ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 911/906/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
прокуратури - Федюк Ю. П. (прокурор за посвідченням),
позивача - не з`явився,
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - не з`явився,
третьої особи-1 - не з`явився,
третьої особи-2 - не з`явився,
розглянув касаційну скаргу прокурора Київської області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 (судді: Тищенко А. І. (головуючий), Разіна Т. І., Михальська Ю. Б.) у справі
за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області
до: 1) Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Барселона Ю ЕЙ",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,
про визнання недійсним рішення та витребування земельної ділянки.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У травні 2018 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Держгеокадастр) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Сільрада), Товариства з обмеженою відповідальністю "Барселона Ю ЕЙ" (далі - ТОВ "Барселона Ю Ей"; Товариство) та просить:
- визнати недійсним рішення Сільради від 27.10.2010 № 267 (далі - рішення № 267) "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1.";
- витребувати на користь держави в особі Держгеокадастру із незаконного володіння ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" земельну ділянку, розташовану в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222486200:03:009:0099 площею 0,08 га, вартістю 2 785,70 грн (далі - спірна земельна ділянка).
Також прокурор просив визнати поважними причини пропуску позовної давності та захистити порушене право.
2. В обґрунтування заявлених вимог, прокурор з посиланням на положення статей 16 317 319 326 373 388 393 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 84 116 122 141 142 155 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) зазначив, що Сільрадою спірну земельну ділянку передано у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із перевищенням повноважень, за рахунок земель державної власності, які перебувають у постійному користуванні Державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (далі - ДП "НДВА "Пуща-Водиця "). У подальшому спірну земельну ділянку на підставі договору-купівлі продажу було відчужено на користь ТОВ "Барселона Ю ЕЙ". Прокурор вважає, що рішення № 267 видано із порушенням вимог законодавства, прав дійсного власника цих земель і підлягає визнанню недійсним. З огляду на викладене та оскільки право власності ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" на спірну земельну ділянку зареєстровано у встановленому порядку, прокурор просив відповідно до положень статті 16 ЦК України, статей 152 155 ЗК України визнати недійсним оспорюване рішення та витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння на підставі статей 387 388 ЦК України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 24.05.2018 (суддя Ейвазова А. Р.) позов задоволено.
4. Рішення суду в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення № 267 аргументовано тим, що спірна земельна ділянка передана Сільрадою у власність ОСОБА_1 з перевищенням наданих їй повноважень.
Крім того, суд першої інстанції визнав обґрунтованою вимогу прокурора про витребування спірної земельної ділянки, оскільки її передано у власність ОСОБА_1 . особою без відповідних на те повноважень (не власником) і у подальшому передано за відплатним договором ТОВ "Барселона Ю ЕЙ".
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 рішення Господарського суду Київської області від 24.05.2018 скасовано; закрито провадження в частині визнання недійсним рішення № 267; у решті позову відмовлено.
6. Постанову обґрунтовано тим, що вимоги про визнання рішення Сільради недійсним підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки вони стосуються прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи. У частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки апеляційний суд зазначив про сплив позовної давності та не доведення прокурором і не встановлення судом обставин, які вказували б на поважність причин пропуску позовної давності, а позивач взагалі не надав пояснень щодо суті спору та щодо позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі прокурор Київської області просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позов прокурора задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, прокурор зазначає про неправильне застосування і порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, наголошує, що:
1) апеляційний суд не звернув уваги на межі застосування судом позовної давності, які установлені частиною 3 статті 267 ЦК України, з урахування того, що із відповідною заявою звернулося лише ТОВ "Барселона Ю ЕЙ";
2) усупереч вимогам статей 256 261 ЦК України апеляційний суд визначив початок відліку позовної давності не з моменту, коли особа, чиє право порушено, довідалася про обставини викладені у позовній заяві, а з моменту, коли прокурор у травні 2011 року звернувся з позовом до Сільради про визнання недійсним рішення про припинення речового права ДП "НДВА "Пуща-Водиця" на постійне користування землею;
3) суд апеляційної інстанції взагалі не встановив, з якого моменту держава в особі уповноваженого органу мала можливість довідатися про порушення своїх прав;
4) раніше ніж з часу проведення державної реєстрації права власності на спірну ділянку за ТОВ "Барселона Ю Ей" вимогу про витребування у Товариства земельної ділянки не могло бути пред`явлено.
Узагальнені доводи інших учасників справи
9. Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшли.
ДП "НДВА "Пуща-Водиця" у письмових поясненнях на касаційну скаргу просить її задовольнити з мотивів, викладених у касаційній скарзі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10. У державній власності та у постійному користуванні ДП "НДВА "Пуща-Водиця" на території Сільради перебувала земельна ділянка загальною площею 1448,5994 га, що підтверджується державним актом про право постійного користування земельною ділянкою.
11. Сільрада рішенням 38-ї сесії 5-го скликання від 07.07.2010 № 2, урахувавши добровільну відмову землекористувача, припинила право постійного користування ДП "НДВА "Пуща-Водиця" на земельні ділянки загальною площею 61,85 га, які знаходяться в південно-західній частині села Софіївська Борщагівка.
12. У подальшому Сільрада рішенням 39-ї сесії 5-го скликання від 04.08.2010 № 4 затвердила технічну документацію на земельну ділянку площею 61,85 га (ріллі), яку передано до земель запасу в межах села Софіївська Борщагівка.
13. Апеляційний суд Київської області рішенням від 11.12.2014 у справі № 2-2615/2011, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.03.2015 та постановою Верховного Суду України від 24.06.2015, визнав недійсним та скасував рішення 38-ї сесії 5-го скликання Сільради від 07.07.2010 № 2 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками ДП "НДВА "Пуща-Водиця", а також визнав недійсним та скасував рішення 39-ї сесії 5-го скликання Сільради від 04.08.2010 № 4 "Про затвердження технічної документації щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП "НДВА "Пуща-Водиця".
14. Водночас на підставі рішення Сільради від 04.08.2010 № 279 ОСОБА_1. було надано дозвіл на складання проекту щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,08 га.
15. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 19.06.2012 у справі № 2а-32/12, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 27.02.2018, визнав недійсним і скасував, зокрема рішення Сільради від 04.08.2010 № 279, яким надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у селі Софіївська Борщагівка ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.
16. Сільрада рішенням № 267 передала безоплатно у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 0,08 га, розташовану на території села Софіївська Борщагівка.
17. 14.12.2016 ОСОБА_1 відчужила спірну земельну ділянку ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" на підставі договору купівлі-продажу.
18. Право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" 14.12.2016, як свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
19. ТОВ "Барселона Ю Ей" під час розгляду справи судом першої інстанції заявило клопотання про застосування позовної давності.
Позиція Верховного Суду
20. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі і поясненнях, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в частині позовних вимог про витребування земельної ділянки, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
21. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
22. Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
23. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.
24. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
25. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
26. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
27. Частиною другою статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
28. У спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, тому зміна уповноваженого органу щодо розпорядження спірною земельною ділянкою і здійснення контролю за нею внаслідок внесення змін до чинного законодавства України не змінює порядку перебігу позовної давності.
Таким чином, визначаючи початок перебігу позовної давності у цьому спорі, слід враховувати, коли про порушене право довідалася або могла довідатися саме держава в особі уповноваженого органу, у цьому спорі - з часу, коли власник довідався або міг довідатися про те, що спірна земельна ділянка протиправно вибула з його володіння у володіння іншої особи.
29. Прокурор звернувся з цим позовом до суду в інтересах держави в особі Держгеокадастру 03.05.2018, як убачається з першого аркуша позовної заяви.
30. Згідно із частиною 5 статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
31. І в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17).
32. ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" подало до суду першої інстанції заяву про сплив позовної давності.
33. Прокурор, зокрема, зазначав, що про наявні порушення вимог закону, інтересів держави та необхідність їх захисту в судовому порядку йому стало відомо лише у 2016 році під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42016110000000045 за результатами опрацювання інформації різних органів державної влади, місцевого самоврядування установ та організацій отриманої під час досудового розслідування, а саме ДП "НДВА "Пуща-Водиця", Сільради, Держгеокадастру, що є об`єктивними обставинами, пов`язаними зі складнощами своєчасного виявлення порушень земельного законодавства та інтересів держави. Зокрема, лише після опрацювання та співставлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку та землевпорядної документації щодо припинення права постійного користування ДП "НДВА "Пуща-Водиця" земельною ділянкою загальною площею 61,85 га, виявилось можливим встановити, що спірна територія на підставі судових рішень у справі № 2-2615/2011 повернута у державну власність.
34. Відповідно до частини 2 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
35. Позовна давність шляхом пред`явлення позову переривається саме на ту частину вимог (право на яку має позивач), що визначена ним у його позовній заяві. Що ж до вимог, які не охоплюються пред`явленим позовом, та до інших боржників, то позовна давність щодо них не переривається. Обов`язковою умовою переривання позовної давності шляхом пред`явлення позову також є дотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції та інших, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 523/10225/15-ц).
36. У випадку звернення власника з позовом про витребування з чужого незаконного володіння майна, зміненого володільцем/володільцями внаслідок поділу, чи такого, що зазнало зміни інших характеристик, незаявлення власником вимог до всіх набувачів не перериває позовну давність. Якщо ж власник пред`явив віндикаційний позов щодо такого майна до всіх набувачів, однак один чи кілька з них не є кінцевими набувачами, позовна давність щодо вимог про витребування майна від таких кінцевих набувачів переривається. Отже, позовна давність за віндикаційним позовом не може починати перебіг з моменту коли власник майна, яке перебуває у незаконному володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.
37. Верховний Суд звертає увагу на те, що у справі № 2?2615/2011 у травні 2011 року заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДП "НДВА "Пуща-Водиця" звернувся з позовом, в якому, зокрема, просив витребувати земельні ділянки, незаконно виділені Сільрадою 65 громадянам із земельної ділянки загальною площею 61,85 га. Вимогу про витребування спірної земельної ділянки, яка була виділена ОСОБА_1 із земельної ділянки загальною площею 61,85 га, у справі № 2-2615/2011 заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області не заявляв.
38. Суд апеляційної інстанції правильно зазначив про те, що оскільки право власності держави на спірну земельну ділянку було порушено в момент її вибуття з постійного користування держави у комунальну власність, а не в момент укладення цією особою наступного правочину з відчуження земельної ділянки та набрання законної сили судовим рішенням, яким підтверджено факт неправомірності вибуття спірної земельної ділянки та порушення права власності держави, то початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли держава в особі уповноваженого органу довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
39. Таким чином, оскільки державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДП "НДВА "Пуща-Водиця" стало відомо про порушення її права постійного користування земельною ділянкою щонайменше з моменту звернення прокурора у травні 2011 року з позовом у цивільній справі № 2?2615/2011 про визнання недійсними і скасування рішень Сільради, якими було припинено право постійного користування земельною ділянкою та передано цю земельну ділянку до земель запасу в межах села Софіївська Борщагівка, позовна давність за вимогою про витребування спірної земельної ділянки сплинула до звернення прокурора 03.05.2018 з позовом у справі № 911/906/18 до суду. До того ж прокурор не довів суду того факту, що він не міг дізнатися про порушення права власності держави на спірну земельну ділянку раніше, ніж держава в особі уповноважених органів.
Таку ж правову позицію щодо початку перебігу позовної давності у схожих правовідносинах викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 19.11.2019 у справі № 911/3677/17, від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17.
40. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.
При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин. У цій справі прокурор не довів, а суди не встановили обставин, що вказували б на поважність причин пропущення позовної давності.
41. У свою чергу позивач, в особі якого подано позов в інтересах держави, як було установлено судами попередніх інстанцій, узагалі не надав пояснень щодо суті спору та спливу позовної давності.
42. Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
43. Колегія суддів погоджується з критичною оцінкою судом апеляційної інстанції доводів прокурора, що про порушення вимог закону, інтересів держави та необхідність їх захисту в судовому порядку прокурору стало відомо лише у 2016 році під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42016110000000045, що є об`єктивними обставинами, пов`язаними зі складнощами своєчасного виявлення порушень земельного законодавства та інтересів держави.
44. Також суд апеляційної інстанції правильно не прийняв до уваги доводи прокурора про звернення до суду з вимогою про витребування земельної ділянки з володіння ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" із дотриманням позовної давності з огляду на те, що останнє стало власником спірної земельної ділянки згідно з договором купівлі-продажу лише 14.12.2016.
45. Право власності держави на спірну земельну ділянку було порушено, коли земельна ділянка вибула з володіння держави у володіння іншої особи, а не в момент укладення цією особою наступного правочину з відчуження земельної ділянки та набрання законної сили судовим рішенням, яким підтверджено факт неправомірності вибуття спірної земельної ділянки та порушення права власності держави. Тому початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли держава в особі уповноваженого органу довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
46. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові в частині витребування на користь держави спірної земельної ділянки у зв`язку зі спливом позовної давності.
47. Доводи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 256 261 ЦК України не знайшли свого підтвердження.
48. У спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).
Отже, колегія суддів вважає безпідставними доводи прокурора, викладені у касаційній скарзі, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що із заявою про застосування позовної давності звернулося лише ТОВ "Барселона Ю ЕЙ", оскільки суд відмовив у позові через сплив позовної давності щодо заявленої саме до цього товариства вимоги про витребування спірної земельної ділянки.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
49. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
50. За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
51. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо пропуску прокурором і позивачем позовної давності, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваної постанови немає.
Розподіл судових витрат
52. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу прокурора Київської області залишити без задоволення.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у справі № 911/906/18 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
К. М. Пільков