№ 911/698/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/698/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників

кредитора ТОВ "Будівельно-монтажне управління-6": ОСОБА_1

арбітражний керуючий Бєлова О. А.(особисто)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Династія В.В."

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021

у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. (головуючого), Грека Б. М., Остапенка О. М.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-6"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Династія В.В."

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Вступ

1. Ухвалу господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства за заявою іншого товариства оскаржено фізичною особою, яка вважає себе учасником боржника.

2. Суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство виснував, що фізична особа має право на апеляційне оскарження позаяк є особою щодо прав та обов`язків якої існує спір, оскільки вона вважає себе учасником товариства, що є боржником, а з приводу її права на частку в статутному капіталіи цього товариства наявний корпоративний спір.

3. Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу, має з`ясувати чи має право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство особа відносно права на частку якої в статутному капіталі товариства, що є боржником існує невирішений корпоративний спір.

Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог

4. 09.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-6" (далі - ТзОВ "БМУ-6") звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Династія В.В." (далі - ТзОВ "Династія В.В.", боржник, скаржник).

5. Зазначена заява обґрунтована наявністю заборгованості в розмірі 201 480,77 грн за договором підряду укладеним між сторонами 01.02.2017 за яким ТзОВ "БМУ-6" протягом лютого-березня 2017 року було виконано роботи за замовленням ТзОВ "Династія В.В." загальною вартістю 3 120 128,77 грн, які боржником було оплачено 30.12.2020 та 04.01.2021 частково в сумі 2 918 648,00 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про залучення учасником справи

6. 30.03.2021 Господарський суд Київської області відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , апелянт) про залучення в якості учасника у справі про банкрутство позаяк участь у справі про банкрутство учасника боржника, навіть за відсутності корпоративного спору щодо його прав та обов`язків, передбачена шляхом процедури уповноваження певної особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника, у той час як згідно офіційних відомостей учасниками ТзОВ " Династія В.В. " на момент розгляду клопотання є ТзОВ "Агропродінвест-2006", ТзОВ "Супрунівське", ПП "Корпорація Максимум".

7. Судом першої інстанції також вказано, що Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) не передбачено відповідного випадку для визнання іншим учасником справи про банкрутство щодо прав або обов`язків яких існує спір про який зазначив ОСОБА_1 - наявність корпоративного спору.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство

8. 30.03.2021 Господарський суд Київської області за результатами підготовчого засідання та аналізу наданої боржником інформації постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 911/698/21 за заявою ТзОВ "БМУ-6" про банкрутство ТзОВ "Династія В.В." з огляду на доведеність обставин щодо неспроможності боржника виконати свої кредиторські зобов`язання.

9. В основу такого висновку суд першої інстанції поклав обставини наявності заборгованості перед кредиторами, яка визнається боржником та підтверджена судовим рішенням (визнана боржником та підтверджена судовим рішенням у справі № 127/22183/20 заборгованість перед кредиторами становить загальний розмір 22 515 490,00 грн), здійснення щодо одного із об`єктів нерухомого майна належного боржнику процедури реалізації в рамках примусового виконання судового рішення, а також фактичне визнання боржником заявлених вимог чим підтверджується відсутність спору про право.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10. 23.06.2021 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2021 у справі № 911/698/21 скасував і прийняв нове судове рішення, яким у відкритті провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Династія В.В." відмовив.

11. Північний апеляційний господарський суд зазначив про те, що ОСОБА_1 надано суду докази наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Династія В.В." у відповідності до частини шостої статті 39 КУзПБ з огляду на те, що грошові вимоги ініціюючого кредитора носять спірний характер, оскільки судове рішення про стягнення з боржника відповідної заборгованості відсутнє, а проти заявленого розміру боргу є заперечення апелянта, відтак наявний спір про право.

12. Колегія суддів апеляційного господарського суду обґрунтовуючи наявність права у ОСОБА_1 на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду дійшла висновку, що апелянт є особою щодо прав та обов`язків якого існує спір.

13. Суд апеляційної інстанції вказав, що прийняте судом рішення в рамках справи про банкрутство має безпосередній вплив на права та інтереси ОСОБА_1 , а відтак він має право на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 30.03.2021, оскільки апелянт вважає себе учасником ТзОВ "Династія В.В.", а щодо його права на частку в статутному капіталі боржника наявний корпоративний спір.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

14. 30.06.2021 ТзОВ "Династія В.В." звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі № 911/698/21 в якій просить її скасувати.

Рух касаційної скарги та розгляд клопотань

15. 09.07.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 911/698/21 за касаційною скаргою ТзОВ "Династія В.В." на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021, призначив розгляд скарги у відкритому судовому засіданні на 22.07.2021.

16. 22.07.2021 до Верховного Суду надійшло клопотання ТзОВ "Династія В.В." про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

17. 22.07.2021 ухвалою Верховного Суду клопотання ОСОБА_1 , яке надійшло на електронну адресу без кваліфікованого електронного підпису про відкладення розгляду справи № 911/698/21 повернуто заявнику без розгляду.

18. За результатами судового засідання 22.07.2021 в якому брали участь представники ОСОБА_1 , ТзОВ "БМУ-6" та арбітражний керуючий Бєлова О. А., розгляд справи відкладено до 29.07.2021.

19. 29.07.2021 ухвалою Верховного Суду клопотання ОСОБА_1 , яке надійшло на електронну адресу без кваліфікованого електронного підпису про відкладення розгляду справи № 911/698/21 повернуто заявнику без розгляду.

20. У судове засідання 29.07.2021 з`явилися представник ТзОВ "БМУ-6" та арбітражний керуючий Бєлова О. А. Інші учасники справи своєї участі в судовому засіданні не забезпечили.

21. Будь-яких заяв, клопотань від інших учасників цієї справи щодо неможливості ним забезпечити участь в судовому засіданні та реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надходило.

22. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

23. Участь представників учасників справи в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 22.07.2021 на 29.07.2021, обов`язковою не визнавалася.

24. З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності решти учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

ТзОВ "Династія В.В."

25. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (статті 254 Господарського процесуального кодексу України - далі ГПК України) та неврахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) зазначаючи в контексті підстави оскарження таке:

- апеляційну скаргу було подано особою, яка не є учасником справи про банкрутство;

- ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2021, яка набрала законної сили та не була оскаржена відмовлено в клопотанні ОСОБА_1 про залучення учасником справи про банкрутство;

- коло осіб, які можуть оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство звужено до учасників цієї справи;

- ОСОБА_1 як на дату відкриття провадження у справі про банкрутство, так і на дату прийняття оскаржуваної постанови не є ні учасником ТзОВ "Династія В.В.", ні учасником справи про банкрутство.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи ОСОБА_1 .

26. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу ТзОВ "Династія В.В." без задоволення зазначаючи, зокрема таке:

- перелік учасників у справі про банкрутство не є вичерпним і до них віднесено учасників щодо прав і обов`язків яких існує спір;

- ОСОБА_1 був учасником ТзОВ " Династія В.В. " з часткою в статутному капіталі 20 %, однак на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 23.06.2020 у справі № 902/66/20 (скасоване постановою Верховного Суду від 12.11.2020) було скасовано записи в реєстрі щодо його корпоративних прав;

- прийняття господарським судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство могло призвести до порушення корпоративних прав ОСОБА_1 на відновлення його права, як учасника товариства на управління товариством, зокрема в частині прийняття рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчуження основних засобів;

- вимоги ініціюючого кредитора свідчать про наявність спору про право, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство відповідно до частини шостої статті 39 КУзПБ тощо.

Доводи ТзОВ "БМУ-6"

27. У відзиві на касаційну скаргу та додатковому поясненні ТзОВ "БМУ-6" просить задовольнити касаційну скаргу з таких підстав:

- судом апеляційної інстанції порушено статті 17 254 255 ГПК України, абзац двадцять четвертий частини першої статті 1 КУзПБ;

- учасником справи про банкрутство є не учасник справи боржника, а уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника саме з рішенням його вищого органу управління, що має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття;

- на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі ОСОБА_1 не був учасником ТзОВ "Династія В.В.", а до підготовчого засідання місцевому господарському суду не було надано рішення вищого органу управління боржника щодо уповноваження апелянта чи будь-якої іншої особи на участь у справі про банкрутство;

- за висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 903/1336/19 моментом переходу корпоративних прав з частки у статутному капіталі, яка була передана іншій особі, є юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників за актом приймання-передачі, наданим однією із сторін.

Доводи арбітражного керуючого Бєлової Олени Анатоліївни

28. У відзиві на касаційну скаргу арбітражний керуючий Бєлова Олена Анатоліївна просить задовольнити касаційну скаргу, а оскаржувану постанову скасувати виходячи з такого:

- апеляційну скаргу подано особою, яка не є учасником справи про банкрутство;

- права засновників боржника на оскарження судових рішень у справі про банкрутство реалізується шляхом уповноваження відповідної особи на представництво інтересів учасників рішенням вищого органу управління боржника (рішенням загальних зборів), яке є єдиним належним та допустимим доказом наявності права особи на представництво учасників боржника в справі про банкрутство.

29. Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Предмет судового розгляду та об`єкт касаційного перегляду

30. Предметом судового розгляду в цій справі є заява ТзОВ "БМУ-6" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Династія В.В." обґрунтована наявністю заборгованості за договором підряду від 01.02.2017 в розмірі 201 480,77 грн.

31. Об`єктом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство з прийняттям нового рішення про відмову у відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який вважає себе учасником боржника.

32. Аналіз змісту судових рішень та доводів касаційної скарги ТзОВ "Династія В.В." свідчить, що Верховному Суду у цій справі необхідно вирішити питання про те чи відноситься особа, яка вважає себе учасником боржника та відносно частки якої в корпоративних правах боржника наявний корпоративний спір до інших учасників у справі про банкрутство щодо прав або обов`язків яких існує спір та чи вправі така особа подавати апеляційну скаргу у справі про банкрутство.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції

Щодо кола осіб, які є учасниками справи про банкрутство

33. Статтею 3 ГПК України визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

34. Судом враховується, що з 21.10.2019 введено в дію КУзПБ від 18.10.2018 № 2597-VIII, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

35. Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.

36. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

37. Законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

38. Проте із втратою чинності Закону про банкрутство відповідні зміни до ГПК України стосовно спеціального законодавчого акту з питань банкрутства внесені не були.

39. Відтак, як вже зазначав Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, зокрема у постанові від 16.07.2020 № 910/4475/19, при застосуванні судом норм ГПК України, які містять посилання на Закон про банкрутство, що втратив чинність, з урахуванням частини третьої статті 3 ГПК України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп, за відповідним посиланням з 21.10.2019 застосовуються саме норми КУзПБ, що є спеціальним законом у відповідних правовідносинах.

40. Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

41. Частиною шостою статті 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

42. За приписами статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду учасниками справи є учасники третейського розгляду, а також особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки.

43. У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство (частина п`ята статті 41 ГПК України).

44. Відповідно до статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

45. Тлумачення цієї норми дозволяє дійти висновку про умовний розподіл учасників у справі про банкрутство на 3 групи, а саме:

І група - сторони справи - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);

ІІ група - учасники справи - арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;

ІІІ група - інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

46. Отже, суб`єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

47. За змістом ухвали Господарського суду Київської області від 30.03.2021 (про відмову в задоволенні клопотання про залучення учасником справи) убачається, що ОСОБА_1 обґрунтовуючи необхідність залучення його до участі в справі вказував на те, що він є учасником справи щодо прав або обов`язків якого існує спір і саме з таких мотивів виходив Північний апеляційний господарський суд приймаючи постанову від 23.06.2021 за апеляційною скаргою останнього.

Щодо набуття статусу учасника у справі про банкрутство

48. У світлі наведеного питання відносно сторін у справі про банкрутство суд зауважує, що порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство з 21.10.2019 визначається статтею 45 КУзПБ.

49. Приписами статті 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (пункт 56.8 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).

50. Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).

51. За висновком Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладеного у пункті 56.16 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України).

52. Тобто, лише за сукупністю, встановлених Законом про банкрутство КУзПБ дій (пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв`язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.

53. Кредитори (в розумінні абзацу десятого частини першої статті 1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство), з моменту подання заяви, передбаченої абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ, можуть скористатися правами, передбаченими абзацом першим частини шостої названої статті, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 56.20 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).

54. Хоча КУзПБ, не регламентує особливостей вступу інших учасників у справу, в частині першій статті 47 КУзПБ законодавець зазначає про визнання їх такими відповідно до цього Кодексу, отже, передбачає певну процесуальну фіксацію статусу учасника справи про банкрутство та моменту його набуття.

55. Зі змісту господарських процесуальних правовідносин в цілому і у справах про банкрутство зокрема видається правильним, що за загальним правилом набуття процесуального статусу заінтересованими суб`єктами схвалюється судом за наслідками перевірки підстав його набуття.

56. Такий підхід викладено в постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19 в якій Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство наголосив, що було б доцільно формалізувати статус наведених учасників у справі про банкрутство шляхом прийняття господарським судом відповідного судового рішення (ухвали) задля впорядкування процесу здійснення провадження у справі.

57. У розвиток цієї позиції Верховний Суд акцентує, що вступ у справу про банкрутство інших учасників має відбуватися шляхом подання ними заяв із процесуальних питань відповідно до статей 169 170 ГПК України, яка підлягає розгляду судом.

58. Таким чином, набуття статусу учасника справи про банкрутство та можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України.

59. Саме з набранням законної сили такою ухвалою така особа, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України.

60. Як виняток, інша особа може набути статусу учасника справи про банкрутство після прийняття оскаржуваних судових рішень шляхом його схвалення (легітимізації) за наслідком участі цієї особи в судовому засіданні в суді відповідної інстанції (близький за змістом висновок щодо застосування норм права викладено в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14).

61. Як встановлено судами попередніх інстанцій ОСОБА_1 не визнавався кредитором боржника, а в задоволенні його клопотання про залучення учасником справи було відмовлено ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2021.

Щодо суб`єктів права на апеляційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство

62. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

63. Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

64. Пунктом 9 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

65. Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

66. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

67. Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

68. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

69. Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254 255 ГПК України.

70. Згідно з частиною першою статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

71. Відповідно до частини другої статті 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону про банкрутство.

72. Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи:

І група - учасники справи;

ІІ група - особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

73. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

74. Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство (до 21.10.2019) КУзПБ (з 21.10.2019), однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.

75. Така позиція згодом підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.

76. Особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на такі судові рішення, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. Однак на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

77. Отже при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статті 258 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 908/1083/19, від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).

78. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України (правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 62/112).

79. ОСОБА_1 звертаючись до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство, як вже вказувалось вище зазначив, що він є учасником справи щодо прав або обов`язків якого існує спір вважаючи себе учасником ТзОВ "Династія В.В." щодо частки якого у корпоративних правах боржника існує невирішений корпоративний спір.

Щодо суті касаційної скарги

80. Апеляційний господарський суд за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство скасував її постановивши нове рішення про відмову у відкритті провадження у справі визнавши наявність у апелянта права на оскарження судового рішення у справі про банкрутство з огляду на те, що він є учасником справи щодо прав або обов`язків якого існує спір .

81. Утім висновок суду апеляційної інстанції щодо апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 є передчасним та зробленим без належної оцінки та з`ясування наявності у скаржника права на апеляційне оскарження ухвали суду місцевого господарського суду та без урахування норм законодавства, якими урегульовано порядок та право оскарження судових рішень.

82. Частинами першою-третьою статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

83. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

84. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

85. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

86. Знову ж таки, як вже зазначалось вище ОСОБА_1 подаючи клопотання до суду першої інстанції про залучення його учасником справи про банкрутство, а також апеляційну скаргу в обґрунтування наявності правового зв`язку із справою про банкрутство посилався на те, що він вважає себе учасником ТзОВ " Династія В.В. " щодо права якого на частку в статутному капіталі боржника наявні корпоративні спори.

87. З цього приводу слід взяти до уваги те, що засновники (учасники, акціонери) боржника як власники корпоративних прав (частки у статутному капіталі (майні), акцій, права на вклад до статутного капіталу) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство за загальним правилом не беруть у ній безпосередньої участі, проте не втрачають корпоративних прав та інтересів у цій справі, в тому рахунку через субсидіарну відповідальність, а також, зокрема стосовно відновлення платоспроможності боржника або отримання майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів та ліквідації банкрута.

88. Водночас, оцінюючи обрані засновниками (учасниками, акціонерами) боржника форми та способи захисту їх інтересів у справі про банкрутство судам слід виходити як зі змісту спеціальних норм КУзПБ, так і принципу "неможливості ототожнення юридичної особи та її членів" та враховувати актуальні правові висновки щодо реалізації цієї домінанти, викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 910/13643/19.

89. Таким чином, корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника внаслідок відкриття провадження у справі про банкрутство не припиняються, а лише набувають окремих обмежень у реалізації, а їх інтереси у такій справі в силу приписів КУзПБ представляє спеціальний суб`єкт - уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

90. Уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника стаття 1 КУзПБ пов`язує з рішенням його вищого органу управління, що має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття. Таке рішення, прийняте в регламентованому законом та статутом порядку і оформлене протоколом, є доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство.

91. За наявності у боржника одного учасника (акціонера) він може самостійно здійснювати представництво своїх інтересів у справі про банкрутство або відповідно до приписів статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 49 Закону України "Про акціонерні товариства" своїм письмовим рішенням уповноважити іншу особу представляти його інтереси в розумінні абзацу двадцять третього статті 1 КУзПБ.

92. Набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України з набранням законної сили якою уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав - брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України.

93. Викладена в пунктах 87-92 цієї постанови правова позиція аналогічна тій, що відображена в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14.

94. Однак наведеного вище апеляційний господарський суд не врахував та переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції від 30.03.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство не надав належну юридичну оцінку правовому статусу ОСОБА_1 у справі з огляду на здійснене ним обґрунтування правового зв`язку із справою про банкрутство, яке полягало у посиланні на порушення його корпоративних прав (не з`ясував чи набув він статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника), а відтак наявності у нього права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції в контексті впливу цього судового рішення на права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

95. Крім того апеляційний господарський суд дійшовши висновку про наявність у ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження залишив поза увагою ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2021, якою апелянту за подібного обґрунтування його порушених прав було відмовлено у задоволенні клопотання про залучення учасником справи про банкрутство.

96. Частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

97. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

98. Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалене у справі судове рішення апеляційного господарського суду не можна вважати правомірними та обґрунтованим.

99. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

100. Не з`ясувавши відповідних обставин, не дослідивши пов`язані з ними докази, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме статей 13 86 236 269 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для вирішення питання наявності/відсутності у ОСОБА_1 статусу учасника у справі про банкрутство і як наслідок права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство.

101. Ураховуючи наведене вище суд касаційної інстанцій дійшов висновку про задоволення касаційної скарги ТзОВ "Династія В.В.".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

102. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

103. Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

104. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

105. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, а тому враховуючи допущені порушення норм процесуального права, з урахуванням повноважень апеляційного суду, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

106. Під час нового розгляду справи, суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, надати оцінку наведеним вище обставинам та з`ясувати правовий статус ОСОБА_1 у справі про банкрутство, наявності у нього права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції в контексті впливу цього судового рішення на права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Щодо судових витрат

107. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

108. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до апеляційного господарського суду, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Висновки щодо застосування норм права

109. Корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника внаслідок відкриття провадження у справі про банкрутство не припиняються, а лише набувають окремих обмежень у реалізації, а їх інтереси у такій справі в силу приписів КУзПБ представляє спеціальний суб`єкт - уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

110. Особа, яка обґрунтовує свою участь у справі про банкрутство наявністю корпоративного зв`язку із боржником набуває статусу учасника справи на підставі ухвали суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України за наявності рішення вищого органу управління оформленого протоколом, що має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття.

111. За наявності у боржника одного учасника (акціонера) він може самостійно здійснювати представництво своїх інтересів у справі про банкрутство або відповідно до приписів статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 49 Закону України "Про акціонерні товариства" своїм письмовим рішенням уповноважити іншу особу представляти його інтереси в розумінні абзацу двадцять третього статті 1 КУзПБ.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286 300 301 308 310 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Династія В.В." задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі № 911/698/21 скасувати.

3. Справу № 911/698/21 направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков