№ 911/2796/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/2796/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.,

учасники справи:

кредитор (ініціюючий) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сан Агро Холдинг" - не з`явився,

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросинергія" - не з`явився,

кредитор - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк"

представник кредитора - Бабенко А.І., в порядку самопредставництва,

розпорядник майна - Шиман Є.О. - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 25.01.2022

у складі судді: Наріжного С.Ю.

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 06.06.2022

у складі колегії суддів: Грека Б.М. (головуючий), Остапенка О.М., Отрюха Б.В.,

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Агро Холдинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросинергія"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2021 відкрито провадження у справі № 911/2796/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросинергія" (далі - боржник, ТОВ "ТД "Агросинергія), введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Шимана Є.О., попереднє засідання призначено на 09.11.2021, вирішено інші процедурні питання у справі.

Короткий зміст вимог заявника

2. 01.11.2021 до господарського суду першої інстанції надійшла заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - скаржник, заявник, банк, АТ "Укргазбанк") від 28.10.2021 № 117/91360/2021 (вх. № 25170/21) про визнання грошових вимог до боржника на суму 630 136 790 грн.

2.1. Зазначені вимоги заявлені АТ "Укргазбанк" до боржника ТОВ "ТД "Агросинергія" як поручителя за Генеральним кредитним договором № 3/201- ГКД від 16.03.2017 та Додаткових договорів до нього, укладених між АТ "Укргазбанк" та ТОВ "Агросинергія" (код ЄДРПОУ 40921090).

Розгляд справи місцевим та апеляційним судами

та короткий зміст прийнятих рішень

3. Ухвалою від 25.01.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022, Господарський суд Київської області відмовив у задоволенні заяви АБ "Укргазбанк" від 28.10.2021 № 117/91360/2021 (вх. № 25170/21) про визнання грошових вимог, заявлені вимоги на суму 630 136 790 грн. - відхилив;

визнав грошові вимоги ТОВ "Сан Агро Холдинг" (код ЄДРПОУ 41731174) до ТОВ "ТД "Агросинергія" (код ЄДРПОУ 41285723) на суму 76 700,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 24 889 780,25 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

зобов`язав розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шимана Є.О. організувати проведення загальних зборів кредиторів боржника; надати суду письмові докази щодо належного повідомлення та скликання перших загальних зборів кредиторів призначити на 16.02.2022;

зобов`язав кредитора створити комітет кредиторів, ухвалив призначити збори комітету кредиторів боржника на 16.02.2022;

зобов`язав розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шимана Є.О. надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника про утворення і склад комітету кредиторів боржника, протоколи зборів кредиторів (в порядку пункту 4 частини п`ятої статті 48 Кодексу України з процедур банкрутств, далі - КУзПБ) і засідання комітету кредиторів боржника (в порядку пункту 4 частини восьмої статті 48 КУзПБ) з прийнятим рішенням щодо введення наступної судової процедури банкрутства та визначення кандидатури арбітражного керуючого;

призначив дату та час підсумкового засідання суду.

3.1. Місцевим судом встановлено, що 16.03.2017 між банком та позичальником укладено Генеральний кредитний договір № 3/201- ГКД (далі - Генеральний кредитний договір), з подальшими змінами та доповненнями, згідно з яким позичальнику відкрито кредитні лінії з загальним лімітом кредитування 24 180 856,74 доларів США на умовах строковості, платності, забезпеченості, повернення та цільового використання, строком користування до 15.03.2022 (включно).

3.2. Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання ТОВ "Агросинергія" зобов`язань, що випливають з Генеральним кредитним договором, 27.11.2019 між банком та ТОВ "ТД "Агросинергія" укладено Договір поруки № 3/2017- ГКД-П2 (далі - Договір поруки).

3.3. Здійснивши аналіз умов зазначених Генерального кредитного договору та Договору поруки в сукупності, суд зазначив, що передумовою настання солідарного обов`язку поручителя за кредитним договором є порушення боржником (позичальником) зобов`язання, забезпеченого порукою. Разом з тим, звертаючись з кредиторською заявою у справі про банкрутство ТОВ "ТД "Агросинергія" (поручителя за Генеральним кредитним договором), АТ "Укргазбанк" не доведено факту порушення позичальником зобов`язання, забезпеченого порукою та не доведено наявність підстав достроково вимагати від позичальника повернення кредиту за Генеральним кредитним договором № 3/201- ГКД від 16.03.2017.

