ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 917/1603/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ в особі Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - скаржник)
на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.01.2020 (суддя Іванко Л.А.) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2020 (головуючий - суддя Плахов О.В., судді: Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О.)
за заявою Управління Державної казначейської служби України у місті Кременчуці Полтавської області
про заміну сторони (боржника) на правонаступника
у справі № 917/1603/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - ПАТ "Полтаваобленерго")
до Національного авіаційного університету в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету
про стягнення 8 767, 00 грн.
1. Історія справи
1.1. У грудні 2018 року ПАТ "Полтаваобленерго" звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Національного авіаційного університету в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету про стягнення 8 767,00 грн за порушення термінів оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії від 08.01.2008 №207, з яких: 7 571,04 грн - пені, 369,65 грн - інфляційних втрат та 668,04 грн - 3% річних (за активну електроенергію), 145,43 грн - пені та 12,84 грн - 3% річних (за реактивну електроенергію).
1.2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договору про постачання електричної енергії від 08.01.2018 №207 щодо здійснення розрахунків.
1.3. Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.04.2019 у справі № 917/1603/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2019: позов ПАТ "Полтаваобленерго" задоволено повністю; стягнуто з Національного авіаційного університету в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету на користь ПАТ "Полтаваобленерго" 7 571,04 грн пені за несвоєчасну оплату активної електроенергії 145,43 грн пені за несвоєчасну сплату реактивної електроенергії, 668,04грн 3 % річних за несвоєчасну оплату активної електроенергії, 12,84 грн 3 % річних за несвоєчасну оплату реактивної електроенергії, 369,65 грн інфляційних витрат за несвоєчасну оплату активної електроенергії, 1762, 00 грн витрат зі сплати судового збору.
1.4. На виконання названого судового рішення 21.08.2019 Господарським судом Полтавської області видано наказ у справі № 917/1603/18.
1.5. До Господарського суду Полтавської області 26.12.2019 надійшла заява (вх.№14369) Управління Державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області, в якій заявник просить суд замінити боржника в наказі Господарського суду Полтавської області від 21.08.2019 у справі № 917/1603/18: Кременчуцький льотний коледж Національного Авіаційного Університету на правонаступника - Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ.
1.6. Подана заява обґрунтована тим, що 09.09.2019 до Управління Державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області надійшла заява представника ПАТ "Полтаваобленерго" про примусове стягнення заборгованості з Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету на загальну суму 10 529,00 грн згідно з наказом Господарського суду Полтавської області від 21.08.2019 у справі № 917/1603/18. Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету перебував на казначейському обслуговуванні в управлінні Казначейства. Органи казначейства наділені повноваженнями щодо виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів відповідно до Порядку. Проте, на момент пред`явлення наказу, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету перебував в стадії ліквідації, розрахункові рахунки в управлінні Казначейства вже були закриті, та згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на момент звернення з відповідною заявою Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету припинив свою діяльність, а наказ Господарського суду Полтавської області від 21.08.2019 у справі №917/1603/18 залишається не виконаним. Управління Казначейства стверджувало, що відповідно до наказу Національного авіаційного університету від 29.05.2019 № 234/од діяльність Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету припинено та встановлено, що Харківський національний університет внутрішніх справ є правонаступником Національного авіаційного університету в частині майнових і немайнових прав та обов`язків Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Господарський суд Полтавської області від 23.01.2020, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2020: заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області (вх.№ 14369 від 26.12.2019) задоволено; замінено боржника - Кременчуцький льотний коледж Національного Авіаційного Університету (вул. Перемоги, 17/6, м. Кременчук Полтавської області, 39605, код ЄДРПОУ 01132369) у наказі Господарського суду Полтавської області від 21.08.2018 у справі № 917/1603/18 на його правонаступника - Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ (вул. Перемоги, 17/6, м. Кременчук Полтавської області, 39605, код ЄДРПОУ 43041752).
2.2. Оскаржувані ухвала та постанова судів попередніх інстанцій обґрунтовані наявністю підстав для задоволення заяви про заміну сторони (боржника) його правонаступником.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Харківський національний університет внутрішніх справ в особі Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ, з урахуванням доповнень до неї, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.01.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2020 у справі № 917/1603/18, ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні заяви заміну сторони (боржника) на правонаступника. Розгляд касаційної скарги скаржник просить здійснити без участі його представника.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені із неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статей 80 95 104 107 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, оскільки чинне законодавство не передбачає правонаступництво між філіями різних юридичних осіб. Також скаржник вказує, що на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
4.2. Скаржник стверджує, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.03.2019 № 186-р цілісний майновий комплекс (адреса: м. Кременчук, вул. Перемоги, 17/6), який належав державі в особі Міністерства освіти і науки України та був закріплений на праві господарського відання за Національним авіаційним університетом, переданий до Міністерства внутрішніх справ України та закріплений на праві господарського відання за Харківським національним університетом внутрішніх справ. Тобто, на думку скаржника, передано майно юридичної особи, а не саму юридичну особу.
4.3. Скаржник зазначає, що ані передавального акту (у разі злиття, приєднання або перетворення) ані розподільчого балансу (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво під час передачі, як того вимагає частина друга статті 107 ЦК України та Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 не складалося та не підписувалося.
5. Позиція відповідача у справі, викладена у відзиві на касаційну скаргу
5.1. ПАТ "Полтаваобленерго" не скористався своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу, станом на розгляд справи відзиву від ПАТ "Полтаваобленерго" не надходило.
5.2. Національний авіаційний університет 01.07.2020 направив на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу, у якому заперечуючи проти доводів касаційної скарги, просив залишити без змін оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій.
Університет зазначає, що відповідно до статті 6 Господарського кодексу України одним з загальних принципів господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом. Законодавство України не містить обмежень чи заборон в передачі цілісного майнового комплексу філії юридичної особи разом з дебіторською та кредиторською заборгованостями до управління іншої юридичної особи. Передача цілісного майнового комплексу Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету разом з дебіторською та кредиторською заборгованостями до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України з приєднанням його до Харківського національного університету внутрішніх справ погоджена як представниками Харківського національного університету внутрішніх справ так і представниками Національного авіаційного університету, та затверджена Міністерством внутрішніх справ України.
За таких обставин, на думку Університету, Харківський національний університет внутрішніх справ, у встановлений законом спосіб надав згоду на прийняття до сфери свого управління цілісний майновий комплекс Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету, разом з дебіторською та кредиторською заборгованостями, а отже своїми діями визнав факт правонаступництва даного об`єкту.
6. РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ
6.1. Розгляд касаційної скарги Харківського національного університету внутрішніх справ в особі Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п`ятої статті 301 ГПК України.
6.2. Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2020, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 917/1603/18 за касаційною скаргою Харківського національного університету внутрішніх справ в особі Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.01.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 у справі № 917/1603/18 у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.
6.3. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2020 зупинено касаційне провадження у справі № 917/1603/18 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/4519/14.
6.4. Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2020 поновлено касаційне провадження у справі, постановлено здійснювати перегляд касаційної скарги без повідомлення учасників справи.
7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
7.1. Розпорядженням Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 13.03.2019 № 186-р передано цілісний майновий комплекс Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету (код ЄДРПОУ 01132369) із сфери управління Міністерства освіти і науки до сфери управління Міністерства внутрішніх справ з приєднанням його до Харківського національного університету внутрішніх справ як відокремленого структурного підрозділу та вказано іменувати його - Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ.
Пунктом 3 названого розпорядження КМУ передбачено, що, відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, передано бюджетні призначення, передбачені у 2019 році Міністерству освіти і науки на функціонування Кременчуцького льотного коледжу, Міністерству внутрішніх справ.
7.2. На виконання розпорядження КМУ від 13.03.2019 № 186-р рішенням Вченої ради Харківського національного університету внутрішніх справ від 28.05.2019 № 7/4 ухвалено створити Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ як відокремлений підрозділ (адреса 39605, Полтавська обл., м. Кременчук, Автозаводський район, вул. Перемоги, буд.17/б).
7.3. Національним авіаційним університетом 29.05.2019 видано наказ №234/од «Про припинення діяльності Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету в структурі НАУ», пунктом 1 якого визначено припинити діяльність Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету (ідент. код 01132369) як відокремленого структурного підрозділу в структурі Національного авіаційного університету, шляхом приєднання його до Харківського національного університету внутрішніх справ (ідент. код 08571096).
Встановлено, що Харківський національний університет внутрішніх справ є правонаступником Національного авіаційного університету в частині майнових і немайнових прав та обов`язків Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету, у тому числі надання освітніх послуг (пункт 2 Наказу).
7.4. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.05.2019 № 423, затверджено акт приймання-передачі від 23.05.2019 та прийнято до сфери управління МВС цілісний майновий комплекс Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету, зазначений в акті.
Зі змісту акта приймання-передачі цілісного майнового комплексу Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету вбачається, що цілісний майновий комплекс Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету (код ЄДРПОУ 01132369) передається із сфери управління Міністерства освіти і науки України до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України з приєднанням його до Харківського національного університету внутрішніх справ як відокремленого структурного підрозділу та надалі іменується Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ.
7.5. У відповіді на запит Управління Державної казначейської служби України у місті Кременчуці Полтавської області щодо правового статусу Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету, Національний авіаційний університет повідомив, що правонаступником прав і обов`язків, а також бюджетних коштів, виділених Кременчуцькому льотному коледжу Національного авіаційного університету (код ЄДРПОУ 01132369) є Харківський національний університет внутрішніх справ [на базі свого відокремленого структурного підрозділу - Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 43041752)].
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
8.1. Згідно зі статтею 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що обов`язковість виконання рішення є однією із засад виконання виконавчого провадження.
Частиною третьою статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов`язковість судового рішення.
За змістом статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
У рішенні у справі "Янголенко проти України" від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до приписів статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 334 ГПК України.)
Отже процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права.
Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
За приписами статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Таким чином, виходячи зі змісту наведеної вище норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших випадках заміни особи у відносинах.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Відповідно до статей 104 106 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Згідно з частинами другою, третьою статті 107 ЦК України у разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи остання є повним правонаступником юридичної особи, що реорганізовується, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.
Порядок безоплатної передачі об`єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об`єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності (далі - органи, уповноважені управляти державним майном), Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування (далі - самоврядні організації), до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій визначає Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затверджене постановою КМУ від 21.09.1998 №1482, з відповідними змінами (далі - Положення).
Пунктами 2 та 4 Положення передбачено, що передача об`єктів права державної власності, а саме - єдиного (цілісного) майнового комплексу підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 10 названого Положення передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів у державну власність, затвердженого цією постановою. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію. Право на управління об`єктом передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Розпорядженням КМУ від 13.03.2019 № 186-р передано цілісний майновий комплекс Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету (код ЄДРПОУ 01132369) із сфери управління Міністерства освіти і науки до сфери управління Міністерства внутрішніх справ з приєднанням його до Харківського національного університету внутрішніх справ як відокремленого структурного підрозділу та вказано іменувати його - Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ.
На виконання Розпорядженням КМУ від 13.03.2019 № 186-р рішенням Вченої ради Харківського національного університету внутрішніх справ від 28.05.2019 № 7/4 створено Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ як відокремлений підрозділ Національним авіаційним університетом. У свою чергу, 29.05.2019 Національним авіаційним університетом видано наказ № 234/од «Про припинення діяльності Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету в структурі НАУ», пунктом 1 якого визначено припинити діяльність Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету (ідент. код 01132369) як відокремленого структурного підрозділу в структурі Національного авіаційного університету, шляхом приєднання його до Харківського національного університету внутрішніх справ (ідент. код 08571096). Також названим наказом передбачено, що Харківський національний університет внутрішніх справ є правонаступником Національного авіаційного університету в частині майнових і немайнових прав та обов`язків Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету, у тому числі надання освітніх послуг (пункт 2 Наказу).
Доказів скасування Розпорядженням КМУ від 13.03.2019 № 186-р матеріали справи не містять.
Міністерством внутрішніх справ України наказом від 30.05.2019 № 423 затверджено акт приймання-передачі від 23.05.2019 та прийнято до сфери управління МВС цілісний майновий комплекс Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету, зазначений в акті, разом з його кредиторською заборгованістю.
Актом приймання-передачі від 23.05.2019 підтверджується, що цілісний майновий комплекс Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету (код згідно з ЄДРПОУ 01132369) передається із сфери управління Міністерства освіти і науки України до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України з приєднанням його до Харківського національного університету внутрішніх справ як відокремленого структурного підрозділу та надалі іменується Коледж.
Таким чином, Харківський національний університет внутрішніх справ у встановлений законом спосіб надав згоду на прийняття до сфери свого управління цілісного майнового комплексу Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету разом з його кредиторською заборгованістю, а через припинення діяльності Університету (код згідно з ЄДРПОУ 01132369) як відокремленого структурного підрозділу в структурі Національного авіаційного університету, шляхом приєднання його до Харківського національного університету внутрішніх справ код згідно з ЄДРПОУ 08571096), останній вважається правонаступником кредиторської заборгованості Кременчуцького льотного коледжу за рішенням суду у цій справі.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання Управління Державної казначейської служби України у місті Кременчуці Полтавської області про заміну сторони (боржника) на правонаступника у справі №917/1603/18.
Проте Касаційний господарський суд не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди, задовольняючи заяву Управління Державної казначейської служби України у місті Кременчуці Полтавської області про заміну сторони (боржника) на правонаступника, керувалися нормами права, якими врегульовано питання правонаступництва у разі злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи; при цьому судами не визначено, хто фактично є боржником у даній справі - Національний авіаційний університет як юридична особа, яка не є припиненою та продовжує свою діяльність, чи Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету як відокремлений структурний підрозділ юридичної особи, який був переданий як цілісний майновий комплекс від однієї юридичної особи до іншої. Тобто для вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для заміни сторони (боржника) на правонаступника судам необхідно було з`ясувати, хто був визнаний боржником за рішенням суду у даній справі та, в залежності від встановленого, застосувати відповідні норми права, якими врегульований правовий механізм правонаступництва.
Крім того, судам попередніх інстанцій необхідно було встановити, чи увійшла до кредиторської заборгованості, яка зазначена в акті приймання-передачі цілісного майнового комплексу Кременчуцького льотного коледжу, сума коштів, стягнута за рішенням суду у цій справі.
Верховний Суд наголошує на тому, що вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом у сукупності та відображено у судовому рішенні.
Проте із змісту судових рішень у цій справі вбачається, що суди попередніх інстанцій, всупереч вимогам статті 86 ГПК України, не надали належної правової оцінки всім доказам у справі з урахуванням предмета судового розгляду.
Частиною третьою статті 304 ГПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин касаційна скарга Харківського національного університету внутрішніх справ в особі Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ підлягає частковому задоволенню, з мотивів наведених у розділі 8 цієї постанови.
Доводи Університету, викладені у відзиві на касаційну скаргу, враховуються судом касаційної інстанції з урахуванням мотивів викладених у розділі 8 цієї постанови.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
9.2. Пунктами 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
9.3. З огляду на наведене у розділі 8 цієї постанови Верховний Суд дійшов висновку про те, що ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.
9.4. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, в тому числі зазначені у даній постанові, об`єктивно оцінити відповідні докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення, а також вирішити питання щодо наявності чи відсутності підстав для врахування правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14.
10. Судові витрати
10.1. Враховуючи, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, розподіл судових витрат у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який ухвалює рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 129 308 310 315 316 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ в особі Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.01.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2020 у справі № 917/1603/18 скасувати.
Справу № 917/1603/18 передати на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос