№ 915/104/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 915/104/21

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В., Васьковського О.В., Дроботової Т.Б., Львова Б.Ю., Ткаченко Н.Г., Уркевича В.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту; далі - Адміністрація, Позивач)

на рішення господарського суду Миколаївської області від 08.07.2021

(суддя Давченко Т.М.) та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021

(головуючий суддя Головей В.М., судді Колоколов С.І. і Разюк Г.П.)

зі справи № 915/104/21

за позовом Адміністрації

до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (далі - Відповідач)

про стягнення 1 386,18 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Позов було подано про стягнення 41 864,87 грн. та обґрунтовано несплатою Відповідачем Позивачу вартості наданих послуг з проведення криголамних робіт.

2. У подальшому ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.01.2021 у порядку статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовні вимоги про стягнення коштів по судну "Нібулон-2" виділено в окреме провадження; відтак предметом спору в даній справі є стягнення з Відповідача коштів у сумі 1 386,18 грн.

3. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.07.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення та постанову мотивовано відсутністю визначених актами цивільного законодавства підстав для нарахування плати за послуги через відсутність доказів безпосереднього проведення Позивачем криголамних робіт з наданням ним у морському порту послуг із забезпечення проведення криголамних робіт у період оголошеної, зокрема, у 2017 році льодової кампанії, тобто у льодових умовах, що також узгоджується з правилами статті 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

4. У касаційній скарзі до Верховного Суду Позивач просив скасувати зазначені рішення та постанову попередніх судових інстанцій зі справи і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування доводів касаційної скарги Позивач як підставу касаційного оскарження зазначає пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України та в контексті цієї підстави навів таке:

- касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (скаржник зазначає, що суть питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405 "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються в морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню", Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, які затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1059, статті 21 Закону України "Про морські порти України", частини п`ятої статті 5 Закону України "Про природні монополії", частин третьої, четвертої статті 11 ЦК України, а саме чи виникає обов`язок споживача з оплати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт безпосередньо із акта цивільного законодавства - Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт та чи необхідно послуги підтверджувати виконанням робіт полягає в існуванні судових рішень в однакових спорах з протилежними правовими висновками (постанови Верховного Суду у справах № № 915/43/20, 915/119/20, 915/181/20, 915/127/20, 915/208/20, 908/1488/19, 908/1489/19);

- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (що полягає у правильному застосуванні законодавства, в тому числі, у даному та аналогічному спорах, адже спірні правовідносини стосуються надання послуг у сфері безпеки судноплавства, правового регулювання послуг, що надаються природнім монополістом, а також доступу споживачів до таких послуг та умови їх споживання, оскільки послуги із забезпечення проведення криголамних робіт є складовою частиною повноважень позивача із забезпечення безпеки мореплавства в морських портах. Таким чином висновки суду про необов`язковість послуг мають виняткове значення для державного підприємства та держави в цілому, адже такі висновки створюють негативну практику, яка у подальшому може застосовуватися суб`єктами господарювання, зокрема судновласниками, для відмови, наприклад, в обов`язковому криголамному проведенні судна, що створить небезпеку для життя і здоров`я людей, майну тощо);

- особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи (судами попередніх інстанцій неправильно застосовано Тарифи, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.1996 № 640, яка визначає акваторії портів, зокрема Миколаївський та Дніпро-Бузький - як різні об`єкти, а встановлені у цій справі обставини матимуть преюдиційне значення для розгляду інших справ з аналогічним предметом спору, які перебувають на розгляді в господарському суді Миколаївської області (справи № № 915/43/18, 915/75/18, 915/135/18, 915/136/18, 915/860/18, 915/861/18, 915/100/20).

5. У відзиві на касаційну скаргу Відповідач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи, зокрема, про відсутність порушення прав Позивача, оскільки відсутнє виконання зобов`язань з його (Позивача) боку або понесення ним витрат задля виконання свого зобов`язання.

6. Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2022 відкрито касаційне провадження у справі та призначено розгляд касаційної скарги на 10.02.2022.

7. Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2022 (головуючий суддя Банасько О.О., судді Білоус В.В. і Пєсков В.Г.) дану справу передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Відповідну ухвалу мотивовано таким.

7.1. З урахуванням змісту оскаржених судових рішень та доводів, викладених у касаційній скарзі, предметом касаційного розгляду, з-поміж іншого, є вирішення питання щодо стягнення з відповідача вартості наданої спеціалізованої послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у період оголошеної капітаном порту льодової кампанії.

7.2. Загальні правила надання послуг визначені, зокрема ЦК України, статтею 901 якого передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

7.3. Частиною першою статті 903 ЦК України унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. При цьому загальне правило статті 903 ЦК України передбачає оплатність послуги за договором про надання послуги, якщо договором передбачено надання послуг за плату, у зв`язку з чим правила та вимоги щодо оплатності послуг застосовуються у разі їх надання. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг.

7.4. Водночас положення статей 901 903 ЦК України, що презюмують виникнення правовідносин щодо надання послуг за договором, не виключають застосування до цих правовідносин у передбачених Законом випадках положень частини третьої статті 11 ЦК України, за якими цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

7.5. Відповідно до статті 21 Закону України "Про морські порти України" перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які піддягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405 "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню" передбачено, що забезпечення проведення криголамних робіт є спеціалізованими послугами, що надаються у морських портах, які підлягають державному регулюванню.

7.6. Наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1059 затверджено Тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт (далі - Тарифи). Розділом 2 Тарифів врегульована плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт. Нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється протягом періоду оголошеної льодової кампанії із суден груп А, Б за тарифами, визначеними в таблицях 1 та 2 додатка 2 до цих Тарифів, у такому порядку:

- для забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту - за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту (за винятком випадків, коли такий вхід/вихід в межі/за межі акваторії морського порту пов`язаний виключно із проходженням судноплавним каналом та/або тимчасовою стоянкою на якірній стоянці (зовнішньому рейді) морського порту, які включено до меж акваторії відповідного морського порту, без виконання інших операцій в межах акваторії такого морського порту) за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів;

- для забезпечення криголамного проведення суден (караванів суден) спеціалізованим криголамним судном - за кожне таке проведення з кожного судна в каравані за тарифами, наведеними у таблиці 2 додатка 2 до цих Тарифів (пункт 2.1 Тарифів).

Якщо вхід або вихід судна у межі акваторії морського порту відбувається в строки поза межами періоду оголошення льодової кампанії, плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за такий період не стягується, крім випадків, передбачених пунктом 2.3 цього розділу (пункт 2.2 Тарифів).

7.7. У постановах від 16.11.2021 зі справи № 915/127/20, № 915/208/20, від 03.12.2021 зі справи № 915/43/20, від 06.12.2021 зі справи № 915/181/20, від 14.12.2021 зі справи № 915/119/20 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (судова палата для розгляду справ про банкрутство) зазначив, що особливість надання та споживання послуг із забезпечення проведення криголамних робіт полягає в тому, що:

- для виникнення у сторін правовідносин щодо надання/отримання цих послуг Закон (окрім випадків, передбачених пунктом 2.6 Наказу № 1059) не вимагає укладення надавачем цих послуг (позивачем) з кожним із суб`єктів - набувачів послуг окремих договорів за правилами, що встановлюють загальний порядок укладення угод (стаття 207 ЦК України, статті 179 181 Господарського кодексу України), оскільки ці правовідносини виникають з актів цивільного законодавства;

- виникнення цих правовідносин обумовлено певними природними явищами - а саме льодовими умовами у морському порту, наявність яких закріплюється оголошенням льодової кампанії у встановленому порядку;

- ця послуга надається заздалегідь невизначеному колу суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту в період оголошеної льодової кампанії та які самим фактом входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту в указаний період за відповідних природних (льодових) умов у морському порту споживають цю послугу, адже вони є тими особами, яким позивач (як суб`єкт природної монополії на ринку надання спеціалізованих послуг морських портів) зобов`язаний в льодових умовах забезпечити безпечні умови для здійснення вказаних дій, а саме безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден у межах акваторії порту в льодових умовах протягом періоду оголошеної льодової кампанії;

- надання послуг здійснюється безпосереднім забезпеченням проведення криголамних робіт з боку суб`єкта (надавача послуг), а їх отримання - фактом здійснення суднами відповідної категорії (групи) входу/виходу в/за межі акваторії морського порту в льодових умовах в межах періоду оголошеної льодової кампанії, а також отриманням у цих умовах забезпечення криголамного проведення суден (караванів суден).

Відтак у зазначених постановах Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності доказів щодо обставин безпосереднього проведення позивачем криголамних робіт з відповідним наданням ним у морському порту послуг із забезпечення проведення криголамних робіт в період оголошеної льодової компанії, тобто в льодових умовах, виключає визначені актами цивільного законодавства підстави для нарахування плати за ці послуги, що також узгоджується із загальним правилом статті 903 ЦК України щодо оплатності послуги за умови її надання.

7.8. Натомість Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 у справі № 915/370/17 (судова палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів) зазначив, що відповідно до згаданого наказу № 1059 встановлювати та доводити фактичне виконання певних дій для застосування останнього необхідно лише у випадку, передбаченому приміткою до таблиці 2 додатку 2 Тарифів, щодо криголамного проведення суден у льодових умовах Азовським морем та Керч-Єнікальським каналом, а саме: тарифи, що наведені у таблиці 2, застосовуються при фактичному виконанні криголамного проведення суден у льодових умовах.

Схожої позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 02.07.2020 у справі № 908/1488/19 (судова палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів) та у постанові від 24.07.2020 у справі № 908/1489/19 (судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності), в яких суд касаційної інстанції дійшов висновку, що діюче законодавство не передбачає замовлення послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, складення та/або направлення приймально-здавальних актів та підтверджуючих документів щодо надання послуг із забезпечення проведення криголамних робіт. Отже, чинним законодавством не передбачено зобов`язання встановлювати та доводити фактичне виконання криголамних робіт для застосування таблиці 1 додатку 2 Тарифів.

7.9. Наведене свідчить про існування в межах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду різних підходів щодо вирішення питання щодо стягнення вартості наданої спеціалізованої послуги по забезпеченню проведення криголамних робіт в період оголошеної капітаном порту льодової кампанії.

7.10. Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Аксіс та інші проти Туреччини" (Aksis and Other v. Turkey) зазначено, що очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики стали причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд.

7.11. Тому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів від 27.02.2018 у справі № 915/370/17 та від 02.07.2020 у справі № 908/1488/19 та у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності у постанові від 24.07.2020 у справі № 908/1489/19.

8. Відповідачем також подано до Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження "в частині справи № 915/370/17" і про "виправлення описки та виключення п. 48, 56 з ухвали Верховного суду 10.02.2022 в частині посилання на справу № 915/370/17".

Зазначені клопотання задоволенню не підлягають з урахуванням викладеного в цій постанові далі (пункт 17), а також того, що наведене в згаданих пунктах ухвали Верховного Суду з даної справи від 10.02.2022 не має характеру "описки" в розумінні статті 243 ГПК України.

9. У розгляді даної справи судами попередніх інстанцій з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

9.1. 05.01.2017 розпорядженням капітана Миколаївського морського порту (далі - Порт) №01-А/2017 оголошено початок льодової кампанії в акваторії Порту з 00:00 06.01.2017.

9.2. 13.01.2017 судно "ЕСЕ NUR BAYRAKTAR" прийшло до Порт без вантажу

9.3. 16.01.2017 Адміністрація отримала заявку ТОВ "Delta Shipping Agency" №798 на лоцманське проведення судна до зовнішнього рейду Порту.

19.01.2017 судно вийшло на зовнішній рейд Порту з вантажем кукурудзи в кількості 40 050,365 т.

9.4. Для виконання вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді Порту 14 949,635 т кукурудзи суднами ТОВ СП "Нібулон" (буксирами НІБУЛОН-1, НІБУЛОН-2, НІБУЛОН-4, НІБУЛОН-5, НІБУЛОН-6, ЛІДІЇВСЬКИЙ, баржами та крановим судном) з 19.01.2017 по 21.01.2017 здійснено 12 заходжень у межі акваторії Порту.

9.5. 21.01.2017 завершено навантаження 54 999,997 т кукурудзи на зазначене судно, і воно вийшло із зовнішнього рейду Порту.

9.6. 03.03.2017 розпорядженням капітана Порту №03-А/2017 оголошено завершення льодової кампанії в акваторії Порту з 00:00 04.03.2017.

9.7. 04.04.2017 Позивач направив Відповідачу претензію щодо погашення заборгованості з оплати послуг із забезпечення проведення криголамних робіт. Відповідач письмово відмовив у задоволенні претензії, зазначивши, що: він не користувався послугами Порту із забезпечення проведення криголамних робіт й не звертався до Адміністрації із заявками про надання вказаних послуг; Позивач не надав документального підтвердження виконання Адміністрацією таких робіт для потреб Відповідача; від Адміністрації не надходило документального підтвердження утворення криги в акваторії зовнішнього рейду Порту та доказів фактичного проведення Адміністрацією криголамних робіт в указаній нею ділянці акваторії Порту.

9.8. 18.12.2019 Позивач надіслав Відповідачу претензію з вимогою щодо оплати послуг із забезпечення криголамних робіт, але Відповідач залишив її без задоволення.

9.9. У матеріалах справи відсутні докази надання Відповідачем заявок на проведення криголамних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт не підписані, інші докази виконання Позивачем зазначених робіт на користь Відповідача та прийняття їх останнім - відсутні.

Також відсутні докази вчинення Позивачем будь-яких дій щодо колки криги в акваторії Порту в період льодової кампанії 06.01.2017- 04.03.2017 за наявності крижаного покриву.

9.10. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2018 Антимонопольний комітет України ухвалив рішення №19-ріш у справі №1-26.213/25-2017, у якому встановлено, що у період оголошених капітаном Порту льодових кампаній 2014-2017 років Адміністрація (Позивач) не забезпечила належним чином проведення криголамних робіт безпосередньо в акваторії Дніпро-Бузького морського порту, внаслідок чого заявник у вказаній справі був змушений самостійно виконувати відповідні роботи власним буксирним флотом, витрачаючи відповідні матеріальні ресурси. За результатами розгляду зазначеної справи бездіяльність Адміністрації визнана зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, у зв`язку з чим на неї було накладено штраф та її зобов`язано забезпечити належну безпеку судноплавства, зокрема шляхом проведення криголамних робіт.

У цьому рішенні Антимонопольний комітет України встановив, що Позивач у період оголошеної в 2017 році льодової кампанії не проводив криголомні роботи.

9.11. У матеріалах справи відсутні належні докази надання Позивачем Відповідачу послуг із забезпечення проведення криголамних робіт у відповідний період льодової кампанії, під час якої судна Відповідача здійснили виконання вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді Порту (завантаження судна).

9.12. Правовідносини у справах № 908/1488/19, № 908/1489/19 (постанови Верховного Суду від 02.07.2020 і 24.07.2020 відповідно), на правові висновки Верховного Суду в яких посилався Позивач, стосувалися стягнення заборгованості за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у морському порту Маріуполь, у якому порядок та умови нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт визначені в пункті 2.3 згаданого наказу Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1059 та відмінні від інших визначених даним наказом правил нарахування плати за ці послуги (в інших морських портах).

10. За загальними правилами надання послуг, визначених статтею 901 ЦК України: за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; положення цієї глави (глави 63 ЦК України) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною першою статті 903 названого Кодексу встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням наведеного припису за відсутності доказів надання послуг особа, яка вимагає їх оплати, не вправі розраховувати на здійснення такої оплати.

11. Викладене узгоджується з положеннями частин першої, третьої статті 13, частин першої, третьої статті 74 ГПК України, які зобов`язують кожну сторону судового процесу довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог.

12. Судами попередніх інстанцій також правильно зазначено, що:

- названою постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405 визначено перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій (зокрема, Позивачем), які підлягають державному регулюванню відповідно до статті 21 Закону України "Про морські порти України"; згідно з цією постановою однією з таких спеціалізованих послуг визначено забезпечення проведення криголамних робіт;

- при цьому право нараховувати плату за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за правилами згаданого наказу Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 №1059, а, відповідно, й обов`язок з оплати послуги особою, що її отримує, виникають за умови фактичного надання відповідної послуги (і доведення такого надання в разі виникнення спору), що відповідає загальним правилам виникнення прав та обов`язків у правовідносинах, пов`язаних з наданням послуг.

13. З огляду на викладене попередні судові інстанції, з`ясувавши відсутність доказів обставин, пов`язаних з проведенням Позивачем криголамних робіт з відповідним наданням ним у Порту послуг із забезпечення проведення таких робіт у період оголошеної у 2017 році льодової кампанії, що виключає визначені актами цивільного законодавства підстави для нарахування плати за ці послуги, - дійшли не спростованого доводами касаційної скарги висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Водночас за імперативним приписом частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

14. Наведене у пунктах 10-13 даної постанови є достатньою підставою для відхилення касаційної скарги безвідносно до інших доводів цієї скарги, тим більше пов`язаних із з`ясуванням обставин справи та оцінкою доводів у ній.

15. Поряд з тим не приймаються, з огляду на викладене в пункті 17 цієї постанови, посилання скаржника на правові висновки, наведені в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 зі справи № 915/370/17, від 02.07.2020 у справі № 908/1488/19, від 24.07.2020 у справі № 908/1489/19.

16. Верховним Судом беруться до уваги доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, у тій мірі, в якій вони узгоджуються з наведеним у цій постанові.

17. Поряд з тим об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від правових висновків Верховного Суду, що містяться в постановах останнього, зазначених у пункті 15 даної постанови, з урахуванням такого.

17.1. Правові висновки Верховного Суду у справах №№ 908/1488/19, 908/1489/19, як вбачається із змісту відповідних судових рішень і з наведеного у підпункті 9.12 пункту 9 цієї постанови, прийняті за іншої фактично-доказової і нормативної бази (інших обставин, зібраних доказів та правового регулювання), ніж у даній справі № 915/104/21.

17.2. Що ж до справи № 915/370/17, то постановою Верховного Суду від 27.02.2018 її передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Передача справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору та формування остаточного правового висновку в ній; відповідна справа направлена на новий розгляд у зв`язку з недостатнім з`ясуванням та оцінкою попередніми судовими інстанціями її фактичних обставин і доказів у ній, а, отже, з урахуванням результатів нового розгляду справи може зазнати змін і правовий висновок в останній.

18. Звертаючись з касаційною скаргою, Позивач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Позивача залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для їх скасування.

19. Понесені Позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 08.07.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 зі справи № 915/104/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Селіваненко

Судді І. Булгакова

О. Васьковський

Т. Дроботова

Б. Львов

Н. Ткаченко

В. Уркевич