3.4. Доводи ПАТ АБ "Укргазбанк" про порушення ТОВ "ТД "Агросинергія" вимог п. 1.4., 1.5. Договору поруки щодо надання звітності та повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство визнані судом необґрунтованими, оскільки умови Договору поруки не містять наслідку порушення поручителем вимог п. 1.4., 1.5. Договору у вигляді пред`явлення вимоги про дострокове виконання зобов`язань позичальника та поручителя щодо повернення кредиту за Генеральним кредитним договором № 3/201- ГКД від 16.03.2017.

З огляду на зазначене, враховуючи, що строк виконання зобов`язання за Генеральним кредитним договором № 3/201- ГКД від 16.03.2017 - не пізніше 15.03.2029 (договір в редакції Договору про внесення змін та доповнень б/н від 27.11.2019), а також враховуючи, що заявником не доведено наявності підстав для дострокового пред`явлення вимоги про повернення кредиту за договором, місцевий суд дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що обов`язок ТОВ "ТД "Агросинергія" за Договором поруки є таким, що не настав (станом на дату відкриття провадження у цій справі про банкрутство - 29.09.2021). Відтак, суди дійшли висновку, що вимоги банку до боржника заявлені передчасно, що свідчить про відсутність підстав для визнання грошових вимог на суму 630 136 790 грн. як конкурсних.

3.5. Судами встановлено, що станом на дату попереднього засідання заяв кредиторів з вимогами до боржника, крім заяви ПАТ АБ "Укргазбанк", яка залишена без задоволення, до суду не надходило.

3.6. Також місцевий суд дійшов висновку про те, що до реєстру вимог кредиторів боржника підлягають включенню грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Сан Агро Холдинг" на суму: 76 700,00 грн. - 1 черга; 24 889 780,25 грн. - 4 черга.

3.7. За підсумком попереднього засідання місцевий суд зобов`язав розпорядника майна боржника Шимана Є.О. організувати проведення загальних зборів кредиторів боржника за місцезнаходженням боржника; письмово повідомити учасників у справі про банкрутство про місце, дату і час проведення зборів кредиторів боржника, належні докази про що надати суду; надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника про утворення і склад комітету кредиторів боржника, протоколи зборів кредиторів (в порядку пункту 4 частини п`ятої статті 48 КУзПБ) і засідання комітету кредиторів боржника (в порядку пункту 4 частини восьмої статті 48 КУзПБ) з прийнятим рішенням щодо введення наступної судової процедури банкрутства та визначення кандидатури арбітражного керуючого.

4. Судами попередніх інстанцій застосовано положення статей 553 554 1049 1050 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також статті 8 34 35 39 КУзПБ.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

5. АТ "Укргазбанк" 04.07.2022 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 у справі № 911/2796/21, подавши при цьому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/2796/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Картере В.І., Жуков С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2022.

7. Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ АБ "Укргазбанк", датою проведення судового засідання визначено 06.09.2022.

8. Ухвалою від 06.09.2022 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 у справі №911/2796/21 на 20.09.2022, об 12:00.

9. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

10. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX), Указу Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX), Указу Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX) Верховний Суд здійснює розгляд справи № 911/2796/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ПАТ АБ "Укргазбанк")

11. Скаржник, з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК, зазначив про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 904/4975/17, від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, від 09.02.2021 у справі № 908/1152/18, від 30.06.2021 у справі № 927/889/18.

11.1. З посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо вирішення питання чи є відкриття провадження про банкрутство стосовно боржника, який виступає поручителем за основним зобов`язанням, яке не порушене, підставою для пред`явлення кредитором конкурсних кредиторських вимог в порядку статті 45 КУзПБ.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

12. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

14. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 11 - 11.1. описової частини цієї постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

15. Предметом судового розгляду у цій справі є кредиторські вимоги АТ "Укргазбанк" на загальну суму 630 136 790 грн. до ТОВ "ТД "Агросинергія", яке є поручителем за Генеральним кредитним договором № 3/201- ГКД від 16.03.2017.

16. Надаючи оцінку наведеним вище доводам скаржника, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховує таке.

17. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

17.1. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

18. Правове регулювання порядку звернення конкурсних кредиторів до суду з заявою з вимогами до боржника та їх розгляду передбачено частинами першою, шостою статті 45 КУзПБ, якою визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

18.1. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

19. За змістом абзацу другого, третього частини четвертої 45 КУзПБ, чинного на момент прийняття оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

20. Частиною першою статті 47 КУзПБ визначено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

21. Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу положень статей 45-47 КУзПБ належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям та аргументам, запереченням щодо цих вимог, з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання.

22. У разі надання заявником разом з заявою в строк визначений статтею 45 КУзПБ доказів, які в своїй сукупності підтверджують наявність у боржника перед ним грошового зобов`язання, останній під час розгляду таких вимог не позбавлений можливості подання до суду в порядку, визначеному положеннями частини третьої статті 13, статей 74 76 77 ГПК України, пояснень, уточнень, документів, які за своїм наслідком та змістом не змінюють суті заявлених вимог, не впливають на результати їх розгляду, а фактично конкретизують (усувають неточності розуміння та сприйняття) заявлені вимоги, спростовують аргументи учасників справи щодо цих вимог. У такому випадку відсутні підстави для застосування до поданої кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника приписів абзаців 2, 3 частини четвертої статті 45 КУзПБ.

23. Тлумачення частини першої, четвертої статті 45 КУзПБ свідчить, що подання конкурсним кредитором заяви з конкурсними вимогами до боржника в строк, визначений наведеним приписами частин першої цієї статті та подання до такої заяви поза межами зазначеного строку уточнень і доповнень, які не змінюють суму кредиторських вимог, не є підставою для застосування до такої заяви з конкурсними кредиторським вимогами до боржника приписів абзаців другого, третього частини четвертої статтею 45 КУзПБ.

24. Суд касаційної інстанції звертає увагу на усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, відповідно до яких:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

24.1. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Зазначені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства (відповідно до пункту 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

25. Суд першої інстанцій, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про необґрунтованість заявлених АТ "Укргазбанк" кредиторських вимог, оскільки заявником не доведено факту порушення позичальником зобов`язання, забезпеченого порукою, а також не доведено наявність підстав достроково вимагати від поручителя повернення кредиту за Генеральним кредитним договором № 3/201- ГКД від 16.03.2017.

26. Аналізуючи доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність розгляду таких правових питань:

- чи наділений правом кредитор звернутись до поручителя з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів за кредитним договором у випадку, якщо основний боржник (боржник у кредитному зобов`язанні) не порушив умови кредитного договору щодо виплати боргу?

- чи можливе, у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство поручителя, звернення кредитора до такого поручителя з достроковою вимогою про повернення кредитних коштів без попереднього звернення до основного боржника?

Щодо можливості звернення з достроковою вимогою про повернення кредитних коштів за відсутності порушення умов кредитного договору щодо повернення боргу

27. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 відзначила, що тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо наслідків порушення відповідачем строків повернення позичених коштів має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання цивільно-правової відповідальності, в тому числі за порушення грошового зобов`язання, враховуючи, що за пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

28. Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

29. Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

30. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

31. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

32. Положеннями статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

33. Суд враховує висновок щодо застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 910/7066/18 про те, що водночас у поручителя виникає обов`язок погасити заборгованість боржника лише у разі, якщо до нього звернувся кредитор з відповідною вимогою (стаття 555 ЦК України).

Отже, підставою для виникнення у поручителя прав та обов`язків є звернення до нього кредитора з вимогою виконати зобов`язання боржника за кредитним договором.

34. Колегія суддів враховує, що умова договорів поруки про їхню дію до повного виконання зобов`язань за кредитним договором, не є строком, встановленим у договорі поруки, оскільки останній визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

34.1. За змістом частини другої статті 1050 ЦК України реалізація права позикодавця на дострокове повернення позики означає, що ним має бути встановлений новий конкретний строк виконання позичальником свого зобов`язання у повному обсязі відповідно до умов договору.

34.2. З огляду на зазначене слід застосувати припис, викладений у другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. При цьому, якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

34.3. При цьому, застосоване у зазначеній нормі словосполучення "пред`явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 2-1169/11, від 19.06.2019 у справі № 523/8249/14-ц, від 3.07.2019 у справі № 1519/2-3165/11, від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц, від 08.06.2021 у справі № 202/781/14-ц, від 10.04.2019 у справі № 604/156/14-ц).

34.4. Тобто з відповідним позовом про стягнення кредитної заборгованості з поручителя кредитор може звернутися протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем).

34.5. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов`язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором, строк пред`явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту порушення позичальником строку виконання зобов`язання згідно з такими умовами або у зв`язку із застосуванням банком права на вимогу про повернення кредиту достроково порушення встановленого банком строку дострокового повернення позичальником кредиту. Звернення до поручителя з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів можливе лише за умови попереднього звернення кредитора з відповідною вимогою (на підставі статті 1050 ЦК України) до основного боржника, після чого починає діяти спеціально визначений законодавцем шестимісячний строк для пред`явлення такої вимоги до поручителя.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верхового Суду від 28.02.2018 у справі № 461/15474/13-ц, від 06.03.2019 у справі №686/11872св18, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 2-1169/11 (пункт 64) та від 27.03.2019 у справі №200/15135/14-ц, від 13.06.2018 у справі № 408/8040/12).

Щодо можливості пред`явити вимогу про дострокове повернення коштів поручителю, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство

35. Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

36. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

37. Відповідно до статті 546 ЦК України у редакції ,чинної на час виникнення спірних правовідносин, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

38. Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку; поручитель відповідає перед кредитором за цивільне правопорушення зобов`язання боржником.

38.1. Аналіз положень статті 553 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавцем передбачена умова (порушення зобов`язання боржником) та наслідок настання такої умови (поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником). При цьому, договір поруки прямо залежить від основного договору та його умов. Відтак, договір поруки як акцесорне зобов`язання - це передбачені положеннями закону та/або договором гарантії, які стимулюють належне задоволення вимог кредитора.

38.2. Такі висновки узгоджуються із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, в якій Суд не лише звернув увагу на те, що порука є додатковим (акцесорним) способом забезпечення виконання зобов`язань, але й зазначив, що такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання.

39. Крім того, порука як зобов`язання має акцесорний, додатковий до основного зобов`язання характер і не може існувати самостійно або як альтернатива основному (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17).

40. Акцесорний характер договору поруки виражається в тому, що наявність і розмір основного боргу визначає наявність і розмір боргу поручителя. Спільним елементом, що пов`язує обидва договори - основний (кредитний) договір та договір поруки - є кредитор, який не може ототожнюватись із поручителем, оскільки поручитель є окремою фізичною або юридичною особою; сторона такого договору не є споживачем, оскільки договір поруки не направлений на задоволення потреб поручителя.

40.1. Норми щодо забезпечення внаслідок своєї об`єктивної природи спрямовані на захист кредитора від ризику невиконання, тому ціллю забезпечувального механізму є не застосування санкцій за порушення виконання умов договору щодо повернення грошових коштів, а визначення додаткових джерел, за рахунок яких буде виконане зобов`язання у випадку невиконання умов кредитного договору основним боржником.

41. Системний аналіз зазначеного та положень статей 553 554 555 1046 1050 ЦК України у їх взаємозв`язку із положеннями 45 - 47 КУзПБ, дає підстави для висновку про те, що кредитор з метою доведення обґрунтованості заявлених кредиторських вимог повинен в порядку, передбаченому положеннями частини третьої статті 13, статей 74 76-77 ЦПК України, довести наявність таких обставин: укладення договору поруки; неналежне виконання зобов`язань боржником за основним договором (порушення умов кредитного договору) або надати докази того, що строк за виконанням основного зобов`язання настав (за строком або у порядку дострокового звернення щодо повернення кредитних коштів), обґрунтований розрахунок заборгованості (в тому числі за відсотками, пенею тощо), а також інші докази в обґрунтування заявлених кредиторських вимог до поручителя.

41.1. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що саме по собі порушення провадження у справі про банкрутство щодо особи-поручителя не є підставою для пред`явлення до нього кредиторських вимог за договором поруки, якщо таке звернення прямо не передбачено законом або умовами договору.

Щодо суті касаційної скарги

42. Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій встановлено укладення 16.03.2017 між банком та позичальником Генерального кредитного договору № 3/201- ГКД, з метою забезпечення виконання якого 27.11.2019 між банком та ТОВ "ТД "Агросинергія" укладено Договір поруки № 3/2017- ГКД-П2.

43. Водночас судами не встановлено факту порушення позичальником зобов`язання, забезпеченого порукою, що також не заперечувалось представником банку під час розгляду справи у судовому засіданні.

44. Також скаржником не спростовано належними та допустимими доказами в порядку, передбаченому положеннями статей 74 76-77 ГПК України, висновки судів попередніх інстанцій про те, що заявником не доведено наявність підстав достроково вимагати від позичальника повернення кредиту за Генеральним кредитним договором № 3/201- ГКД від 16.03.2017, оскільки доказів звернення до основного боржника з вимогою достроково повернути кредитні кошти заявником не надано.

45. Саме по собі звернення із заявою про визнання кредиторських вимог не підтверджує те, що кінцевий строк виконання зобов`язання за кредитним договором настав, оскільки заяву подано до поручителя, а не до позичальника. Разом з тим, положеннями статті 1050 ЦК України та умовами кредитного договору не передбачено можливість звернення із достроковою вимогою про повернення кредитних коштів у випадку порушення щодо поручителя провадження у справі про банкрутство. Тому доводи касаційної скарги про те, що заявник пред`явив вимогу до поручителя про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором є необґрунтованим.

46. При цьому, судами встановлено, що строк виконання зобов`язання за Генеральним кредитним договором № 3/201- ГКД від 16.03.2017 - не пізніше 15.03.2029 (договір в редакції Договору про внесення змін та доповнень б/н від 27.11.2019).

46.1. Крім того, колегія суддів враховує, що у цій справі заявлені вимоги на суму 630 136 790 грн. не були визнані боржником, судами у цій справі не здійснювалося залучення та виклик основного боржника - ТОВ "Агросинергія", не витребовувались та не досліджувались докази від зазначеного товариства, учасниками справи доказів на підтвердження повідомлення основного боржника про вимогу повернення кредитних коштів та розгляд справи не надано.

Відтак, заявлені вимоги мають спірний характер, а скаржник, з метою дострокового стягнення коштів за кредитним з ТОВ "Агросинергія", не позбавлений права звернутись із відповідним позовом до суду у порядку позовного провадження.

47. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що вимоги банку до боржника заявлені передчасно, підстави для визнання грошових вимог на суму 630 136 790 грн як конкурсних -відсутні.

48. Посилання скаржника на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 904/4975/17, від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, від 09.02.2021 у справі № 908/1152/18, від 30.06.2021 у справі № 927/889/18 є необґрунтованими з огляду на таке.

48.1. Як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду від 06.07.2018 у справі №904/4975/17, зазначене судове рішення було прийняте за результатами розгляду позову ТОВ "Промтехаудит" до ПАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" про стягнення 26 181,20 грн. - основного боргу, 11 230,94 грн. - пені, 3 398,08 грн. - інфляційних витрат, 1 000,67 грн. - 3% річних. В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено про порушення відповідачем умов договору № 64/15 від 05.08.2015 щодо повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи. Тобто заборгованість у зазначеній справі виникла у зв`язку з неналежним виконання відповідачем договору підряду.

48.2. Зі змісту постанови Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 вбачається, що у зазначеній справі ДК "Газ Україна" НАК "Нафтогаз України" звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до ПАТ "Одесагаз" про стягнення заборгованості в розмірі 11 281 588,48 грн., яка складається з інфляційних втрат в розмір 10 787 039,37 грн. за період із 01 січня по серпень 2015 року за зобов`язаннями з оплати основного боргу, що виникли на підставі договору № 06/10-1992 від 20.12.2010, та трьох процентів річних за період з 30 січня по 30 серпня 2015 року в розмірі 494 549,11 грн. Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем рішення Господарського суду Одеської області від 22.10.2012 у справі № 5017/2643/2012, що стало підставою для нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних за вказані періоди відповідно до положень статті 625 ЦК України.

48.3. За змістом постанови Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 908/1152/18 вбачається, що у зазначеній справі АТ "СБЕРБАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" та ТОВ "Юридична компанія "ЮСТСТАР" про визнання недійсним договору поруки від 20.10.2016. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статтю 234 ЦК України та вчиненням відповідачами оспорюваного правочину з метою створення штучної кредиторської заборгованості у ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" для подальшого ухилення від сплати ним кредитних зобов`язань перед позивачем.

48.4. У постанові Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 927/889/18 зазначено, що 29.01.2019 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява ТОВ "ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП" про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 23 818 501 грн та 3 842 грн судового збору. В обґрунтування заявлених кредиторських вимог ТОВ "ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП" посилалося на невиконання боржником взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення фінансової допомоги, наданої згідно договору зворотної фінансової допомоги № 1 від 26.07.2018, укладеного між ТОВ "ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП" та боржником. При цьому, судами у зазначеній справі здійснювалася правова оцінка щодо фіктивності здійснених правочинів учасниками справи.

48.5. Системний аналіз змісту зазначених скаржником постанов свідчить про те, що судові рішення у зазначених справах були прийняті за іншого суб`єктного складу, встановлених судами обставин, наявних доказів щодо підтвердження/спростування наявності кредиторської заборгованості та іншого правового регулювання спірних правовідносин, відтак висновки у зазначених постановах є нерелевантними до правовідносин, які виникли у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

50. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

51. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

52. На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги АТ АБ "Укргазбанк" та залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

Судові витрати

53. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішень судів попередніх інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240 300 308 309 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 25.01.2022 у справі №911/2796/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В.Васьковський

В.І. Картере