№ 916/1601/24 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 916/1601/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Бакуліної С. В., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 (колегія суддів: Таран С. В., Богатир К. В., Поліщук Л. В.) та рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 (суддя Смелянець Г. Є.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал", про стягнення 8 965 004,57 грн,

за участі представника позивача: Коломієць О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" (далі - ПАТ "Чорноморський паливний термінал") про стягнення заборгованості у сумі 5 983 074,44 грн, пені у сумі 1 142 521,34 грн, інфляційних втрат у сумі 1 469 738,63 грн, 3 % річних у сумі 369 670,16 грн, а також витрат зі сплати судового збору у сумі 107 580,54 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів від 29.12.2021 № 912/2/2118 в частині повної оплати поставленого позивачем товару.

3. В свою чергу, 07.08.2024 ПАТ "Чорноморський паливний термінал" звернулося до Господарського суду Одеської області з зустрічним позов до АТ "Укртатнафта" про зобов`язання АТ "Укртатнафта" виконати умови пункту 3.2. договору та вчинити дії.

4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 відмовлено ПАТ "Чорноморський паливний термінал" у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання до суду зустрічного позову у справі № 916/1601/24 та повернуто матеріали зустрічної позовної заяви заявнику.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

5. 29.12.2021 між ПАТ "Укртатнафта" (нині - Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - АТ "Укртатнафта")) (Постачальник) та ПАТ "Чорноморський паливний термінал" (Покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів № 912/2/2118, згідно з яким Постачальник зобов`язується передати Покупцю у власність, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (Товар) відповідно до умов договору та додатків до нього, які є невід`ємною частиною договору.

6. Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору якщо інше не погоджено в додатках, кількість Товару, що підлягає поставці щомісяця (за умови наявності у Постачальника можливості поставити вказану кількість Товару), протягом терміну дії цього договору, становить 2 000,000 тонн (+/- 10 % в опціоні Постачальника). Найменування, кількість, якість Товару, що підлягає поставці, строк його поставки, а також диференціал, який застосовується для розрахунку ціни Товару, та інші необхідні умови погоджуються сторонами у додатках до договору.

7. Згідно з пунктом 2.6 договору Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем щодо кількості - згідно з вагою, вказаною в залізничній накладній, і щодо якості -відповідно до Сертифікату якості, виданим лабораторією ПАТ "Укртатнафта". Зважування Товару здійснюється на електронних вагонних вагах Вантажовідправника.

8. Відповідно до пункту 2.8 договору рахунок-фактура оформлюється Постачальником на партію вагоноцистерн або на кожну вагоноцистерну і додається до відвантажувальних документів, що відправляються з Товаром. Сертифікат якості Товару оформлюється Постачальником на відвантажений Товар і додається до відвантажувальних документів, що відправляються з Товаром.

9. Пунктом 3.1 договору передбачено, що попередня ціна Товару встановлюється сторонами для здійснення Покупцем попередньої оплати Товару та/або для оформлення відвантажувальної документації, і у разі, якщо інший розмір попередньої ціни або спосіб її визначення не погоджений сторонами, розраховується за формулою (яка наведена у цьому пункті договору).

10. Відповідно до пункта 3.2 договору остаточна ціна Товару розраховується по закінченню календарного місяця, у якому був поставлений Товар, фіксується сторонами шляхом підписання додаткової угоди до договору (Угода про остаточну ціну) і у разі, якщо інший розмір остаточної ціни або спосіб її визначення не погоджений сторонами, розраховується за формулою (яка наведена у цьому пункті договору).

11. У разі, якщо "Platts Europe & Americas Petrochemical Scan" опублікує поправки до раніше опублікованих котирувань, то остаточна ціна Товару визначається з урахуванням цих коректувань.

12. Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 договору за результатами розрахунку остаточної ціни на Товар сторонами оформлюється Акт коригування, яким здійснюється коригування документації, якою оформлювалась поставка Товару, з урахуванням остаточної ціни Товару. Сторони мають право відступити від положень даного договору в частині визначення ціни Товару за формулами, і встановити ціну Товару в інший спосіб.

13. Згідно з пунктом 4.1 договору якщо інше не погоджено сторонами в додатках, Покупець здійснює оплату Товару після його поставки у розмірі 100 % остаточної вартості поставленого Товару протягом 30 календарних днів від дати поставки. Покупець може здійснити оплату Товару (або його частини) до настання вищевказаного строку. В такому разі:

- оплата здійснюється виходячи з попередньої ціни Товару;

- будь-яка різниця між сумою здійсненої оплати і остаточною вартістю поставленого Товару, що утворилась на користь Постачальника, повинна бути сплачена Покупцем протягом 30 календарних днів від дати поставки.

14. Згідно з пунктом 5.4 договору у разі несвоєчасного виконання Покупцем пункту 4.1 договору, Покупець сплачує Постачальнику, на вимогу останнього, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент прострочення, від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

15. Додатком №1 до договору є Специфікація № 1 на поставку нафтопродуктів від 29.12.2021, згідно з якою сторони дійшли згоди щодо поставки на умовах договору наступного товару: бензол нафтовий, строк поставки - січень 2022 року, кількість - 1 200 тонн, диференціал, погоджений сторонами - 36 $, попередня ціна з ПДВ - 37 795,47 грн/тонну. Загальна попередня вартість товару згідно з цим додатком становить (+/- 10 %): 45 354 564 грн з ПДВ.

16. Додатком № 2 до договору є Специфікація № 2 на поставку нафтопродуктів від 31.01.2022, згідно з якою сторони дійшли згоди щодо поставки на умовах договору наступного товару: бензол нафтовий, строк поставки - лютий 2022 року, кількість - 400 тонн, диференціал, погоджений сторонами - 36 $, попередня ціна з ПДВ - 26 127,82 грн/тонну. Загальна попередня вартість товару згідно з цим додатком становить (+/- 10 %): 14 451 129,60 грн з ПДВ.

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач поставив відповідачу 1132,300 тонн бензолу нафтового, а саме:

1) всього за січень 2022 року було поставлено 723,500 тонн товару, що підтверджується наступними документами:

- залізнична накладна від 27.01.2022 № 44998854 - 238,300 тонн бензолу та додані до неї: відомість вагонів, відвантажувальна відомість від 27.01.2022;

- акт приймання-передачі нафтопродуктів від 27.01.2022 № 02/01 до договору від 29.12.2021 № 912/2/2118 - бензол нафтовий, кількість - 238,300 тонн на суму 9 006 659,08 грн.;

- залізнична накладна від 27.01.2022 № 44999266 - 125,500 тонн бензолу та додана до неї відомість контейнерів;

- залізнична накладна від 27.01.2022 № 44999274 - 125,100 тонн бензолу та додані до неї: відомість контейнерів, відвантажувальна відомість від 27.01.2022;

- акт приймання-передачі нафтопродуктів від 27.01.2022 № 01/01 до договору від 29.12.2021 № 912/2/2118 - бензол нафтовий, кількість - 250,600 тонн на суму 9 471 543,27 грн.;

- залізнична накладна від 31.01.2022 № 43038959 - 171,750 тонн бензолу та додані до неї: відомість вагонів, відвантажувальна відомість від 31.01.2022;

- акт приймання-передачі нафтопродуктів від 31.01.2022 № 03/01 до договору від 29.12.2021 № 912/2/2118 - бензол нафтовий, кількість - 171,750 тонн на суму 6 491 370,95 грн.;

- залізнична накладна від 31.01.2022 № 43041896 - 62,850 тонн бензолу та додана до неї відвантажувальна відомість від 31.01.2022;

- акт приймання-передачі нафтопродуктів від 31.01.2022 № 04/01 до договору від 29.12.2021 № 912/2/2118 - бензол нафтовий, кількість - 62,850 тонн на суму 2 375 444,92 грн.

2) всього за лютий 2022 року було поставлено 408,800 тонн товару, що підтверджується наступними документами:

- залізнична накладна від 07.02.2022 № 43106723 - 245,100 тонн бензолу та додані до неї: відомість вагонів та відвантажувальна відомість від 07.02.2022;

- залізнична накладна від 16.02.2022 № 43206556 - 163,700 тонн бензолу та додані до неї: відомість вагонів та відвантажувальна відомість від 16.02.2022.

18. Додатковою угодою № 1 від 31.01.2022 до договору сторони встановили остаточну ціну та остаточну вартість Товару, який був поставлений згідно з додатком № 1 в редакції від 29.12.2021 до договору у січні 2022 року в наступному розмірі: бензол нафтовий, строк поставки - січень 2022 року, остаточна ціна з ПДВ 37 165,64 грн, фактична кількість 723,500 тонн, остаточна вартість з ПДВ 26 889 340,55 грн.

19. Також 31.01.2022 сторонами підписаний акт коригування цін нафтопродуктів до договору.

20. Наявні у матеріалах справи банківські виписки свідчать, що відповідачем здійснені наступні оплати за спірним договором: 26.01.2024 на суму 16 654 913,54 грн, 31.01.2022 на суму 1 048 376,48 грн та на суму 6 109 886,41 грн, 07.02.2022 на суму 7 033 400,83 грн, 15.02.2022 на суму 4 132 153,77 грн, 22.02.2022 на суму 696 501,53 грн, що разом складає 35 675 320,56 грн.

21. Решту вартості поставленого товару відповідачем не оплачено.

22. У претензії від 26.01.2023 № 14/05-169 позивач просив відповідача в семиденний строк з дня отримання цієї претензії перерахувати наявну заборгованість на розрахунковий рахунок позивача.

23. Наявним в матеріалах справи описом вкладення у поштове відправлення від 10.04.2023 підтверджується надсилання позивачем на адресу відповідача рахунків від 07.02.2022 № 90863774 на оплату товару в кількості 245,100 тонн та від 16.02.2022 № 90864867 на оплату товару в кількості 163,700 тонн.

24. Окрім того, в матеріалах справи наявні роздруківки щодо котирувань "Platts Europe & Americas Petrochemical Scan" за 04.02.2022, 11.02.2022, 18.02.2022, 25.02.2022.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

25. Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 5 755 685,98 грн, 3 % річних у розмірі 355 620,74 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 449 728,63 грн, пеню у розмірі 549 549,75 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 130 202,02 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

26. Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з доведеності позивачем факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань щодо проведення повної та своєчасної оплати вартості товару, поставленого на виконання договору поставки від 29.12.2021 у січні-лютому 2022 року, а відтак із правомірності заявлення вимог про стягнення з ПАТ "Чорноморський паливний термінал" основної заборгованості, компенсаційних нарахувань (інфляційних втрат та 3% річних) і штрафних санкцій (пені).

27. При цьому суд не взяв до уваги посилання відповідача на те, що погодження остаточної ціни по закінченню календарного місяця вимагає підписання додаткової угоди до договору (Угоди про остаточну ціну), у зв`язку з чим наданий позивачем розрахунок остаточної ціни поставленого у лютому 2022 року товару не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки такий розрахунок відповідає визначеній у пункті 3.2 договору формулі, а відповідачем будь-яких заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку остаточної ціни не надав.

28. Поряд з цим, судом першої інстанції було встановлено, що остаточна ціна товару, поставленого у лютому 2022 року, є меншою за вартість товару, заявлену до стягнення за цей період, у зв`язку з чим місцевий господарський суд самостійно з урахуванням належної суми основного боргу в межах заявленого АТ "Укртатнафта" періоду нарахувань було здійснено перерахунок розміру інфляційних втрат, 3 % річних та пені, при цьому суд послався на наявність підстав для зменшення суми штрафних санкцій (пені) на 50 %.

29. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 змінено в частині розподілу судових витрат, в решті рішення залишено без змін.

30. Апеляційний суд погодився з тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у нього наявний борг перед позивачем у розмірі 5 755 685,98 грн, в тому числі: за січень 2022 року у розмірі 3 076 164,11 грн (із врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат) та за лютий 2022 року у розмірі 2 679 521,87 грн (із врахуванням остаточної ціни товару та здійснених відповідачем часткових оплат).

Короткий зміст касаційної скарги

31. У касаційній скарзі ПАТ "Чорноморський паливний термінал" просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

32. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про неврахування апеляційним судом правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах, наведених у касаційній скарзі, щодо застосування норм статей 7, 13, 14, 46, 74, 81, частини п`ятої статті 161, частин другої, п`ятої статті 236, частини другої статті 237 ГПК України.

33. Скаржник стверджує, що суд першої інстанції, порушуючи принцип змагальності та диспозитивності судового процесу, з власної ініціативи витребував від АТ "Укртатнафта" розрахунок остаточної ціни товару, який не був поданий позивачем ані з позовною заявою, ані з відповіддю на відзив, та в подальшому прийняв до уваги відповідний розрахунок, чим створив необґрунтовані переваги в поданні та оцінці доказів при розгляді справи.

34. Узагальнено доводи скаржника зводяться до того, що:

- позивач на час звернення з позовом до суду не обґрунтовував заявлену до стягнення суму, оскільки при зверненні з позовом не здійснював розрахунку заборгованості відповідача за поставлений у лютому 2022 року товар на підставі формули, визначеної у пункті 3.2. договору, визначивши при цьому суму до стягнення виходячи лише з попередньої ціни.

- суд першої інстанції самостійно витребував від АТ "Укртатнафта" розрахунок остаточної ціни товару, поставленого в рамках договору; таку вимогу суду позивач виконав шляхом надання пояснень від 12.07.2024 з доданим до них розрахунком остаточної ціни поставленого у лютому 2022 року товару.

- лише після вказівки суду АТ "Укртатнафта" здійснило розрахунок остаточної ціни на бензол по договору, згідно з яким позивачем визначено ціну товару у розмірі 35 571,59 грн/тонна з ПДВ, яка є відмінною від заявленої у позові ціни товару у розмірі 36 127,82 грн/тонна.

35. У касаційній скарзі відповідач також заперечує проти ухвали Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 про повернення зустрічної позовної заяви ПАТ "Чорноморський паливний термінал", зазначаючи про те, що:

1) суд першої інстанції не вказав на неповажність причин пропуску строку на звернення з зустрічним позовом на час прийняття ухвали про залишення зустрічного позову без руху;

2) судом не забезпечено можливості усунути недоліки щодо зазначення інших поважних причин для подання зустрічного позову повторно;

3) постановлено ухвалу про повернення зустрічного позову у порядку письмового провадження за день до наступного судового засідання у справі без надання можливості оскаржити її до суду апеляційної інстанції;

4) прийнято рішення без остаточного вирішення питання про прийнятність зустрічного позову, при цьому його розгляд на стадії апеляційного оскарження вже є неможливим.

Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу

36. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укрнафта" просить в її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін, наполягаючи на тому, що судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права під час розгляду даної справи, а надані позивачем пояснення щодо визначенні остаточної ціни товару не є новим доказом у справі, а є лише роз`ясненням позивача проведених розрахунків за формулою, передбаченою договором.

37. Позивач також зауважує на тому, що відповідач не оскаржив ухвалу суду першої інстанції про повернення зустрічного позову, у зв`язку з чим безпідставно стверджує про незаконність останньої в касаційній скарзі, поданій на судові рішення, якими спір вирішено по суті.

Позиція Верховного Суду

38. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

40. З урахуванням наведеного, а також меж перегляду справи судом касаційної інстанції, судові рішення переглядається лише в частині порушення норм процесуального права, а саме, статей 7, 13, 14, 46, 74, 81, частини п`ятої статті 161, частин другої, п`ятої статті 236, частини другої статті 237 ГПК України.

41. Відповідно до частин першої-третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

42. Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

43. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

44. Відповідно до частини другої статті 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

45. Згідно з частиною третьою цієї статті ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

46. Визначені наведеними нормами ГПК України права, що належать тільки позивачу, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу. Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

47. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

48. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

49. Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

50. Отже, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет і підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.

51. Такий висновок є усталеним та знаходить втілення, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 29.09.2021 у справі № 910/17079/19, від 16.09.2021 у справі № 922/3059/16, від 26.01.2021 у справі № 923/722/19, від 29.10.2020у справі № 917/814/16, від 29.01.2020 у справі № 904/5265/18, від 28.01.2020 у справі № 912/653/19, від 06.11.2019 у справі № 909/51/19, від 25.06.2019 у справі № 5023/5836/12, від 19.06.2019 у справі № 910/19581/16, від 05.06.2019 у справі № 909/452/18, від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

52. Таким чином, позивач самостійно визначає і обґрунтовує предмет і підстави позову в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, чим воно зумовлене, а суд лише перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

53. Імперативною нормою частини другої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Зміст зазначених норм вказує на те, що предмет і підстави позову визначаються самостійно позивачем і суд не може виходити за межі відповідних вимог (пункт 5.39 постанови Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 910/3372/19).

54. При цьому слід враховувати, що за приписами частин третьої, четвертої статті 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

55. Згідно з частиною другою статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

56. З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні з позовом до суду вказав, що всього за лютий 2022 року було поставлено 408,800 тонн товару на суму 14 769 054,45 грн. Тобто позивач визначив кінцеву ціну поставленого у лютому 2022 року товару, обрахувавши її шляхом множення попередньої ціни, визначеної у Специфікації № 2 від 31.01.2022, на кількість відвантаженого товару за залізничними накладними, а саме: 408,800 тонн х 36 127,82 грн/т = 14 769 054,45 грн.

57. Таким чином, позивач на час звернення з позовом не здійснював розрахунку заборгованості ПАТ "Чорноморський паливний термінал" за поставлений у лютому 2022 року товар на підставі формули, визначеної пунктом 3.2. договору.

58. З матеріалів справи також вбачається, що АТ "Укртатнафта" у письмових поясненнях від 12.07.2024 додатково здійснило розрахунок остаточної ціни за поставлений товар у лютому 2022 року, згідно з яким ціна товару становила 35 571,59 грн/тонну з ПДВ, та яка є відмінною від заявленої у позові ціни у розмірі 36 127,82 грн/тонну.

59. У своїй постанові суд апеляційної інстанції вказав, що судом першої інстанції не було порушено вимог щодо змагальності та диспозитивності судового процесу внаслідок самостійного витребування від позивача розрахунку остаточної ціни товару, поставленого на виконання договору від 29.12.2021 у лютому 2022 року.

60. Верховний Суд погоджується з таким висновком апеляційного суду та зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

61. Аналіз статті 161 ГПК України свідчить про те, що письмові пояснення не належать до доказів, а є різновидом письмових заяв учасників справи, а тому письмові пояснення АТ "Укртатнафта" від 12.07.2024 щодо розрахунку остаточної ціни товару, беручи до уваги те, що дана обставина входить до предмету доказування у цьому спорі, правомірно були враховані Господарським судом Одеської області при прийнятті оскаржуваного рішення, що, в свою чергу, жодним чином не порушило принципи господарського судочинства, а, навпаки, сприяло виконанню його завдань.

62. Зважаючи на те, що позивачу в силу приписів статті 42 ГПК України надано право подавати докази, заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи і міркування щодо питань, які виникли під час судового розгляду, ухвалення судом першої інстанції рішення на підставі та з урахуванням письмових пояснень АТ "Укртатнафта" від 12.07.2024 щодо розрахунку остаточної ціни товару не може свідчити як про вихід за межі позовних вимог, так і про порушення принципу диспозивності судового процесу.

63. Водночас згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

64. В контексті наведеного Верховний Суд враховує, що відповідач у касаційній скарзі не наводить жодних доводів та заперечень з приводу того, що наданий позивачем розрахунок остаточної ціни поставленого у лютому 2022 товару не відповідає визначеній у пункті 3.2 договору формулі та наявним в матеріалах справи роздруківкам щодо котирувань "Platts Europe & Americas Petrochemical Scan" за 04.02.2022, 11.02.2022, 18.02.2022 та 25.02.2022, або що такий розрахунок містить арифметичні чи логічні помилки.

65. Таким чином, оскільки самостійне витребування судом від позивача розрахунку остаточної ціни товару не призвело до ухвалення неправильного рішення у справі, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін з підстав, наведених в цій постанові.

66. Що стосується доводів скаржника про незаконність дій суду першої інстанції щодо повернення зустрічного позову, то відповідно до статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

67. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

68. Положення статей 2, 17, частини першої статті 287 ГПК України гарантують право учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, проте право на касаційне оскарження не є абсолютним та можливе лише у певних визначених законом випадках, а отже, містить певні обмеження.

69. Одне з таких обмежень визначено у частині другій статті 17, частині першій статті 287 ГПК України, відповідно до якого касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції допускається лише після його перегляду в апеляційному порядку.

70. Проте оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви ПАТ "Чорноморський паливний термінал" в апеляційному порядку відповідачем оскаржена не була, хоча відповідно до положень статті 255 ГПК України підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції, ухваленого по суті спору.

71. Наведена обставина виключає можливість ПАТ "Чорноморський паливний термінал" заперечувати в касаційній скарзі проти обставин щодо повернення зустрічного позову за ухвалою, яка в апеляційному порядку не переглядалась.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

72. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

73. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

74. Зважаючи на те, що доводи скаржника не підтвердилися, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з мотивів, викладених в цій постанові.

Судові витрати

75. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 у справі № 916/1601/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню

Суддя Є. В. Краснов

Суддя С. В. Бакуліна

Суддя Л. І. Рогач