№ 911/3554/17 (911/401/21) - Судова практика України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/3554/17 (911/401/21)

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючого, Банаська О.О., Білоуса В.В., Васьковського О.В., Жукова С.В., Огородніка К.М., Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трійка капітал"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 (колегія суддів у складі: Доманська М.Л. - головуючий, Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.)

у справі №911/3554/17(911/401/21)

за заявою Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича

до 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

у справі №911/3554/17

за заявою Акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

1. У провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа №911/3554/17 за заявою Акціонерного товариства "ВТБ Банк" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" (далі - ТОВ "Вітмет").

2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2017 порушено провадження у цій справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

3. Постановою Господарського суду Київської області від 17.05.2019 визнано банкрутом ТОВ "Вітмет" та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича та зобов`язано останнього виконати ліквідаційну процедуру банкрута.

4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2021 у справі №911/3554/17 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трійка Капітал" (далі - ТОВ "Трійка Капітал") про заміну кредитора у справі про банкрутство, з урахуванням уточнень, задоволено. Замінено кредитора у справі №911/3554/17 за кредиторськими вимогами до ТОВ "Вітмет" за кредитним договором №03-03-08 від 11.03.2008 та за кредитним договором №04-03-08 від 11.03.2008 у розмірі 235990155,95 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, 813592,07 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів, з Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ТОВ "Трійка Капітал". Зобов`язано ліквідатора банкрута внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Вітмет".

Стислий виклад заяви ліквідатора

5. Ліквідатор ТОВ "Вітмет" арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. (далі - Ліквідатор) звернувся до Господарського суду Київської області з заявою від 05.02.2021 у якій він просить суд покласти солідарно субсидіарну (як зазначено у заяві) відповідальність за зобов`язаннями банкрута у розмірі 270410208,61 грн на учасника ТОВ "Вітмет" - ОСОБА_1 та керівника ТОВ "Вітмет" - ОСОБА_2 , яких вважає особами винними у доведенні товариства до банкрутства.

6. Заявою від 10.06.2021 Ліквідатор збільшив вимоги щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута до 270929874,54 грн.

Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції

7. Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2021 у задоволенні заяви Ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на учасника ТОВ "Вітмет" - ОСОБА_1 та керівника ТОВ "Вітмет"- ОСОБА_2 відмовлено.

8. Не погоджуючись з вказаною ухвалою господарського суду першої інстанції, ТОВ "Трійка Капітал" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2021 скасувати та прийняти нове рішення, яким покласти солідарно субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями банкрута у розмірі 270929874,54 грн на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Трійка Капітал" на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2021 залишено без руху. В ухвалі зазначено, що скаржник протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (в сумі 1191750,00 грн).

10. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в цьому випадку згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір має розраховуватися як за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.

11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Трійка Капітал" на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2021 у справі №911/3554/17(911/401/21) повернуто скаржнику.

12. Ухвала мотивована тим, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, зокрема не сплатив судовий збір.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

13. ТОВ "Трійка капітал" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу №911/3554/17(911/401/21) для продовження розгляду до господарського суду апеляційної інстанції.

14. Касаційна скарга мотивована тим, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено оплату судовим збором заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу, винну у доведенні до банкрутства боржника, яка розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в порядку визначеному ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) у межах справи про банкрутство.

15. Скаржник зазначає, що згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тоді як у справі №911/3554/17(911/401/21) про банкрутство ТОВ "Вітмет" розглядається спір за заявою ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності на учасника та керівника боржника, поданою у 2021 році.

16. На думку скаржника, Північний апеляційний господарський суд неправильно застосував при розрахунку розміру судового збору за подання апеляційної скарги ТОВ "Трійка Капітал" на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2021 ставку судового збору, передбачену пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (як за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру), тоді як мав застосувати ставку судового збору, передбачену пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

17. Крім того, скаржник зауважує на тому, що господарський суд апеляційної інстанції, перевіряючи матеріали апеляційної скарги, не звернув увагу на те, що до апеляційної скарги ТОВ "Трійка Капітал" додано докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме в сумі 6810,00 грн.

18. Водночас скаржник звертає увагу, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 20.01.2022 у справі №5010/1133/2012-Б26/30 дійшов висновку, що для розрахунку розміру судового збору при розгляді заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника слід застосовувати ставку судового збору, яка передбачена пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

19. Отже, скаржник вважає, що повернувши апеляційну скаргу ТОВ "Трійка Капітал" на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2021 скаржнику, суд апеляційної інстанції допустив надмірний формалізм при вирішенні питання прийняття апеляційної скарги, чим фактично обмежив право ТОВ "Трійка Капітал" у доступі до суду.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

20. Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи до Верховного Суду в установлений строк не надійшли.

Передача справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство

21. Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Трійка Капітал" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 у справі №911/3554/17(911/401/21). Вирішено здійснити розгляд касаційної скарги ТОВ "Трійка Капітал" в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Київської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №911/3554/17(911/401/21).

22. 19.09.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою справу №911/3554/17(911/401/21) за касаційною скаргою ТОВ "Трійка Капітал" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 передав на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

23. Верховний Суд при вивченні матеріалів справи виявив різні підходи судових колегій судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду стосовно нарахування судового збору за подання до господарського суду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, зокрема під час надходження до суду касаційної інстанції касаційних скарг на судові рішення попередніх інстанцій, якими розглянуто такі заяви.

24. Так, в одних справах колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виходили з того, що за такі заяви судовий збір має розраховуватися згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" як за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка якого становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

25. У цьому ж зв`язку Верховний Суд дійшов висновку, що під час подання касаційних скарг на ухвали, які прийняті за результатом розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб та переглянуті в суді апеляційної інстанції, судовий збір в суді касаційної інстанції розраховується на підставі пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", яким передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

26. Тобто у наведеному випадку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшли висновку про сплату судового збору у відсотковому співвідношенні до ціни позову.

27. Зокрема до таких висновків дійшли судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалах від 22.08.2022 у справі №908/802/20, від 28.06.2022 у справі №904/4855/17, від 05.08.2021 у справі №911/2548/17, від 04.11.2021 у справі №914/71/19.

28. В іншому випадку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виходили з того, що за такі заяви судовий збір має розраховуватися відповідно до пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", згідно з яким ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

29. Відповідно, Верховний Суд дійшов висновку, що під час подання касаційних скарг на ухвали, які прийняті за результатом розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб та переглянуті в суді апеляційної інстанції, судовий збір в суді касаційної інстанції розраховується на підставі пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", яким передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

30. Отже, колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшли висновку про те, що під час покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства на засновника та керівника боржника, сплата судового збору здійснюється у фіксованому розмірі, тобто 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду помножена 2 та помножена на 200%.

31. Зокрема таких висновків дійшли судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалах від 27.04.2022 у справі №910/17303/18, від 20.01.2022 у справі №5010/1133/2012-Б-26/30 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі), від 26.04.2021 у справі №5023/2837/11.

32. В третьому випадку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виходили з того, що оскільки об`єктом касаційного оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду, якою переглянуто ухвалу суду першої інстанції за заявою про покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб у зв`язку з доведенням до банкрутства, то згідно з пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто судовий збір підлягає сплаті у фіксованому розмірі як на ухвалу суду першої інстанції.

33. Тобто у наведеному випадку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшли висновку про те, що сплата судового збору здійснюється у фіксованому розмірі, виходячи з об`єкта оскарження - ухвали суду першої інстанції.

34. Зокрема до таких висновків дійшли судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалах від 11.01.2022 у справі №923/719/17, від 28.01.2021 у справі №915/1624/16, від 10.02.2021 у справі №4/44-Б.

35. Підставою для передачі даної справи на розгляд палати зазначено необхідність формування єдиної судової практики щодо застосування положень п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при визначені розміру сплати судового збору за подання до господарського суду заяви ліквідатора в суді першої інстанції, а також за оскарження судових рішень в судах апеляційної та касаційної інстанцій за результатами розгляду заяви ліквідатора в суді першої інстанції про покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

36. Ухвалою від 22.09.2022 справу №911/3554/17(911/401/21) за касаційною скаргою ТОВ "Трійка Капітал" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 прийнято до провадження судовою палатою для розгляду справ про банкрутство та призначено її розгляд в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

37. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання обґрунтованості ухвали господарського суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ТОВ "Трійка Капітал" на підставі ч. 4 ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України у зв`язку не усуненням недоліків апеляційної скарги, а саме несплатою судового збору у встановленому розмірі.

38. Зважаючи на зміст предмета судового розгляду, доводів скаржника та висновку суду апеляційної інстанції, під час касаційного перегляду ухвали, що оскаржується, необхідним є з`ясування питання правильності застосування судами попередніх інстанцій приписів ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у спорах за заявою ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

39. Банкрутство є окремою судовою процедурою, яка здійснюється судами господарського судочинства з переважним застосуванням норм матеріального та процесуального права, визначених КУзПБ.

40. Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

41. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення (ч. 2 ст. 7 КУзПБ).

42. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

43. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

44. У касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

45. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

46. За своєю процесуальною формою провадження у справі про банкрутство складається з двох частин.

47. Перша - включає в себе основне провадження, спрямоване на вирішення головного завдання - задоволення грошових вимог кредиторів шляхом застосування спеціальних судових процедур: для юридичних осіб - розпорядження майном, санації і ліквідації; для фізичних - реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

48. Друга частина складається з додаткового або відокремленого від основного процесу провадження. У відокремленому провадженні вирішуються майнові спори, стороною яких є боржник. Завдання такого провадження полягає у збереженні й поповненні активів або конкурсної маси боржника.

49. Отже, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на такі групи.

50. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

51. Такі процедурні (процесуальні питання) вирішуються господарським судом шляхом постановлення ухвал.

52. Друга група стосується виключно вирішення спорів, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими ГПК України.

53. Розгляд таких спорів по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду (абзац 3 ч. 2 ст. 7 КУзПБ).

54. Наведена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17.

55. Крім того, під час здійснення процедури банкрутства/неплатоспроможності ухвалюються судові рішення, поіменовані ухвалами, які за своєю правовою природою є рішеннями суду в розумінні ст. 233 ГПК України, що ухвалюються у звичайному позовному провадженні, оскільки мають ознаки розгляду по суті заявлених вимог.

56. До таких судових рішень у процедурі банкрутства належать, зокрема, ухвали за результатами розгляду вимог конкурсних кредиторів (ч. 6 ст. 45 КУзПБ), ухвали, прийняті за результатами попереднього засідання (ч. 2 ст. 46 КУзПБ), ухвали за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника (ст. 42 КУзПБ), ухвали за результатами розгляду вимог поточних кредиторів, заявлених після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом (ч. 4 ст. 60 КУзПБ).

57. Частиною 2 ст. 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

58. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновника (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

59. Законодавцем передбачено, що стягнені господарським судом суми із засновників (керівника) боржника як субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому законом КУзПБ (абзац 3 ч. 2 ст. 61 КУзПБ).

60. При цьому у КУзПБ не встановлено процесуальну назву (форму) документа, з якою ліквідатор має звертатися до господарського суду - позовна заява, заява чи ін., а також не передбачено який процесуальний документ має ухвалити суд першої інстанції після розгляду по суті такої заяви ліквідатора - ухвалу або рішення суду.

61. Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

62. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

63. Відповідно до ст. 1 вказаного Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

64. За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору.

65. Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

66. Згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

67. За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"); за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"); за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

68. Однак п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" не передбачено ставки судового збору за подання до господарського суду заяви ліквідатора до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

69. Отже, спеціальним Законом України "Про судовий збір", який передбачає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, не визначено порядок сплати судового збору за подання до господарського суду заяви ліквідатора про стягнення з засновників (керівника) боржника грошових сум як субсидіарної відповідальності цих третіх осіб, тобто має місце прогалина в законодавстві, яка зумовлює розбіжності у застосуванні п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

70. Принцип правової визначеності (певності) - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

71. Принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.

72. З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоби право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати зрозумілу та реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (рішення у справі "Белле проти Франції" від 4 грудня 1995 року (див., mutatismutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Bellet v. France", заява N23805/94, 4 December 1995, §36).

73. Зокрема, у справі "Новік проти України" (заява №48068/06, рішення від 18.12.2008) Європейський Суд з прав людини зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

74. Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже у разі відсутності зрозумілих правил на невладного суб`єкта не може бути покладено надмірний тягар, що може бути зумовлений відповідною прогалиною у законодавстві. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.

75. Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду вважає, що в цьому випадку необхідно тлумачити норми права на користь ліквідатора, що заявляє вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

76. Правова позиція щодо застосування правила пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням викладена зокрема у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №911/1521/18 та від 09.11.2020 у справі №904/2404/18, однак не була врахована господарським судом апеляційної інстанції під час прийняття ухвали, що оскаржується.

77. Отже, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду вважає, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника розглядається за правилами ГПК України у межах справи про банкрутство в порядку, визначеному ст. 7 КУзПБ, і судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір".

78. Крім того, як зазначалося вище КУзПБ не встановлено процесуальну назву (форму) документу, який має ухвалюватися судом першої інстанції після розгляду по суті заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника - ухвала або рішення.

79. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зауважує на тому, що в ході здійснення аналізу практики застосування господарськими судами положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у спорах за заявою ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства місцеві господарські суди ухвалювали судові рішення, оформлені як ухвалою (ухвали Господарського суду Львівської області від 26.05.2020 у справі №914/3812/15, Господарського суду Херсонської області від 13.12.2019 у справі №923/1494/15, Господарського суду Вінницької області від 01.11.2019 у справі №902/249/17, Господарського суду Житомирської області від 13.10.2020 у справі №4/44-Б(906/811/20), Господарського суду міста Києва від 01.04.2020 у справі №910/20004/17, Господарського суду Київської області від 21.01.2020 у справі №911/845/16, Господарського суду Херсонської області від 30.11.2020 у справі №5024/1002/2012 тощо), так і рішенням (рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2020 у справі №916/1105/16, Господарського суду Житомирської області від 22.06.2020 у справі №906/904/16, Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019 у справі №927/531/18).

