ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/950/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г.- головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представників: Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" - адвокатів Пащенка В.В., Перепелиці В.В.; АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" - адвоката Волощука П.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" -арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021

у справі № 911/950/16

за заявою Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи Київоблгаз"

про визнання недійсними правочинів

у межах провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Київської області на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою суду від 14.12.2016, перебуває справа № 911/950/16 за заявою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" про банкрутство.

У січні 2020 року ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Маковий О.В. в інтересах Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" звернувся із позовною заявою до АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про визнання недійсними правочинів, а саме: договору купівлі-продажу № 23/216 від 26.07.2013 та договору купівлі-продажу № 26-2013-003 від 31.10.2013, укладених між Дочірнім підприємством "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" та АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз".

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.09.2020 у справі № 911/950/16 (суддя Лопатін А.В.) відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Макового О.В. - ліквідатора Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" до АТ "Оператор газорозподільної системи Київоблгаз" про визнання правочинів недійсними.

Приймаючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявленої підстави для визнання спірних правочинів недійсними як таких, що укладені боржником із заінтересованою особою, однак відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску позовної давності, про що було заявлено відповідачем, без наведення поважності причин пропуску такого строку.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 911/950/16 (колегія суддів: Остапенко О.М. - головуючий, Доманська М.Л., Поляков Б.М.) мотивувальну частину ухвали Господарського суду Київської області від 30.09.2020 у справі № 911/950/16 змінено та викладено її в редакції, наведеній у даній постанові. Резолютивну частину ухвали Господарського суду Київської області від 30.09.2020 у справі № 911/950/16 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції керувався правовою позицією щодо застосування принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, в тому числі і Кодексу України з процедур банкрутства, викладеною у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 911/956/17, згідно з якою до договорів, які укладені до моменту набрання чинності Кодексу України з процедур банкрутства застосовуються загальні чи спеціальні норми матеріального права, які визначають підстави недійсності цих договорів та існували на момент укладення договору (вчинення правочину).

За висновком апеляційного суду, у даному випадку норми ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства не застосовується, оскільки на момент укладення оспорюваних правочинів діяв Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і його положення не передбачали такої спеціальної підстави для визнання недійсними договорів як їх укладення із заінтересованими особами, а відтак, відсутні підстави для визнання недійсними договору купівлі-продажу №23/216 від 26.07.2013 та договору купівлі-продажу №26-2013-003 від 31.10.2013, укладених між ДП "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" та АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", з наведених заявником мотивів.

Не погодившись із зазначеними висновками суду апеляційної інстанції, ліквідатор Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" - арбітражний керуючий Маковий Олександр Віталійович звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2020 у справі № 911/950/16.

Підставою касаційного оскарження ліквідатор Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" зазначає, зокрема, неврахування апеляційним судом висновків щодо застосування ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства у подібних правовідносинах, викладених, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 04/01/5026/1089/2011, від 02.02.2021 у справі №910/12809/16.

Крім того, заявник касаційної скарги вказує і на неврахування апеляційним судом принципу судочинства "суд знає закони", висновки щодо застосування якого викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц.

Так, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції, всупереч зазначеному принципу, не надав належної правової оцінки кваліфікації спірних відносин та норм права за результатами оцінки обставин справи та аргументів сторін, а відтак дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви арбітражного керуючого Макового О.В. - ліквідатора Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" про визнання правочинів недійсними.

АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 911/950/16 залишити без змін, посилаючись на те, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги|, доводи відзиву на касаційну скаргу та додаткові пояснення обох сторін, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом судового розгляду у цій справі є заява ліквідатора Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" - арбітражного керуючого Макового О.В. про визнання недійсними правочинів, а саме: договору купівлі-продажу № 23/216 від 26.07.2013 та договору купівлі-продажу № 26-2013-003 від 31.10.2013, укладених між Дочірнім підприємством "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" та АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз".

Зазначена заява обґрунтована тим, що спірні правочини є такими, що укладені боржником із заінтересованою особою щодо боржника в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак, згідно ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства мають бути визнані недійсними.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, а до введення в дію цього Кодексу - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними у застосуванні при розгляді цих справ.

Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України та ГК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

У контексті зазначеного можна зробити висновок, що застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам спеціального закону про банкрутство за відсутності відкритого провадження у справі про банкрутство.

До того ж, на відміну від вимог ЦК України та ГК України, законодавство про банкрутство (як ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, так і ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній з 19.01.2013) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.

Критерієм для застосування норм ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.

Наведена правова позиція щодо застосування наведених норм викладена Верховним Судом у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13.

Як вбачається із матеріалів справи, що переглядається, договори купівлі-продажу, з заявою про визнання недійсними яких у січні 2020 року звернувся ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Маковий О.В., було укладено 26.07.2013 та 31.10.2013.

Провадження у даній справі № 911/950/16 про банкрутство Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" порушено ухвалою Господарського суду Київської області від 02.06.2016 відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній з 19.01.2013), умови та підстави визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника в якому було врегульовано ст. 20 цього Закону.

Так, згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у зазначеній вище редакції) правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Виходячи з аналізу ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", наведена норма, у частині підстав визнання недійсними правочинів боржника підлягає застосуванню у справах про банкрутство, провадження у яких відкрито під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та до правочинів (договорів) або майнових дій боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.

У зв`язку з викладеним, враховуючи, що провадження у даній справі про банкрутство порушено на підставі норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній з 19.01.2013), суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для застосування при розгляді заяви ліквідатора банкрута про визнання договорів купівлі-продажу недійсними підстав недійсності правочинів, передбачених ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Водночас, апеляційний суд не вірно застосував до спірних правовідносин ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі та дійшов помилкового висновку про необхідність застосування норм закону про банкрутство (передбаченої ним спеціальної підстави для визнання недійсним договору), який діяв на момент укладення оспорюваних правочинів, оскільки не врахував, що застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, а на момент укладення у 2013 році (26.07.2013 та 31.10.2013) оспорюваних правочинів провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" порушено не було.

Разом з тим, зазначені помилкові висновки суду апеляційної інстанції не призвели до прийняття неправильного по суті рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора банкрута про визнання правочинів недійсними на підставі ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому, колегія суддів враховує, що як встановлено судом апеляційної інстанції, та підтверджується матеріалами справи, жодних інших підстав (передбачених нормами ЦК України ГК України чи інших законів) для визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 23/216 від 26.07.2013 та № 26-2013-003 від 31.10.2013 ліквідатором банкрута у своїй заяві зазначено не було.

За наведених обставин справи та враховуючи правовий висновок палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13,

колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви ліквідатора Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 23/216 від 26.07.2013 та № 26-2013-003 від 31.10.2013 на підставі ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства як таких, що укладені боржником із заінтересованою особою.

Враховуючи викладене, доводи заявника касаційної скарги про застосування до спірних правовідносин положень ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства відхиляються Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, оскільки спростовуються наведеним вище у цій постанові висновками та зводяться до неправильного тлумачення скаржником ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства та помилкових тверджень про те, що незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство з дня введення в дію цього Кодексу арбітражний керуючий або кредитор наділені правом звернення до суду із заявою про визнання недійсним правочинів боржника з підстав, визначених ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Водночас, оскільки саме останню правову позицію Верховного Суду має бути враховано при вирішенні тотожних спорів, судовою колегією відхиляються аргументи заявника касаційної скарги щодо неврахування апеляційним судом висновків щодо застосування ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства у подібних правовідносинах, викладених, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 04/01/5026/1089/2011, від 02.02.2021 у справі №910/12809/16.

Разом з тим, відхиляються колегією суддів і викладені у касаційній скарзі посилання ліквідатора Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" на прийняття рішення у справі без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, а саме: незастосування судом апеляційної інстанції принципу "суд знає закони" та ненадання ним самостійної кваліфікації спірним правовідносинам у цій справі.

Так, виходячи з принципу судочинства jura novit curia - "суд знає закони", неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, а суд має самостійно перевірити доводи сторін щодо застосування закону, який регулює спірні правовідносини, та надати правильну правову кваліфікацію цим відносинам і зобов`язанням сторін.

Вказаний принцип є загальним (універсальним) та застосовується Судом у випадку, якщо сторонами здійснена неправильна юридична кваліфікація спірних правовідносин, у зв`язку з чим, керуючись вказаним принципом суд самостійно здійснює кваліфікацію спірних правовідносин.

У справі, на яку посилається скаржник, Верховний Суд дійшов висновку щодо неправильної кваліфікації сторонами спірних правовідносин, тому судом і був застосований принцип jura novit curia - "суд знає закони".

Водночас у справі № 911/950/16, яка розглядається, як суд першої інстанції, з висновками якого погоджується скаржник, так і апеляційний суд, не встановили жодних порушень при кваліфікації сторонами спірних правовідносин, у зв`язку з чим у вирішенні спору й не був застосований принцип jura novit curia - "суд знає закони" у контексті помилкової кваліфікації сторонами правовідносин.

При цьому, порушення судом апеляційної інстанції принципу jura novit curia ("суд знає закони"), як і порушення у здійсненні ним правової кваліфікації відносин сторін, Верховним Судом не встановлено.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), яку згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відтак, наведені ліквідатором Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, оскільки вони не спростовують правильного по суті рішення суду апеляційної інстанцій, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень, допущених апеляційним судом при розгляді спору у даній справі.

Враховуючи викладене, постанова Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 911/950/16 підлягає залишенню без змін з мотивів, викладених у постанові касаційного суду, а касаційна скарга - залишенню без задоволення.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 300 301 314 315 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ліквідатора Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" - арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича - залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 911/950/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Жуков С.В.

Огороднік К.М.