ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/2851/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
секретар судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників учасників:
офісу ГП - Грищенко М.А.,
позивача - Пушкарський С.С.,
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - не з`явився,
третьої особи (ТОВ "Самара-Капітал") - не з`явився,
третьої особи (Мін`юст) - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 (у складі колегії суддів: Шаптала Є.Ю., (головуючий), Яковлєв М.Л., Куксов В.В.)
та рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2019 (суддя Наріжний С.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софттрейд"
до: 1. Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Никоненко Ангеліни Вікторівни,
2. Української міської ради Обухівського району Київської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Самара-Капітал"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Міністерство юстиції України
за участю Київської обласної прокуратури
про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, скасування реєстраційного запису про право власності, відновлення реєстрації права власності,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Софттрейд" (далі - Позивач, ТОВ "Софттрейд") звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Никоненко Ангеліни Вікторівни (далі - Реєстратор, Відповідач-1) про:
- визнання незаконним та скасування рішення Відповідача-1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 32296683) від 09.11.2016 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231) за Українською міською радою Обухівського району Київської області;
- скасування реєстраційного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 17360813 від 07.11.2016 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231), виконаний Відповідачем-1 та відновлення реєстрації права власності (номер запису про право власності: 555819) на вказаний об`єкт нерухомого майна за Позивачем на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 782, посвідчений 04.04.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем було порушено вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень при вчиненні відповідної реєстраційної дії, що призвело до порушення прав Позивача як власника об`єкта нерухомості.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2019 залучено Українську міську раду Обухівського району Київської області (далі - Міськрада, Відповідач-2) до участі у справі № 911/2851/19 в якості співвідповідача.
2.2. Рішенням Господарського суду Київської області від 17.12.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 911/2851/19, позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано незаконним та скасовано рішення Реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.11.2016 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6 за Міськрадою.
Скасовано реєстраційний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 17360813 від 07.11.2016 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс; опис об`єкта: будинок побуту; складова частина об`єкта нерухомого майна: будинок побуту, А; що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231, виконаний Відповідачем-1.
Відновлено реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс; опис об`єкта: будинок побуту; складова частина об`єкта нерухомого майна: будинок побуту, А; що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231 за ТОВ "Софттрейд" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 782, посвідчений 04.04.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М.
2.3. Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що у постановах Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 та Вищого господарського суду України від 21.03.2016 у справі № 911/2685/13 на підставі яких Реєстратором прийнято оспорюване рішення про державну реєстрацію права власності, не вирішувалось питання про скасування рішення чи реєстраційного запису про право власності на спірне нерухоме майно за ТОВ "Софттрейд" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 782, посвідченого 04.04.2013 приватним нотаріусом КМНО Гамаль І.М.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Прокурор просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарськими судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 910/14524/19, від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17, від 07.10.2020 у справі № 920/728/18, від 22.04.2020 у справі № 730/556/17, від 08.04.2020 у справі № 910/10353/19, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/19, від 06.11.2019 у справі № 910/14328/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, від 13.03.2019 у справі № 910/22575/17, від 16.05.2018 у справі № 918/633/16, від 10.05.2018 у справі № 910/15993/16 та Великої Палати Верховного Суду, викладених у ряді постанов, додатково проаналізованих та повторених у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.
3.3. Також обґрунтовуючи підстави для подання касаційної скарги, заявник посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування і надання належної правової оцінки усім без винятку зібраним у справі доказам.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Софттрейд" просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
3.5. 02.12.2022 від Міськради до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява про поворот виконання рішення.
4. Обставини встановлені судами
4.1. 04.04.2013 між ТОВ "Українка" (продавець) та ТОВ "Софттрейд" (покупець) укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого з продавець зобов`язався передати у приватну власність покупцю цілісний майновий комплекс, будинок побуту, літера А, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6, а покупець зобов`язався прийняти це майно і сплатити за нього обумовлену грошову суму.
4.2. Вказаний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом КМНО Гамаль І.М. та зареєстрований у реєстрі за № 782.
4.3. 04.04.2013 право власності на зазначений вище цілісний майновий комплекс зареєстровано за ТОВ "Софттрейд", що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.04.2013.
4.4. У подальшому, рішенням Господарського суду Київської області від 03.10.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 у справі № 911/2685/13, відмовлено у задоволенні позову Міськради до ТОВ "Українка" та ТОВ "Софттрейд" за участю третіх осіб - Обухівської районної ради, Підприємства по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради про визнання права власності на майно та витребування майна.
4.5. Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2014 вищезазначені судові рішення скасовані, а справу № 911/2685/13 направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
4.6. Рішенням Господарського суду Київської області від 15.10.2015 у справі № 911/2685/13 відмовлено у задоволенні позову.
4.7. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016 у справі № 911/2685/13, скасовано рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2015 та постановлено нове рішення, яким позов задоволено у повному обсязі.
Визнано за територіальною громадою міста Українка в особі Міськради право власності на нежитлову будівлю (Будинок побуту), що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вул. Юності, 6.
Витребувано від ТОВ "Софттрейд" на користь територіальної громади міста Українка в особі Міськради нежитлову будівлю (Будинок побуту), що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вул. Юності, 6.
4.8. На підставі вищезазначеної постанови апеляційної інстанції оспорюваним рішенням Реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32296683 від 09.11.2016 було зареєстровано за Міськрадою право власності (номер запису про право власності 17360813 від 07.11.2016) на: цілісний майновий комплекс, будинок побуту, за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231).
4.9. Вважаючи вказані реєстраційні дії такими, що вчинені з порушенням законодавства, внаслідок чого Позивача було незаконно позбавлено права власності на вказане нерухоме майно, останній звернувся до суду з даним позовом.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Прокурора та представника Позивача, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
5.3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
5.4. Частиною другою статті 3 цього Закону встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
5.5. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
5.6. Згідно зі статтею 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
5.7. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 вказаного Закону
5.8. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, саме постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 та Вищого господарського суду України від 21.03.2016 у справі № 911/2685/13 про визнання права власності за територіальною громадою міста Українка в особі Міськради на нежитлову будівлю та витребування його у ТОВ "Софттрейд", стали підставою для оскаржених дій Реєстратора.
5.9. В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що у судових рішеннях на підставі яких Реєстратором прийнято оспорюване рішення про державну реєстрацію права власності, не вирішувалось питання про скасування рішення чи реєстраційного запису про право власності на спірне нерухоме майно за ТОВ "Софттрейд".
5.10. Однак, колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком судів з огляду на таке.
5.11. У статті 392 Цивільного кодексу України вказано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
5.12. Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 Цивільного кодексу України, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 27.06.2018 у справі №904/8186/17, від 11.04.2019 у справі № 910/8880/18 та висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.
5.13. Таким чином, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Наведений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц.
5.14. У свою чергу, за змістом статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
5.15. Отже, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.
Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.
Таким чином, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13.
5.16. Метою позову про витребування майна з чужого володіння (незалежно від того, у порядку яких статей Цивільного кодексу України відбувається таке витребування) є забезпечення введення позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.
Так, у випадку нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на таке майно.
Близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89), від 07.11.2018 у справах № 488/5027/14-ц (пункт 95) та № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 114, 142), від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункт 67), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц.
5.17. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146)) незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387-388 Цивільного кодексу України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 Цивільного кодексу України), чи у порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).
5.18. Інакше кажучи, для внесення на підставі такого рішення суду до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно за окремою позовною вимогою скасовувати запис про таку реєстрацію за відповідачем.
5.19. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.
5.20. Як вже зазначалось вище, саме постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 та Вищого господарського суду України від 21.03.2016 у справі № 911/2685/13 про визнання права власності за територіальною громадою міста Українка в особі Міськради на нежитлову будівлю та витребування його у ТОВ "Софттрейд", стали підставою для оскаржених дій Реєстратора.
5.21. В такий спосіб, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав тільки у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
5.22. Водночас, суди повно встановили фактичні обставини справи, що дозволяє Верховному Суду на їх підставі дійти висновку про відсутність стверджуваних Позивачем порушень Реєстратором при вчиненні реєстраційних дій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5.23. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає таким, що не відповідає зазначеним вище правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду помилковий висновок господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.
5.24. Щодо заяви Відповідача про поворот виконання рішення, слід зазначити, що предметом спору у цій справі є визнання незаконним та скасування рішення Реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування реєстраційного запису. Водночас, заявник просить скасувати низку рішень державних реєстраторів, які були внесенні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
Поряд з цим, з поданих заявником матеріалів колегія суддів не вбачає, що дії, про які він просить, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку саме з виконанням рішення місцевого господарського суду, тому питання про поворот виконання даного рішення у відповідній частині Касаційним господарським судом не розглядається. Це не позбавляє заінтересованих осіб права на звернення до відповідного господарського суду, за наявності підстав для цього, із заявами про поворот виконання рішення у порядку статті 333 Господарського процесуального кодексу України.
6. Висновки Верховного Суду.
6.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
6.3. Відповідно до частин першої та третьої статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
6.4. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних і правових підстав позову і заперечень на них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанову ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
6.5. Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити - скасувати рішення та постанову і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
7. Розподіл судових витрат
7.1. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з ухваленням нового рішення про відмову в позові, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вбачає підстави для здійснення розподілу судових витрат скаржника у вигляді сплаченого ним судового збору у сумі 20 170,50 грн, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій, шляхом покладання обов`язку відшкодування цих витрат на Позивача.
Керуючись статтями 129 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2019 у справі № 911/2851/19 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення.
4. У задоволенні позову відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софттрейд" на користь Київської обласної прокуратури 20 170,50 грн (двадцять тисяч сто сімдесят гривень 50 коп) витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
6. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв Судді І. Берднік В. Суховий