ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 916/2613/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 (судді: Діброва Г. І. - головуючий, Принцевська Н. М., Ярош А. І.) та ухвали Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 (суддя Мостепаненко Ю. І.)

за касаційною скаргою Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI у справі

за заявою Компанії TRANS SHIPPING LTD

до Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI,

за участю Компанії ALTAY SHIPPING TRADING LTD,

про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст заяви про забезпечення позову та судових рішень

1.1. У червні 2023 року Компанія TRANS SHIPPING LTD звернулася до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI, у якій просила: 1) накласти арешт на судно т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччини, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камеруну), яким володіє Компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI (МЕГА ДЕНІЗЦІЛІК ТІКАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ), код ЄДРПОУ: відсутній, юридична особа не зареєстрована за законодавством України, реєстраційний номер 106217-5, FEYZULLAH MAH.SEHITHIKMET ALP CAD.NO:31/12 MALTEPE (ФЕЙЗУЛЛАХ МАХ.ШЕХІТ ХІКМЕТ АЛП КАД №31/12 МАЛТЕПЕ), яке перебуває в акваторії морського порту Ізмаїл; 2) заборонити капітану морського порту Ізмаїл Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччини (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камеруну) з акваторії морського порту Ізмаїл.

На обґрунтування цієї заяви заявник посилався на те, що у нього наявна морська вимога до Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI на суму 390 000 дол. США, що еквівалентно 14 261 754 грн (за курсом Національного банку України станом на 19.06.2023), яка виникла у зв`язку із незаконним комерційним використання судна т/х MEGA D (IMO 8206791, прапор Туреччини) (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камеруну) та отриманням доходів від його експлуатації. Заявник наголошував на невиконанні Компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI як продавцем своїх договірних зобов`язань перед Компанією TRANS SHIPPING LTD як покупцем щодо фактичної та юридичної передачі вказаного судна покупцеві, придбаним ним у Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI за договором купівлі-продажу (Bill of sale) від 25.08.2021; стверджував про продовження володіння Компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI цим судном та про його неправомірне в період із 05.02.2022 до 09.03.2023 надання у комерційне використання іншій юридичній особі - Компанії ALTAY SHIPPING TRADING LTD за угодою бербоут-чартеру від 01.02.2022 та, відповідно, безпідставному отриманні доходу від експлуатації такого судна в сумі 390 000 дол. США (13 місяців х 30 000 дол. США), що еквівалентно 14 261 754 грн (за курсом Національного Банку України станом на 19.06.2023).

Заявник зауважив, що станом на дату звернення до суду із заявою про забезпечення цієї морської вимоги, судно т/х MEGA D (IMO 8206791, прапор Туреччини) (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камеруну) знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл, що підтверджується даними, які містяться в міжнародній електронній базі даних географічних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic.

З огляду на це, Компанія TRANS SHIPPING LTD вважала, що у наведеному випадку наявні підстави для накладення арешту на назване судно та заборони капітану морського порту Ізмаїл Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" оформлювати і надавати дозвіл на його вихід судна з акваторії морського порту Ізмаїл.

1.2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 заяву Компанії TRANS SHIPPING LTD про забезпечення морської вимоги задоволено. Накладено арешт на судно т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччини (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камеруну), яким володіє Компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI (МЕГА ДЕНІЗЦІЛІК ТІКАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ), код ЄДРПОУ: відсутній, юридична особа не зареєстрована за законодавством України, реєстраційний номер 106217-5, FEYZULLAH MAH.SEHITHIKMET ALP CAD.NO:31/12 MALTEPE (ФЕЙЗУЛЛАХ МАХ.ШЕХІТ ХІКМЕТ АЛП КАД №31/12 МАЛТЕПЕ), яке перебуває в акваторії морського порту Ізмаїл. Заборонено капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччини, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камеруну) з акваторії морського порту Ізмаїл. Також встановлено заявнику - Компанії TRANS SHIPPING LTD строк протягом 30 днів із дня постановлення цієї ухвали для подання позову та надання відповідного підтвердження до Господарського суду Одеської області.

Аргументуючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив із обґрунтованості вимог заявника та наявності підстав для забезпечення позову у визначений ним спосіб. Суд урахував, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу; заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.

1.3. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 11.09.2023 залишив без змін ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.06.2023, погодившись із мотивами місцевого господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову.

Додатково суд апеляційної інстанції урахував те, що норми Глави 4 "Арешт суден", що вміщені у Розділі ІІ Кодексу торговельного мореплавства України, не можуть застосовуватися до іноземних суден, що ходять не під прапором України, оскільки відповідно до пункту 1 статті 14 цього Кодексу "Колізійні норми", норми Розділу ІІ Кодексу, до якого входять норми про арешт судна, застосовуються тільки до суден, зареєстрованих в Україні, тому, за висновком суду апеляційної інстанції, положення статті 42 Кодексу торговельного мореплавства України не підлягали застосуванню місцевим господарським судом, що однак не вплинуло на правильність висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення морської вимоги у заявлений заявником спосіб.

2. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень

2.1. Не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, Компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 у цій справі, та прийняти нове рішення, яким заяву Компанії TRANS SHIPPING LTD про забезпечення морської вимоги повернути заявникові без розгляду.

Скаржник вважає оскаржувані судові рішення незаконними, такими, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, а саме статей 13 43 75 170 Господарського процесуального кодексу України. Узагальнено його доводи зводяться, зокрема до непідтвердження наявності процесуальної правосуб`єктності у Компанії TRANS SHIPPING LTD; зловживання заявником процесуальними правами, порушення принципу правової визначеності з посиланням на те, що питання стосовно накладення арешту на морське судно вже вирішувалося господарським судом.

2.2. Від Компанії TRANS SHIPPING LTD надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржені у справі ухвалу та постанову залишити без змін як такі, що є законними та обґрунтованими. Зокрема наголошує на наявності правосуб`єктності у Компанії TRANS SHIPPING LTD, відсутності зловживання нею процесуальними правами та правомірності задоволення судами заяви про забезпечення морської вимоги.

2.3. Від Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI надійшли додаткові пояснення, які за своїм змістом є запереченнями на відзив на касаційну скаргу, в яких компанія підтримала доводи, викладені у касаційній скарзі, та просить її задовольнити.

3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

3.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи, а також заперечення на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

3.2. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначені заходи забезпечення позову, згідно з якими позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 2 статті 30 Господарського процесуального кодексу України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.

Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту (частина 2 статті 138 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

У частині 3 статті 139 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичної особи) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичної особи), що є відповідальною за морською вимогою, її місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання чи перебування (для фізичної особи), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб-громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна; найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.

Відповідно до статті 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952 (далі - Конвенція), до якої приєдналася Україна та яка набула чинності для України 16.05.2012, морська вимога" означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів: збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення або в інший спосіб; загибелі людей або тілесного ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов`язані з його експлуатацією; рятування судна або вантажу; договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше; договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше; втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном; загальної аварії; морської позики; буксирування; лоцманства; поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються; будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів; заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу; витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника; спорів, що стосуються права власності на морське судно; спорів між співвласниками будь-якого судна стосовно права власності на це судно, його експлуатації або доходів від його експлуатації; іпотеки або морської застави будь-якого судна.

За змістом статті 4 Конвенції на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.

У частині 2 статті 6 Конвенції передбачено, що процесуальні норми, що стосуються арешту судна, клопотання про одержання дозволу, згаданого в статті 4, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути у зв`язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення.

Згідно з частиною 2 статті 8 Конвенції судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої із морських вимог, що перераховані у статті 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт.

3.3. Як встановлено судами попередніх інстанцій, звертаючись до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення морської вимоги, Компанія TRANS SHIPPING LTD зазначила про наявність підстав для її задоволення, виходячи з того, що 25.08.2021 вона (покупець) за договором купівлі-продажу (Bill of sale) від 25.08.2021 з реєстраційним номером 03848, придбала у Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI (продавець) судно т/х MEGA D (IMO 8206791), прапор Туреччини) (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камеруну), факт чого засвідчено укладенням між сторонами угоди щодо купівлі-продажу майна, яку було нотаріально засвідчено та встановлено, що покупець заплатив продавцеві 600 000 дол. США, а продавець, у свою чергу, був зобов`язаний передати у власність покупцеві судно. Проте, Компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI не виконала договірного зобов`язання щодо фактичної та юридичної передачі вказаного судна покупцеві - Компанії TRANS SHIPPING LTD та продовжує володіти та користуватися ним.

Більш того, 01.02.2022 між Компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI та Компанією ALTAY SHIPPING TRADING LTD було укладено угоду бербоут-чартеру, відповідно до якої судно т/х MEGA D (IMO 8206791) було надане у користування Компанії ALTAY SHIPPING TRADING LTD із 05.02.2022 строком на 2 роки зі ставкою оплати за кожен місяць - 30 000 дол. США та Міністерством транспорту та інфраструктури Туреччини 07.03.2022 було видано дозвіл на тимчасову реєстрацію судна т/х MEGA D (ІМО 8206791, прапор Туреччини) під прапором Панами на період бербоут-чартеру, внаслідок чого заявник поніс суттєві фінансові збитки та має намір звернутися з відповідним позовом до суду з метою їх стягнення з Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI.

Попередніми судовими інстанціями також встановлено, що згідно з інформацією з веб-сайту http://www.marinetraffic.com судно т/х MEGA D (IMO 8206791, прапор Туреччини) (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камеруну) перебуває в акваторії морського порту Ізмаїл.

3.4. Надавши оцінку наведеним заявником у заяві про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтуванням та доказам, наданим на її підтвердження, урахувавши наведені положення законодавства, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаної заяви Компанії TRANS SHIPPING LTD за встановлених судами обставин виникнення у наведеному випадку у заявника - Компанії TRANS SHIPPING LTD права морської вимоги до Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI за доведеності заявником викладених у заяві обставин та доводів.

3.5. Водночас, здійснюючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції урахував, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, поза як це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Разом із тим суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що норми Глави 4 "Арешт суден", що вміщені у Розділі ІІ Кодексу торговельного мореплавства України, не можуть застосовуватися до іноземних суден, що ходять не під прапором України, оскільки відповідно до пункту 1 статті 14 цього Кодексу "Колізійні норми", норми Розділу ІІ Кодексу, до якого входять норми про арешт судна, застосовуються тільки до суден, зареєстрованих в Україні, тому, за висновком апеляційного господарського суду, положення статті 42 Кодексу торговельного мореплавства України не підлягали застосуванню місцевим господарським судом, що, однак, не вплинуло на правильність висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення морської вимоги у заявлений заявником спосіб.

3.6. Переглядаючи справу в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції надав оцінку доводам Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI, навівши у постанові аргументовані мотиви їх відхилення. Зокрема, суд відхилив посилання Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI на положення частини 3 статті 3 Конвенції, та те, що заявник може звернутися з вимогою про арешт судна в якості забезпечення позову за відповідною морською вимогою лише один раз, оскільки, як установив апеляційний господарський суд, морська вимога заявлена заявником у цій справі та вимога у справі № 916/1596/23 є за своїм змістом різними морськими вимогами, які стосуються різних правовідносин, наявних між сторонами у цій справі. Так, спірні правовідносини у цій справі виникли між Компанією TRANS SHIPPING LTD та Компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI щодо стягнення збитків, при цьому, як зазначив суд, з Єдиного реєстру судових рішень вбачається, що Компанія TRANS SHIPPING LTD звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI про стягнення грошових коштів (справа № 916/3229/23), натомість предметом спору у справі № 916/2137/23, за яким фактично було заявлено морську вимогу (справа № 916/1596/23), було зобов`язання відповідача (Компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI) передати судно т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Турецької Республіки (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камеруну) у власність та фактичне володіння позивача (Компанія TRANS SHIPPING LTD).

З огляду на зазначене та те, що, як уже зазначалося, заявлені заявником в межах цієї справи та справи № 916/1596/23 морські вимоги за своєю суттю є різними (заявлені з інших (відмінних) правових підстав), суд апеляційної інстанції відхилив і доводи Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI про зловживання Компанією TRANS SHIPPING LTD своїми правами шляхом подання заяви про забезпечення позову до подання позову у цій справі.

Водночас суд надав оцінку доводам Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI щодо непідтвердження наявності процесуальної правосуб`єктності у Компанії TRANS SHIPPING LTD та відхилив їх, зазначивши, що у наведеному випадку спір не розглядається по суті; предметом розгляду є лише вимога заявника про застосування заходів забезпечення майбутнього позову; факт припинення Компанії TRANS SHIPPING LTD як іноземної юридичної особи на час звернення до суду із заявою про забезпечення позову у цій справі є недоведеним. За встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин наявності у Компанії TRANS SHIPPING LTD процесуальної правосуб`єктності, зокрема щодо звернення до суду із заявою про забезпечення морської вимоги, суди визнали необґрунтованими доводи відповідача про наявність підстав для повернення заявникові його заяви про забезпечення позову на підставі частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

3.7. Викладені у касаційній скарзі аргументи скаржника були предметом оцінки суду апеляційної інстанції та відхилені ним як необґрунтовані; вони не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, покладених в основу оскаржених судових рішень, та встановлених судами обставин, які в силу положень частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не можуть набути інакшої оцінки суду касаційної інстанції, оскільки за змістом цієї норми процесуального права суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Водночас суд касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що відповідно до статті 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи та з урахуванням результатів розгляду спору.

Разом із тим відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Верховний Суд зазначає, що ухвалені у справі судові рішення, а також аргументація, викладена у них, наведеним вище вимогам не суперечать.

4. Висновки Верховного Суду

4.1. Ураховуючи те, що доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального і матеріального права при прийнятті оскаржених судових рішень не знайшли підтвердження, підстав для їх скасування та задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

4.2. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

4.3. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI залишити без задоволення.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 у справі № 916/2613/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак