ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/528/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енергопостачальна Компанія "Укренерго"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022

у справі № 911/528/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енергопостачальна Компанія "Укренерго"

до Бориспільської міської ради

про визнання договору оренди укладеним

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енергопостачальна Компанія "Укренерго" (далі - ТОВ «ВЕК «Укренерго», позивач) звернулося до суду з позовом до Бориспільської міської ради (далі - Міськрада, відповідач) про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним в редакції, викладеній в прохальній частині позову.

Позивач посилається на те, що він є переможцем земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:03:016:0003, однак всупереч вимогам закону Міськрада ухиляється від укладення з позивачем договору оренди земельної ділянки за результатами проведених земельних торгів.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.01.2022 (суддя Черногуз А.Ф.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 (колегія суддів: Агрикова О.В. - головуючий, Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.), у позові відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Міськради від 13.08.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, право оренди якої пропонується для продажу на земельних торгах для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, площею 1,0000 га (кадастровий номер 3210500000:03:016:0003) по вул. Завокзальна, 5-в у м. Бориспіль (далі - спірна земельна ділянка); виставлено на земельні торги право оренди спірної земельної ділянки; установлено стартовий розмір річної орендної плати 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до протоколу земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди спірної земельної ділянки №18 від 15.01.2021 переможцем земельних торгів визнано ТОВ "ВЕК "Укренерго" з ціною продажу лоту 420 295, 76 грн, що становить 14,95859% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

08.02.2021 позивач направив відповідачу лист, в якому зазначив про повторне направлення для підписання 2-х примірників договору оренди спірної земельної ділянки, позаяк за результатами земельних торгів між позивачем та відповідачем не було підписано договір оренди спірної земельної ділянки.

Однак рішенням Міськради від 23.02.2021 №283-6-VIII анульовано результати земельних торгів від 15.01.2021 з продажу права оренди спірної земельної ділянки з підстав проведення індексації нормативно-грошової оцінки (некоректність застосування її розміру) і невідповідності проекту землеустрою нормативно-правовим актам та Земельному кодексу України.

Відмовляючи в позові, суди послались на відсутність у матеріалах справи проекту договору оренди земельної ділянки, який мав бути розміщений в оголошенні про проведення земельних торгів, як і доказів надсилання позивачем на адресу відповідача примірника договору оренди у редакції, зазначеній у прохальній частині позову. Відтак відсутні підстави вважати, що сторонами погоджено всі істотні умови договору оренди земельної ділянки та досягнуто згоди на його укладення відповідно до вимог статей 638 640 Цивільного кодексу України, статей 180 181 185 Господарського кодексу України.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків за наслідками оцінки дій відповідача з прийняття рішення від 23.02.2021 №283-6-VIII про анулювання результатів спірних земельних торгів.

Суд першої інстанції зазначив, що зазначені у цьому рішенні відповідача підстави для анулювання земельних торгів не передбачені чинним законодавством, а саме рішення прийнято з пропуском встановленого законом строку, а тому не може бути підставою для відмови в укладенні договору оренди спірної земельної ділянки.

Натомість суд апеляційної інстанції вказав, що рішення відповідача про анулювання результатів аукціону є чинним, позивачем не оскаржено, а його наявність виключає можливість укладення договору оренди спірної земельної ділянки.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржник посилається на порушення апеляційним судом вимог ст. 269 ГПК України щодо меж перегляду справи та повноважень суду апеляційної інстанції, без урахування правових висновків Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі №916/2368/18. Так, позивач не оскаржував в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в частині, яка стосувалась оцінки рішення Міськради від 23.02.2021 №283-6-VIII про анулювання земельних торгів, а тому, переглянувши судове рішення у цій частині, суд апеляційної інстанції вийшов за межі своїх повноважень.

Також вказує на відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування ч. 4 ст. 136, ч. 1 ст. 137 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). На переконання позивача вказані норми містять чіткий порядок узгодження умов договору оренди у разі продажу права оренди на земельних торгах, а сам проект договору формується власником земельної ділянки ще на стадії підготовки до земельних торгів. Отже, відповідач вже мав примірник договору оренди земельної ділянки, що ним не заперечувалось, а за наслідками проведених торгів сторони погодили лише одну його умову - розмір орендної плати, яка зафіксована у протоколі торгів. Отже, у даному випадку сторони у встановленому законом порядку погодили всі істотні умови договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2022 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та, зокрема надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 14.11.2022.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 26.10.2022 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін як законну та обґрунтовану.

Заслухавши доповідь головуючого судді, переглянувши в касаційному порядку оскаржувану постанову, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Скаржник стверджує про неправильне застосування апеляційним судом ч. 4 ст. 136, ч. 1 ст. 137 ЗК України, вказуючи на те, що відповідач вже мав проект договору оренди, який був розміщений в оголошенні про проведення земельних торгів, а за наслідками проведення торгів сторонами було погоджено тільки ціну договору оренди. Вказаної обставини на переконання скаржника достатньо для визнання судом договору оренди укладеним у редакції, викладеній позивачем у прохальній частині позову.

Верховний Суд відхиляє такі твердження скаржника з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 4. ст. 136 ЗК України проведення земельних торгів щодо земельних ділянок або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначається, зокрема проект договору купівлі-продажу, оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки.

Також за замістом частин 1, 4 ст. 137 ЗК України організатор земельних торгів через особистий кабінет публікує в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів, до якого додаються документи та матеріали на лот (документація), що підтверджують виконання вимог, визначених частиною третьою статті 135 і частиною першою статті 136 цього Кодексу; в оголошенні про проведення земельних торгів щодо кожного лота зазначається, зокрема проект договору, що пропонується укласти на торгах, без визначення ціни та зазначення особи покупця (орендаря, емфітевта, суперфіціарія).

Отже, як правильно зазначає позивач, саме відповідач, як організатор земельних торгів, розміщує в оголошенні проект договору, що пропонується укласти на торгах, тоді як позивач, як учасник аукціону, погоджує умови такого договору за наслідками проведення земельних торгів.

При цьому згідно з ч. 11. ст. 135 ЗК України умови, оголошені перед проведенням земельних торгів, не підлягають зміні під час укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав суперфіцію, емфітевзису, договорів оренди землі, суперфіцію, емфітевзису.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відтак визначальним для встановлення судами факту погодження між сторонами спору саме умов договору оренди, викладених позивачем в прохальній частині позову, є наявність у справі тексту проекту договору оренди, який був погоджений за результатами проведення спірних земельних торгів.

З огляду на положення статей 2 13 ГПК України позивач, посилаючись на те, що договір оренди укладений з відповідачем саме в наведеній в позові редакції, з урахуванням сутності принципу змагальності господарського судочинства, мав довести належними та допустимим доказами тотожність викладеної ним редакції договору з тією, що була погоджена сторонами за результатами земельних торгів. Проте судами встановлено, що така обставина позивачем не доведена з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідного проекту договору оренди.

Верховний Суд наголошує, що необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до власної правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі 915/641/18, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19, від 04.02.2020 у справі № 918/104/18.

За таких обставин наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, знайшла своє часткове підтвердження. Проте оскільки підставою для відмови в позові стало не доведення позивачем тотожності тексту договору з тим, що був погоджений за результатами земельних торгів, підстави для скасування постанови апеляційного суду відсутні.

Разом із тим Верховний Суд констатує помилкове застосування судом до спірних правовідносин положень Господарського кодексу України. У силу абз. 2 ч. 1 ст. 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря.

Отже правовідносини, що виникли між сторонами даного спору щодо укладення договору оренди землі, не регулюються положеннями Господарського кодексу України.

Однак таке неправильне застосування судом норм матеріального права у даному випадку не призвело до прийняття незаконного судового рішення та не стало наслідком неправильного вирішення спору, що виключає можливість скасування оскаржуваної постанови з цієї підстави.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

У цій частині касаційної скарги позивач посилається на порушення апеляційним судом приписів ч. 1 ст. 269 ГПК України, всупереч правовим висновкам Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі №916/2368/18, яке полягало у надані судом власної оцінки рішенню Міськради від 23.02.2021 №283-6-VIII за відсутності відповідних доводів апеляційної скарги.

Так, у справі №916/2368/18 Верховний Суд зазначив, що переглядаючи рішення суду першої інстанції в неоскарженій частині щодо вимог позивача про стягнення з відповідача сум пені та штрафу, суд апеляційної інстанції безпідставно вийшов за межі обсягу апеляційного оскарження, чим порушив норму частини 1 статті 269 ГПК України. Отже, у вказаній справі порушення меж апеляційного оскарження мало місце у зв`язку з переглядом апеляційним судом не оскарженої частини рішення суду першої інстанції, яка безпосередньо стосувалась предмета заявлених позовних вимог (стягнення сум основного боргу за договором підряду, пені та штрафу).

Натомість у справі, що переглядається, предметом спору була виключно вимога про визнання договору оренди укладеним і саме цієї вимоги стосувались висновки місцевого суду по суті спору, з якими не погодився заявник апеляційної скарги. Натомість рішення Міськради від 23.02.2021 №283-6-VIII позивачем у даному спорі не оскаржувалось, як не було і підставою для відмови в задоволенні позову.

За таких обставин висновки апеляційного суду у цій частині не суперечать правовим висновкам Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі №916/2368/18, а тому підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, також не знайшла свого підтвердження.

Відповідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки в ході касаційного розгляду не було виявлено неправильного застосування судом норм матеріального права, які призвели до прийняття незаконного рішення, чи порушень судом норм процесуального права, то і підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови у касаційному провадженні, яке відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, також не має.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енергопостачальна Компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 у справі № 911/528/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.