рішення підлягають залишенню без змін з урахуванням мотивів, наведених у цій постанові.

4.6.Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300 301 304 308 309 310 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 22.02.2022 у справі №911/2703/21 в частині закриття провадження у справі щодо вимог про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 10.02.2021 по всім питанням порядку денного, оформленого протоколом №1 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 від 10.02.2021, та статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 2", затвердженого рішенням установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які відбулися 10.02.2021, оформлені протоколом №1 від 10.02.2021, скасувати та в цій частині передати справу №911/2703/21 на розгляд Господарського суду Київської області.

3.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 22.02.2022 у справі №911/2703/21 в частині вимог про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 2" (код ЄДРПОУ - 44343012, місцезнаходження юридичної особи - 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 1 "Г", корпус 2), шляхом скасування запису від 03.08.2021 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за номером: 1003571020000007268, та направлення ухвали державному реєстратору для виконання, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

Л.В. Стратієнко