№ 915/715/16(915/686/21) - Судова практика України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року

м. Київ

Справа № 915/715/16(915/686/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О. О., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Багнюка І.І.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс" - Тимофіюка Г.О.;

Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" - Довженко С.П.;

приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича - Різник О.О.;

Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Караченцева А.Ю. - Коваль Л.Л.;

Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра" - Бурмаки С.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс" за вх. № 685/2022

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022

у складі колегії суддів: Поліщук Л.В. (головуючої), Богатиря К.В., Таран С.В.,

та на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2022

у складі судді Давченко Т.М.

у справі № 915/715/16 (915/686/21)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат"

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс"

2) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк"

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними та скасування реєстрації права власності

в межах справи № 915/715/16

про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат",

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

1. На розгляд суду поставлено питання наявності/відсутності підстав: для визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених між іпотекодержателем та набувачем; для скасування державної реєстрації права власності набувача на це нерухоме майно.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.

2. У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/715/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" (далі - ПрАТ "Первомайський МКК").

3. 12.07.2016 ухвалою Господарського суду Миколаївської області порушено провадження в цій справі, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Шибка О.Л.

Подача позовної заяви у справі.

4. У травні 2021 року ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс" (далі також - ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс") та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича, в якій просило:

- визнати недійсними договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.04.2021 (зареєстрований у реєстрі за № 451), договір про внесення змін, серія та номер: 1 від 30.04.2021, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.04.2021 (зареєстрований у реєстрі за № 452) та договір про внесення змін, серія та номер: 1 від 30.04.2021;

- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс" (код юридичної особи: 43385046), внесену 19.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно: номер запису про право власності: 41578250; номер запису про право власності: 41578258; номер запису про право власності: 41578265.

5. Позов обґрунтовано тим, що ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" стало відомо про безпідставне позбавлення його права власності на нежитлові будівлі за такими адресами:

- Миколаївська область, м. Первомайськ, просп. Праці, 12, загальною площею 17 684,2 кв.м;

- Миколаївська область, смт. Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 80, загальною площею 2 889,6 кв.м;

- Миколаївська область, Первомайський район, с. Кам`яний Міст, вул. Південнокодимська, 12, загальною площею 6 779 кв.м.

Так, згідно Інформації від 24.05.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, новим власником указаної вище нерухомості зазначено ТОВ "ФК "Київ Фінанс"; підставами набуття відповідачем-1 права власності на спірне нерухоме майно указано: договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.04.2021, зареєстрований у реєстрі за № 451, договір про внесення змін, серія та номер: 1 від 30.04.2021; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.04.2021, зареєстрований у реєстрі за № 452; договір про внесення змін, серія та номер: 1 від 30.04.2021; зазначені вище правочини посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В. (відповідачем-2).

За твердженнями позивача, відчуження указаного вище належного йому нерухомого майна є незаконним, оскільки відбулося без участі, згоди або повідомлення ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат", а також за відсутності інших підстав, визначених законодавством.

Крім того, реєстрація такого відчуження відбулася з порушенням заборони відчуження всього нерухомого майна позивача, зареєстрованої на підставі ухвали Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2017 у справі № 915/715/16 про банкрутство ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат".

6. З урахуванням викладеного позивач вважав спірні договори (та договори про внесення до них змін) такими, що підлягають визнанню недійсними у порядку частини першої статті 215 ЦК України, а державну реєстрацію права власності ТОВ "ФК "Київ Фінанс" на спірне нерухоме майно ? такою, що підлягає скасуванню.

Розгляд справи судами.

7. 22.02.2022 рішенням Господарського суду Миколаївської області, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022, позов задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсними договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.04.2021, укладений між Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" (далі - ПАТ "Українська інноваційна компанія") та ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс", зареєстрований у реєстрі за № 451, та договори про внесення змін чи доповнень до цього договору.

Визнано недійсними договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.04.2021, укладений між ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс", зареєстрований у реєстрі за № 452, та договори про внесення змін чи доповнень до цього договору.

Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс", внесену 19.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно: номер запису про право власності - 41578250; номер запису про право власності - 41578258; номер запису про право власності - 41578265, з одночасним припиненням права власності ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс" на наступні об`єкти нерухомого майна:

- "інше нежитлові будівлі, об`єкт житлової нерухомості", розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Первомайськ, проспект Труда, 12; загальна площа (кв.м.): 17 684,2; реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна: 23526148104;

- "комплекс нежитлових будівель, об`єкт житлової нерухомості", розташований за адресою: Миколаївська обл., Первомайський р., с. Кам?яний Міст, вулиця Південнокодимська, будинок 12; загальна площа (кв.м.): 6 779; реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна: 23451148254;

- "комплекс, нежитлові будівлі, об`єкт житлової нерухомості", розташований за адресою: Миколаївська обл., Врадіївський p., смт. Врадіївка, вулиця Героїв Врадіївщини, будинок 80; Загальна площа (кв.м.): 2 889,6; реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна: 14843748223.

8. Судові рішення мотивовані тим, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2017 у справі № 915/715/16 заборонено відчужувати все рухоме та нерухоме майно ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат", ця ухвала набрала законної сили з 07.11.2017 та є обов`язковою до виконання. При цьому комітетом кредиторів боржника не приймалося рішень щодо надання боржнику дозволів на вчинення значних правочинів, здійснення продажу істотних активів боржника, а судом в межах справи про банкрутство ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" не скасовувався та не змінювався визначений в ухвалі від 07.11.2017 захід забезпечення вимог кредиторів.

Матеріали справи не містять доказів того, що правочини, на підставі яких спірне майно ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" вибуло з володіння останнього, вчинені за наявності відповідного наміру боржника, за його участі, згоди або повідомлення.

Зазначено судами, що на момент вчинення нотаріусом Незнайком Є.В. дій щодо посвідчення та реєстрації оспорюваних правочинів, у державних реєстрах були наявними відомості щодо права власності ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" на спірне нерухоме майно, перебування цього майна в іпотеці ПАТ "Український інноваційний банк" та про заборону його відчуження. Однак, на порушення статті 55 Закону України "Про нотаріат" нотаріусом Незнайком Є.В. вчинені нотаріальні дії з посвідчення спірних правочинів та реєстрації за ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс" права власності на спірне нерухоме майно за наявності чинної заборони відчуження цього майна; крім того, нотаріусом не подано суду доказів того, що ним при вчиненні реєстраційних дій перевірено правовстановлюючі документи на спірне майно, наявність або відсутність державної реєстрації права власності на це майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, наявність або відсутність будь-якої заборони відчуження або арешту майна.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

9. 28.12.2022 ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2022 у справі № 915/715/16 (915/686/21); ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними та скасування реєстраційних дій.

10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані:

положення частин першої і п`ятої статті 1, статті 3 Закону України "Про іпотеку" (не враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 757/13243/17, постановах Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 362/6156/16-ц, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18) - на момент укладення оскаржуваних договорів та вчинення оскаржуваних реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні будь-які записи про обтяження об`єктів нерухомого майна;

положення частин першої та другої статті 41, абзацу 2 частини восьмої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, частин першої і п`ятої статті 1, статті 3 Закону України "Про іпотеку" (не враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 757/13243/17, постановах Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 362/6156/16-ц, від 24.02.2021 у справі № 914/2404/19) - щодо нерозповсюдження на об`єкти нерухомого майна дії мораторію, встановленого ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2016 у справі № 915/715/16.

На думку скаржника, суди порушили процесуальні норми з огляду на незалучення до участі в справі в якості другого відповідача - ПАТ "Українська інноваційна компанія", яка була стороною спірних правочинів.

Також ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс" вважає, що ця справа непідсудна Господарському суду Миколаївської області, а цей спір повинен розглядати Господарський суд Луганської області в межах справи № 913/266/20 про банкрутство ПАТ "Укрінком".

Б. Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу.

11. До Верховного Суду надійшов відзив від ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" на касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс", в якому з посиланням на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права наведено прохання залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

12. Водночас від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Є.В. надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс", в якому підтримано доводи касаційної скарги та наведено прохання задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2022 і ухвалити нове рішення у цій справі, яким відмовити повністю у задоволенні позову ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними та скасування реєстраційних дій.

В. Особливості касаційного провадження.

13. 28.02.2023 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі № 915/715/16 (915/686/21) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2022; зупинено дію постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2022 у справі № 915/715/16 (915/686/21) до закінчення їх перегляду в касаційному порядку; вчинено інші процесуальні дії.

14. Крім того, 29.03.2023 до суду касаційної інстанції позивачем подано заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме вимог про визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.04.2021, укладеного між ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс", зареєстрованого у реєстрі за № 451, та договорів про внесення змін чи доповнень до цього договору; договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.04.2021, укладеного між ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс", зареєстрованого у реєстрі за № 452, та договорів про внесення змін чи доповнень до цього договору.

15. Водночас, 11.05.2023 до початку судового засідання до суду касаційної інстанції позивачем подано заяву про відкликання заяви про відмову від частини позовних вимог від 29.03.2023 № 1368.

16. У судовому засіданні було прийнято заяву ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" від 11.05.2023 № 1980 про відкликання заяви про відмову від частини позовних вимог від 29.03.2023 № 1368 та вирішено розглядати справу у межах вимог, заявлених до суду першої інстанції.

17. Крім того, до 11.05.2023 до початку судового засідання до суду касаційної інстанції одним з кредиторів ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" - Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Іскра" подано заяву про зупинення провадження у цій справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 909/578/17 за позовом ПАТ "Українська інноваційна компанія" до ДП "Івано-Франківський облавтодор" про стягнення заборгованості за кредитним договором.

18. У судовому засіданні колегією суддів було розглянуто цю заяву та відмовлено в її задоволенні, про що постановлено ухвалу, яку викладено окремим документом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій.

Щодо суті касаційної скарги.

19. Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, оцінивши доводи касаційної скарги, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

20. Суд касаційної інстанції зауважує, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

21. Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат", указане товариство є власником об`єктів нерухомості:

- нежитлових будівель, розташованих за адресою: Миколаївська обл., м. Первомайськ, проспект Труда, 12; Загальна площа (кв.м): 17 684,2; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 23526148104, іпотекодержателем яких є ПАТ "Український інноваційний банк";

- комплексу нежитлових будівель, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Первомайський р., с. Кам`яний Міст, вулиця Південнокодимська, будинок 12; Загальна площа (кв.м): 6 779; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 23451148254, іпотекодержателем якого є ПАТ "Український інноваційний банк";

- комплексу нежитлових будівель, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Врадіївський p., смт. Врадіївка, вулиця Героїв Врадіївщини, будинок 80; Загальна площа (кв.м): 2 889,6; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 14843748223, іпотекодержателем якого є ПАТ "Український інноваційний банк".

Разом із тим, згідно Інформаційних довідок від 25.05.2021 №№ 257904508, 257949672, 257952153 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, указані вище об`єкти нерухомості 19.04.2021 вибули із власності заявника на користь ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс".

До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про право власності ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс" на:

- нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Первомайськ, проспект Труда, 12; Загальна площа (кв.м): 17 684,2; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 23526148104, - на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 451, виданий 19.04.2021, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.; договір про внесення змін, серія та номер: 1, виданий 30.04.2021, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.;

- комплекс нежитлових будівель, розташований за адресою: Миколаївська обл., Первомайський р., с. Кам`яний Міст, вулиця Південнокодимська, будинок 12; загальна площа (кв.м): 6 779; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 23451148254, - на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 452, виданий 19.04.2021, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.; договір про внесення змін, серія та номер: 1, виданий 30.04.2021, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.;

- комплекс нежитлових будівель, розташований за адресою: Миколаївська обл., Врадіївський p., смт. Врадіївка, вулиця Героїв Врадіївщини, будинок 80; Загальна площа (кв.м): 2 889,6; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 14843748223, - на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 452, виданий 19.04.2021, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.; договір про внесення змін, серія та номер: 1, виданий 30.04.2021, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.

22. ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат", зважаючи на порушення його права власності шляхом відчуження зазначеного вище майна (про відчуження прямо зазначено у позовній заяві, у подальшому позивач не заперечував наявність договорів купівлі-продажу від 19.04.2021 за реєстраційними номерами 451 і 452, а навпаки заявляв позовні вимоги про визнання цих договорів недійсними), подав до суду відповідний позов про визнання недійсними двох договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 19.04.2021 (зареєстровані у реєстрі за № 451 та № 452), укладених між іпотекодержателем та набувачем, а також про скасування державної реєстрації права власності набувача на це нерухоме майно (три записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно).

23. Задовольняючи позов у цій справі, суди виходили з того, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2017 у справі № 915/715/16 заборонено відчужувати все рухоме та нерухоме майно ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат", ця ухвала набрала законної сили з 07.11.2017 та є обов`язковою до виконання. При цьому комітетом кредиторів боржника не приймалося рішень щодо надання боржнику дозволів на вчинення значних правочинів, здійснення продажу істотних активів боржника, а судом в межах справи про банкрутство ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" не скасовувався та не змінювався визначений в ухвалі від 07.11.2017 захід забезпечення вимог кредиторів. Матеріали справи не містять доказів того, що правочини, на підставі яких спірне майно ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" вибуло з володіння останнього, вчинені за наявності відповідного наміру боржника, за його участі, згоди або повідомлення.

24. Судова колегія вважає такі висновки необґрунтованими з огляду на таке.

25. Відповідно до частини другої статті 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта статті 202 ЦК України).

26. На переконання судової колегії, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

27. Як встановлено судами, позивачем у цій справі пред`явлено позов до однієї з сторін спірних правочинів та до нотаріуса, який здійснював реєстрацію права власності за набувачем за спірними договорами купівлі-продажу. Тобто не було визначено співвідповідачем ПАТ "Українська інноваційна компанія" як продавця нерухомого майна за спірними договорами.

28. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 зазначила, що, вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав.

29. Судова колегія вважає, що визначення позивачем у справі складу сторін (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову у зв`язку з неналежним суб`єктним складом сторін.

30. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 203/2/19.

31. Позиція судів попередніх інстанцій щодо незалучення ПАТ "Українська інноваційна компанія" співвідповідачем у цій справі, оскільки зазначена особа не має суб`єктивного права на здійснення будь-яких повноважень від імені чи замість ПАТ "Український інноваційний банк", не заслуговує на увагу, оскільки як вже зазначено вище, сторонами справи мають бути всі сторони оспорюваного правочину.

32. Тому у цій справі позовні вимоги пред`явлені за неналежного суб`єктного складу відповідачів, що є самостійною підставою для відмови в позові, чого не було враховано судами попередніх інстанцій.

33. Колегія суддів відзначає, що у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

34. Як вже зазначалося, зі змісту позовних вимог у цій справі вбачається, що предметом позову є визнання недійсними двох договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 19.04.2021 (зареєстровані у реєстрі за № 451 та № 452), укладених між іпотекодержателем та набувачем, а також скасування державної реєстрації права власності набувача на це нерухоме майно (три записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно).

При цьому позовні вимоги були обґрунтовані безпідставним позбавленням позивача права власності на нежитлові будівлі, право власності на які зареєстровано за ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс" - набувачем за договорами купівлі-продажу від 19.04.2021, укладеними з іпотекодержателем цього нерухомого майна.

35. Зважаючи на предмет позову, на думку колегії суддів, позивачем обрано неефективний спосіб захисту.

36. Так, Верховним Судом вже неодноразово наголошувалось на тому, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

При цьому в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18 в розвиток цих позицій також зазначено, що вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

37. Зазначена позиція неодноразово підтверджувалась та застосовувалась Верховним Судом та є усталеною.

38. Суд виходить з того, що за загальним правилом правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. В свою чергу суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

39. Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 2, 4, 5 частини третьої статті 162 ГПК України).

40. Відповідно до приписів частин другої та третьої статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Водночас, відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. По суті, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється безпосередньо до нього.

41. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом саме позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17, від 05.05.2020 у справі № 554/8004/16-ц).

42. У статті 14 ГПК України закріплено принцип диспозитивності господарського судочинства, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

43. У такий спосіб визначення предмета, підстав поданого позову, а також відповідачів, до яких звернуті позовні вимоги є правом позивача, яким він розпоряджається на власний розсуд.

44. Суд звертає увагу на те, що у пункті 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) наголошено на тому, що Велика Палата Верховного Суду послідовно виснувала щодо ефективних способів захисту при неодноразовому відчуженні майна. Відповідно до її висновків захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, не є ефективним способом захисту права власника (пункти 73, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц; пункти 84, 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

45. Отже, з урахуванням зазначених позицій Верховного Суду та з урахуванням доводів касаційної скарги постає необхідність надання відповіді на питання "чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги?".

46. Суд наголошує, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

47. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

48. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалися Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

49. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

50. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з урахуванням положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

51. Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Проте засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

52. Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

53. Отже, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

54. Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

55. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та інших.

56. Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

57. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.

58. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, пункт 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

59. Верховний Суд зазначає, що захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було відчужене, можливий шляхом пред`явлення позовних вимог саме про витребування майна в останнього набувача.

60. Так, у пунктах 108-110 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) викладено такі висновки:

"Велика Палата Верховного Суду зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту прав повинен відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами.

За загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу.

Якщо спір стосується правочину, укладеного власником майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник та володілець майна не перебували у договірних відносинах один з одним, власник майна може використовувати речово-правові способи захисту".

61. При цьому Суд враховує правову позицію, сформовану Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.02.2020 по справі № 922/614/19 в контексті застосування, зокрема, статті 388 ЦК України, відповідно до якої власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

62. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.

63. У постанові від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

64. Подібні за змістом висновки сформульовано, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

65. У свою чергу, саме рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146)) незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387 388 Цивільного кодексу України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16.

66. Таким чином, оскільки у даних правовідносинах власник (позивач у справі) та володілець майна (ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс", один із відповідачів у справі) не перебували у договірних відносинах один з одним, то власник майна повинен використовувати речово-правові способи захисту, а відповідно належним та ефективним способом захисту у цьому спорі має бути звернення позивача до суду саме з вимогою про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване.

67. При цьому відповідачем за позовними вимогами про витребування (повернення, стягнення) нерухомого майна завжди є особа, за якою зареєстроване право на нерухоме майно, оскільки саме така особа як книжковий володілець може бути позбавлена майна в разі задоволення позову.

68. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц та постановах Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 329/1114/19-ц, від 01.08.2021 у справі № 329/253/20, від 21.04.2022 у справі № 759/10589/13-ц.

69. Отже, враховуючи вищенаведене Суд доходить висновку про те, що обраний позивачем у справі, яка переглядається, спосіб захисту не зможе забезпечити і гарантувати йому відновлення порушеного права, а тому не спроможний надати ефективний захист його прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

70. Посилання позивача в поясненнях, що ним обрано належний спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно з огляду на позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20), судова колегія відхиляє, оскільки позивачем невірно тлумачаться висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду у справі № 914/2350/18 (914/608/20).

71. Так, у справі № 914/2350/18 (914/608/20) Верховним Судом розглядалося питання застосування статті 37 Закону України "Про іпотеку", чого не мало місце у справі, що нині переглядається. Більше того, саме висновки, наведені у пунктах 104, 108-110 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20), враховано колегією суддів при визначенні ефективності/неефективності способу захисту у нинішній справі.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

72. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

73. Відповідно до статті 311 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

74. Ураховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що оскаржені судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240 300 301 308 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс" за вх. № 685/2022 задовольнити.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2022 у справі № 915/715/16 (915/686/21) скасувати. Ухвалити нове рішення. Відмовити у задоволенні позову про визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.04.2021, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" (код ЄДРПОУ 05839888) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс" (код ЄДРПОУ 43385046), зареєстрованого у реєстрі за № 451, та договорів про внесення змін чи доповнень до цього договору та визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.04.2021, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" (код ЄДРПОУ 05839888) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс" (код ЄДРПОУ 43385046), зареєстрованого у реєстрі за № 452, та договорів про внесення змін чи доповнень до цього договору, а також про скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс" (код ЄДРПОУ 43385046), внесену 19.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно: номер запису про право власності - 41578250; номер запису про право власності - 41578258; номер запису про право власності - 41578265 з одночасним припиненням права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс" (код ЄДРПОУ 43385046) на наступні об`єкти нерухомого майна:

- "інше нежитлові будівлі, об`єкт житлової нерухомості", розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Первомайськ, проспект Труда, 12; Загальна площа (кв.м): 17 684,2; реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна: 23526148104;

- "комплекс нежитлових будівель, об`єкт житлової нерухомості", розташований за адресою: Миколаївська обл., Первомайський р., с. Кам?яний Міст, вулиця Південнокодимська, будинок 12; Загальна площа (кв.м): 6 779; реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна: 23451148254;

- "комплекс, нежитлові будівлі, об`єкт житлової нерухомості", розташований за адресою: Миколаївська обл., Врадіївський p., смт. Врадіївка, вулиця Героїв Врадіївщини, будинок 80; Загальна площа (кв.м): 2 889,6; реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна: 14843748223.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк