ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/1355/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Матущак О.І., судді: Плотницький Б.Д., Скрипчук О.С.)

від 27.12.2023

у справі №914/1355/23

за позовом Головного управління ДПС у Львівській області

до Державного реєстратора Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ 2015"

про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного реєстратора Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ТзОВ "АТ 2015" (код 34255323) (запис від 21.10.2020 № 1004151110036042371).

1.2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.10.2023 у справі № 914/1355/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

1.3. Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просило скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 05.10.2023 у справі № 914/1355/23 та прийняти нове, яким позовні вимоги ДПС у Львівській області задовольнити в повному обсязі.

1.4. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 914/1355/23, у зв`язку з відсутністю клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без руху та роз`яснено про право на звернення до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, надавши суду належні докази отримання копії оскаржуваного рішення та клопотання про поновлення строку. Крім того, скаржнику роз`яснено наслідки не усунення недоліків, визначених ухвалою.

Підставою постановлення зазначеної ухвали стали обставини того, що повний текст оскаржуваного рішення складено 16.10.2023, останнім днем строку на подання апеляційної скарги було 05.11.2023, водночас, апеляційну скаргу сформовано в системі "Електронний суд" 14.11.2023, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, при цьому апелянтом не заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та не зазначено причин пропуску.

2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Господарського суду Львівської області від 05.10.2023 у справі № 914/1355/23 відмовлено.

2.2. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з визнанням наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне провадження не поважними, виходив з наступного:

- апелянту було надіслано на його електронну адресу у системі "Електронний суд" 17.10.2023 повний текст оскаржуваного рішення;

- строк апелянтом на апеляційне оскарження дійсно пропущено на 8 днів і 20-тиденний строк на оскарження розпочався з 17.10.2023;

- апелянт під час подання апеляційної скарги надав суду неправдиву інформацію про те, що мав можливість ознайомитися із повним текстом оскаржуваного рішення суду лише з 23.10.2023, тобто з часу отримання від ПАТ "Укрпошта" та подальшої внутрішньої реєстрації, а не з дати отримання його у системі "Електронний суд";

- апелянт визнав факт отримання повного тексту рішення суду через систему "Електронний суд" 17.10.2023 лише після подання заперечення відповідачем з доданими беззаперечними доказами;

- "Повітряна тривога" у строк, протягом якого належало б підготувати і подати апеляційну скаргу тривала незначний відрізок часу в годинах, не кажучи уже про дні;

- апелянт зареєстрований у системі "Електронний суд" з 01.10.2021.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 у справі №914/1355/23, Головне управління ДПС у Львівській області подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області:

- судом апеляційної інстанції порушено право позивача на апеляційне оскарження та порушено норми процесуального права, а саме: частини першої статті 119, частини першої статті 254, частин другої та третьої статті 256 та частини другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України. При цьому зазначило, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення повний текст рішення місцевого господарського суду було вручено позивачу 21.10.2023, а зареєстровано 23.10.2023 (вручення припало на вихідні дні). Твердження суду апеляційної інстанції, що апелянту повний текст оскаржуваного рішення надіслано на електронну адресу у системі "Електронний суд" 17.10.2023 є помилковим, оскільки надіслання не означає його беззаперечне отримання представником позивача;

- також зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій та статус суддів";

- скаржник звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.04.2022 у справі №160/9400/21, в якій досліджується питання поважності причин процесуального строку.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти вимог касаційної скарги заперечує та просить останню залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін. В якості доводів зазначає, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" набрав чинності з 21.07.2023 та введений в дію з 18.10.2023. Відповідно до наявної довідки про доставку електронного листа рішення місцевого господарського суду було надіслано та доставлено одержувачу Головному управлінню ДПС у Львівській області в його електронний кабінет 17.10.2023. До того ж зазначив, що переважна частина повітряних тривог припадала або на неробочий час, або на вихідні дні.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги у зв`язку з визнанням судом наведених скаржником підстав для поновлення строку неповажними.

4.2. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої цієї статті).

4.3. Право на апеляційне та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження є складовою права на справедливий суд, яке гарантується в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції, а врахуванню підлягають особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

4.4. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).

4.5. Відповідно до частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно зі частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Частинами першою та четвертою статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

4.6. Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частинами першою та другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4.7. Як вбачається з матеріалів справи, що розглядається, Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 20.11.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області б/н від 14.11.2023 на рішення залишив без руху. Зобов`язав апелянта усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: надати належні докази отримання копії оскаржуваного рішення, надати (надіслати) суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не пізніше - 04.12.2023.

Підставою для постановлення такої ухвали стали обставини того, що повний текст оскаржуваного рішення складено 16.10.2023. Отже, останнім днем строку на подання апеляційної скарги було 05.11.2023. Водночас, апеляційну скаргу сформовано в системі "Електронний суд" 14.11.2023, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, при цьому апелянтом не заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та не зазначено причин пропуску.

28.11.2023 через систему "Електронний суд" апелянт подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, до якої долучено докази отримання копії оскаржуваного рішення, а саме копію поштового конверта з трек-номером поштового відправлення 0600054186689. У клопотанні апелянт зазначив, що повний текст оскаржуваного рішення вручено ГУ ДПС 21.10.2023, але зареєстровано 23.10.2023, оскільки 21.10.2023 припав на вихідний день.

30.11.2023 у системі "Електронний суд" представник відповідача сформував заяву про заперечення проти відкриття апеляційного провадження, у якому зазначив, що повний текст оскаржуваного рішення доставлено в електронні кабінети Головного управління ДПС у Львівській області та його представника Мерзи Д.С. 17.10.2023, на підтвердження чого долучено довідки про доставку електронного листа від 17.10.2023.

З цих причин судом апеляційної інстанції вдруге, ухвалою від 04.12.2023, залишено апеляційну скаргу без руху і запропоновано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не пізніше - 18.12.2023.

В системі "Електронний суд" 18.12.2023 сформовано заяву апелянта про поновлення процесуального строку, у якій ним вказано інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження та визнано, що дійсно 17.10.2023 повний текст оскаржуваного рішення доставлено в електронні кабінети Головного управління ДПС у Львівській області та його представника Мерзи Д.С.

Поважними причинами пропуску 20-тиденного строку на апеляційне оскарження апелянт вважав те, що:

- протягом періоду з 16.10.2023 по 14.11.2023 (день коли подано апеляційну скаргу) оголошувалася "Повітряна тривога" 11 разів, кожна із яких тривала по 3-4 години;

- Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання Електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", було введено в дію з 18.11.2023, тобто уже після отримання в електронному кабінеті 17.10.2023 повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, хоча розгляд цієї справи у суді першої інстанції розпочався ще 15.05.2023;

- у вказаний період з 16.10.2023 по 14.11.2023 в системі "Електронний суд" ГУ ДПС у Львівській області отримала 8 575 документів, які належало б опрацювати;

- звертав увагу суду на зміст поняття "надмірний формалізм" в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини.

4.8. Відповідно до частин другої - третьої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Наведене кореспондується з положеннями частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Положення Господарського процесуального кодексу України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому з огляду на вимоги статей 13 74 Господарського процесуального кодексу України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку, шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30.09.2022 у cправі № 910/21285/21.

Верховний Суд у постановах від 18.08.2023 у справі № 32/257-10 та від 03.04.2023 у справі № 906/1357/20 також дійшов висновку про те, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в Господарському процесуальному кодексі України вимога саме до заявника при зверненні до суду дотримуватися строку подання апеляційної скарги, незважаючи на те, чи є заявник стороною у справі. При цьому законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк.

У разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

При цьому, поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

4.9. Дослідивши обставини, наведені позивачем в обґрунтування поважних причин пропуску ним строку на подання апеляційної скарги у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, доданому повторно, суд апеляційної інстанції встановив, що апелянту було надіслано на його електронну адресу у системі "Електронний суд" 17.10.2023 повний текст оскаржуваного рішення; строк апелянтом на апеляційне оскарження дійсно пропущено на 8 днів і 20-тиденний строк на оскарження розпочався з 17.10.2023; апелянт під час подання апеляційної скарги надав суду неправдиву інформацію про те, що мав можливість ознайомитися із повним текстом оскаржуваного рішення суду лише з 23.10.2023, тобто з часу отримання від ПАТ "Укрпошта" та подальшої внутрішньої реєстрації, а не з дати отримання його у системі "Електронний суд"; апелянт визнав факт отримання повного тексту рішення суду через систему "Електронний суд" 17.10.2023 лише після подання заперечення відповідачем з доданими беззаперечними доказами; "Повітряна тривога" у строк, протягом якого належало б підготувати і подати апеляційну скаргу тривала незначний відрізок часу в годинах, не кажучи уже про дні; апелянт зареєстрований у системі "Електронний суд" з 01.10.2021.

При цьому, суд апеляційної інстанції також відхилив доводи апелянта про велику кількість документів, отриманих в системі "Електронний суд", оскільки останній не мав змоги повноцінно проаналізувати і відповідно оцінити зазначені доводи, так як апелянтом зазначено період значно більший ніж законодавчо встановлений строк подання скарги, а також не зазначено: кількість осіб, яким належало б опрацювати таку інформацію; яка інформація потребувала негайного реагування, а яка інформативного характеру, і т.д.

4.10. Верховний Суд у постановах від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21, від 28.11.2022 у справі № 560/10645/21 зазначив про те, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у підприємстві для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

4.11. Також колегія суддів враховує, що представник позивача Мерза Данило Сергійович, відповідно до протоколу судового засідання №1985011 від 05.10.2023, був особисто присутнім у судовому засіданні 05.10.2023, на якому було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та роз`яснено зміст рішення, порядок та строк його оскарження, а отже і був обізнаний про наслідки розгляду справи та результат прийнятого рішення по суті.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники прави зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Позивач у розумні інтервали часу мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження та зобов`язаний сумлінно користуватися наданими йому процесуальними правами.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно суб`єктивної, тобто такої, що залежало виключно від поведінки скаржника, а не об`єктивної причини пропуску встановленого законом процесуального строку, та не можуть вважатися поважними причинами пропуску позивачем на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки скаржник не проявив особистої старанності при захисті власних інтересів та при прийнятті рішення про ініціювання процедури апеляційного оскарження судового рішення.

4.12. Також колегія суддів зазначає, що згідно із частинами третьою та шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до частин першої, п`ятої, сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення) у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів); особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали) особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з абзацами першим та п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. Особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, чинним на момент прийняття судом першої інстанції рішення процесуальним законодавством було передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, 06.04.2023 у справі № 920/605/22.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник Головне управління ДПС у Львівській області зареєстрований у системі "Електронний суд" з 01.10.2021; скаржнику та його представнику повний текст рішення було надіслано на електронну адресу у системі "Електронний суд" 17.10.2023, на доказ чого долучено довідки місцевого господарського суду про доставку документа до електронного кабінету 17.10.2023 о 14:25, а також встановлений судом апеляційної інстанції факт визнання скаржником отримання повного тексту рішення суду через систему "Електронний суд" 17.10.2023, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги стосовно порушення судом апеляційної інстанції процесуальних норм щодо доставки судового рішення до електронного кабінету.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що всі процесуальні документи, починаючи із позовної заяви, поданої Головним управлінням ДПС у Львівській області, сформовані та подані в системі "Електронний суд".

Верховний Суд не бере до уваги посилання позивача в касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, від 28.04.2022 у справі № 160/9400/21, оскільки висновки сформовані у цих справах, стосуються застосування положень Кодексу адміністративного судочинства України та зроблені, виходячи із інших фактичних обставин справи.

Щодо доводів касаційної скарги стосовно надмірного формалізму, колегія суддів зазначає наступне.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli.), заява № 35787/03, пункт 29, від 26 липня 2007 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року).

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (постанова Верховного Суду від 23.10.2023 у справі №910/9714/22).

Проте, за встановлених судом апеляційної інстанції обставин, Верховний Суд не вбачає в діях суду апеляційної інстанції надмірного формалізму та обмеження доступу до правосуддя; повернення позивачу його апеляційної скарги пов`язано виключно з недобросовісною поведінкою самого позивача та його представника. До того ж, варто зазначити, що питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Таким чином, зважаючи на встановлені у справі обставини та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, діяв відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України та у межах повноважень, передбачених процесуальним законом.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень частин першої та третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.4. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, виходячи із доводів та вимог касаційної скарги та враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

6. Судові витрати

6.1. Враховуючи, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236 238 300 301 302 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 у справі №914/1355/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Кібенко

І. Кондратова