№ 911/782/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/782/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача - приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Укренерго" - Щербини В.М.,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" - Гончара М.С.,

розглянув касаційні скарги приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Укренерго" (далі - ПАТ "НАК "Укренерго") та товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Київська обласна ЕК")

на рішення господарського суду Київської області від 06.08.2021 (суддя Мальована Л.Я.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 (головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді Руденко М.А. і Кропивна Л.В.)

зі справи № 911/782/21

за позовом ПАТ "НАК "Укренерго"

до ТОВ "Київська обласна ЕК"

про стягнення 2 400 686,79 грн.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про стягнення заборгованості у сумі 2 400 686, 79 грн., з яких: 1 998 440 грн. пені і 402 246, 79 грн. - 3% річних.

2. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем строку виконання грошового зобов`язання з оплати послуг за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0204-02024 (далі - Договір), за період липень 2019 року - грудень 2020 року.

Короткий зміст рішень судових інстанцій

3. Рішенням господарського суду Київської області від 06.08.2021 у позові відмовлено.

4. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що: позивачем не надано належних, допустимих та вірогідних доказів, які підтверджують погодження планових обсягів передачі, доказів надання відповідачу окремого рахунка на суму пені та/або штрафу, доказів направлення відповідачу письмових повідомлень із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати, рекомендованих листів на підтвердження рахунків, актів приймання-передачі, актів звірки розрахунків; позивач передчасно звернувся до суду з даним позовом, не намагаючись вирішити розбіжності шляхом переговорів, адже вжиття досудового врегулювання спору передбачено нормами та положеннями спеціального законодавства.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 у справі №911/782/21: скасовано рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 449 127, 42 грн. та 3% в сумі 402 246, 79 грн.; прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог у цій частині; в решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін; викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: "1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (Україна, 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 8 В, код 42094646) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Україна, 01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25, код 00100227) пеню в сумі 449 127 грн. 42 коп., 3% в сумі 402 246 грн. 79 коп. та 12 769 грн. 25 коп. судового збору. 3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити."

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наявністю підстав для часткового задоволення позовних вимог. Позовні вимоги про стягнення 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи допущене відповідачем прострочення оплати послуг за Договором. Позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, оскільки у період з 08.04.2020 по 27.01.2021 діяли обмеження, передбачені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 08.04.2020 №766 «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо застосування Оператором системи передачі, яким є позивач, до електропостачальника (відповідача у справі) заходів щодо нарахування пені та які не були враховані позивачем в його розрахунку.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційних скарг

Вимоги та доводи касаційної скарги ТОВ "Київська обласна ЕК"

7. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "Київська обласна ЕК" не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття в цій частині нового рішення про стягнення пені в сумі 449 127, 42 грн. та 3% річних у сумі 402 246, 79 грн., вказує, що в зазначеній частині оскаржувана постанова є незаконною, ухваленою з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та просить: скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 у частині скасування рішення господарського суду Київської області від 06.08.2021 у справі №911/782/21, прийняття в цій частині нового рішення про стягнення пені в сумі 449 127,42 грн., 3% річних у сумі 402 246,79 грн. та судових витрат; у зазначеній частині залишити в силі рішення місцевого господарського суду; судові витрати покласти на позивача.

8. Суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, від 14.03.2018 у справі №903/333/17, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19.

9. Суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваного судового рішення не дослідив усіх зібраних у справі доказів - рахунків-фактур від 10.07.2019, 15.07.2019, 19.07.2019.

Вимоги та доводи касаційної скарги ПАТ "НАК "Укренерго"

10. У касаційній скарзі до Верховного Суду ПАТ "НАК "Укренерго" не погоджується з рішенням місцевого господарського суду та частково - з постановою суду апеляційної інстанції, вважає їх такими, що винесені з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду, при ненаданні належної правової оцінки всім доводам та обставинам, на які посилався позивач, та просить: скасувати рішення господарського суду Київської області від 06.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 у частині залишення без задоволення позовних вимог по стягненню пені та 3% річних на загальну суму 1 549 312,58 грн.; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; судові витрати покласти на відповідача.

11. На даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування в сукупності положень: статей 3, 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.04.2020 №766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) у взаємодії з: пунктом 2 частини третьої статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії", статтями 193 173 174 175 216 217 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 5 6 509 524 526 530 599 610 611 626 627 628 269 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

12. Оскільки ГК України та ЦК України мають вищу юридичну силу, ніж постанова НКРЕКП від 08.04.2020 №766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", то у вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не мали права застосовувати заборони названої постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766 з урахуванням того, що на момент подання позовної заяви заборонні заходи, встановлені згаданою постановою, вже були скасовані.

