№ 916/1083/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/1083/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер Трейд"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 (Разюк Г. П. - головуючий, судді Колоколов С. І., Ярош А. І.) у справі

за позовом керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави

до 1) Одеської міської ради,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер Трейд"

про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки,

1. Короткий зміст судових рішень у справі

1.1. У березні 2023 року Керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави до Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер Трейд" (далі -ТОВ "Ханбер Трейд"), в якому просив суд:

- визнати незаконним рішення Одеської міської ради від 11.12.2019 №5580-VII "Про надання дозволу ТОВ "Ханбер Трейд" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1540 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями";

- визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 22.07.2020 №6365-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1113 га за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б та надання її в оренду ТОВ " ХАНБЕР ТРЕЙД " (кадастровий номер 5110136900:10:001:0003);

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, укладений 11.09.2020 між Одеською міською радою та ТОВ "Ханбер Трейд", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №2273;

- зобов`язати ТОВ "Ханбер Трейд" повернути територіальній громаді міста Одеси земельну ділянку площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому ТОВ "Ханбер Трейд" одержало її в оренду.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор зазначав, що на підставі оспорюваних рішень Одеської міської ради від 11.12.2019 №5580-VI1, від 22.07.2020 №6365-VII та договору оренди землі від 11.09.2020 №2273, в порушення ст.ст. 124 134 135 Земельного кодексу України, поза процедурою земельних торгів ТОВ "Ханбер Трейд" відведено в орендне користування земельну ділянку комунальної власності площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б для нового будівництва, в той час як ТОВ "Ханбер Трейд" мало право на отримання в оренду земельної ділянки без проведення земельних торгів виключно для обслуговування та експлуатації існуючого житлового будинку та площею, на якій такий житловий будинок безпосередньо розташований.

1.2. Одночасно з поданням позовної заяви прокурор звернувся до суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову, в якій просив:

- заборонити ТОВ "Ханбер Трейд", за його замовленням іншим фізичним та/або юридичним особам (генеральним підрядникам) проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2166254551101);

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2166254551101).

Відповідна заява мотивована тим, що можливе проведення будівельних робіт на спірній земельній ділянці з подальшим проведенням реєстраційних дій щодо реєстрації речових прав на об`єкти нерухомого майна, розташовані на ній, унеможливлять реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде постановлене на користь позивача.

незаконно визначена у договорі мета відведення в оренду земельної ділянки для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями дає підстави вважати, що ТОВ "Ханбер Трейд" на спірній земельній ділянці площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б може проводити будівельні роботи у період розгляду цієї справи.

Крім того, можлива реєстрація відповідачем на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 речових прав на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема, об`єктів незавершеного будівництва, тощо, що унеможливить ефективний захист порушених інтересів держави, призведе до необхідності звернення до суду з додатковим позовом про скасування рішення про реєстрацію речових прав, зобов`язання звільнення земельної ділянки, тощо.

Враховуючи вище викладене, на думку прокурора, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду, якщо воно буде винесене на користь позивача.

1.3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.03.2023 (суддя Сулімовська М. Б. ) у задоволенні заяви керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову відмовлено в повному обсязі.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів не обґрунтована і документально не підтверджена прокурором, заява не містить документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які б засвідчували б, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Прокурор припускає можливе проведення робіт із забудови спірної земельної ділянки, водночас, заявником не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що на даний час на земельній ділянці площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б проводяться будь-які роботи щодо її забудови, етап будівництва, або що такі роботи заплановані на майбутнє (розроблена та затверджена технічна документація, надано дозвіл на проведення будівельних робіт тощо).

Саме лише припущення прокурора в заяві про забезпечення позову щодо потенційної можливості ускладнення виконання судового рішення в разі невжиття судом заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу-2 та будь-яким третім особам проведення будівельних робіт на спірній земельній ділянці не є достатньою підставою для задоволення даної заяви в цій частині. В той час як наявність спору між сторонами відносно цієї ділянки створює загрозу саме для відповідача-2 щодо ймовірних збитків, у результаті виконання будь-яких робіт, а не для територіальної громади.

Прокурором також не надано доказів підготовки відповідачами або іншими особами до вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно спірної земельної ділянки.

1.4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі № 916/1083/23 ухвалу суду першої інстанції скасовано, заяву Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ТОВ "Ханбер Трейд", за його замовленням іншим фізичним та/або юридичним особам (генеральним підрядникам) проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2166254551101). Заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2166254551101).

Постанова аргументована тим, що позовні вимоги у даній справі спрямовані на захист порушених прав держави щодо земельної ділянки. У разі забудови цієї земельної ділянки дії відповідача призведуть до неможливості реального поновлення інтересів держави, повернення земельної ділянки у придатному для використання стані, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

Судом першої інстанції безпідставно залишено поза уваги, що земельна ділянка передана в оренду ТОВ "Ханбер Трейд" саме для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та дитячим дошкільним закладом, що обумовлює намір орендаря здійснити її забудову у будь-який час.

З відкритих джерел, розміщених на низці інтернет сторінках (https://kadastr.live/, https://nerukhomi.ua/ukr/n-zhk-manhattan-odessa/) вбачається, що відповідачем здійснюється забудова як спірної так і суміжних земельних ділянок, розташованих за адресами: м. Одеса, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова, планується зведення ЖК Манхеттен і вже введено в експлуатацію два багатоповерхових будинки. З плану забудови вбачається забудова і спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003, замовником будівництва зазначено ТОВ "Ханбер Трейд".

Заявник, як власник, має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів не співмірності заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції вважає, що співмірним та адекватним заходом із позовними вимогами, направленим на ефективне поновлення в правах, є заборона фізичним та/або юридичним особам (генеральним підрядникам) проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Судом також враховано співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та наслідків застосування запропонованих прокурором заходів забезпечення позову.

Здійснення будівництва вказаного об`єкту та в подальшому внесення запису про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з позовом, адже з метою належного відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, зумовить необхідність ініціювати інший позов, про знесення збудованого об`єкту, що потребуватиме значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем.

Враховуючи зв`язок між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, імовірності утруднення виконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, можливу подальшу забудову спірної земельної ділянки, вчинення реєстраційних дій щодо реєстрації речових прав на об`єкти нерухомого майна на ній, що призведе до неможливості ефективного поновлення державних інтересів у разі постановлення рішення на користь позивача, наявні достатнього обґрунтовані підстави для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову у даній справі в повному обсязі, що безпідставно не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали.

2. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

2.1. ТОВ "Ханбер Трейд" звернулося із касаційною скаргою в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 26.11.2021 у справі № 922/826/21, від 20.08.2020 у справі № 915/2505/19, від 22.01.2021 у справі № 910/5550/19 при застосуванні статей 136 137 ГПК України в аналогічних справах з розгляду подібних правовідносин.

Заявник зауважує, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може ґрунтуватись на самих лише припущеннях позивача. Позивач повинен довести наявність обставин для забезпечення позову та необхідності забезпечення судом збалансованості інтересів усіх учасників процесу.

Оскільки під час забезпечення позову не враховано, що відповідно до поданої позовної заяви предметом спору є рішення Одеської міської ради, договір оренди, тобто цивільні правочини, а не конкретно визначене нерухоме майно. Даний позов не направлений на захист права власності на майно позивача відповідно до Глави 29 ЦК України, у зв`язку з чим заборона землекористувачу - ТОВ «Ханбер Трейд», а також невизначеному колу осіб, у будь-який спосіб здійснювати будівельні роботи щодо спірної земельної ділянки перешкоджає в користуванні спірною земельною ділянкою до вирішення спору по суті, що не відповідає меті забезпечення позову - запобігти утрудненню чи унеможливленню виконання рішення суду у разі позитивного для позивачів вирішення спору.

У цьому випадку прокурор лише припускає "потенційну можливість" настання в майбутньому таких обставин в результаті "потенційно можливого" вчинення дій відповідачами чи іншими особами. Жодних належних та допустимих доказів які б свідчили про підготовку у даний час до таких дій з боку відповідачів чи їх фактичне вчинення суду зі сторони прокурора не подано, як і доказів того, що ТОВ «Ханбер Трейд» отримано містобудівні умови та обмеження та дозвіл на проведення будівництва на спірній земельній ділянці.

Прокурором не враховано, що на спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно належне ТОВ «Ханбер Трейд», а саме житловий будинок, загальною площею 130,3 кв. м, за адресою: м. Одеса, вул. Люсторфська дорога, буд. 78Б, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, та вжиття заходів забезпечення позову порушує права ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» як власника даного майна, оскільки дане майно не являється предметом спору у даній справі та відповідач 2 має право здійснювати щодо нього будь-які дії.

2.2. У відзиві на касаційну скаргу прокурор вказує на безпідставність доводів скаржника та просить залишити без змін оскаржені судові рішення.

3. Позиція Верховного Суду

3.1. За змістом статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3.2. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

3.3. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (стаття 136 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частина третя статті 137 ГПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно з частиною одинадцятою статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.11.2021 у справі № 922/826/21, від 20.08.2020 у справі № 915/2505/19, від 22.01.2021 у справі № 910/5550/19, на які посилається скаржник.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. (Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

3.4. Як слідує із оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції зауважив на тому, що земельна ділянка передана в оренду ТОВ "Ханбер Трейд" саме для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та дитячим дошкільним закладом, що обумовлює намір орендаря здійснити її забудову у будь-який час.

Апеляційний господарський суд акцентував увагу на тому, що здійснення будівництва вказаного об`єкту та в подальшому внесення запису про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з позовом, адже з метою належного відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, зумовить необхідність ініціювати інший позов, про знесення збудованого об`єкту, що потребуватиме значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем.

З наведеного слідує, що досліджуючи наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції врахував комплекс обставин, які вказують на можливе вчинення дій, які матимуть наслідком забудови спірної земельної ділянки, що призведе до неможливості захистити заявлене порушене право у випадку задоволення позовних вимог. Тобто, саме сукупність дій, зокрема укладення договору із призначенням для проектування та будівництва будинку (з чим не погоджується прокурор у межах позовних вимог), здійснення комплексної забудови сусідніх ділянок та наявності плану забудови спірної земельної ділянки, статус забудовника у ТОВ «Ханбер Трейд» у контексті саме цієї ділянки, переконливо вказували апеляційному господарському суду, з урахування приписів ГПК України, зокрема і статті 74, на необхідність забезпечення позову. Наведеним також спростовуються доводи скарги стосовно того, що відсутні належні та допустимі докази які б свідчили про підготовку та проведення будівництва, адже судом оцінено реальність обставин, які можуть вказувати на вчинення дій, які в будь-який момент можуть спричинити неможливість захисту порушеного права в одному цьому провадженні.

За таких обставин, помилковими є твердження скаржника про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 26.11.2021 у справі № 922/826/21, від 20.08.2020 у справі № 915/2505/19, від 22.01.2021 у справі № 910/5550/19, оскільки зміст оскарженої постанови свідчить, що судом була надана оцінка ключовим обставинам та доказам, які зумовлювали можливість забезпечити позов.

У свою чергу, помилковими є доводи заявника про те, що предметом спору є не конкретно визначене нерухоме майно, а рішення Одеської міської ради та договір оренди. Зі змісту позовних вимог слідує, що прокурор оскаржуючи рішення та договір, також вказує на необхідність повернення земельної ділянки з метою унеможливити її забудову. Тобто, саме заявлені заходи забезпечення позову визначені прокурором як такі, що забезпечать можливість подальшого виконання рішення суду та фактичного захисту порушеного права.

Крім того, колегія суддів вважає, що ТОВ «Ханбер Трейд» жодним чином не вказало як саме відповідні заходи забезпечення позову саме у задоволеній редакції впливають на порушення права ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» як власника житлового будинку, загальною площею 130,3 кв. м, за адресою: м. Одеса, вул. Люсторфська дорога, буд. 78Б, який вже зареєстрований, а також скаржником не вказано які дії він не має можливості здійснювати щодо такого майна внаслідок задоволення заяви про забезпечення позову.

У зв`язку із викладеним, Верховний Суд вважає, що вжиті заходи забезпечення позову жодним чином не обмежують права та законні інтереси ані відповідачів, ані інших осіб, адже вони не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, мають тимчасовий характер та не позбавляють зазначених осіб права на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю як такою взагалі, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

При цьому, вжиті заходи забезпечення позову будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав позивача в обраний ним спосіб, який у випадку задоволення судом його вимог матиме змогу відновити свої порушені права, можливість чого, за відсутності вжиття відповідних заходів, може бути нівельовано внаслідок подальших дій щодо забудови спірної земельної ділянки.

Водночас суд касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що відповідно до статті 145 ГПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи та з урахуванням результатів розгляду спору.

3.5 За таких обставин, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі № 916/1083/23.

4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

4.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

4.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржену постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувану постанову, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер Трейд" залишити без задоволення.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі № 916/1083/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