ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 911/3162/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Баранець О.М.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.)
від 06.03.2025
у справі №911/3162/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Клаб"
про визнання недійсним рішення про внесення нерухомого майна до статутного капіталу та витребування спільного сумісного майна подружжя із чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Київської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ КЛАБ" про визнання недійсним рішення про внесення нерухомого майна до статутного капіталу та витребування спільного сумісного майна подружжя із чужого незаконного володіння.
1.2. Окрім того, ОСОБА_1 було подано заяву б/н від 20.11.2024 про вжиття заходів забезпечення вказаного позову, в якій ухвалою Господарського суду Київської області від 25.11.2024 було відмовлено з підстав, зазначених у цій ухвалі.
1.3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано позивачу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом: надання доказів направлення відповідачам копії позовної заяви з доданими до неї документами, які були направлені до суду.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області 13.01.2025 у справі № 911/3162/24 позовну заяву повернуто заявнику.
2.2. Мотивуючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви в строк на усунення недоліків, встановлених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху від 27.11.2024.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 ухвалу Господарського суду Київської області від 13.01.2025 у справі № 911/3162/24 скасовано.
2.4. Суд апеляційної інстанції, переглянувши та скасувавши ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, виходив з того, що зазначене в ухвалі суду від 13.01.2025 про повернення позовної заяви у справі №911/3162/24 поштове відправлення за № 0600987890247 не могло містити ухвалу Господарського суду Київської області від 27.11.2024 у справі №911/3162/24 про залишення позовної заяви без руху, оскільки ухвалу було оприлюднено шляхом надсилання до ЄДРСР лише 13.01.2025, тобто, в день постановлення оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви позивачу. При цьому, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що ухвала Господарського суду Київської області від 27.11.2024 у справі №911/3162/24 про залишення позовної заяви без руху (з дня постановлення, 27.11.2024 та по 15.01.2025) була відсутня в ЄДРСР та з`явилася лише 16.01.2025. (Надіслано судом: 13.01.2025. Зареєстровано: 15.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2025), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 у справі №911/3162/24, Головне управління розвідки Міністерства оборони України подало касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.
3.2. Головне управління розвідки Міністерства оборони України зазначає, що апеляційний суд в оскаржуваній постанові допустив порушення норм процесуального права шляхом застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.05.2023 у справі №910/17047/20, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.01.2023 у справі №752/24739/19, від 14.12.2022 у справі №758/168/18, від 06.10.2022 у справі №824/44/22, від 16.11.2022 у справі №752/24301/19, від 14.07.2022 у справі №285/2686/20-ц, від 04.11.2024 у справі №405/4689/19, від 03.08.2023 у справі №513/988/19.
Скаржник зазначає, що Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися належними і допустимими доказами. В цьому контексті скаржник заперечує твердження суду апеляційної інстанції про те, що поштову відправлення, на яке посилається суд першої інстанції, не могло містити ухвалу місцевого господарського суду про залишення без руху позовної заяви є неприпустимим, адже ґрунтується не на конкретних доказах, а на припущеннях.
При цьому зазначив, що судом апеляційної інстанції проігноровано можливість направлення скаржнику примірника друкованого тексту ухвали до його оприлюднення є ЄДРСР, що судячи з матеріалів справи мало місце.
Також вказує на те, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у частині шостій статті 242 Господарського процесуального кодексу України і в цьому переліку день оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не прирівняно до дня вручення судового рішення. Можливість дізнатися про ухвалене судом першої інстанції рішення з ЄДРСР є лише правом заявника та оприлюднення судового рішення в реєстрі не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам.
Вважає, що позиція суду апеляційної інстанції про те, що відсутність судового рішення в ЄДРСР на момент його направлення учасникам процесу вказує на фактичне неотримання ухвали учасником справи, суперечить нормам процесуального законодавства.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу позивачка проти вимог касаційної скарги заперечує, мотивуючи його тим, що направлення судового рішення є процесуальним обов`язком суду; відомості про вручення судового рішення містяться у розписці про вручення (доставлення) копії судового рішення, зокрема, у поштовому повідомленні про вручення судового рішення. Разом з тим, зазначене скаржником у касаційній скарзі поштове відправлення №0600989295877, направлене 03.12.2024, так позивачу і не було вручене, що підтверджується відкритими даними за трекінгом на офіційному сайті АТ "Укрпошта".
Також позивачкою подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, оскільки за переконанням останньої, скаржник посилається на правові висновки Верховного Суду, що стосуються правовідносин, які не є подібними.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду про повернення позовної заяви у зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
4.3. Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
4.4. Згідно з частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
4.5. Відповідно до частин першої та третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із частинами першою та другою статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частинами першою, третьою, четвертою та сьомою статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду, суд не має права повторно повертати позовну заяву.
4.6. У справі, що переглядається, відповідно до ухвали суду першої інстанції, підставами для повернення позовної заяви позивачу без розгляду є неусунення недоліків позовної заяви у встановлений строк. Суд першої інстанції виходив з того, що з повернутого на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення АТ "Укрпошта" №0600987890247, адресована позивачу ухвала Господарського суду Київської області від 27.11.2024 була вручена 18.12.2024. Встановивши, що строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху від 27.11.2024, сплив 28.12.2024, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
4.7. Проте, колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для повернення позовної заяви передчасним з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Господарським судом Київської області у листопаді 2024 року було прийнято дві ухвали: 25.11.2024 ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову та 27.11.2024 ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1. без руху.
На зворотній стороні ухвали Господарського суду Київської області від 25.11.2024 у справі №911/3162/24 про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову проставлено штемпель, відповідно до якого її відправку здійснено 26.11.2024 в кількості 2 примірників.
На зворотній стороні ухвали Господарського суду Київської області від 27.11.2024 у справі №911/3162/24 про залишення позовної заяви без руху проставлено штемпель, відповідно до якого її відправку здійснено 02.12.2024 в кількості 2 примірників.
Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600987890247, на яке посилався суд першої інстанції як на доказ отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху, містить дату подання цього повідомлення на поштове відділення 27.11.2024, що відповідає фактично даті сформованої відправки ухвали Господарського суду Київської області від 25.11.2024 про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову (26.11.2024). Тоді як формування до відправлення ухвали Господарського суду Київської області від 27.11.2024, відповідно до штемпеля відправки, проставленого на зворотньому аркуші ухвали, мало б відбутися не раніше 02.12.2024. При цьому, позивач не заперечує отримання поштового відправлення №0600987890247, а саме ухвали Господарського суду Київської області від 25.11.2024 про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
З огляду на встановлене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що поштове відправлення за № 0600987890247 не могло містити ухвалу Господарського суду Київської області від 27.11.2024 у справі №911/3162/24 про залишення позовної заяви без руху, а відтак, висновок суду першої інстанції, що термін для усунення недоліків позовної заяви сплив 28.12.2024 є передчасним.
Зазначені ухвали Господарського суду Київської області були виготовлені у двох примірниках та направлені також відповідачу ОСОБА_2 , що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення № 0600987893653 (датою подання якого є 27.11.2024) та №0600989296326 (датою подання якого є 03.12.2024). Крім того, колегія суддів враховує, що за відкритими даними за трекінгом на офіційному сайті АТ "Укрпошта" відсутня інформація про отримання позивачем зазначеного скаржником у касаційній скарзі поштового відправлення №0600989295877, направленого судом першої інстанції 03.12.2024.
4.8. Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
4.9. Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що зазначене в ухвалі суду від 13.01.2025 про повернення позовної заяви у справі №911/3162/24 поштове відправлення за № 0600987890247 не могло містити ухвалу Господарського суду Київської області від 27.11.2024 у справі №911/3162/24 про залишення позовної заяви без руху, оскільки ухвалу було оприлюднено шляхом надсилання до ЄДРСР лише 13.01.2025, з огляду на наступне.
Ухвала Господарського суду Київської області від 27.11.2024 у справі №911/3162/24 про залишення позовної заяви без руху в день її виготовлення була зареєстрована в автоматизованій системі документообігу "Діловодство спеціалізованого суду".
Відповідно до підпунктів 6, 9 пункту першого розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень електронний примірник судового рішення - створений в АСДС електронний документ, підписаний кваліфікованим електронним підписом судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - кваліфікованими електронними підписами всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з пунктом 2 розділу III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі; Єдиний державний реєстр судових рішень - державна інформаційна система, що входить до складу Єдиної судової інформаційної системи і забезпечує збирання, облік (реєстрацію), накопичення, зберігання, захист, пошук та перегляд інформаційних ресурсів реєстру та їх образів. З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи реєстр переходить до її складу.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування.
Згідно із частинами другою та третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частин п`ятої, шостої та одинадцятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції за відсутністю у позивачки електронного кабінету, направляв останній судові рішення в паперовій формі рекомендованим листом, що підтверджується матеріалами справи, проте докази отримання позивачкою поштового відправлення відсутні.
Колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги відносно того, що вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у статті 242 Господарського процесуального кодексу України, і в цьому переліку день оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не прирівняно до дня вручення судового рішення. А відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції щодо ототожнення процесуальних дій щодо направлення процесуального документа та оприлюднення останнього в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції прийняв правильне по суті рішення про скасування ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви, однак внаслідок неврахування висновків Верховного Суду прийняв його з помилкових мотивів.
Доводи клопотання про закриття провадження у справі до уваги не приймаються, оскільки касаційна скарга мотивована порушенням норм процесуального права.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до положень частин першої та третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
5.2. Пунктом 3 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.
5.3. Згідно зі статтею 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
5.4. Оскільки в ході здійснення касаційного провадження у справі з`ясувалося, що внаслідок неправильного застосування правових норм судом апеляційної інстанції було прийнято правильне по суті рішення, але з неправильних мотивів, колегія суддів дійшла висновку про зміну мотивувальної частини оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду з викладенням її змісту в редакції мотивувальної частини цієї постанови. В решті постанова апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін.
6. Судові витрати
6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 236 238 300 301 304 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 у справі № 911/3162/24 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Баранець