ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 917/2052/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

представники учасників справи:

позивача - Запорожець В.В.,

відповідача - Бобровський С.С., Дятлова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019

(головуючий суддя Бородіна Л.І., судді Здоровко Л.М., Лакіза В.В.)

у справі №917/2052/17 Господарського суду Полтавської області

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго"

до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

1.1. У грудні 2017 року Комунальне підприємство "Теплоенерго" (далі - КП "Теплоенерго") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - АТ "Полтаваобленерго") про скасування рішення комісії Кременчуцької філії ПАТ "Полтаваобленерго", оформленого протоколом від 26.10.2017 №00002806, в частині стягнення з КП "Теплоенерго" суми у розмірі 347 174,67 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначені в акті технічної перевірки ПАТ "Полтаваобленерго" засобу обліку електричної енергії від 05.10.2017 обставини, свідчать про недоведеність факту порушення, оскільки відсутні будь-які ознаки втручання в роботу лічильника.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 31.07.2007 між Комунальним підприємством "Теплоенерго" (споживач) та Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго", яке було перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго", а потім у Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії №618 (далі - договір).

2.2. Відповідно до п. 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1681,2 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п. 5 додатку №2 до договору "Порядок розрахунків" споживач несе відповідальність за збереження розрахункових приладів та пломб на них.

2.3. Точка продажу електричної енергії визначена на межі балансової належності електричних мереж постачальника та споживача згідно з додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

2.4. Відповідно до додатку №7.5 до договору "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" об`єктом споживача є ЦТП-57.2 в м. Кременчуці по пров. Г. Бресту.

2.5. 05 жовтня 2017 року працівниками Кременчуцької філії ПАТ "Полтаваобленерго" під час контрольного огляду засобів обліку електроенергії складено акт про порушення №00002806, в якому зазначено, що позивач порушив п. 3.2, 3.3, 6.40, 10.2.26 Правил користування електричної енергії - пошкодження лічильника №12791 електричної енергії (розбите скло). Акт про порушення підписаний зі сторони електропостачальної організації інспекторами Кременчуцької філії ПАТ "Полтаваобленерго" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , майстром ОСОБА_3 , а зі сторони споживача - начальником дільниці енергогосподарства КП "Теплоенерго" Харечкіним В.Б. (далі - акт).

2.6. Під час проведення технічної перевірки представниками ПАТ "Полтаваобленерго" у присутності представника КП "Теплоенерго" було замінено пошкоджений лічильник №12791 на лічильник №49737431. Про вилучення пошкодженого засобу обліку складено акт тимчасового збереження речового доказу б/н від 05.10.2017 та відповідно до Правил користування електричної енергії запаковано та опломбовано пломбою енергопостачальної організації.

2.7. Комісією Кременчуцької філії ПАТ "Полтаваобленерго" по розгляду акта про порушення КП "Теплоенерго" Правил користування електричної енергії та/або умов договору складено протокол №00002806 від 26.10.2017, в якому здійснено розрахунок обсягу необлікованої електричної енергії за період з 11.05.2017 по 05.10.2017 (за 167 днів) та зроблено висновок про те, що до сплати позивачем підлягає сума в розмірі 347 174,67 грн.

2.8. Суд ухвалою від 20.03.2018 призначив судову трасологічну експертизу у справі. На вирішення експерта поставлено такі питання: 1) чи наявні внутрішні пошкодження лічильника електричної енергії №12791, що можуть вплинути на його роботу? 2) чи вплинуло пошкодження лічильника електричної енергії №12791 (розбите скло) на правильність його показів та яким чином? 3) чи призвело пошкодження приладу обліку до зміни його показів?

2.9. У висновку експертами зазначено, що пошкодження (порушення цілісності) оглядового скла не впливає на достовірність фактичної спожитої енергії, однак відсутність фрагментів скла дає доступ до декадного механізму та диску лічильного механізму для втручання в роботу його облікового пристрою. При цьому питання щодо наявності внутрішніх пошкоджень лічильника електричної енергії №12791, що можуть вплинути на його роботу, експертами не вирішувалось з причини не надання дозволу сторін на пошкодження (розкриття) лічильника СА4У-И672М, заводський номер №12791.

3. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 13 червня 2019 року рішенням Господарського суду Полтавської області відмовлено у задоволенні позову повністю.

3.1.1. Рішення місцевого господарського суду з посиланням на ст.ст. 175 235 237 277 ГК України, ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п. 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України 31.07.1996 №26 (далі - ПКЕЕ), пункти 2.1, 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 N562 (далі - Методика), мотивоване тим, що позивач як споживач електричної енергії є відповідальним за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії, встановлених на його території, у зв`язку з чим відповідач правильно склав акт про порушення та здійснив нарахування за необліковану внаслідок порушення електричну енергію. Крім того, суд зазначив, що оскільки акт про порушення підписаний уповноваженим представником споживача без зауважень, на момент засідання комісії підстави для проведення експертизи були відсутні. При цьому суд дійшов висновку, що акт про порушення від 05.10.2017 №00002806 містить достатньо даних для встановлення суті правопорушення та визначення обсягу завданих збитків.

3.2. 24 вересня 2019 року постановою Східного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Скасовано рішення ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії ПАТ "Полтаваобленерго", оформлене протоколом від 26.10.2017 №00002806 засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією від 26.10.2017. Здійснено розподіл судового збору.

3.2.1. Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що необхідною умовою застосування Методики є наявність зв`язку між виявленим фактом пошкодженням приладу обліку з фактом втручання у роботу лічильника та наявністю зміни показів приладу обліку. Тобто предметом доказування у даній справі є встановлення факту вчинення позивачем зазначеного в акті про порушення №00002806 від 05.10.2017 порушення ПКЕЕ, а саме таких його дій, що призвели до зміни показників приладів обліку електричної енергії.

При цьому факт пошкодження приладів обліку (вчинення дій споживачем, які призвели до зміни показників приладу обліку) має бути підтверджений експертизою або особистим визнанням споживачем факту зумисного пошкодження приладів обліку з відповідним відображенням про це в акті про порушення.

3.2.2. Суд апеляційної інстанції встановив, що уповноважена особа відповідача у акті не визнавала зумисного пошкодження приладу обліку, а лише погодилась з встановленим фактом розбитого скла, що не є тотожнім визнанню факту втручання в роботу приладу обліку з метою зміни його показників.

Відповідачем на момент складення протоколу від 26.10.2017 №00002806 не було встановлено факту вчинення позивачем дій, що призвели до зміни показів приладу обліку, оскільки акт перевірки даних про втручання споживача в роботу приладу обліку не містить.

3.2.3. Суд апеляційної інстанції також надав оцінку висновку експертів №8298/9334 та встановив, що зі змісту висновку експертів №8298/9334 за результатами проведення судової комплексної комісійної електротехнічної та трасологічної експертизи, експертами не встановлено обставин втручання в засіб обліку та, відповідно, вчинення позивачем дій, які призвели до зміни показників лічильника.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції надано неправильну юридичну оцінку вказаному доказу, що призвело до передчасного висновку про відмову у задоволенні позову.

4. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. АТ "Полтаваобленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2019.

4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.

4.2.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме п. 6.40 ПКЕЕ, тоді як судом першої інстанції було достовірно встановлено, що у п. 6.40 ПКЕЕ, а також у ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" "пошкодження розрахункових засобів обліку" визначено як самостійний вид порушення, відповідальність за вчинення якого згідно з п. 3.3 ПКЕЕ покладена на власника електроустановки, тобто КП "Теплоенерго" та настає незалежно мети та наслідків його вчинення.

4.2.2. Апеляційній інстанція помилково застосувала п. 3.1 Методики, тоді як він застосовується лише для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією для населення і лише на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог цих правил. У даному випадку порушення вчинено КП "Теплоенерго", яке є юридичною особою.

4.2.3. Суд апеляційної інстанції постановив рішення, яке суперечить правозастосовчій практиці Верховного Суду, діючи при цьому всупереч п. 4 ст. 236 ГПК України, якою передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

4.3. Відзив від позивача до Верховного Суду не надійшов.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Предметом спору у даній справі є правомірність складання відповідачем акта про порушення від 05.10.2017 №00002806 та прийняття на його підставі рішення комісії Кременчуцької філії ПАТ "Полтаваобленерго", оформленого протоколом №00002806 від 26.10.2017, щодо нарахування позивачу необлікованої електричної енергії за період з 11.05.2017 по 05.10.2017 у розмірі 347 174,67 грн.

5.2.2. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні спору, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17, відповідно до якої нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, не є оперативно-господарською санкцією.

Відповідно, відсутні підстави для застосування ст.ст. 235-237 ГК України щодо оперативно-господарських санкцій до спірних правовідносин.

Разом з тим, вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

5.2.3. Згідно з ч. 5 ст. 277 ГК України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

5.2.4. Суд зазначає, що момент складання акта про порушення Правил користування електричною енергією та прийняття рішення про донарахування електроенергії відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі регулювалися Законом України "Про електроенергетику".

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачена відповідальність за порушення законодавства в сфері електроенергетики. Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Оскільки на час складання акта про порушення та проведення засідання комісії з розгляду такого акта були чинними Правила користування електричною енергією, учасники правовідносин мали керуватись відповідними нормами ПКЕЕ.

5.2.5. Отже, вирішуючи спір про нарахування енергопостачальником споживачу плати за недовраховану електроенергію внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність розміру нарахування за недовраховану електроенергію відповідно до ПКЕЕ та відповідно до Методики та встановленими нею формулами.

5.2.6. За приписами п. 1.2 ПКЕЕ недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

За приписами п. 6.37 ПКЕЕ у разі виникнення сумніву з боку постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) у роботі розрахункових засобів обліку постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) виконує позапланову технічну перевірку розрахункових засобів обліку.

При цьому п. 6.38 ПКЕЕ встановлено, що за результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

Технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку ПУЕ та іншим нормативно-технічним документам.

5.2.7. Відповідно до пп. 26, 27 п. 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний: забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Пунктом 3.3 ПКЕЕ визначено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Суди встановили, що у п. 5 додатку №2 до договору "Порядок розрахунків" передбачено, що споживач несе відповідальність за збереження розрахункових приладів та пломб на них.

5.2.8. Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії, зокрема пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці (п. 6.41 ПКЕЕ).

На підставі акта про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачеві. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (п. 6.42 ПКЕЕ).

5.2.9. Поняття "пошкодження приладів обліку електроенергії" розтлумачено Методикою, згідно з якою пошкодженням приладів обліку є розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо. Отже, законодавцем не визначено обмеженого переліку ознак, які характеризують поняття "пошкодження приладів обліку" (п. 2.1 Методики).

Пункт 2.1 Методики також передбачає, що у разі незгоди споживача з зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

5.2.10. Верховний Суд вважає, що з урахуванням вимог п. 2.1 Методики, суд першої інстанції правильно погодився з тим, що виявлення енергопостачальною організацією розбитого скла лічильника є пошкодженням приладу обліку.

Крім того, судами встановлено, що акт про порушення підписаний представником позивача без зауважень, що свідчить про відсутність заперечень з боку позивача щодо виявленого порушення ПКЕЕ.

Отже, судом першої інстанції правильно відхилено посилання позивача про необхідність проведення експертизи лічильника, оскільки за умовами п. 2.1 Методики експертиза пошкодження приладів обліку проводиться у разі незгоди споживача з зафіксованим в акті про порушення фактом такого пошкодження.

5.2.11. Крім того, судом першої інстанції враховано висновок судової експертизи №8298/9334 від 28.02.2019, яким встановлено, що відсутність фрагментів скла дає доступ до декадного механізму та диску лічильного механізму для втручання в роботу його облікового пристрою.

5.2.12. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає безпідставними твердження суду апеляційної інстанції, що уповноважена особа відповідача у акті не визнавала зумисного пошкодження приладу обліку, а лише погодилась з встановленим фактом розбитого скла. Так, факт розбитого скла приладу обліку є виявленням порушення ПКЕЕ та самостійною підставою для нарахування електропередавальною організацією споживачу плати за недовраховану електроенергію.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що згідно з пп. 1 п. 10.3 ПКЕЕ споживач зобов`язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів обліку, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території споживача.

Крім того, враховуючи, що згідно з п. 10.2.26 ПКЕЕ та умовами договору саме позивач, як споживач електричної енергії, зобов`язаний був забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (в його приміщенні) розрахункових засобів обліку та пломб, у даному випадку пошкодження пломби, гвинтових з`єднань, елементів кріплення кожуха на об`єкті, що належить позивачу, є окремим порушенням ПКЕЕ та не зобов`язує енергопостачальника встановлювати факт втручання саме споживача у роботу приладу обліку.

5.2.13. Враховуючи викладене та з огляду на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивач, як споживач, є відповідальним за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії встановлених на його території, у зв`язку з чим відповідач правомірно та обґрунтовано склав акт про порушення та нарахував до сплати 347 174,67 грн на підставі п. 2.5 Методики та п. 5.10 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії.

Відтак, Верховний Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність заявлених позовних вимог.

При цьому судом першої інстанції вчинені необхідні дії з перевірки правильності розрахунку вартості недоврахованої електроенергії відповідно до вимог Методики та встановлено, що заперечень щодо формул та порядку розрахунків необлікованої енергії від позивача не надходило.

5.2.14. Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме п. 6.40 ПКЕЕ, тоді як судом першої інстанції було правильно встановлено, що у п. 6.40 ПКЕЕ, а також у ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" "пошкодження розрахункових засобів обліку" визначено як самостійний вид порушення, відповідальність за вчинення якого згідно з п. 3.3 ПКЕЕ покладена на власника електроустановки, тобто КП "Теплоенерго" та настає незалежно мети та наслідків його вчинення.

Крім того, суд касаційної інстанції враховує доводи скаржника про те, що апеляційний суд помилково застосував до даних правовідносин сторін п. 3.1 Методики, який застосовується лише для визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією для населення і лише на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог цих правил, тоді як у даному випадку порушення вчинено КП "Теплоенерго", яке є юридичною особою. Актом від 05.10.2017 №00002806 встановлено порушення Правил користування електричною енергією, а не Правил користування електричною енергією для населення.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог обґрунтованим.

6.2. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до частини першої статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного господарського суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7. Судові витрати

7.1. У зв`язку із задоволенням касаційної скарги витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги (стаття 129 ГПК України) покладаються на позивача.

Керуючись статтями 300 301 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 у справі №917/2052/17 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2019 у справі №917/2052/17 залишити в силі.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенерго" (вул. Софіївська, 68, місто Кременчук, Полтавська обл., 39600, код ЄДРПОУ 31700972) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий поділ, 5, місто Полтава, Полтавська обл., 36022, код ЄДРПОУ 00131819) 3 200,00 грн (три тисячі двісті грн 00 коп.) судового збору за розгляд касаційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко