ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/1086/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО»
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 (у складі колегії суддів: Богатир К. В. (головуючий), Поліщук Л. В., Таран С. В.) про відмову у відкритті апеляційного провадження
у справі № 916/1086/22
за позовом Публічне акціонерне товариство «ЦЕНТРЕНЕРГО»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНК-ГРУП»
про стягнення 10 768 923,10 грн,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «ЦЕНТРЕНЕРГО» (далі - ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНК-ГРУП» (далі - ТОВ «ОНК-ГРУП») про стягнення штрафу у розмірі 2 734 083,07 грн за договором купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 14.04.2021 № 20/21-56-РДД; у розмірі 2 692 300,80 грн за договором купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 20.05.2021 № 20/21-118-РДД; у розмірі 1 154 841,60 грн за договором купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 27.04.2021 № 20/21-75-РДД; у розмірі 2 023 680,00 грн за договором купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 15.04.2021 № 20/21-59-РДД; у розмірі 649 598,40 грн за договором купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 27.04.2021 № 20/21-75-РДД; у розмірі 1 514 419,20 грн за договором купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 20.05.2021 № 20/21-118-РДД.
Позов обґрунтовано порушення відповідачем умов договорів купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів через відмову від відбору зазначеного у додатках до цих договорів обсягу електричної енергії.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.03.2023:
позовні вимоги про стягнення 2 692 300,80 грн задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ОНК-ГРУП» на користь ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» штраф у розмірі 26 923,01 грн, в іншій частині - відмовлено;
позовні вимоги про стягнення 2 734 083,07 грн задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ОНК-ГРУП» на користь ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» штраф у розмірі 27 340,83 грн, в іншій частині - відмовлено;
позовні вимоги про стягнення 1 154 841,60 грн задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ОНК-ГРУП» на користь ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» штраф у розмірі 11 548,42 грн, в іншій частині - відмовлено;
позовні вимоги про стягнення 2 023 680,00 грн задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ОНК-ГРУП» на користь ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» штраф у розмірі 20 236,00 грн, в іншій частині - відмовлено;
позовні вимоги про стягнення 649 598,40 грн задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ОНК-ГРУП» на користь ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» штраф у розмірі 6 495,98 грн, в іншій частині - відмовлено;
позовні вимоги про стягнення 1 514 419,20 грн задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ОНК-ГРУП» на користь ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» штраф у розмірі 15 144,19 грн, в іншій частині - відмовлено.
22.05.2023 ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» подало до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2023 та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення ним було отримано засобами поштового зв`язку 02.05.2023.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 визнано неповажними підстави, зазначені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» залишено без руху; встановлено ПАТ«ЦЕНТРЕНЕРГО» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом наведення суду апеляційної інстанції інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2023 у справі № 916/1086/22 протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
У встановлений строк до Південно-західного апеляційного господарського суду від ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт посилався на те, що: оскаржуване судове рішення, в паперовому вигляді, судом першої інстанції було направлене на поштову адресу ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» 24.04.2023 та отримано скаржником 02.05.2023; на офіційну електронну адресу ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» рішення суду першої інстанції не надходило; на час звернення із відповідним позовом до суду, а ні у ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», а ні у ТОВ «ОНК-ГРУП» не були зареєстровані електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС; позивач здійснює виробничу діяльність під час воєнного стану, із критично скороченим штатом працівників, за наявності великої кількості судових процесів, що впливає на дотримання процесуальних строків; у зв`язку із збільшенням кількість повітряних терористичних атак на м. Київ та Київську область у травні 2023 року для працівників апарату управління ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» було запроваджено (надомну) дистанційну роботу з 09.05.2023 по 12.05.2023.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2023; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» на рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2023 у справі №916/1086/22.
Зазначене судове рішення обґрунтовано тим, що апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження, а поважні причини для поновлення такого строку відсутні.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у серпні 2023 року ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права (абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського кодексу України (далі - ГПК України)), просить ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 скасувати, справу №916/1086/22 передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» на рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2023.
За доводами касаційної скарги, судом апеляційної інстанції порушено положення статті 242 256 ГПК України, оскільки на час звернення позивача до суду з відповідним позовом у нього не було зареєстрованого особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), тому відповідно до положень процесуального законодавства суд першої інстанції зобов`язаний був направити судове рішення в електронному вигляді на офіційну електронну адресу позивача, що судом зроблено не було, або в паперовій формі, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як і було зроблено судом першої інстанції.
Крім того, у касаційній скарзі скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного суду від 07.07.2022 у справі № 120/4298/21-а, від 08.07.2021 у справі № 916/3209/20.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 916/1086/22 за касаційною скаргою ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України. Ухвалено здійснити перегляд ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
ТОВ «ОНК-ГРУП» у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 300 ГПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2).
У справі, що розглядається, рішення суду першої інстанції було постановлено 30.03.2023, повний текст якого виготовлено - 18.04.2023, апеляційну скаргу на рішення було подано ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» 22.05.2023.
Як зазначено вище, на виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» подало до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із обґрунтуванням причин пропуску такого строку.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За змістом статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі № 904/3258/14).
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження судом апеляційної інстанції було встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2023 було складено 18.04.2023.
Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції було подано ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» засобами поштового зв`язку 22.05.2023, тобто з пропуском строку на оскарження.
Разом з тим, у клопотанні позивач посилається на отримання повного тексту судового рішення лише засобами поштового зв`язку 02.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з частинами 5 - 7 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Водночас, відповідно до частин 1, 5 та 7 статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує ЄСІТС. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, від 25.05.2023 у справі № 916/3164/16).
Функціонування «Електронного кабінету» та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС, пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації «Електронного кабінету» з використанням кваліфікованого електронного підпису та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Нормами Положення про ЄСІТС передбачено надсилання відповідних документів саме до «Електронного кабінету» незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в «Електронному кабінеті» (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3666/21, від 07.09.2022 у справі № 460/9523/21).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» зареєструвало «Електронний кабінет» у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 11.11.2022.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, оскаржуване рішення суду першої інстанції було відправлено в електронному вигляді ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» та доставлено до його «Електронного кабінету» 19.04.2023.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що датою вручення оскаржуваного судового рішення є 20.04.2023, та врахувавши положеннями частини 2 статті 256 ГПК України правомірно зазначив про закінчення строку на апеляційне оскарження 10.05.2023.
Враховуючи вище викладене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що у розумінні частини 3 статті 242 ГПК України суд першої інстанції був зобов`язаний направити оскаржуване судове рішення саме на офіційну електронну адресу ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», що підтверджувало б факт отримання судового рішення в електронному вигляді, та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо цієї обставини.
При цьому, Верховний Суд також не бере до уваги посилання скаржника в обґрунтування зазначених вище доводів на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 120/4298/21-а, оскільки зазначений висновок зроблений Судом з урахуванням інших фактичних обставин, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення (за відсутності у скаржника зареєстрованого «Електронного кабінету» у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС).
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо посилання ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження на обставини введення на території України воєнного стану та запровадження у період з 09.05.2023 по 12.05.2023 для працівників управління позивача дистанційної роботи з таких підстав.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами першою та четвертою статті 26 вказаного Закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).
У цьому випадку необхідно з`ясувати, в який саме строк позивач міг звернутися до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та якими доказами підтверджується неможливість звернення до суду раніше, оскільки право на поновлення строку у зв`язку із запровадженим воєнним станом не може визнаватися безумовним і залежати тільки від факту його запровадження. Вирішення питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи (такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.10.2022 у справі № 904/3910/21).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, на підтвердження існування поважних причин пропуску вказаного строку у зв`язку із запровадженим воєнним станом позивачем надано наказ ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» про запровадження дистанційної роботи від 08.05.2023 № 81, відповідно до якого з 09.05.2023 по 12.05.2023 було запроваджено дистанційну (надомну) роботу персоналу.
Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що складання апеляційної скарги не потребує обов`язкового перебування працівників в приміщенні ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.10.2022 у справі № 904/3910/21).
Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга була підписана та подана представником ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» - адвокатом Гавкалюком В. В. на підставі довіреності від 01.12.2022 на представництво інтересів позивача, яка дійсна з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно.
Суд касаційної інстанції зазначає, що дистанційна робота персоналу ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» запроваджена з 09.05.2023 по 12.05.2023 не звільняє Гавкалюка В. В. від виконання ним своїх професійних обов`язків як адвоката та представника юридичної особи, зокрема, враховуючи пріоритет інтересів довірителя та необхідність його інформування про хід ведення дорученої адвокату справи.
За наведених обставин Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України, оскільки ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» не довело існування поважних причин, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та об`єктивно свідчили би про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою.
Суд касаційної інстанції не бере до уваги доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження безпідставно були взяті до уваги заперечення відповідача, підписані з використанням факсимільного відтворення підпису, яке не може вважатися таким, що підтверджує повноваження особи, якою подано такі заперечення, оскільки вони не спростовують встановленого судом факту пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження та не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції.
У зв`язку з зазначеним, Верховний Суд не приймає до уваги посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 916/3209/20, оскільки висновок у зазначеній справі зроблений Судом з урахуванням інших обставин справи (підписання позовної заяви з використанням факсимільного відтворення підпису).
Не заслуговують на увагу доводи скаржника про поновлення судом апеляційної інстанції ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі № 916/1504/22, за аналогічних обставин, оскільки суд у кожному конкретному випадку та з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та приймає відповідне рішення на підставі встановлених фактичних обставин у кожній справі.
При цьому, посилання скаржника на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі № 916/1504/22, суд касаційної інстанції не бере до уваги, оскільки відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи в цілому зводяться до незгоди скаржника з прийнятим судом апеляційної інстанції рішенням та суб`єктивного тлумачення обставин, встановлених судом апеляційної інстанції.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи викладене, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 у справі № 916/1086/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
І. С. Міщенко