ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 911/287/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Сухового В. Г., Міщенка І. С.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
представники учасників справи:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 (судді: Дикунська С. Я., Жук Г. А., Мальченко А. О.) і рішення Господарського суду Київської області від 24.05.2019 (суддя Мальована Л. Я.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент",
третя особа - Приватне акціонерне товариство "Єнакієвський металургійний завод",
про зобов`язання повернути майно,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" (далі - ТОВ "Зелений шлях") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент" (далі - ТОВ "Фортрент"), третя особа - Приватне акціонерне товариство "Єнакієвський металургійний завод" (далі - ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод"), про зобов`язання відповідача повернути майно, а саме сорокафутові контейнери № № FRLU 8601974, PRGU 5373713, UDSU 4002590, UDSU 4000793, UDSU 4004042 (далі - майно).
1.2. Позовні вимоги із посиланням, зокрема, на положення статей 525 526 530 785 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України обґрунтовані тим, що згідно із судовими рішеннями у справі № 911/3029/17 установлено факт припинення укладеного між сторонами договору оренди майна від 20.03.2014 № 06/0214 із 30.01.2016.
ТОВ "Зелений шлях" 26.09.2018 звернулося до ТОВ "Фортрент" із вимогою підготувати майно до передачі, сповістити про місце, дату та умови передачі майна і передати майно позивачеві. Зазначений лист відповідач отримав 10.10.2018.
13.12.2018 ТОВ "Зелений шлях" повторно звернувся з аналогічною вимогою про передачу майна, яку відповідач отримав 04.01.2019.
15.01.2019 ТОВ "Зелений шлях" електронною поштою повідомило відповідачеві про направлення автомобіля на адресу перебування орендованого майна на території ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" (із зазначенням перевізника, марки автомобіля і державного номера траспортного засобу), у зв`язку з чим просило ТОВ "Фортрент" забезпечити заїзд і роботу транспорту, підготувати і передати орендоване майно.
Водночас 16.01.2019 у листі № 06 ТОВ "Фортрент" повідомило, що не має стосунку ні до майна, ні до місця його перебування, а вимога ТОВ "Зелений шлях" про повернення майна є необґрунтованою, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
1.3. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Фортрент", заперечуючи проти позовних вимог, акцентувало, що за умовами укладеного між сторонами договору орендодавець має по закінченні строку дії договору протягом десяти днів прийняти майно від орендаря, однак ТОВ "Зелений шлях" (орендодавець) свого обов`язку щодо прийняття майна не виконало. Факт недоведення орендодавцем виконання ним передбачених у договорі зобов`язань із забезпечення прибуття транспорту і техніки до місця оренди для повернення майна встановили суди під час розгляду справи № 911/3029/17.
Отже, ТОВ "Фортрент" зазначає, що за договором відповідач зобов`язаний був забезпечити перебування майна у місці повернення та на вимогу орендодавця забезпечити безперешкодний за`їзд до місця оренди до 31.12.2015 плюс 10 днів. Зі спливом цього часу ТОВ "Фортрент" не є користувачем майна, переданого за договором.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 24.05.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення аргументовано тим, що у межах справи № 911/3029/17 за участю тих самих сторін установлено, що позивач не довів виконання ним договірних зобов`язань із забезпечення прибуття транспорту і техніки до місця оренди для повернення майна, а отже і факту порушення відповідачем прав позивача, які підлягають судовому захисту в обраний ним спосіб (вилучення у ТОВ "Фортрент" і передача на користь ТОВ "Зелений шлях" майна).
Суди попередніх інстанцій, встановивши, що позивач (орендодавець) ані у визначений договором оренди строк (протягом 10 днів) після закінчення строку оренди, а ні у будь-який інший час не вчинив дій, спрямованих на прийняття майна від орендаря, транспорту і вантажної техніки до місця оренди не направив, дійшли висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача передати позивачеві майно.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "Зелений шлях" у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.05.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019, прийняти нове рішення, позовні вимоги задовольнити.
Скаржник наголошує, що закінчення строку дії договору оренди майна не позбавляє ТОВ "Зелений шлях" (орендодавця) права на отримання свого майна від ТОВ "Фортрент" (орендаря), а орендаря - обов`язку повернути майно орендодавцеві.
На думку заявника касаційної скарги, суди не надали оцінки листам ТОВ "Зелений шлях" від 26.09.2018 і від 13.12.2018, в яких орендодавець просив орендаря підготувати майно для передачі орендодавцеві, сповістити про місце, дату і час передачі майна та передати відповідне майно, а також визнали недоведеним факт прибуття техніки до ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" через відсутність відмітки цього підприємства про за`їзд техніки на територію заводу.
Проте, як зазначив заявник касаційної скарги, на запит ТОВ "Зелений шлях" від 15.01.2019 про місцезнаходження спірного майна, від ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" електронною поштою надійшов лист від 27.05.2019, за змістом якого 15.03.2019 внаслідок дій невстановлених осіб втрачено контроль над активом ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод", доступ до майна товариства та його виробничих потужностей. У зв`язку з відсутністю доступу до майна заводу неможливо достовірно визначити місцезнаходження зазначеного у запиті майна.
Отже, зважаючи на ці обставини, ТОВ "Зелений шлях" вважає, що надало докази факту прибуття техніки до ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод". При цьому перевізник є мешканцем непідконтрольної Україні території і йому не потрібні спеціальні дозволи на перетин контрольно-пропускного пункту, що спростовує твердження судів про відсутність доказів перетину перевізником контрольно-пропускного пункту.
Скаржник зазначає, що у листі від 16.01.2019 № 06 ТОВ "Фортрент" повідомило, що не має стосунку ні до місця перебування майна, ні до самого майна, а отже вимога ТОВ "Зелений шлях" є необґрунтованою. Однак, на думку скаржника, цей лист прямо засвідчує небажання відповідача повернути майно, що жодним чином не пов`язано із прибуттям чи неприбуттям техніки орендодавця майна.
3.2. ТОВ "Фортрент" не скористалося правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 20.03.2014 між ТОВ "Зелений шлях" (орендодавець) і ТОВ "Фортрент" (орендар) укладено договір оренди майна № 06/0214, за умовами якого орендодавець надає орендареві у тимчасове володіння та користування майно, а орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, а по закінченні строку дії договору повернути майно.
За умовами договору також передбачено, зокрема, що:
- за змістом пунктів 2.1, 5.1, 5.2 договору місцем оренди визначено місто Єнакієво, Єнакієвський металургійний завод, строк оренди становить 6 місяців;
- згідно з пунктом 5.4 договору майно має бути передано від орендодавця до орендаря з можливістю передачі від третьої особи (постачальника) з обов`язковим складанням актів приймання-передачі. Орендна плата нараховується з моменту підписання актів приймання-передачі;
- ТОВ "Фортрент" зобов`язалося повернути ТОВ "Зелений шлях" орендоване майно після закінчення строку оренди у справному стані із видаленими маркуваннями, логотипами та/або назвою компанії орендаря, якщо такі здійснювалися (підпункт 4.2.7 пункту 4.2 договору);
- за змістом пункту 5.5 договору майно має бути передано від орендаря до орендодавця після закінчення строку оренди із обов`язковим складанням актів прийому-передачі;
- відповідно до пункту 5.6 договору орендар зобов`язується забезпечити безперешкодний в`їзд транспорту та вантажної техніки орендодавця на територію до місця оренди, а також завантаження і відвантаження майна по закінченні строку оренди протягом чотирьох годин після прибуття транспорту і техніки орендодавця до місця оренди;
- строк договору визначається строком оренди згідно з пунктом 5.1 (пункт 7.1 договору).
4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що на виконання умов договору ТОВ "Зелений шлях" передало ТОВ "Фортрент" майно.
4.4. Водночас суди установили, що ТОВ "Зелений шлях" уже зверталося до Господарського суду Київської області із вимогою про вилучення майна та стягнення грошових коштів.
Так, згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 11.09.2018, у справі № 911/3029/17 рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2018 у частині задоволення позовних вимог ТОВ "Зелений шлях" про вилучення майна скасовано. Відмовлено у задоволенні позову повністю.
Під час розгляду справи № 911/3029/18 суди апеляційної та касаційної інстанцій встановили, що згідно з додатковою угодою від 18.10.2014 б/н до договору сторони передбачили строк оренди до 31.12.2015 та визначили, що цей строк може бути продовжений за згодою сторін, а орендар має заявити про своє бажання продовжити строк оренди за 10 днів до закінчення цього строку.
Однак суди під час розгляду справи № 911/3029/18 установили, що ТОВ "Фортрент" у визначений договором строк (у редакції додаткової угоди), тобто за 10 днів до закінчення строку оренди, не заявило про своє бажання продовжити цей строк.
Зважаючи на зміст пунктів 5.1 і 7.1 договору, з огляду на відсутність волевиявлення орендаря на продовження строку оренди, а також беручи до уваги письмове повідомлення орендарем орендодавця про відмову продовжувати договір оренди, суди у справі № 911/3029/18 дійшли висновку, що строк оренди та дія договору оренди припинилися за закінченням строку, на який було укладено зазначений договір, а саме 31.12.2015.
Крім того, суди у справі № 911/3029/18 установили, що ТОВ "Фортрент" 25.01.2016 у листі № 14 повідомило про відсутність необхідності продовжувати дію договору і запропонувало направити транспорт і техніку до місця оренди майна для здійснення процедури його повернення.
17.02.2016 ТОВ "Зелений шлях" направило орендареві телеграму, в якій повідомило про направлення техніки для вивезення контейнерів 18.02.2016 о 17 год 00 хв.
Однак, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Зелений шлях" про вилучення майна, під час розгляду справи № 911/3029/17 суди виходили із відсутності доказів на підтвердження направлення орендодавцем (ТОВ "Зелений шлях") і прибуття транспорту і техніки до місця оренди для прийняття майна із орендного користування протягом 10 днів після закінчення строку дії оренди.
4.5. Здійснюючи судовий розгляд справи № 911/287/19 за позовом ТОВ "Зелений шлях" про зобов`язання відповідача повернути майно, заявленим на підставі статті 785 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні вимог позивача, посилаючись на обставини, установлені судами у справі № 911/3029/17, - відсутність доказів на підтвердження направлення орендодавцем і прибуття транспорту і техніки на місце оренди для здійснення процедури повернення майна.
4.6. Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статей 6, 626, 627 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України і статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
У частинах 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положення частини 7 статті 193 Господарського кодексу України і статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондує вимогам статті 629 Цивільного кодексу України про обов`язковість договору для виконання сторонами.
У статті 1, частині 2 статті 9, частині 2 статті 759, частині 3 статті 760 Цивільного кодексу України і частині 2 статті 4, частині 6 статті 283 Господарського кодексу України, наведено загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб`єктами господарювання і пов`язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, визначено у Господарському кодексі України. Отже, якщо у цьому Кодексі не передбачено таких особливостей, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
4.7. Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина 1 статті 763 Цивільного кодексу України).
Суди попередніх інстанцій, посилаючись на обставини, встановлені судами під час розгляду справи № 911/3029/17, дійшли висновку, і цього не спростовують сторони, що дія укладеного між ТОВ "Зелений шлях" і ТОВ "Фортрент" договору (як і строк оренди майна) закінчилася 31.12.2015.
4.8. У статті 785 Цивільного кодексу України визначені обов`язки наймача у разі припинення договору найму.
Так, за змістом частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, яку позивач визначив як підставу позову, передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.
Згідно з нормами матеріального права обов`язки наймача у відносинах найму не обмежуються строком дії договору найму та існують після його припинення.
Стаття 785 Цивільного кодексу України зобов`язує наймача у разі припинення договору найму повернути наймодавцеві річ.
Водночас з огляду на принцип свободи договору наймодавець та наймач можуть передбачити інші строки для повернення речі наймодавцеві після припинення договору найму.
Як свідчать матеріали справи, у пункті 4.2 договору передбачено обов`язки орендаря.
Суди попередніх інстанцій установили, що згідно з підпунктом 4.2.7 пункту 4.2 договору орендар (ТОВ "Фортрент") по закінченні строку оренди зобов`язаний повернути орендодавцеві (ТОВ "Зелений шлях") орендоване майно у справному стані із видаленими маркуванням, логотипами і/або назвою компанії орендаря, якщо таке маркування здійснювалося, на підставі підпункту 4.1.4 пункту 4.1 договору з урахуванням нормального зносу.
4.9. Проте суди попередніх інстанцій, розглядаючи цю справу, обмежилися посиланням на невиконання орендодавцем (ТОВ "Зелений шлях") зобов`язань щодо повідомлення орендаря та направлення транспорту і техніки, зазначили про встановлення таких обставин під час розгляду справи № 911/3029/17 та залишили поза увагою як законодавчо визначений, так і передбачений умовами договору обов`язок орендаря (ТОВ "Фортрент") повернути майно після закінчення строку оренди (строку дії договору, які збігаються).
Суди попередніх інстанцій не навели правового обґрунтування висновку про відмову у задоволенні вимог про повернення майна, заявлених згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України, з підстав нездійснення орендодавцем дій протягом установленого десятиденного строку після закінчення строку оренди, спрямованих на прийняття майна від орендаря, залишили поза увагою визначений законом та умовами договору обов`язок орендаря повернути таке майно після закінчення строку оренди.
Доводи ТОВ "Фортрент", що це товариство після спливу десятиденного строку з часу закінчення строку оренди (31.12.2015) не є користувачем майна, переданого за договором, не спростовують законодавчо встановленого і передбаченого цим договором обов`язку повернути майно орендодавцеві.
4.10. Посилання суду апеляційної інстанції на положення статей 322 323 Цивільного кодексу України є передчасними, оскільки за змістом зазначених норм саме власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, і несе ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Водночас згідно з підпунктом 4.2.3 пункту 4.2 договору орендар зобов`язаний забезпечувати схоронність переданого майна, що суд залишив поза увагою.
При цьому, зобов`язання власника утримувати належне йому майно і нести ризики випадкового знищення (пошкодження) не пов`язані із визначеним у статті 785 Цивільного кодексу України обов`язком орендаря повернути майно орендодавцеві.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржувані судові рішення наведеним вимогам не відповідають.
5.2. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
5.3. Ураховуючи наведене, беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалені у справі рішення і постанову необхідно скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
5.4. Під час нового розгляду суд має урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" задовольнити частково.
2 Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 і рішення Господарського суду Київської області від 01.07.2019 у справі № 911/287/19 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді В. Г. Суховий
І. С. Міщенко