80. При цьому, обчислюючи розмір ставки судового збору, суди апеляційної інстанції та суд касаційної інстанції, як правило, враховують вид судового рішення, яким закінчено розгляд таких заяв (ухвала чи рішення).

81. Водночас пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ставка судового збору у суді апеляційної інстанції за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"); ставка судового збору у суді касаційної інстанції за подання касаційної скарги - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

82. Отже, наведе свідчить, що під час визначення ставки судового збору за розгляд заяви ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства в судах апеляційної та касаційної інстанції існує принципово різний підхід у застосуванні положень Закону України "Про судовий збір", що не забезпечує рівності учасників справи та загальновизнаного принципу правової визначеності, який передбачає стабільність правового регулювання.

83. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є в тому числі: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційність (ч. 2 ст. 2 ГПК України).

84. При цьому однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості, а також підвищує довіру до відправлення правосуддя.

85. Ухвалення протилежних і суперечливих судових рішень, в тому числі щодо визначення ставки судового збору, особливо судами вищих інстанцій, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

86. Враховуючи, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір", Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов висновку, що під час оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанції судових рішень, які прийняті за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в незалежності від того, яке судове рішення ухвалив суд першої інстанції - ухвалу або рішення.

87. У зв`язку з викладеним, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для відступу від протилежних правових позицій Верховного Суду, викладених в ухвалах від 22.08.2022 у справі №908/802/20, від 28.06.2022 у справі №904/4855/17, від 05.08.2021 у справі №911/2548/17, від 04.11.2021 у справі №914/71/19, відповідно до яких Верховний Суд виходив з того, що сплата судового збору за розгляд заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника підлягає нарахуванню у відсотковому співвідношенні до ціни позову; а також в ухвалах від 27.04.2022 у справі №910/17303/18, від 20.01.2022 у справі №5010/1133/2012-Б-26/30, від 26.04.2021 у справі №5023/2837/11, відповідно до змісту яких Верховний Суд виходив з того, що за такі заяви судовий збір має розраховуватися згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", згідно з яким ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо суті касаційної скарги

88. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази про сплату судового збору.

89. Відповідно до наявних матеріалів справи, звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2021 ТОВ "Трійка Капітал" сплатило судовий збір у розмірі 6810,00 грн, тобто за ставкою судового збору, яка передбачена пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб), тобто як майнового спору у процедурі банкрутства.

90. Господарський суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху та постановляючи ухвалу, що оскаржується, дійшов висновку про те, що скаржнику належало сплатити 1191750,00 грн судового збору, тобто у відсотковому співвідношенні до ціни позову відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з урахуванням пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за звернення з апеляційною скаргою як на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

91. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду не може погодитися з наведеним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на висновки, які викладені у цій постанові вище.

92. Положеннями пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

93. Так, апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2021 ТОВ "Трійка Капітал" подало у 2021 році.

94. Згідно з Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 складає 2270,00 грн.

95. Отже, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2021, якою відмовлено у задоволенні у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Вітмет" про покладення субсидіарної відповідальності на учасника та керівника ТОВ "Вітмет", ТОВ "Трійка Капітал" належало сплатити 2270,00 грн судового збору.

96. Враховуючи, що ТОВ "Трійка Капітал" сплатило судовий збір у більшому розмірі, а саме в сумі 6810,00 грн, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду погоджується з обґрунтованими доводами ТОВ "Трійка Капітал", наведеними у касаційні скарзі про те, що апеляційний суд помилково залишив без руху скаргу ТОВ "Трійка Капітал" з підстав несплати судового збору у встановленому законом обсязі, а в подальшому постановив ухвалу, що оскаржується.

97. За таких обставин касаційна скарга ТОВ "Трійка Капітал" підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

98. Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

99. Згідно з ч. 6 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

100. Враховуючи неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду на підставі ч. 6 ст. 310 ГПК України дійшов висновку про необхідність скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 та направлення справи до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Судові витрати

101. У зв`язку з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги ТОВ "Трійка Капітал", питання щодо розподілу витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України не здійснюється.

Висновки щодо застосування норм права

102. Відповідно до ч. 2 ст. 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

103. На підставі викладеного, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду висловлює такий висновок про застосування норм права.

104. Заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника розглядається за правилами ГПК України у межах справи про банкрутство в порядку визначеному ст. 7 КУзПБ і судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір".

105. Під час оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанції судових рішень, які прийняті за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в незалежності від того, яке судове рішення ухвалив суд першої інстанції - ухвалу або рішення.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трійка капітал" задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 у справі №911/3554/17(911/401/21) скасувати.

3. Справу передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді О. Банасько

В. Білоус

О. Васьковський

С. Жуков

К. Огороднік

В. Пєсков

В. Погребняк

Н. Ткаченко