ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/2404/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,
за участі секретаря судового засідання Купрейчук С.П.
за участю представників: ТОВ «ТБ САД» - Гурина В.А. (довіреність від 30.06.2020); ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста": Сокол О.Ю. (довіреність від 15.04.2020 № 68/1), Клочко О.В. (довіреність від 29.05.2020 № 80); ТОВ "Яблуневий Дар" - Кулак І.О. (ордер ВС № 1040033)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
на ухвалу господарського суду Львівської області від 22.01.2020
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020
у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад",
та за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар", -
ВСТАНОВИВ:
1. Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" подано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар".
2. Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.11.2019 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 10.12.19. Зобов`язано арбітражних керуючих Солдаткіна І.В., Дендериса І.Є., Гулу Я.О. надати заяву на участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар".
3. 04.12.2019 на розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" про забезпечення вимог кредитора за вх. № 3356/19, в якій заявник просить накласти арешт на усе наявне рухоме та нерухоме майно боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар", заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, іншим органам державної реєстрації прав та нотаріусам, як спеціальним суб`єктам, на які покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, органам місцевого самоврядування, на які покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії, зокрема пов`язані з державною реєстрацією права власності, інших речових прав, обтяжень, щодо нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар".
4. 10 грудня 2019 року до господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар"(81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 274А; код ЄДРПОУ 32475074).
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
5. За результатами підготовчого засідання господарський суд Львівської області ухвалою від 22 січня 2020 року у справі № 914/2404/19:
- відмовив у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про зупинення провадження , клопотання про визнання обов`язковою явки державного органу з питань банкрутства за вх. № 3586/20 від 22.01.2020 (п. 1, 2, 3);
- відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 274А; код ЄДРПОУ 32475074) (п. 4);
- визнав грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" у розмірі 2 244 975 115,05 грн заборгованості та 19 210,00 грн судового збору (п. 5);
- визнав грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" у розмірі 606 017 472,00 грн, які забезпечені заставою майна боржника та 19 210,00 грн судового збору (п. 6);
- увів мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар"(п. 7);
- увів процедуру розпl6;ряд;ження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" строком на сто сімдесят календарних днів (п. 8);
- призначив розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" арбітражного керуючого Надлонка Андрія Івановича(п. 9);
- встановив оплату послуг арбітражному керуючому Надлонку Андрію Івановичу у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявників, авансованих на депозитний рахунок суду (п. 10);
- відмовив у задоволенні заяв арбітражних керуючих Мельника Ю.А., Коваля В.В., Пісної Д.В., Рєзнікова В.І., Онушканича Я. В., Босака О.Є., Лукашука М.В., Козирицького А.С. про призначення розпорядником майна у справі № 914/2404/19(п. 11);
- задовольнив заяву арбітражного керуючого Солдаткіна І.В. про залишення без розгляду заяв про участь у справі (п. 12);
- залишив без розгляду заяву-згоду Солдаткіна І.В. про призначення розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар"(п. 13);
- відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" за вх. № 818/20 від 10.01.2020 про зловживання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" процесуальними правами (п. 14);
- відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" про забезпечення вимог кредитора, з урахуванням доповнення до клопотання про забезпечення вимог кредитора (п. 15);
- вказав, що протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства; надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника. (п. 16);
- вказав, що керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об`єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об`єднаннях юридичних осіб; передачу нерухомого майна в оренду; одержання позик (кредитів). У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом. У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту обрання комітету кредиторів) здійснювати продаж істотних активів боржника. (п. 17);
- заборонив боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави. (п. 18);
- вказав офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 274А; код ЄДРПОУ 32475074) у встановленому законодавством порядку. (п. 19);
- визначив наступні дати у справі: строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду 28.02.2020 р.; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, на 04.03.2020 р.; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців 04.03.2020 р. (п. 20);
- зобов`язав розпорядника майна надати: відзиви на заяви кредиторів; письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам; відомості щодо виконання повноважень відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства. (п. 21);
- попереднє засідання суду призначив на 04 березня 2020 року.
6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 ухвалу господарського суду Львівської області від 22 січня 2020 року у справі №914/2404/19 змінено в частині суми визнаних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ САД" і викладено пункт 5 резолютивної частини ухвали в такій редакції:
«Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" (81524, Львівська область, Городоцький район, с. Братковичі, вул. Шкільна, 4; код ЄДРПОУ 37122702) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 274А; код ЄДРПОУ 32475074) у розмірі 1 514 626 314,07 грн заборгованості та 19 210,00 грн. судового збору.».
6.1. У решті ухвалу господарського суду Львівської області від 22 січня 2020 року у справі №914/2404/19 вказаною постановою залишено без змін.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
7. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" (далі в тексті - Скаржник 1) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник 1 просить суд скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 в частині зменшення суми визнаних грошових вимог ТОВ "ТБ Сад" і залишити в силі ухвалу господарського суду Львівської області від 22.01.2020 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "ТБ Сад".
8. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник 1 наводить наступні доводи:
8.1. Суд апеляційної інстанції не навів вагомих аргументів на користь зменшення суми кредиторських вимог.
9. Також до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі в тексті - Скаржник 2) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд (з урахуванням доповнень) - скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 та ухвалу господарського суду Львівської області від 22.01.2020 в частині задоволення заяви ТОВ "ТБ Сад" про відкриття провадження у справі про банкрутство та визнанні грошових вимог ТОВ "ТБ Сад"; ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ТБ Сад" про відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання грошових вимог; скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 та ухвалу господарського суду Львівської області від 22.01.2020 в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Надлонок А.І. і в даній частині справу № 914/2404/19 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
10. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник 2 наводить наступні доводи:
10.1. Суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 по справі № 909/146/19.
10.2. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій не містять аналізу обґрунтованості заяви кредитора ТОВ «ТБ Сад» та не містять аналізу заперечень ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на вказані кредиторські вимоги.
10.3. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
10.4. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
11. До Верховного Суду ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "ТБ Сад" у якому учасник справи просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "ТБ Сад".
Провадження справи у Верховному Суді
12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.09.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 914/2404/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у даній справі; призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" на 07 жовтня 2020 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.
13. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.09.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу господарського суду Львівської області від 22.01.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі № 914/2404/19; об`єднано касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" в одне касаційне провадження; призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на 07 жовтня 2020 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.
Позиція Верховного Суду
14. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача та пояснення представників учасників у справі, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність частково задовольнити касаційні скарги з наступних підстав.
15. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
16. Щодо доводу касаційної скарги Скаржника 1 про те, що суд апеляційної інстанції не навів вагомих аргументів на користь зменшення суми кредиторських вимог, колегія суддів зазначає наступне.
17. У постанові Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 встановлені наступні фактичні обставини справи:
17.1. 03.06.2013 ТОВ «ТБ Сад» (продавець) і ТОВ «Яблуневий дар» (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 03/06/13Я (т. 1 а.с. 23-25), за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця яблука (товар), а покупець зобов`язався прийняти і оплатити їх на умовах визначених цим договором. Відповідно до п. 5.1 договору покупець зобов`язаний прийняти поставлений товар згідно з видатковими накладними.
17.2. 02.06.2014 ТОВ «ТБ Сад» (продавець) і ТОВ «Яблуневий дар» (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 07/SR/2014 (т. 1 а.с. 17-18), за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця сільськогосподарську плодоовочеву продукцію, а саме яблука (товар), у кількості погодженій сторонами, а покупець - прийняти та оплатити її. Асортимент, якість, кількість, ціна та вартість кожної партії товару визначаються сторонами в товарній накладній на кожну партію товару (п. 2.1 договору).
17.3. Господарський суд Львівської області рішенням від 18.07.2018 у справі №914/933/18 присудив до стягнення з ТОВ "Яблуневий Дар" на користь ТОВ "ТБ САД" 1 910 979,42 грн і 28 664,69 грн судового збору за невиконання договору купівлі-продажу №07/SR/2014. Рішення набрало законної сили і на його примусове виконання 14.08.2018 господарський суд Львівської області видав наказ. 21.08.2018 Городоцький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №57049779. Листом від 11.11.2019 Городоцький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області надав інформацію про те, станом на 11.11.2019 відомості про погашення заборгованості відсутні. Боржник і кредитор також стверджують, що ТзОВ «Яблуневий Дар» суму боргу за вказаним виконавчим провадженням не погасив. Доказів погашення заборгованості суду не надано.
17.4. За результатом дослідження зібраних доказів у справі, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції не перевірив видаткових накладних на предмет наявності усіх визначених законом обов`язкових реквізитів. А саме, частина видаткових накладних зі сторони покупця (ТОВ «Яблуневий Дар») не містять вказівки на посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
17.5. Видаткові накладні, у яких вказано посади осіб ТОВ «Яблуневий Дар», відповідальних за здійснення господарської операції, довіреності на здійснення господарської операції, або вказано лише довіреності на здійснення господарської операції і відсутні прізвища уповноважених осіб, підтверджують господарські операції між ТОВ «ТБ Сад» (постачальник) і ТОВ «Яблуневий Дар» (покупець) за договорами купівлі-продажу №07/SR/2014 і №03/06/13Я у загальній сумі 1 512 715 334,65 грн.
17.6. Суд апеляційної інстанції погодився з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про те, що акти звірки взаєморозрахунків, якими ТОВ "ТБ САД" підтверджує заявлені грошові вимоги до боржника, не є належними доказами.
17.7. З урахуванням наведених обставин справи суд апеляційної інстанції вважає, що станом на дату подання ТОВ «ТБ Сад» заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Яблуневий Дар» сума грошового зобов`язання боржника перед ТОВ «ТБ Сад» за договорами купівлі-продажу №07/SR/2014, №03/06/1ЗЯ і відповідно до рішення господарського суду Львівської області рішенням від 18 липня 2018 року у справі №914/933/18 становила 1 514 626 314,07грн (1 512 715 334,65 грн + 1 910 979,42 грн), яке боржник неспроможний виконати після настання встановленого строку.
18. Довід касаційної скарги Скаржника 1, який викладений у підпункті 8.1. пункту 8 даної постанови мотивований тим, що суд апеляційної інстанції не зазначив, які саме видаткові накладні з посиланням на дати, суми, номери не містять вказівки на посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
19. Відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
20. Встановлені фактичні обставини справи судом апеляційної інстанції дають змогу дійти до висновку, що у постанові Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 надано оцінку зібраним доказам у справі як групі однотипних доказів (видаткові накладні) у яких не містяться вказівки на посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення або відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
21. Наведене узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 86 ГПК України і спростовує довід касаційної скарги Скаржника 1 про те, що суд апеляційної інстанції не навів вагомих аргументів на користь зменшення суми кредиторських вимог.
22. Щодо доводу касаційної скарги Скаржника 2 про те, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 по справі № 909/146/19, колегія суддів зазначає наступне.
23. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
24. У пункті п. 5.5 мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16 викладено висновок про застосування норм права відповідно до якого під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
25. Згідно аналізу змісту постанови Верховного Суду від 10.02.2020 по справі № 909/146/19, можна дійти до висновку, що у вказаному судовому рішенні перевірялося застосування судами попередніх інстанцій приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» при розгляді кредиторських вимог до боржника.
26. Враховуючи ту обставину, що предметом касаційного оскарження у даній справі є касаційні скарги на рішення судів попередніх інстанцій щодо відкриття провадження у справі про банкрутство у справі, яка регулюється приписами Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням висновків про застосування норм права, які викладені у пункті п. 5.5 мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 по справі № 922/2383/16, дійшла до висновку про те, що довід касаційної скарги Скаржника 2 про те, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 по справі № 909/146/19 є необґрунтований, оскільки у справах № 914/2404/19 та № 909/146/19 правовідносини не є подібними.
27. Щодо доводів касаційної скарги Скаржника 2 про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не містять аналізу обґрунтованості заяви кредитора ТОВ «ТБ Сад» та не містять аналізу заперечень ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на вказані кредиторські вимоги та про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів зазначає наступне.
28. Суд першої інстанції зазначив те, що:
- ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" не надало жодних доказів, що ТОВ «ТБ Сад» та ТОВ «Яблуневий Дар» пов`язані спільним власником. За відомостями у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками ТОВ «Яблуневий дар» та ТОВ «ТБ Сад» є різні особи.
- Додані до клопотання ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" ухвали, роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень, у кримінальних провадженнях є ухвалами щодо проведення слідчих дій в межах відповідних кримінальних проваджень, натомість судових рішень, які б набрали законної сили, станом на день розгляду справи, інформації щодо винесення вироку у кримінальних справах не надано. Також не надано доказів здійснення ТОВ «Яблуневий Дар» виробничої діяльності.
- Також суд вказав, що розгляд господарським судом Львівської області справи № 914/2566/19 за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до відповідачів: ТОВ «ТБ Сад» і ТОВ «Яблуневий Дар» про визнання недійсними укладених відповідачами договорів купівлі-продажу №07/SR/2014 і №03/06/13Я не свідчить про наявність спору про право.
- У розумінні частини 6 статті 39 Кодексу України з питань банкрутства спір про право може існувати щодо правовідносин ініціюючого кредитора і боржника. Боржник визнає заборгованість перед ТОВ «ТБ Сад» за договорами купівлі-продажу №07/SR/2014 і №03/06/13Я у загальній сумі 2 244 975 115,05 грн і стверджує про неможливість сплатити заборговану суму.
29. З урахуванням наведених обставин справи та положень ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд Львівської області ухвалою від 22 січня 2020 року відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Яблуневий Дар» і визнав грошові вимоги ТОВ «ТБ Сад» до боржника у сумі 2 244 975 115,05 грн заборгованості та 19 210,00 грн. судового збору.
30. У постанові суду апеляційної інстанції Західний апеляційний господарський суд частково погодився з доводами ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" і зазначив, що господарський суд Львівської області не перевірив відповідності усіх наданих кредитором ТОВ «ТБ Сад» видаткових накладних, які є первинними документами бухгалтерського обліку господарських операцій, вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і тому помилився у визначенні розміру вимог кредитора ТОВ «ТБ Сад» до боржника ТОВ «Яблуневий Дар».
31. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство.
32. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
33. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.
34. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
35. У постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що відсутність специфікацій і доказів проведення оплати за договорами купівлі-продажу №07/SR/2014 і №03/06/13Я не заперечує проведення господарських операцій і не спростовує підтвердження відомостей про господарську операцію видатковими накладними, оформленими з дотриманням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
36. З аналізу оскаржуваних судових рішень, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що при наявності заперечень сторони у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, суди попередніх інстанцій спростовуючи твердження ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" щодо пов`язаності ТОВ «ТБ Сад» і ТОВ «Яблуневий Дар» лише послались на ухвали щодо проведення слідчих дій в межах відповідних кримінальних проваджень та відомості що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
37. Натомість суди попередніх інстанцій не надали оцінки іншим доводам та доказам поданим ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на підтвердження пов`язаності ТОВ «ТБ Сад» і ТОВ «Яблуневий Дар», зокрема чи дійсно ТОВ "ТБ САД" виконало такий обсяг поставки, який мав бути відображений у даних його бухгалтерського та податкового обліку.
38. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
39. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
40. Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").
41. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
42. Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів суду касаційної інстанції частково погоджується з доводом касаційної скарги Скаржника 2 про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не містять аналізу обґрунтованості заяви кредитора ТОВ «ТБ Сад» та не містять аналізу заперечень ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на вказані кредиторські вимоги.
43. Щодо доводу касаційної скарги Скаржника 2 про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком, який викладений в оскаржуваних судових рішеннях, відповідно до якого із положень статей 34, 35, 36, 39 Кодексу України з питань банкрутства вбачається, що у розумінні частини 6 статті 39 Кодексу України з питань банкрутства спір про право може існувати лише щодо правовідносин кредитора, який подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, і боржника.
44. Наведене спростовує довід касаційної скарги Скаржника 2 про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
45. Щодо доводу касаційної скарги Скаржника 2 про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів зазначає наступне.
46. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. Арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у цій справі. У разі якщо заява про участь у справі надійшла лише від одного арбітражного керуючого, господарський суд призначає таку особу розпорядником майна/керуючим реструктуризацією. У разі якщо заява про участь у справі надійшла від двох або трьох арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючим реструктуризацією особу, яка була першою визначена шляхом автоматизованого відбору. У разі якщо жоден із арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, не подав до господарського суду заяву про участь у справі, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого за власною ініціативою.
47. Суди попередніх інстанцій встановили наступні обставини справи:
- Господарський суд Львівської області 25 листопада 2019 року здійснив запити на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого у справі №914/2404/19. Цього ж дня надійшли довідки щодо кандидатур арбітражних керуючих, відповідно до яких, визначено наступні кандидатури арбітражних керуючих: Солдаткін І.В., Дендерис І.Є., Гула Я.О.
- Суд ухвалою від 25 листопада 2019 року прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" до розгляду; призначив підготовче засідання суду; зобов`язав арбітражних керуючих Солдаткіна І.В., Дендериса І.Є., Гулу Я.О. надати заяву на участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар".
- Арбітражний керуючий Солдатків І.В. подав заяву про участь у справі, а в подальшому її відкликав; арбітражний керуючий Дендерис І.Є. повідомив про неможливість подання документів для участі у справі через тимчасову непрацездатність, арбітражний керуючий Гула Я.О. заяви на участь у справі не подав.
- Також до господарського суду Львівської області надійшли заяви арбітражних керуючих про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" - 28 листопада 2019 року від арбітражного керуючого Надлонка А.І., арбітражного керуючого Мельника Ю.А. і арбітражного керуючого Коваля В.В.; 10 грудня 2019 року від арбітражного керуючого Пісної Д.В. і арбітражного керуючого Рєзнікова В.І.; 10 січня 2020 року від арбітражного керуючого Онушканича Я.В. і арбітражного керуючого Босака О.Є.; 21 січня 2020 року від арбітражного керуючого Лукашука М.В.; 22 січня 2020 року від арбітражного керуючого Козирицького А.С.
- Арбітражний керуючий Надлонок А.І. перший 28 листопада 2019 року подав заяву на участь у справі (о 16:03:07, вх. №3279/19). Заяви арбітражних керуючих Мельника Ю.А. і Коваля В.В., які теж надійшли 28 листопада 2019 року, зареєстровані пізніше: о 16:11:46, вх. №3280/19 і о 17:21:46, вх. №3281/19 відповідно.
48. Наведені обставини стали підставою для висновку, який викладений у постанові суду апеляційної інстанції про те, що правило першого встановлене ч.2 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства щодо призначення арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору у разі подання заяви про участь двома чи трьома арбітражними керуючими. Водночас застосування такого правила до призначення розпорядника майна у разі, коли жоден із трьох арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, не подав заяви на участь у справі, а до суду надійшли заяви на участь у справі від двох і більше арбітражних керуючих, забезпечує безсторонність суду при прийнятті цього рішення. Проте, за будь-яких обставин суд повинен перевірити відповідність арбітражного керуючого вимогам, що передбачені Кодексом України з процедур банкрутства.
49. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що у відповідності до абз. 4 ч. 2 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі якщо жоден із арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, не подав до господарського суду заяву про участь у справі, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого за власною ініціативою.
50. Наведені положення Кодексу України з процедур банкрутства щодо призначення арбітражних керуючих для виконання обов`язків розпорядника майна боржника у випадку, коли жоден із трьох арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, не подав заяви на участь у справі, а до суду надійшли заяви на участь у справі від двох і більше арбітражних керуючих, не передбачають застосування правила першого (призначення для виконання обов`язків розпорядника майна боржника арбітражного керуючого, який першим подав заяву до суду про участь у справі).
51. Положення абз. 4 ч. 2 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства дозволяють стверджувати, що у випадку, коли жоден із трьох арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, не подав заяви на участь у справі, а до суду надійшли заяви на участь у справі від двох і більше арбітражних керуючих, визначення кандидатури для виконання обов`язків розпорядника майна боржника здійснюється господарським судом із застосуванням судового розсуду.
52. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
53. Суд першої інстанції надав перевагу кандидатурі арбітражного керуючого Надлонока А.І. з підстав того, що вказаний арбітражний керуючий має місцезнаходження аналогічне з місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар".
54. Суд апеляційної інстанції надав перевагу кандидатурі арбітражного керуючого Надлонока А.І. з підстав того, що арбітражний керуючий Надлонок А.І. перший 28 листопада 2019 року подав заяву на участь у справі.
55. Наведені обставини не дозволяють стверджувати, що при визначенні кандидатури розпорядника майна боржника суди попередніх інстанцій керувалися тим, що призначення арбітражного керуючого Надлонка А.І. буде найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
56. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про обґрунтованість доводу касаційної скарги Скаржника 2 про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
57. Відповідно до приписів п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
58. З урахуванням того, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередньої інстанції не дослідили зібрані у справі докази, які стосуються доводів щодо аналізу обґрунтованості заяви кредитора ТОВ «ТБ Сад» та які стосуються призначення арбітражного керуючого для виконання обов`язків розпорядника майна боржника, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 22.01.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020, а справу № 914/2404/19 направити на стадію відкриття провадження у справі про банкрутство до господарського суду Львівської області.
58.1. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам при новому розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (схожі висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18).
59. За таких обставин, касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" підлягають частковому задоволенню.
60. Разом з тим, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що відсутність дослідження зібраних доказів, які стосуються доводів щодо аналізу обґрунтованості заяви кредитора ТОВ «ТБ Сад» та які стосуються призначення арбітражного керуючого для виконання обов`язків розпорядника майна боржника, унеможливлює залишення в силі рішення суду першої інстанції в частині, яка стосується заяв і клопотань, що безпосередньо пов`язані з процедурою розпорядження майном боржника (про забезпечення вимог кредитора, про розгляд заяв арбітражних керуючих щодо призначення розпорядником майна), оскільки введення процедури розпорядження майном підлягає скасуванню.
61. Саме тому, ухвала господарського суду Львівської області від 22.01.2020 скасовується у повному обсязі і справа передається на новий розгляд на стадію відкриття провадження у справі про банкрутство до господарського суду Львівської області.
62. У зв`язку з частковим задоволенням касаційних скарг і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 240 296 300 301 304 308 310 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" задовольнити частково.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 та ухвалу господарського суду Львівської області від 22.01.2020 по справі № 914/2404/19 скасувати.
3. Справу № 914/2404/19 направити на стадію відкриття провадження у справі про банкрутство до господарського суду Львівської області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді К.М. Огороднік
В.Г. Пєсков