Інші доводи учасників справи

13. ПАТ "НАК "Укренерго" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Київська обласна ЕК" зазначає, що вона є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки: в ній не зазначені та не викладені передбачені статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку; касаційна скарга містить лише посилання на фактичні обставини справи та підстави непогодження з рішенням суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів, - та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Київська обласна ЕК" в повному обсязі.

14. ТОВ "Київська обласна ЕК" подано відповідь на відзив ПАТ "НАК "Укренерго", в якій відповідач зазначає, що повністю не погоджується з наведеними позивачем запереченнями та доводами, викладеними у відзиві на касаційну скаргу.

15. ТОВ "Київська обласна ЕК" у відзиві на касаційну скаргу ПАТ "НАК "Укренерго" зазначає про незгоду з відповідною касаційною скаргою, вказує, що: скаржником чітко не зазначено норми права, щодо якої відсутній висновок (який саме) її застосування із конкретизацією правовідносин, у яких цей висновок відсутній, тобто скаржник не обґрунтував належним чином підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України; судами попередніх інстанцій правомірно застосовані норми спеціального закону, яким є постанова НКРЕКП від 08.04.2020 № 766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", та просить: касаційну скаргу ПАТ "НАК "Укренерго" залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 06.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 в оскаржуваній частині - без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго"(яке перейменоване на ПАТ "НАК "Укренерго", Оператор системи передачі; ОСП) та ТОВ "Київська обласна ЕК" (користувач), укладено Договір, відповідно до умов якого ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (послуга) відповідно до умов цього договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Сторонами було прийнято нову редакцію Договору додатковими угодами від 01.01.2019, від 14.08.2019, від 01.11.2020.

17. Згідно з умовами Договору:

- ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим регулятором та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет (пункт 3.1);

- для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем (додаток № 2). З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку ЕІС користувача (пункт 4.1);

- планова та фактична вартість послуги (грн.) за цим Договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт-год) за розрахунковий період на тариф на послугу, затверджений Регулятором (грн./МВт-год; пункт 5.1);

- розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) за цим договором є 1 календарний місяць (пункт 6.1);

- користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з пунктом 4 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості, яка визначена згідно з пунктом 4, у кожен з наступних періодів: 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового періоду; 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового періоду; 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця. При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості Послуг, яка визначена згідно з пунктом 4, на 5 днів наперед (пункт 6.2);

- користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуг здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - Сервіс) з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством (пункт 6.5);

- у разі виникнення розбіжностей за отримання від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей (пункт 6.6);

- у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу (пункт 6.7).

18. За період з липня 2019 року по грудень 2020 року позивачем надано відповідачу послуги з передачі електричної енергії на відповідну суму, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі послуг та актами коригування до них, які підписані сторонами без будь - яких зауважень.

19. Тарифи на послуги з передачі електричної енергії у період липень 2019 року - грудень 2020 року були встановлені відповідними постановами НКРЕКП.

20. Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач починаючи з липня 2019 року по грудень 2020 року систематично порушував умови Договору щодо строків оплати, наданих послуг, у зв`язку з чим йому було нараховано пеню в сумі 1 998 440 грн. та 3% річних в сумі - 402 246,79 грн.

21. Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає про те, що ним було здійснено оплату поставленої електричної енергію вчасно та в повному обсязі, оскільки постанова НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року", якою встановлювався тариф на послуги з передачі електричної енергії, не діяла в липні 2019 року, тариф на послуги з передачі електричної енергії не був встановлений, а тому були відсутні підстави для оплати послуг з передачі електричної енергії.

В обґрунтування вказаної позиції відповідач посилається на те, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі №640/11330/19 за адміністративним позовом акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про визнання протиправними та скасування постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 954 та № 955 задоволено заяву AT "Нікопольський завод феросплавів" про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" та № 955 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 640/12695/19: замінено захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі №640/11330/19, а саме: зупинено дію постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" щодо AT "Нікопольський завод феросплавів", AT "Запорізький завод феросплавів", AT "Покровський гірничо- збагачувальний комбінат", AT "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" та AT "Дніпроазот"; зупинено дію постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 955 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "Укренерго" щодо AT "Нікопольський завод феросплавів", AT "Запорізький завод феросплавів", AT "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", AT "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", AT "Дніпроазот".

22. Місцевий господарський суд, навівши в оскаржуваному рішенні позиції кожної із сторін та не надавши їм при цьому жодної оцінки, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з підстав того, що позивачем не надано належних, допустимих та вірогідних доказів, які б підтверджували погодження планових обсягів передачі, доказів надання відповідачу окремого рахунку на суму пені та/або штрафу, доказів направлення відповідачу письмових повідомлень із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати, рекомендованих листів на підтвердження рахунків, актів приймання-передачі, актів звірки розрахунків.

23. Частково скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив з такого.

23.1. Підпунктом 1 пункту 7.1, підпунктом 3 пункту 9.3 Договору встановлено, що ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу; користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором. Відповідно до пункту 6.2 Договору користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП. Крім того, згідно з пунктом 6.5 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим.

Сторонами були підписані акти приймання - передачі послуг та акти коригування до них за період з липня 2019 року по грудень 2020 року.

У матеріалах справи наявні повідомлення відповідача позивачу про планові обсяги послуг та, в свою чергу, в актах приймання - передачі послуг, з урахуванням актів коригування до них, сторони погодили фактичний обсяг спожитих послуг.

23.2. Розрахунком позивача, не спростованим відповідачем, підтверджуються обставини несвоєчасного виконання останнім своїх грошових зобов`язань з оплати отриманих послуг у вказаний період.

23.3. Стосовно тверджень відповідача про неправомірність розрахунку вартості послуги за липень 2019 року з посиланням на те, що в момент надання послуги з передачі електричної енергії (з 01.07.2019 по 01.08.2019) постанова НКРЕКП від 07.06.2019 №954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року" не діяла в силу судової заборони, судом апеляційної інстанції зазначено таке.

Постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року", яка набрала чинності з 01.07.2019, затверджено тариф на послуги з передачі електричної енергії на II півріччя 2019 року на рівні 347,43 грн./МВт.год. (без урахування ПДВ). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 12.12.2018 №1905 "Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на 2019 рік".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі №640/11330/19 за адміністративним позовом АТ "Нікопольський завод феросплавів" про визнання протиправними та скасування постанов НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 та № 955 задоволено заяву АТ "Нікопольський завод феросплавів" про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" та № 955 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019 у справі №640/12695/19 змінено захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі №640/11330/19, а саме: зупинено дію постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" щодо АТ "Нікопольський завод феросплавів", АТ "Запорізький завод феросплавів", АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" та АТ "Дніпроазот"; зупинено дію постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 955 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НАК "Укренерго" щодо АТ "Нікопольський завод феросплавів", АТ "Запорізький завод феросплавів", АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", АТ "Дніпроазот".

У відповідності до статей 150 151 Кодексу адміністративного судочинства України вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якою зупинено дію нормативно-правового акта, не скасовує його чинність, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті. А якщо суд за наслідками розгляду справи визнав нормативно-правовий акт незаконним і це судове рішення набрало законної сили, положення зазначеного нормативно-правового акта не підлягають застосуванню.

Встановлення незаконності постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954 у судовому порядку на момент розгляду цієї справи не відбулося, наразі вирішення спору ще триває, а дію вказаної постанови з 01.08.2019 зупинено лише щодо визначеного кола суб`єктів, до яких відповідача не включено.

Таким чином, положення постанови НКРЕКП №954 з відповідним тарифом за липень 2019 року були для відповідача чинними, а тому розрахунок вартості послуги за липень 2019 року правомірно здійснений позивачем виходячи з тарифу 347,43 грн/МВт*год.

23.4. Відповідно до пункту 6.7 Договору у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

23.5. Стосовно нарахування позивачем пені у період з 08.04.2020 по 27.01.2021 судом апеляційної інстанції зазначено таке.

Постановою НКРЕКП від 08.04.2020 № 766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни (далі - період дії карантину) надано настанови, зокрема, Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників заходи, передбачені підпунктами 1-6 пункту 1.7.2 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, та заходи, передбачені пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №309. Електропостачальники не набувають статусу "Дефолтний".

Постановою НКРЕКП від 27.01.2021 № 93 внесено зміни до згаданої постанови №766 та виключено, зокрема, положення про незастосування до електропостачальників заходів, передбачених пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

Отже, у період з 08.04.2020 по 27.01.2021 діяли обмеження щодо застосування Оператором системи передачі, яким є позивач, до електропостачальника (відповідача у справі) заходів щодо нарахування пені, які не були враховані позивачем у своєму розрахунку, відтак позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

23.6. За перерахунком апеляційного господарського суду, обґрунтований розмір пені, що підлягає стягненню, становить 449 127 грн. 42 коп.; у решті вимог про її стягнення слід відмовити.

23.7. Що ж до нарахування 3% річних в сумі 402 246, 79 грн., то наведена вимога визнається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, враховуючи допущене відповідачем прострочення оплати послуг за договором.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2021 відкрито касаційне провадження у справі №911/782/21 за касаційною скаргою ПАТ "НАК "Укренерго" на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, а за касаційною скаргою ТОВ "Київська обласна ЕК" - на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

25. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

26. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, ТОВ "Київська обласна ЕК" вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, від 14.03.2018 у справі №903/333/17, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19. Суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваного судового рішення не дослідив усіх зібраних у справі доказів - рахунків-фактур від 10.07.2019, 15.07.2019, 19.07.2019.

27. Для цілей застосування норм процесуального права, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", таку подібність слід оцінювати за певними критеріями, а саме: змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями, з яких змістовий є основним, а два інші (суб`єктний та об`єктний) - додатковими.

Подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність.

Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10. 2021 у справі № 233/2021/19.

Отже, при дослідженні правовідносин на предмет їх подібності необхідно керуватися зазначеними критеріями: змістовим, суб`єктним та об`єктним. У застосуванні цих критеріїв слід виходити з такого.

Основний - змістовний критерій полягає у тому, що оцінювання спірних правовідносин здійснюється за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників.

Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт.

Якщо норма права не передбачає, що її дія поширюється лише на обмежене коло осіб (наприклад, лише на фізичних або на юридичних осіб чи на конкретну групу тих або інших), немає сенсу застосовувати суб`єктний критерій для встановлення подібності правовідносин у різних справах. Так само не завжди для встановлення подібності правовідносин має значення і об`єктний критерій.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій), і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних положень процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмета позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

28. Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка розглядається. При цьому така подібність оцінюється з урахуванням зазначених вище критеріїв та висновків Верховного Суду щодо застосування таких критеріїв подібності.

Проаналізувавши висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, від 14.03.2018 у справі №903/333/17, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, на які послався відповідач у касаційній скарзі як на висновки Верховного Суду, що не були враховані судами попередніх інстанцій у вирішенні спору у цій справі, суд касаційної інстанції вважає, що правовідносини у зазначених справах не є подібними з правовідносинами, які склалися між сторонами у цій справі № 911/782/21, що розглядається, саме за змістовним критерієм з огляду на таке.

28.1. Як вбачається, предметом позову у цій справі № 911/782/21 є стягнення 3% річних та пені через несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати отриманих за Договором послуг з передачі електричної енергії.

28.2. У справі № 918/631/19 розглядався спір про повернення суми попередньої оплати з нарахованими штрафом, пенею, інфляційними втратами та 3 % річних у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання щодо повернення суми попередньої оплати.

28.3. У справі № 910/12382/17 розглядався спір про стягнення 1 300 000 грн. авансу з урахуванням інфляційних процесів у зв`язку з невиконанням позивачем належним чином своїх зобов`язань за договором від 08.08.1997 № 117539 з виготовлення бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем "Тандем".

28.4. У справі № 903/333/17 розглядався спір про стягнення попередньої оплати, пені, втрат внаслідок інфляції та 3 % річних через невиконання відповідачем свого зобов`язання з поставки товару.

28.5. У справі № 911/3039/19 предметом первісного позову було стягнення заборгованості з оплати за товар, а предметом зустрічного позову - визнання договору недійсним, оскільки такий укладений його генеральним директором без згоди наглядової ради.

28.6. Тобто відсутні підстави вважати, що висновки апеляційного господарського суду в цій справі зроблені без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, від 14.03.2018 у справі №903/333/17, від 09.06.2021 №911/3039/19, оскільки предметом позовів у зазначених справах не була вимога про стягнення 3% річних та пені через несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати отриманих за Договором послуг з передачі електричної енергії, у зазначених справах не вирішувалося питання правомірності застосування тарифу за липень 2019 року встановленого постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року" за передачу електричної енергії та її дію в спірний період чи законності нарахування пені за спірний період з урахуванням постанови НКРЕКП від 08.04.2020 № 766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яка обмежувала ОСП, у період дії карантину, застосовувати до електропостачальників будь-які санкції за порушення термінів розрахунку, тобто правовідносини у даній справі № 911/782/21 та у справах, на які посилається скаржник, відрізняються не лише фактичними обставинами справи, підставами позову, нормативним регулюванням, а й за предметом позовних вимог. Тобто, приймаючи відповідні рішення у зазначених справах, суди дійшли відповідних висновків не у зв`язку з неоднаковим застосуванням норм права, а у зв`язку з наявністю різних обставин у вказаних справах, що формують зміст правовідносин, та їх різної оцінки судами у кожному конкретному випадку.

28.7. Враховуючи те, що наведені відповідачем у касаційній скарзі висновки Верховного Суду є нерелевантними до правовідносин у цій справі та не підлягають застосуванню, висновки суду апеляційної інстанції у цій справі є неспростованими.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції зазначає про те, що наведена ТОВ "Київська обласна ЕК" підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, є необґрунтованою та не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження.

29. ТОВ "Київська обласна ЕК" також зазначає про те, що підставою оскарження постанови суду апеляційної інстанції зі справи є пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та вказує на недослідження судом апеляційної інстанції усіх зібраних у справі доказів, зокрема відповідних рахунків-фактур.

Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, умовою для застосування пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Проте у цій справі заявлені ТОВ "Київська обласна ЕК" підстави для касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України є необґрунтованими.

30. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Київська обласна ЕК" на постанову суду апеляційної інстанції зі справи в частині підстав, передбачених пунктом 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

31. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, ПАТ "НАК "Укренерго" вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування в сукупності положень норм права, наведених у пункті 11 цієї постанови.

При цьому скаржник чітко не зазначає норму права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду щодо її застосування із конкретизацією правовідносин.

З касаційної скарги вбачається, що ПАТ "НАК "Укренерго" не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та вважає, що при вирішенні спірних правовідносин суди попередніх інстанцій не повинні були застосовувати положення постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" оскільки вона не має обов`язкового характеру, а в даному разі мали застосовуватися положення ГК України та ЦК України, оскільки вони мають вищу юридичну силу. Крім того, вказує, що на момент подання позову у цій справі заборонні заходи, встановлені названою постановою, вже були скасовані.

32. Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.04.2020 № 766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни (далі - період дії карантину) надано настанови, зокрема, Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників заходи, передбачені підпунктами 1 - 6 пункту 1.7.2 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, та заходи, передбачені пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309. Електропостачальники не набувають статусу "Дефолтний".

Відповідно до пункту 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі, у випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за цим Договором користувач сплачує ОСП пеню в розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати.

Постановою НКРЕКП від 27.01.2021 № 93 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року N 766" було внесено зміни до вказаної постанови №766 та виключено, зокрема, положення про незастосування до електропостачальників заходів, передбачених пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

33. Відповідно до положень Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»:

- Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг (частина перша статті 1);

- Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом (стаття 3);

- рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг (стаття 14).

34. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики, тому постанови НКРЕКП, зокрема і від 08.04.2020 №766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", є обов`язковими до виконання для позивача.

35. Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Аналогічне тлумачення принципу дії законів та інших нормативно-правових актів у часі міститься у пункті 2 рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)" та у пункті 4 рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2001 від 05.04.2001 "У справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки).

36. Дія постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розпочалася з моменту набрання цим актом чинності і припинилася, відповідно, з втратою ним чинності, а тому Верховний Суд погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції, що подання позовної заяви з вимогами про стягнення пені, нарахованої у спірний період після втрати названою постановою чинності, не може бути підставою для нарахування пені за період, коли вона була чинною.

37. Посилання скаржника на те, що в даному випадку мали застосовуватися норми ЦК України та норми ГК України, оскільки вони мають вищу юридичну силу, ніж постанова НКРЕКП від 08.04.2020 №766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відхиляються Верховним Судом з огляду на те, що положення названої постанова НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин у даній справі.

А за наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (§ 69 рішення у справі «Ніколова проти Болгарії» від 25.03.1999, § 15 рішення у справі «Баранкевич проти Росії» від 26.07.2007 тощо)».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 263/15749/16-а, від 29.01.2019 у справі № 807/257/14, від 03.03.2021 у справі № 522/799/16-ц.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вірно застосував до правовідносин у цій справі норми НКРЕКП від 08.04.2020 №766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені. Тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.

38. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом "res judicata", базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

39. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

40. Аргументи сторін, викладені у відзивах на касаційні скарги, беруться до уваги Касаційним господарським судом в тій мірі в якій вони узгоджуються з викладеним у цій постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

41. Зважаючи на те, що наведені ТОВ "Київська обласна ЕК" підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Київська обласна ЕК".

42. Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ПАТ "НАК "Укренерго" в частині оскарження рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для її скасування.

Судові витрати

43. Понесені ТОВ "Київська обласна ЕК" та ПАТ "НАК "Укренерго" у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються, відповідно, на ТОВ "Київська обласна ЕК" та ПАТ "НАК "Укренерго", оскільки Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Київська обласна ЕК" та про залишення без задоволення касаційної скарги ПАТ "НАК "Укренерго" , а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 129 296 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 у справі №911/782/21.

2. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Укренерго" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 у справі №911/782/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов