№ 915/99/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 915/99/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 20.12.2021

та на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 07.07.2021

у справі № 915/99/21

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"

про стягнення 6 881,11 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. В січні 2020 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії (далі - Адміністрація Миколаївського морського порту, ДП "АМПУ", позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (далі - ТОВ СП "Нібулон", відповідач) про стягнення 41 864,87 грн.

2. Позов обґрунтований несплатою відповідачем позивачу вартості наданих послуг з проведення криголамних робіт.

3. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.01.2021 в порядку статті 173 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги про стягнення грошових коштів по судну "NBL-014" виділені в окреме провадження. Отже, предметом спору у даній справі є стягнення з ТОВ СП "Нібулон" грошових коштів в сумі 6 881,11 грн.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

4. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.07.2020 у задоволенні позову відмовлено.

5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) - залишено без задоволення; рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 залишено без змін.

Рух касаційної скарги

6. 06.01.2021 ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 та на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 у справі № 915/99/21.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" у справі № 915/99/21 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Погребняка В.Я., Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022.

8. Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 915/99/21 за касаційною скаргою ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 та на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 та призначено розгляд касаційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

9. Ухвалою Суду від 05.04.2022 зупинено касаційне провадження у справі № 915/99/21 за касаційною скаргою ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 та на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 915/104/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

10. Ухвалою Суду від 16.06.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 915/99/21 за касаційною скаргою ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 та на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 у справі № 915/99/21 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

11. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати повністю рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі № 915/99/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

12. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.

12.1. В обґрунтування касаційної скарги як на підставу касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України, зокрема, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики:

- щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405 "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню", Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, які затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1059, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.01.2014 за №72/24849 (далі - Тарифи, Наказ № 1059); статті 21 Закону України "Про морські порти України", частини 1 статті 5 Закону України "Про природні монополії", а саме, чи виникає обов`язок споживача з оплати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт безпосередньо з акту цивільного законодавства - п. 2.1 Тарифів та чи необхідно послуги підтверджувати виконанням робіт, та щодо застосування ст. 11, ст.76, ст. 236 ГПК України.

- щодо існуванні судових рішень в однакових спорах (постанови Верховного Суду у справах № № 915/43/20, 915/119/20, 915/181/20, 915/127/20, 915/208/20, 908/1488/19 та № 908/1489/19), висновки у яких є протилежними правовим висновкам, викладеним у оскаржуваних рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, я зв`язку з чим, скаржник просить відступити від останніх висновків Суду та визнати, що роботи та послуги є різними об`єктами цивільного права, відтак, надання послуг не може підтверджуватись виконанням робіт.

12.2. Ця справа має виняткове значення для позивача, суспільства та держави, що полягає у правильному застосуванні законодавства, в т.р. у даному та аналогічному спорах, адже спірні правовідносини стосуються надання послуг у сфері безпеки судноплавства (життя та здоров`я людей), правового регулювання послуг, що надаються природним монополістом, а також доступу споживачів до таких послуг та умови їх споживання.

12.3. Судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно проігноровано, що зміст зобов`язань позивача визначений у наступних нормативних актах, які свідчать про фактичне надання послуги:

-пунктах 3.1.25 - 3.1.36, 3.2.23, 4.1.14, 4.2.1 Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд, які затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 27.05.2005 № 257, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.10.2005 за № 1191/11471 (далі - Правила технічної експлуатації);

- пункті 3.3 Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах, які затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 01.08.2007 № 655, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.10.2007 за № 1150/14417 (далі - Правила плавання),

- п.6.2 Обов`язкових постанов по Миколаївському морському торговельному порту (в редакції наказу від 01.06.2009 №315, які оголошено в "Повідомленнях мореплавцям" №3,22.01.2010) (далі - Обов`язкові постанови).

12.4. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано Тарифи, постанову Кабінету Міністрів України від 12.06.1996 №640, яка визначає акваторії портів, зокрема Миколаїв та Дніпро-Бузький - як різні об`єкти. Водночас, скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи. А обставини встановлені у цій справі матимуть преюдиційне значення для розгляду інших справ, які розглядаються Господарським судом Миколаївської області, з аналогічним предметом спору (справи 915/43/18, 915/136/18, 915/135/18, 915/75/18, 915/860/18, 915/861/18, 915/100/20).

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. ТОВ СП "Нібулон" подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, зазначивши, зокрема про відсутність порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки відсутній факт виконання зобов`язань з його боку або понесення ним витрат з метою виконання свого зобов`язання.

Розгляд клопотань Верховним Судом

14. Відзив ТОВ СП "Нібулон" містить клопотання про закриття касаційного провадження в порядку пунктів 4, 5 частини першої статті 296 ГПК України.

15. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, зокрема у справах: №915/119/20, №915/43/20, №915/127/20, №915/208/20, №915/181/20. Після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права (п.2.3 при застосуванні ставки яка встановлена виключно при заході поза межами льодової компанії крім того виключно для порту Маріуполь що унеможливлює застосування у справі №915/99/21), який викладений у постанові Верховного Суду №908/1488/19, №908/1489/19 та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

16. Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання дійшла наступних висновків.

16.1. Під час розгляду матеріалів вищезазначеної касаційної скарги ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України", Судом встановлено, що Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду ухвалою від 10.02.2022 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було передано справу № 915/104/21 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства" Адміністрація морських портів України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нібулон" про стягнення 1 386,18 грн з підстав необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів від 27.02.2018 у справі № 915/370/17 та від 02.07.2020 у справі № 908/1488/19 та у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності у постанові від 24.07.2020 у справі № 908/1489/19.

16.2. Предметом касаційного розгляду у справі № 915/104/21, з поміж іншого, є вирішення питання щодо стягнення з відповідача вартості наданої спеціалізованої послуги по забезпеченню проведення криголамних робіт в період оголошеної капітаном порту льодової кампанії.

16.3. У справі № 915/99/21 предмет розгляду, підстави касаційного оскарження є подібними до предмету розгляду та підстав касаційного оскарження у справі № 915/104/21.

16.4. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

16.5. Враховуючи предмет розгляду, підстави касаційного оскарження у справі № 915/99/21 та передачу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 915/104/21, то задля забезпечення сталості та єдності судової практики судова колегія зупинила касаційне провадження у справі № 915/99/21 за касаційною скаргою ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 та на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 915/104/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

16.6. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для закриття касаційного провадження з підстав, зазначених у клопотанні ТОВ СП "Нібулон".

Позиція Верховного Суду

17. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18. Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. Предметом касаційного розгляду, серед іншого, є вирішення питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданої спеціалізованої послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у період оголошеної капітаном порту льодової кампанії.

20. Загальні правила надання послуг визначені, зокрема ЦК України, статтею 901 якого передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

21. Частиною першою статті 903 ЦК України унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. При цьому загальне правило статті 903 ЦК України передбачає оплатність послуги за договором про надання послуги, якщо договором передбачено надання послуг за плату, у зв`язку з чим правила та вимоги щодо оплатності послуг застосовуються у разі їх надання. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг.

22. Водночас положення статей 901 903 ЦК України, що презюмують виникнення правовідносин щодо надання послуг за договором, не виключають застосування до цих правовідносин у передбачених Законом випадках положень частини третьої статті 11 ЦК України, за якими цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

23. Відповідно до статті 21 Закону України "Про морські порти України" перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які піддягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405 "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню" передбачено, що забезпечення проведення криголамних робіт є спеціалізованими послугами, що надаються у морських портах, які підлягають державному регулюванню.

24. Наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1059 затверджено Тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт (далі - Тарифи). Розділом 2 Тарифів врегульована плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт. Нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється протягом періоду оголошеної льодової кампанії із суден груп А, Б за тарифами, визначеними в таблицях 1 та 2 додатка 2 до цих Тарифів, у такому порядку:

- для забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту - за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту (за винятком випадків, коли такий вхід/вихід в межі/за межі акваторії морського порту пов`язаний виключно із проходженням судноплавним каналом та/або тимчасовою стоянкою на якірній стоянці (зовнішньому рейді) морського порту, які включено до меж акваторії відповідного морського порту, без виконання інших операцій в межах акваторії такого морського порту) за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів;

- для забезпечення криголамного проведення суден (караванів суден) спеціалізованим криголамним судном - за кожне таке проведення з кожного судна в каравані за тарифами, наведеними у таблиці 2 додатка 2 до цих Тарифів (пункт 2.1 Тарифів).

Якщо вхід або вихід судна у межі акваторії морського порту відбувається в строки поза межами періоду оголошення льодової кампанії, плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за такий період не стягується, крім випадків, передбачених пунктом 2.3 цього розділу (пункт 2.2 Тарифів).

25. Так, у постановах від 16.11.2021 у справі № 915/127/20, № 915/208/20, від 03.12.2021 у справі № 915/43/20, від 06.12.2021 у справі № 915/181/20, від 14.12.2021 у справі № 915/119/20 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (судова палата для розгляду справ про банкрутство) зазначив, що особливість надання та споживання послуг із забезпечення проведення криголамних робіт полягає в тому, що:

- для виникнення у сторін правовідносин щодо надання/отримання цих послуг Закон (окрім випадків, передбачених пунктом 2.6 Наказу № 1059) не вимагає укладення надавачем цих послуг (позивачем) з кожним із суб`єктів - набувачів послуг окремих договорів за правилами, що встановлюють загальний порядок укладення угод (стаття 207 ЦК України, статті 179 181 Господарського кодексу України), оскільки ці правовідносини виникають з актів цивільного законодавства;

- виникнення цих правовідносин обумовлено певними природними явищами - а саме льодовими умовами у морському порту, наявність яких закріплюється оголошенням льодової кампанії у встановленому порядку;

- ця послуга надається заздалегідь невизначеному колу суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту в період оголошеної льодової кампанії та які самим фактом входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту в указаний період за відповідних природних (льодових) умов у морському порту споживають цю послугу, адже вони є тими особами, яким позивач (як суб`єкт природної монополії на ринку надання спеціалізованих послуг морських портів) зобов`язаний в льодових умовах забезпечити безпечні умови для здійснення вказаних дій, а саме безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден у межах акваторії порту в льодових умовах протягом періоду оголошеної льодової кампанії;

- надання послуг здійснюється безпосереднім забезпеченням проведення криголамних робіт з боку суб`єкта (надавача послуг), а їх отримання - фактом здійснення суднами відповідної категорії (групи) входу/виходу в/за межі акваторії морського порту в льодових умовах в межах періоду оголошеної льодової кампанії, а також отриманням у цих умовах забезпечення криголамного проведення суден (караванів суден).

26. Відтак у зазначених постановах Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності доказів щодо обставин безпосереднього проведення позивачем криголамних робіт з відповідним наданням ним у морському порту послуг із забезпечення проведення криголамних робіт в період оголошеної льодової компанії, тобто в льодових умовах, виключає визначені актами цивільного законодавства підстави для нарахування плати за ці послуги, що також узгоджується із загальним правилом статті 903 ЦК України щодо оплатності послуги за умови її надання.

27. Натомість Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 у справі № 915/370/17 (судова палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів) зазначив, що відповідно до згаданого наказу № 1059 встановлювати та доводити фактичне виконання певних дій для застосування останнього необхідно лише у випадку, передбаченому приміткою до таблиці 2 додатку 2 Тарифів, щодо криголамного проведення суден у льодових умовах Азовським морем та Керч-Єнікальським каналом, а саме: тарифи, що наведені у таблиці 2, застосовуються при фактичному виконанні криголамного проведення суден у льодових умовах.

28. Схожої позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 02.07.2020 у справі № 908/1488/19 (судова палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів) та у постанові від 24.07.2020 у справі № 908/1489/19 (судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності), в яких суд касаційної інстанції дійшов висновку, що діюче законодавство не передбачає замовлення послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, складення та/або направлення приймально-здавальних актів та підтверджуючих документів щодо надання послуг із забезпечення проведення криголамних робіт. Отже, чинним законодавством не передбачено зобов`язання встановлювати та доводити фактичне виконання криголамних робіт для застосування таблиці 1 додатку 2 Тарифів.

29. На розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було передано справу № 915/104/21 за позовом ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" до ТОВ "Нібулон" про стягнення 1 386,18 грн.

30. 03.06.2022 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справи № 915/104/21 прийнято постанову, якою касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі № 915/104/21 - без змін.

31. Колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 915/104/21 дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від правових висновків Верховного Суду, що містяться у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 915/370/17, від 02.07.2020 у справі № 908/1488/19, від 24.07.2020 у справі № 908/1489/19.

32. У наведеній вище справі № 915/104/21 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла наступних висновків:

32.1. За загальними правилами надання послуг, визначених статтею 901 ЦК України: за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; положення цієї глави (глави 63 ЦК України) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

32.2 Частиною першою статті 903 названого Кодексу встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

32.3. З урахуванням наведеного припису за відсутності доказів надання послуг особа, яка вимагає їх оплати, не вправі розраховувати на здійснення такої оплати.

32.4. Викладене узгоджується з положеннями частин першої, третьої статті 13, частин першої, третьої статті 74 ГПК України, які зобов`язують кожну сторону судового процесу довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог.

32.5. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405 визначено перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій (зокрема, Позивачем), які підлягають державному регулюванню відповідно до статті 21 Закону України "Про морські порти України"; згідно з цією постановою однією з таких спеціалізованих послуг визначено забезпечення проведення криголамних робіт;

32.6. При цьому право нараховувати плату за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за правилами згаданого наказу Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 №1059, а, відповідно, й обов`язок з оплати послуги особою, що її отримує, виникають за умови фактичного надання відповідної послуги (і доведення такого надання в разі виникнення спору), що відповідає загальним правилам виникнення прав та обов`язків у правовідносинах, пов`язаних з наданням послуг.

32.7. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у справі № 915/104/2, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо відсутності доказів та обставин, пов`язаних з проведенням Позивачем криголамних робіт з відповідним наданням ним у Порту послуг із забезпечення проведення таких робіт у період оголошеної у 2017 році льодової кампанії, що виключає визначені актами цивільного законодавства підстави для нарахування плати за ці послуги, - дійшли не спростованого доводами касаційної скарги висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

32.8. Об`єднана палата Касаційного господарського суду також зазначила:

- за змістом наведених скаржником судових рішень у справах №№ 908/1488/19, 908/1489/19, вони прийняті за іншої фактично-доказової і нормативної бази (інших обставин, зібраних доказів та правового регулювання), відтак є відмінними від справи № 915/104/21. Зокрема, правовідносини у справах № 908/1488/19, № 908/1489/19 (постанови Верховного Суду від 02.07.2020 і 24.07.2020 відповідно), стосувалися стягнення заборгованості за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у морському порту Маріуполь, у якому порядок та умови нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт визначені в пункті 2.3 згаданого наказу Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1059 та відмінні від інших визначених даним наказом правил нарахування плати за ці послуги (в інших морських портах);

- щодо справи № 915/370/17, то постановою Верховного Суду від 27.02.2018 її передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Передача справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору та формування остаточного правового висновку в ній; відповідна справа направлена на новий розгляд у зв`язку з недостатнім з`ясуванням та оцінкою попередніми судовими інстанціями її фактичних обставин і доказів у ній, а, отже, з урахуванням результатів нового розгляду справи може зазнати змін і правовий висновок в останній.

33. У справі, що розглядається № 915/99/21 судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

33.1. 05.01.2017 розпорядженням капітана Миколаївського морського порту №01-А/2017 оголошений початок льодової кампанії в акваторії Миколаївського морського порту з 00:00 06.01.2017 (т.1, а.с. 12);

33.2. 13.01.2017 судно "ЕСЕ NUR BAYRAKTAR" прийшло в морський порт Миколаїв без вантажу;

33.3. 16.01.2017 Адміністрацією отримано заявку ТОВ "Delta Shipping Agency" №798 на лоцманське проведення судна до зовнішнього рейду Миколаївського морського порту (т.1, а.с. 15);

33.4. 19.01.2017 судно вийшло на зовнішній рейд порту з вантажем кукурудзи в кількості 40 050,365 т, що підтверджується загальною декларацією (General Declaration) судна про відхід 19.01.2017, довідкою №101 від 19.01.2017;

33.5. Для виконання вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту 14 949,635 т кукурудзи суднами ТОВ СП "Нібулон" (буксирами НІБУЛОН-1, НІБУЛОН-2, НІБУЛОН-4, НІБУЛОН-5, НІБУЛОН-6, ЛІДІЇВСЬКИЙ, баржами НБЛ-014, НБЛ-015, НБЛ-017, НБЛ-020, крановим судном "Святий Миколай") з 19.01.2017 по 21.01.2017 було здійснено 12 заходжень в межі акваторії морського порту Миколаїв;

33.6. 21.01.2017 завершено навантаження 54 999,997 т кукурудзи на судно "ЕСЕ NUR BAYRAKTAR" і судно вийшло з зовнішнього рейду порту;

33.7. 03.03.2017 розпорядженням капітана Миколаївського морського порту № 03-А/2017 оголошено завершення льодової кампанії в акваторії Миколаївського морського порту з 00:00 04.03.2017 (т.1, а.с. 13);

33.8. 04.04.2017 позивач направив відповідачу претензію № 18-19/2349 про погашення заборгованості з оплати послуг із забезпечення проведення криголамних робіт. Листом від 13.04.2017 № 5125/3-17/200 відповідач відмовив у задоволенні вимоги ДП "АМПУ" зазначивши, що не користувався послугами Порту із забезпечення проведення криголамних робіт і не звертався до адміністрації морського порту із заявками про надання вказаних послуг. Окрім цього Позивач не надав документальні підтвердження факту виконання адміністрацією морського порту криголамних робіт для потреб товариства. Також від адміністрації морського порту не надходило документального підтвердження утворення криги в акваторії зовнішнього рейду морського порту Миколаїв, якою користувалися судна Відповідача, та докази фактичного проведення адміністрацією морського порту криголамних робіт в указаній ділянці акваторії морського порту (т.1, а.с. 29);

33.9. 18.12.2019 Позивач надіслав Відповідачу претензію № 4698/18-01-02/Вих/18 з вимогою щодо сплати послуг із забезпечення криголамних робіт. Відповідач залишив її без задоволення.

34. Суди попередніх інстанцій приймаючи оскаржувані судові рішення дійшли висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову Адміністрації, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази надання позивачем відповідачу послуг забезпечення проведення криголамних робіт у наведений період льодової кампанії, під час якої судна відповідача здійснили виконання вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту (завантаження судна), з огляду на такі обставини.

34.1. В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем заявок на проведення криголамних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт не підписані, а інші докази, які свідчили б про виконання позивачем відповідних робіт на користь відповідача та прийняття їх останнім - відсутні.

34.2. Також, відсутні докази того, що позивач вчиняв будь-які дії щодо колки криги в акваторії морського порту в період льодової компанії 06.01.2017- 04.03.2017 при наявності крижаного покриву.

34.3. Крім того, суди встановили, що 24.10.2018 Антимонопольний комітет України ухвалив рішення №19-ріш у справі №1-26.213/25-2017, в якому встановлено, що у період оголошених капітаном Миколаївського морського порту льодових кампаній 2014-2017 років АМПУ (Позивач) не забезпечив належним чином проведення криголамних робіт безпосередньо в акваторії Дніпро-Бузького морського порту, внаслідок чого заявник у вищевказаній справі був змушений самостійно виконувати відповідні роботи власним буксирним флотом, витрачаючи відповідні матеріальні ресурси. За результатами розгляду справи №1-26.213/25-2017 бездіяльність АМПУ визнана зловживанням монопольним (домінуючим) становища на ринку, у зв`язку з чим на АМПУ було накладено штраф та зобов`язання останнього забезпечити належну безпеку судноплавства, зокрема, шляхом проведення криголамних робіт.

34.4. За відсутності доказів щодо обставин безпосереднього проведення позивачем криголамних робіт з відповідним наданням ним у морському порту послуг із забезпечення проведення криголамних робіт в період оголошеної, зокрема в 2017 році, льодової компанії, тобто в льодових умовах, виключає визначені актами цивільного законодавства підстави для нарахування плати за ці послуги, що також узгоджується із загальним правилом статті 903 ЦК України щодо оплатності послуги за умови її надання.

35. Отже, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях встановили, що у матеріалах справи відсутні належні докази надання позивачем відповідачу послуг забезпечення проведення криголамних робіт у наведений період льодової кампанії, під час якої судна відповідача здійснили виконання вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту (завантаження судна).

36. Водночас, за імперативним приписом частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. З огляду на викладене, враховуючи висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 03.06.2022 у справи № 915/104/21, в силу приписів статті 300 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача вартості наданої спеціалізованої послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у період оголошеної капітаном порту льодової кампанії.

38. Наведеним спростовуються протилежні аргументи скаржника та посилання на постанови Верховного Суду, наведені у пункті 12.1.

39. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

40. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

41. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

42. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 у справі № 915/99/21 прийнято відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни або скасування відсутні, а аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом касаційної інстанції.

43. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 ГПКУкраїни за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 та на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 у справі № 915/99/21 залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 та на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 у справі № 915/99/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк