№ 914/853/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 914/853/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивачів - Кондратюк В.В.

відповідача - Оленюк С.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на рішення господарського суду Львівської області від 27.09.2021 та

постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2022

за позовом: приватного акціонерного товариства ?Корпорація ?Аверс?;

товариства з обмеженою відповідальністю ?Інтернет Технологія?

до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У квітні 2021 року приватне акціонерне товариство ?Корпорація ?Аверс? (далі - ПАТ ?Корпорація ?Аверс?) та товариство з обмеженою відповідальністю ?Інтернет Технологія? (далі - ТОВ ?Інтернет Технологія?) звернулись до господарського суду Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ділі - відділення АМК, відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.01.2021 № 63/5-р/к у справі № 63/7-12-51-2020/127-26.4/12-17 (далі - рішення АМК), яким постановлено визнати, що дії суб`єкта господарювання у складі ПАТ ?Корпорація ?Аверс? та ТОВ ?Інтернет Технологія? в період часу 2015-2016 років з безпосереднього спонукання абонентів конкурентів - ТОВ ?Воля-Кабель? та ТОВ ?Телесвіт? до відмови від установлених договірних зв`язків з цими суб`єктами господарювання (провайдером) та невиконання (розірвання) договірних зобов`язань перед цими суб`єктами господарювання є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим статтею 10 Закону України ?Про захист від недобросовісної конкуренції? у вигляді схилення до бойкоту суб`єкта господарювання і накладено на суб`єкт господарювання у складі ПАТ ?Корпорація ?Аверс? та ТОВ ?Інтернет Технологія? штраф у розмірі 68 000,00 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було прийнято рішення від 28.01.2021 № 63/5-р/к у справі № 63/7-12-51-2020/127-26.4/12-17 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим статтею 10 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді схилення до бойкоту суб`єкта господарювання. Однак, позивачі не вчиняли жодних дій на схиляння абонентів ТОВ ?Воля-Кабель? до розірвання договорів. Водночас, абоненти з власної волі виявляли бажання відмовитись від послуг ТОВ ?Воля-Кабель?. Зазначені в рішенні обставини не відповідають дійсності та не підтверджені жодними доказами і ґрунтуються виключно на припущеннях, викладених в заявах ТОВ ?Воля-Кабель? та ТОВ ?Телесвіт?.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду Львівської області від 27.09.2021 (суддя - Мазовіта А.Б.) позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.01.2021 №63/5-р/к у справі №63/7-12-51-2020/127-26.4/12-17, яким визнано, що дії суб`єкта господарювання у складі ПАТ ?Корпорація ?Аверс? та ТОВ ?Інтернет Технологія? в період часу 2015-2016 років з безпосереднього спонукання абонентів конкурентів - ТОВ ?Воля-Кабель? та ТОВ ?Телесвіт? до відмови від установлених договірних зв`язків з цими суб`єктами господарювання (провайдером) та невиконання (розірвання) договірних зобов`язань перед цими суб`єктами господарювання є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим статтею 10 Закону України ?Про захист від недобросовісної конкуренції? у вигляді схилення до бойкоту суб`єкта господарювання і накладено на суб`єкт господарювання у складі ПАТ ?Корпорація ?Аверс? та ТОВ ?Інтернет Технологія? штраф у розмірі 68 000,00 грн.

2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 (колегія суддів у складі: Марко Р.І., Кравчук Н.М, Матущак О.І.) рішення господарського суду Львівської області залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі відділення АМК просить скасувати рішення господарського суду Львівської області та постанову Західного апеляційного господарського суду і передати справу на новий розгляд.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Касаційна скарга, подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 8 частини 1 статті 310 ГПК України.

4.2. В обґрунтування доводів касаційної скарги відділення АМК зазначає, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, оскільки суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ ?Воля-Кабель? і ТОВ ?Телесвіт? (пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України). Справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції була порушена за їх заявами. Відділення АМК зазначає про те, що рішення АМК стосується прав і законних інтересів заявників, які (права та інтереси) пов`язані із захистом від дій, що кваліфіковані відділенням АМК як недобросовісна конкуренція. Тим самим зазначаючи про безпідставність не залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за клопотанням відділення АМК.

4.3. Також скаржник зазначає про те, що ним оскаржуються судові рішення й з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування статті 10 Закону України ?Про захист від недобросовісної конкуренції? (далі - Закон № 236/96-ВР) та статті 41 Закону України ?Про захист економічної конкуренції? (далі - Закон № 2210-III).

4.4. Скаржник зазначає, що ?стаття 10 Закону № 236/96-ВР не ставить доведення цього порушення у залежність від кількості випадків схилення, а також що схилення до бойкоту може бути доведена сукупністю доказів за відсутністю прямих доказів таких дій?.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу позивачі заперечують проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. До Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшло спільне звернення ТОВ ?Воля-Кабель? та ТОВ ?Телесвіт? (далі - заявники), що здійснюють діяльність у місті Луцьку із надання телекомунікаційних послуг (програмної послуги (кабельне телебачення) послуги доступу до мережі Інтернет) щодо порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції з боку конкурентів - ПАТ ?Корпорація ?Аверс?, м. Луцьк та ТОВ ?Інтернет Технологія?, м. Луцьк.

6.2. Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 28.11.2019 №23-рп ?Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України? (зі змінами) припинено з 01.06.2020 Волинське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України шляхом приєднання до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України визначено правонаступником Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та перейменоване на Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

6.3. Відділення АМК 28.01.2021 прийнято рішення за №63/5-р/к у справі №63/7-12-51-2020/127-26.4/12-17, яким постановлено:

1. Визнати, що дії суб`єкта господарювання у складі ПАТ ?Корпорація ?Аверс? та ТОВ ?Інтернет Технологія? в період часу 2015-2016 з безпосереднього спонукання абонентів конкурентів - ТОВ ?Воля-Кабель? та ТОВ ?Телесвіт? до відмови від установлених договірних зв`язків з цими суб`єктами господарювання (провайдером) та невиконання (розірвання) договірних зобов`язань перед цими суб`єктами господарювання є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим статтею 10 Закону № 236/96-ВР у вигляді схилення до бойкоту суб`єкта господарювання.

2. Відповідно до статті 21 Закону № 236/96-ВР накласти на суб`єкта господарювання у складі ПАТ ?Корпорація ?Аверс? та ТОВ ?Інтернет Технологіях? штраф у розмірі 68 000 гривень.

6.4. Вказане рішення відповідача обґрунтовується наступними обставинами.

Заявниками проведено попереднє розслідування численних фактів неправомірної поведінки ПАТ ?Корпорація ?Аверс? та ТОВ ?Інтернет Технологія? при ?формуванні? абонентної бази через відверте пряме спонукання абонентів ТОВ ?Воля-Кабель? до відмови від чинних договірних стосунків (пункт 23 рішення АМК).

Матеріалами справи підтверджено наступний алгоритм поведінки відповідачів (пункт 24 рішення АМК):

- представник Відповідачів з`являється за місцем проживання абонента і від імені ТОВ ?Інтернет Технологія? та згадуючи відомого у минулому місцевого провайдера (компанія ?Аверс?), наполегливо пропонує послугу ?на дешевших умовах?, ніж у ТОВ ?Воля-Кабель?;

- представник Відповідачів залишає абонентам візитівку ТОВ ?Інтернет Технологія?, одну з яких (оригінал) надано абонентом представнику Заявника в якості доказу;

- той же представник надає абоненту типовий бланк заяви про відмову від послуг ТОВ ?Воля-Кабель?, з обіцянкою переслати заяву за власний кошт на адресу ТОВ ?"Воля-Кабель?;

- зазначений бланк заяви виготовлений на комп`ютері та роздрукований і уже містить назву адресата, адресу, місце для написання ручкою прізвища, ім`я, по-батькові заявника та його адреси, текст заяви та дату, місце для підпису; на бланках заяви розміщений однаковий надпис ?Рекомендований лист?;

- заяви абонентів про відмову від послуг направляються Заявнику одним конвертом, на якому всупереч Правилам надання поштового зв`язку, відправником вказано ?Абоненти мережі кабельного телебачення м. Луцьк Волинської області? зі сформованим реєстром згрупованих поштових відправлень (на підтвердження вказаного Заявниками додано для прикладу оригінали конвертів із вкладеннями (заявами) абонентів про відключення: рекомендований лист №4302509940879 - 6 заяв, рекомендований лист №4302303819712 - 5 заяв, рекомендований лист №4302604033960 - 5 заяв, рекомендований лист №4302509881520 - 5 заяв, рекомендований лист №4302304188597 - 25 заяв, рекомендований лист №4302304156792 - 8 заяв, рекомендований лист №4302304015595 - 11 заяв, рекомендований лист №4302603705816 - 4 заяви і т.і. та реєстри таких заяв помісячно);

- невідкладно, у присутності абонента, представник Відповідачів розрізає абонентський кабель, від`єднує абонентське відгалуження від будинково-розподільчої мережі, яка належить ТОВ ?Телесвіт? і підключає до мережі ПАТ ?Корпорація ?Аверс? шляхом з`єднання його через муфту;

- на адресу ТОВ ?Воля-Кабель? доставляються відділеннями ?Укрпошти? конверти із зібраними і відправленими одномоментно пачками типових за змістом заяв від абонентів про одностороннє розірвання договорів. Як вказують абоненти, ?оформлення документів було проведено на місці?, тобто на порозі помешкання (зразок (оригінал) такої поштової кореспонденції із вкладеним реєстром та вибірковими заявами надані територіальному відділенню).

(25) Вищенаведене підтверджується письмовими поясненнями колишніх абонентів Заявників: ОСОБА_8 АДРЕСА_7, ОСОБА_1 АДРЕСА_8, ОСОБА_2 АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 АДРЕСА_9, ОСОБА_5 АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 АДРЕСА_4 і ОСОБА_7 АДРЕСА_10 та доданими актами фотофіксації втручання у мережі за адресами АДРЕСА_6 та АДРЕСА_5 .

(26) У 2016 році Заявники станом на 29.02.2016 знову, як і в попередньому році, отримали 75 типових за формою (виготовлені комп`ютерним друком) та змістом (підставами) заяв абонентів м. Луцька про відмови в наданні послуг, що були згруповані по будинкам та направлялися одним конвертом з кожного (лист ТОВ ?Воля-Кабель? від 15.06.2016 №683). Всього, станом на 25.07.2016, надійшло 1 115 заяв (лист ТОВ ?Воля-Кабель? від 25.07.2016 № 816).

(27) При цьому, всупереч умовам договорів публічної оферти, укладених із абонентами, спонукання Відповідачами у 2016 році до підписання абонентом заготовленого заздалегідь однотипного бланку-заяви відбувається із одночасним самовільним відключенням обладнання Заявників та переключення на обладнання Відповідачів (на підтвердження Заявниками додано копії 50 отриманих заяв за 2016 рік).

(28) Водночас, зазначений процес у 2016 році супроводжується надходженням до Заявників заяв громадян, які не є абонентами їх послуг (наприклад ОСОБА_68 АДРЕСА_11), що свідчить про їх знаходження у приміщенні під час візиту представника відповідача і пристання на його пропозицію відмовитися від послуг Заявників. А також находженням заяв від абонентів, які уже розірвали договір із заявниками (наприклад, ОСОБА_69 АДРЕСА_12). Тобто, представники відповідачів повторно обходять ті ж будинки.

(29) Всього за 2016 рік Заявникам надійшло 1455 заяв про відмову від послуг (лист ТОВ ?Воля-Кабель? від 06.04.2017 № 266).

(30) З іншої сторони, за інформацією Відповідачів (лист ТОВ ?Інтернет Технологія? від 29.05.2017 № 244) будинки, у яких з`явилися нові абоненти їх послуг у м. Луцьку у 2015-2017 роках, збігаються із втраченими абонентами Заявників.

(31) Починаючи з середини 2017 року відповідно до листа ТОВ ?Воля-Кабель? від 21.06.2019 №393/ВК, Відповідачі вчиняють дії за іншим алгоритмом, за яким підбурювання і спонукання абонентів на відмову від послуг опонента відбувається також при безпосередньому контакті з абонентом і приваблюванні його рекламою.

(32) Отримання формальної згоди абонента розцінюється як підстава і право на несанкціоноване втручання у чужу мережу з переключенням абонентського відгалуження на свою мережу з прийняттям на обслуговування де-факто. Але після цього абонент має сам врегулювати ?формальності? з колишнім провайдером, тобто звернутися у ЦСТ ТОВ ?Воля-Кабель? у м. Луцьку із заявою про розірвання договору.

(33) У Таблиці 1 наведено статистику заяв про розірвання договорів, які оформлювалися на ТОВ ?Воля-Кабель?, мають уніфікований характер і не передбачають обов`язкового письмового вказання причин відмови від послуги, якщо не йдеться про технічні проблеми або використання орендованого обладнання.

Таблиця 1

Період Кількість заяв абонентів про відмову

від послуг ТОВ ?Воля-Кабель?

2018 р. березень 71

2018 р. квітень 83

2018 р. травень 55

2018 р. червень 28

2018 р. липень 43

2018 р. серпень 76

2018 р. вересень 71

2018 р. жовтень 101

2018 р. листопад 104

2018 р. грудень 46

2019 р. січень 73

2019 р. лютий 92

2019 р. березень 107

2019 р. квітень 67

2019 р. травень 40

ВСЬОГО: 1058

(34) Порушення на думку Заявників, Відповідачами продовжуються.

(35) Однак, відмова Відповідачів від витратних для себе поштових пересилань до офісу ТОВ ?Воля-Кабель? (м. Київ) зібраних рукописних заяв шаблонного змісту та звернення до ЦСТ ТОВ ?Воля-Кабель? у м. Луцьку із заявою про розірвання договору кожного абонента є звичною практикою зміни оператора послуги, тому унеможливлює належне доведення доказами та кваліфікацію дій Відповідачів у даній справі з середини 2017 року.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Частиною другою статті 32 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб`єкта господарювання, створення перешкод суб`єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої статті 32 ГК України, тобто будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

8.2. Згідно зі статтею 3 Закону № 236/96-ВР відносини, пов`язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом №2210-III , Законом України ?Про Антимонопольний комітет України?, Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20.03.1883, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

8.3. Відповідно до статті 10 Закону №236/96-ВР схиленням до бойкоту суб`єкта господарювання є спонукання його конкурентом іншої особи, безпосередньо або через іншу особу, до відмови від установлення договірних зв`язків із цим суб`єктом господарювання, до невиконання (розірвання) або виконання неналежним чином договірних зобов`язань перед цим суб`єктом господарювання.

8.4. Статтею 27 Закону №236/96-ВР встановлено, що процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

8.5. Частиною першою статті 59 Закону № 2210-III встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції";

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

8.6. Згідно з частиною першою статті 41 Закону № 2210-III доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.

8.7. З огляду на наведені законодавчі приписи з урахуванням обставин справи у їх сукупності, попередні судові інстанції дійшли висновку, що рішення АМК прийнято у зв`язку із неповним з`ясуванням обставин справи, які мають значення для справи, не доведенням обставин, які мають значення для справи, і які визнано встановленими, а тому підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

8.8. Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

8.9. Щодо доводів Відділення АМК про те, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, оскільки суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

8.10. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

8.11. Водночас відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

8.12. Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами- можуть буди особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

8.13. У касаційній скарзі Відділення АМК вказує, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень було вирішено питання про права й інтереси осіб, які не були залучені до участі у розгляді цієї справи -ТОВ ?Воля-Кабель? та ТОВ ?Телесвіт? (заявники в антимонопольній справі). Тим самим зазначаючи про безпідставність не залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за клопотанням Відділення АМК.

8.14. Так, відповідно до частин першої та третьої статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

8.15. Разом з тим, предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсним рішення АМК, яким визнано дії позивачів в період часу 2015-2016 років з безпосереднього спонукання абонентів конкурентів - ТОВ ?Воля-Кабель? та ТОВ ?Телесвіт? до відмови від установлених договірних зв`язків з цими суб`єктами господарювання (провайдером) та невиконання (розірвання) договірних зобов`язань перед цими суб`єктами господарювання - порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим статтею 10 Закону № 236/96-ВР у вигляді схилення до бойкоту суб`єкта господарювання і накладено на суб`єкт господарювання у складі ПАТ ?Корпорація ?Аверс? та ТОВ ?Інтернет Технологія? штраф у розмірі 68 000,00 грн.

8.16. З матеріалів справи вбачається, що відділення АМК подало заяву про залучення до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відділення АМК - ТОВ ?Воля-Кабель? та ТОВ ?Телесвіт?. Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.05.2021 відмовлено у задоволенні зазначеної заяви з мотивів наведеної в ній.

8.17. В свою чергу, апеляційний господарський суд, відхиляючи аргумент скаржника зазначив про те, що місцевим господарським судом ухвалено рішення про права, інтереси та обов`язки лише сторін у справі, а саме, ПАТ ?Корпорація ?Аверс?, ТОВ ?Інтернет Технологія? та Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; вимога про визнання недійсним рішення відповідача була заявлена та розглядалася судом лише в частині, що стосується позивачів у даній справі. Рішення місцевого господарського суду у цій справі прийнято виключно в межах позовних вимог та не містить положень щодо прав, обов`язків та/або інтересів заявників - ТОВ ?Воля-Кабель? та ТОВ ?Телесвіт?. Таким чином, в оскаржуваному рішенні немає жодного обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи інтересів ТОВ ?Воля-Кабель? та ТОВ ?Телесвіт?. Рішення господарського суду (його мотивувальна чи резолютивна частини) також не містить будь-якого посилання на права, інтереси чи обов`язки заявників, рішення з цього приводу судом також не приймалося, а відтак, твердження в тій частині судом апеляційної інстанції визнано безпідставними.

8.18. Необхідно зазначити, що у даному випадку судове рішення повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків осіб, що не були залучені до участі у справі, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є така особа, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

8.19. Необхідно довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що в скарзі має чітко зазначатися, в якій частині оскаржуваного судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, та про які саме.

8.20. Лише зазначення про те, що оскаржуване рішення може вплинути на права та/або інтереси, та/або обов`язки такої особи, або лише зазначення (констатування) того, що рішенням вирішено про її права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для скасування судових рішень.

8.21. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

8.22. Втім, Верховний Суд зазначає про те, що скаржник не наділений повноваженнями представляти інтереси ТОВ ?Воля-Кабель? та ТОВ ?Телесвіт? у судах та замість них вирішувати питання, чи порушені їх права, інтереси або обов`язки, у зв`язку з прийняттям оскаржуваних рішень у справі (аналогічний підхід у питанні застосування пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 28.10.2020 у справі № 923/965/19).

8.23. За таких обставин зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

8.24. Щодо доводів касаційної скарги стосовно відсутності правового висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах колегія суддів зазначає таке.

8.25. Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

8.26. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

8.27. На думку скаржника, судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми статті 10 Закону № 236/96-ВР та статті 41 Закону № 2210-III.

8.28. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення відповідача ґрунтується виключно на документах та доказах, які були долучені зацікавленими особами - заявниками.

8.29. В оспорюваному рішенні зазначено, що обставини правопорушення, вчиненого позивачами, підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та доданими актами фотофіксації втручання у мережі за адресами АДРЕСА_6 та АДРЕСА_5 .

8.30. Втім суди попередніх інстанцій вказали, зокрема, на те, що із заяв не вбачається, яким чином абонентами було встановлено особу позивача, та, що саме це був представник позивача, та яким чином ними було визначено приналежність кабелів ТОВ ?Воля-Кабель? та кабелів позивача, оскільки в заявах йде мова про те, що до заявників звернулися працівники позивача, які запропонували переключитися з кабельного телебачення ТОВ ?Воля-Кабель? на кабельне телебачення позивача та оформлення всіх необхідних документів було проведено на місці. Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач самостійно звертався до ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 для надання пояснень щодо обставин, викладених ними у заявах, які оформлені за участю консультантів ТОВ ?Воля-Кабель?. Відсутні також докази звернення відповідача і до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які подавали заяви ТОВ ?Воля-Кабель? особисто.

До матеріалів справи також долучено копії заяв про відмови від отримання послуг, що були адресовані ТОВ ?Воля-Кабель? та виготовлені комп`ютерним друком однотипного змісту, зокрема, від ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 . Судам встановлено, що ні відповідачем, ні до заяви заявниками - ТОВ ?Воля-Кабель? та ТОВ ?Телесвіт?, не долучено аналогічних заяв від ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , на поясненнях яких і ґрунтується спірне рішення, вибудовується механізм вчинення позивачами правопорушення та які у своїх поясненнях зазначали про оформлення позивачами заяв про відмови від отримання послуг ТОВ ?Воля-Кабель?.

8.31. Місцевий господарський суд зазначив також, що ні заявниками, ні відповідачем не надано до справи письмових доказів (договорів на надання телекомунікаційних послуг, заяв на підключення, актів, рахунків тощо), які б підтверджували, що вищезазначені особи у спірний період взагалі були абонентами ТОВ ?Воля-Кабель? чи ТОВ ?Телесвіт?. В матеріалах справи відсутні докази, звернення відповідача до осіб, копії заяв про відмови від отримання послуг яких було долучено заявниками - ТОВ ?Воля-Кабель? та ТОВ ?Телесвіт?, з метою отримання пояснень щодо обставин оформлення таких заяв та надсилання на адресу ТОВ ?Воля-Кабель?.

8.32. З долучених до справи копії Реєстру заяв про відмову від отримання телекомунікаційних послуг вбачається, що з 30.04.2015 по 14.07.2015 за вказаний період подано 78 заяв, з 14.08.2015 по 20.08.2015 за вказаний період подано 50 заяв, з 21.08.2015 по 07.09.2015 з прізвищами та адресами абонентів, за вказаний період подано 65 заяв, з 24.09.2015 по 30.09.2015 за вказаний період подано 56 заяв. Вказані реєстри складено ТОВ ?Воля-Кабель?, у вказаних реєстрах відображено прізвища та адреси абонентів.

8.33. Однак, із долучених реєстрів, протягом періодів, за які вони відображають дані, було подано 249 заяв, водночас, ТОВ ?Воля-Кабель? було долучено лише 59 заяв, що не дає можливості однозначно стверджувати, що усі подані у вказані періоди заяви були виготовлені комп`ютерним друком однотипного змісту.

8.34. Судом першої та апеляційної інстанції також встановлено, що у вказаних Реєстрах відображено лише прізвище ОСОБА_5 - єдиного з тих абонентів, на поясненнях якого ґрунтується спірне рішення. На бланках заяв про відмови від отримання послуг, виготовлених комп`ютерним друком, відсутні будь-які ознаки, які б могли вказувати на виготовлення таких позивачами.

8.35. Судами попередніх інстанцій зазначено, що викладені в оспорюваному рішенні доводи щодо надсилання ?Укрпоштою? конвертів із зібраними і відправленими одномоментно пачками типових за змістом заяв від абонентів про одностороннє розірвання договорів, є безпідставними, оскільки жодних доказів на підтвердження викладеного у рішенні відповідача не наведено, а в матеріалах справи такі докази відсутні.

8.36. Відсутні також докази на підтвердження того, що такі заяви про відмову від отримання послуг ТОВ ?Воля-Кабель? надсилалися позивачами, їх уповноваженими представниками чи за їх сприяння та із залученням засобів позивачів третіми особами. Долучені до матеріалів справи копії конвертів із зазначенням як відправників абонентів мережі кабельного телебачення м. Луцьк такого не підтверджують, оскільки лише з копії такого конверту неможливо встановити, що у ньому містилися згруповані відправлення, як не можливо встановити скільки саме у ньому було заяв та якого змісту це були заяви.

8.37. З огляду на наведене та з урахуванням обставин справи у їх сукупності, попередні судові інстанції дійшли висновку, що рішення АМК прийнято у зв`язку із неповним з`ясуванням обставин справи, які мають значення для справи, не доведенням обставин, які мають значення для справи, і які визнано встановленими.

8.38. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини щодо неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права під час касаційного провадження не підтвердилися, оскільки доводи касаційної скарги стосуються необхідності переоцінки доказів та зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, а також перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі без урахування меж розгляду справи касаційним судом.

8.39. Отже, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, у Верховного Суду відсутні підстави для надання правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм матеріального права у подібних правовідносинах. Таким чином, доводи касаційної скарги Верховним Судом відхиляються.

8.40. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

8.41. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.42. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8.43. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі та ключові питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.2. Оскільки за результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відділення АМК без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

10. Судові витрати

10.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваного судового рішення без змін, то судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на відділення АМК.

Керуючись статтями 300 308 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 27.09.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 у справі № 914/853/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова