ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/700/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

представників учасників справи:

Садівничого кооперативу "Буревестник" - Наумчикa В.А. (самопредставництво),

ОСОБА_1 - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Садівничого кооперативу "Буревестник"

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2021 (суддя Желєзна С.П.),

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 (колегія суддів: Таран С.В., Будішевська Л.О., Аленін О.Ю.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Садівничого кооперативу "Буревестник" (далі - Кооператив)

про визнання недійсними рішення.

СУТЬ СПОРУ

1. ОСОБА_1 протягом 2011-2017 років був головою Кооперативу.

2. Загальні збори членів Кооперативу ухвалили рішення про внесення змін до статуту Кооперативу, визнання дій ОСОБА_1 неприйнятними та такими, що завдали збитків членам Кооперативу та призначення нового голови.

3. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Кооперативу з мотивів неповідомлення позивача у встановленому порядку про їх проведення, відсутністю кворуму та низкою інших порушень чинного законодавства.

4. Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції залишив рішення без змін. Кооператив звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

5. Перед Верховним Судом постали такі питання:

- яким чином підтверджується членство у садівничому (обслуговуючому) кооперативі;

- чи можуть бути визнані недійсними рішення загальних зборів членів садівничого (обслуговуючого) кооперативу у разі, якщо позивач не надав доказів відсутності кворуму.

6. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами

7. 19.11.1987 проведено державну реєстрацію Кооперативу, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесено запис №15521200001003043.

8. Відповідно до "Членської книжки садовода" НОМЕР_2 ОСОБА_1 є членом Садівничого товариства "Буревестник" садового масиву "Коси Кароліно-Бугаз" з 11.06.2006 (ділянка за НОМЕР_2 площею 0,033 га).

9. Рішенням загальних зборів, оформленим протоколом від 16.12.2017 №2, затверджено статут Кооперативу, відповідно до умов якого:

- Кооператив є правонаступником Садівничого товариства "Буревестник", створеного у 1957 році профспілкою Обкому вищої школи та наукових установ; Кооператив діє відповідно до Закону "Про кооперацію" Цивільного кодексу України (далі - ЦК) Господарського кодексу України (далі - ГК) Земельного кодексу України та нормативних актів, чинних на території України, а також цього статуту; Кооператив є юридичною особою за законодавством України (пункти 1.1 - 1.3);

- засновниками Кооперативу є члени Кооперативу у складі 42 фізичних осіб; засновники Кооперативу з моменту його державної реєстрації мають рівні права та несуть рівні обов`язки з іншими членами Кооперативу (п.1.5);

- членами Кооперативу можуть бути фізичні особи, якщо вони досягли 16-річного віку, які є власниками земельної ділянки, розташованої на території Кооперативу, та виявили бажання об`єднатися з метою обслуговування та утримання дачних будинків, земельних ділянок, внесли вступний внесок і членський внесок у розмірах, визначених цим статутом та рішенням загальних зборів членів кооперативу; у випадку виходу з Кооперативу одного з його членів по поважній причині право вступу в Кооператив має один із членів його сім`ї; вступ до Кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви до правління Кооперативу; член Кооперативу сплачує вступний і членський внески в порядку, визначеному ст.7 цього статуту; рішення правління Кооперативу про прийняття до Кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами членів Кооперативу; з моменту прийняття правлінням Кооперативу такого рішення та до моменту його затвердження загальними зборами членів Кооперативу така особа має ті ж права і обов`язки, що й інші члени Кооперативу; членство в Кооперативі може переходити до спадкоємця фізичної особи - члена Кооперативу за його згодою; у разі згоди спадкоємця фізичної особи - члена Кооперативу на вступ до членів Кооперативу його вступ до Кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви до правління Кооперативу без наступного затвердження загальними зборами членів Кооперативу, при цьому вступний внесок не сплачується; членство в Кооперативі може переходити до прямих родичів фізичної особи - члена Кооперативу (батьки, подружжя, діти) за їх згодою у разі, якщо член Кооперативу не може виконувати обов`язки члена Кооперативу за станом здоров`я або з інших поважних причин, які перешкоджають виконанню вимог цього статуту (пункти 6.1 - 6.5, 6.13, 6.14);

- одним з основних прав членів Кооперативу є право брати участь в управлінні Кооперативом шляхом голосування на загальних зборах членів Кооперативу з правом вирішального голосу (п.8.1);

- вищим органом управління Кооперативу є загальні збори членів Кооперативу, які складаються з членів Кооперативу; кожний член Кооперативу на загальних зборах членів Кооперативу має один голос (пункти 10.1, 10.2);

- загальні збори членів Кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів; кожний член Кооперативу має один голос; рішення загальних зборів членів про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію Кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів Кооперативу, присутніх на загальних зборах Кооперативу; з інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів Кооперативу, присутніх на загальних зборах; рішення загальних зборів членів Кооперативу приймаються відкритим голосуванням шляхом підняття рук (пункти 10.5, 10.6).

10. Станом на 21.04.2018 членами Кооперативу були 42 особи (згідно витягу з ЄДР від 13.07.2021).

11. 22.04.2018 загальні збори членів Кооперативу ухвалили рішення (протокол №4):

- обрати головою загальних зборів - ОСОБА_2 , секретарем загальних зборів - ОСОБА_3 та уповноважити їх на підписання протоколу загальних зборів членів Кооперативу;

- дозволити голосувати та підписувати протокол загальних зборів за заявою відсутнього члена Кооперативу, яка повинна було завчасно направлена голові Кооперативу та завірена його підписом;

- внести зміни до статуту Кооперативу щодо кількості його засновників, відповідно до яких засновниками Кооперативу є члени останнього у складі 45 фізичних осіб, а також зміни стосовно порядку ухвалення загальними зборами рішень;

- визнати дії ОСОБА_1 неприйнятними та такими, що завдали збитків членам Кооперативу, зобов`язати останнього надати документи, які стосуються постачання електричної енергії, та повернути грошові кошти та інше майно, які ним безпідставно утримуються;

- шляхом повторного голосування обрати головою правління Кооперативу - ОСОБА_4 та уповноважити його на здійснення всіх необхідних дій для проведення державної реєстрації змін щодо вказаної юридичної особи тощо.

12. Відповідно до протоколу зазначених зборів загальна кількість членів Кооперативу становить 45 осіб; на зборах були присутні 30 членів кооперативу та 4 особи-члени сім`ї садівників; на зборах були присутні:

- ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (по генеральній довіреності від ОСОБА_12 ), ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ;

- члени правління: ОСОБА_4 , ОСОБА_25 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

- віддали свої голоси та право підпису протоколу на підставі письмових: ОСОБА_26 і ОСОБА_27 - ОСОБА_3 , ОСОБА_28 І ОСОБА_29 - ОСОБА_4 , ОСОБА_30 - ОСОБА_25 ;

- члени сімей без права голосу: ОСОБА_31 (дружна ОСОБА_4 ), ОСОБА_32 (чоловік ОСОБА_21 ), ОСОБА_33 (чоловік ОСОБА_34 ), ОСОБА_35 (чоловік ОСОБА_5 ).

13. Кооператив подавав до суду першої інстанції уточнений список осіб, присутніх 22.04.2018 на загальних зборах членів Кооперативу, із переліком осіб, які запізнились на початок проведення зборів, але брали участь у зборах та голосували; осіб, які віддали свої голоси і право підпису протоколу за письмовими заявами; найближчих родичів членів Кооперативу, які були присутні на зборах та голосували; найближчих родичів членів Кооперативу, які були присутні на зборах, але не голосували.

Короткий зміст позовних вимог

14. У 2021 році ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кооперативу, в якому просив визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів відповідача, оформлене протоколом від 22.04.2018 №4.

15. Позов мотивований неповідомленням позивача у встановленому порядку про проведення 22.04.2018 загальних зборів учасників Кооперативу, а також тим, що оспорюване рішення, яке оформлене, на думку позивача, фальсифікованим протоколом від 22.04.2018 №4, ухвалене загальними зборами членів Кооперативу за відсутності кворуму та з низкою інших порушень чинного законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

16. Господарський суд Одеської області рішенням від 21.07.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, позов задовольнив; визнав недійсним рішення загальних зборів членів Кооперативу, оформлене протоколом від 22.04.2018 №4.

17. Рішення суду першої інстанції мотивоване таким:

- враховуючи доводи позивача про відсутність у певних осіб права брати участь на загальних зборах, обставина наявності кворуму під час проведення 22.04.2018 Кооперативом загальних зборів може бути встановлена судом за результатами оцінки наданих відповідачем документів, які підтверджують наявність у осіб статусу членів Кооперативу; ненадання Кооперативом переліку осіб, які є його членами, у зв`язку з суперечністю наявних в матеріалах справи документів щодо кількості членів Кооперативу, зокрема даних ЄДР (42 особи) та безпосередньо протоколу від 11.04.2018 №4 (45 осіб), встановити факт наявності кворуму при ухваленні спірних рішень неможливо;

- тому факт проведення 22.04.2018 загальних зборів за наявності кворуму у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи чіткого переліку членів Кооперативу є недоведеним, що є безумовною підставою для визнання ухвалених загальними зборами рішень недійсними.

18. Суд апеляційної інстанції надав оцінку наявним в матеріалам справи доказам щодо підтвердження у осіб, присутніх на загальних зборах членів Кооперативу 22.04.2018, статусу членів Кооперативу, а також зробив висновок, що із присутніх на загальних зборах 30-ти осіб, які голосували з питань порядку денного, право голосу мали лише 19, тому був відсутній кворум. Також суд апеляційної інстанції у постанові зазначив таке:

- встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів;

- у матеріалах справи відсутні, а відповідач не надав жодного належного доказу на підтвердження повідомлення позивача про дату, час і місце проведення, а також порядок денний загальних зборів членів Кооперативу; позивач брав участь у загальних зборах 22.04.2018 та голосував щодо поставлених на обговорення питань, а тому відсутні підстави для визнання недійсним рішення цих загальних зборів з підстав неналежного повідомлення позивача;

- відхиляються доводи позивача про нелегітимність загальних зборів членів Кооперативу внаслідок того, що вперше за останні роки їх було проведено у квітні місяці, оскільки ні чинне законодавство України, ні статут відповідача не містять заборони щодо проведення зборів у певний період року;

- невідображення у протоколі від 22.04.2018 №4 відомостей про вид загальних зборів (про те, чи є вони черговими або позачерговими), не свідчить про наявність підстав для визнання оформленого цим протоколом рішення недійсним;

- твердження позивача про порушення процедури загальних зборів, проведених 22.04.2018, у зв`язку з нестворенням на початку цих зборів реєстраційної комісії, яка б забезпечувала реєстрацію присутніх на зборах осіб у спеціальному прошитому та засвідченому підписами членів цієї комісії реєстраційному журналі, і лічильної комісії, яка б здійснювала підрахунок голосів, а також з непроголошенням наприкінці зборів повного тексту відповідного протоколу, яким оформлені прийняті на зборах рішення, є необґрунтованими, оскільки відповідні вимоги ані законом, ані статутом не передбачені.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

19. 21.12.2021 Кооператив звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

20. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК в касаційній скарзі (у новій редакції) скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 ч.2 ст.287 та ч.3 ст.310 ГПК.

21. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що:

- суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №916/1813/16 щодо необхідності встановлення факту порушення прав позивача (як учасника товариства), у той час як позивач не є членом Кооперативу;

- суди попередніх інстанцій не витребували у ОСОБА_1 та не дослідили документи, що підтверджують його членство в Кооперативі та право власності на земельну ділянку із зазначенням кадастрового номеру, квитанції про сплату ним вступного внеску, поточних членських внесків; натомість суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивач є членом Кооперативу, лише тому, що останній надав "Членську книжку садовода" НОМЕР_2 від 11.06.2006 (не надавши документів, підтверджуючих право власності на земельну ділянку); надання членської книжки садівника обумовлене тим, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду голови Кооперативу, сам поставив печатку, власний підпис та видав таку книжку, а також зробив квитанцію до прибуткового касового ордеру (без номеру) про вступний внесок, однак підписи ОСОБА_25 , голови Кооперативу Ташлицької [скаржник не вказав ініціалів зазначеної особи] зроблені не цими особами (про що свідчила сама ОСОБА_25 );

- суди попередніх інстанцій не витребували у ОСОБА_1 та не дослідили список членів Кооперативу, який він у себе незаконно утримує протягом 4-ох років; твердження суду апеляційної інстанції про необхідність відновлення відомостей щодо переліку членів Кооперативу, створення нової документації, пов`язаної з діяльністю Кооперативу є тривалими в часі діями, які унеможливлять проведення загальних зборів з будь-яких питань;

- суди попередніх інстанцій не врахували докази наявності кворуму під час проведення загальних зборів, під час голосування (зокрема, нотаріально завірені заяви членів Кооперативу, які запізнились, а саме, ОСОБА_36 , ОСОБА_27 , ОСОБА_37 , ОСОБА_26 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ); зокрема, суд першої інстанції відмовив у прийнятті таких доказів, поданих відповідачем разом із відзивом, оскільки вони не були нотаріально посвідчені; після подання таких нотаріально посвідчених заяв до суду, відмовив у зв`язку з тим, що вони не подані в порядку ст.80 ГПК (разом із відзивом);

- суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про долучення доказів (список членів Кооперативу на час проведення загальних зборів 22.04.2018, список присутніх під час проведення 22.04.2018 членів Кооперативу, що підтверджує наявність кворуму) та про витребування у позивача списку членів Кооперативу, який він незаконно у себе утримує та документів, що підтверджують його членство; у зв`язку з цим мало місце порушення ч.3 ст.13, ст.74 ГПК.

22. 08.06.2022 до Верховного Суду надійшов відзив від ОСОБА_1 , в якому позивач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Відзив мотивований таким:

- у позивача відсутні документи, що місять список членів Кооперативу, так як такі документи не були передані позивачу попереднім головою Кооперативу (що відображено в ревізії господарської діяльності Кооперативу від 21.10.2010);

- позивач надавав суду документи, що підтверджують його членство у Кооперативі та факт сплати вступного внеску; стверджує, що за час перебування позивача на посаді голови Кооперативу неодноразово перевірялись всі документи, порушень виявлено не було; членські внески не сплачував з 2011 по 2017 рік як голова Кооперативу, з 2018 року такі внески не оплачувались, оскільки сам Кооператив є боржником позивача (загальна сума завданих матеріальних збитків становить 28 364,93 грн без урахування інфляції - через зроблені особисто позивачем витрати по касі Кооперативу);

- за час перебування позивача на посаді голови Кооперативу з 2011 по 2017 роки ревізійна комісія Кооперативу щороку проводила перевірки фінансово-господарської діяльності Кооперативу та складала відповідні акти, які затверджувались загальними зборами Кооперативу; однак голова ревізійної комісії перевіряв витрати та не перевіряв надходження коштів (за які відповідала казначей), ревізія надходжень була проведена лише за 2016/2017 рік (акт від 07.10.2018), в результаті якої виявлено прихований залишок грошей по касі на суму 16 336,47 грн;

- наданий відповідачем суду першої інстанції уточнений список присутніх під час проведення загальних зборів 22.04.2018 членів Кооперативу не відповідає дійсності, оскільки протокол таких загальних зборів (№4) не містить окремих осіб, що вказані в списку (відсутні прізвища ОСОБА_36 , ОСОБА_40 , ОСОБА_38 , ОСОБА_41 ) та зазначено, що ОСОБА_42 і ОСОБА_27 передали голоси ОСОБА_3 ; зазначених осіб на зборах фактично не було;

- під час розгляду справи №916/284/19 у червні 2019 року Кооператив надав суду журнал протоколів загальних зборів Кооперативу (оригінал), де містився оспорюваний протокол №4, також у липні 2018 року під час розгляду справи №495/1021/18 Кооператив надав копію протоколу №4, де були відсутні підписи ОСОБА_36 , ОСОБА_40 , ОСОБА_38 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 і ОСОБА_27 ;

- наявні підстави для визнання рішень загальних зборів недійсними, оскільки під час проведення загальних зборів Кооперативу 22.04.2018 був відсутній кворум, загальні збори вирішили питання, не включені до порядку денного, мали місце порушення оформлення протоколу, рішення загальних зборів не відповідали законодавству, була порушена процедура скликання та проведення загальних зборів, визначена законом та статутом Кооперативу, рішення ухвалювались таким чином, що особи, які голосували, не усвідомлювали суті питання (рішення по питанням "різне", "інше", "організаційні питання") (посилається на постанову Верховного Суду від 05.05.2020 у справі №916/1996/19, постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4).

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

23. Верховний Суд ухвалою від 07.04.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Кооперативу, розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 18.05.2022.

24. Ухвалою від 18.05.2022 Верховний Суд відклав розгляд справи до 15.06.2022.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Шодо порушення прав позивача

25. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не встановили, які саме права та / або законні інтереси позивача були порушені (як члена Кооперативу чи його голови). При цьому, на думку скаржника, суди помилково виходили з того, що ОСОБА_1 є членом Кооперативу, оскільки надані ним докази (членська книжка садівника, квитанція до прибуткового касового ордеру без номера) зазначеного факту не підтверджують (посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Великої Палати Верхового Суду, викладених у постановах від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №916/1813/16).

26. Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

27. Частина 1 ст.16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

28. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу (пункти 25, 26 постанови Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №916/1813/16, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження).

29. Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право (п.5.2 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

30. Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

31. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і, в залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до ст.74 ГПК обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем (пункти 27 та 29 постанови Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №916/1813/16, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження).

32. Тому ОСОБА_1 повинен був обґрунтувати, в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів як члена Кооперативу та / або колишнього голови правління у зв`язку з ухваленням загальними зборами відповідних рішень, а суди попередніх інстанцій перевірити такі доводи та вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

(І) Чи є позивач членом Кооперативу?

33. Кооператив у касаційній скарзі зазначав, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про те, що ОСОБА_1 є членом Кооперативу, оскільки він на підтвердження того, що є членом Кооперативу, надав лише книжку садівника та квитанцію про сплату вступного внеску.

34. Верховний Суд відхиляє цей довід скаржника відповідно до такого.

35. Пунктом 6.1 статуту Кооперативу передбачено, що членом Кооперативу можуть бути фізичні особи, якщо вони досягли 16-річного віку, які є власниками земельної ділянки, розташованої на території Кооперативу, та виявили бажання об`єднатись з метою обслуговування та утримання дачних будинків, земельних ділянок; внесли вступний внесок і членський внесок у розмірах, визначених цим статутом та рішеннями загальних зборів Кооперативу.

35. Згідно з пунктами 6.2-6.5 статуту Кооперативу вступ до Кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви до правління Кооперативу. Член Кооперативу сплачує вступний і членський внески в порядку, визначеному ст.7 цього статуту. Рішення правління Кооперативу про прийняття до Кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами членів Кооперативу. З моменту прийняття правлінням Кооперативу такого рішення та до моменту його затвердження загальними зборами членів Кооперативу така особа має ті ж права і обов`язки, що й інші члени Кооперативу.

36. При цьому статут Кооперативу не передбачає конкретних документів, які можуть підтверджувати факт того, що певна особа є членом Кооперативу.

37. Однак Верховний Суд звертає увагу, що усталеною є практика, відповідно до якої членська книжка садівника визнається тим документом, який підтверджує, що певна особа є членом садівничого кооперативу. Зокрема, у постановах від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 25.10.2019 у справі №509/1760/16-ц, від 24.06.2021 у справі №916/3581/19 Верховний Суд вважав доведеною обставину того, що особа є членом садівничого кооперативу, якщо була надана книжка садівника. При цьому не вимагалось надання додаткових доказів, зокрема, документів, що підтверджують право власності на земельну ділянку із зазначенням кадастрового номеру та інших.

38. Скаржник, зазначаючи, що членство позивача у Кооперативі не є доведеним, оскільки ОСОБА_1 надав лише книжку садівника, не посилався на жодні норми права та / або висновки Верховного Суду, які передбачають, що особа є членом садівничого кооперативу лише на підставі конкретного документа, відмінного від зазначеної книжки садівника.

39. Тому Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач є членом Кооперативу з 11.06.2006 на підставі наданої ним "Членської книжки садовода" НОМЕР_2 (ділянка за № НОМЕР_1 а площею 0,033 га).

(ІІ) Чи були порушені права позивача оспорюваним рішенням?

40. Кооператив в касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що оскаржуване рішення загальних зборів Кооперативу порушує права позивача.

41. Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій надали посилання на норми ЦК ГК, правові позиції Верховного Суду про необхідність доведення порушення прав позивача під час розгляду спору, а також на законодавчі акти та положення статуту щодо прав члена Кооперативу. Однак судові рішення не містять обґрунтування, які саме права позивача як члена Кооперативу чи його голови було порушено.

42. Верховний Суд не погоджується з таким обґрунтуванням, адже, виходячи з такого висновку, особа може оскаржити будь-яке рішення будь-яких зборів чи іншого органу кооперативу тільки через наявність в нього статусу члена кооперативу та / або його керівника (колишнього керівника), без обґрунтування, чим саме вказане рішення порушує його права.

43. В позовній заяві ОСОБА_1 посилався на те, що оскаржуваним рішенням порушено права членів Кооперативу (та його як члена), а саме, завдання 15-тьом членам Кооперативу збитків щодо сплати земельного податку на 1 935,36 грн, надання недостовірної інформації про позивача щодо повернення до каси вступних внесків трьох членів Кооперативу, завдання позивачу матеріальних збитків щодо необхідності повернення електроопори, порушення прав шляхом утворення кооперативу "Бриз-29", ухвалення рішення про високу ціну на електроенергію, введення в оману щодо вивозу сміття. Також ОСОБА_1 посилався на порушення його прав фактично як голови Кооперативу, а саме, щодо розтрати ним майна без проведення ревізії.

44. Крім того, позивач посилався на порушення процедури проведення загальних зборів, а саме, порушення процедури скликання та проведення загальних зборів (відсутність кворуму, порушення процедури реєстрації членів, штучне отримання більшості голосів тощо).

45. Тобто по суті позивач висловив незгоду з ухваленим рішенням загальних зборів Кооперативу. Однак сама по собі незгода члена кооперативу та / або його голови з таким рішенням, в тому числі, якщо воно стосується його особи, але не порушує його прав / законних інтересів, не означає безумовної незаконності відповідного рішення.

46. Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій не встановили, в чому саме полягає порушення прав / законних інтересів позивача у зв`язку з порушенням процедури скликання / проведення таких загальних зборів, враховуючи, що позивач фактично був присутнім під час проведення таких загальних зборів. Тому відповідні висновки судів попередніх інстанцій є передчасними.

Щодо долучення доказів

47. Кооператив у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні клопотання відповідача про долучення доказів (заяви осіб, які запізнились на загальні збори), у зв`язку з чим мало місце порушення ч.3 ст.13, ст.74 ГПК.

48. Так, скаржник стверджує, що 18.05.2021 разом з відзивом на позовну заяву було подано заяви - пояснення членів Кооперативу: ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_36 , ОСОБА_27 , ОСОБА_26 , в яких зазначено, що такі особи фактично були присутні під час проведення загальних зборів Кооперативу 22.04.2018. Однак оскільки такі документи, які фактично є заявами свідка, не відповідали вимогам частин 1, 3, 4 ст.88 ГПК, суд першої інстанції не вбачав підстав для їх врахування.

49. У зв`язку з цим 21.07.2021 Кооператив подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копій нотаріально засвідчених заяв свідків, які повідомляли про свою участь та голосування на загальних зборах і надавали пояснення щодо причин, з яких вони не були внесенні до списку.

50. Однак суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для врахування наданих Кооперативом заяв свідків на стадії розгляду справи по суті, оскільки відповідач взагалі не навів суду причин неможливості своєчасного подання заяв свідків разом із поданням відзиву на позов (посилався на ст.80 ГПК).

51. Суд апеляційної інстанції не спростував такі висновки суду першої інстанції.

52. Верховний Суд відхиляє зазначені доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанції норм ГПК відповідно до такого.

53. Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (в тому числі показання свідків відповідно до п.3 ч.2 ст.73 ГПК).

54. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи (постанови Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №908/1879/17 (п.8.2), від 22.09.2021 у справі №924/1074/20 (п.88)).

55. Згідно з ч.1 ст.87 ГПК показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

56. Згідно з частинами 3, 4 ст.88 ГПК підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

57. Заява свідка є доказом, який за умови дотримання вимог процесуального закону щодо її форми, підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі відповідно до ст.86 ГПК. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №911/1382/18, від 24.03.2020 у справі №904/1975/19.

58. Оскільки у поданих Кооперативом 18.05.2021 заявах-поясненнях від членів Кооперативу суди не встановили наявності застережень про готовність таких осіб бути допитаними як свідки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність нотаріального посвідчення підпису таких осіб відповідно до ч.3 ст.88 ГПК.

59. При цьому ст.80 ГПК містить вимоги щодо порядку подання доказів, які поширюються в тому числі і на показання свідків.

60. Відповідно до ч.3 ст.80 ГПК відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

61. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 ст.80 ГПК).

62. Тобто ГПК передбачає спеціальний порядок подання до суду доказів, зокрема, подання всіх необхідних доказів відповідачем разом із поданням відзиву на позовну заяву, або, у разі неможливості подання доказів разом із відзивом, дотримання порядку, визначеного ч.4 ст.80 ГПК. Невиконання зазначеного порядку та вимог ГПК має наслідком відсутність у суду обов`язку приймати такі докази та враховувати їх під час розгляду справи.

63. При цьому, звертаючись до суду 21.07.2021 з клопотанням про долучення доказів (нотаріально посвідчених заяв свідків), відповідач не обґрунтував неможливість подання таких доказів в порядку та строки, визначені ГПК (разом із відзивом). Зокрема, після відмови судом першої інстанції у долученні заяв-пояснень членів Кооперативу 18.05.2021 відповідач не повідомив суд письмово про неможливість подання нотаріально завірених заяв разом із відзивом та не обґрунтував, в чому саме полягає неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції у визначеному ч.4 ст.80 ГПК порядку.

64. Наведення таких доводів у касаційній скарзі та інших документах, поданих до Верховного Суду, не можуть вважатись виконанням відповідачем обов`язку щодо такого обґрунтування, оскільки суд касаційної інстанції відповідно до ст.300 ГПК не наділений повноваженнями встановлювати та досліджувати нові обставини.

65. У зв`язку з цим, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо неврахування показань свідків при ухваленні рішення по суті справи.

Щодо витребування доказів

66. Кооператив у касаційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не витребував у позивача список членів Кооперативу, який він незаконно у себе утримує та документів.

67. Відповідно до ч.1 ст.81 ГПК учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2, 3 ст.80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

68. У оскаржуваних рішеннях судів попередніх інстанцій відсутні відомості щодо подання Кооперативом клопотань про витребування доказів у ОСОБА_1 . Також з даних Єдиного державного реєстру судових рішень по цій справі не вбачається, щоб суди попередніх інстанцій вирішували питання про відмову в задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів.

69. Сам скаржник не наводить у касаційній скарзі обставин, за яких йому ніби було відмовлено у задоволенні такого клопотання.

70. У зв`язку з цим Верховний Суд відхиляє цей довід скаржника.

Щодо визнання недійсним рішення загальних зборів членів Кооперативу

71. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення, виходили з відсутності кворуму на загальних зборах учасників Кооперативу, що є безумовною підставою для визнання ухвалених загальними зборами рішень недійсними.

(І) Якими є підстави для визнання загальних зборів Кооперативу недійсними?

72. Відносини між членами обслуговуючого кооперативу та самим кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 17.12.2019 у справі №904/4887/18, від 12.02.2020 у справі №916/1253/19).

73. У цій справі, у разі встановлення порушення прав позивача як члена чи голови Кооперативу, має місце спір щодо управління таким Кооперативом, тобто корпоративний спір. Тому Верховний Суд вбачає за можливе застосувати практику щодо скасування загальних зборів господарських товариств з урахуванням особливостей управління Кооперативом, визначеним законодавством та статутом.

74. Відповідно до постанови Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №920/432/17 підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та / або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

75. У постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №920/432/17 передбачено, що під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на ухвалення загальними зборами рішення.

(ІІ) Чи був наявний кворум для ухвалення рішення?

76. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з усіх зазначених у протоколі від 22.04.2018 №4 осіб право участі у загальних зборах членів Кооперативу мали всього 19 осіб із 30-ох присутніх учасників та 4-ох родичів учасників ( ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (від власного імені, а не від імені ОСОБА_12 ), ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), однак загальна кількість членів Кооперативу становила 42 особи за даними ЄДР й статуту Кооперативу, та 45 осіб згідно з відомостями, зазначеними у протоколі загальних зборів від 22.04.2018 №4, наданому відповідачем, тому оспорюване позивачем рішення загальних зборів ухвалювалось за відсутності кворуму.

77. Верховний Суд вважає передчасними такі висновки, виходячи з наступного.

78. Статтею 15 Закону "Про кооперацію" передбачено, що загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

79. Пунктом 10.5 статуту Кооперативу передбачено, що загальні збори членів Кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів. Кожний член Кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос.

80. З пунктів 6.2-6.5 статуту Кооперативу вбачається, що правами члена Кооперативу наділена особа, яка подала відповідну заяву до правління Кооперативу, сплатила вступний та членський внески та щодо якої правління ухвалило рішення про прийняття до Кооперативу (яке підлягає затвердженню загальними зборами членів Кооперативу). З моменту прийняття правлінням Кооперативу такого рішення та до моменту його затвердження загальними зборами така особа має ті ж права і обов`язки, що й інші члени Кооперативу.

81. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до даних з ЄДР членами Кооперативу були 42 особи. Загальні збори членів Кооперативу від 22.04.2018 ухвалили рішення внести зміни до статуту, якими, зокрема, встановили, що членами Кооперативу є 45 осіб. При цьому в самому протоколі у вступній частині вже було зазначено, що членами Кооперативу є 45 осіб.

82. Тобто на момент проведення загальних зборів мало бути ухвалене принаймні рішення правління Кооперативу про прийняття трьох осіб до Кооперативу. Такі особи могли брати участь у загальних зборах та голосувати з питань порядку денного.

83. Суди попередніх інстанцій встановили, що 21.02.2018 рішенням правління Кооперативу було прийнято до Кооперативу ОСОБА_43 та ОСОБА_20 . Однак не було встановлено, чи існувало таке рішення щодо третьої особи, а також чи була ця особа присутня на загальних зборах 22.04.2018.

84. Через це неможливо визначити, яка кількість членів Кооперативу мала становити кворум на загальних зборах 22.04.2018 для того, щоб зробити висновок про наявність або відсутність такого кворуму.

85. Крім того, зазначена третя особа, якщо її було прийнято до Кооперативу, могла бути однією із тих, щодо яких суд першої інстанції зробив висновок про відсутність статусу члена Кооперативу, що, відповідно, могло вплинути на висновки про наявність або відсутність кворуму.

86. При цьому Верховний Суд вважає передчасними висновки про те, що на загальних зборах були присутні саме 30 осіб, які також брали участь у голосуванні.

87. Так, суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували та не оцінили відповідно до ст.86 ГПК поданий Кооперативом уточнений список осіб, які брали участь у загальних зборах 22.04.2018 та голосували з питань порядку денного (33 особи).

88. Такий список не лише містить доповнення щодо присутності 4-ох осіб, які спізнились, ознак включає і інші змістовні відмінності щодо присутності та голосування на загальних зборах інших осіб.

89. Так, у вступній частині протоколу названо 30 осіб, які голосували. Однак уточнений список осіб містить відомості про 33 осіб (тобто за вирахуванням тих 4-ох осіб, які спізнились, отримується 29 осіб, які були присутні на загальних зборах з самого початку). Також уточнений список містить відомості про 3 осіб, які віддали свої голоси (а не 5, як зазначено в самому протоколі).

90. Крім того, Верховний Суд вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції про те, що голоси ОСОБА_36 , ОСОБА_27 , ОСОБА_37 , ОСОБА_26 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , які спізнились на загальні збори, не повинні враховуватись, оскільки: 1) ці особи відсутні у викладеному у протоколі від 22.04.2018 №4 переліку осіб, які брали участь у зборах та голосували з питань порядку денного; 2) заяви-пояснення від цих осіб не були нотаріально посвідчені, тому відповідно до ст.88 ГПК вони не є заявами свідків; 3) їх прибуття на загальні збори та подальше голосування не свідчить про наявність кворуму, оскільки кворум встановлюється до моменту проведення загальних зборів (відсутність кворуму виключала можливість подальшого проведення загальних зборів, особи, які несвоєчасно прибули на загальні збори, не позбавляються права брати участь у таких зборах та голосувати з питань порядку денного лише у разі відкриття зборів за наявності кворуму).

91. Суди попередніх інстанцій не встановили, на скільки часу такі особи запізнились, чи вплинуло таке спізнення на можливість голосувати, починаючи з першого питання порядку денного, що по суті мало б такі ж наслідки, якби вони з`явились вчасно. Суди також не встановили, чому протокол не містить відомостей про спізнення таких осіб та не враховує їх голосів при голосуванні, а також інших обставин, які надали б можливість визначити дотримання або відсутність кворуму.

92. При цьому Верховний Суд звертає увагу, що відомості протоколу загальних зборів учасників Кооперативу від 22.04.2018 №4 необхідно оцінювати лише в сукупності з іншими доказами, в тому числі з уточненими списками, які надані відповідачем та іншими, які нададуть можливість встановити дійсні обставини справи.

94. Так, у ч.3 ст.2 ГПК однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст.13 цього Кодексу.

94. Відповідно до частин 3, 4 ст.13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

95. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

96. Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

97. З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме позивач як особа, яка стверджує про відсутність у вказаних осіб права брати участь в голосуванні на загальних зборах, мав довести ту обставину, на яку він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог - відсутність у таких осіб статусу учасників Кооперативу. Зокрема, позивач як колишній голова Кооперативу (протягом 2011-2017 років) міг надати переліки дійсних членів Кооперативу.

98. Верховний Суд погоджується з судом апеляційної інстанції, що не підлягають врахуванню доводи ОСОБА_1 (наведені як у відзиві на касаційну скаргу, так і процесуальних документах, що подавались до суду апеляційної інстанції) про те, що такі переліки в нього відсутні, так як не були йому передані колишньою головою правління, оскільки з 2011 по 2017 роки (коли позивач був головою правління Кооперативу) він міг вжити заходів та відновлення таких переліків.

99. Проте наявності таких доказів судом апеляційної інстанції встановлено не було. Навпаки суд апеляційної інстанції в порушення принципу змагальності безпідставно переклав тягар доведення цих обставин на відповідача та презюмував відсутність у певних осіб права голосувати. Верховний Суд зазначає, що у цьому випадку суд апеляційної інстанції припустився помилки, коли в обґрунтування свого рішення фактично використав концепцію негативного доказу, яка сама по собі порушує принцип змагальності.

100. У зв`язку з цим Верховний Суд дійшов висновку про порушення судом апеляційної інстанції статей 13 та 74 ГПК.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

101. Відповідно до частин 1 та 2 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

102. Згідно з п.1 ч.1 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

103. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати

104. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Садівничого кооперативу "Буревестник" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 у справі №916/700/21 скасувати.

3. Справу №916/700/21 направити на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

Л. Стратієнко