ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 916/548/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Вронська Г.О., Студенець В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Компанії OCM MARITIME SPRING LLC

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Ярош А.І., судді - Діброва Г.І., Принцевська Н.М.)

від 19.09.2022,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретал Дніпро»

про заміну заходів забезпечення позову у справі №916/548/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретал Дніпро»

до Компанії OCM MARITIME SPRING LLC

про стягнення 871 447,50 доларів США,

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2022 року ТОВ «Ретал Дніпро» звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, в якій просило суд накласти арешт на морське судно т/х "BEDFORD CASTLE" (IMO 9189926, прапор - Республіки Панама), власником якого є Компанія OCM MARTIME SPRING LLC, яке знаходиться в акваторії морського порту Чорноморськ, шляхом затримання та заборони виходу судна з акваторії морського порту Чорноморськ, межі якої визначені постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 №1278.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2022 заяву ТОВ «Ретал Дніпро» про забезпечення позову до пред`явлення позову задоволено. Накладено арешт на морське судно т/х "BEDFORD CASTLE" (IMO 9189926, прапор - Республіки Панама), власником якого є Компанія OCM MARTIME SPRING LLC, яке знаходиться в акваторії морського порту Чорноморськ, шляхом затримання та заборони виходу судна з акваторії морського порту Чорноморськ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.04.2022 відкрито провадження у справі №916/548/22 за позовом ТОВ «Ретал Дніпро» до Компанії OCM MARITIME SPRING LLC про стягнення 871 447,50 доларів США.

31.05.2022 від ТОВ «Ретал Дніпро» до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, в якому заявник просив суд замінити заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2022 у вигляді арешту на морське судно т/х "BEDFORD CASTLE" (IMO 9189926, прапор - Республіки Панама), власником якого є Компанія OCM MARTIME SPRING LLC, шляхом затримання та заборони виходу судна з акваторії морського порту Чорноморськ на заходи забезпечення позову у вигляді зобов`язання Компанії OCM MARITIME SPRING LLC внести на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти в сумі 871447,50 доларів США або її еквівалент у національний валюті України.

В обґрунтування поданого клопотання позивач вказував те, що ухвалою суду від 23.02.2022 було накладено арешт на морське судно т/х "BEDFORD CASTLE". Вказана ухвала набрала законної сили 23.02.2022 та була негайно пред`явлена до виконання капітану Чорноморського морського порту.

До постановлення судом ухвали, розпорядженням капітана Чорноморського морського порту від 21.02.2022 № 11/02 згідно з ст. ст. 80 81 Кодексу торговельного мореплавства України, судно було затримано на 72 години, які спливали о 08 год. 00 хв. 24.02.2022. Однак, незважаючи на вжиті відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області заходи забезпечення позову у вигляді арешту судна, а також на чинну заборону капітана Чорноморського морського порту, судно самовільно залишило акваторію Чорноморського порту 24.02.2022 року о 01:15, що підтверджується листом капітана Чорноморського морського порту від 25.03.2022.

Позивач вказував, що відповідно до відповіді філії «Дельта-Лоцман» ДП «АМПУ» від 24.05.2022 №709, судно самостійно знялось з якоря та не вийшло на зв`язок на 12 каналі УКВ. З судном вдалось вийти на зв`язок на 16 та 10 каналах УКВ та повідомити, що вихід з якірної стоянки судну заборонено. Проте, капітан судна зазначив, що на борту судна нібито знаходяться хворі на COVID та він отримав вказівку від судновласника везти хворих до Варни (Болгарія).

Ухвала про накладення арешту на судно не була оскаржена відповідачем, а тому останній зобов`язаний був її виконати. Проте, діючи навмисно, самовільно, незважаючи на наявність арешту, відповідач дав вказівку капітану судна залишити порт Чорноморськ, чим порушив як норми національного законодавства України, так і міжнародні правові норми, зокрема, Міжнародну конвенцію з уніфікації деяких правил стосовно накладення арешту на морські судна від 10.05.1952, яка набрала чинності для України з 16 травня 2012 року.

Згідно з інформацією з відкритих джерел, зокрема, з міжнародної електронної бази даних географічних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic (https://www.marinetraffic.com/), судно безперешкодно експлуатується відповідачем.

Отже, на переконання позивача, враховуючи неефективність реалізації застосованого судом заходу забезпечення позову у вигляді арешту судна, у зв`язку з невиконанням відповідачем ухвали та самовільним залишенням судном Чорноморського порту, позивач вважає, що цілком обґрунтованим є заміна цього заходу забезпечення позову на інший, а саме на внесення відповідачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у сумі, еквівалентній розміру вимог позивача, а саме - 871 447,50 доларів США, оскільки відсутність ефективного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2022 відмовлено ТОВ "Ретал Дніпро" у задоволенні клопотання про заміну заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2022.

Місцевий суд вказав, що такий вид забезпечення позову, як внесення на депозитний рахунок грошових коштів в справах про стягнення грошової суми можливий лише за зверненням відповідача (іншої особи), а позивач обмежений заходами забезпечення позову, передбаченими ч. 1 ст. 137 ГПК України.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.06.2022 у справі № 916/548/22 скасовано.

Клопотання ТОВ «Ретал Дніпро» про заміну одного заходу забезпечення позову задоволено частково.

Замінено заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2022 у справі № 916/477/22 у вигляді накладення арешту на морське судно т/х «BEDFORD CASTLE» (IMO 9189926, прапор - Республіки Панама), власником якого є Компанія OCM MARTIME SPRING LLC, шляхом затримання та заборони виходу судна з акваторії морського порту Чорноморськ на заходи забезпечення позову у вигляді зобов`язання Компанії OCM MARITIME SPRING LLC внести на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти в сумі 871 447,50 доларів США або в їх еквіваленті у національний валюті України.

Апеляційний суд встановив, що ухвала про арешт судна існує «de facto», а «de jure» така ухвала не породжує для сторін ніяких правових наслідків, оскільки арешт морського судна т/х «BEDFORD CASTLE», яке незаконним шляхом покинуло акваторію Чорноморського порту та наразі прямує до Анталії (Туреччина), нездатний реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.

Оскільки ухвала суду від 23.02.2022, яка набрала законної сили та є обов`язковою на всій території України, виконана не була і арешт відповідно до норм Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року не може бути накладено повторно за тією ж самою морською вимогою, то колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку, що у спірному випадку має місце порушення прав та інтересів стягувача - ТОВ "Ретал Дніпро".

За висновками апеляційного господарського суду, враховуючи виключність обставин у спірних правовідносинах, клопотання позивача про заміну одного заходу забезпечення іншим є цілком обґрунтованим та доведеним, а тому заміна заходу забезпечення позову у вигляді арешту судна на інший захід - зобов`язання відповідача внести відповідні грошові кошти на депозит суду, у спірному випадку є саме тим заходом, який здатний забезпечити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

У жовтні 2022 року Компанія OCM MARTIME SPRING LLC подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.06.2022 - залишити в силі.

Підставами для скасування судового рішення відповідач зазначає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, а саме статей 137 143 ГПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 137 ГПК України).

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Порядок накладення та звільнення з-під арешту морських суден врегульовано Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952, до якої Україна приєдналася відповідно Закону України від 07.09.2011 № 3702-VІ та главою 4 Кодексу торговельного мореплавства України.

Згідно з ст. 2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

У ч. 3 ст. 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна передбачено, що судно не заарештовують, і застава або інший вид забезпечення не надаються більше одного разу в межах однієї чи більше юрисдикцій будь-якої з Договірних Держав за однією й тією самою морською вимогою одного й того самого позивача та, якщо судно було заарештовано в межах однієї з юрисдикцій чи були надані в межах такої юрисдикції застава або інший вид забезпечення для зняття арешту або з метою уникнення можливого арешту, то будь-який наступний арешт цього судна чи будь-якого судна, що належить тому самому власникові, за тією самою морською вимогою того самого позивача буде відмінений, а судно буде звільнене судом чи будь-яким іншим відповідним судовим органом цієї держави, якщо тільки позивач не переконає суд чи інший відповідний судовий орган, що гарантія чи інше забезпечення були остаточно зняті до накладення наступного арешту або що є інша достатня підстава для залишення арешту чинним.

Відповідно до ст. 4 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.

За умовами ст. 5 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна суд чи будь-який інший відповідний судовий орган, у межах компетенції якого судно було заарештовано, дозволяє зняття арешту під заставу в сумі, яка забезпечить явку відповідача, або за умови надання іншого виду забезпечення, крім випадків, коли судно було заарештоване у зв`язку з морськими вимогами, що перераховані в підпунктах "o" та "p" пункту 1 статті 1. У таких випадках суд або інший відповідний судовий орган може дозволити продовження експлуатації судна власником, якщо останній надасть заставу в сумі, достатній для явки відповідача або інший вид забезпечення, або зможе визначити порядок ведення справ судна під час арешту. Якщо між сторонами не досягнуто згоди про розміри застави або іншого виду забезпечення, суд чи інший відповідний судовий орган встановлює їхній характер і розмір. Прохання про зняття арешту під таке забезпечення не може тлумачитися ані як визнання відповідальності, ані як відмова від використання законного обмеження відповідальності власника судна.

Згідно з ст. 6 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна усі питання щодо відповідальності позивача за збитки, заподіяні внаслідок арешту судна, або за витрати, пов`язані із наданням застави або іншого виду забезпечення з метою звільнення судна або запобігання його арешту, будуть вирішуватися за правом Договірної Держави, у межах юрисдикції якої був здійснений арешт чи було подано клопотання щодо його здійснення.

Процесуальні норми, що стосуються арешту судна, клопотання про одержання дозволу, згаданого в статті 4, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути в зв`язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення.

У ст. 44 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що арештоване судно звільняється з-під арешту у разі надання забезпечення морської вимоги в прийнятній формі та достатнього за розміром. За відсутності згоди сторін щодо форми і розміру забезпечення морської вимоги суд, господарський суд або Морська арбітражна комісія визначають форму і розмір забезпечення, який не повинен перевищувати вартості судна. Будь-яке прохання про звільнення судна з-під арешту у зв`язку з наданням забезпечення морської вимоги не означає визнання відповідальності, відмови від засобів захисту або права на обмеження відповідальності. Особа, яка забезпечила морську вимогу згідно з частиною першою цієї статті, може в будь-який час звернутися до суду або в Морську арбітражну комісію з проханням про зменшення, зміну або анулювання забезпечення.

Порядок заміни одного заходу забезпечення позову іншим врегульовано в національному законодавстві у ст. 143 ГПК України, відповідно до положень ч. 1 якої за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом в судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.

При вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу з заявленими позовними вимогами, збалансованості інтересів учасників справи.

Саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.

Згідно з ч. 4 ст. 143 ГПК України у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму. Надання відповідачем до суду документа, який підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

Аналіз ч. 4 ст. 143 ГПК України свідчить, що саме відповідач (інша особа) може звертатися до суду з клопотанням про зміну заходу забезпечення позову шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача.

Відповідне клопотання від відповідача до суду не надходило.

Перелік видів забезпечення позову, визначений у статті 137 ГПК України, не передбачають права суду забезпечувати позов з ініціативи позивача у спосіб зобов`язання відповідача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вимог позивача.

Отже, з урахуванням наведеного вище, приймаючи до уваги, що Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна передбачено, що процесуальні норми, які стосуються арешту судна визначаються правом Договірної Держави, згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України такий вид забезпечення позову, як внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в справах про стягнення грошової суми, можливий лише за зверненням відповідача (іншої особи), якого у спірних правовідносинах не було, Верховний Суд вважає, що підстави для задоволення клопотання ТОВ "Ретал Дніпро" про заміни заходу забезпечення позову відсутні.

Скасовуючи ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.06.2022 про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Ретал Дніпро" про заміну заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2022, апеляційний суд наведеного не врахував, помилково виходив з того, що заміна заходу забезпечення позову у вигляді арешту судна на внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду можлива за клопотанням позивача.

Пунктом 4 частини 1 статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Статтею 312 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки постанова суду апеляційної інстанції, на відміну від ухвали суду першої інстанції, прийнята з порушенням ст. 143 ГПК України, то постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 підлягає скасуванню з залишенням в силі ухвали Господарського суду Одеської області від 01.06.2022, яка прийнята відповідно до вимог ст. 236 ГПК України.

З огляду на те, що порядок розподілу судових витрат у ст.129 ГПК України безпосередньо пов`язаний з результатами вирішення спору по суті, тому Верховний Суд не здійснює розподіл судових витрат, які мають бути здійснені місцевим судом за наслідками розгляду справи по суті.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300 301 308 312 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Компанії OCM MARITIME SPRING LLC задовольнити.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі № 916/548/22 скасувати, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.06.2022 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Г. Вронська

В. Студенець