ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/840/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Сороки Тетяни Володимирівни

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 (колегія суддів: Сулім В.В. (головуючий), Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.)

у справі № 911/840/19

за позовом комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації, далі - Підприємство)

до фізичної особи - підприємця Сороки Тетяни Володимирівни (далі - Підприємця)

про стягнення 107 255,11 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Підприємство звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Підприємця про стягнення 107 255,11 грн. заборгованості (з них: 15 424,30 грн. основного боргу, 84 446,40 грн. штрафної санкції, 5996,85 грн. втрат від інфляції, 1387,56 грн. - 3% річних), яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання за договором від 16.12.2015 № ДС-П-10366/0651 щодо розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в частині внесення оплати за облаштування та утримання місця.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.06.2019 зі справи № 911/840/19 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 15 424,30 грн. основного боргу, 2304,37 грн. пені, 1359,70 грн. - 3% річних, 5996,85 грн. інфляційних втрат, 449,29 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Підприємець оскаржила рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 зі справи апеляційну скаргу Підприємця повернуто скаржнику, оскільки остання не підписана Підприємцем.

Підприємець повторно звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду зі справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 зі справи апеляційну скаргу Підприємця залишено без руху, у зв`язку з допущеними недоліками апеляційної скарги, а саме, недоплатою судового збору. Скаржнику встановлено строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме, для надання доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 238,50 грн. шляхом подання відповідної заяви.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 зі справи апеляційну скаргу Підприємця з доданими до неї документами повернуто скаржнику, у зв`язку з тим, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Підприємець, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції: ухвалу суду апеляційної інстанції від 04.02.2020 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

За твердженням скаржника, нею систематично перевірялися надходження повідомлень на її адресу, але поштових відправлень від суду апеляційної інстанції Підприємець не отримувала, у зв`язку з чим не мала об`єктивної можливості усунути недоліки та забезпечити розгляд апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції прийняв оскаржувану ухвалу на припущеннях і змінив в односторонньому порядку для апелянта строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Визначений судом в ухвалі строк для усунення недоліків 23.12.2019 не пов`язується ані з фактом вручення судового рішення, ані з зазначеною судом датою повернення поштового відправлення.

Скаржник зазначає, що підстави вважати, що скаржнику вручена ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху відсутні, як і відсутні підстави вважати, що скаржнику забезпечено право на усунення недоліків у строки, встановлені законодавством, з урахуванням критеріїв їх розумності та достатності.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках ? на касаційне оскарження судового рішення відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках ? на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 254 зазначеного Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 зі справи апеляційну скаргу Підприємця залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Відповідно до частин третьої, сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвалу суду апеляційної інстанції від 12.12.2019 направлено Підприємцю 13.12.2019 згідно зі штампом вихідної кореспонденції на звороті ухвали на адресу, зазначену в апеляційній скарзі: АДРЕСА_1 , та яка зазначена у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відправлення надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті «Судова повістка».

Зазначене поштове відправлення (ухвала суду від 12.12.2019 про залишення апеляційної скарги без руху) повернуто до Північного апеляційного господарського суду 27.12.2019, що підтверджується штампом суду на поштовому конверті вх. № 09.2-04/136166/19. Причина повернення - «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення - «не запит» (штемпель поштового відділення - 24.12.2019).

Проте, відмітка «інші причини» не розкриває суті причин неможливості вручення адресату відповідного рекомендованого листа і не дає обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі.

При цьому відповідно до інформації, отриманої із сайту «Укрпошти» за штрих-кодовим ідентифікатором на конверті, зазначене відправлення прийняте до пересилання 18.12.2019, надійшло до точки видачі/доставки 19.12.2019, не вручене під час доставки 20.12.2019 (інші причини).

Згідно з пунктами 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (в редакції, чинній станом на час вчинення дій з надсилання поштового відправлення), у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «EMS» ? 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази ? відповідно до укладених угод.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Надсилаючи ухвалу суду з позначкою «Судова повістка», суд апеляційної інстанції не врахував того, що фактично Підприємцю надсилається ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (судове рішення), а не судова повістка, у зв`язку з чим таке поштове відправлення мало зберігатися протягом одного місяця, а не п`ять днів.

Отже, строк протягом якого було повернуто поштове відправлення з ухвалою про залишення апеляційної скарги Підприємця без руху, не відповідає критерію розумності щодо отримання такого поштового відправлення скаржником.

Крім того, повертаючи апеляційну скаргу Підприємця на підставі частини четвертої статті 174 ГПК України, апеляційний господарський суд виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення її без руху, зазначивши, що строк усунення недоліків закінчився 23.12.2019.

При цьому в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху судом було роз`яснено апелянту, що «протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 238 грн. 50 коп. шляхом подання відповідної заяви».

Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, визначення судом в оскаржуваній ухвалі закінчення строку на усунення недоліків 23.12.2019 не пов`язується ані з фактом вручення судового рішення (ухвали), ані з датою повернення поштового відправлення на адресу суду.

Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги та 04.02.2020 прийняв відповідну ухвалу.

Враховуючи у сукупності те, що: Підприємець мала право усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, яка не була отримана Підприємцем, у зв`язку з її поверненням поштовою організацією у п`ятиденний строк; відмітка на конверті «інші причини» не дає обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі (зокрема, не визначає: чи адресат відмовився від вручення, чи відсутній за вказаною адресою, чи останнього за такою адресою не виявлено), суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що строк усунення недоліків закінчився 23.12.2019.

Подібних за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 12.08.2019 зі справи № 1340/5463/18 та у постанові від 30.01.2020 зі справи № 910/4902/19.

При цьому Касаційний господарський суд враховує, що відповідно до статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі «Bellet v. France» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права».

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

При цьому право учасників судового розгляду бути проінформованими про перебіг судового процесу та прийняті процесуальні рішення розглядаються як складові права на доступ до правосуддя.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Созонов та інші проти України» наголосив, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (рішення у справі «Ганкін та інші проти Росії», заява N 2430/06 та інші, пункт 36, від 31 травня 2016 року). У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (рішення у справі «Заводнік проти Словенії», заява N 53723/13, пункт 70, від 21 травня 2015 року).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу від 04.02.2020, дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги Підприємцю, оскільки, враховуючи усталені правові позиції Верховного Суду та норми статті 242 ГПК України, відсутні підстави вважати, що скаржнику належним чином вручена ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху та забезпечено право на усунення її недоліків у строки встановлені законодавством, з урахуванням критеріїв їх розумності та достатності.

Враховуючи передчасність висновку апеляційного суду про повернення апеляційної скарги Підприємцю, оскаржувану ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 слід скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункт 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною шостою статті 310 цього Кодексу передбачено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 129 300 308 310 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Сороки Тетяни Володимирівни задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 зі справи № 911/840/19 скасувати.

3. Справу направити для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова