№ 914/3674/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/3674/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

прокуратури - Томчук М.О.,

позивача - не з`явились,

відповідача -Сеньківа А.І.,

третьої особи - Кравця Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 (головуючий суддя - Желік М.Б., судді: Бонк Т.Б., Орищин Г.В.)

у справі №914/3674/23

за позовом керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Національної гвардії України

до Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничого центру "Маркитант",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Центральна база виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України,

про визнання недійсним пункту договору та стягнення 761 666,67 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Керівник Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (далі також - прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Національної гвардії України (далі також - Головне управління НГУ) до Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничого центру "Маркитант" (далі також - ПОГ "ВЦ "Маркитант") про визнання недійсним пункту договору та стягнення 761 666,67 грн.

2. Позовні вимоги прокурора обґрунтовані посиланням на положення пунктів 3.4 та 11.8 договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти від 03.11.2022 №683, норми постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №335, а також тим, що на момент укладання спірного договору ПОГ "ВЦ "Маркитант" перейшло на спрощену систему оподаткування (з 24.10.2022), внаслідок чого грошові кошти, сплачені в рахунок ПДВ за цим договором у сумі 761 666,67 грн, є набутими безпідставно та підлягають поверненню Головному управлінню НГУ.

3. Позивач та третя особа підтримали позовні вимоги прокурора в повному обсязі.

4. Заперечення відповідача проти позову мотивові тим, що в момент укладення договору відповідач не знав про факт переходу підприємства на спрощену систему оподаткування, оскільки відповідні витяги із реєстру платників податку не відображали внесення змін до групи та ставки платника податку.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

5. 03.11.2022 між Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (далі також - Центральна база ВТК, третя особа) та ПОГ "ВЦ "Маркитант" укладено договір №683 про закупівлю товару за бюджетні кошти.

6. Відповідно до пункту 1.1 договору предметом договору є закупівля екскаватора-навантажувача, який продавець зобов`язався поставити покупцю, а покупець зобов`язався прийняти товар та сплатити продавцю вартість у строки та на умовах, встановлених договором.

7. Згідно з пунктом 1.2 договору продавець зобов`язується здійснити доставку товару в пункті відвантаження, а покупець зобов`язується здійснити прийняти товар, здійснивши його оплату на умовах договору.

8. За умовами пункту 1.3 договору найменування (номенклатура, асортимент) та кількість товару передбачається у специфікації, що є додатком 1 до договору, технічні характеристики вказані у додатку 2 до договору, які є його невід`ємними частинами.

9. Відповідно до пункту 1.4 договору закупівля товару здійснюється за кошти Державного бюджету України.

10. У пункті 3.1 договору сторони погодили, що ціна договору становить 4 570 000 грн (у тому числі ПДВ (20%) 761 666,67 грн).

11. Відповідальність за правильність розрахунку ціни товару, обґрунтованість витрат за статтями калькуляції несе продавець (пункт 3.4 договору).

12. Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до завершення дії воєнного стану, але не довше, ніж до 31.12.2022 (пункт 11.1 договору).

13. У пункті 11.7 договору зазначено, що покупець є бюджетною, неприбутковою установою, не платник ПДВ.

14. За умовами пункту 11.8 договору продавець має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, платник ПДВ.

15. Відповідно до специфікації, яка є додатком 1 до договору, предметом закупівлі є екскаватор-навантажувач Bobcat В780, вартість разом з ПДВ - 4 570 000 грн, у тому числі ПДВ - 761 666,67 грн.

16. Договір виконаний у повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною від 03.11.2022 №6 з підписами сторін, скріпленими печатками, та платіжним дорученням від 04.11.2022 №1831 (проведено банком 05.11.2022) на суму 4 570 000 грн, платник Центральна база ВТК, призначення платежу: "Оплата за екскаватор-навантажувач; накладна №6 від 03.11.2022; ПДВ - 761 666,67 грн".

17. Факт повного виконання договору визнається всіма учасниками справи.

18. Під час проведення аудиту фінансово-господарської діяльності Центральної бази ВТК за період з 01.01.2020 до 31.03.2023 Головне управління ДПС у Львівській області листом від 20.07.2023 №8127/6/13-01-04-07 повідомило Північний офіс Держаудитслужби, що ПОГ "ВЦ "Маркитант" з 24.10.2022 перебуває на спрощеній системі оподаткування по теперішній час (на дату листа - 20.07.2023) та останньому призупинено реєстрацію ПДВ для платників єдиного податку 3 групи 2% на період воєнного, надзвичайного стану.

19. Центральна база ВТК звернулася з претензією від 01.09.2023 №83/1395 до ПОГ "ВЦ "Маркитант" з вимогою перерахувати на рахунок покупця суму безпідставно сплачених у рахунок ПДВ грошових коштів у розмірі 761 666,67 грн за договором №683 від 03.11.2022.

20. ПОГ "ВЦ "Маркитант" надало відповідь від 10.10.2023 №10/10, у якій зазначило, що на дату укладання договору в контрагента не було інформації, що останній перейшов на спрощену систему оподаткування

21. На спростування факту перебування на системі спрощеного оподаткування відповідач надав ряд доказів, з яких вбачається, що:

- 21.10.2021 ПОГ "ВЦ "Маркитант" зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується витягом №2126534500763;

- 14.10.2022 ПОГ "ВЦ "Маркитант" через електронний кабінет платника податків звернулось до Державної податкової служби України із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування;

- 18.10.2022 ПОГ "ВЦ "Маркитант" отримало електронну квитанцію №2 про прийняття заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, у якій зазначено документ доставлено до ГУ ДПС у Львівській обл. (Франківський р-н м. Львова), документ прийнято 18.10.2022 о 14:36, реєстраційний номер 9213554174;

- 18.10.2022 ПОГ "ВЦ "Маркитант" через електронний кабінет платника податків подало запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;

- 18.10.2022 сформовано витяг №74725 з реєстру платників єдиного податку щодо ПОГ "ВЦ "Маркитант", у якому в графах "група", "ставка" та "ставка у відсотках до доходу" проставлено прочерки, графи "із реєстрацією ПДВ", "без реєстрації ПДВ" пусті, немає відомостей про дату обрання переходу на спрощену систему оподаткування та дату застосування ставки та групи;

- 21.10.2022 ПОГ "ВЦ "Маркитант" отримав квитанцію №2 про прийняття заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, у якій зазначено документ доставлено до ГУ ДПС у Львівській обл. (Франківський р-н м.Львова), документ прийнято 21.10.2022 о 15:24, реєстраційний номер 9217260703; аналогічну квитанцію отримано про прийняття документу 21.10.2022 о 10:48 за реєстраційним номером 9216891888;

- 27.10.2022 ПОГ "ВЦ "Маркитант" через електронний кабінет платника податків подало запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;

- 27.10.2022 сформовано витяг №75897 з реєстру платників єдиного податку щодо ПОГ "ВЦ "Маркитант", у якому в графах "група", "ставка" та "ставка у відсотках до доходу", "перелік видів господарської діяльності" проставлено прочерки, графи "із реєстрацією ПДВ", "без реєстрації ПДВ" пусті, немає відомостей про дату обрання переходу на спрощену систему оподаткування та дату застосування ставки та групи;

- в період з 16.11.2022 до 09.12.2022 здійснювалась реєстрація податкових накладних по господарських операціях з різними постачальниками щодо ПОГ "ВЦ "Маркитант" як покупця;

- 12.12.2022 ПОГ "ВЦ "Маркитант" через електронний кабінет платника податків подало запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;

- 13.12.2022 сформовано витяг №83515 з реєстру платників єдиного податку щодо ПОГ "ВЦ "Маркитант", у якому в графі "група" зазначено "3", у графі "ставка" - прочерк, у графі "ставка у відсотках до доходу" зазначено "2", у графі "без реєстрації ПДВ" проставлено відмітку, а також наведено перелік видів господарської діяльності згідно з кодами КВЕД, зазначено дату обрання переходу на спрощену систему оподаткування - 24.10.2022, дату застосування ставки та групи 24.10.2022.

22. Відповідно до витягу з реєстру платників ПДВ щодо ПОГ "ВЦ "Маркитант" датою анулювання (призупинення) реєстрації ПДВ є 23.10.2022, датою внесення запису про анулювання (призупинення) реєстрації за заявою платника єдиного податку до реєстру є 09.12.2022.

23. У листі №1314/5/13-01-04-05-12 від 29.01.2024 Головного управління ДПС у Львівській області, адресованому Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань у місті Києві, зазначено, що ПОГ "ВЦ "Маркитант" 21.10.2022 за №9216891888 подало до ГУ ДПС у Львівській області (Франківський район м. Львова) заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування (третя група 2 відсотки доходу) з 24.10.2022. ГУ ДПС у Львівській області не надавало ПОГ "ВЦ "Маркитант" письмової мотивованої відмови в реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу з 24.10.2022. Враховуючи наведене, ПОГ "ВЦ "Маркитант" в період з 24.10.2022 до 31.07.2023 перебував платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

24. Господарський суд Львівської області рішенням від 23.05.2024 у справі №914/3674/23 позов задовольнив повністю; визнав недійсним пункт 3.1 договору від 03.11.2022 №683 у частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 761 666,67 грн, що укладений між Центральною базою ВТК та ПОГ "ВЦ "Маркитант"; стягнув з ПОГ "ВЦ "Маркитант" на користь Головного управління НГУ грошові кошти в розмірі 761 666,67 грн суми ПДВ за договором від 03.11.2022 №683; стягнув з ПОГ "ВЦ "Маркитант" 14 109 грн судового збору на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

25. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що:

(1) укладання спірного договору та фактична поставка товару за договором відбулася після переведення відповідача на спрощену систему оподаткування, у зв`язку з чим товар, що є предметом спірного договору, віднесено до товару, який обкладається ПДВ за нульовою ставкою;

(2) визначення сторонами в пункті 3.1 договору ціни з урахуванням ПДВ у розмірі 761 666,67 грн свідчить про недодержання при укладенні цього пункту договору встановлених статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) вимог, що є підставою для визнання його недійсним у частині включення до договірної ціни ПДВ в силу приписів статті 215 ЦК;

(3) оскільки у відповідача були відсутні відповідні зобов`язання перед бюджетом, останній безпідставно (помилково) включив у первинні документи суми ПДВ, відповідно безпідставно набув майно, а саме грошові кошти в сумі 761 666,67 грн, які були передані позивачем відповідачу як сума ПДВ у складі оплати за отриманий за договором товар;

(4) підписуючи 03.11.2022 первинні документи, в яких відображено суми ПДВ, після того, як відповідач двічі подав заяву про перехід на іншу систему оподаткування, останній мав розрахувати можливі ризики настання несприятливих наслідків у результаті таких дій.

26. Західний апеляційний господарський суд постановою від 24.02.2025 рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2024 у справі №914/3674/23 скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.

27. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що:

(1) суб`єкт господарювання, який подав заяву про перехід на спрощену систему оподаткування, вважається таким з наступного робочого дня після подання заяви за відсутності підстав для відмови щодо такого переходу. Водночас, суд наголосив, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку відбувається шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку;

(2) оскільки станом на дату укладення договору 03.11.2022 у продавця не було (і до внесення 09.12.2022 до реєстру платників єдиного податку не могло бути) відомостей про здійснення реєстрації ПОГ "ВЦ "Маркитант" як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку відповідно до вимог пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України (далі - ПК), у відповідача були відсутні підстави повідомляти покупця про зміну системи оподаткування. Навпаки, вчинення такого повідомлення не відповідало б відомостям, які станом на 03.11.2022 були відображені в реєстрі платників єдиного податку;

(3) під час укладення договору сторони правомірно включили до ціни договору суму ПДВ у розмірі 761 666,67 грн, а тому як позовна вимога про визнання недійним пункту 3.1 договору, так і похідна від неї вимога про стягнення цієї суми коштів на користь Головного управління НГУ не підлягають задоволенню;

(4) заявляючи в інтересах держави в особі Головного управління НГУ позовну вимогу про визнання недійсним пункту договору, укладеного між ПОГ "ВЦ "Маркитант" та Центральною базою ВТК, прокурор визначив відповідачем ПОГ "ВЦ "Маркитант", а Центральну базу ВТК просив залучити лише як третю особу, що не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача;

(5) визначений прокурором статус Центральної бази ВТК (сторони оспорюваних додаткових угод) як третьої особи не є належним, оскільки остання є стороною оспорюваного договору, а також покупцем та платником за оспорюваним договором;

(6) Центральна база ВТК є окремою юридичною особою, стороною оспорюваного договору та мала бути також визначена як позивач, проте прокурор просив стягнути суму коштів ПДВ, отриманих відповідачем за оспорюваним пунктом договору, не на користь покупця (Центральної бази ВТК), який здійснював таку оплату, а на користь Головного управління НГУ, в підпорядкуванні якого перебуває Центральна база ВТК.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

28. Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2024 у справі №910/3674/23.

29. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі також - Г ПК), прокурор зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування: (1) пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК стосовно особливостей оподаткування юридичних осіб, які вирішили застосувати спрощену систему оподаткування на період воєнного стану; (2) положень статті 131-1 Конституції України, статей 15 16 215 ЦК, статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", статей 48 50 53 Г ПК, щодо правильності визначення прокурором суб`єктного складу у справі, зокрема можливості пред`явлення позову прокурором лише до однієї із сторін оспорюваного правочину та участі сторони правочину у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Також скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме статті 13, 79, 86, частину п`яту статті 236 Г ПК щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду позовних вимог.

30. Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неналежний статус Центральної бази ВТК - сторони оспорюваного правочину, визначеної прокурором як третя особа та, відповідно, неможливість пред`явлення позову лише до однієї із сторін такого правочину;

(2) апеляційний суд не врахував, що визначення у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору в спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом;

(3) належним і достатнім відповідачем у цій справі є ПОГ "ВЦ "Маркитант" - особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача;

(4) у відносинах, що виникли між Центральною базою ВТК та ПОГ "ВЦ "Маркитант", яке безпідставно отримало бюджетні кошти, Центральна база ВТК виступає на стороні держави в особі Головного управління НГУ, та є заінтересованою особою щодо законного та раціонального витрачання бюджетних коштів;

(5) визнання недійсними договору в частині включення ПДВ до ціни товару в спірних правовідносинах породжує юридичні наслідки лише для відповідача - ПОГ "ВЦ "Маркитант";

(6) перехід на спрощену систему оподаткування відповідно до підпункту 9.8 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПК не пов`язаний із вчиненням податковим органом дій щодо зміни системи оподаткування суб`єкта господарювання, а лише вимагає від нього подачі відповідної заяви та встановлює чіткий момент переходу на спрощену систему оподаткування.

31. ПОГ "ВЦ "Маркитант" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційне провадження в частині доводів про неправильне застосування норм матеріального права, а саме: статті 131-1 Конституції України, статей 15 16 215 ЦК, статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", статей 48 50 53 Г ПК закрити, в іншій частині касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

32. За твердженнями відповідача:

(1) визнання частково недійсним спірного договору спрямоване на часткове анулювання його правових наслідків, що існують саме між сторонами у вигляді взаємних прав та обов`язків відповідача та третьої особи, з огляду на що доводи прокурора про те, що задоволення такої вимоги породжує правові наслідки тільки для відповідача, є неспроможними, адже визнання договору недійсним завжди стосується прав та/або обов`язків усіх його сторін;

(2) Верховний Суд неодноразово виснував щодо застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а саме щодо застосування статті 131-1 Конституції України, статей 15 16 215 ЦК, статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", статей 48 50 53 Г ПК;

(3) оскільки прокурор сформовав у цій справі неналежний склад відповідачів, що стало окремою та самостійною підставою для відмови в задоволенні позову апеляційним судом, відсутні підстави для формування висновків щодо застосування норм ПК, адже безвідносно до тлумачення та застосування норм ПК, на які покликається прокурор, у задоволенні заявленого позову необхідно відмовити;

(4) Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 30.10.2024 у справі №380/2813/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025, визнав протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо відображення в Реєстрі платників єдиного податку відомостей про перехід відповідача, зокрема, на спрощену систему оподаткування з 24.10.2022 та зобов`язав внести зміни до відповідного реєстру щодо дати переходу на спрощену систему оподаткування, вказавши датою переходу з 13.12.2022;

(5) висновок апеляційного суду про неможливість стягнення спірної грошової суми на користь позивача, оскільки той не був платником спірної грошової суми, є самодостатнім для відмови в задоволенні позовної вимоги про її стягнення.

33. Прокурор та ПОГ "ВЦ "Маркитант" подали додаткові пояснення.

Позиція Верховного Суд

34. Предметом касаційного перегляду в цій справі є постанова апеляційного суду, якою останній скасував рішення суду першої інстанції про задоволення позову та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову з посиланням, зокрема, на те, що заявляючи в інтересах держави в особі Головного управління НГУ позовну вимогу про визнання недійсним пункту договору, укладеного між ПОГ "ВЦ "Маркитант" та Центральною базою ВТК, прокурор визначив відповідачем ПОГ "ВЦ "Маркитант", а Центральну базу ВТК просив залучити лише як третю особу.

35. Причиною звернення з касаційною скаргою в цій справі стала незгода прокурора, в тому числі, з наведеними висновками апеляційного суду, так як прокурор вважає, що (1) в цій справі належним і достатнім відповідачем є ПОГ "ВЦ "Маркитант" - особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача; (2) визнання недійсними договору саме в частині включення ПДВ до ціни товару в спірних правовідносинах породжує юридичні наслідки лише для відповідача - ПОГ "ВЦ "Маркитант".

36. У контексті наведених прокурором доводів та в межах визначеної ним підстави касаційного оскарження (пункт 3 частини другої статті 287 Г ПК) Суд зазначає таке.

37. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Г ПК).

38. Об`єктом судового захисту відповідно до статті 15 ЦК є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Саме така особа, яка спричинила ці наслідки для позивача щодо його права є стороною у спірному правовідношенні.

39. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 14 Г ПК).

40. Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною другою статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

41. Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені Законом України "Про прокуратуру", відповідно до частини третьої статті 23 якого прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

42. При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо. Подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №483/448/20, від 20.06.2023 у справі №633/408/18, від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц.

43. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини перша, четверта статті 45 Г ПК)

44. Відповідно до статті 47 Г ПК позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

45. Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача як сторони у справі, а також зміст позовних вимог (пункти 2, 4 частини третьої статті 162 Г ПК).

46. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, у цьому випадку прокурора. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц).

47. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.

Такі висновки наведені в постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 09.02.2021 у справі №635/4741/17.

48. Отже, відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до участі у справі у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

49. Відтак належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (подібний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20).

50. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в цій справі є, зокрема, вимога прокурора про визнання недійсним пункту 3.1 договору від 03.11.2022 №683 у частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 761 666,67 грн, укладеного між ПОГ "ВЦ "Маркитант" (продавцем, відповідачем) та Центральною базою ВТК (покупцем, третьою особою) на підставі статей 203 215 ЦК.

51. Статтею 203 ЦК передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

52. Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

53. У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

54. Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Зокрема, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них (аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №670/23/18, від 31.08.2021 у справі №909/207/20).

55. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.09.2022 у справі №125/2157/19, відповідно до статей 16 203 215 ЦК для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є, зокрема, пред`явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою до іншої сторони чи сторін правочину.

56. З`ясовуючи належність суб`єктного складу учасників справи, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав.

57. Як правильно встановив суд апеляційної інстанції, заявляючи в цій справі вимогу про визнання недійсним пункту 3.1 договору від 03.11.2022 №683 у частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 761 666,67 грн, укладеного між ПОГ "ВЦ "Маркитант" (продавцем, відповідачем) та Центральною базою ВТК (покупцем, третьою особою), прокурор відповідачем визначив лише ПОГ "ВЦ "Маркитант", а Центральну базу ВТК просив залучити лише як третю особу, а не співвідповідача.

58. Проте визначений прокурором статус Центральної бази ВТК (сторони оспорюваного договору) як третьої особи не є належним, так як остання, в силу наведеного, зокрема, позиції Великої Палати Верховного Суду, як сторона оспорюваного правочину повинна мати процесуальний статус відповідача, який визначається не тільки належністю його до сторін цього правочину, але й можливими допущеними ним порушеннями при його укладенні.

59. Оскільки правовідносини в цій справі щодо визнання недійним пункту 3.1 договору від 03.11.2022 №683 у частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 761 666,67 грн безпосередньо стосуються прав та обов`язків осіб, які є сторонами цього правочину, зокрема Центральної бази ВТК, такий спір не може бути розглянутий щодо третьої особи як сторони оспорюваних правочинів, яка в такій ситуації мала бути співвідповідачем.

60. Посилання прокурора на те, що визнання недійсним пункту договору в частині включення до ціни договору суми ПДВ у спірних правовідносинах породжує юридичні наслідки лише для ПОГ "ВЦ "Маркитант", яке є належним і достатнім відповідачем як особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, не доводять, що Центральна база ВТК, яка як покупець уклала оспорюваний правочин та здійснила оплату поставленого товару за узгодженою сторонами ціною (з урахуванням ПДВ), у цій справі має мати статус третьої особи, а не співвідповідача як інша сторона цього правочину, процесуальний статус яких (співвідповідачів), як зазначалось, визначається не лише належністю їх до сторін цього правочину, але й можливими допущеними ними порушеннями при його укладенні.

61. У контексті наведено Суд враховує, що в розумінні статті 50 Г ПК підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме - ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред`явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати поза межами цих правовідносин, в іншому разі такі особи можуть мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб у принципі неможливий спір про право з протилежною стороною у відповідному судовому процесі. Якщо зазначений спір допускається, то ця особа обов`язково повинна мати процесуальний статус (становище) співвідповідача у справі, а не третьої особи (аналогічний висновок Верховного Суду наведений у постановах від 20.08.2019 у справі №910/13209/18, від 26.05.2020 у справі №922/2743/18).

62. Залучення Центральної бази ВТК до участі в цій справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не можна ототожнювати із залученням зазначеної особи в належному процесуальному статусі відповідача, адже обсяг наданих законом прав відповідача є більшим за обсяг прав третьої особи (зокрема, відповідач має право подати зустрічний позов, заяву про застосування наслідків спливу позовної давності тощо) (схожий за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №3/5025/1379/12 (924/681/21)).

63. Права, передбачені Г ПК щодо третьої особи і відповідача, є різними за своїми значеннями та впливом на процес; права відповідача значно ширші прав третьої особи (постанова Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №904/5669/21(904/801/22). Процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (стаття 50 Г ПК), відрізняється за обсягом прав та обов`язків (постанова Верховного Суду від 24.03.2021 у справі №1316/364/12).

64. Відповідно до частини другої статті 48 Г ПК, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

65. Як зазналось, звертаючись з цим позовом до суду, прокурор не визначив Центральну базу ВТК як співвідповідача в цій справі та в подальшому не заявляв клопотань про її залучення до участі в справі як співвідповідача.

66. Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №761/23904/19, від 20.01.2021 у справі №203/2/19).

67. Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, вони не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.11.2022 у справі №754/16978/21).

68. Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.03.2025 у справі №916/4412/23, у разі якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, то відмовляє у позові із цієї підстави (аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19 та постанові Верховного Суду від 31.08.2021 №909/207/20).

69. Пред`явлення позовної вимоги до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові та виключає необхідність надавати оцінку іншим аргументам скаржника, які стосуються передусім з`ясування обставин обґрунтованості / необґрунтованості позову, оскільки дослідженню цих обставин має передувати встановлення належного суб`єктного складу учасників спірних правовідносин (близький за змістом висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20).

70. З огляду на наведене та враховуючи, що звертаючись з цим позовом до суду та користаючись своїми процесуальними правами, прокурор не визначив Центральну базу ВТК як співвідповідача в цій справі та в подальшому не заявляв клопотань про її залучення до участі у справі як співвідповідача, Верховний Суд вважає, що в задоволенні такого позову як за основною вимогою про визнання недійним пункту 3.1 договору від 03.11.2022 №683 у частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 761 666,67 грн, так й за похідною від неї - про стягнення вказаних коштів необхідно відмовити саме через неналежний склад відповідачів, так як незалучення всіх належних відповідачів виключає можливість вирішення судом цього спору по суті заявлених вимог.

71. З урахуванням вказаного вище Верховний Суд, користуючись повноваженнями, наданими процесуальним законом, вважає за необхідне змінити мотивувальну частину постанови апеляційного суду, виклавши її у редакції цієї постанови. В решті ця постанова, в тому числі її резолютивна частина про відмову в задоволенні позову, підлягає залишенню без змін.

72. За наведених обставин, Верховний Суд не вбачає підстав для перевірки доводів скаржника (прокурора) в частині порушення апеляційним судом норм процесуального права, а також застосування ним норм матеріального права за відсутності висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах, відповідно для формування в аспекті визначеної скаржником підстави касаційного оскарження висновку щодо питання застосування пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК стосовно особливостей оподаткування юридичних осіб, які вирішили застосувати спрощену систему оподаткування на період воєнного стану.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

73. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 Г ПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

74. Відповідно до статті 311 Г ПК підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

75. З урахуванням викладеного та враховуючи, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, однак помилково вважав за можливе відмовити у задоволенні позову по суті заявлених вимог із одночасним зазначенням про визначення прокурором неналежного складу відповідачів, що є самостійною підставою для відмови в позові, мотивувальна частина оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції підлягає зміні з викладенням її в редакції цієї постанови; в решті ця постанова, в тому числі її резолютивна частина про відмову в задоволенні позову, підлягає залишенню без змін, у зв`язку з чим касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

76. За загальним правилом статті 129 Г ПК у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржника, в цьому випадку на прокурора.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 у справі №914/3674/23 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в інший частині - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець