ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/2441/15(914/592/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія"
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду
від 23.01.2023
у справі № 914/2441/15(914/592/22)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО "Укрресурс"
про визнання недійсним договору оренди №02/04/19 від 02.04.2019 як фіктивного
в межах справи № 914/2441/15
про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія",-
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" (далі - ПАТ "Львівська вугільна компанія").
2. 30.03.2022 на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 670 від ПАТ "Львівська вугільна компанія" надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО "Укрресурс" (далі - ТОВ "ВТО "Укрресурс") про визнання недійсним договору оренди № 02/04/19 від 02.04.2019 як фіктивного.
3. Ухвалою суду від 19.04.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження в межах справи № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ "Львівська вугільна компанія"; підготовче засідання призначено на 19.05.2022.
4. Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.12.2022 у справі № 914/2441/15(914/592/22) в задоволенні позову ПАТ "Львівська вугільна компанія" до ТОВ "ВТО "Укрресурс" про визнання недійсним договору оренди №02/04/19 від 02.04.2019 як фіктивного відмовлено.
5. Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 08.12.2022 ПАТ "Львівська вугільна компанія" звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
6. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 подану апеляційну скаргу залишено без руху та зобов`язано скаржника надати (надіслати) докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 721,50 грн, докази надсилання копії апеляційної скарги з додатками усім учасникам у справі про банкрутство листом з описом вкладення із зазначенням номера поштового відправлення протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не пізніше 23.01.2023.
7. 19.01.2023 від скаржника надійшло клопотання № 2/41 від 17.01.2023 (вх. ЗАГС №0104/366/23 від 19.01.2023) про долучення до матеріалів справи платіжного доручення № 5979 від 13.01.2023 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 721,50 грн.
8. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 апеляційну скаргу ПАТ "Львівська вугільна компанія" №2/3 від 03.01.2023 (вх. ЗАГС № 01-05/93/23 від 09.01.2023) на рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2022 у справі № 914/2441/15(914/592/22) повернуто скаржнику.
9. Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 10.01.2023 в частині надання суду доказів надіслання копії апеляційної скарги з додатками усім учасникам у справі про банкрутство.
Рух касаційної скарги
10. 08.02.2022 ПАТ "Львівська вугільна компанія" звернулась із касаційною скаргою вих. № 2/96 від 08.02.2023 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у справі № 914/2441/15(914/592/22), підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ПАТ "Львівська вугільна компанія" у справі № 914/2441/15(914/592/22) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023.
12. Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 914/2441/15(914/592/22) за касаційною скаргою ПАТ "Львівська вугільна компанія" вих. №2/96 від 08.02.2023 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 та призначено розгляд касаційної скарги ПАТ "Львівська вугільна компанія" вих. № 2/96 від 08.02.2023 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
13. Не погоджуючись з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023, ПАТ "Львівська вугільна компанія" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у справі № 914/2441/15(914/592/22) про повернення апеляційної скарги ПАТ "Львівська вугільна компанія" № 2/3 від 03.01.2023 (вх. ЗАГС №01-05/93/23 від 09.01.2023) на рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2022 у справі №914/2441/15(914/592/22) скаржнику та передати справу № 914/2441/15(914/592/22) на розгляд Західного апеляційного господарського суду.
14. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.
14.1. Слід розмежовувати учасників справи про банкрутство та учасників таких відокремлених проваджень в межах справи про банкрутство. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (ч. 1 ст.41 ГПК України). Сторонами в судовому процесі є позивачі та відповідачі (ст.45 ГПК України). Аналогічну правову позицію містить постанова КГС ВС від 12.01.2021 у справі №916/97/20).
14.2. Апеляційним судом ухвалою від 10.01.2023 у справі №914/2441/15(914/592/22) було визначено розмір судового збору за подання апеляційної скарги, виходячи зі ставки, що підлягає сплаті за подання відокремленого позову в межах справи № 914/2441/15 про банкрутство (3 721,50 грн), а не в основній процедурі банкрутства.
14.3. Апеляційний суд безпідставно висунув позивачу (скаржнику) вимогу про надання доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками у справі №914/2441/15(914/592/22) всім учасникам справи про банкрутство ПАТ "Львівська вугільна компанія", тому повернення апеляційної скарги з підстав ненадання цих доказів не може вважатися законним та обґрунтованим.
14.4. Ухвала Західного апеляційного господарського суд від 23.01.2023 у справі №914/2441/15(914/592/22) є незаконною; такою, що порушує право позивача на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2022 у справі №914/2441/15(914/592/22) (ст.254 ГПК України), а саме - заважає подальшому розгляду судом апеляційної інстанції справи №914/2441/15(914/592/22).
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
15. ТОВ "ВТО "Укрресурс" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу ПАТ "Львівська вугільна компанія" залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу Західного апеляційного господарського суд від 23.01.2023 залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
16. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
17. Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
18. Предметом касаційного розгляду у цій справі є оцінка правомірності застосування судом апеляційної інстанції норм права при поверненні апеляційної скарги ПАТ "Львівська вугільна компанія".
19. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої цієї статті).
20. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
21. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги закріплено в статті 258 ГПК України, пунктом 3 частини третьої якої установлено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
22. Відповідно до статті 259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
23. Відповідно до частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
24. 21.10.2019 вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
25. З огляду на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм цього Кодексу та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
26. Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
27. Частиною другою статті 7 КУзПБ визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
28. Таким чином, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц та від 28.01.2020 у справі № 50/311-б).
29. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.
30. Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).
31. Справи позовного провадження (що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства) мають суб`єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України.
32. Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
33. Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
34. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
35. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
36. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін (ч. 1 ст. 49 ГПК України).
37. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. (ч. 1, 2 ст. 50 ГПК України).
38. Водночас, склад учасників у справі про банкрутство визначений у статті 1 КУзПБ, відповідно до якої учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
39. Отже, суб`єктний склад учасників господарського процесу у межах позовного провадження відповідно до ГПК України не є тотожним складу учасників у справі про банкрутство за Кодексом України з процедур банкрутства. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Подібні висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 31.05.2022 у справі № 923/719/17 (910/618/21).
40. Підсумовуючи викладене, беручи до уваги встановлення статтею 7 КУзПБ порядку розгляду спорів стороною яких є боржник та визначення складу учасників такого спору у відповідності до положень ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що у розумінні положень статті 7 КУзПБ, пункту 3 частини третьої статті 258, статті 259 ГПК України, учасниками справи позовного провадження, що розглядається у межах справи про банкрутство, яким заявник апеляційної скарги зобов`язаний надіслати копію скарги, є саме особи, які визначені статтями 41 45 ГПК України (правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.04.2023 у справі № 914/2441/15(914/1140/22).
41. Отже, у справі, що розглядається такими особами є позивач та відповідач, а не всі учасники провадження основної справи про банкрутство, які визначені статтею 1 КУзПБ, як помилково вказав суд апеляційної інстанції.
42. З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку, що апеляційним господарським судом невірно застосовано положення статті 7 КУзПБ у взаємозв`язку з положеннями пункту 3 частини третьої статті 258 ГПК України, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду про повернення апеляційної скарги ПАТ "Львівська вугільна компанія", а доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду справи.
43. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
44. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 310 ГПК України).
45. На підставі викладеного, враховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, та передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, які не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувана ухвала Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у справі № 914/2441/15(914/592/22) підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
49. Оскільки Касаційний господарський суд у складі Верховного суду дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження, то відповідно до статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі № 914/2441/15(914/592/22) касаційним судом не здійснюється.
Керуючись статтями 240 300 301 308 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу вих. №2/96 від 08.02.2023 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у справі № 914/2441/15(914/592/22) задовольнити частково.
2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у справі № 914/2441/15(914/592/22) скасувати.
3. Справу № 914/2441/15(914/592/22) передати до Західного апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді О. В. Васьковський
В. Я. Погребняк