№ 914/1027/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 914/1027/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Губенко Н. М., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Забеліної О. О.,

за участю представників:

ОСОБА_2 - не з`явився,

Управління державної реєстрації юридичного департаменту

Львівської міської ради - не з`явився,

Державного реєстратора Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Небесного Андрія Івановича - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця" - не з`явився,

ОСОБА_1 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021

(головуючий - Якімець Г.Г., судді Бойко С.М., Матущак О.І.)

та рішення Господарського суду Львівської області від 04.08.2020

(головуючий - Морозюк А.Я., судді Чорній Л.З., Долінська О.З.)

у справі за позовом ОСОБА_2

до 1) Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, 2) державного реєстратора Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Небесного Андрія Івановича,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Латориця", 2) ОСОБА_1

про визнання протиправною та скасування відмови державного реєстратора, викладеної у листі від 18.10.2018 №2902-1009; визнання протиправною та скасування відмови державного реєстратора, викладеної у листі від 19.10.2018 №2902-1018; зобов`язання державного реєстратора скасувати запис/реєстраційну дію від 15.04.2005 щодо включення відомостей про юридичну особу,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку з запланованою відпусткою судді Вронської Г. О. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.07.2021, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог

2. 28.05.2019 ОСОБА_2 - як учасник господарського товариства - ТОВ «Латориця», звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача - Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про:

- визнання протиправною та скасування відмови державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради А. Небесного, щодо неможливості виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, викладеної у листі від 18.10.2018 №2902-1009;

- зобов`язання державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради А. Небесного скасувати запис/реєстраційну дію №14151200000004431 від 15.04.2005 щодо включення відомостей про юридичну особу (з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову від 16.01.2020, прийнятою до розгляду ухвалою суду від 30.01.2020).

3. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188 визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Латориця» від 15.03.2004, оформлене протоколом №6, згідно з яким ОСОБА_1 з 15.03.2004 обрано директором ТОВ «Латориця», що має наслідком повернення відомостей про юридичну особу до містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до стану, у якому вони знаходились на момент прийняття скасованого рішення, а отже оскаржувані відмови державного реєстратора є протиправними та підлягають скасуванню та наявні підстави для зобов`язання державного реєстратора скасувати запис/реєстраційну дію №14151200000004431 від 15.04.2005 щодо включення відомостей про юридичну особу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.08.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021, позов задоволено частково, скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис/реєстраційну дію №14151200000004431 від 15.04.2005 щодо включення відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Латориця» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19140732). В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

5. В частині задоволених позовних вимог суди мотивували свої висновки тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188 визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Латориця» від 15.03.2004, оформлене протоколом №6, згідно з яким ОСОБА_1 з 15.03.2004 обрано директором ТОВ «Латориця», при цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на те, що ОСОБА_1 станом на 15.04.2005 був керівником ТОВ «Латориця» на підставі документу іншого, аніж протокол №6 від 15.03.2004, відтак, суд дійшов висновку, що запис в Єдиному державному реєстрі, який внесено 15.04.2005 за реєстраційним №14151200000004431, підлягає скасуванню.

6. В частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування відмов державного реєстратора щодо неможливості виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, викладених у листах №2902-1009 від 18.10.2018 та №2902-1018 від 19.10.2018, суди мотивували свої висновки тим, що державний реєстратор в цьому випадку не порушив вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань», оскільки безпосередньо в Єдиному державному реєстрі відсутні будь-які прямо зазначені відомості про проведення реєстраційної дії щодо ТОВ «Латориця» саме на підставі рішення зборів учасників ТОВ «Латориця» від 15.03.2004, оформленого протоколом №6, а такий зв`язок прослідковується лише за результатами розгляду цієї судової справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

7. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

8. Підставою касаційного оскарження судових рішень у даній справі є п. 1, 3 ст. 287 ГПК України. Так, скаржник стверджує, що:

-в оскаржуваних рішеннях суди не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №820/3552/18, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17, від 12.12.2018 у справах №570/3439/16 та №372/51/16, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17;

- висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 2 ст. 4, п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України у подібних правовідносинах відсутні. При цьому правовідносини, які склались у справі №161/17549/17 (на яку послались суди попередніх інстанцій) не є подібними до тих, що склались між сторонами у даній справі; - суди попередніх інстанцій порушили вимоги ст. 14 76 173 237 ГПК України, оскільки вийшли за межі позовних вимог та предмета доказування, змінивши позовну вимогу, похідної від основних позовних вимог;

- висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 1 ст. 173, ч. 2 ст. 237 ГПК України, ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у подібних правовідносинах відсутні. При цьому суди безпідставно застосували до спірних правовідносин правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 905/1076/16;

- також має місце порушення норм процесуального права, оскільки позов пред`явлено до неналежних відповідачів, вони не належать до числа сторін корпоративного спору. При цьому відсутній також висновок Верховного Суду щодо застосування п. 4 ч. 1 ст. 237 ГПК України, п. 3 ч. 1 ст. 20 та ст. 167 ГК України у правовідносинах, подібних до тих, що склались у даній справі;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 1, 2 ст. 19 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції станом на 15.04.2005) у системному зв`язку з листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 21.07.2004 № 4929;

- відсутній також висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції станом на 12.10.2011);

- судами порушено норму процесуального права - ч. 4 ст. 60 ГПК України у її системному зв`язку з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положенням про ордер про надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, оскільки представник учасника Пеприк О.М. подавав заяви, клопотання за відсутності належним чином оформлених повноважень представника. При цьому висновок Верховного суду щодо застосування наведених норм законодавства у подібних правовідносинах у матеріалах справи відсутні.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

10. Судами встановлено, що згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №377780, ТОВ «Латориця» (ідентифікаційний код 19140732), як юридичну особу, зареєстровано 26.02.1996, запис про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР №14151200000004431. Наведене також відображено у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що знаходяться у матеріалах справи.

11. Відповідно до статуту ТОВ «Латориця», затвердженого зборами учасників товариства на підставі протоколу №5 від 26.02.2004 та зареєстрованого 15.03.2004 за №10498, учасниками товариства є: ОСОБА_2 з часткою у статутному фонді - 50% та ОСОБА_1 з часткою у статутному фонді - 50%. Вищим органом товариства є збори учасників. До компетенції загальних зборів відноситься обрання виконавчого органу (директора) (п.п. 3.1, 11.5, 18.1, 19.1.4 статуту).

12. Згідно з наявними у матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про юридичну особу - ТОВ «Латориця» включено до Єдиного державного реєстру 15.04.2005 за реєстраційним записом №14151200000004431; в графі «Прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» зазначено, що ОСОБА_1 є підписант та керівник.

13. Відповідно до протоколу зборів учасників ТОВ «Латориця» №6 від 15.03.2004 ОСОБА_1 з 15.03.2004 обрано директором ТОВ «Латориця».

14. Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2011, позов ОСОБА_2 до ТОВ «Латориця» та ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Латориця» від 15.03.2004, оформленого протоколом №6.

15. З метою примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, оскільки таке в добровільному порядку не виконувалось, за клопотанням позивача, 09.10.2018 Господарським судом Львівської області рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188 надіслано для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради.

16. Листом за вих. №13/188/7/18 від 31.10.2018 Господарський суд Львівської області повідомив ОСОБА_2 , що 24.10.2018 від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради надійшли листи №2902-1009 від 18.10.2018 та №2902-1018 від 19.10.2018, згідно з якими останнім відмовлено у виконанні судового рішення, у зв`язку з тим, що у Єдиному державному реєстрі відсутня інформація про проведення державної реєстрації змін до відомостей юридичної особи на підставі протоколу №6 від 15.03.2004.

17. Посилаючись на те, що запис/реєстраційна дія №14151200000004431 від 15.04.2005 щодо включення відомостей про юридичну особу - ТОВ «Латориця» був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань саме на підставі скасованого рішення зборів учасників ТОВ «Латориця» від 15.03.2004, оформленого протоколом №6, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позиція Верховного Суду

18. З приводу доводів скаржника про невірне застосування судами п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України щодо визначення підвідомчості даного спору, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

19. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

20. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

21. Юрисдикція господарських судів встановлена ст. 20 ГПК України, положення якої передбачають визначення юрисдикції господарських судів у справі як за суб`єктним, так і за предметним критерієм.

22. За змістом п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

23. Отже, визначення юрисдикції даної справи залежить від змісту права, на захист якого позивач подав позов.

24. Корпоративним вважається спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи.

25. У даній справі позивач хоча і оскаржує дії державного реєстратора як суб`єкта владних повноважень, однак з матеріалів справи вбачається, що оскарження відмови державного реєстратора у вчиненні відповідних реєстраційних дій, зумовлене необхідністю захисту корпоративних прав позивача як учасника Товариства, у зв`язку з визнанням недійсним рішення загальних зборів, на яких, як стверджує позивач, було обрано директора Товариства, на підставі якого було вчинено відповідний реєстраційний запис.

26. Отже, звернення позивача до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту його корпоративних прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що свідчить про правомірність розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства.

27. Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій по суті спору, враховуючи наступне.

28. Так, одним із доводів касаційної скарги є посилання скаржника на те, що при вирішенні даного спору суди вийшли за межі позовних вимог та предмета доказування, змінивши позовну вимогу, похідну від основних позовних вимог.

29. Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

30. Згідно з ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

31. Позивачем у даній справі заявлено вимогу, зокрема, про зобов`язання державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради А. Небесного скасувати запис/реєстраційну дію №14151200000004431 від 15.04.2005 щодо включення відомостей про юридичну особу (з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову від 16.01.2020, прийнятою до розгляду ухвалою суду від 30.01.2020).

32. Відповідно до ч. 1 ст.7 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

33. Відповідно до ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

34. Виходячи з наведеного положення закону, у разі прийняття відповідного рішення судом, державний реєстратор здійснює таку дію відповідно до вимог закону, а тому у господарського суду відсутні правові підстави додатково зобов`язувати державного реєстратора виконувати свої повноваження. Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 905/1076/16.

35. Позивачем у даній справі було заявлено вимогу про зобов`язання державного реєстратора скасувати відповідний реєстраційний запис, тому задовольнивши позов шляхом скасування відповідного реєстраційного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суди фактично вийшли за межі позовних вимог.

36. Позивач звернувся до суду з вимогою саме зобов`язального характеру щодо вчинення відповідачем відповідних реєстраційних дій, в той час як судами застосовано інший спосіб захисту, який хоча і переслідує спільну мету, однак не є подібним за своїм змістом.

37. Наведене суперечить принципу диспозитивності господарського судочинства, який визначений ст. 14 ГПК України, який передбачає саме право особи, яка звертається до суду за захистом порушених, оспорених чи невизнаних прав, визначити межі позовних вимог та обрати спосіб їх захисту.

38. Отже, судами порушено імперативну норму права, яка забороняє вихід за межі позовних вимог та не допускає довільного її тлумачення.

39. Крім того, вирішуючи даний спір, суди дійшли висновку про те, що відсутні підстави для визнання протиправними та скасування відмов державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради А. Небесного щодо неможливості виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, викладених у листах вих.№2902-1009 від 18.10.2018 та вих.№2902-1018 від 19.10.2018.

40. При цьому у даній справі суди звернули увагу на те, що предметом спору у справі №13/188 не був спірний запис/реєстраційна дія №14151200000004431 від 15.04.2005, а судом вирішувався спір щодо визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Латориця» від 15.03.2004, оформлене протоколом №6, у зв`язку з чим не вбачають в діях державного реєстратора порушень вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань».

41. Отже, з метою захисту порушеного права позивача у даній справі, судами вирішувалось питання не лише щодо правомірності дій державного реєстратора, а в першу чергу щодо наявності зв`язку між вчиненою реєстраційною дією №14151200000004431 від 15.04.2005 та рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Латориця» №6 від 15.04.2004, скасованим рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188.

42. Предметом дослідження були обставини призначення ОСОБА_1 директором ТОВ «Латориця», а предметом доказування було те, що відповідна реєстраційна дія була вчинена саме у зв`язку з прийняттям загальними зборами ТОВ «Латориця» рішення від 15.04.2004.

43. Таким чином, у даному випадку спірні правовідносини фактично лежать у площині взаємовідносин саме між учасником та Товариством (ТОВ «Латориця»), яке однак не було залучене до участі у даній справі у якості відповідача.

44. Державний реєстратор може бути лише співвідповідачем у таких справах, якщо на думку позивача він порушив встановлений законом порядок вчинення реєстраційних дій. (Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №924/478/18, від 18.06.2019 у справі №923/705/18, від 02.07.2019 у справі №915/1089/16 від 04.09.2018 у справі №904/5857/17).

45. Вимоги щодо оскарження дій/бездіяльності реєстратора у даній справі та зобов`язання його скасувати відповідні реєстраційні дії мають похідний характер від корпоративного спору та залежать від наявності самого порушеного корпоративного права.

46. Таким чином, оскільки суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, то касаційний суд вважає висновки судів по суті спору передчасними, у зв`язку з чим відповідні судові рішення підлягають скасуванню, справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

48. За змістом ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

49. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

50. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Розподіл судових витрат

51. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 296 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 04.08.2020 у справі №914/1027/19 скасувати.

3. Справу № 914/1027/19 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н. М. Губенко

В. І. Студенець