ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/2624/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Львова Б.Ю., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Остапов В.В. (наказ від 13.06.2013 № 1-К/351),

відповідача 1 - Олійник Ю. М. (адвокат - ордер від 08.09.2020 № КС 553727),

відповідача 2 - Клименко Б.В. (довіреність від 31.10.2019 № 450),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ),

на постанову Південного-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020

за позовом державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ)

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі 365";

акціонерного товариства "Одесаобленерго"

про зобов`язання вчинити певні дії,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

1.1. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі ДП - "АМПУ", позивач) в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ "Енерджі 365", відповідач 1) та Акціонерного товариства (далі АТ "Одесаобленерго", відповідач 2) про визнання протиправними:

- дій ТОВ "Енерджі 365" щодо нарахування плати за фактично спожиту електричну енергію та нарахування за послугу з передачі електричної енергії, формування та виставлення рахунків на оплату спожитої електричної енергії та послуг з передачі електричної енергії у липні 2019 року для Чорноморської філії ДП «АМПУ» із розрахунку 1,79257 грн без ПДВ за кВт.год. спожитої електричної енергії та 0,31214 грн без ПДВ за кВт.год. послуг з передачі електричної енергії;

- дій ТОВ "Енерджі 365" щодо складання та направлення на адресу АТ "Одесаобленерго" вимоги постачальника електричної енергії від 21.08.2019 за №1831 на відключення об`єктів споживача з ЕІС-кодами (62Z5830791018879, 62Z9066962405358, 62Z0959692918050, 62Z9987466251090, 62Z1505888787832, 62Z9335295397021, 62Z6086475321908, 62Z2702097410716, 62Z1154478629728, 62Z6448999988150, 62Z9410991425547, 62Z6789428547882, 62Z5809410776266, 62Z3213465232135, 62Z2784714455038);

- дій ТОВ "Енерджі 365" зі складання та направлення Чорноморській філії ДП "АМПУ" повідомлення про припинення електропостачання від 21.08.2019 за №1 (від 21.08.2019 вих. №1830);

- визнання протиправним та таким, що не підлягає виконанню офіційного попередження про припинення електроживлення всіх об`єктів Чорноморській філії ДП "АМПУ" від 23.08.2019 за №140/03-676 АТ "Одесаобленерго" на підставі вимоги ТОВ "Енерджі 365" від 21.08.2019 за №1831, як постачальника електричної енергії.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.04.2019 між ДП "АМПУ" (Споживач) та ТОВ "Енерджі 365" (Постачальник) за результатами проведених відкритих торгів UA-2019-03-06-000697-C укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №45-В-ІЛФ-19 (далі - договір). За умовами додатку №1 до договору споживачем є Іллічівська філія ДП "АМПУ" (в подальшому було змінено назву на Чорноморська філія ДП "АМПУ"). За твердженням позивача, він сплачував за спожиту електричну енергію у відповідності до умов укладеного договору, у тому числі вартість спожитої електричної енергії за липень 2019 року, яка за твердженням позивача, оплачена ним у повному обсязі, згідно з умовами Специфікації договору, тобто вартість 1 кВт.год у розмірі 1,62999994082 грн, із розрахунку на спожиті 1443021 кВт.год.

В порушення умов укладеного договору, відповідачем 1 протиправно здійснено нарахування за фактично спожиту електричну енергію за липень 2019 року із застосуванням тарифу, який не передбачено договором, а також включено до рахунку за липень 2019 року додаткову послугу, не передбачену у мовами договору.

На думку позивача, в результаті такого протиправного нарахування, відповідач 1 у Акті прийому-передачі електричної енергії за липень 2019 року від 31.07.2019 за № 462, за спожиту електричну енергію у обсязі 1 443 021 кВт.год, безпідставно нарахував суму до сплати у розмірі 4 665 560,30 грн, відповідно до умов укладеного договору, сума до сплати підлягає у розмірі 2 822 548, 97 грн.

Не погоджуючись із таким нарахуванням, позивач вказаний акт підписав із застереженнями, Позивачем зазначено, що він не приймає нарахування плати за фактично спожиту електричну енергію та нарахування за послугу з передачі електричної енергії; не приймає формування рахунків на оплату спожитої електричної енергії і послуг з передачі електричної енергії у липні 2019 із розрахунку 1,79257 грн без ПДВ за кВт.год спожитої електричної енергії та 0,31214 грн без ПДВ за кВт.год послуг з передачі електричної енергії, оскільки такі нарахування не відповідають умовам укладеного договору.

Вважаючи таке нарахування безпідставним та таким, що не відповідає умовам договору, позивач сплатив вартість спожитої у липні 2019 року в розмірі 2 822 548,97 грн.

21.08.2019 позивач отримав від ТОВ "Енерджі 365" повідомлення про припинення електропостачання. Також 21.08.2019 відповідач 1 направив на адресу АТ "Одесаобленерго" вимоги Постачальника електричної енергії від 21.08.2019 №1831 про відключення об`єктів позивача з ЕІС-кодами (62Z5830791018879, 62Z9066962405358, 62Z0959692918050, 62Z9987466251090, 62Z1505888787832, 62Z9335295397021, 62Z6086475321908, 62Z2702097410716, 62Z1154478629728, 62Z6448999988150, 62Z9410991425547, 62Z6789428547882, 62Z5809410776266, 62Z3213465232135, 62Z2784714455038).

23.08.2019 Чорноморською філією ДП "АМПУ" отримано від АТ "Одесаобленерго" офіційне попередження про припинення постачання електричної енергії на всі об`єкти позивача, видане відповідачем 2 на підставі вимоги від 21.08.2019 №1831 ТОВ "Енерджі 365", як постачальника електричної енергії.

На думку позивача, повідомлення ТОВ "Енерджі 365" від 21.08.2019 за № 1 про припинення електропостачання споживача з 10.09.2019 є протиправним та фактично спрямовано на односторонню зміну істотних умов договору, шляхом укладання додаткових угод до договору. Такі дії відповідача 1 суперечать вимогам статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Позивач також вважає, що дії АТ "Одесаобленерго" щодо направлення офіційного попередження про припинення електроживлення всіх об`єктів позивача від 23.08.2019 за №140/03-676 є протиправними, передчасними та такими, що створюють загрозу припинення енергопостачання на об`єкт стратегічного значення (Морський порт Чорноморськ) і припинення діяльності інших суб`єктів господарювання, які провадять свою діяльність у морському порту.

Позивач також вказує, що попередження про припинення постачання електричної енергії підписала невстановлена особа, оскільки на думку позивача, підпис на офіційному попередженні про відключення від 23.08.2019 №140/03-676 не належить заступнику начальника Чорноморського РЕМ - Паскаль В.В.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.12.2019 (суддя - Гут С.Ф.) у справі № 916/2624/19 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії ТОВ "Енерджі 365" щодо нарахування плати за фактично спожиту електричну енергію та нарахування за послугу з передачі електричної енергії, формування та виставлення рахунків на оплату спожитої електричної енергії та послуг з передачі електричної енергії у липні 2019 року для Чорноморської філії ДП «АМПУ» із розрахунку 1,79257 грн без ПДВ за кВт.год спожитої електричної енергії та 0,31214 грн без ПДВ за кВт.год послуг з передачі електричної енергії. В решті позову відмовлено.

2.2. Рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ТОВ "Енерджі 365" щодо нарахування плати за фактично спожиту електричну енергію та нарахування за послугу з передачі електричної енергії, формування та виставлення рахунків на оплату спожитої електричної енергії та послуг з передачі електричної енергії у липні 2019 року для Чорноморської філії ДП "АМПУ" із розрахунку 1,79257 грн без ПДВ за кВт.год спожитої електричної енергії та 0,31214 грн без ПДВ за кВт.год послуг з передачі електричної енергії, мотивовано тим, що позивачем в повному обсязі було виконано свої зобов`язання за договором у липні 2019 року. Враховуючи те, що судом не встановлено обставин щодо внесення сторонами змін до умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 26.04.2019 за №45-В-ІЛФ-19, відповідачем 1 безпідставно здійснено розрахунок вартості спожитої електричної енергії за ціною відмінною від ціни, погодженої сторонами в договорі.

Вимоги про визнання протиправними дій ТОВ "Енерджі 365" щодо складання та направлення на адресу АТ "Одесаобленерго" вимоги постачальника електричної енергії від 21.08.2019 №1831 на відключення об`єктів споживача; дій ТОВ "Енерджі 365" щодо складання та направлення Чорноморській філії ДП "АМПУ" повідомлення про припинення електропостачання від 21.08.2019 №1 (вих. №1830 від 21.08.2019); визнання протиправним та таким, що не підлягає виконанню офіційне попередження про припинення електроживлення всіх об`єктів Чорноморській філії ДП "АМПУ", видане від 23.08.2019 за №140/03-676 АТ "Одесаобленерго" на підставі вимоги від 21.08.2019 №1831 постачальника електричної енергії ТОВ "Енерджі 365", не підлягають задоволенню через неналежність обраного позивачем способу захисту порушеного права. Оскарження такого повідомлення, яке за своїм наслідком не встановлює для позивача, як споживача, будь-яких обов`язків, окрім інформативно-рекомендаційних заходів, не свідчить про порушення його прав, а відтак і не сприяє ефективному відновленню порушеного права позивача та є неналежним способом захисту прав у розумінні частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та частини другої статті 20 Господарського кодексу України.

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 (колегія суддів у складі: Поліщук Л.В., Таран С.В., Будішевська Л.О.) рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2019 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії ТОВ "Енерджі 365" щодо нарахування плати за фактично спожиту електричну енергію та нарахування за послугу з передачі електричної енергії, формування та виставлення рахунків на оплату спожитої електричної енергії та послуг з передачі електричної енергії у липні 2019 року для Чорноморської філії ДП Адміністрація морських портів України із розрахунку 1,79257 грн без ПДВ за кВт.год спожитої електричної енергії та 0,31214 грн без ПДВ за кВт.год послуг з передачі електричної енергії. В цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. В частині розподілу судових витрат рішення змінено; в решті рішення залишено без змін, викладено його резолютивну частину в наступній редакції: «В задоволенні позову Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Чорноморської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту Чорноморськ) відмовити. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покласти на позивача». Стягнуто з ДП "АМПУ" в особі Чорноморської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту Чорноморськ) на користь ТОВ "Енерджі 365" витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи в сумі 2 881,50 грн.

2.4. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що законом не передбачено такого способу захисту цивільних прав або інтересів, як визнання протиправними дій суб`єкта цивільних правовідносин, адже задоволення цієї вимоги не призводить до захисту прав, а лише може бути використане для захисту інших прав або інтересів, зокрема у інших судових процесах. Тому встановлення певних обставин є неналежним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки, розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та законних інтересів учасників господарських відносин.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги

3.1. Позивач у касаційній скарзі до Верховного Суду, зазначаючи про недотримання судом апеляційної інстанції положень процесуального законодавства та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати повністю і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

4. Аргументи учасників справи

4.1. Аргументи касаційної скарги

4.1.1. У касаційній скарзі підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України (застосування апеляційним господарським судом норми права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19 при врегулюванні відносин щодо виставлення рахунків із тарифами, які перевищують договірні та при оскарженні таких рахунків й нарахувань на них) та пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 7.11 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 № 312, в контексті врегулювання відносин щодо виставлення рахунків із тарифами, які перевищують договірні та при оскарженні таких рахунків й нарахувань на них).

4.2. Доводи інших учасників.

4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу позивач доводи касаційної скарги не визнає і погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, а також просить постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

5.1. Судами встановлено, що 26.04.2019 ДП "АМПУ" (споживач) та ТОВ "Енерджі 365" (постачальник) за результатами проведених відкритих торгів UA-2019-03-06-000697-C укладено договір № 45-В-ІЛФ-19 про постачання електричної енергії споживачу.

5.2. Згідно з додатком №1 до договору споживачем є Іллічівська філія ДП "АМПУ" (в подальшому було змінено назву на Чорноморська філія ДП "АМПУ").

5.3. Відповідно до пункту 13.2 договору всі права та обов`язки ДП "АМПУ" (в т.ч ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання-передача товарів, робіт та послуг за кількістю і якістю тощо, які передбачені цим договором, виконуються Іллічівською філією Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Іллічівського порту).

5.4. Пунктом 13.1. договору визначено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019, а в частині здійснення розрахунків споживачем за фактично спожиту електричну енергію до повного виконання зобов`язань.

5.5. У відповідності до пункту 1.2 договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 за №12 (далі - ПРРЕЕ).

5.6. За умовами пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії. Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

5.7. Судами також встановлено, що на виконання умов пункту 2.1 договору 01.01.2019 між АТ "Одесаобленерго" та ДП "АМПУ" було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 2014, за умовами пункту 1.1 якого встановлено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахування статей 633 634 641 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов його договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

5.8. За умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 2014 АТ "Одесаобленерго" є оператором системи розподілу (ОСР), а ДП "АМПУ" - споживачем. Оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком №2 до договору, та в особовому рахунку споживача, в облікових базах даних оператора системи.

5.9. Згідно з пунктом 5.1 договору № 2014, ціною даного договору є вартість розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача зазначені у в Паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача.

5.10. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок оператора (пункт 5.2 договору № 2014).

5.11. У відповідності до пункту 5.4 договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач оплачує послугу з розподілу оператору системи якщо згідно з умовами договору про постачання споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу оператору системи якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник.

5.12. Судами також встановлено, що згідно з пунктом 5.11 договору про постачання електричної енергії споживачу від 26.04.2019 за №45-В-ІЛФ-19, споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії безпосередньо оператору системи розподілу, споживач може змінити спосіб оплати за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії (оплату безпосередньо оператору системи розподіли на оплату через діючого постачальника) в установленому ПРРЕЕ порядку.

5.13. У відповідності до пункту 5.1 договору від 26.04.2019 №45-В-ІЛФ-19 про постачання електричної енергії споживачу, споживач розраховується за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до специфікації.

5.14. Пунктом 15.1. договору визначено, що невід`ємними частинами договору є: Додаток 1 - "Заява до договору про постачання електричної енергії споживачу"; Додаток 2 - "Специфікація"; Додаток 3 - "Очікувані щомісячні договірні величини постачання електричної енергії споживачу".

5.15. За умовами пункту 5.13 договору, звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії та розрахунків на певну дату чи протягом відповідного періоду проводиться в установленому ПРРЕЕ порядку з підписанням відповідного акту на підставі комерційного обліку електричної енергії.

5.16. Пунктом 5.7 договору визначено, що приймання - передача електричної енергії, поставленої постачальником та прийнятої споживачем у розрахунковому періоді оформлюється шляхом підписання сторонами щомісячних Актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних рахунків між сторонами.

5.17. У відповідності до п.5.8 договору оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в Розділі 16 цього договору, у такі терміни: до 14 числа розрахункового місяця - платіж у розмірі 30% вартості очікуваних заявлених договірних величин постачання електричної енергії в розрахунковому періоді; до 24 числа розрахункового місяця платіж у розмірі 40% вартості очікуваних заявлених договірних величин постачання електричної енергії в розрахунковому періоді; до 10 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем остаточний розрахунок за електричну енергію, спожиту в розрахунковому місяці.

5.18. За умовами "Специфікації" (Додаток № 2 до договору) вартість одиниці товару (1 кВт.год) становить 1,62999994082 грн (без ПДВ).

5.19. Відповідно до "Очікуваних щомісячних договірних величин постачання електричної енергії Споживачу" (Додаток № 3 до договору), очікуваний обсяг постачання в липні 2019 року становитиме 1900000 кВт.год.

5.20. Пунктом 13.4 договору від 26.04.2019 №45-В-ІЛФ-19 визначено, що якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством, зміни до умов договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до договору.

5.21. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Енерджі 365" виставив позивачу рахунок на оплату 30% вартості очікуваних заявлених договірних величин постачання електричної енергії у липні 2019 року від 02.07.2019 за №1188 на суму 1 349 435,10 грн за 570 000 кВт.год.

5.22. Позивачем було сплачено на користь ТОВ "Енерджі 365" за рахунком від 02.07.2019 №1188 - 1 114 919,96 грн у відповідності до вартості 1 кВт.год, визначеної договором (платіжне доручення від 12.07.2019 №1985).

5.23. У подальшому ТОВ "Енерджі 365" виставлено позивачу рахунок на оплату 40% вартості очікуваних заявлених договірних величин постачання електричної енергії в липні 2019 року від 09.07.2019 за №1235 на суму 1 942 040,16грн за 760 000 кВт.год.

5.24. Позивачем сплачено на користь ТОВ "Енерджі 365" за рахунком від 09.07.2019 за №1235 - 1 486 559,95 грн у відповідності до вартості 1 кВт.год, визначеної договором (платіжне доручення від 24.07.2019 №2159).

5.25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.07.2019 сторонами підписано Акт прийому-передачі електричної енергії за липень 2019 року №462, відповідно до якого кількість поставленого товару (електричної енергії) становить 1443021 кВт.год, що погоджено сторонами.

5.26. Разом з тим, акт прийому-передачі електроенергії за липень 2019 року №462 було підписано із застереженнями позивача, що містяться на звороті аркуша, про неприйняття нарахування плати за фактично спожиту електричну енергію та нарахування за послугу з передачі електричної енергії, формування та виставлення рахунків на оплату спожитої електричної енергії та послуг з передачі електричної енергії у липні 2019 року для позивача із розрахунку 1,79257 грн без ПДВ за кВт.год спожитої електричної енергії та 0,31214 грн без ПДВ за кВт.год послуг з передачі електричної енергії в зв`язку із невідповідністю такого нарахування умовам договору.

5.27. Судами попередніх інстанцій не встановлено обставин щодо висловлення незгоди ТОВ "Енерджі 365" або оскарження застережень позивача, які містяться на звороті Акту прийому-передачі електроенергії за липень 2019 року від 31.07.2019 за №462.

5.28. Суди встановили, що 08.08.2019 ТОВ "Енерджі 365" було виставлено позивачу рахунок на оплату електричної енергії використаної в липні 2019 року від 08.08.2019 за № 1724 на суму 1 104 198,02грн за 429983653 кВт.год.

5.29. Разом з тим, виходячи з обсягу поставленого товару та ціни на товар, визначеною договором за липень 2019 року та з урахуванням попередніх оплат за липень 2019 року, позивач сплатив на користь ТОВ "Енерджі 365" залишок вартості спожитої електричної енергії в липні 2019 року у розмірі 221 069,06 грн (платіжне доручення від 21.08.2019 за №2563).

5.30. ТОВ "Енерджі 365", вважаючи, що позивач мав сплатити вартість спожитої електричної енергії в липні 2019 року за ціною, що змінилась у зв`язку з втратою чинності Закону України "Про електроенергетику" та впровадженням нової моделі ринку електричної енергії, у розмірі 1,79257 грн за 1кВт.год. направив на адресу позивача лист від 21.08.2019 за вих. №1830 з повідомленням про припинення електропостачання від 21.08.2019 №1. У вказаному повідомленні відповідач 1 вказував на те, що Чорноморською філією ДП "АМПУ" не виконано умови договору про постачання електричної енергії споживачу від 26.04.2019 №45-В-ІЛФ-19 в частині оплати за споживання, у зв`язку з чим станом на 21.08.2019 у останнього утворилась заборгованість за липень 2019 року в розмірі 1 104 198,02 грн. Вказаним листом позивача було попереджено, що у разі несплати вказаної суми до 06.09.2019 постачання електричної енергії позивачу буде припинено в порядку пункту 7.5 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" та розділу 8 Договору з 10.09.2019.

5.31. Судами також встановлено, що відповідач 1 21.08.2019 направив на адресу відповідача 2 вимоги постачальника електричної енергії від 21.08.2019 №1831 на відключення об`єктів позивача з ЕІС-кодами (62Z5830791018879, 62Z9066962405358, 62Z0959692918050, 62Z9987466251090, 62Z1505888787832, 62Z9335295397021, 62Z6086475321908, 62Z2702097410716, 62Z1154478629728, 62Z6448999988150, 62Z9410991425547, 62Z6789428547882, 62Z5809410776266, 62Z3213465232135, 62Z2784714455038).

5.32. 23.08.2019 Чорноморська філія ДП "АМПУ" отримала від АТ "Одесаобленерго" офіційне попередження про припинення електроживлення всіх об`єктів позивача за від 23.08.2019 за №140/03-676, видане на підставі вимоги від 21.08.2019 №1831 постачальника електричної енергії ТОВ "Енерджі 365".

5.33. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

5.34. Звертаючись до суду, позивач вказував, що ним в повному обсязі було сплачено вартість спожитої електроенергії за липень 2019 року, враховуючи, що Специфікацією до договору було визначено вартість 1 кВт.год у розмірі 1,62999994082 грн, із розрахунку на спожиті 1 443 021 кВт.год, а тому, повідомлення від 21.08.2019 за №1 ТОВ "Енерджі 365" про припинення електропостачання споживача з 10.09.2019 є протиправним та фактично спрямовані на односторонню зміну істотних умов договору та спонукання позивача на укладення додаткових угод із порушенням вимог статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

5.35. Також, на думку позивача, протиправними є дії ТОВ "Енерджі 365" щодо направлення АТ "Одесаобленерго" вимоги постачальника електричної енергії від 21.08.2019 №1831 на відключення об`єктів позивача з ЕІС-кодами та дії АТ "Одесаобленерго" щодо направлення офіційного попередження від 23.08.2019 за №140/03-676 про припинення електроспоживання всіх об`єктів позивача, оскільки АТ "Одесаобленерго", як оператором не встановлено факту наявності підстав для вчинення таких дій, у зв`язку з чим такі дії є передчасними і такими, що створюють загрозу припинення енергопостачання на об`єкт стратегічного значення (Морський порт Чорноморськ) та припинення діяльності інших суб`єктів господарювання, які провадять свою діяльність у морському порту. Окрім того, позивач вказував, що попередження про припинення електроспоживання підписано невстановленою особою, оскільки підпис на офіційному попередженні про відключення від 23.08.2019 за №140/03-676 не належить заступнику начальника Чорноморського РЕМ - Паскаль В.В.

5.36. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанцій виходив з того, що оскільки позивачем у повному обсязі було виконано свої зобов`язання за договором у липні 2019 року. Враховуючи те, що судом не встановлено обставин щодо внесення сторонами змін до умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 26.04.2019 за №45-В-ІЛФ-19, відповідач 1 безпідставно здійснив розрахунок вартості спожитої електричної енергії за ціною, яка відмінна від ціни, погодженої сторонами в договорі.

5.37. Здійснивши апеляційний перегляд справи, суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду, в частині задоволення позовних вимог та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з тих підстав, що законом не передбачено такого способу захисту цивільних прав або інтересів, як визнання протиправними дій суб`єкта цивільних правовідносин, адже задоволення цієї вимоги не призводить до захисту прав, а лише може бути використане для захисту інших прав або інтересів, зокрема у інших судових процесах. Тому встановлення певних обставин є неналежним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки, розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та законних інтересів учасників господарських відносин.

5.38. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, Позивач оскаржує постанову суду апеляційної інстанцій з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

5.39. Частиною першою статті 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.40. Таким чином, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

5.41. Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5.42. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

5.43. Питання права касаційного оскарження врегульовано статтею 287 ГПК України, частиною другою якої встановлено підстави касаційного оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених цією процесуальною нормою.

5.44. Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1); якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3).

5.45. У поданій касаційній скарзі позивач, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказав, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновки щодо застосування положень статей 15-16 Цивільного кодексу України та статті 20 ГПК України при розгляді спору щодо визнання дій протиправними, зокрема, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

5.46. Проте обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилися з огляду на таке.

5.47. Зі змісту пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.48. Під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти рішення у тих справах, де однаковими є предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин.

5.49. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

5.50. Пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України визначено, що після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

5.51. Так, предметом позову є вимоги про визнання протиправними: дій ТОВ "Енерджі 365" щодо нарахування плати за фактично спожиту електричну енергію та нарахування за послугу з передачі електричної енергії, формування та виставлення рахунків на оплату спожитої електричної енергії та послуг з передачі електричної енергії у липні 2019 року для Чорноморської філії ДП «АМПУ» із розрахунку 1,79257 грн без ПДВ за кВт.год. спожитої електричної енергії та 0,31214 грн без ПДВ за кВт.год. послуг з передачі електричної енергії; дій ТОВ "Енерджі 365" щодо складання та направлення на адресу АТ "Одесаобленерго" вимоги постачальника електричної енергії від 21.08.2019 за №1831 на відключення об`єктів споживача з ЕІС-кодами (62Z5830791018879, 62Z9066962405358, 62Z0959692918050, 62Z9987466251090, 62Z1505888787832, 62Z9335295397021, 62Z6086475321908, 62Z2702097410716, 62Z1154478629728, 62Z6448999988150, 62Z9410991425547, 62Z6789428547882, 62Z5809410776266, 62Z3213465232135, 62Z2784714455038); дій ТОВ "Енерджі 365" зі складання та направлення Чорноморській філії ДП "АМПУ" повідомлення про припинення електропостачання від 21.08.2019 за №1 (від 21.08.2019 вих. №1830); визнання протиправним та таким, що не підлягає виконанню офіційного попередження про припинення електроживлення всіх об`єктів Чорноморській філії ДП "АМПУ" від 23.08.2019 за №140/03-676 АТ "Одесаобленерго" на підставі вимоги ТОВ "Енерджі 365" від 21.08.2019 за №1831, як постачальника електричної енергії.

5.52. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

5.53. За змістом статей 3 15 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

5.54. Положеннями статті 20 ГК України та статті 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

5.55. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, дійшовши висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

5.56. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

5.57. Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

5.58. Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/1392/19, від 06.02.2020 у справі № 908/396/19,

5.59. У даній справі вимога про визнання протиправними дій відповідача 1 щодо нарахування плати за фактично спожиту електричну енергію та нарахування за послугу з передачі електричної енергії, формування та виставлення рахунків на оплату спожитої електричної енергії та послуг з передачі електричної енергії у липні 2019 року для Чорноморської філії ДП «АМПУ» із розрахунку 1,79257 грн без ПДВ за кВт.год. спожитої електричної енергії та 0,31214 грн без ПДВ за кВт.год. послуг з передачі електричної енергії; дій ТОВ "Енерджі 365" щодо складання та направлення на адресу АТ "Одесаобленерго" вимоги постачальника електричної енергії від 21.08.2019 за №1831 на відключення об`єктів споживача з ЕІС-кодами (62Z5830791018879, 62Z9066962405358, 62Z0959692918050, 62Z9987466251090, 62Z1505888787832, 62Z9335295397021, 62Z6086475321908, 62Z2702097410716, 62Z1154478629728, 62Z6448999988150, 62Z9410991425547, 62Z6789428547882, 62Z5809410776266, 62Z3213465232135, 62Z2784714455038); дій ТОВ "Енерджі 365" зі складання та направлення Чорноморській філії ДП "АМПУ" повідомлення про припинення електропостачання від 21.08.2019 за №1 (від 21.08.2019 вих. №1830) по своїй суті є вимогою про встановлення обставин та надання їм правової оцінки як неналежного виконання зобов`язання учасником господарської діяльності, зокрема застосування відповідачем 1 .

5.60. Таким чином, звертаючись до суду з вимогою щодо визнання дій відповідача 1 протиправними, позивач фактично просить установити певні обставини, які, за його твердженнями, відбулись у минулому, та надати їм відповідну правову оцінку. Тобто позивач просить встановити неналежне виконання відповідачем умов укладеного договору (неправомірного розрахунку вартості спожитої електричної енергії за ціною, яка відмінна від ціни, погодженої сторонами в договорі)

5.61. Закон не передбачає такий спосіб захисту цивільних прав або інтересів як визнання протиправними дій суб`єкта цивільних правовідносин, адже задоволення цієї вимоги не призводить до захисту прав, а лише може бути використане для захисту інших прав або інтересів, зокрема у інших судових процесах.

5.62. Тому встановлення певних обставин є неналежним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки, розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та законних інтересів учасників господарських відносин.

5.63. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №910/15651/17, від 25.06.2019 у справі № 910/16981/17, постанові Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, ухваленій у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, та постановах Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/1392/19, від 12.11.2019 у справі №909/953/18 та від 21.08.2019 у справі №910/13755/18.

5.64. Доводи позивача про недобросовісність поведінки відповідача 1, як постачальника за договором можуть бути предметом перевірки під час вирішення судом спору про поновлення електропостачання у разі його припинення, або повернення коштів сплачених за спірними рахунками.

5.65. З огляду на викладене вище колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення зазначених позовних вимог.

5.66. Щодо посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19, суд касаційної інстанції зазначає таке.

5.67. У поданій касаційній скарзі позивач, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказав, неврахування судом апеляційної інстанції висновку суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19 при врегулюванні відносин щодо виставлення рахунків із тарифами, які перевищують договірні та при оскарженні таких рахунків й нарахувань на них.

5.68. Зі змісту пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.69. Під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти рішення у тих справах, де однаковими є предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин.

5.70. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

5.71. Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм - часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (такий висновок було зроблено в постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16).

5.72. Під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

5.73. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 305/1180/15-ц (абзац 18), від 19.06.2018 у справі №922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11 (абзац 20), від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц (абзац 18).

5.74. Так предметом позову у справі № 916/2624/19 є вимоги про визнання протиправними дій відповідача 1 щодо нарахування плати за фактично спожиту електричну енергію та нарахування за послугу з передачі електричної енергії, формування та виставлення рахунків на оплату спожитої електричної енергії та послуг з передачі електричної енергії у липні 2019 року для Чорноморської філії ДП «АМПУ» із розрахунку 1,79257 грн без ПДВ за кВт.год. спожитої електричної енергії та 0,31214 грн без ПДВ за кВт.год. послуг з передачі електричної енергії; дій ТОВ "Енерджі 365" щодо складання та направлення на адресу АТ "Одесаобленерго" вимоги постачальника електричної енергії від 21.08.2019 за №1831 на відключення об`єктів споживача з ЕІС-кодами (62Z5830791018879, 62Z9066962405358, 62Z0959692918050, 62Z9987466251090, 62Z1505888787832, 62Z9335295397021, 62Z6086475321908, 62Z2702097410716, 62Z1154478629728, 62Z6448999988150, 62Z9410991425547, 62Z6789428547882, 62Z5809410776266, 62Z3213465232135, 62Z2784714455038); дій ТОВ "Енерджі 365" зі складання та направлення Чорноморській філії ДП "АМПУ" повідомлення про припинення електропостачання від 21.08.2019 за №1 (від 21.08.2019 вих. №1830); визнання протиправним та таким, що не підлягає виконанню офіційного попередження про припинення електроживлення всіх об`єктів Чорноморській філії ДП "АМПУ" від 23.08.2019 за №140/03-676 АТ "Одесаобленерго" на підставі вимоги ТОВ "Енерджі 365" від 21.08.2019 за №1831, як постачальника електричної енергії.

5.75. Враховуючи предмет і підставу заявлених ДП "АМПУ" позовних вимог у справі № 916/2624/19, суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем фактично заявлено позов про встановлення певних обставин та дійшов висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки, розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та законних інтересів учасників господарських відносин.

5.76. Так, у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19, на яку посилається скаржник, викладено висновок щодо застосування передбачених статтею 16 Цивільного Кодексу України способів захисту порушеного права. Зокрема, зазначено, що оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення".

5.77. Однак, предметом позову у справі № 910/7515/19 є скасування розпорядження в.о. Голови ДП "АМПУ" Р.Вецканганса від 03.04.2019 № 14/10 "Щодо впорядкування надання послуг з користування автошляхами" та наказа начальника Адміністрації Іллічівського морського порту В.Е. Волошина від 05.04.2019 № 69 "Про внесення змін до наказа від 27.11.2018 № 331 "Про затвердження вільних тарифів".

5.78. За таких обставин правовідносини у справі № 916/2624/19 та у справі № 910/7515/19 не є подібними, оскільки різними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та предмет правового регулювання.

5.79. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

5.80. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів на підставі пункту 4 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 916/2624/19 за касаційною скаргою позивача в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

6. Щодо доводів позивача викладених у касаційній скарзі з підстав оскарження постанови суду апеляційної інстанції визначених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

6.1. Із аналізу пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

6.2. Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, позивач зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 7.11 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 № 312, в контексті врегулювання відносин щодо виставлення рахунків із тарифами, які перевищують договірні та при оскарженні таких рахунків й нарахувань на них.

6.3. Як вбачається із змісту пункту 7.11 Правил постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 № 312, вказаний пункт застосовується у разі прийняття електропостачальником рішення про припинення або обмеження постачання електричної енергії споживачу за заборгованість за спожиту електричну енергію, з яким укладений один договір за декількома об`єктами споживача, припинення або обмеження постачання електричної енергії такому споживачу може здійснюватися за усіма об`єктами споживача, які зазначені у договорі з електропостачальником. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

6.4. Як вбачається із матеріалів справи, господарським судом першої інстанції не встановлено обставин щодо відключення об`єктів споживача з ЕІС-кодами 62Z5830791018879, 62Z9066962405358, 62Z0959692918050, 62Z9987466251090, 62Z1505888787832, 62Z9335295397021, 62Z6086475321908, 62Z2702097410716, 62Z1154478629728, 62Z6448999988150, 62Z9410991425547, 62Z6789428547882, 62Z5809410776266, 62Z3213465232135, 62Z2784714455038, а тому за висновками суду, відсутні підстави щодо застосування даного пункту постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 № 312 у даному спорі.

6.5. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги, в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, а тому касаційна скарга ДП "АМПУ" в цій частині не підлягає задоволенню.

6.6. Всі інші аргументи касаційної скарги знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції відповідно до положень статті 300 ГПК України.

6.7. Відповідно до положень ГПК України провадження за касаційною скаргою ДП "АМПУ" закриттю не підлягає. Як зазначено у цій постанові суд касаційної інстанції з огляду на вказані позивачем підстави касаційного оскарження дійшов висновку, що його касаційна скарга не підлягає задоволенню.

6.8. Отже, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на ДП "АМПУ".

Керуючись статтями 234 235 296 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити провадження за скаргою державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

2. Касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ), в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України залишити без задоволення, а постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 916/2624/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов

Суддя Т. Малашенкова