ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року

м. Київ

cправа № 914/1362/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 (судді: Разіна Т. І. - головуючий, Іоннікова І. А., Михальська Ю. Б.) у справі

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Консалтингова Служба",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Українське державне підприємство поштового зв`язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта",

про розірвання договору, виселення, зобов`язання вчинити дії та стягнення 334 401,37 грн

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Консалтингова Служба",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області

про стягнення 391 030,17 грн

В С Т А Н О В И В:

1. Фабула справи

1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2015, залишеним без змін постановою Київського господарського суду від 15.03.2016, частково задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (далі - РВ ФДМУ по Львівській області; РВ ФДМУ, відповідно), а саме: розірвано договір оренди державного нерухомого майна від 11.03.2013 № 27, укладений між РВ ФДМУ по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична Консалтингова Служба" (далі - ТОВ "Юридична Консалтингова Служба"), виселено товариство з орендованих нежитлових приміщень загальною площею 983,83 м2, розташованих в підвалі на 1, 2, 3 поверхах нежитлової будівлі за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Героїв УПА, 11, що перебувають на балансі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" (далі - Львівська дирекція підприємства "Укрпошта"), зобов`язано товариство повернути (передати) нежитлові приміщення Львівській дирекції підприємства "Укрпошта" за актом приймання-передачі, та стягнуто з ТОВ "Юридична Консалтингова Служба" на користь РВ ФДМУ по Львівській області заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 197 687,24 грн, інфляційні втрати у сумі 60 910,69 грн, пеню у сумі 18 557,72 грн, штраф у сумі 19 768,72 грн. У решті позову відмовлено.

Позовні вимоги Львівської дирекції підприємства "Укрпошта" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Юридична Консалтингова Служба" 327 465,48 грн заборгованості зі сплати орендних платежів, 15 239,58 грн пені, 32 746,55 грн штрафу. У решті позовних вимог відмовлено.

18.12.2015 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2015 видано відповідні накази.

1.2. 11.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (яке є правонаступником РВ ФДМУ по Львівській області) про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дублікату наказу у справі № 914/1362/15 та заміну сторони у виконавчому провадженні.

Так, РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, посилаючись на положення статті 1291 Конституції України, статей 12, 28 Закону України "Про виконавче провадження", статті 119 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовував заяву тим, що 18.12.2015 Господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення суду від 12.11.2015 про стягнення з ТОВ "Юридична Консалтингова Служба" на користь РВ ФДМУ по Львівській області заборгованості з орендної плати, інфляційних втрат, пені та штрафу.

24.01.2018 на адресу Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції (далі - Залізничний ВДВС) було скеровано заяву про відкриття виконавчого провадження, за результатами розгляду якої постановою державного виконавця від 06.03.2018 відкрито виконавче провадження № 5594497.

У подальшому РВ ФДМУ 29.10.2018 та 10.07.2020 направляло запити на отримання інформації щодо здійснення виконавчого провадження та проханням про направлення документів, однак відповіді на запити отримано не було.

Водночас згідно з відомостями, отриманими з автоматизованої системи виконавчих проваджень, 29.03.2018 державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання у зв`язку із встановленням в ході проведеної перевірки виконавчого провадження обставин про порушення вимог пункту 2 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" щодо порушення встановленого строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Проте заявник зауважував, що всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження", зокрема статті 28, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження РВ ФДМУ не направлялися та не отримувалися.

Заявник зазначив, що станом на даний час строк пред`явлення наказу до виконання закінчився, що унеможливлює його повторне пред`явлення до виконання. Наявні обставини дають підстави припустити, що виконавчий документ було втрачено під час пересилання, до виконання повторно не пред`являвся, оскільки РВ ФДМУ не було відомо про втрату наказу до часу проведення ревізії виконавчих проваджень у регіональному відділенні.

З огляду на положення частини 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 119 Господарського процесуального кодексу України, РВ ФДМУ просив поновити пропущений процесуальний строк для пред`явлення наказу до виконання.

Крім того, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г та частину 1 пункту 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, РВ ФДМУ просив видати дублікат наказу.

У зв`язку із прийняттям ФДМУ наказу від 06.03.2019 № 232 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" та утворення РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, який є правонаступником РВ ФДМУ по Львівській області, а також з огляду на положення статті 334 Господарського процесуального кодексу України заявник просив здійснити заміну сторони у виконавчому документі.

1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 заяву РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській області задоволено, а саме:

- поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18.12.2015 у справі №914/1362/15 про стягнення з ТОВ "Юридична Консалтингова Служба" на користь РВ ФДМУ по Львівській області заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 197 687,24 грн, інфляційних витрат у сумі 60 910,69 грн, пені у сумі 18 557,72 грн, штрафу у сумі 19 768,72 грн, - до 22.09.2021;

- видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 18.12.2015 у справі № 914/1362/15;

- замінено стягувача у наказі Господарського суду міста Києва від 18.12.2015 у справі № 914/1362/15, а саме: РВ ФДМУ по Львівській області його правонаступником - РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.

2. Короткий зміст оскаржуваного у справі судового рішення

2.1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 скасовано, у задоволенні заяви РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дубліката наказу у справі № 914/1362/15 та заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено.

2.2. Суд апеляційної інстанції установив, що строк пред`явлення наказу до виконання встановлено до 01.12.2016, а до ВДВС наказ РВ ФДМУ було пред`явлено 24.01.2018. При цьому заявник мав можливість звернутися до державної виконавчої служби для з`ясування стану виконання означеного наказу та звернутися до суду за отриманням дубліката цього наказу у разі його втрати без будь-яких суттєвих перешкод.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за відсутності в матеріалах справи доказів про вжиття РВ ФДМУ заходів з реалізації в повному обсязі своїх встановлених Законом України "Про виконавче провадження" прав стягувача у виконавчому провадженні, зокрема, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження з метою з`ясування причин тривалого невиконання означеного наказу суду, чому не було об`єктивних перешкод чи обставин, які б це унеможливлювали, то встановлені судом першої інстанції обставини не підтверджують поважність причин пропуску строку пред`явлення означеного наказу до виконання. Викладені у заяві РВ ФДМУ обставини, не є об`єктивними причинами, які унеможливили виконання судового рішення у даній справі у передбачений законом строк та повністю залежали від волевиявлення заявника.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (подібний висновок щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 24/234, від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі № 5/229-04, від 01.04.2020 у справі № 916/924/16, від 18.06.2020 у справі № 24/262, від 03.08.2020 у справі № 904/9718/13, від 17.09.2020 у справі № 19/093-12, від 20.07.2021 у справі № 910/20594/15).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України впродовж строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Суд апеляційної інстанції установив, що в матеріалах справи не знайшли підтвердження доводи РВ ФДМУ, викладені у заяві, про те, що останній довів належними та допустимим доказами існування обставин, за яких суд міг визнати поважними причини пропуску строку пред`явлення означеного наказу до виконання, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про видачу дубліката цього виконавчого документа.

Щодо заміни сторони у виконавчому провадженні, то суд апеляційної інстанції зазначив, що здійснення заміни сторони у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження можливе лише, якщо строк пред`явлення наказу до виконання не сплив, крім випадку одночасного звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі №911/3217/15). Однак у цьому випадку причини пропуску строку пред`явлення наказу до виконання визнано неповажними.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021, РВ ФДМУ у касаційній скарзі просить її скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Скаржник наголошує на тому, що РВ ФДМУ було позбавлене можливості забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання, хоча мало намір взяти безпосередньо участь у судовому засіданні та надати свої пояснення по суті справи.

Про існування ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі РВ ФДМУ стало відомо лише після здійснення постійного моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень. При цьому твердження суду про відсутність коштів на здійснення відправки поштової кореспонденції як обґрунтування причин неповідомлення учасника справи про її розгляд спростовуються зазначенням у заяві до суду першої інстанції та у відзиві на апеляційну скаргу РФ ФДМУ електронної адреси та номера телефону канцелярії відділення. Однак суд апеляційної інстанції ухвалу про відкриття провадження жодним чином не направив РВ ФДМУ, обмежившись опублікуванням цієї ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що свідчить про розгляд справи за відсутності РВ ФДМУ, яке не було повідомлене належним чином про час, дату та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції.

Щодо відмови у задоволенні заяви РВ ФДМУ про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дубліката наказу у справі № 914/1362/15 та заміну сторони у виконавчому провадженні, то заявник касаційної скарги зазначає про залишення судом апеляційної інстанції поза увагою положень чинного законодавства та правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 916/215/21-г, який є аналогічним висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 10.04.2018 у справі № 24/234, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі № 5/229-04, від 03.08.2020 у справі № 904/9718/13 щодо вимоги про видачу дубліката наказу суду, а також неврахування судом апеляційної інстанції правової позиції Верховного Суду, викладену у постанові від 15.10.2020 у справі № 873/26/20, зазначаючи, що в матеріалах справи відсутні докази про повернення РВ ФДМУ судового наказу, а не отримавши постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання, РВ ФДМУ не було обізнано про відсутність примусового виконання судового рішення, що унеможливило реалізацію правомочностей стягувача, в тому числі на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Юридична Консалтингова Служба" просить закрити касаційне провадження у справі в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а в іншій частині - залишити постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 без змін, вказуючи, що ураховуючи, що з моменту видачі наказу про примусове виконання рішення суду у справі пройшло більше п`яти років, з огляду на відсутність жодного доказу про втрату виконавчого документа, відсутності поважних причин для поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, відсутності підстав для заміни сторони виконавчого провадження поза межами строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків.

Товариство також з посиланням на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 337/5253/13-ц (провадження № 61-10084сво18), а також на пункт 22 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що ухвала суду першої інстанції про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку пред`явлення наказу до виконання після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу, отже, касаційне провадження на постанову суду апеляційної інстанції в цій справі слід закрити.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом норм права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

4.2. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

4.3. РВ ФДМУ в касаційній скарзі вказує про розгляд справи судом апеляційної інстанції за відсутності учасника справи - позивача, якого не було повідомлено належним чином про дату та час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

4.4. Як свідчать матеріали справи, згідно зі штампом 13.07.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Юридична Консалтингова Служба" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2021.

Згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 914/1362/15 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження або залишення апеляційної скарги без руху. У подальшому згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 залишено апеляційну скаргу без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021, зокрема, відкрито апеляційне провадження, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 28.09.2021 (том 2, а. с.163- 166).

15.09.2021 начальником управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів складено акт № 914/1362/15, в якому зазначено, що ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 не було надіслано у зв`язку із відсутністю коштів для здійснення поштової відправки (не здійснюється відправлення рекомендованих листів з повідомленням про вручення з 31.08.2021, рекомендованих листів без повідомлення про вручення з 09.09.2021) (том 2, а. с. 167).

Зі змісту протоколу судового засідання від 28.09.2021 вбачається, що у судовому засіданні брав участь представник заявника апеляційної скарги - ТОВ "Юридична Консалтингова Служба" (том 2, а. с. 189- 191).

4.5. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, яких належним чином не було повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

4.6. За змістом статей 7 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

4.7. Відповідно до частин 1, 4 статті 262 цього Кодексу про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу; в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи.

Водночас згідно зі статтею 268 Господарського процесуального кодексу України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

За змістом статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом, для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частини 1 статті 285 Господарського процесуального кодексу України судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

4.8. За змістом частин 5, 10, 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення в повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до підпункту 17.14. пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Висновок стосовно того, що наведені норми свідчать, що суди повинні в силу закону вручати і надсилати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом, викладено у постанові Верховного Суду від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20 та відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 260/1888/20, від 19.02.2021 у справі № 909/541/19, від 31.03.2021 у справі № 240/13092/20, від 09.04.2021 у справі № 500/90/19, від 14.04.2021 у справі № 205/1129/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20.

4.9. Водночас, як свідчать матеріали справи, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 про відкриття апеляційного провадження у справі та призначення розгляду справи на 28.09.2021 РВ ФДМУ (позивачу у справі) у паперовому виді не направлялася.

При цьому у пункті 41 постанови Верховного Суду від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20 зазначено, що факт отримання копії рішення суду засобами електронної пошти не тягне за собою правових наслідків, передбачених статтею 242 Господарського процесуального кодексу України (подібний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 520/899/18, від 30.10.2019 у справі № 548/2296/18, від 22.04.2020 у справі № 355/1280/17, від 28.01.2021 у справі № 260/1888/20).

Разом з цим доказів про направлення ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження від 07.09.2021 на зазначену РВ ФДМУ, зокрема, у заяві про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дубліката наказу та заміну сторони у виконавчому документі, електронну адресу (lviv@spf.gov.ua), матеріали справи також не містять.

Як зазначено у пункті 42 постанови Верховного Суду від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові від 14.04.2021 у справі № 205/1129/19).

4.10. Отже, з огляду на положення чинного процесуального законодавства та правові висновки Верховного Суду колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи - позивача, оскільки розглянув справу за його відсутності, не повідомивши належним чином про дату, час і місце судового засідання, тому постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.3. За змістом статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, зокрема якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

5.4. Ураховуючи викладене, зважаючи на межі розгляду справи судом касаційної інстанції і положення пункту 5 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскаржена у справі постанова підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду, а касаційна скарга - частковому задоволенню.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310 314 315-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 914/1362/15 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак