ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/1086/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер Трейд"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 (Принцевська Н. М. - головуючий, судді Діброва Г. І., Ярош А. І.) у справі

за позовом Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави

до 1) Одеської міської ради,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер Трейд",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 -Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії,

1. Короткий зміст судових рішень у справі

1.1. Керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер Трейд" (далі - ТОВ "Ханбер Трейд"), в якому просить суд:

- визнати незаконним рішення Одеської міської ради від 11.12.2019 № 5579-VII "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Ханбер Трейд на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2200 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 72, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та дитячим дошкільним закладом;

- визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 16.09.2020 за №6601-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2200 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 72 та надання її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Ханбер Трейд (кадастровий номер 5110136900:10:001:0004)";

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2200 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0004 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 72, укладений 25.02.2021 між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Ханбер Трейд, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. за реєстровим № 9;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Ханбер Трейд повернути територіальній громаді міста Одеси земельну ділянку площею 0,2200 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0004 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 72 у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому ТОВ Ханбер Трейд одержало її в оренду.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що на підставі рішень Одеської міської ради від 11.12.2019 за №5579-VII, від 16.09.2020 за №6601-VII та Договору оренди землі від 25.02.2021 за №9 в порушення ст.ст. 124 134 135 Земельного кодексу України поза процедурою земельних торгів відведено в орендне користування ТОВ Ханбер Трейд земельну ділянку комунальної власності площею 0,2200 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0004 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 72 для нового будівництва та площею, що значно перевищує площу існуючого житлового будинку, в той час як ТОВ Ханбер Трейд мало право на отримання в оренду земельну ділянку без проведення земельних торгів виключно для обслуговування та експлуатації існуючого житлового будинку та площею, на якій такий житловий будинок безпосередньо розташований.

1.2. Разом з позовною заявою до суду від Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси надійшла заява про забезпечення позову за вх.№2-364/23 від 17.03.2023, в якій заявник просить суд:

- заборонити ТОВ "Ханбер Трейд", за його замовленням іншим фізичним та/або юридичним особам (генеральним підрядникам) проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,2200 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0004 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2299819351101);

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,2200 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0004 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2299819351101).

У вказаній заяві прокурор вказує на неспівмірність площі земельної ділянки, яка відводиться в оренду, порівняно з площею розташованого на ній житлового будинку, оскільки розмір земельної ділянки необґрунтовано значно перевищує площу існуючого житлового будинку; отримання в оренду земельну ділянку у розмірах, що значно перевищують площу належної відповідачу будівлі для нового будівництва передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134 135 Земельного кодексу України;

Також прокурор зазначає, що 20.07.2020 у Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку площею 0,2200 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0004 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 72 та згідно з відомостями з Державного земельного кадастру, цільове призначення земельної ділянки площею 0,2200 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0004 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 72 - 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та дитячим дошкільним закладом. З вищевикладеного прокурор вбачає, що формування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:10:001:0004, визначення її площі та державна реєстрація здійснювались на підставі клопотання ТОВ "Ханбер Трейд" за проектом землеустрою, розробленим і затвердженим на підставі оспорюваних рішень Одеської міської ради, за якими відведення земельної ділянки здійснювалось не для мети, що пов`язана з обслуговуванням та експлуатацією існуючого об`єкту нерухомого майна, а для нового будівництва.

На переконання прокурора, намір ТОВ "Ханбер Трейд" щодо отримання спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:10:001:0004 саме для будівництва багатоповерхового будинку підтверджено подальшими діями орендаря. Так, вивченням Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у 2021 році ТОВ "Ханбер Трейд" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:10:001:0004, оформлені листами в листах №01-06/51 від 25.05.2021, №01-06/77 від 21.07.2021, №01-06/142 від 05.10.2021, №01- 06/176 від 06.12.2021 (справа №420/26144/21), з чого вбачається, що TOB "Ханбер Трейд" цілеспрямовано намагалось отримати вихідні дані для цілей нового будівництва. Враховуючи вищевикладене, прокурор вказує, що у зазначеному позові, серед іншого, прокурором заявлено позовну вимогу про зобов`язання ТОВ "Ханбер Трейд" повернути територіальній громаді міста Одеси спірну земельну ділянку площею 0,2200 га у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому ТОВ "Ханбер Трейд" одержало її в оренду.

Прокурор зауважує, що незаконно визначена у договорі мета відведення в оренду земельної ділянки для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та дитячим дошкільним закладом, а також активні дії ТОВ "Ханбер Трейд" щодо отримання вихідних даних для цілей нового будівництва дають підстави вважати, що ТОВ "Ханбер Трейд" на спірній земельній ділянці може проводити будівельні роботи у період розгляду цієї справи.

На думку прокурора, з огляду на зв`язок між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, а також на імовірність утруднення виконання або неможливість виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, можливість подальшої забудови спірної земельної ділянки, вчинення реєстраційних дій щодо реєстрації речових прав на об`єкти нерухомого майна на спірній земельній ділянці, призведе до неможливості ефективного поновлення державних інтересів, а відтак, наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

1.3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.03.2023 у справі № 916/1086/23 заяву про забезпечення позову задоволено частково, заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,2200 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0004 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2299819351101), в решті заяви прокурора - відмовлено.

Ухвала аргументована тим, що вимоги прокурора про застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони проведення будівельних робіт є необґрунтованими та безпідставними, оскільки питання законності/незаконності рішень Одеської міської ради та дійсності/недійсності договору оренди землі будуть вирішуватись судом під час розгляду справи по суті, а прокурором не наведено та не надано доказів здійснення будь-якого будівництва (будівельних робіт) на спірній земельній ділянці, не надано також відповідні містобудівні умови та обмежень для проектування об`єкту будівництва на спірній земельній ділянці. Посилання прокурора на вчинення відповідачем-2 активних дій на отримання вихідних даних для цілей нового будівництва, зокрема, шляхом подання відповідачем-2 адміністративного позову у справі №420/26144/21, судом не прийнято до уваги, оскільки прокурором до позовної заяви додано ухвалу суду про залишення адміністративного позову у справі № 420/26144/21 без розгляду за заявою відповідача-2. За таких обставин вимоги прокурора про заборону відповідачу-2 та іншим фізичним та/або юридичним особам (генеральним підрядникам) проведення будь-яких будівельних робіт на спірній земельній ділянці, з огляду на відсутність будь-яких доказів вчинення або наміру вчинення таких робіт, судом першої інстанції визнані необґрунтованими, з огляду на що суд відмовив у вжитті відповідних заходів забезпечення позов.

В частині вимог прокурора про заборону проведення будь-яких реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки, виходячи з достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі встановлення обґрунтованості позовних вимог за наслідками вирішення спору, господарський суд зазначив, що такі заходи є засобами характеру, що мають на меті збереження існуючого становища до ухвалення судового рішення у справі та набрання ним законної сили для забезпечення можливості ефективного поновлення прав позивача, у разі встановлення судом обґрунтованості позовних вимог. Господарський суд дійшов висновку, що такі заходи забезпечення позову (заборона проведення будь-яких реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки) є адекватними та співмірні із заявленими позовними вимогами, у зв`язку з чим частково задовольнив заяву прокурора про забезпечення позову.

1.4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі №916/1086/23 ухвалу суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову скасовано. Задоволено заяву в частині заборони проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,2200 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0004 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2299819351101).Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ханбер Трейд», за його замовленням іншим фізичним та/або юридичним особам (генеральним підрядникам) проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,2200 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0004 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2299819351101).

Постанова аргументована тим, що забезпечення позову в цьому випадку виступає запорукою виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь прокурора, а тому вимоги про забезпечення позову у вигляді заборони проведення будівельних робіт на спірній земельній ділянці перебувають у зв`язку з предметом позову. У свою чергу невжиття заходів забезпечення позову, зокрема, заборони проведення будівельних робіт на переданій в оренду земельній ділянці, істотно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених інтересів держави.

Позовні вимоги у цій справі спрямовані на захист порушених прав держави щодо земельної ділянки. У разі забудови цієї земельної ділянки дії відповідача призведуть до неможливості реального поновлення інтересів держави, повернення земельної ділянки у придатному для використання стані, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

Судом першої інстанції безпідставно залишено поза уваги, що земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Ханбер Трейд» саме для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та дитячим дошкільним закладом, що обумовлює намір орендаря здійснити її забудову у будь-який час. З відкритих джерел, розміщених на низці інтернет сторінках (https://kadastr.live/parcel/5110136900:10:001:0004, https://nerukhomi.ua/ukr/n-zhk-manhattan-odessa/) вбачається, що відповідачем здійснюється забудова як спірної так і суміжних земельних ділянок, розташованих за адресами: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 72, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова, планується зведення ЖК «Манхеттен» і вже введено в експлуатацію два багатоповерхових будинки. З плану забудови вбачається забудова і спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:10:001:0004, замовником будівництва зазначено ТОВ «Ханбер Трейд».

Заявник, як власник, має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів не співмірності заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції вважає, що співмірним та адекватним заходом із позовними вимогами, направленим на ефективне поновлення в правах, є заборона фізичним та/або юридичним особам (генеральним підрядникам) проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці.

Здійснення будівництва вказаного об`єкту та в подальшому внесення запису про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з позовом, адже з метою належного відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, зумовить необхідність ініціювати інший позов, про знесення збудованого об`єкту, що потребуватиме значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем.

2. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

2.1. ТОВ "Ханбер Трейд" звернувся із касаційною скаргою в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати в частині скасування ухвали суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову та залишити в силі ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.03.2023 про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 26.11.2021 у справі № 922/826/21, від 20.08.2020 у справі № 915/2505/19, від 22.01.2021 у справі № 910/5550/19 при застосуванні статей 136 137 ГПК України в аналогічних справах з розгляду подібних правовідносин.

Заявник зауважує, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може ґрунтуватись на самих лише припущеннях позивача. Позивач повинен довести наявність обставин для забезпечення позову та необхідності забезпечення судом збалансованості інтересів усіх учасників процесу.

Оскільки під час забезпечення позову не враховано, що відповідно до поданої позовної заяви предметом спору є рішення Одеської міської ради, договір оренди, тобто цивільні правочини, а не конкретно визначене нерухоме майно. Даний позов не направлений на захист права власності на майно позивача відповідно до Глави 29 ЦК України, у зв`язку з чим заборона землекористувачу - ТОВ «Ханбер Трейд», а також невизначеному колу осіб, у будь-який спосіб здійснювати будівельні роботи щодо спірної земельної ділянки перешкоджає в користуванні спірною земельною ділянкою до вирішення спору по суті, що не відповідає меті забезпечення позову - запобігти утрудненню чи унеможливленню виконання рішення суду у разі позитивного для позивачів вирішення спору.

У цьому випадку прокурор лише припускає "потенційну можливість" настання в майбутньому таких обставин в результаті "потенційно можливого" вчинення дій відповідачами чи іншими особами. Жодних належних та допустимих доказів які б свідчили про підготовку у даний час до таких дій з боку відповідачів чи їх фактичне вчинення суду зі сторони прокурора не подано, як і доказів того, що ТОВ «Ханбер Трейд» отримано містобудівні умови та обмеження та дозвіл на проведення будівництва на спірній земельній ділянці.

Прокурором не враховано , що на спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно належне ТОВ «Ханбер Трейд», а саме житловий будинок, загальною площею 60,2 кв. м, за адресою: м. Одеса, вул. Люсторфська дорога, буд. 72, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1490232951101, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, та вжиття заходів забезпечення позову порушує права ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» як власника даного майна, оскільки дане майно не являється предметом спору у даній справі та відповідач 2 має право здійснювати щодо нього будь-які дії.

2.2. У відзиві на касаційну скаргу прокурор вказує на безпідставність доводів скаржника та просить залишити без змін оскаржені судові рішення.

3. Позиція Верховного Суду

3.1. За змістом статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3.2. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

3.3. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (стаття 136 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частина третя статті 137 ГПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно з частиною одинадцятою статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.11.2021 у справі № 922/826/21, від 20.08.2020 у справі № 915/2505/19, від 22.01.2021 у справі № 910/5550/19, на які посилається скаржник.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. (Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

3.4. Як слідує із оскарженої постанови, частково скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зауважив на тому, що земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Ханбер Трейд» саме для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та дитячим дошкільним закладом, що обумовлює намір орендаря здійснити її забудову у будь-який час. З відкритих джерел, розміщених на низці інтернет сторінках (https://kadastr.live/parcel/5110136900:10:001:0004, https://nerukhomi.ua/ukr/n-zhk-manhattan-odessa/) вбачається, що відповідачем здійснюється забудова як спірної так і суміжних земельних ділянок, розташованих за адресами: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 72, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова, планується зведення ЖК «Манхеттен» і вже введено в експлуатацію два багатоповерхових будинки. З плану забудови вбачається забудова і спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:10:001:0004, замовником будівництва зазначено ТОВ «Ханбер Трейд».

Апеляційний господарський суд акцентував увагу на тому, що здійснення будівництва вказаного об`єкту та в подальшому внесення запису про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з позовом, адже з метою належного відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, зумовить необхідність ініціювати інший позов, про знесення збудованого об`єкту, що потребуватиме значних фінансових витрат. У разі забудови земельної ділянки дії відповідача призведуть до неможливості реального поновлення інтересів держави, повернення земельної ділянки у придатному для використання стані, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

З наведеного слідує, що досліджуючи наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції врахував комплекс обставин, які вказують на можливе вчинення дій, які матимуть наслідком забудови спірної земельної ділянки, що призведе до неможливості захистити заявлене порушене право у випадку задоволення позовних вимог. Тобто, саме сукупність дій, зокрема укладення договору із призначенням для проектування та будівництва будинку (з чим не погоджується прокурор у межах позовних вимог), здійснення комплексної забудови сусідніх ділянок та наявності плану забудови спірної земельної ділянки, статус забудовника у ТОВ «Ханбер Трейд» у контексті саме цієї ділянки, переконливо вказували апеляційному господарському суду, з урахування приписів ГПК України, зокрема і статті 74, на необхідність забезпечення позову. Наведеним також спростовуються доводи скарги стосовно того, що відсутні належні та допустимі докази які б свідчили про підготовку та проведення будівництва, адже судом оцінено реальність обставин, які можуть вказувати на вчинення дій, які в будь-який момент можуть спричинити неможливість захисту порушеного права в одному цьому провадженні.

За таких обставин, помилковими є твердження скаржника про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 26.11.2021 у справі № 922/826/21, від 20.08.2020 у справі № 915/2505/19, від 22.01.2021 у справі № 910/5550/19, оскільки зміст оскарженої постанови свідчить, що судом була надана оцінка ключовим обставинам та доказам, які зумовлювали можливість забезпечити позов.

У свою чергу, помилковими є доводи заявника про те, що предметом спору є не конкретно визначене нерухоме майно, а рішення Одеської міської ради та договір оренди. Зі змісту позовних вимог слідує, що прокурор оскаржуючи рішення та договір, також вказує на необхідність повернення земельної ділянки з метою унеможливити її забудову. Тобто, саме заявлені заходи забезпечення позову визначені прокурором як такі, що забезпечать можливість подальшого виконання рішення суду та фактичного захисту порушеного права.

Крім того, колегія суддів вважає, що ТОВ «Ханбер Трейд» жодним чином не вказало як саме відповідні заходи забезпечення позову саме у задоволеній судами редакції впливають на порушення права ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» як власника житлового будинку, загальною площею 60,2 кв. м, за адресою: м. Одеса, вул. Люсторфська дорога, буд. 72, який вже зареєстрований, а також скаржником не вказано які дії він не має можливості здійснювати щодо такого майна внаслідок задоволення заяви про забезпечення позову.

У зв`язку із викладеним, Верховний Суд вважає, що вжиті заходи забезпечення позову жодним чином не обмежують права та законні інтереси ані відповідачів, ані інших осіб, адже вони не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, мають тимчасовий характер та не позбавляють зазначених осіб права на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю як такою взагалі, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

При цьому, вжиті заходи забезпечення позову будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав позивача в обраний ним спосіб, який у випадку задоволення судом його вимог матиме змогу відновити свої порушені права, можливість чого, за відсутності вжиття відповідних заходів, може бути нівельовано внаслідок подальших дій щодо забудови спірної земельної ділянки.

Водночас суд касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що відповідно до статті 145 ГПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи та з урахуванням результатів розгляду спору.

3.5 За таких обставин, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 916/1086/23 в оскарженій частині.

4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

4.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

4.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржену постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувану постанову, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер Трейд" залишити без задоволення.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 916/1086/23 в оскарженій частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