ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
Справа № 916/1941/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Банаська О. О. - головуючого, Огородніка К. М., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
боржника ОСОБА_1 : Якових Є. В. (в режимі відеоконференції)
Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України": Бабенко Н. С. (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022
у складі колегії суддів: Аленіна О. Ю. (головуючого), Поліщук Л. В., Філінюка І. Г.
та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.07.2022
у складі судді Лепехи Г. А.
у справі за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Вступ
1. Боржник - фізична особа подав до господарського суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, до якої додав, зокрема, декларації про майновий стан за 2018-2020 та проєкт плану реструктуризації його боргів.
2. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновків, що боржник не виконав покладених на нього обов`язків щодо надання повної і достовірної інформації про майновий стан свій і членів сім`ї та стосовно підготовки та подання на розгляд плану реструктуризації боргів, а тому закрив провадження у справі, пославшись на пункт 1 частини сьомої статті 123, частину одинадцяту статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ).
3. Боржник оскаржив рішення місцевого та апеляційного суду у касаційному порядку, стверджуючи, що в деклараціях про майновий стан зазначив усю відому йому інформацію, а план реструктуризації боргів не було затверджено через недобросовісну поведінку кредитора, тому неспроможність боржника виконати грошові зобов`язання є підставою для визнання його банкрутом і введення процедури погашення боргів відповідно до частини першої статті 130 КУзПБ, а не для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
4. Виходячи з доводів касанта та змісту оскаржуваних рішень на вирішення Верховного Суду в цій справі постали питання:
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи щодо невідображення в деклараціях інформації про майновий стан членів сім`ї боржника (сина, дочки, батька) у зв`язку з ненаданням останніми відповідної інформації (застосування пункту 1 частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 КУзПБ)?
- наявності/відсутності підстав для переходу до наступної процедури - погашення боргів боржника за відсутності погодження проєкту плану реструктуризації кредитором/ами (застосування частини першої статті 130 КУзПБ)?
5. Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та залишив касаційну скаргу без задоволення з огляду на таке.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
6. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність на підставі статті 113 КУзПБ.
7. Обґрунтовуючи цю заяву боржник зазначив, що має прострочені грошові зобов`язання перед кредиторами - Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі також - АТ "Державний ощадний банк України") у розмірі 668 971,58 дол. США та 23 903 624,98 грн та перед Публічним акціонерним товариством "МТБ банк" у розмірі 1 046 525,84 дол. США та 9 431 251,22 грн, які не може виконати через недостатність майна і коштів для повного задоволення вимог кредиторів.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
8. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2016 у справі № 522/28552/13-ц позов ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами було задоволено - стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 13.09.2007 № 1565 у розмірі 668 971,58 дол. США та 23 903 624,98 грн.
9. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05.11.2015 у справі № 1522/24063/12 було змінено рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2015 в частині позовних вимог ПАТ "Марфін Банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Марфін Банк" за укладеним між ВАТ "Морський транспортний банк" та ОСОБА_2 кредитним договором від 13.06.2006 № 372/Р заборгованість станом на 15.11.2012 за кредитом у сумі 697 685,98 дол. США, процентами в сумі 348 839,86 дол. США, а всього заборгованість за кредитом та процентами загальною сумою 1 046 525,84 дол. США; пеню за несплату тіла кредиту за період з 01.07.2010 по 14.11.2012 у сумі 983 107,32 грн, пеню за сплату процентів за період з 03.08.2009 по 14.11.2012 у сумі 4 076 376,95 грн, а всього пеню загальною сумою 5 059 484,27 грн.
10. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29.02.2016 у справі № 522/12260/14 позов ПАТ "Марфін Банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки було задоволено. Стягнено на користь ПАТ "Марфін Банк" у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4 371 766,95 грн, а саме: заборгованість за несплату відсотків за користування кредитом за період з 01.02.2013 по 26.06.2014 включно у розмірі 1 649 160,50 грн; неустойку (пеню) за несплату тіла кредиту за період з 01.02.2013 по 26.06.2014 включно у розмірі 1 781 531,62 грн; неустойку (пеню) за несплату відсотків за користування кредитом за період 01.02.2013 по 26.06.2014 включно у розмірі 941 074,83 грн.
11. У деклараціях про майновий стан за 2018, 2019 та 2020 роки, що були подані ОСОБА_1 разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржник зазначив, що до членів його сім`ї належать дружина ОСОБА_2 , сини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , донька ОСОБА_6 , батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_7 .
12. Після перевірки арбітражним керуючим цих декларацій, боржником було надано виправлені декларації за 2018, 2019 та 2020 роки у яких, серед іншого, зазначено, що син ОСОБА_5 , донька ОСОБА_6 та батько ОСОБА_3 не надали відповідної інформації про майно, доходи та витрати.
13. При цьому боржник не зазначив про об`єктивну неможливість отримання інформації з офіційних джерел щодо наявності у членів його сім`ї, зокрема сина ОСОБА_5 , доньки ОСОБА_6 та батька ОСОБА_3 доходу, рухомого та нерухомого майна, витрат тощо.
14. У деклараціях боржника не відображена інформація, що міститься на офіційному вебсайті Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності ("Укрпатент") про те, що боржнику ОСОБА_1 належать свідоцтво України на торгівельну марку № 208309, яке зареєстровано 25.01.2016 та діє до 20.08.2025, а також свідоцтво України на торгівельну марку № 207353, яке зареєстровано 25.12.2015 та діє до 23.09.2025
15. Така інформація відсутня і у поданому боржником до суду першої інстанції проєкті плану реструктуризації його боргів.
16. У цьому проєкті плану реструктуризації боргів боржника було зазначено підстави виникнення заборгованості, її розмір та про відсутність у боржника майна, а також запропоновано для задоволення вимог кредиторів реалізувати належні боржнику 100 % статутного капіталу ТОВ "Каміон" та, за відсутності доходів, коштів та майна для задоволення вимог кредиторів, незадоволені вимоги - списати.
17. У матеріалах справи наявний лише проєкт плану реструктризації, однак взагалі відсутній план реструктуризації наданий боржником, який містив би всі необхідні відомості, як то передбачено статтею 124 КУзПБ.
18. Єдиний наявний у матеріалах справи проєкт плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 відомостей на які посилається боржник в апеляційній скарзі (положення про доходи, які він отримує (заробітна плата, пенсія, тощо), доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів: кошти одержані від продажу його майна (пункт 5.2. плану), розмір суми, яка щомісячно залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб: за відсутності працевлаштування кошти на задоволення побутових потреб у боржника будуть відсутні (пункт 9 плану), а також про те, що вимоги кредиторів будуть задоволені за рахунок продажу 1/6 квартири, після виділення частки боржника та продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Каміон") не містить як і зазначених пунктів плану реструктуризації.
19. Боржник, який, за його твердженням не отримує жодного доходу, зокрема заробітної плати, пенсії тощо, не повідомив, які обставини об`єктивно (зокрема, але не виключно повна або часткова недієздатність тощо) перешкоджають йому працевлаштуватися чи у інший спосіб утримувати себе та погашати борги.
Короткий зміст рішень місцевого господарського суду
20. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2021 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів.
21. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Коваленко І. А., скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, провадження у справі про неплатоспроможність боржника закрито.
22. Мотивуючи це рішення суд послався на неподання достатніх відомостей про майновий стан боржника та членів його сім`ї, зокрема неповноту цієї інформації у деклараціях про майновий стан боржника, а також на невідповідність поданого боржником проєкту плану реструктуризації його боргів критеріям реальності (виконуваності) та вимогам до його змісту визначеним у статті 124 КУзПБ.
23. Отже, врахувавши, що план реструктуризації боргів боржника кредиторами не схвалено та підстави для переходу до процедури погашення боргів боржника відсутні місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
24. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 залишено без змін.
25. Апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду зазначивши, що ненадання боржником усіх повних та достовірних відомостей щодо майна, доходів та витрат його і членів його сім`ї, за несумлінного виконання боржником його обов`язків, зокрема невжиття заходів щодо отримання доходу задля погашення існуючої значної заборгованості, а також ненадання боржником плану реструктуризації та невідображення у проєкті плану реструктуризації всіх відомостей, що передбачені статтею 124 КУзПБ, не може свідчити про добросовісну поведінку боржника, що відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 КУзПБ є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Рух касаційної скарги
26. 08.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у справі № 916/1941/21.
27. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/1941/21 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), Огородніка К. М., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2022.
28. Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2022 відкрито касаційне провадження, призначено справу до розгляду на 25.11.2022 та надано її учасникам строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
29. Ухвалою від 25.11.2022 розгляд справи відкладено до 08.12.2022.
30. У судовому засіданні 08.12.2022 взяли участь представники боржника та АТ "Державний ощадний банк України", інші учасники справи явку своїх представників не забезпечили.
31. Заяв від учасників справи щодо неможливості участі у судовому засіданні чи реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надійшло.
32. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
33. Участь представників сторін у судовому засіданні, призначеному на 08.12.2022, обов`язковою не визнавалася.
34. З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявного у судовому засіданні складу учасників.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнений виклад вимог та доводів касаційної скарги
35. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 і ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у справі № 916/1941/21 та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
36. Визначаючи підстави касаційного оскарження касант стверджує, що судами попередніх інстанцій:
- порушено приписи частини одинадцятої статті 126 КУзПБ та неправильно застосовано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність;
- безпідставно залишено поза увагою те, що боржник ОСОБА_1 надав суду усю відому йому інформацію про майновий стан свій та членів сім`ї, а план реструктуризації боргів боржника не було схвалено саме через неголосування кредитора - АТ "Державний ощадний банк України", якому 21.02.2022 арбітражний керуючий надіслав електронною поштою план реструктуризації боргів боржника та пропозицію провести збори кредиторів шляхом опитування;
- не враховано, що арбітражним керуючим була перевірена інформація щодо майна і доходів боржника та членів його сім`ї та жодних розбіжностей не було встановлено;
- за відсутності жодних доказів приховування боржником майна, суд при вирішенні питання щодо переходу до наступної процедури неплатоспроможності мав врахувати недобросовісну поведінку саме кредитора, проте не встановив обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та припустився "надмірного формалізму";
- порушено статті 13 236 ГПК України та не взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/879/18 щодо належного мотивування судами відхилення доводів сторін;
- рішення суду про закриття провадження порушує право боржника на вихід зі скрутного фінансового становища та повністю нівелює суть КУзПБ адже те, що боржник не може виконати грошові зобов`язання є підставою для визнання його банкрутом відповідно до статті 130 КУзПБ, а не для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(АТ "Державний ощадний банк України")
37. Кредитор проти задоволення касаційної скарги заперечило, посилаючись на очевидно недобросовісну поведінку боржника та правильність висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, а також відповідність цих висновків правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 918/127/20, від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
38. Щодо наведених у пункті 4 цієї постанови питань, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, зазначає таке.
Щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у випадку невідображення в деклараціях інформації про майновий стан членів сім`ї боржника у зв`язку з ненаданням останніми відповідної інформації
39. Із введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ запроваджено новий інститут, який застосовується до врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
40. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
41. У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).
42. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
43. Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.
44. Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
45. Реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
46. Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
47. Саме тому, реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи. Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
48. Суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що у деклараціях про майновий стан за 2018, 2019 та 2020 роки, що були подані ОСОБА_1 разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржник зазначив, що до членів його сім`ї належать дружина ОСОБА_2 , сини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , донька ОСОБА_6 , батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_7 .
49. Після перевірки арбітражним керуючим цих декларацій, боржником було надано виправлені декларації за 2018, 2019 та 2020 роки у яких, серед іншого, боржник зазначив, що син ОСОБА_5 , донька ОСОБА_6 та батько ОСОБА_3 не надали відповідної інформації про майно, доходи та витрати.
50. При цьому боржник не обґрунтував об`єктивну неможливість отримання інформації з офіційних джерел щодо наявності у членів його сім`ї, зокрема сина ОСОБА_5 , доньки ОСОБА_6 та батька ОСОБА_3 доходу, рухомого та нерухомого майна, витрат тощо.
51. До того ж, у деклараціях боржника не відображена інформація, що міститься на офіційному вебсайті Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності ("Укрпатент") про те, що боржнику ОСОБА_1 належать свідоцтво України на торгівельну марку № 208309, яке зареєстровано 25.01.2016 та діє до 20.08.2025, а також свідоцтво України на торгівельну марку № 207353, яке зареєстровано 25.12.2015 та діє до 23.09.2025.
52. Отже, як правильно зауважив апеляційний суд боржник у деклараціях про майновий стан за 2017, 2018 та 2019 роки зазначив неповну інформацію стосовно власних активів та майна, доходів і витрат членів його сім`ї, обмежившись посиланням на те, що члени сім`ї не надали такої інформації, зокрема стосовно їх доходів, інших грошових виплат, нерухомого майна.
53. З приводу правової оцінки цих обставин Верховний Суд зауважує, що КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов`язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).
54. Конструкція частини сьомої статті 123 КУзПБ побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.
55. До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
56. Враховуючи призначення цієї норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).
57. Ураховуючи наведене, Верховний Суд вважає обґрунтованими та правомірними висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для застосування у цій справі пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ, що передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у разі зазначення боржником у декларації про майновий стан неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї.
58. Твердження касанта про те, що за результатами перевірки декларації керуючий реструктуризацією такої неповноти інформації не виявив жодним чином не спростовують встановлених судами попередніх інстанцій обставин зворотного, а невстановлення таких обставин арбітражним керуючим не може безумовно свідчити про повноту та достовірність декларацій боржника та не звільняє суд від обов`язку здійснити з власної ініціативи перевірку таких обставин і надати їм юридичну оцінку.
59. Суд касаційної інстанції відхиляє посилання боржника на подання ним уточнених декларацій з поміткою "член сім`ї не надав інформації", та на відсутність у його доньки реєстраційного номеру облікової картки платника податків, позаяк самі по собі такі обставини не звільняють боржника від встановленого законом обов`язку надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ).
60. При цьому, посилаючись у декларації про майновий стан на те, що члени сім`ї не надали інформації про доходи, витрати, майно чи зобов`язання згідно з пунктом 9 Приміток до форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5, боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, позаяк спеціальним законом, яким є КУзПБ, такої підстави ненадання інформації про майновий стан члена сім`ї не передбачено, натомість у частині п`ятій статті 116 КУзПБ імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20).
Щодо переходу до процедури погашення боргів за відсутності погодження плану реструктуризації кредитором/ами
61. Реструктуризація боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник згідно з планом реструктуризації боргів може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати заборгованості з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
62. На цьому етапі задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності КУзПБ покладає на боржника, серед іншого, обов`язок подати проєкт плану реструктуризації боргів, співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні та доповненні його змісту відповідно до вимог статті 124 КУзПБ.
63. Ця норма визначає обов`язкові та факультативні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника.
64. Відповідно до частини другої статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника обов`язково мають бути зазначені: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
65. Розгляд проєкту плану реструктуризації боргів боржника, а також прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність входять до переліку основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів (частина друга статті 123 КУзПБ).
66. За змістом частини восьмої статті 123 КУзПБ за результатами розгляду плану реструктуризації боргів зборам кредиторів належить прийняття рішення про: (1) схвалення плану реструктуризації боргів боржника; (2) відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
67. Системний аналіз приписів статей 116 123 124 КУзПБ свідчить про те, що проєкт плану реструктуризації боргів, що доданий боржником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, набуває ознак власне плану реструктуризації боргів боржника, який може бути поданий для схвалення зборам кредиторів, лише після включення до такого проєкту всіх передбачених законом обов`язкових положень, зміст яких має ґрунтуватися на компромісі між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов`язань, з урахуванням майнового стану та об`єктивних можливостей боржника.
68. За змістом частини восьмої статті 123 КУзПБ саме стосовно плану реструктуризації боргів боржника, що містить принаймні обов`язкові положення згідно статті 124 КУзПБ, збори кредиторів приймають рішення про схвалення або відмову у його схваленні.
69. Отже, у випадку подання зборам кредиторів для схвалення проєкту плану реструктуризації боргів боржника (у редакції на час звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, за невідповідності його змісту частині другій статті 124 КУзПБ) неприйняття зборами рішення щодо схвалення такого проєкту не може розглядатися як недобросовісне зволікання кредиторів з реалізацією своїх прав чи зловживання ними.
70. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що в матеріалах справи наявний лише проєкт плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , у якому зазначено підстави виникнення заборгованості, її розмір та про відсутність у боржника майна, а також запропоновано для задоволення вимог кредиторів реалізувати належні боржнику 100 % статутного капіталу ТОВ "Каміон" та, за відсутності доходів, коштів та майна для задоволення вимог кредиторів, незадоволені вимоги - списати. У цьому проєкті не було зазначено всіх активів боржника, зокрема, належних йому майнових прав інтелектуальної власності.
71. Відхиляючи твердження боржника стосовно подання на розгляд зборів кредиторів плану реструктуризації його боргів апеляційний суд встановив, що в матеріалах справи відсутній проєкт плану реструктуризації боргів, який за твердженням боржника, містить передбачені статтею 124 КУзПБ обов`язкові положення та надсилався кредиторам для схвалення.
72. Єдиний наявний у матеріалах справи проєкт плану реструктуризації боргів боржника усіх передбачених частиною другою статті 124 КУзПБ обов`язкових положень не містить.
73. За таких обставин, неприйняття зборами кредиторів рішення про схвалення або відмову у схваленні наявного у матеріалах справи проєкту плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 жодним чином не може свідчити про неналежну реалізацію кредиторами своїх правомочностей та/або їх недобросовісну поведінку, як про це стверджує касант.
74. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що 21.02.2022 арбітражний керуючий надіслав кредиторам електронною поштою план реструктуризації боргів боржника та пропозицію провести збори кредиторів шляхом опитування, позаяк такі обставини не були доведені боржником та встановлені під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, а касаційний суд в силу приписів статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
75. До того ж, слід зазначити, що боржник не наводить аргументів і доказів, які б свідчили про погодження з кредиторами саме такого способу обміну офіційною кореспонденцією та підтверджують отримання кредиторами відповідного електронного повідомлення з додатками, що підлягає доказуванню за обставин цієї справи.
76. Отже, із встановлених у цій справі обставин вбачається, що на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали про закриття провадження у справі, судова процедура реструктуризації боргів майже рік перебувала на стадії попереднього погодження сторонами умов плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , позаяк останнім не доведено та судами попередніх інстанцій не встановлено факту подання зборам кредиторів на затвердження не проєкту, а саме плану реструктуризації боргів боржника.
77. Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
78. Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з іншими нормами, що регламентують закриття провадження на стадії реструктуризації боргів свідчить про те, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування. Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ ( див. пункт 167 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).
79. Враховуючи, що у частині одинадцятій статті 126 КУЗПБ конкретизовано лише момент з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 КУзПБ.
80. Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
81. У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123 126 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
82. Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
83. Виходячи із зазначених положень Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що за встановлених у цій справі обставин, ненадання боржником повних і достовірних відомостей щодо майна, доходів та витрат його та членів його сім`ї, доказів сумлінного виконання обов`язків боржника, зокрема ненадання плану реструктуризації боргів та невідображення у проєкті плану реструктуризації усіх відомостей, що передбачені статті 124 КУзПБ, свідчить про недобросовісну поведінку боржника, що є достатньою підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.
84. Зазначеним вище спростовуються доводи касаційної скарги стосовно неналежної оцінки судами попередніх інстанцій причин неподання для затвердження плану реструктуризації боргів боржника, відтак необґрунтованим є твердження скаржника про неврахування відповідного правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.
85. За змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо:
- протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника;
- зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
86. Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.
87. У постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/18 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду акцентував, що приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.
88. Виходячи з наведеного Верховний Суд відхиляє доводи касанта щодо застосування частини першої статті 130 КУзПБ та необхідності переходу до наступної судової процедури - погашення боргів боржника, позаяк судами попередніх інстанцій у цій справі було правильно оцінено її обставини та закрито провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 123, частиною одинадцятої статті 126 КУзПБ, з чим погодився касаційний суд.
89. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд дійшов висновку про те, що в оскаржуваних рішеннях судами попередніх інстанцій було надано мотивовану відповідь на всі аргументи боржника, що мали значення для правильного вирішення справи, тому доводи касаційної скарги про протилежне підлягають відхиленню, як безпідставні.
90. З огляду на викладене та враховуючи приписи статті 300 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновками про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 та вважає, що суди попередніх інстанцій у цій справі ухвалили законні рішення відповідно до норм чинного законодавства та наведених вище правових висновків Верховного Суду.
91. Тому касаційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою, а правові підстави для скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 та Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у справі № 916/1941/21відсутні.
92. Аргументи скаржника стосовно ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки окремим фактам і доказам за своєю суттю зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що перебуває поза межею повноважень суду касаційної інстанції.
93. Верховний Суд звертає увагу, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
94. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
95. Решта доводів скаржника, наведені як підстава скасування оскаржуваних рішень, не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій та законність і обґрунтованість ухвалених ними рішень у справі стосовно закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
96. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
97. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
98. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.
Щодо судових витрат
99. Зважаючи на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника відповідно до положень статті 129 ГПК України.
Висновки щодо застосування норм права
100. КУзПБ установлює до боржника - фізичної особи спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.
101. Реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
102. Посилаючись у декларації про майновий стан на те, що член сім`ї не надав інформації про доходи, витрати, майно чи зобов`язання згідно з пунктом 9 Приміток до форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5, боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, позаяк спеціальним законом, яким є КУзПБ, такої підстави ненадання інформації про майновий стан члена сім`ї не передбачено, натомість у частині п`ятій статті 116 КУзПБ імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
103. Враховуючи призначення частини сьомої статті 123 КУзПБ господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за цією нормою.
104. Відсутність встановлення арбітражним керуючим факту неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї не може безумовно свідчити про повноту та достовірність декларацій боржника та не звільняє суд від обов`язку здійснити з власної ініціативи перевірку таких обставин та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
105. Системний аналіз приписів статей 116 123 124 КУзПБ свідчить про те, що проєкт плану реструктуризації боргів, що доданий боржником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, набуває ознак власне плану реструктуризації боргів, який може бути поданий для схвалення зборам кредиторів, лише після включення до такого проєкту всіх передбачених законом обов`язкових положень зміст яких має ґрунтуватися на компромісі між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов`язань, з урахуванням майнового стану та об`єктивних можливостей боржника.
106. Логічне та філологічне тлумачення частини одинадцятої статті 126 КУЗПБ у взаємозв`язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури розпорядження майном, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, тобто суд може прийняти рішення як про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника, так і про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, залежно від обставин конкретної справи та позицій сторін.
107. Приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.
На підставі наведеного та керуючись статтями 286 300 301 308 309 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у справі № 916/1941/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді К. М. Огороднік
В. Г. Пєсков