№ 917/1759/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 917/1759/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жуков С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представників сторін: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра" - адвоката Талащенка В.Є., Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" - адвоката Корнієнка В.П., арбітражного керуючого Боярчукова С.В. - адвоката Бєлової О.А., Акціонерного товариства "Альфа-Банк" - адвоката Самокиша В.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра"

на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2020

у справі №917/1759/19

за заявою Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та історія справи

07.10.2019 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" (далі - ПП "КФ "Прометей") в особі філії "Менський сир" про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (далі - ТОВ "Гадячсир", боржник).

Заява обґрунтована тим, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у справі №917/737/17 стягнуто з ТОВ "Гадячсир" на користь ПП "КФ "Прометей" в особі філії "Менський сир" 4 368 207, 33 грн основного боргу, 462 207, 54 грн пені, 737 472, 18 грн інфляційних, 154 465, 04 грн 3% річних та 85 835, 28 грн витрат по сплаті судового збору. На примусове виконання постанови Східного апеляційного господарського суду Господарським судом Полтавської області було видано наказ від 25.02.2019 у справі №917/737/17. Як вказано заявником, з моменту відкриття виконавчого провадження і до моменту звернення до суду вимоги кредитора погашені не були, що свідчить про неплатоспроможність боржника та є підставою для порушення справи про банкрутство ТОВ "Гадячсир".

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.10.2019, зокрема прийнято заяву ПП "КФ "Прометей" в особі філії "Менський сир" про порушення справи про банкрутство ТОВ "Гадячсир" до розгляду; справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні.

Автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, визначено кандидатуру арбітражного керуючого Боярчукова Сергія Григоровича (свідоцтво №120 від 04.02.2013, 01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11, 3 поверх).

Як вбачається із матеріалів справи, розгляд заяви неодноразово відкладався, у тому числі, за заявами боржника, в яких останній посилався на те, що у справі №917/737/17, в якій було стягнуто заборгованість на користь ПП "КФ "Прометей" в особі філії "Менський сир", боржником було подано заяву про відстрочення виконання рішення суду, у подальшому боржник посилався на оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про відмову у відстроченні виконання рішення суду. Також, боржником було заявлено відвід судді з тієї підстави, що у задоволенні чергового клопотання про відкладення розгляду справи судом було відмовлено. Крім того, боржником подавались клопотання про зупинення розгляду справи про банкрутство до ухвалення Східним апеляційним господарським судом рішення про відстрочення виконання рішення суду, клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство; у задоволенні цих клопотань судом було відмовлено.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та її апеляційне оскарження

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 (колегія суддів: Паламарчук В.В. - головуючий, Ціленко В.А., Ореховська О.О.), серед іншого, відкрито провадження у справі №917/1759/19 про банкрутство ТОВ "Гадячсир". Визнано кредиторські вимоги ПП "КФ "Прометей" в особі філії "Менський сир" у розмірі: 4 368 207,33 грн основного боргу; 737 472,18 грн інфляційних, 154 465,04 грн - 3% річних, 85 835,28 грн відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Гадячсир". Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Боярчукова Сергія Григоровича. Вирішено інші процедурні питання.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 02.06.2020, засновник боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альміра" (далі - ТОВ "Альміра") оскаржив її в апеляційному порядку.

Апелянтом зазначено, що ухвалою місцевого господарського суду від 15.10.2019 було прийнято заяву ПП "КФ "Прометей" в особі філії "Менський сир" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир", підготовче засідання у справі відбулось 02.06.2020. Однак, у проміжок часу між 15.10.2019 і 02.06.2020, а саме 25.05.2020, було змінено місцезнаходження ТОВ "Гадячсир" з 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 47 на 64600, Харківська обл., м. Лозова, вул. Гвардійська, буд. 45А, в підтвердження чому до апеляційної скарги додані витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На переконання заявника апеляційної скарги, відповідно до положень статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі також КУзПБ), Господарський суд Полтавської області в підготовчому засіданні 02.06.2020 повинен був встановити нове місцезнаходження боржника та передати заяву ПП "КФ "Прометей" в особі філії "Менський сир" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир" до господарського суду за місцезнаходженням боржника, тобто, до Господарського суду Харківської області, чого судом здійснено не було.

Посилаючись на вказане порушення судом норм процесуального права, заявник апеляційної скарги просив ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 скасувати і закрити провадження у справі №917/1759/19

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 (колегія суддів: Здоровко Л.М. - головуючий, Лакіза В.В., Плахов О.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Альміра" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 у справі №917/1759/19 залишено без змін.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що апелянт оскаржував ухвалу місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство виключно з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо не встановлення цим судом у підготовчому засіданні відповідно до положень статті 39 КУзПБ обставин зміни місцезнаходження боржника після прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, і, відповідно, не вчинення судом дій з передачі справи за встановленою підсудністю згідно з вимогами частини 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), положення якої слід читати скрізь призму положень КУзПБ.

За результатом апеляційного розгляду справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права як при прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, так і при постановленні оскаржуваної ухвали: суд з дотримання правил територіальної підсудності прийняв заяву до розгляду, розглянув її і у підготовчому засіданні дослідив справу на предмет її відповідності вимогам статті 39 КУзПБ, встановивши, що підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир", перелічені у частині 6 статті 39 КУзПБ, відсутні.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові також зауважив щодо відсутності правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції

Станом на дату звернення ПП "Консалтингова фірма "Прометей" в особі філії "Менський сир" до Господарського суду Полтавської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир" боржник був зареєстрований за адресою: 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 47.

Приймаючи заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, Господарським суд Полтавської області в ухвалі від 15.10.2019 встановлено, що подані матеріали є достатніми для прийняття заяви до розгляду.

З різних підстав, у тому числі, і за численними заявами боржника розгляд заяви неодноразово відкладався; з моменту прийняття судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство і до постановлення судом оскаржуваної ухвали сплило майже 8 місяців.

Однак, 22.05.2020 боржником було внесено зміни щодо його місцезнаходження, а саме ТОВ "Гадячсир" зареєстровано за адресою: 64600, Харківська обл., м. Лозова, вул. Гвардійська, буд. 45 А.

Згідно матеріалів справи, боржник до підготовчого засідання не повідомив суду відомості щодо зміни свого місцезнаходження, хоча ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.05.2020 про відкладення розгляду справи на 02.06.2020, боржник отримав 19.05.2020 (т.2 а.с.136) і представник боржника був присутній в судовому засіданні 02.06.2020.

Про такі відомості боржник не повідомив і суд апеляційної інстанції, звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020, яка у подальшому була повернута судом з підстав неусунення апелянтом недоліків апеляційної скарги.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 03.09.2020 на запитання суду, які обставини стали підставою для перереєстрації боржником свого місцезнаходження вже під час розгляду судом заяви про відкриття провадження у справі про його банкрутство, представник ТОВ "Альміра" зазначила, що їй не відомі такі обставини.

Представник апелянта на запитання суду також підтвердила, що боржник є промисловим підприємством, виробничі потужності якого на момент розгляду справи в апеляційному суді знаходились за колишнім місцезнаходженням боржника: Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 47.

У судовому засіданні 03.09.2020 представник АТ "Альфа-Банк" також надала пояснення, що майже усе заставне нерухоме майно боржника знаходиться у Полтавській області за колишньою адресою; лише незначна частина майна перебуває у Черкаській області, що також вбачається із наявних у матеріалах справи копій судових рішень.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Альміра" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі № 917/1759/19, в якій скаржник просить суд скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанції ухвалено оскаржувані рішення з порушенням норм процесуального права, а саме Господарським судом Полтавської області було порушено правила територіальної юрисдикції, що в подальшому при апеляційному перегляді, також не враховано Східним апеляційним господарським судом. Крім того, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання про застосування норм Кодексу України з процедур банкрутства у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своєї позиції скаржник зазначає наступне:

- Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та КУзПБ по різному регулюють питання, коли господарський суд має перевіряти підсудність справи про банкрутство. На думку апелянта, згідно з Законом про банкрутство, суд мав перевіряти підсудність справи на стадії прийняття заяви, а відповідно до положень КУзПБ, суд у підготовчому засіданні мав перевірити, якому господарському суду підсудна справа;

- оскільки на момент постановлення оскаржуваної ухвали діяв вже КУзПБ, суд мав повторно перевірити питання підсудності справи саме під час підготовчого засідання 02.06.2020, чого судом здійснено не було;

- у спірних правовідносинах не підлягає врахуванню правова позиція, викладена Верховним Судом у справі №910/7819/18 (яку сам скаржник наводить у своїй касаційній скарзі), оскільки при прийнятті постанов від 21.05.2019 і від 25.02.2020 у справі №910/7819/18 Верховний Суд висловив суперечливі висновки щодо вирішення питання, на якій стадії (чи то на стадії прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, чи то на стадії підготовчого засідання) здійснюється перевірка судом дотримання вимог щодо підсудності справи про банкрутство; при цьому, Верховний Суд при прийнятті цих постанов керувався положеннями Закону про банкрутство, у той час, як у даному випадку, на час постановлення оскаржуваної ухвали вже діяли норми КУзПБ, відповідно до статті 39 якого, як вважає скаржник, суд мав встановити місцезнаходження боржника у підготовчому засіданні 02.06.2020.

- частину 2 статті 31 ГПК України слід читати через призму положень КУзПБ таким чином, що справа про банкрутство, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли справа відноситься до виключної підсудності іншого суду, а справи про банкрутство, на переконання скаржника, є справами виключної підсудності та підлягають розгляду виключно за місцезнаходження боржника.

Доводи інших учасників справи

У своєму відзиві забезпечений кредитор - Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (як учасник провадження у справі про банкрутство з моменту порушення такого провадження), просить Суд залишити касаційну скаргу ТОВ "Альміра" без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову судів першої та апеляційної інстанцій - залишити без змін.

РОЗГЛЯД КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

Касаційне провадження

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №917/1759/19 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Пєсков В.Г., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.09.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 02.10.2020 касаційну скаргу ТОВ "Альміра" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі № 917/1759/19 залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

У зв`язку з перебуванням суддів Банаська О.О., Пєскова В.Г на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.12.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2020, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Альміра" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі № 917/1759/19; призначено касаційну скаргу до розгляду на 20.01.2021 о 11:15 год.

Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №917/1759/19 до 03.02.2021 о 11:20 год.

У судове засідання 03.02.2021 з`явилися представники ТОВ "Альміра", ПП "КФ "Прометей", арбітражного керуючого Боярчукова С.В., АТ "Альфа-Банк", які надали пояснення у справі. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю інших повноважних представників учасників справи.

При цьому, Суд враховує приписи статті 129 Конституції України,статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права

Переглянувши оскаржені у справі судові рішення, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом судового розгляду є заява ПП "КФ "Прометей" в особі філії "Менський сир" про порушення справи про банкрутство ТОВ "Гадячсир".

Як вбачається з касаційної скарги ТОВ "Альміра" (єдиного засновника боржника), об`єктами касаційного оскарження у даній справі скаржником визначено ухвалу місцевого господарського суду, залишену без змін постановою суду апеляційної інстанції, про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир".

При цьому, аналіз змісту доводів касаційної скарги свідчить про те, що останні зводяться виключно до порушення судами норм процесуального права, а саме правил територіальної підсудності розгляду справи про банкрутство під час постановлення ухвали про відкриття провадження у справі. Водночас, розмір кредиторських вимог ініціюючого кредитора, як і безспірність його вимог, не ставляться під сумнів скаржником, що також не було предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Вказані скаржником процесуальні порушення стосуються не встановлення місцевим господарським судом у підготовчому засіданні відповідно до положень статті 39 КУзПБ обставин зміни місцезнаходження боржника після прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, і, відповідно, не вчинення судом дій з передачі справи за встановленою підсудністю згідно з вимогами частини 2 статті 31 ГПК України, положення якої слід читати скрізь призму положень Кодексу України з процедур банкрутства.

На думку заявника касаційної скарги, у судовій практиці відсутній висновок Верховного Суду про застосування норм Кодексу України з процедур банкрутства у подібних правовідносинах.

Вказані доводи касаційної скарги за своїм характером фактично ґрунтуються на підставі касаційного оскарження судових рішень, правове регулювання якої визначено пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Таким чином, з огляду на зміст та характер доводів скаржника, в ході касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень необхідним є надання оцінки застосування судами норм права з урахуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.

Надаючи оцінку вказаним доводам скаржника, Верховний Суд враховує приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи зважає на таке.

Спір у справі стосується розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні без повторного (після прийняття відповідної заяви до розгляду) дослідження судом питання дотримання правил територіальної підсудності щодо розгляду такої справи.

Згідно зі статтею 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Основним нормативним актом є ГПК України, який визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до частини шостої 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство. За частиною 9 статті 30 ГПК України визначено, що справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент звернення ініціюючим кредитором до Господарського суду Полтавської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир" місцезнаходження боржника було зареєстроване за адресою: 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 47.

З огляду на встановлені місцевим господарським судом в ухвалі від 15.10.2019 обставини достатності поданих матеріалів для прийняття вказаної заяви до розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про прийняття цієї заяви Господарським судом Полтавської області з додержанням правил територіальної підсудності.

Учасниками провадження у справі про банкрутство, у тому числі і скаржником, зазначені обставини під сумнів не ставились.

В подальшому, як встановив апеляційний господарський суд, за декілька днів до підготовчого засідання боржник перереєстрував своє місцезнаходження в іншу область - Харківську, що, на думку скаржника, було для Господарського суду Полтавської області безумовною підставою для передачі справи за встановленою підсудністю у підготовчому засіданні.

Поряд з цим, 21.10.2019 вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства З огляду на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм цього Кодексу та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

На день розгляду цієї справи у підготовчому засіданні Закон про банкрутство втратив чинність.

Поряд з цим слід зауважити, що із втратою Законом про банкрутство чинності відповідні зміни до ГПК України внесені не були.

Відтак, Суд вважає, що при застосуванні судом норм ГПК України, під час розгляду справ про банкрутство, які містять посилання на Закон про банкрутство, який втратив чинність, з урахуванням частини 3 статті 3 ГПК України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп (у справі за конституційним зверненням ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення частини п`ятої статті 94 та статті 160 Конституції України), з 21.10.2019 підлягають застосуванню саме норми КУзПБ (правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).

Верховний Суд зауважує, що складність вирішення спору у даній справі полягає у тому, що на момент звернення ініціюючим кредитором із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство (01.10.2019) був чинний Закон про банкрутство, тоді як станом на дату проведення підготовчого засідання у справі (02.06.2020) розгляд справи (заяви про відкриття провадження) здійснювався відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Відкриття провадження у справі про банкрутство виокремлює, зокрема, такі етапи: вирішення питання щодо прийняття судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, в якій суд встановлює наявність/відсутність процесуальних підстав для прийняття такої заяви, і підготовче засідання, в якому суд встановлює обставини щодо наявності/відсутності уже матеріально-правових підстав для відкриття провадження у справі.

Колегія суддів звертає увагу, що такі два окремі етапи розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство мали місце як відповідно до положень Закону про банкрутство, так і передбачені нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, нормами статей 12, 14, 15 Закону про банкрутство було врегульовано правові підстави для прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, відмови у прийнятті та її повернення відповідно.

Зокрема, статтею 14 Закону про банкрутство (чинного на момент звернення із заявою про порушення провадження у даній справі) було передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо справа не підсудна даному господарському суду.

Відповідно до діючого Кодексу України з процедур банкрутства порядок прийняття, відмови у прийнятті, залишення без руху, повернення та відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство врегульований статтями 35, 37, 38 цього Кодексу.

Колегія суддів враховує, що нормами КУзПБ, а саме статтями 37-38, дійсно не передбачено, які дії має вчинити суд, якщо заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подана із порушенням правил територіальної підсудності.

Отже, правових підстав у господарського суду для повернення чи відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, поданої з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), нормами КУзПБ не визначено.

При цьому, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом ГПК України, іншими законами України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, у разі надходження до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) суд керується вимогами пункту 1 частини першої статті 31 ГПК України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, Господарський суд Полтавської області прийняв до свого розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир" з додержанням правил територіальної підсудності і правомірно відповідно до положень статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні встановлював обставини обґрунтованості вимог заявника, наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 39 КУзПБ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Отже, нормами статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства врегульовано порядок проведення підготовчого засідання, яким, натомість, не визначено обов`язку суду повторно встановлювати обставини дотримання заявником правил територіальної юрисдикції (підсудності) та перевіряти місцезнаходження боржника після того, як такі дії вже були вчинені судом на стадії прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, про що вірно зазначено апеляційним судом.

Вказаним спростовуються доводи скаржника про встановлення нормами статті 39 КУзПБ обов`язку суду щодо вирішення саме у підготовчому засіданні питання дотримання правил територіальної підсудності.

З огляду на встановлені судами обставини реєстрації місцезнаходження боржника на момент звернення із заявою про порушення провадження у справі про його банкрутство у Полтавській області, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що дана справа №917/1759/19 про банкрутство ТОВ "Гадячсир" була прийнята Господарським судом Полтавської області до свого провадження з додержанням правил підсудності.

Відповідно до частини другої статті 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Особливістю проваджень у справах про банкрутство є те, що чинними нормами законодавства України не передбачено можливості заміни боржників у даній категорії справ.

З викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що передбачені частиною другою статті 31 ГПК України виняткові випадки щодо порядку розгляду спору господарським судом, який прийняв справу до свого провадження, не можуть включати в себе обставини зміни місцезнаходження боржника у справах про банкрутство.

Колегія суддів враховує, що негативні для боржника наслідки відкриття провадження у справі про його банкрутство, що можуть, до прикладу, полягати у зобов`язанні останнього провести аудит, можливості визнання недійсними фраудаторних правочинів боржника згідно статті 42 КУзПБ, можливості припинення повноважень керівника та виконавчих органів управління боржником, пов`язуються відповідно до вимог КУзПБ виключно з моментом відкриття провадження у такій справі.

Очевидним є те, що для уникнення таких негативних наслідків та з метою затягування розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник може бути зацікавленим у перереєстрації свого місцезнаходження у період між прийняттям такої заяви та підготовчим засіданням суду, на якому і вирішується відповідне питання про відкриття провадження.

Тому, Верховний Суд зазначає, що зміна місцезнаходження боржника після прийняття судом першої інстанції до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не тягне за собою зміни підсудності такої справи і передачі її матеріалів до іншого господарського суду за новим місцезнаходженням боржника. Крім того, дана обставина не може бути прийнята судом до уваги як підстава для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Близька за змістом правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №910/7819/18.

Судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що по суті вільне трактування апелянтом зазначених вище норм законодавства щодо необхідності передачі справи судом за підсудністю у разі зміни місцезнаходження боржника після прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство надасть боржнику можливість неодноразово здійснювати перереєстрацію свого місцезнаходження, що матиме наслідком передачу справи з одного суду до іншого, що, безумовно, не лише затягує процедуру банкрутства, а і порушує права кредиторів.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що у спірних правовідносинах місцевий господарський суд прийняв до свого розгляду заяву з додержанням правил територіальної підсудності і відповідно до положень частини 2 статті 31 ГПК України заява має бути ним розглянута навіть у разі перереєстрації боржником свого місцезнаходження.

Поряд з цим, апеляційним судом встановлено наступні обставини:

- боржник, отримавши 19.05.2020 ухвалу суду про відкладення підготовчого засідання на 02.06.2020, перереєстрував своє місцезнаходження 22.05.2020 до іншої області, хоча нерухоме майно (завод) боржника, потужності продовжують залишатись за попередньою адресою;

- така перереєстрація була здійснена боржником зі спливом майже 8 місяців після прийняття Господарським судом Полтавської області заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство і за тиждень до проведення судом підготовчого засідання;

- боржник не виконав вимоги частини 7 статті 120 ГПК України, якою передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи, і не повідомив суд про перереєстрацію місцезнаходження ані письмово, ані представник в судовому засіданні 02.06.2020;

З огляду на встановлені обставини, апеляційним судом правомірно зроблено висновок про те, що сама по собі перереєстрація зміни місцезнаходження боржника без видимої на те причини із залишенням, при цьому, за попереднім місцезнаходженням всіх потужностей та нерухомого майна, спрямована на затягування розгляду справи і ухилення від виконання грошових зобов`язань перед кредиторами.

Колегія суддів зазначає, що висновки скаржника щодо власного розуміння частини 2 статті 31 ГПК України через призму особливостей врегулювання справ про банкрутство розцінюються судом виключно як довільне трактування норм чинного законодавства на свою користь, оскільки жодною нормою законодавства про банкрутство не встановлено, що у даній категорії справ положення чинного процесуального закону мають трактуватись по-іншому.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що судом першої інстанції не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права як при прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, так і при постановленні оскаржуваної ухвали, оскільки суд з дотримання правил територіальної підсудності прийняв заяву до розгляду та розглянув її у підготовчому засіданні на предмет відповідності вимогам статті 39 КУзПБ .

Наведені у касаційній скарзі доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема щодо помилкового застосування положень статті 31 ГПК України та порушення правил територіальної юрисдикції, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки щодо застосування норм права

1. Правових підстав у господарського суду для повернення чи відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, поданої з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), нормами Кодексу України з процедур банкрутства не визначено.

В силу положень статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі якщо процесуальні питання не врегульовані цим Кодексом, підлягають застосуванню положення Господарського процесуального кодексу України

2. Зміна місцезнаходження боржника після правомірного прийняття судом першої інстанції до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не тягне за собою зміни підсудності такої справи і передачі її матеріалів до іншого господарського суду за новим місцезнаходженням боржника. Крім того, дана обставина не може бути прийнята судом до уваги як підстава для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Якщо місцевий господарський суд прийняв до свого розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додержанням правил територіальної юрисдикції (підсудності), то відповідно до положень частини другої статті 31 ГПК України заява має бути ним розглянута у підготовчому засіданні навіть у разі перереєстрації боржником свого місцезнаходження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції, в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати

Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 240 300 301 304 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі №917/1759/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко